Міграція. Характеристика

Мiграцiя. Характеристика Мiграцiя. Характеристика План Теоретичнi основи проблеми мiграцiї, визначення соцiологiчного об’єкту та предмету соцiологiчного дослiдження Мета та завдання соцiологiчного дослiдження Операцiоналiзацiя понять та попереднiй системний аналiз об’єкту соцiологiчного дослiдження Гiпотези Висновки а як складний суспiльний процес, що торкається багато сторiн соцiально-економiчного життя. Мiграцiї зiграли видатну роль в iсторiї людства, з ними зв'язанi процеси заселення, господарського освоєння землi, розвитку продуктивних сил, утворення i змiшання рас, мов i народiв. Мiграцiї мають рiзноманiтнi аспекти; їхнiй характер i структуру, наслiдки, що вони викликають, дослiджують ряд наук - демографiя, економiка, географiя, соцiологiя, статистика, етнографiя й iн. Зокрема, соцiальному працiвниковi приходиться орiєнтуватися в соцiологiчних питаннях мiграцiї. просторi, i мiльйони людей стали змушеними мiгрантами. На вiдмiну вiд розвитих країн, що пережили мiграцiйний бум i не зв'язаних з постiйною iммiграцiєю, Україна зiштовхнулася з iнтенсивними мiграцiйними потоками в умовах, коли її економiчна база виявилася в кризовому станi. Здобуваючи в останнi роки яскраво виражений етносоцiальний i етнополiтичний характер, мiграцiя вносить корективи в життя мiсцевих соцiумiв, впливає на проведену суверенними державами полiтику, а головне - змiнює особистiснi характеристики тих, хто змушений перемiщатися Мiграцiя населення — складний соцiальний процес, тiсно зв'язаний зi змiною економiчної структури i розмiщенням продуктивних сил, з ростом соцiальної i трудової мобiльностi населення. 1. У залежностi вiд характеру пересiчних границь розрiзняють зовнiшню i внутрiшню мiграцiю населення. Зовнiшньої називається мiграцiя, при якiй перетинаються державнi кордони. Вона у свою чергу подiляється на мiжконтинентальну (наприклад, масове переселення європейцiв за океан у XIX-XX ст.) i внутрiшньоконтинентальну (наприклад, сучасна мiграцiя з одних європейських країн — Італiї, Іспанiї, в iншi — ФРН, Францiю i т. д.). є мiграцiї iз сiльської мiсцевостi в мiста i мiжрайонну мiграцiю. 2. По тимчасових ознаках мiграцiю подiляють на постiйну (безповоротну), тимчасову, сезонну i маятникову. Безповоротна мiграцiя зв'язана з остаточною змiною постiйного мiсця проживання. Прикладом такої мiграцiї може служити мiграцiя iз села в мiсто. Тимчасова мiграцiя припускає переселення на якийсь досить тривалий, але обмежений, часто заздалегiдь обумовлений термiн, що звичайно зв'язано з роботою в мiсцi вселення. Тимчасовими є багато переселень робiтникiв з одних країн в iншi, внутрiшня мiграцiя у вилученi i малообжитi райони (наприклад, для роботи з контракту на кiлька рокiв) i т. п. Маятникова мiграцiя — це регулярнi поїздки до мiсця роботи або навчання за межi свого населеного пункту. земель, роботи, бiльш високих доходiв, переселення з метою змiни способу життя — сiльського на мiський, придбання бiльш високого соцiального статусу i т. п.). Чималу роль грають також полiтичнi (утеча вiд полiтичних переслiдувань, расових, релiгiйних утискiв, репатрiацiя в зв'язку зi змiною полiтичних умов або державних кордонiв), вiйськовi (евакуацiя i реевакуацiя, депортацiя) та iншi причини. 