Мiсце освiти в системi цiнностей молодi
на тему:
"Мiсце освiти в системi цiнностей молодi"
Змiст
Вступ
1. Цiннiснi орiєнтацiї сучасної молодi
1. 1 Сутнiсть та структура цiнностей
1. 3 Вплив освiти на формування цiнностей сучасної молодi
2. Аксiологiчний вимiр освiти
2. 1 Цiннiсть освiти в сучасному суспiльствi
2. 2 Освiта, як особиста та суспiльна цiннiсть
Висновок до роздiлу2
Висновки
Список використаної лiтератури
Вступ
Проблема цiнностей – споконвiчна проблема як суспiльства в цiлому, так i кожної людини зокрема. Цiннiсть – поняття, для означення об’єктiв, явищ, їх властивостей, а також абстрактних iдей, якi втiлюють в собi суспiльнi iдеали та є еталонами, яких потрiбно дотримуватися.
"вiчними", "невмирущими", такими, що спрямовують життя людей на доброчиннiсть протягом багатьох столiть, на кожному етапi iсторичного розвитку суспiльства створюється специфiчний набiр цiнностей, що сприяють перетворенню соцiальних норм та iдеалiв на особистiснi принципи життєдiяльностi кожної людини, належать до психологiчної структури особистостi у формi особистiсних цiнностей i є одним iз джерел мотивацiї її поведiнки. Набiр цих цiнностей та їх структура об’єктивно детермiнованi економiчними i полiтичними факторами, а також системою виховання, запровадженою i здiйснюваною в суспiльствi.
Проблема цiнностей i цiннiсних орiєнтацiй є предметом вивчення ряду наук про людину i суспiльство, зокрема, соцiологiї, психологiї, фiлософiї i педагогiки. Система цiннiсних орiєнтацiй має складну, багаторiвневу структуру детермiнацiю. Вершина її - цiнностi, пов'язанi з iдеалами i життєвими цiлями особи. Система цiннiсних орiєнтацiй не є чимось абсолютно впорядкованим i нерухомим, вона суперечлива i динамiчна, вiдображає як головнi, iстотнi, стрижньовi змiни взаємозалежностi особи зi свiтом, так i змiну поточних, швидкоплинних, певною мiрою випадкових життєвих ситуацiй.
життя.
Актуальнiсть теми "Мiсце освiти у системi цiнностей молодi" полягає у тому, що у сучасному iнформацiйному суспiльствi цiннiсть освiти iз кожним днем все бiльше зростає, набуває нового значення самоосвiта, i все бiльше поширюється поняття "освiта протягом всього життя", саме тому, важливо дослiдити, як сучасна молодь сприймає освiту, на якому мiсце у системi цiнностей молодi знаходиться освiти i чи взагалi сучасна молодь сприймає освiту, як цiннiсть.
Предметом курсової роботи постає система цiнностей сучасної молодi та мiсце освiти в нiй.
Об’єктом роботи виступає цiннiсний вимiр освiти у свiдомостi молодi.
1. З’ясувати, що таке поняття цiннiсть, система цiнностей та цiннiснi орiєнтацiї;
2. Описати типологiю цiнностей;
3. Висвiтлити поняття молодь та освiта;
4. Описати роль освiти у формуваннi цiнностей молодi;
5. Визначити цiннiсть освiти у сучасному;
Ми з точки зору феноменологiї будемо орiєнтуватися на життєвий досвiд окремих iндивiдiв, щоб побудувати загальну картину цiнностей сучасної молодi та конкретизувати мiсце освiти в нiй.
Методологiчна основа та методи дослiдження.
Теоретичну та методологiчну основу курсової роботи складатимуть науковi працi, як українських, так i зарубiжних вчених‚ якi розглядали у своїх роботах проблеми цiнностей та освiти, як А. Г. Здравомислов, С. Г. Пiшун, Д. А. Леонтьев, Т. Г. Прохоренко, О. П. Зборовська, В. Т. Лiсовский., Е. С. Баразгової, Ю. Р. Вiшневським. В. В. Гаврiлюк, Г. Е. Зборовським, А. В. Меренковим, А. А. Овсянниковим, В. Г. Поповим, Л. П. Рубiной, М. Н. Руткевiчем, Ж. Т. Тощенко, В. Н. Турченко, Ф. Р. Фiллiповим, Г. А. Череднiченко, В.І. Чупровим, Ф. Р. Шапко, Г. Ф. Шафрановим-Куцевим, Ф. Шереги, В. А. Ядовим.
У данiй курсовiй роботi будуть використовуватись загальнонауковi методи дослiдження, а також метод глибинного iнтерв’ю, узагальненi результати якого ми можемо розповсюджувати на всю сукупнiсть i узагальнено говорити про певне суспiльство.
1. Цiннiснi орiєнтацiї сучасної молодi
1. 1 Цiннiснi орiєнтацiї молодi в умовах сучасного суспiльства
Ценность есть опредмеченная цель,определенная потребностями такого представления,котороесамоотчуждается в мире каккартине.
Мартин Хайдеггер
Цiнностi вiдiграють важливу роль, як у життi кожної людини, так i у життi всього суспiльства. Вони визначають сенс, стратегiю дiяльностi, i тим самим регулюють соцiальнi взаємодiї, спонукають до дiяльностi, формують iдеали, i орiєнтують людину на зовнiшнє середовище.
О. Ручка , М. Титма , О. Здравомислов , В. Оссовський , І. Мигович , О. Балакiрєва та iншi. "Свiт цiнностей, – пише А. Здравомислов, – це, перш за все, свiт культури в широкому розумiннi слова, це сфера духовної дiяльностi людини, її моральної свiдомостi, її прихильнiсть – тих оцiнок, в яких виявляється мiра духовного багатства особистостi" [27 с. 24].
Система цiнностей – це результат духовної роботи суспiльства; це дiюча сторона суспiльної свiдомостi, взятої в єдностi всiх її форм. Вона певним чином пронизує всi форми суспiльної свiдомостi, об’єднуючи певнi iнтереси рiзними iдейними, моральними та естетичними засобами, i стає важливим джерелом безпосереднiх мотивiв поведiнки, стимулiв людської дiяльностi.
Цiннiснi орiєнтацiї – це "соцiальнi, економiчнi, полiтичнi, моральнi, релiгiйнi, естетичнi, гносеологiчнi, онтологiчнi та iдеологiчнi засади оцiночних суджень суб’єкта про оточуючу дiйснiсть, тi чи iншi її сторони, сфери, об’єкти, якi утворюють змiстову сторону спрямованостi особистостi" [27, с. 27]. Це явище динамiчне, оскiльки кожне нове поколiння засвоює цiнностi попереднього крiзь призму власного сприйняття, додаючи власнi цiнностi. Звичайно, процес змiни цiннiсних орiєнтацiй безпосередньо пов’язаний iз змiнами в економiчному, культурному, полiтичному та iнших сферах життя суспiльства певної країни.
Цiнностi - значимiсть явищ i предметiв реальної дiйсностi з погляду їх вiдповiдностi або невiдповiдностi потребам суспiльства, соцiальних спiльнот i груп та особистостi; моральнi та естетичнi вимоги, якi виробила загальнолюдська культура. [9 с. 43]
Цiнностi - це властивi тiй або iншiй культурi уявлення про те, дочого слiд прагнути. Успiх, святiсть, багатство, свобода, слава, любов -все це приклади цiнностей. Цiнностi - це духовнi орiєнтири, якi задають загальну стратегiю поведiнки iндивiда в суспiльствi. [19 с.]
Цiнностi забезпечують регуляцiю поведiнки людини не ситуативно, а узагальнено, цiнностi неможливо завчити, а необхiдно усвiдомити i внутрiшньо сприйняти. Завдяки тому, що цiнностi є абстрактними уявленнями, люди оперують ними, порiвнюють їх за допомогою мiркувань та уявлень. Оперуючи цiнностями людина може оцiнити тi чи iншi явища суспiльного життя.
