Інтеракційні механізми соціалізації учнів середньої школи України

Інтеракцiйнi механiзми соцiалiзацiї учнiв середньої школи України Інститут соцiологiї Нацiональної академiї наук України Чередник Галина Юрiївна УДК 316. 6:373. 5 ІНТЕРАКЦІЙНІ МЕХАНІЗМИ СОЦІАЛІЗАЦІЇ 22. 00. 04 – спецiальнi та галузевi соцiологiї Автореферат дисертацiї на здобуття наукового ступеня Київ – 2008 Робота виконана в Інститутi соцiологiї Нацiональної академiї наук України. Науковий керiвник – доктор фiлософських наук, професор Суїменко Євген Іванович , Інститут соцiологiї НАН України, головний науковий спiвробiтник. : доктор фiлософських наук , Мiжнародний Соломонiв унiверситет, декан факультету соцiальних i гуманiтарних наук. Галустян Юлiя Марсумiвна , Інститут економiки i прогнозування НАН України, провiдний науковий спiвробiтник. 20червня _________ 2008 р. о _12. 00 _ годинi на засiданнi спецiалiзованої вченої ради Д26. 229. 01 в Інститутi соцiологiї Нацiональної академiї наук України за адресою: 01021, вул. Шовковична, 12, м. Київ. З дисертацiєю можна ознайомитися у бiблiотецi Інституту соцiологiї Нацiональної академiї наук України за адресою: 01021, вул. Шовковична, 12, м. Київ. 07 _” __травня _______ 2008 р. спецiалiзованої вченої ради Стукало С. М. Актуальнiсть теми. Важливе завдання становлення молодої особистостi покладено, в першу чергу, на такi iнститути суспiльства, як сiм’я та освiта. Саме вони мають виконувати соцiальне замовлення держави – формувати нових членiв суспiльства, соцiалiзувати їх до нових умов життя. Проте в системi освiти вiдбувся розрив мiж навчанням i вихованням, як провiдним механiзмом соцiалiзацiї: зростає число навчально-освiтнiх закладiв, метою яких є тiльки навчання – вiд дитячого садочка до школи. Внаслiдок цього виховання виявляється вiдданим на вiдкуп асоцiальним структурам (серед яких i релiгiйнi секти тоталiтарного характеру); манiпулятивним засобам масової iнформацiї. Інститут сiм’ї також переживає кризу: зростає кiлькiсть розлучень, збiльшується темп життя родини й викривляється характер стосункiв мiж рiзними поколiннями в сiм’ї i, як наслiдок, остання намагається перекласти свої функцiї на iншi iнститути. з боку дорослих. Інтенсивнi iнтеракцiї молодого поколiння з основними агентами соцiалiзацiї виступають як механiзм оволодiння соцiальним досвiдом; характер спiлкування впливає на творчу активнiсть дiтей, їх моральний розвиток, на формування емоцiйного свiту. привести до бажаного результату. Так, в процесi соцiалiзуючих iнтеракцiй дiють як прямi, так i опосередкованi механiзми, за допомогою яких агенти iнтеракцiй впливають на пiдростаюче поколiння з метою його акультурацiї й вироблення навикiв просоцiальної поведiнки. дiй, як i дефiнiцiї iнтеракцiйного механiзму, зокрема. Крiм того, слiд зазначити, що сучасний етап розвитку українського суспiльства характеризується актуалiзацiєю з’ясування основних детермiнант i закономiрностей соцiалiзуючого впливу на кожному з вiкових перiодiв розвитку iндивiда. Адже тi економiчнi, полiтичнi, соцiально-психологiчнi та iншi перетворення, якi вiдбуваються на сьогоднi в Українi неможливi без змiни моделi взаємодiї агентiв соцiалiзацiї. До питань соцiалiзацiї звертались в рiзнi часи З. Фрейд, Е. Ерiксон, Ж. Пiаже, К. Роджерс, А. Маслоу, А. Бандура, У. Бронфенбреннер, Дж. Дьюї, В. Кукартц, Е. Дюркгейм, Т. Шибутанi, Л. С. Виготський, А. Б. Залкiнд, Б. Г. Ананьєв, М. В. Дьомiн, Н. П. Дубiнiн, О. М. Леонтьєв, А. Ф. Полiс, К. А. Абульханова-Славська, І. С. Кон, якi