4. По формах реалiзацiї мiграцiя подiляється на суспiльно-органiзовану, здiйснювану за участю державних або суспiльних органiв i з їхньою економiчною допомогою, i неорганiзовану, котра виробляється силами i засобами самих мiгрантiв без матерiальної або органiзацiйної допомоги з боку яких-небудь установ. 5. У залежностi вiд того, починається перемiщення людей по їхньому власному рiшенню або незалежно вiд нього, мiграцiя подiляється на добровiльну i примусову (змушену). Проблема мiграцiй має велику кiлькiсть аспектiв, насамперед психологiчних, соцiологiчних, етнографiчних, релiгiйних тощо. Звичайно, в межах такої держави як Україна проблеми внутрiшньої мiграцiї не є дуже серйозною, по вiдношенню до проблем зовнiшньої мiграцiї. Так, згiдно рiзних статистичних даних за кордоном (звичайно не рахуючи дiаспори) перебуває вiд чотирьох до шести мiльйонiв громадян України, якi частiше всього, виїжджають на заробiтки в такi країни як Іспанiя, Португалiя, Нiмеччина, Італiя та iн. Зазвичай цi люди перебувають за кордоном один-два роки, пiсля чого повертаються на Україну, тобто це тимчасова мiграцiя. Набагато складнiша ситуацiя складається, коли людина виїжджає на ПМЖ, так як iнжекцiя в нове етнокультурне середовище найчастiше приводить до так званого культурного шоку. Дотримання колишнiм нормам i цiнностям, прийнятим у тому середовищi, звiдки людина змушена була виїхати, тiльки збiльшує ситуацiю. Чим бiльш жорстко людина дотримується звичних для неї культурних моделей поведiнки, соцiально схвалюваних у колишнiй культурi, тим важче їй пристосуватися в новому середовищi. До того ж iстотну роль грають не тiльки етнiчнi, але i культурнi розходження. У той же час є й iнша крайнiсть - наприклад, погiршується вiдношення до свого народу, наростають тенденцiї заперечення власної культури, стає байдужної етнiчна приналежнiсть, що також не сприяє успiшної адаптацiї. Це означає, що людина не повинна утрачати своєї особи, цiлком вiдмовляючись вiд звичних способiв поводження, стилю життя. Для вже сформувалася особистостi такi перебудови чреватi важкими психологiчними наслiдками. Подiбнi трансформацiї самосвiдомостi в бiженцiв i змушених переселенцiв знижують рiвень толерантностi (терпимостi) до iнших груп, перешкоджаючи адаптацiї в нових умовах. У таких ситуацiях необхiдний досить тривалий процес культурної адаптацiї, у ходi якого консультацiї психологiв i психотерапевтiв можуть зробити неоцiненну практичну допомогу. Частiше всього приводом для мiграцiї як зовнiшньої, так i внутрiшньої є об’єктивнi причини: заробiток грошей, отримання освiти, етнiчна, расова релiгiйна дискримiнацiя тощо. Проте iнодi мiграцiя деяких людей або груп людей зумовлена суто суб’єктивними поглядами даних людей (тобто їх бажанням). Предметом даного дослiдження є вiдносини мiж емiгрантами та новим для неї етнiчним, культурним, релiгiйним середовищем. Метою даного соцiального дослiдження є визначення домiнуючих, найважливiших проблем, з якими стикаються росiйськомовнi (росiяни, українцi, бiлоруси) емiгранти. Основне завдання – з’ясування та аналiз об’єктивних та суб’єктивних причин тих проблем, з якими стикаються емiгранти при проживаннi за кордоном. Неосновне завдання – виявлення та аналiз мотивацiй, якими користуються емiгранти при виїздi за кордон. Операцiоналiзацiя понять та попереднiй системний аналiз об’єкту соцiологiчного дослiдження Перший чинник це, безумовно, вiк людини. Вiдомо, що процес адаптацiї до нового культурного середовища у дiтей вiдбувається