Щоб задовольнити свої потреби люди перш за все повиннi оцiнювати свiт навколо себе, його окремi аспекти, зв’язки, уявлення про бажане, щоб дiяти. Для цього людина повинна використовувати певнi абстрактнi критерiї, оцiнки, саме вони складаються у цiнностi. Отже, цiнностi – це бажаний, найкращий для даного соцiального суб’єкта стан соцiальних зв’язкiв, принципiв i практик взаємовiдносин, критерiїв оцiнки явищ. В сучасному середовищi цiнностi виконують роль своєрiдних центрiв управлiння поведiнкою людини.
· Вiдмiннiсть в розумiннi, трактуваннi, iнтерпретацiї тих чи iнших цiнностей;
· Ряд цiнностей якi є характерними для однiєї спiльноти, можуть бути вiдсутнiми у iнших;
· Рiзниця у iєрархiї цiнностей у рiзних соцiальних спiльнотах;
Всi люди, як правило, мають один i той самий набiр цiнностей, але в залежностi вiд культурної приналежностi може змiнюватися iєрархiя цiнностей: всi люди вважають освiту цiннiстю, але не у всiх прошарках суспiльства ця цiннiсть вважається прiоритетною; цiннiсть особистостi, визнання її свободи, прав характернi для багатьох культур, але найбiльше значення їм надається у захiднiй культурi. Рiзниця в iєрархiї цiнностей характерна для культур рiзних соцiальних класiв, прошаркiв, груп. Складнiсть вивчення цiнностей полягає у тому, що цiннiснi системи постiйно трансформуються у зв’язку iз тими змiнами, що вiдбуваються у сучасному суспiльствi, у свiтi. [25 с. 25]
Цiнностi володiють яскраво вираженою культурною специфiкою: те, що цiнне для одного суспiльства, може не бути цiннiстю в iншому. Так, "вiзитною карткою" захiдноєвропейських культур є визнання цiнностi свободи особи. Але в бiльшостi незахiдних культур такої цiнностi не було, i уявлення про необхiднiсть iндивiдуальної свободи склалося в результатi захiдного культурного впливу. [4]
Культурна специфiка може виявлятися в особливостях iєрархiї цiнностей, властивих тому або iншому суспiльству. Так, цiннiсть життя - це приклад унiверсальної цiнностi. Немає жодної культури, яка заперечувала б життя i прагнула до смертi. Проте не у всiх культурах цiннiсть життя займає однакове положення в iєрархiї цiнностей. Для стародавнього грека заслужити добру славу означало бiльше, нiж зберегти життя. Для iндiйського йога життя- це iлюзiя, обтяжливий сон, вiд якого потрiбно прокинутися. Для християнського подвижника, ченця або мирянина земне життя - тiльки пролог перед вiчним життям в Царствi Божому i самостiйної цiнностi не має.
"Свої" цiнностi здаються нам очевидними, природними. Щоб примусити людину прийняти новi цiнностi, його потрiбно не просто "переконати", його потрiбно "обернути в свою вiру", навiть якщо не йдеться власне про релiгiю.
Одну iз найвiдомiших типологiй цiнностей запропонував М. Рокiч. В основi його моделi лежить припущення, що цiнностi можуть трансформуватися пiд впливом виховання i культури. Вiн видiляє два класи цiнностей: цiннi самi по собi (термiнальнi) i використовуванi для досягнення звичайних цiлей (iнструментальнi).
Як iнструментальнi цiнностi зазвичай розглядаються особовi риси, якими повинна володiти людина: ввiчливий, вiдповiдальний, iнтелiгентний, хоробрий, обдарований уявою, честолюбний, контролюючий, логiчний, нiжний, чесний, корисний, здатний, чистий, веселий, незалежний, слухняний, з широким кругозором.
свобода, дружба, краса, визнання, пошана, надiйна сiм'я, рiвнiсть.[16 с. 19]
Також видiляють iншi типи цiнностей:
– тi, що визначаються iнтересами i потребами особистостi;
– тi, що надають сенс iснуванню самої особистостi.
В. Малахов диференцiює їх приблизно так: "цiнностi, якi обслуговують самоствердження людської особистостi, якою вона є, — i цiнностi, якi творять i вiдроджують людину в певнiй принципово новiй якостi". Другий вид цiнностей називається "вищими" — вони є автономними, такими, що вимагають морального ставлення до себе. Серед цих видiв вищу категорiю як орiєнтир людської свiдомостi становить iдея добра. До вищих цiнностей належать цiнностi суспiльного ладу, комунiкативної дiяльностi, цiнностi особистих якостей; i, окремо, загальнолюдськi цiнностi — добро, краса, вiра, iстина, правда, свобода, творчiсть. [7 с. 54]
Вищi цiнностi для кожної особистостi обираються суто iндивiдуально, i це залежить вiд певних життєвих обставин. Інодi — це такi цiнностi, як iстина, честь, праця, здоров’я, сiм’я, кохання, свобода та iншi. Власне, перелiченi цiнностi християнсько-демократична мораль вiдносить до вiчних, а саме вона i є основою української народної моралi.
Важливою пiдставою для типологiзацiї цiнностей можна вважати подiл їх на основi видiв або сфер людської дiяльностi. У зв’язку з цiєю пiдставою звичайно видiляють матерiальнi, соцiальнi i духовнi цiнностi.
Оцiнюючи потенцiал матерiальних цiнностей, слiд вiдзначити, що вони насамперед призначенi для задоволення безпосереднiх потреб людини в необхiдних для життя засобах, у них об’єднанi умови i фактори, важливi для виробництва i споживання матерiальних благ, фiзичного виживання людини. Природно, що матерiальнi цiнностi мають визначену цiну, що в одних випадках зовсiм чiтко виражена у вiдповiдних еквiвалентах, хоча в деяких iнших визначити вартiсне вираження задоволi складно (наприклад, скiльки можуть коштувати природнi ресурси України).[19 с. 171]
що соцiально-полiтичнi цiнностi – найбiльш динамiчний i мiнливий елемент системи соцiальних цiнностей. Саме в ньому вiдбивається система вiдносин суспiльства й особистостi, рiвень розвитку суспiльства, характер соцiальних вiдносин.
По масштабностi: загальнолюдськi, загально цивiлiзацiйнi, загальнонацiональнi, локальнi (субкультурнi). Загальносуспiльнi цiнностi - це цiнностi, що визнаються бiльшiстю членiв суспiльства: загальнi цiлi дiяльностi; морально-етичнi; естетичнi iдеї, вiрування. Локальнi цiнностi пiдтримуються визначеними соцiальними групами. Не можна зрозумiти суспiльство, не знаючи цiннiсно-смислових аспектiв дiяльностi його членiв. [7 с. 55]
По критерiях вiдповiдностi потребам людей: прогресивнi цiнностi, анти цiннiснi, ранiше створенi, але "незатребуванi" цiнностi, якi обiгнали свiй час.
За способом входження цiнностей в епоху: твори культури минулого i сучасностi, створенi рiзними напрямами (школами) на основi їх спiвпрацi або протиборства. Цiнностi вiчнi, не скороминущi: класика, архетипи нацiональних культур, культурний потiк, тобто масова культура.
Цiннiсну основу суспiльства утворює система цiнностей, що загально роздiляється, яка видозмiнюється з його розвитком. Без такої системи не може нормально iснувати жоден народ. На основi фундаментальних цiнностей формуються цiннiснi орiєнтацiї особи: її найважливiшi потреби, цiлi життєдiяльностi; тобто цiнностi не тiльки iнтегрує особу в соцiальну систему, але i прищеплюють їй певнi iнтереси i цiлi. Загальноприйнятi цiнностi прищеплюються добровiльно або нав'язуються особам, це залежить вiд ступеня розвиненостi демократiї в суспiльствi. Таким чином, цiнностi, як регулятори соцiальних зв'язкiв можуть об'єднувати i роз'єднувати людей. [8. с. 25]
цивiлiзованими методами (не руйнуються церкви, пам'ятники, не викидаються з церковних будiвель музеї i так далi). Дезiнтеграцiя українського суспiльства викликала i диференцiацiю загальноприйнятих культурних цiнностей, тому формування нової системи загальних цiнностей для є актуальним завданням. [9 с. 43]
В цiлому, цiнностi орiєнтують людину на навколишньому свiтi, спонукають на конкретнi дiї, поведiнку.