в рамках рiзних соцiально-психологiчних концепцiй розглядали сутнiсть i змiст соцiалiзацiйного процесу, формулювали й уточнювали поняттєво-категорiальний апарат. В той же час проблемам мiжособистiсної взаємодiї як механiзму опанування соцiальним досвiдом придiлялось значно менше уваги. Одними з перших пiдкреслили роль взаємодiї в процесi соцiалiзацiї Дж. Г. Мiд, Ч. Кулi, Б. Блум, Е. Гоффман. Питання взаємодiї розглядались в працях Т. Парсонса, Р. Мертона, Г. Тарда, У. Джеймса, К. Хорнi, Г. Блумера, Е. Фромма, М. Куна, А. Шюца, А. Тоффлера, Ю. Хабермаса. Значний вклад в розгляд проблеми взаємодiї внiс П. Сорокiн. Слiд звернути також увагу на роботи Г. М. Андрєєвої, Б. А. Ананьєва, В. М. М’ясищева, М.І. Шевандрiна, якi розглядали позицiї основних агентiв в процесi взаємодiї. Серед сучасних українських соцiологiв до проблем соцiалiзацiї, впливових дiй в її процесi звертались Л. О. Аза, І. О. Мартинюк, Н.І. Соболєва. Питання взаємодiї й взаєморозумiння крiм того розглядались Е.І. Головахою, Н. В. Панiною. Аналiз наукового стану окресленої проблеми показав, що зазначенi вище пiдходи зосереджуються, в основному, на значеннєвiй сторонi взаємодiї в процесi соцiалiзацiї, коли звертається увага лише на окремi, провiднi iнтеракцiйнi механiзми – способи впливових дiй. Вiдсутнi систематизованi знання про те, як саме iнтеракцiйнi механiзми спрямовують соцiалiзацiю у конструктивному, суспiльно значимому напряму: як, якою мiрою „спрацьовують” тi чи iншi механiзми, яку вони роль вiдiграють, як виявляється їх специфiка i в якому обсязi виступає той чи iнший механiзм. такi факти було б цiкаво ще й тому, що учнiвська молодь є досить численною людською спiльнотою. Актуальнiсть i недостатня розробленiсть зумовили вибiр здобувачем теми. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота не пов’язана з науковими планами, програмами, темами. молодь. Для досягнення мети дисертацiї треба було розв’язати такi завдання: - дослiдити, якi провiднi iнтеракцiйнi механiзми використовуються кожним з агентiв; - рангувати соцiалiзуючi функцiї тих чи iнших соцiальних агентiв за їх впливовим значенням; - здiйснити аналiз впливових дiй агентiв соцiалiзацiї на учнiвську молодь за їх характерними ознаками; - дослiдити вплив соцiально-демографiчних, соцiально-статусних та соцiально-психологiчних чинникiв на процес взаємодiї учнiвської молодi з агентами соцiалiзацiї; - з’ясувати залежнiсть впливових дiй агентiв взаємодiї на учнiвську молодь вiд матерiального стану родини та соцiокультурного статусу батькiв (рiвня освiченостi); - дослiдити вiкову динамiку вияву самостiйностi учнiв школи в опануваннi соцiальним досвiдом; - дослiдити взаємовплив характеру стосункiв учнiвської молодi з агентами взаємодiї на авторитет та значущiсть останнiх. Об’єкт дослiдження - учнi 9-11 класiв загальноосвiтнiх навчальних закладiв України. Предмет дослiдження - взаємодiя учнiв середньої школи з агентами соцiалiзуючого впливу. Методи дослiдження. Для здiйснення теоретичних завдань дослiдження застосовувались загальнонауковi методи, а саме: метод аналiзу для ознайомлення iз станом наукової проблеми та видiлення складових елементiв iнтеракцiйного механiзму i метод синтезу для формулювання дефiнiцiї iнтеракцiйний