значно скорiше, нiж у дорослих. Це пов’язано з тим, що свiдомiсть дитини не затьмарена якимись стiйкими принципами, догмами та установками – всiм тим, що у майбутньому сформує менталiтет людини, його систему цiнностей (культурних, релiгiйних), морально-етичнi принципи i т. д. Другий важливий чинник – мотивацiї людей, що виїжджають за кордон (часто, цi мотивацiї виражають соцiальний статус людини, її належнiсть до того чи iншого прошарку). Наприклад, люди, що виїжджають за кордон для навчання та люди, що виїжджають на заробiток або на постiйне мiсце проживання мають зовсiм рiзнi мотивацiї. Людина, що рiк чи два заробляє грошi за кордоном, мабуть зовсiм не звертає уваги на проблеми адаптацiї iз новим середовищем, так як вона знає, що через скiнчений строк вона повернеться до батькiвщини. З iншої сторони людина, що виїхала на ПМЖ, бiльше пiклується такими проблемами, наприклад: як влаштувати дитину в дитячий садок (школу), як знайти спiльну мову iз колегами по роботi, с ким можна поспiлкуватися в неробочий час тощо. Нажаль часто буває, що люди просто не усвiдомлюють всiєї складностi тих проблем, з якими вони стикнуться за кордоном. Третiй чинник – iнтелектуально-освiтнiй рiвень людини. Зрозумiло, що людинi, яка знає всi тонкощi життя, побуту, культури тiєї чи iншої держави, значно легше орiєнтуватися в цiй державi, простiше адаптуватися до нового оточення, легше спiлкуватися з людьми цiєї держави. До iнших чинникiв можна вiднести: знання iноземних мов (цей чинник випливає iз попереднього але вiн не завжди гарантує адаптацiю), темперамент та характер людини (iнтроверти та екстраверти), менталiтет тощо. Гiпотези З огляду на вищерозглянутi чинники, можна стверджувати, що проблематика вiдношень має як внутрiшнi (психологiчнi) так i зовнiшнi причини. На мою думку найважливiшi причини – психологiчнi. При потрапляннi в нове культурне оточення, людина пiдсвiдомо намагається «пiдiгнати» це оточення пiд свої цiнностi та принципи. А коли це не вдається, людина може попасти в «культурний шок», що може негативно вплинути на її психiку. Таким чином можна порадити тим людям, якi схильнi до стресу, якi мають iнтровертний характер перед емiграцiєю звертатися до психолога за порадами, щоб в майбутньому уникнути складних психiчних ситуацiй. Але останнє слово лишається все одно за людиною, так як тiльки сама людина може змiнити себе, переконати себе, побороти в собi всi страхи, невпевненiсть в своїх силах. Тiльки тодi, я думаю, проблема адаптацiї в новому середовищi має згаснути. Збiр та аналiз документiв Для виконання основного завдання та перевiрки висунутої гiпотези звернемося до всесвiтньої мережi Internet, де можна знайти безлiч соцiологiчної iнформацiї, думок експертiв, iнтерв’ю на соцiологiчну тему тощо. Спочатку звернемося на форум для росiйськомовних емiгрантiв (http://www.7ya.ru/conf/conf-foreign.htm). Вже сама наявнiсть таких форумiв може свiдчити про бажання емiгрантiв спiлкуватися на рiднiй мовi. Наведемо кiлька цитат з даного форуму: «А я тоже из Германии. Живем недалеко от Берлина. Мне 20, мужу 26 сынишке 5 мес. Буду рада пообщаться. Номер аськи 335147708 24. 10. 2003 10:44:9, DeadSoul» «Привет всем живущим в Швейцарии рекомендую заходить на активный форум «Русские в Швейцарии» «Живу в Стамбуле, правда недавно. Девочка очень любит с маленькими общаться. Может есть какая душа русская с ребеночком? пишите 26. 