"духовну їжу". До духовних цiнностей можуть належати фiлософськi концепцiї, принципи свiтогляду, релiгiйнi постулати, моральнi норми, естетичнi канони, полiтичнi переконання i т. д. Іншими словами, до духовних цiнностей вiдноситься все те, що сприяє духовному освоєнню свiту. [20]
Змiни в культурi бувають рiзнi. Змiни в розвитку матерiальної культури, технологiях легко виявляються. вiдчутнi i, як правило, сприймаються однозначно. Змiни в розвитку соцiальних норм, цiнностей, традицiй важко пiддаються однозначнiй оцiнцi, проявляються в прихованiй формi. Бiльш того, соцiальнi цiнностi бiльш консервативнi, що пов'язано не тiльки з "вiдставанням свiдомостi бiд буття", скiльки з самою функцiєю соцiальної культури: забезпечити надiйнi, передбачуванi взаємодiї мiж людьми, стiйкiсть, стабiльнiсть соцiальних систем. Тому заради стабiльностi i передбачуваностi соцiального розвитку iнколи краще вiдмовитися вiд нової iдеї, яка може привести до невiдомої, нестабiльної ситуацiї.
Будучи одним з ключових понять сучасної суспiльної думки, цiннiсть використовується у фiлософiї, соцiологiї, культурологiї, психологiї i педагогiцi для позначення об'єктiв i явищ, їх властивостей, а також абстрактних iдей, що утiлюють в собi етичнi iдеали i виступаючих як еталони належного. [3 с. 58]
По сутi, все рiзноманiття предметiв людської дiяльностi, суспiльних вiдносин i включених в їх круг природних явищ може виступати, як цiнностi, як об'єкти цiннiсного вiдношення, може оцiнюватися в дихотомiї добра i зла, iстини i брехнi, краси i неподобства, допустимого або забороненого, справедливого i несправедливого.
Для того, щоб розглядати цiнностi молодi перш за все, необхiдно уявляти собi, що ж таке молодь, чим вона вiдрiзняється вiд iнших суспiльних груп. Саме тому iснує потреба в аналiзi iндивiдуально-особових особливостей, властивих молодому вiку, i закономiрностей засвоєння норм, цiнностей, установок, властивих суспiльству, рiзним органiзованим i неорганiзованим групам, що мають вплив на особу. [30 с. 253 ]
Одне з перших визначень поняття "молодь" було дано в 1968 р. В. Т. Лiсовським: "Молодь — поколiння людей, що проходять стадiю соцiалiзацiї, засвоюють, а в бiльш зрiлому вiцi вже засвоїли, освiтнi, професiйнi, культурнi i iншi соцiальнi функцiї; залежно вiд конкретних iсторичних умов вiковi критерiї молодi можуть коливатися вiд 16 до 30 рокiв". Пiзнiше бiльш повне визначення було дане І. Коном: "Молодь — соцiально-демографiчна група, що видiляється на основi сукупностi вiкових характеристик, особливостей соцiального положення i обумовлених тим i iншим соцiально-психологiчних властивостей. Молодiсть, як певна фаза, етап життєвого циклу бiологiчно унiверсальна, але її конкретнi вiковi рамки, пов'язаний з нею соцiальний статус i соцiально-психологiчнi особливостi мають соцiально-iсторичну природу i залежать вiд суспiльного устрою, культури i властивих даному суспiльству закономiрностей соцiалiзацiї" [30 с. 154].
Сьогоднi вченi визначають молодь, як соцiально-демографiчну групу суспiльства, що видiляється на основi сукупностi характеристик, особливостей соцiального положення i обумовлених тими або iншими соцiально-психологiчними властивостями, якi визначаються рiвнем соцiально-економiчного, культурного розвитку, особливостями соцiалiзацiї в нашому суспiльствi. Проблеми сучасної молодi дослiджують психологи, полiтологи, педагоги, соцiальнi педагоги, соцiологи та представники iнших наук.
досвiду старших поколiнь. Основними соцiально-психологiчними регуляторами цього процесу i одночасно показниками статусу молодi в суспiльствi, i в структурi iсторичного процесу розвитку виступають цiнностi, соцiальнi норми i установки. Вони визначають тип свiдомостi, характер дiяльностi, специфiку проблем, потреб, iнтересiв, очiкувань молодi, типовi зразки поведiнки.
Молодiсть — це шлях в майбутнє, який вибирає сама людина. Вибiр майбутнього, його планування — характерна риса молодого вiку; вiн не був би таким привабливим, якби людина наперед знала, що з ним буде завтра, через мiсяць, через рiк.[12 с. 243]
Система цiннiсного свiтогляду формується пiд впливом глобальної змiни iєрархiї загальнолюдських цiннiсних орiєнтацiй. Прикро визнавати, що трансформацiя суспiльного життя вивела на першi мiсця цiнностi особистого рiвня, якi забезпечують власнi потреби та комфортне самопочуття. Сучаснi суспiльнi вiдносини певною мiрою провокують розквiт егоїзму в свiдомостi людини. Особливо це вiдбивається на особистостi, яка знаходиться на шляху формування свого власного бачення проблем iснування, яка тiльки зiткнулась з визначенням духовних обмежень для себе, так би мовити, "моральних мурiв". [13 с. 11]
Все частiше головну роль в життi молодi посiдають проблеми мiкрорiвня. Тобто, у молодих громадян формується якiсно нове сприйняття навколишнього свiту крiзь призму насамперед особистих iнтересiв. Їх турбує власне здоров’я, кар’єра, матерiальнi блага, освiта, сiм’я. Звичайно, це в деякiй мiрi правильно, тому що в капiталiстичних країнах свiту, з яких незалежна Україна з недавнiх часiв бере приклад, iснує "екзистенцiальний" пiдхiд до життя. Тобто, кожен виживає, як може i не покладає надiї нi на кого, окрiм себе. У нашому суспiльствi люди ще не привчилися вiдстоювати власнi iнтереси, тому що все їх життя було спрямовано на досягнення спiльної мети, вони покладались не скiльки на себе, скiльки на уряд, на бюрократичну систему, i це, нарештi, висушило в них жагу до самовдосконалення, прояву iнiцiативи i особисту зацiкавленiсть.[11 с. 294]
Взагалi, якщо брати поняття "цiннiсть" – це є те, що диктують почуття людей визнати найвищим над усiм, i до чого можна ставитися з повагою, визнанням, пошаною. Це також певнi iдеї, завдяки яким люди задовольняють свої iнтереси i потреби. Що стосується цiннiсних орiєнтацiй, це:
1)iдеологiчнi, полiтичнi, моральнi, естетичнi та iншi оцiнювання конкретним суб’єктом навколишньої дiйсностi i орiєнтацiя в нiй;
2)засiб певної диференцiацiї об’єктiв iндивiдом за їх значенням. [6]
системи постiйно трансформуються у зв’язку з тими змiнами, що вiдбуваються у сучасному суспiльствi, у свiтi. Трансформацiя – це перетворення сутнiсних компонентiв соцiуму, всiх сторiн та сфер суспiльного життя. Трансформацiя означає процес змiни форм та сутностей, перемiщення з одного стану в iнший.
Процеси, що вiдбуваються сьогоднi в цiннiснiй системi суспiльства складнi, глибиннi, iнодi за зовнiшньою невидимiстю вони торкаються важливих компонентiв цивiлiзацiї: ментальностi, норм, мотивацiйної бази. Енергiя розвитку суспiльства багато в чому сама зумовлена соцiокультурною трансформацiєю.
