Вiтчизнянi та свiтовi проблеми професiйної етики в соцiальнiй роботi
Мiнiстерство освiти i науки України
Вiдкритий мiжнародний унiверситет розвитку людини Україна
Факультет соцiальних технологiй
Кафедра соцiальної роботи
Реферат:Вiтчизнянi та свiтовi проблеми професiйної етики в соцiальнiй роботi
Виконала:
студентка 4курсу
Алаторцева Наталiя
Київ – 2010
План
Вступ
Соцiальна робота як вид професiйної дiяльностi
Етичнi вимоги до професiйної дiяльностi соцiального робiтника
Висновок
Список використаної лiтератури
Вступ
Соцiа́льна робо́та — галузь наукових знань i професiйна дiяльнiсть, спрямована на пiдтримання i надання квалiфiкацiйної допомоги будь-якiй людинi, групi людей, громадi, що розширює або вiдновлює їхню здатнiсть до соцiального функцiонування, сприяє реалiзацiї громадянських прав, запобiгає соцiальному виключенню.
життя та попереджувати виникнення дисфункцiй.
Це система теоретичних знань i заснована на них практика, яка має на метi забезпечення соцiальної справедливостi шляхом наснаження i пiдтримки найменш захищених верств суспiльства та протидiї факторам соцiального виключення.
Українське суспiльство, яке поступово трансформується, має морально вiдродитися. Тому за сучасних умов етичнi знання стають важливим чинником розвитку духовної культури суспiльства i морального свiторозумiння особистостi, а до етики як науки ставляться новi вимоги.
Соцiальна робота як вид професiйної дiяльностi
Без взаємодiї етики з педагогiкою, психологiєю i соцiологiєю неможливо розiбратися у моральному свiтi особистостi, виявити реальнi мотиви людських вчинкiв , визначити шляхи й методи формування моральної культури особистостi в тому чи iншому соцiоморальному середовищi.
За сучасних умов, коли формуються ринковi вiдносини, розбудовується громадянське суспiльство i правова держава, зростання вiльного саморегулюючого першопочатку в працi, пiдсилення моральних чинникiв у системi її стимулiв, гуманiзацiя рiзних сфер працi веде до постiйного розширення кола професiй, що претендують на створення власних моральних кодексiв.
Соцiальна робота є одним з найбiльш одухотворених видiв професiйної дiяльностi. Нинiшнiй етап розвитку соцiальної роботи в нашiй країнi можна охарактеризувати як перехiднiй до якiсно нового розвитку соцiальної педагогiки i соцiальної роботи
Вихiд на професiйний рiвень постановки соцiальної роботи в країнi -- явище значне. Вiд якостi кадрiв багато в чому залежить подальша доля професiї, а значить, i рiшення проблем виховання, освiти, виживання, розвитку дiтей, а головне -- соцiального захисту кожної людини.
Вихiд на професiйний рiвень постановки соцiальної роботи вимагає, щоб цю професiю вибрали люди особливих особових якостей. Дiяльнiсть соцiального педагога -- це зона довiри мiж людьми, шлях до їх взаєморозумiння, взаємодопомоги i взаємовiдповiдальностi.
1. Емпатiя -- умiння бачити свiт очима iнших людей, розумiти його так само, як вони, сприймати їх вчинки з тих же позицiй i в той же час мати здатнiсть сказати iншим про своє розумiння i дати можливiсть пiдтвердити або спростувати цi уявлення iншим.
2. Доброзичливiсть -- здатнiсть демонструвати своє вiдношення приязнi, безумовно позитивного вiдношення, симпатiї, готовнiсть пiдтримати iншу людину.
3. Делiкатнiсть -- ввiчливiсть, м'якiсть з iншими людьми.
4. Автентичнiсть -- здатнiсть бути природним у вiдносинах з людьми, бути самим собою в контактах з тими, що оточують.
5. Вiдвертiсть -- готовнiсть вiдкрити iншим свiй внутрiшнiй свiт, бути щирим, умiти говорити про свої вiдчуття i думки, транслювати їх спiвбесiдниковi.