6. 2003 23:22:35, кукушк» Як бачимо, всiх цих людей займає проблема спiлкування на рiднiй мовi, до того ж спiлкування не тiльки їх самих, але i їхнiх дiтей. Тут можна зробити висновок, що данi люди поки що не асимiлювалися в новому етнiчному та культурному середовищi чи не хочуть асимiлюватися, а хочуть зберегти частку своєї нацiональностi. Як правило це характерно для дiаспори. Але, як бачимо з останньої цитати, людина ще приїхала в Лос-Анджелес але вже хвилюється проблемами адаптацiї як щодо себе, так i щодо своїх дiтей. А ось ще одна цiкава цитата з того ж форуму: «Здравствуйте заграничные мамы посоветуйте куда лучше всего эмигрировать из нашей любимой родины. нет больше сил ни моральных ни других каких-нибудь жить в этом идиотизме, хочу что бы мои дети имели возможность спокойно жить 1. 4. 2003 11:14:31, Литисия» Хоча дана цитата характеризується, можливо, занадто надмiрною експресивнiстю але вона так чи iнакше характеризує наше сучасне життя, мотивацiї емiгрантiв i т. д. Тепер звернемося до деяких газетних статей (Інтернет-газети). Перша стаття: «Из жизни эмигранта: в трудностях человек закаляется». Тут автор спiлкується з психологом. Предмет розмови – психологiчнi проблеми росiйськомовних мiгрантiв, що живуть у Чехiї. Психолог Наталiя Циган каже, що саме головне – це цiлеспрямованiсть людини, яка повинна твердо iти до поставленої мети, незважаючи на всi перешкоди. Тодi i тiльки тодi ти можеш дiйсно чогось досягти. Друга стаття: «Иван Савицкий: Детям сегодняшних эмигрантов негде учиться на русском языке...» . Тут iде мова про вiдсутнiсть в Празi установ, де навчають росiйськiй мовi (за виключенням платних ВУЗiв). Так що тi мiгранти, що проживають тут фактично не мають можливостi навчити своїх дiтей. Третя стаття: «Европа – YES. В данiй статтi описана програма культурного обмiну для школярiв старшого вiку «Youth for Understanding» («Молодь за взаєморозумiння»). Цiллю даної програми є надання молодим людям 15 - 18-рiчного вiку пiзнати, зрозумiти культуру iншої держави зсередини. Четверта стаття: «Русский студент на експорт». Дана стаття основується на соцiологiчному дослiдженнi на предмет емiграцiйного настрою у молодi. Респонденти – студенти московських ВУЗiв. Згiдно даних опитування лише чверть респондентiв пiсля закiнчення унiверситету бажає працювати в Росiї, а майже сiмдесят вiдсоткiв в тiй чи iншiй формi бажають працювати за кордоном. Як показало дослiдження, виїзд за кордон планують 35% опитаних випускникiв: саме цю частину студентства можна розглядати як потенцiйних мiгрантiв. Твердi намiри виїхати за кордон вiдразу пiсля завершення навчання виразили 9,9% "реальних мiгрантiв". Виїзнi настрої найбiльш популярнi на бiологiчному факультетi МГУ, де планує виїзд 50% опитаних студентiв; далi випливають хiмiчний (38,6%) i фiзичний (34,6%) факультети. Якщо ж розглядати "реальних мiгрантiв", то картина трохи мiняється: тут лiдирує хiмiчний факультет (21,4%), за ним випливають бiологiчний (12%) i економiчний (10%) факультети. Очевидно, у студентiв цих факультетiв бiльше шансiв реалiзувати свої плани. Це може бути зв'язане як з вибором приймаючих країн, так i з можливостями самих випускникiв. Цiкаво, що з числа тих, хто пiсля закiнчення унiверситету планують виїхати за рубiж, 70% вибрали як життєву стратегiю постiйне проживання за кордоном, серед них i тi, хто їде для продовження навчання. Надiй на їхнє повернення небагато. Іншi документи, що аналiзувалися: - стаття «В экзотичнейшем государстве Европы» (Авторизованный перевод с литовского Петра ШУТОВА и Марии ЧЕПАЙТИТЕ (№7 от 04. 