Важливою вiдзнакою сучасної молодi, є орiєнтацiя на особистiснi змiни i незначний акцент на суспiльствi, як об’єктi особистих зусиль для вдосконалення. Вона бiльш реалiстична, тобто характеризується вмiнням дiєво i результативно застосовувати теоретичнi положення на практицi, тодi як традицiйна свiдомiсть вiдрiзняється не реалiстичнiстю.
Суттєве значення має рейтинг освiти в системi цiнностей молодi. Рiзнi соцiологiчнi дослiдження свiдчать, що освiта входить до десяти найбiльш важливих для молодi цiнностей. Інша справа, що лише кожна третя молода людина вважає сферу освiти прiоритетною. З освiтою молодь пов’язує можливiсть пiдвищення своєї квалiфiкацiї, просування по службi, пiдвищення якостi життя. [24 с. 15]
Зазнав значних змiн комплекс цiнностей, пов’язаних з трудовою сферою. Збiльшилася кiлькiсть молодих людей, якi не вбачають працю важливою частиною свого життя. Бiльшiсть сприймає її як необхiдне джерело засобiв iснування, лише для меншостi праця – це особисте призвання i моральний обов’язок. Серед головних цiнностей працi молодь називає цiкаву i добре оплачувану роботу, створення необхiдних умов для високопродуктивної працi.
За роки реалiзацiї ринкових реформ в Українi суттєво змiнилися погляди молодих людей i на поняття престижностi професiй, рiзного роду занять. Молодь все бiльше прагне обирати професiї, якi приносять швидкий i порiвняно високий прибуток. Оцiнка значущостi професiй часто не спiвпадає не тiльки з об’єктивними потребами, але i здiбностями молодої людини.
контркультури i знаходить вираження в неформальних самодiяльних рухах рiзної спрямованостi. [27 с. 25]
Зростає значущiсть релiгiйних цiнностей. Так, за результатами соцiологiчних дослiджень 63% молодих людей вважають себе вiруючими людьми. Водночас, лише 2% беруть участь у релiгiйних заходах. Це свiдчить про певнi протирiччя в сучасному розвитку суспiльства. В умовах нестабiльного розвитку популярнiсть релiгiй i культiв швидко зростає. Не знаходячи шляхiв вирiшення своїх великих i малих проблем в цьому свiтi, частина молодi з надiєю звертає свої погляди у iнший свiт. [29 с. 40]
Таким чином, процес формування соцiально-культурних цiнностей молодi сьогоднi характеризується певними протирiччями, що обумовлено, перш за все, трансформацiєю українського суспiльства та системою його соцiальних цiнностей. В цiлому у молодiжному середовищi девальвують такi високi загальнолюдськi цiнностi, як честь, гуманiзм, спiвчуття, добропоряднiсть у ставленнi до iнших. Значна частина молодих людей надають перевагу не духовним, а матерiальним цiнностям, цiнностям приватного життя. [31 с. 154]
Отже, необхiдно пам’ятати, що система цiнностей не є пасивним наслiдком впливу соцiокультурного середовища, економiчних i полiтичних чинникiв. Вона крiм того, ще є й однiєю iз форм самоусвiдомлення, самовираження внутрiшнiх iнтелектуальних, моральних, естетичних та iнших сил i уявлень особистостi, якi перебувають у тiсному взаємозв’язку iз її потребами, iнтересами, мотивами поведiнки, обумовлюючи їх i одночасно перебуваючи залежно вiд них, вiд характеру i об’ємностi iнформацiї про культурнi цiнностi, їх сутнiсть, функцiї i властивостi. Крiм того, у даному процесi чiтко проявляється взаємозв’язок i взаємовплив соцiокультурного макро– i мiкросередовища, особистостi, ефективнiсть освiтньо-виховної системи суспiльства та iн.
1. 3 Вплив освiти на формування цiнностей сучасної молодi
На перших етапах життєдiяльностi цiннiснi орiєнтацiї формуються в процесi виховання i навчання. Причому навчання має на метi не стiльки повiдомити конкретнi знання в певнiй галузi, скiльки вiдтворити культурнi i iсторичнi нормативи, якi сприяють самореалiзацiї особистостi. Через виховання здiйснюється трансляцiя цiннiсних орiєнтацiй вiд поколiння до поколiння як на вербальному так i на невербальному рiвнях. На думку О. С. Запесоцького, завдання полягає не тiльки в тому, щоб "засвоїти культурну спадщину, а в тому, щоб з'єднати її з реальною суспiльною практикою, виробити свою власну систему цiнностей i створити в чомусь нову, iншу культуру. Саме молодiжна субкультура є одним з механiзмiв змiни цiнностей, поглядiв, традицiй, норм культури, джерелом її розвитку, саме в нiй формуються цiнностi, якi стають з часом загальновизнаними"[26, с. 40-41].
Освiта - один з головних компонентiв людського потенцiалу, найважливiший iнститут соцiалiзацiї i чинник просування молодi вгору по соцiальних сходах. Вiдповiдно освiта може розглядатися в двох аспектах. По-перше, в якому ступенi сучасна молодь за рiвнем освiти готова в найближчому майбутньому узяти на себе провiдну роль в становленнi i розвитку економiки, заснованої на знаннях. По-друге, як освiта здатна допомогти молодим людям успiшно самореалiзуватися, вбудуватися в сучасне суспiльне життя, в соцiально-полiтичну, економiчну, духовну реальнiсть.
освiту було престижно, але i його вiдсутнiсть була не смертельна, то зараз, здобути вищу освiту, другу вищу (а iнодi i третю) прагне кожен (можливо, не кожен по своїй волi, але це iнше питання). Тепер, це справа престижу. [29 с. 38]
якi раз вiд разу все складнiшi i складнiшi, iснує необхiднiсть квалiфiкованих фахiвцiв, здатних "приручити" цi "ноу-хау". Таким чином, тут на перший план виходить не складнiсть технiки i її виробничi показники, а люди, фахiвцi, керуючi нею. Рiзнi пiдприємства, фiрми при прийомi на роботу дивляться на квалiфiкацiю того або iншого претендента. І, якщо в епоху промислової революцiї провiдна роль була за верстатами i виробленою ними продукцiєю, яка щiльно приховувала за собою людину, то в сучасному суспiльствi важливий сам працiвник, його навики i умiння, що, у свою чергу, свiдчить про iнтерес безпосередньо до людської особи.
Окрiм безпосереднього призначення вищої освiти, а саме, отримання знань, квалiфiкованої спецiальностi i диплому, важливо, на мiй погляд, вiдзначити наступний момент. Перiод навчання у Вузi, це початок самостiйного життя. Роки навчання в школi, навiть в старших класах, це все одно час, коли ти знаходишся пiд наглядом батькiв, пiд їх опiкою i контролем. Можливо, це стереотипне уявлення, але проте. Пiд час вступу до ВУЗУ у молодої людини починається iнше життя. Життя, в якому вiн сам, методом проб i помилок, визначає, що добре, а що - погано, сам ухвалює рiшення i несе за них вiдповiдальнiсть. Тобто можна сказати, що людина приймає на себе позицiю екзистенцiалiзму, згiдно якої перед самостiйними вирiшеннями iндивiда нiхто не владний. Це можна виразити так: "я вважав за краще звинувачувати себе, а не свiт; не по добротi душевнiй, але щоб залежати тiльки вiд себе самого" [2, с. 126]. А це, у свою чергу, сприяє народженню дорослої самостiйної особи, здатної долати труднощi, не сподiваючись нi на кого.