7. Безпосереднiсть -- умiння говорити i дiяти в обстановцi «тут i тепер», мати чiтке уявлення про людину i її ситуацiю, а також демонструвати це.
8. Комунiкабельнiсть -- iнтерес до iнших людей, до спiлкування з ними, легкiсть в спiлкуваннi.
дитини на навчання, виховання, розвиток i гiдне iснування, мати твердi етичнi принципи.
Соцiальна робота:
1. Професiйна або волонтерська дiяльнiсть, спрямована на гарантовану пiдтримку i надання соцiальних послуг будь - якiй людинi. У широкому розумiннi слова соцiальна робота - це дiяльнiсть соцiальних служб (державних, приватних, громадських); у вузькому - вплив спецiалiстiв iз соцiальної роботи на особистiсть з метою надання допомоги у самовиявленнi.
2. Система теоретичних знань i заснована на них практика, яка має на метi забезпечення соцiальної справедливостi шляхом пiдтримки найменш захищених верств населення та протидiї факторам соцiального виключення · Вивчає закономiрностi i принципи функцiонування i розвитку соцiальних процесiв, їх динамiку пiд впливом психолого - педагогiчних i управлiнських факторiв при захистi громадянських прав i свобод особистостi в суспiльствi.
рiзним категорiям людей. Соцiальна робота має макро, -мезо -мiкро.
Обєкти соцiальної роботи - люди, якi мають проблеми, незалежно вiд вiку.
Субєкти соцiальної роботи - держава, державнi установи, служби, окремi люди.
соцiальної роботи виступають закономiрностi , що зумовлюють характер та спрямованiсть соцiальних процесiв.
Професiйна дiяльнiсть, обєктом якої виступають живi люди, утворює складну систему взаємо перехiдних, взаємозумовлених моральних стосункiв. До цiєї системи належать перш за все: а) ставлення спецiалiстiв до обєкта працi; б) стосунки спецiалiста з колегами; в) ставлення спецiалiста до суспiльства. Отже, як тiльки професiйнi стосунки набули якiсної усталеностi, це привело до формування особливих моральних настанов , що вiдповiдають характеру i змiсту працi, вiдображають практичну доцiльнiсть певних стосункiв як мiж членами професiйної групи, так i самої групи з суспiльством.
Так як соцiальний працiвник весь час має спiлкуватися з рiзними людьми, вiн має широкий перелiк посадових обовязкiв.
Вiн повинен:
отриманнi матерiальної, соцiально-побутової та iншої допомоги.
2. Встановлювати причини утруднень, конфлiктiв , що виникають у навчальний та поза навчальнiй сферi, у сiмї та iн.
3. Сприяти розвязанню цих труднощiв та конфлiктiв та гарантувати соцiальний захист;спiльнiй дiяльностi рiзних громадських та державних органiзацiй i установ по наданню необхiдної допомоги групам ризику.
4. Надавати допомогу в сiмейному вихованнi, дiяльностi педагогiчних колективiв.
5. Проводити психолого-педагогiчнi та соцiально-педагогiчнi консультацiї, виховну роботу з неповнолiтнiми важковиховуваними дiтьми
iнтересами та iн.)
Напрямки професiйної дiяльностi соцiального педагога полягає у вивченнi соцiально-психологiчних цiнностей особистостi, соцiально-педагогiчного впливу макросередовища на зростаючу особистiсть, та органiзовувати освiтньо-виховнi взаємодiї з проблемними особистостями, якi потребують допомоги.
1. Виконання (копiювання чужих зразкiв виконання дiяльностi);
2. Планування (здiйснення дiяльностi за власним уявленням без врахування обставин);
3. Проектування (здiйснення дiяльностi, виходячи з її системного розумiння)
Функцiональний аспект дiяльностi соцiального працiвника. Функцiї соцiального працiвника - це предметно-iнструментальна основа його професiйної дiяльностi. Професiйнi функцiї соцiального працiвника дозволяють уявити структуру функцiональних обов'язкiв як певну суму знань, вмiнь i навичок, якi забезпечують професiйну компетентнiсть спецiалiстiв в практичнiй роботi. Ми придiляємо цим питанням особливу увагу.