механiзм, метод порiвняння для спiвставлення поглядiв представникiв рiзних наукових течiй на провiднi iнтеракцiйнi механiзми, що використовуються в процесi соцiалiзацiї, методи класифiкацiї та типологiзацiї для систематизацiї опосередкованих впливових дiй, метод системного аналiзу для видiлення структурних елементiв взаємодiї в процесi соцiалiзацiї й встановлення їх зв’язкiв та взаємозалежностей. Основним емпiричним методом, який було використано для збору первинної соцiологiчної iнформацiї, є опитування. Емпiричну базу роботи становить соцiологiчне дослiдження iнтеракцiйних механiзмiв соцiалiзацiї учнiвської молодi, проведене в лютому-березнi 2006 р. за безпосередньої участi здобувача. У вибiркову сукупнiсть увiйшли 12 учбових закладiв Київської, Днiпропетровської, Вiнницької й Полтавської областей (n=1053). Враховуючи масштабнiсть генеральної сукупностi, була проведена стратифiкацiя за географiчною локалiзацiєю респондентiв (районування). Так, пiвдень представлений Днiпропетровською областю, пiвнiч – Київською, схiд – Полтавською та захiд – Вiнницькою. Слiд зазначити, що обранi областi є центральними для названих регiонiв i тому усереднюють картину в цiлому по Українi, з урахуванням географiчних та господарчих характеристик цих регiонiв. Була використана багатоступенева районована вибiрка типових гнiзд (9-11 класiв загальноосвiтнiх шкiл). Вибiрка розраховувалась за трьома ознаками: 1) тип регiону: iндустрiальний, аграрний, змiшаний; 2) поселенський тип школи: школи обласного центру; школи мiста чи СМТ обласного пiдпорядкування; сiльськi школи; 3) академiчний рiвень школи: школи високого рiвня, школи середнього рiвня, школи низького рiвня (головним прiоритетом рiвня школи ми вважали середньовиважену успiшнiсть учнiв старших класiв). Помилка вибiрки за кожною з цих ознак варiювалась в межах 1,7% - 2,7%. Наукова новизна одержаних результатiв полягає в тому, що здобувачем було проаналiзовано специфiку дiї iнтеракцiйних механiзмiв соцiалiзацiї в середовищi учнiв середньої школи. В межах авторського аналiзу були отриманi результати, що мiстять в собi необхiднi елементи наукової новизни i виносяться на захист: процесi, що обумовлено вiдсутнiстю даного визначення в науковiй лiтературi; - розроблено структурну модель iнтеракцiйного механiзму соцiалiзуючого впливу у двох його аспектах – суб’єктно-рольовому та змiстовно-iнформацiйному; при цьому з’ясовано, що у суб’єктно-рольовому аспектi сутнiсть iнтеракцiйного механiзму полягає, по-перше, у взаємодiї двох головних контрагентiв – агента-вихователя, який є представником певного суспiльного iнституту, та агента-вихованця i, по-друге, у наявностi безпосереднiх впливових дiй (учитель-учень, батьки-учень, однокласники-учень тощо) та опосередкованих впливових дiй (вчитель-однокласники-учень, вчитель-батьки-учень, батьки-вчитель-учень, батьки-друзi-учень тощо); у змiстовно-iнформацiйному аспектi iнтеракцiйний механiзм є сукупнiстю таких впливових дiй, якi мiстять в собi соцiальну iдентифiкацiю, соцiальну презентацiю, соцiальну орiєнтацiю, навiювання, фасилiтацiю та iнгибiцiю; - запропоновано типологiю опосередкованих iнтеракцiйних впливiв за технологiчною, характерологiчною та морально-цiннiсною ознаками; за технологiчною ознакою розрiзняється одномоментний, ситуативний, систематичний, масований вплив, за характерологiчною - формальний, неформальний, компетентнiсний, переадресований, авторитарний, манiпулятивний, iнтимний, за морально-цiннiсною - позитивний, негативний, етичний, неетичний; - здiйснено ранжування соцiалiзуючих функцiй агентiв впливових дiй за iнтенсивнiстю їх вияву, завдяки чому не тiльки пiдтверджено погляди науковцiв, що визначну роль у виконаннi практично всiх функцiй (за виключенням комунiкативно-гедонiстичної) вiдiграє родина, i в першу чергу мати й батько, але й з’ясовано, що iншi агенти взаємодiї є найбiльш впливовими у виконаннi лише окремих функцiй: для вчителiв це iнформацiйно-освiтня, стимулююча i прагматична функцiї, для друзiв – комунiкативно-гедонiстична i органiзацiйно-регулююча, для дорослих знайомих, однокласникiв, iнших людей – комунiкативно-гедонiстична; - визначено, що основними позицiями, якi займає учнiвська молодь у взаємодiї з особовими агентами, є її негативне ставлення до окремих агентiв; байдужiсть по вiдношенню до бiльшостi вчителiв i однокласникiв; непослiдовнiсть ставлення, характерна для стосункiв з батьками, рiдними братами i сестрами та iнодi з вчителями; позитивне ставлення до друзiв i переважної бiльшостi дорослих знайомих, при чому в оцiнцi школярами ставлення контрагентiв до себе виявлено, що чим менш значущими є агенти взаємодiї для учнiв, тим менш адекватно i бiльш критично вони оцiнюють таке ставлення; - з’ясовано, що до найбiльш ефективних способiв впливових дiй вiдносяться iнтеракцiйнi механiзми соцiальної презентацiї, фасилiтацiї й переконання, а наймеш дiєвою є соцiальна iдентифiкацiя, при цьому виявлено, що агенти впливових дiй використовують провiднi iнтеракцiйнi механiзми. для аналiзу сучасних соцiокультурних умов соцiалiзацiї учнiвської молодi, розробки принципiв ефективної взаємодiї з урахуванням специфiки прояву iнтеракцiйних механiзмiв. Основнi положення даного дослiдження можуть бути також залученi для розробки вузiвських курсiв соцiологiї, соцiологiї особистостi, соцiологiї освiти, а також в рамках просвiтницької роботи з батьками i педагогами. Особистий внесок здобувача. Усi статтi написанi автором особисто. Дисертацiйне дослiдження виконано самостiйно. Апробацiя результатiв дисертацiї. Основнi положення дисертацiї докладались автором на науково-прогностичнiй конференцiї „Людина – проект свiту i смислу: життєтворчi орiєнтири для освiти ХХІ столiття” (Київ, 2004), науково-практичнiй конференцiї „Громадянське суспiльство та проблеми становлення особистостi” (Кривий Рiг, 2006), V Мiжнароднiй науковiй конференцiї студентiв i аспiрантiв „(Пост)сучаснiсть i наука: соцiологiя в пошуках себе i суспiльства” (Харкiв, 2007), ІV Мiжнароднiй науково-практичнiй конференцiї „Молодiжна полiтика: проблеми i перспективи” (Дрогобич, 2007). Публiкацiї. Основнi положення дисертацiйної роботи висвiтлено у трьох статтях у провiдних наукових фахових виданнях, матерiалах виступу та двох тезах доповiдей на конференцiях. Структура роботи. Дисертацiя мiстить вступ, два роздiли, висновки, два додатки, список використаних джерел. Обсяг основної частини дисертацiї – 162 с., 24 табл., 14 рис. Додатки i список використаних джерел (128 найменувань) займають 17 с. У Вступi обґрунтовано актуальнiсть теми, окреслено зв’язок роботи з науковими програмами, сформульовано мету й завдання, розкрито наукову новизну i практичне значення одержаних результатiв, подана iнформацiя про особистий внесок