Третiй момент, який слiд зазначити, полягає в наступному. Будь-хто, хто вчився у Вузi, скаже, що роки студентства важливi не стiльки отримуваними знаннями, а, перш за все, тiєю атмосферою, яка панує в студентському середовищi. Будучи студентом, особа залучається до особливого етносу, що живе по своїх законах i моральних установках. Людинi, яка не була студентом, нiколи не зрозумiти специфiки цiєї студентської культури. Життя в студентському середовищi дозволяє людинi сформувати свiй погляд на свiт, створити свою шкалу цiнностей, згiдно якої вiн згодом вимiрюватиме свої i чужi вчинки. Адже, якщо вiрити словам А. Ейнштейна: "освiта є те, що залишається в нас пiсля того, як ми забудемо все, чому нас учили..." [23]
Таким чином, молодi люди проходять черговий етап соцiалiзацiї, в ходi якого вони визначаються зi своїми соцiальними ролями, займають певне мiсце в суспiльствi. Тому можна констатувати, що навчання у Вузi сприяє соцiальнiй i персональнiй iдентифiкацiї людини. Тобто, в процесi здобування вищої освiти у молодої людини формуються сталi цiнностi. Вища освiта сприяє тому, що формується цiлiсна, "справжня" особа, в якiй зовнiшнє оформлення спiвпадає з внутрiшнiм змiстом. [20]
Як свiдчить досвiд розвинутих країн, чим бiльше людина навчається, тим вище у неї шанси на ринку працi. Якщо навiть не використовувати за прямим призначенням професiйнi навички вищої освiти, випускники ВНЗ отримують базовi знання у певнiй професiйнiй сферi, добре орiєнтуються у суспiльно-полiтичному просторi, накопичують досвiд роботи зi складною науково-дослiдною iнформацiєю, тренують пам’ять, збагачують мовний запас, визначають коло знайомств серед осiб з високим iнтелектуальним рiвнем. Посилюються як соцiально-адаптивнi особливостi особи, так формуються i новi, якi забезпечують гнучку iнiцiативну лiнiю поведiнки у майбутньому.
Висновок до1 роздiлу
Вивчення цiннiсних орiєнтацiї молодi дає можливiсть виявити ступiнь її адаптацiї до нових соцiальних умов i її iнновацiйний потенцiал. Вiд того, який цiннiсний фундамент буде сформований, багато в чому залежить майбутнiй стан суспiльства. Цiннiсть соцiальна за своєю природою i складається лише на рiвнi соцiальної спiльностi (як окремого соцiального шару, так i суспiльства в цiлому). Сформованi в процесi дiяльностi iндивiдуальнi цiннiснi значення уявлення суспiльнi, колективнi. Цiннiсне вiдношення формується в процесi дiяльностi i реалiзується через дiяльнiсть. Людина може вибрати мету, сформувати стратегiю майбутньої поведiнки, виходячи з iндивiдуальної системи цiнностей.
2. Мiсце освiти в системi цiнностей молодi
2. 1 Цiннiсть освiти в сучасному суспiльствi
У комплексi загальновизнаних людських цiнностей освiта утримує провiднi позицiї. З якнайдавнiших часiв людина незмiнно чомусь - вчилася. Потiм систематизувала свої умiння i навики у певнi знання. По сутi людина, яка як поза сумнiвом "розумна", починаючи зi свого першого дня життя чомусь - те вчиться. Спочатку дихати, ходити, потiм говорити.
У тi довгi роки, коли життя в наший країнi вiдрiзнялася вiдносною стабiльнiстю для рiзних шарiв молодi, освiта була привабливою метою, до якої вона прагнула. Це пiдтверджували соцiологiчнi дослiдження, об'єктивнi данi: високi конкурси у вузи, реальнi можливостi просування в життя, якi забезпечувала, як правило, вища освiта, соцiальнi престиж освiти i науки в очах суспiльства. Все ця чинники формували соцiальну установку на навчання, як засiб подальшого просування в життя, затвердження особового статусу, отримання цiкавої роботи. Причому остання довго тримала першiсть в шкалi цiнностей багатьох людей. Сьогоднi можна констатувати, що життєвi позицiї, iдеали, стремлiння суспiльства в цiлому, i молодi сильно змiнилися. Найсильнiше цi змiни торкнулися молодi: її орiєнтацiї мiняються в межах року, навiть пiв роки. [25 с. 193 ]
З початку 2000-х рр. у вiтчизняних ЗМІ все частiше почали апелювати до поняттялюдського капiталу, освiти, що спочатку формується в рамках системи. Сфера освiти отримує визнання, як прiоритетної в контекстiзагальносвiтового руху до так званої економiки знань, або навiть суспiльству знань. При цьому саме поняття знання, що було ще до недавнього часу цiлком визначенимсьогоднi розмивається, диверсифiкується, стаючи унiверсальною категорiєю збезлiччю значень, використовуваних в рiзноманiтних контекстах.
У всi часи освiта була значущою цiннiстю. Проте в деякi перiоди ця цiннiсть ставала особливо прiоритетною. При цьому те, що в самому характерi освiти вважалося найбiльш iстотним, зазнавало серйозних змiни. Бiльш того, навiть формульована в однакових поняттях вимога до якостi освiти могло мати рiзноманiтнi цiлi.
О. Нiкiфоров вважає, що цiннiсть освiти необхiдно розглядати з трьох позицiй: як цiннiсть державну; цiннiсть суспiльну; цiннiсть особистiсну. Першi двi цiнностi освiти вiдображають колективну, групову значущiсть цього культурного феномену, i в радянський перiод саме вони виступали в багатьох педагогiчних концепцiях на перший план. Останнiм часом прiоритет вiддається особистiснiй цiнностi освiти, iндивiдуально мотивованому, упередженому ставленню людини до її рiвня та якостi [23].
Напевне iснує тiсний зв'язок мiж визнанням особистiсно-орiєнтованої цiнностi освiти i тенденцiй до розумiння освiти як неперервного процесу, що протiкає протягом всього життя людини. Освiта здатна не лише пiдтримувати на належному рiвнi цiнностi суспiльства, цiнностi соцiуму, а й збагачувати, примножувати та розвивати їх.
Сучасна освiта прагне до реалiзацiї гуманiстично спрямованого навчання, яке формує систему життєвих цiнностей - здоров'я, пiзнання, впевненостi у собi, цiннiсного ставлення до людей, свiту, що позитивно дiє на iнтенсивнiсть та стiйкiсть мотивацiї до навчально-пiзнавальної дiяльностi, а через засвоєння основних цiнностей створюється основа для формування мотивiв професiйної спрямованостi майбутнiх спецiалiстiв. [12 с. 243]
Освiченiсть не є засобом формування людини загалом, вона створює людину в конкретному суспiльствi, вiдповiдної до потреб даного суспiльства, таку, яка усвiдомлює цiлi його розвитку та слугує їх реалiзацiї. Таким чином цiннiсть освiти полягає в тому, що вона, з одного боку, готує людину до життя у наявному суспiльствi, а з iншого - формує у людини здатнiсть приймати незалежнi, автентичнi рiшення, щоб позитивно змiнювати себе та суспiльство, в якому живе [21 с. 189].
Отже, в умовах ринкової економiки цiннiснi орiєнтацiї в системi вищої освiти бiльшою мiрою орiєнтованi на економiчну ефективнiсть освiтнiх послуг, чим пояснюється велика кiлькiсть комерцiйних навчальних закладiв та рiст платних послуг. Проте цiннiсно-орiєнтоване навчання покликане задовольняти потребу суспiльства в людях iнiцiативних, творчих, здатних самостiйно мислити, не залишаючи поза увагою роль людини у створеннi не лише матерiальних, але й духовних цiнностей, не забуваючи про формування гармонiйної, а не лише конкурентоспроможної особистостi. Система освiти є ключовим моментом в соцiалiзацiї людини i цiннiснi орiєнтацiї майбутнiх поколiнь багато в чому залежать вiд неї.
В сучасному суспiльствi освiта набуває все бiльшої цiнностi, зростає значення освiти протягом всього життя, освiта набуває якiсно нового значення. В сучасному iнформацiйному суспiльствi коли на перший план виходь вмiння швидко орiєнтуватися в iнформацiї, схоплювати все за лiченi секунди, освiта стає певним фундаментом для розвитку особистостi у змiнному свiтi.