Аналiзуючи функцiї соцiального працiвника, вважаємо треба пiдкреслити рiзноманiтнiсть пiдходiв до їх видiлення i класифiкацiї.
Аналiз вiтчизняної i зарубiжної лiтератури свiдчить про вiдокремлення двох пiдходiв характеристики професiйної дiяльностi соцiального працiвника через анали виконуваних ним функцiй: спектральний i процесуальний.
професiйної взаємодiї iз клiєнтом, адекватного парадигмi „ визначення проблеми - розробка план реалiзацiя намiрiв - оцiнка результату" за Стiвеном Шардло.
Український дослiдник В. М. Сидоров основнi iз них об'єднав класи: базовi та спецiальнi. До базових функцiй за цi фiкацiєю автор вiдносить: дiагностичну (оцiночну), корекцiйну. До спецiальних: комунiкативну, органiзаторську, прогностичну, превентивну, психо- терапевтичну, рекламно-пропагандистську, медичну, соцiально-педагогiчну, соцiально-економiчну.
Дiагностична функцiя соцiального працiвника включає вивчення, аналiз i оцiнку клiєнтiв (iндивiдiв, сiмей, груп, спiльно1 i направленiсть впливу на них соцiального середовища i „ставить с дiагноз"; дана функцiя передбачає також i оцiнку результатiв, д в процесi соцiальної роботи.
Прогностична функцiя полягає у прогнозуваннi соцiальним працiвником розвитку подiй, процесiв, якi проходять у сiм'ї, гру суспiльствi i розробцi певної моделi соцiальної поведiнки. 3мiст прогностичної функцiї вимагає вiд соцiального працiвника визначення прiоритетiв, тому що проблеми, з якими йому доводиться м здебiльшого багатограннi i вимагають дiй за декiлькома параметрами
У зарубiжнiй практицi соцiальної роботи прогностична соцiальних працiвникiв реалiзується, як правило, у формi (письмової або усної угоди), яка укладається мiж соцiальним пра- клiєнтом та iншими задiяними особами чи структурами. здебiльшого укладається з метою визначення обов'язкiв всiх сторiн i деталiзацiї рiзноманiтних аспектiв сервiсних послуг.
Запобiжно-профiлактична або соцiально-терапевтична функцiя дозволяє передбачити i привести у дiю соцiально-правовi, юридичнi, психологiчнi, соцiально-медичнi, педагогiчнi заходи, попередження та подолання негативних явищ, органiзацiю вiдповiдної допомоги особам, якi її потребують, забезпечити захист прав сiм'ї, жiнок, пiдлiткiв, дiтей, молодi пiдтримку груп ризику.
Правозахисна функцiя полягає в знаннi та вмiннi використовувати закони правовi акти, якi спрямованi на надання допомоги i пiдтримки дiтей та пiдлiткiв, їх захист.
установ органiзацiй, громадських, творчих та iнших спiлок, спецiалiсти»
Психологiчна функцiя передбачає консультування та корекцiю мiжособистiсних стосункiв, допомогу у соцiальнiй реабiлiтацiї всiм, хто її потребує, сприяння соцiальнiй адаптацiї особистостi.
Соцiально-медична функцiя спрямована на органiзацiю роботи з профiлактики здоров'я, на оволодiння першою медичною допомогою, кульгу) харчування, санiтарно-гiгiєнiчними нормами, основами трудотерапiї, сприяння формуванню здорового способу життя.
Соцiально-побутова функцiю реалiзують шляхом надання необхiдної допомоги пiдтримки рiзним категорiям дитячого населення/особливо дiї iнвалiдам, рiзним типам сiмей та iн./.
Комунiкативна функцiя передбачає встановлення контактiв з особами, якi потребують тiєї чи iншої допомоги, пiдтримки, органiзацiї обмiну iнформацiєю, сприяння включенню рiзних iнститутiв суспiльства в дiяльнiсть соцiальних служб, допомоги у сприйняттi й розумiннi iншої людини.