здобувача, апробацiю результатiв i публiкацiї. У першому роздiлi „Соцiалiзацiя як процес соцiального становлення особистостi у взаємодiї з оточуючими” проаналiзовано концептуальнi засади висвiтлення сутностi процесу соцiалiзацiї з погляду об’єктного (З. Фрейд, Д. Дьюї, Т. Парсонс, Е. Дюркгейм, Е. Ерiксон, А. Бандура) та суб’єктного (Ф. Знанецький, У. Джемс, Д. Мiд П. Бергер, Т. Лукман, У. Бронфенбреннер, Г. Андрєєва, О. Петровський) пiдходу до iндивiда, який соцiалiзується. з точки зору суб’єкт-суб’єктного пiдходу, але й безпосередньо пов’язана iз взаємодiєю, як необхiдною умовою цього процесу. Уточнюється поняттєво-категорiальний апарат процесу соцiалiзацiї, зокрема розумiння її змiсту й широти. Показано, що змiст соцiалiзацiї складають такi компоненти, як комунiкативний, пiзнавальний, нормативний, аксiологiчний, а також те, що вiн значною мiрою визначається вiковими особливостями iндивiда, який соцiалiзується. Розкрито особливостi змiсту процесу соцiалiзацiї в залежностi вiд вiкового етапу життя особистостi. Вiдзначається, що становлення особистостi в процесi соцiалiзацiї вiдбувається трьома взаємопов’язаними шляхами: стихiйно, цiлеспрямовано, спонтанно, причому виховання є провiдним механiзмом цiлеспрямованої соцiалiзацiї. Наголошується, що найбiльше значення має первинна соцiалiзацiя, яка завершується в юнацькi роки, тодi як пiд час вторинної соцiалiзацiї iнституцiональний контекст засвоюється вже соцiалiзованим iндивiдом., який входить в новi сектори об’єктивного свiту свого суспiльства. Уточнюються характернi ознаки цих видiв соцiалiзацiї, вiдзначається необхiднiсть емоцiйної схильностi молодої людини, яка соцiалiзується, до значущих iнших в процесi первинної соцiалiзацiї та наявнiсть дiалектичного зв’язку мiж впливовими дiями агентiв соцiалiзацiї: активнiсть дитини в процесi соцiалiзацiї протистоїть тому, що саме дорослi диктують їй правила. Окреслено типове коло агентiв соцiалiзацiї, до яких вiдносяться батьки, брати й сестри, педагоги, однокласники, друзi поза школою, герої телепередач i кiно, якi виступають як представники суспiльних iнститутiв. Проаналiзовано їх роль в процесi первинної соцiалiзацiї, зокрема, вплив експектацiй на iндивiда, який соцiалiзується. Наголошується, що процес соцiалiзацiї можливий лише за умови взаємодiї. При цьому вiдзначається, що результат цього процесу залежить, по-перше, вiд кiлькiсного складу й особистiсних характеристик осiб, якi беруть участь в iнтеракцiях, а, по-друге, вiд соцiально-психологiчних механiзмiв, що слугують в iнтеракцiях способами впливових дiй представникiв суспiльних iнститутiв на iндивiда, який соцiалiзується. Окреслено структурнi елементи процесу соцiалiзацiї учнiв школи, якi передбачають наявнiсть iндивiда, що соцiалiзується, наявнiсть агентiв впливових дiй та наявнiсть iнтеракцiйних механiзмiв, якi забезпечують процес соцiалiзацiї. Пропонується авторське визначення поняття „iнтеракцiйний механiзм”, що обумовлено вiдсутнiстю цiєї дефiнiцiї в сучаснiй соцiологiчнiй та соцiально-психологiчнiй лiтературi, а саме iнтеракцiйний механiзм процесу соцiалiзацiї визначається як сукупнiсть способiв взаємодiї, якi обумовлюють вплив членiв соцiальних груп одне на одного з метою вироблення спiльних норм i цiнностей, засвоєння зразкiв групової поведiнки та встановлення стабiльної структури групи. Розроблено структурну модель