2. 2 Освiта, як особиста та суспiльна цiннiсть
Американський конгресмен, фахiвець i полiтик в областi освiти Дж. Брадемас так вiдзначає сучасну роль i значення освiти: "По-перше, освiта необхiдна для щастя, бо як говорили греки, "за допомогою навчання у людини розвиваються життєвi сили i розширюється його кругозiр". По-друге, освiта є як би "сходами" для соцiального i економiчного успiху. Але крiм високої здатностi освiти до оформлення iндивiдуальних умiнь i цiнностей, до пiдвищення мобiльностi iндивiда в суспiльствi, освiта стала основою наших надiй на змiцнення нацiї в економiчних i матерiальних вiдносинах, на якiсному рiвнi iнтелектуального i культурного життя." [9. с. 25]
неможливi були б нiякi науково-технiчнi i соцiальнi досягнення. А вони з'являлися i, у свою чергу, робили найiстотнiший вплив на змiну, розвиток i цiннiсть освiти.
"шари" цiнностей: - цiннiсть освiти, як державної цiнностi;
- як цiннiсть суспiльна;
Першi двi цiнностi освiти вiдображають колективну, групову значущiсть цього культурного феномена, i в радянський перiод вiтчизняної освiти саме вони виступали в багатьох педагогiчних концепцiях на перший план. Останнiм часом прiоритет вiддається особистiй цiнностi освiти, iндивiдуально мотивованого, упередженого вiдношення людини до рiвня i якостi своєї освiти. [2. с. 125]
Існує тiсний зв'язок мiж визнанням особово-орiєнтованою цiннiстю освiти i тенденцiєю до розумiння освiти, як безперервного процесу, що протiкає протягом всього життя людини. Освiта здатна не тiльки пiдтримувати на належному рiвнi цiнностi суспiльства, цiнностi соцiуму, але i збагачувати, розвивати їх.
В цьому вiдношеннi дуже цiкавий аналiз молодi у зв'язку з вибраною ними професiєю. Вся сукупнiсть молодi досить явно роздiляється на три групи.
Першу складають особи, орiєнтованi на освiту як на професiю. У цiй групi найбiльше число молодих осiб, для яких iнтерес до майбутньої роботи, бажання реалiзувати себе в нiй, є головне. Лише вони вiдзначили схильнiсть продовжувати свою освiту. Решта всiх чинникiв для них менш значуща.
Другу групу складають особи, орiєнтованi на бiзнес. Вона складає близько 26% вiд загального числа опитаних. Вiдношення до освiти у них зовсiм iнше: для них освiта виступає як iнструмент для того, щоб надалi спробувати створити власну справу, зайнятися торгiвлею i тому подiбне Вони розумiють, що з часом i ця сфера зажадає освiти, але до своєї професiї вони вiдносяться менш зацiкавлено, нiж перша група. [22 с. 88]
Третю групу складають особи, яких, з одного боку, можна назвати такими, що не "визначилися", з другої – задавленими рiзними проблемами особистого, побутового плану. Всi їх параметри "розмитi" по вiдношенню до двох перших груп, в їх оцiнках, позицiях немає ясностi i спрямованостi представникiв двох перших груп. У всiх вимiрних на перший план у них виходять побутовi, особистi, житловi, сiмейнi проблеми. Можна було б сказати, що це група тих, хто "пливе по течiєю" - вони не можуть вибрати свого шляху, для них освiта i професiя не представляють того iнтересу, як у перших груп. Можливо, самовизначення даної групи вiдбудеться пiзнiше, але можна припустити, що в цю групу потрапили люди, для яких процес самовизначення, вибору шляху, цiлеспрямованостi не характерний.
Проте на дiлi до реального перетворення освiти на головну цiннiсть суспiльства поки говорити рано. Проголошення цiєї тези носить поки швидше характер норми-iдеалу, чиє призначення полягає у впровадженнi в суспiльну свiдомiсть думки про освiту як вищу цiннiсть, органiзацiю соцiального ресурсу i зусиль доброї волi на досягнення цього iдеалу. Досить подивитися спiввiдношення суспiльного продукту, що нинi "проїдається", i що вкладається в освiту, особливо вищої освiти, яка частково є iнституцiолiзованим засобом забезпечення суспiльного виробництва кадрами, але частково є виробництвом того самого людського капiталу, параметри i характеристики якого виходять за рамки вузької прагматизациї вiдносин суспiльства до iндивiда.[29 с. 40]
У сучасному суспiльствi виникає соцiальний конфлiкт мiж iдеальним типом освiченої людини об'єктивно потрiбним сучасному суспiльству в аспектi його перспективного i позитивного розвитку, i конкретним зразком, використовуваним iндивiдом, що вибудовує стратегiю власного життя вiдповiдно до конкретної соцiальної ситуацiєю - явище не нове. Цей конфлiкт вiдображає цiннiснi координати рiзних рiвнiв: макрорiвня, як рiвня суспiльства в цiлому i макрорiвня, як рiвня особи.
Цей конфлiкт знаходить вiддзеркалення i в поведiнцi людей у сферi освiти, що проявляє цiннiснi установки населення в цiлому.
Цiннiсть освiти витiкає з двох основних обставин.
По-перше, з самого по собi задоволення вiд володiння ним, пов'язаного з тим, що знання вiдповiдає на властивий всiм людям iмпульс допитливостi.
По-друге, освiта має iстотну iнструментальну цiннiсть що допомагає в досягненнi iнших, бiльш значущих для людей, цiнностей:
· Вона виступає, як механiзм пiдвищення власного статусу - отримання кращої роботи, вищих заробiткiв, вищого рiвня життя.
· Вона допомагає знайти владу, зокрема таку її рiзновид, як "експертну владу". [4]
Володiння спецiалiзованими знаннями, повнiшою в порiвняннi з тiєю, що у iнших людей, iнформацiєю, кращою орiєнтацiєю в справах, що мають iстотне значення для всiєї соцiальної групи, видiляє людину в групу лiдерiв. Це дозволяє носiям влади робити вплив на iнших, манiпулювати пiдлеглими проводити ефективну полiтику. Невипадково багато мiнiстрiв в сучасних урядах країн свiту мають професорськi звання. Освiта, особливо в тих випадках, коли ми розумiємо її широко, не тiльки як формальне, "книжне" навчання, але i як тренування практичних навикiв i здiбностей, ключову умову отримання престижу i слави.
бiльшостi сучасних студентiв, вона не самоцiнна, як iдеал саморозвитку особи. Переважає вiдношення до освiти, як до iнструментальної цiнностi, суспiльно значущому способу досягнення iнших важливих соцiальних i iндивiдуальних цiлей. Отже, домiнують не iнтелектуальнi i соцiально-професiйнi, а соцiально матерiальнi i соцiально-економiчнi мотиви i установки.[1 с. 39]
Отже, цiннiсть освiти у сучасному суспiльствi змiнюється i це не дивно, адже iз змiною суспiльства, змiнюються i вимоги до освiти, що не змiнно впливає на останню. Можна сказати, що на сучасному етапi розвитку суспiльства освiта стає для бiльшостi молодi iнструментом, а не самостiйною цiллю, хоча не можна вiдкидати, що все таки вiдбуваються позитивнi зрушення у цьому напрямку, освiтi, як цiнностi придiляється все бiльше уваги, не лише з боку людей але i з боку суспiльства в цiлому.
2. 3 Освiта в iєрархiї цiнностей сучасної молодi
людей, їх поведiнцi, дисбалансом цiннiсних орiєнтацiй, суперечностями прогресивних i консервативних елементiв у психологiї рiзних соцiальних груп. Конфлiкти мiж суспiльними i особистiсними цiннiсними орiєнтацiями, як засвiдчують реалiї сьогодення, не згладжуються, а, часто навпаки, ще бiльше загострюються. [6]
особовий сенс свого iснування, визначити цiлi на найближчу i вiддалену перспективи, вибрати адекватнi дiї для їх здiйснення. Завдяки функцiї нормативно-регуляцiї етичних, полiтичних, релiгiйних i iнших цiнностей, мотивацiйна сфера свiдомостi набуває виборчого i цiлеспрямованого характеру [15]. Респондентам був запропонований набiр цiнностей iз завданням привласнити кожнiй з них ранг (номер) по ступеню важливостi для цiннiсної орiєнтацiї. Отримана "iєрархiя" цiннiсних орiєнтацiї представлена в табл. 1. Обмовимося, що судити про динамiку рухи цiннiсних орiєнтацiї в повному розумiннi цього слова не правомiрно (короткий часовий iнтервал), але на основi порiвняння даних в якiйсь мiрi можна говорити про їх вектор i деякi тенденцiї.