Посередницька функцiя передбачає встановлення взаємозв'язку та спiльної дiяльностi багатьох громадських, соцiальних, державних структур вирiшення проблем дiтей та пiдлiткiв, а таж соцiальних груп ризику
Морально-гуманiстична функцiя соцiальної роботи як своєрiдна концентрацiя всiх iнших функцiй надає соцiальнiй роботi високий гуманiстичний рiвень.
Професiйна етика у сферi соцiальних дослiджень потребує особливої регламентацiї. В усьому свiтi дiяльнiсть соцiологiчних спiвтовариств регулюють спецiальнi етичнi кодекси, якi вiдбивають «багатошаровiсть» професiйної етики соцiолога, зумовлену мультиварiантнiстю його соцiальних вiдносин. За сучасних умов соцiальний працiвник як представник професiйної спiльноти має нести особисту моральну вiдповiдальнiсть за взаємини з рiзними субєктами , з якими необхiдно вступати в контакти пiд час здiйснення професiйної дiяльностi: 1) iз суспiльством, презентованим а) ретрансляторами iнформацiї (журналiсти, полiтики, полiтологи, коментатори), б)споживачами iнформацiї, (фахiвцi ,котрi апелюють до результатiв соцiологiчних дослiджень ), в) населенням як носiєм громадської думки, г) владними структурами й iдеологiчними iнституцiями, зацiкавленими у тенденцiйнiй iнформацiї; 2) зi спiввиконавцями у конкретних проектах; 3) iз респондентами;4) iз замовниками;5) iз професiйною спiльнотою.
Звiсно етика соцiального працiвника ґрунтується на загальнолюдськiй моралi, загальному громадянському законодавствi та загальних етичних нормах наукової працi й наукового спiлкування. Почастiшання випадкiв порушення канонiв професiйної етики в Українi за нової соцiальної ситуацiї на жаль, уже призвело до численних публiчних спекуляцiй навколо соцiологiї, до спотвореного сприйняття громадськiстю ролi та мiсця соцiологiчної науки в суспiльствi. Як перший крок розвязання сучасних етико-професiйних проблем соцiологiчної спiльноти на 3-ьому зїздi Соцiологiчної асоцiацiї України було ухвалено рiшення про створити Комiсiю з професiйної етики i доручити їй пiдготовку Кодексу професiйної етики вiдповiдно до сучасних вимог до професiйної дiяльностi соцiологiв.
Кодекс професiйної етики соцiолога був затверджений 5 зїздом Соцiологiчної асоцiацiї України 20 травня 2004 року. Цей кодекс визначає головнi принципи i етичнi норми професiйної вiдповiдальностi та поведiнки соцiологiв України. Кодекс мiстить вступ, основний змiст(«Етичнi норми»), додаток(«вiдповiдальнiсть за порушення кодексу професiйної етики соцiолога») i висновки.
Основний змiст кодексу становлять етичнi норми та правила, структурованi вiдповiдно до таких сфер професiйної дiяльностi соцiологiв:
1. органiзацiя професiйної дiяльностi та трудовi вiдносини
2. науково-дослiдна дiяльнiсть
3. наукове спiлкування
4. презентацiя результатiв дослiдження i науковi публiкацiї
5. редакцiйно-видавнича дiяльнiсть
6. освiта, викладання, професiйна пiдготовка
7. консультування й експертиза
8. публiчнi виступи
Як додаток до складу Кодексу входить роздiл «Вiдповiдальнiсть за порушення Кодексу професiйної етики соцiолога», який описує процедури подання i розгляду скарг Комiсiєю з професiйної етики САУ.