03. 2003), - стаття «Вид на жительство лучше политического убежища» Проаналiзувавши наведенi документи, можна побачити велику кiлькiсть цiкавих деталей i зробити багато важливих висновкiв. В пiдтвердження висунутої ранiше гiпотези, можна стверджувати, що психологiчнi проблеми дiйсно домiнують (але iснують i виключення) серед емiгрантiв. Особливо це стосується тих людей, якi намагаються чогось досягти за кордоном, а в них це не виходить, i вони повиннi психологiчно налаштувати себе на успiх, iнакше вони не зможуть подолати цей психологiчний бар’єр. Таким людям обов’язково необхiдно спiлкування на рiднiй мовi, можливiсть контактувати з елементами своєї культури (книжки, фiльми, пiснi), тiльки тодi вони вiдчувають себе в повнiй мiрi задоволеними. Зауважимо, що психологiчнi проблеми характернi для людей старшого вiку (35 рокiв i бiльше). В той же час молодь (студенти 18-20 рокiв) менш чуттєвi до таких проблем (про це свiдчить наведена вище статистика щодо студентiв МГУ). І якщо старшi люди не бажають виїжджати кудись, то молодь навпаки рветься за кордон для реалiзацiї своїх можливостей. Як бачимо тут має мiсце майже протилежна мотивацiя рiзних поколiнь людей. Крiм того на основi цiєї мотивацiї можна сказати про стан речей в такiй державi: соцiальний, полiтичний, економiчний, релiгiйний тощо. процесiв людина буде легше сприймати культуру i етнос iнших держав. Крiм цього зараз iснують потужнi зовнiшнi «двигуни» адаптацiї: це ЗМІ, телебачення, Інтернет. За рахунок цих засобiв можна глибше нiж нiколи пiзнавати свiт. В майбутньому, я думаю, якщо темп сучасних космополiтичних тенденцiй буде таким саме як i зараз, проблема адаптацiї емiгрантiв вiдпаде, а сама категорiя «мiгранти» може зовсiм зникнути. Висновки Основна проблема емiгрантiв – це їхня адаптацiя, їхнє налаштування, їх зближення з новим середовищем (етнiчним, культурним, релiгiйним, полiтичним). Ця проблема має психологiчнi основи, якi полягають в тому, що людина не може миттєво зламати свої стереотипи, погляди, принципи. Тому вона має чiтко вирiшити для себе хоче вона їх ламати чи нi. Якщо так, то людина досить швидко пройде стадiю «психологiчної ломки», якщо ж нi, то краще такiй людинi залишатися на батькiвщинi. Дана проблема характерна в бiльшiй мiрi для старшого поколiння, так як воно бiльш консервативне в своїх поглядах. Молодь же ж навпаки має дуже гнучку психiку, гнучкi погляди, i для них дана проблема стоїть у меншiй степенi. Джерела - http://www.7ya.ru/conf/conf-foreign.htm - http://www.7ya.ru/club/subclub.asp?id=7 - http://www.radio. cz/ru/statja/40889 - http://www.radio. cz/ru/statja/47032 - http://www.radio. cz/ru/statja/45804 - http://www.inostranets.ru/cgi-bin/materials.cgi?id=12631&chapter=10 - http://www.inostranets.ru/cgi-bin/materials.cgi?id=12603&chapter=44 - http://www.inostranets.ru/cgi-bin/materials.cgi?id=12314&chapter=10 - Костин Р. А., Лухнов А. Ю. Современные миграционные процессы и их тенденции в современном обществе // Регион: Политика. Экономика. Социология. - 1999. - № 3. - с. 29-33. - Филиппова Е. И. Роль культурных различий в процессе культурных адаптации русских переселенцев. Москва: Озон, 1997.