цiнностей молодi i, зокрема мiсця утворення в ньому, дозволяє судити про те, що чекає її в майбутньому, якою вона представляться самiй собi i що для її представникiв є найбiльш значимим на даний момент. [14 с. 13]
У дослiдженнi проведеному А. О. Жабiною, яке стосувалося системи цiнностей молодi та мiсця освiти в нiй. В одному з питань студентам були запропонованi 11 умов, що вiдображають рiзнi сторони життя, i п'ятибальна шкала оцiнки значимостi. Із суми вiдповiдей за критерiями "мабуть, важливо" i "дуже важливо" отримуємо рейтинг значимостi рiзних умов життя, на думку опитаних студентiв:
Мати кохану, цiкаву роботу 90%
3. Пiдтримувати добрi стосунки з оточуючими людьми 89%
4. Мати можливiсть реалiзувати себе 88%
9. Бути незалежним вiд суспiльства 56%
10. Домогтися суспiльного визнання 52%
Отже, ми можемо побачити, що освiта знаходиться на 7 мiсцi (з 11 можливих). У принципi, немає нiчого дивного в тому, що воно витiснене такими цiнностями, як "здоров'я", "сiм'я" i "кохання" - це те, що завжди хвилювало i продовжує хвилювати людей в перву чергу. Проте, радує те, що "освiта" хай на одну позицiю, але все-таки вище матерiальних цiнностей ( "Жити, нi в чому собi не вiдмовляючи").
Але це була думка респондентiв в контекстi iнших цiнностей. А що якщо подивитися на освiту не на тлi сiм'ї, кохання чи здоров'я, а на саму по собi, як "перепустку" до якогось майбутнього? Для чого ж потрiбно студентам вища освiта? Вiдповiдь на це питання вони давали через ступiнь своєї згоди з наведеними твердженнями щодо ролi освiти. Чотири висловлювання мають негативне забарвлення, чотири - позитивну. Для прикладу розглянемо по два вислови. "Освiта у наш час нiчого не дає". З цiєю думкою погодилися 13% опитаних, проти висловилися 83%, 4% не змогли вiдповiсти. Ідею про те, що "Головне - диплом, а не знання", пiдтримали 9% респондентiв, 86% не погодилися, 5% не змогли вiдповiсти. "Освiта - фундамент кар'єри". Так думають 84% опитаних, 4% готовi з цим посперечатися, 12% не змогли вiдповiсти. І, нарештi, вислiв "Без гiдної освiти дуже важко домогтися успiхiв у життi" здобуло пiдтримку 74% респондентiв, 22% не згоднi, 4% не змогли вiдповiсти. [24 с. 12]
"противники" освiти, як свого роду основи майбутньої роботи i кар'єри. Тим не менше, i цi люди здобувають вищу освiту, не виключено, однак, що iз-за престижу або ради диплому. Ставлення до освiти i, зокрема його мiсце в системi цiнностей сучасної студентської молодi, проявляється не тiльки через бажання / небажання вчитися в унiверситетi, але й через цiлi вступу до вузу. Це ще i якостi, властивi людинi. [25 с. 193]
власне здоров’я, кар’єра, матерiальнi блага, освiта, сiм’я. Що стосується релiгiйних конфлiктiв в Українi, загальнонацiональних проблем, загрози вiйни, корисних вчинкiв для народу або майбутнього країни, за даними Українського iнституту соцiальних дослiджень, вiдсоток зацiкавлених цими питаннями ледве досягав вiдмiтки 16 з числа всiх опитаних в 2006 р. Звичайно, це в деякiй мiрi правильно, тому що в капiталiстичних країнах свiту, з яких незалежна Україна з недавнiх часiв бере приклад, iснує "екзистенцiальний" пiдхiд до життя. Тобто, кожен виживає як може i не покладає надiї нi на кого, окрiм себе. Це йде всупереч iдеї "патерналiзму", яка притаманна iдеологiї , виплеканiй радянськими часами. Люди не привчилися вiдстоювати власнi iнтереси, тому що все їх життя було спрямовано на досягнення спiльної мети, вони покладались не скiльки на себе, скiльки на уряд, на бюрократичну систему, i це, нарештi, висушило в них жагу до самоудосконалення, прояву iнiцiативи i особисту зацiкавленiсть. Дякувати Богу, цього не вiдiб’єш у молодi, тому що людина лише з часом пiд впливом певних факторiв загальмовує прагнення до прояву своєї особистостi. Тiльки притаманний молодi максималiзм, не обмежений безглуздими заборонами i "iдеологiчними шаблонами", спроможнiй каталiзувати значнi змiни у розвитку суспiльства. [12 с. 251]
диплом.
Висновок до 2 роздiлу
Суттєвою рисою сучасної дiйсностi є постiйнi змiни, перетворення нашого сьогодення. Перетворення цi, по-перше, стосуються широкого впровадження в наше життя новiтнiх технологiй, що ставить перед людством все новi завдання i проблеми. На тлi цих змiн вiдбувається i переоцiнка цiннiсної системи, однi цiнностi змiнюються на iншi, щось вiдходить на заднiй план, а щось навпаки набуває нового значення. Такi змiни чудово проглядаються у сучаснiй освiтi. Якщо колись, ще за Радянських часiв освiта була термiнальною цiннiстю, так би мовити самостiйною, то у незалежнiй Українi вона стає все частiше iнструментальною цiннiстю суспiльства. З одно боку це i не дивно,адже iз змiною суспiльства вiдбувається i змiна цiнностей, але з iншого боку такий стан речей говорить проте, що система освiти в Українi є не належному рiвнi, що спричиняє зниження цiнностi освiти в очах молодого поколiння громадян.
У сучасному Українському суспiльствi чiтко видно змiну мiсця освiти в системi цiнностей молодi, i ця змiна є негативною, цiннiсть освiти все бiльше знижується, змiнюється сам факт сприйняття освiти молоддю. Освiта в очах молодi бiльше не є самоцiллю, а лише iнструментом.
Висновки
Освiта, як специфiчний соцiальний iнститут покликана виконувати роль iнновативного важеля, що має "рухати" суспiльство вперед. Причому основним iнструментом, за допомогою якого виконується ця функцiя освiтньої сфери, є не просто передана в ходi навчання iнформацiя, а цiнностi. Цiнностi – це ядро структури особистостi, що визначає її спрямованiсть, вищий рiвень регуляцiї поведiнки особи. Основною функцiєю цiнностей i цiннiсних орiєнтацiй є регулятивна функцiя – регулювання поведiнки особи в тих чи iнших соцiальних умовах. Система цiнностей не є пасивним наслiдком впливу соцiокультурного середовища, економiчних i полiтичних чинникiв. Вона крiм того, ще є й однiєю iз форм самоусвiдомлення, самовираження внутрiшнiх iнтелектуальних, моральних, естетичних та iнших сил i уявлень особистостi, якi перебувають у тiсному взаємозв’язку iз її потребами, iнтересами, мотивами поведiнки, обумовлюючи їх i одночасно перебуваючи залежно вiд них, вiд характеру i об’ємностi iнформацiї про культурнi цiнностi, їх сутнiсть, функцiї i властивостi.