Етичнi норми, задекларованi цим Кодексом, спираються на загальнi моральнi принципи, прийнятi в мiжнароднiй соцiологiчнiй спiльнотi:
1. професiйна компетентнiстьчеснiсть
2. професiйна вiдповiдальнiсть
3. соцiальна вiдповiдальнiсть
Етичнi норми встановлюють загальнi правила поведiнки соцiальних працiвникiв. Потреби практики визначають цiль тiєї чи iншої професiї i вимагають вiд працiвникiв вiдповiдного профiлю необхiдної квалiфiкацiї (професiоналiзму, компетенцiї), з одного боку, її етичної пiдготовки , що передбачає теоретичне освоєння норм i принципiв моралi для застосування їх у професiйнiй практицi ,- з iншого. Кожна людина в силу обставин життя втягується у рольове спiлкування з рiзними професiоналами, наприклад, з лiкарем, юристом, i т. д. При цьому вона очiкує вiд них не тiльки квалiфiкованого виконання їх обовязкiв щодо задоволення її потреб, iнтересiв, а й уважного, увiчливого до неї ставлення. Тому професiйна етика покликана дати рекомендацiї професiоналам , посадовим особам, у тому числi i керiвникам , щодо моральної складової у виконаннi професiйних функцiй.
Специфiка функцiй соцiального працiвника та соцiального педагога вимагає органiчного єднання особистiсних та професiйних якостей широкої освiченостi, а тому пiдготовка такого фахiвця має ґрунтуватися на тлi практичного людинознавства. Професiйнi стандарти, до таких фахiвцiв базуються на кодексi етики та професiйних умiнь, якi слугують своєрiдною "клятвою Гiппократа", ґрунтуються І фундаментальних загальнолюдських цiнностях, враховують гiд-М1 її унiкальнiсть кожної особистостi, її права та можливостi.
Прикладами можуть слугувати кодекси етики соцiального працiвника СЩА та Канади, в яких наголос робиться на клiнiчнiй соцiальнiй роботi чи на соцiальному розвитку. Створений i кодекс етики соцiального працiвника та соцiального педагога Росiї та України, офiцiйно схвалений Асоцiацiєю соцiальних працiвникiв та соцiальних педагогiв усiма регiональними пiдроздiлами.
Вона вiдкриває великi перспективи та має конкретний результат: перемагають загальнолюдськi цiнностi, милосердя, послаблюється соцiальне напруження. Соцiальнi педагоги та соцiальнi працiвники створюють реально дiючий механiзм соцiального захисту, пiдтримки, що допомагає державним та суспiльним структурам наблизитись до кожної конкретної сiм'ї, до кожної людини, яка є найбiльшою цiннiстю оновленого суспiльства.
та переслiдують однi й тi самi цiлi. Результат дiяльностi цих фахiвцiв - пiдвищення життєвого рiвня усiх людей незалежно вiд вiросповiдання та нацiональностi.. Кожна людина право на належне повноцiнне
iснування. Важливо зазначити, що такi професiї, як соцiальний працiвник i соцiальний педагог є необхiдними для нашого суспiльства у
Досвiд Канади
Важливою проблемою у процесi роботи над укладенням вiтчизняних стандартiв пiдготовки соцiальних працiвникiв є узгодженiсть змiсту ступеневої пiдготовки фахiвцiв для сфери соцiальних послуг на рiзних освiтньо-квалiфiкацiйних рiвнях. До основних проблем професiйної пiдготовки соцiальних працiвникiв в Українi належать також малий вiдсоток годин, що вiдводяться навчальними планами для практичної пiдготовки студентiв; недосконалiсть вимог до змiсту звiтної документацiї студентiв за наслiдками проходження рiзних видiв практики; недостатня розробленiсть критерiїв оцiнювання результатiв практики; вiдсутнiсть пiдготовки супервiзорiв-керiвникiв практики студентiв; недостатнiй рiвень забезпеченостi пiдручниками та посiбниками окремих фахово-орiєнтованих дисциплiн.
Окреслено шляхи адаптацiї iдей досвiду Канади до вiтчизняних умов, а саме:
1. активiзувати випуск перекладених пiдручникiв з дисциплiн, для яких ще немає вiтчизняного навчально-методичного забезпечення;
2. суттєво збiльшити кiлькiсть навчальних годин для практичної пiдготовки студентiв;
3. органiзувати на базi вищих навчальних закладiв нашої країни пiдготовку супервiзорiв-керiвникiв практики студентiв;
4. розширити мережу баз проходження студентами практики, якi б забезпечували належнi умови для рiзних видiв практики;
5. диференцiювати змiст i завдання пiдготовки бакалаврiв i магiстрiв соцiальної роботи;
6. розробити концепцiю окремих спецiалiзацiй i максимально розширити систему вибiркових курсiв фахово-орiєнтованих дисциплiн, запрошувати для викладання цих курсiв досвiдчених викладачiв провiдних закордонних унiверситетiв;
9. активiзувати обмiн викладачами та студентами мiж провiдними закладами вищої освiти в Українi та за кордоном.