Суттєвою рисою сучасної дiйсностi є постiйнi змiни, перетворення нашого сьогодення. Перетворення цi, по-перше, стосуються широкого впровадження в наше життя новiтнiх технологiй, що ставить перед людством все новi завдання i проблеми. На тлi цих змiн вiдбувається i переоцiнка цiннiсної системи, однi цiнностi змiнюються на iншi, щось вiдходить на заднiй план, а щось навпаки набуває нового значення. Такi змiни чудово проглядаються у сучаснiй освiтi. Якщо колись, ще за Радянських часiв освiта була термiнальною цiннiстю, так би мовити самостiйною, то у незалежнiй Українi вона стає все частiше iнструментальною цiннiстю суспiльства. З одно боку це i не дивно,адже iз змiною суспiльства вiдбувається i змiна цiнностей, але з iншого боку такий стан речей говорить проте, що система освiти в Українi є не належному рiвнi, що спричиняє зниження цiнностi освiти в очах молодого поколiння громадян.
Сьогоднi, як в Українi, так i в iнших країнах свiту, спостерiгається девальвацiя багатьох моральних цiнностей. Споживацький спосiб життя суспiльства, наявнiсть соцiальних контрастiв, занепад моралi призводять до росту злочинностi, морального нiгiлiзму та глибокого песимiзму особливо серед молодi. Девальвацiї цiнностей сприяє соцiальна диференцiацiя суспiльства, яка здiйснюється в освiтi, в навчаннi, в культурi та iнших сферах життєдiяльностi людини.
Сьогоднiшня молодь демонструє повну iндиферентнiсть до питань етики, вона зацiкавлена у засвоєннi навчальних програм, впевнена в тому, що вiд цього залежатиме її соцiальний статус, розмiр заробiтної платнi, мiсце в службовiй iєрархiї. Для моральних роздумiв i суджень не залишається анi мiсця, анi часу
В умовах ринкової економiки цiннiснi орiєнтацiї в системi вищої освiти бiльшою мiрою орiєнтованi на економiчну ефективнiсть освiтнiх послуг, чим пояснюється велика кiлькiсть комерцiйних навчальних закладiв та рiст платних послуг. Проте цiннiсно-орiєнтоване навчання покликане задовольняти потребу суспiльства в людях iнiцiативних, творчих, здатних самостiйно мислити, не залишаючи поза увагою роль людини у створеннi не лише матерiальних, але й духовних цiнностей, не забуваючи про формування гармонiйної, а не лише конкурентоспроможної особистостi. Система освiти є ключовим моментом в соцiалiзацiї людини i цiннiснi орiєнтацiї майбутнiх поколiнь багато в чому залежать вiд неї.
В сучасних умовах освiта не сприймається молоддю самоцiннiсть, вона стає iнструментом для досягнення мети, можна багато говорити проте, що цiннiсть освiти пiдвищується, можливо кiлькiснi показники це пiдтвердять адже з кожним роком все бiльше студентiв поступає у вищi учбовi заклади, але це зовсiм не означає, що вони вважають освiту цiннiстю,набагато частiше все вiдбувається навпаки, освiту зараз здобувають не заради освiти, а щоб потiм мати хорошу роботу i високу зарплату.
1. Багдасарьян Н. Г. Ценность образования в модернизирующемся обществе / Багдасарьян Н. Г. // Педагогика. - 2008. - № 5. - С. 34-40.
2. Багдасарьян Н. Г., Кансузян Л. В., Немцов А. А. Инновации в ценностных ориентациях студентов / Багдасарьян Н. Г., Кансузян Л. В., Немцов А. А. // Социологические исследования. - 1995. - № 4. - С. 125-129.
4. Баева Л. В Ценности молодежи "эпохи перемен": взгляд из России [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.aspu.ru/images/File /ilil/BayevatzennostiRossiya.pdf (використано 07. 11. 09)
5. Гребеньков Г. В., Гребенькова И. Г. Аксиология в стуктуре философского знания: предмет, проблематика, содержание /Гребеньков Г. В., Гребенькова И. Г.// Ноосфера i цивiлiзацiя - Д. - 2006. - № 4(7) - С. 67-75.
6. Жабина А. О. Образование в системе ценностей молодежи / Жабина А. О.// [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.tstu.ru/education/ elib/pdf/st/2008/zabina.pdf (використано 15. 11. 09)
7. Звездин В. Я. Социология культуры – П. - 2003. - С. 186
8. Зубенко А. С. Цiннiснi орiєнтацiї особистостi i становлення особистої iдентичностi/ Зубенко А. С.// Науковi записки Харкiвського унiверситету Повiтряних Сил. Соцiальна фiлософiя, психологiя. Збiрник наукових праць. - 2008 - №2 - С. 71-78.
9. Инглхарт Р. Постмодерн: меняющиеся ценности и изменяющиеся общества / Инглхарт Р. //[Електронний ресурс]. – Режим доступу: /http://www.sociology.mephi.ru/docs/polit/html/ingl.htm (використано 30. 10. 09)
10. Иноземцев В. Л. "Вечные ценности" в меняющемся мире/ Иноземцев В. Л. // Свободная мысль. - 2001. - XXI, № 8,. - С. 41-61.
11. Калюжная Т. Г. Изменения в системе ценностей и ценностных ориентациях общества и студенческой молодежи/ Калюжная Т. Г. // Гiлея. Збiрник наукових праць. - 2009. - №21 – С. 290-297.
13. Коберник Л. О. Роль та мiсце цiннiсних орiєнтацiй у формуваннi особистостi. . Наука i освiта // Науково-практичний журнал пiвденного наукового центру АПН України -2008. № 4-5. - С. 28-33.
14. Кобильнiк Л. М. Фалько Н. М. Визначення життєвих планiв та цiнностей студентської молодi. / Кобильнiк Л. М., Фалько Н. М. //Науковий вiсник Мелiтопольського державного педагогiчного унiверситету. Серiя „Педагогiка", - М.: - 2006. - №5. - С. 11-14.
(використано 09. 11. 09)
16. Крошка О.І. Сучасна психологiчна наука про життєво-цiннiснi орiєнтацiї молодi/ Крошка О.І. // [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http:intkonf.org/kroshka-oi-suchasna-psihologichna-nauka-pro-zhittevo-tsinnisni-orientatsiyi-molodi (використано 29. 10. 09)
"СМЫСЛ", 1992. –С. 17-23.
19. Матецкая А. В. Социология культуры – Р. - 2006. – С. 260.
21. Молодиченко В. В. Освiта, як цiннiсть: змiна прiоритетiв в епоху глобалiзацiї/ Молодиченко В. В. // Гiлея. Збiрник наукових праць. - 2009. - №25 – С. 185-191.
22. Морозова Л. П. Аспекти формування цiннiсного свiту сучасної молодi/ Морозова Л.//Науковi записки. Гуманiтарнi науки / Нацiональний унiверситет "Києво-Могилянська академiя". К. – 2003. Том 22, ч. 1, С. 86-91.
&level1=main& level2= articles (використано 30. 10. 09)
– № 1. – С. 5-26.
25. Пiдбуцька Н. Цiнностi сучасної молодi та їхнiй вплив на успiшнiсть навчально-виховного процесу у вищому навчальному закладi / Н. Пiдбуцька // Вiсник Львiвського унiверситету: Педагогiчна. - 2009. - № 25. - С. 191-196.
26. Пiшун С. Г. Цiннiснi орiєнтацiї як наукове поняття / Пiшун С. Г.// Проблеми сучасної педагогiчної освiти: педагогiка i психологiя. - 2007. - №13, ч. 2
"СОЦІОЛОГІЧНІ НАУКИ". - Х. - 2008. -Т. 11, №2. - С. 24-27.
28. Салин Ю. С. Фундаментальные ценности человечества / Салин Ю. С. // Общественные науки и современность. - 1995. - № 4. - С. 125-130.
29. Семенов В. Е. Ценностные ориентации современной молодежи / Семенов В. Е.// Социологические исследования. – 2007. – № 4. – С. 37 – 43.
31. Шрейдер Ю. Ценности, которые мы выбираем. Смысл и предпосылки ценностного выбора. - М.: Эдиториал, 1999. - С. 208
|