Висновки
Отже, роблячи висновки можна сказати, що професiя соцiального працiвника, цiлком залежить вiд етичних принципiв. Цей висновок, можна зробити на пiдставi тих фактiв, що соцiальний працiвник весь час контактує безпосередньо з людьми, в якiй би органiзацiї вiн не працював. Органiзацiйну структуру iнститутiв соцiального захисту населення можна охарактеризувати, як упорядкований зв'язок i взаємодiю органiв соцiальної роботи та його субєктiв , що забезпечують загальнi умови, рацiоналiзацiю органiзацiй i норм здiйснення допомоги для пiдтримки груп та осiб, якi опинилися у станi соцiального ризику, вiдповiдно до їх iнтересiв, потреб i можливостей.
Тому, соцiальний працiвник повинен не лише бути квалiфiкованим робiтником своєї справи, але i вмiти бути добрим психологом i мати певнi уявлення про етичнi норми у спiлкуваннi з людьми якими вiн безпосередньо контактує, бо мораль одна iз форм духовного життя , один iз найдавнiших унiверсальних способiв соцiальної регуляцiї. Вона має загальнолюдський сенс i моральний вимiр дає нам уявлення про мiру людяностi суспiльства i особистостi.
Зважаючи на той факт, що Україна ратифiкувала Європейську Конвенцiю про права людини, в гiднiсть i цiннiсть людської особистостi , соцiальнi робiтники дотримуються вимог Мiжнародних етичних стандартiв соцiальних працiвникiв (1994)
1. Соцiальний працiвник виконує свої обовязки на засадах таких принципiв:
2. Кожна людина цiнна для суспiльства своєю унiкальнiстю , яку потрiбно враховувати i поважати
3. Кожна людина має право на самореалiзацiю , яка не призводить до порушення подiбних прав iнших людей
5. Соцiальний працiвник надає допомогу кожному , хто звертається до нього за допомогою i порадою без будь - якої дискримiнацiї на пiдставi статi, вiку, фiзичних i розумових недолiкiв, кольору шкiри, соцiальної i расової належностi, вiросповiдання, мови, полiтичних поглядiв, сексуальної орiєнтацiї.
6. Соцiальний працiвник дотримується принципу особистої недоторканостi, конфiденцiйностi та вiдповiдального використання iнформацiї у своїй роботi.
8. Соцiальна робота несумiсна з прямим чи опосередкованим примусом клiєнтiв до будь - яких дiй, навiть на користь клiєнта.
9. Соцiальний працiвник здiйснює етично виправданi дiї, дотримуючись мiжнародних етичних стандартiв соцiальних працiвникiв, Декларацiї прав людини ООН та Професiйно-етичного кодексу соцiального працiвника України.
Отже, пiдбиваючи пiдсумки можна сказати, що етичнi вимоги у професiї соцiального працiвника вiдiграють провiдну роль.
Список використаної лiтератури
1. Мовчан В. С. Етика: Навч. посiб. - 3-тє вид., випр. i доп. - К.: Знання, 2007. - 483 с.
2. Шахрай В. М. Технологiї соцiальної роботи. Навчальний посiбник. - К.: ЦУЛ, 2006. - 464 с.
3. Вульфов Б. З. Теория и практика социальной работы: отечественный и зарубежный опыт. - М - Тула, 1993.
4. Соцiальна робота в Українi: Навч. посiб./ І. Д. Звєрєва, О. В. Безпалько, С. Я. Марченко та iн.; За заг. ред.: І. Д. Звєрєвої, Г. М. Лактiонової. - К.: Наук. свiт, 2003. - 233 с.
| 