iнтеракцiйного механiзму соцiалiзуючого впливу у двох його аспектах – суб’єктно-рольовому та змiстовно-iнформацiйному; при цьому з’ясовано, що у суб’єктно-рольовому аспектi сутнiсть iнтеракцiйного механiзму полягає, по-перше, у взаємодiї двох головних контрагентiв – агента-вихователя, який є представником певного суспiльного iнституту, та агента-вихованця i, по-друге, у наявностi безпосереднiх впливових дiй (учитель-учень, батьки-учень, однокласники-учень тощо) та опосередкованих впливових дiй (вчитель-однокласники-учень, вчитель-батьки-учень, батьки-вчитель-учень, батьки-друзi-учень тощо); у змiстовно-iнформацiйному аспектi iнтеракцiйний механiзм є сукупнiстю таких впливових дiй, якi мiстять в собi соцiальну iдентифiкацiю, соцiальну презентацiю, соцiальну орiєнтацiю, навiювання, фасилiтацiю та iнгибiцiю. Виокремлюються й спiвставляються погляди представникiв рiзних соцiологiчних та соцiально-психологiчних концепцiй на провiднi iнтеракцiйнi механiзми, що використовуються для соцiалiзацiї молодi. Систематизується соцiально-психологiчний змiст iнтеракцiйних механiзмiв i наводиться технологiя їх використання агентами соцiалiзацiї в процесi взаємодiї. Виокремлюються соцiалiзуючi функцiї iнтеракцiйного впливу: iнформацiйно-освiтня, органiзацiйно-регулююча, регулятивно-контролююча, стимулююча, прагматична, комунiкативно-гедонiстична, якi виконуються агентами соцiалiзацiї, та подається їх змiстова характеристика. Побудовано схему процесу взаємодiї агентiв соцiалiзацiї, що дає змогу описати типову модель iнтеракцiйного впливу представникiв суспiльних iнститутiв на учнiв шкiл, якi соцiалiзуються, при цьому вiдзначаються сутнiснi ознаки прямих та опосередкованих впливових дiй. Пропонується типологiя опосередкованих впливiв за технологiчною, характерологiчною, морально-цiннiсними ознаками; за технологiчною ознакою розрiзняється одномоментний, ситуативний, систематичний, масований вплив, за характерологiчною - формальний, неформальний, компетентнiсний, переадресований, авторитарний, манiпулятивний, iнтимний, за морально-цiннiсною - позитивний, негативний, етичний, неетичний. Розкриваються сутнiснi ознаки iнтеракцiй учнiв середньої школи з контрагентами взаємодiї (батьками, педагогами, однокласниками, суб’єктами вулицi, представниками ЗМК), характеризуються особливостi прямого та опосередкованого впливу цих контрагентiв на школярiв, а також переважаючi iнетракцiйнi механiзми, що використовуються ними. Автор виокремлює такi проблеми первинної соцiалiзацiї в сучасному українському суспiльствi: девiацiї у самому суспiльствi внаслiдок вiдсутностi усталеної системи соцiальних норм i послаблення виховного впливу соцiальних iнститутiв на особистiсть, суперечнiсть мiж необхiднiстю соцiалiзацiї й тими засобами, що її забезпечують, небезпека негативного впливу якiсно нових iдеологiчних цiнностей в результатi соцiальних трансформацiй та культурно-iнтеграцiйних процесiв, деформацiї iнституту сiм’ї, соцiальна депривацiя i наголошує, що наявнiсть цих проблем вимагає конкретно-емпiричних знань стосовно впливу тих чи iнших чинникiв спiлкування i взаємодiї на процес соцiалiзацiї учнiв середньої школи. обґрунтування вибiркових сукупностей емпiричних дослiджень, якi були покладенi в основу дисертацiї, а також розкрито особливостi побудови iнструментарiю дослiдження. (друга, подругу), батькiв, однокласникiв, дорослих знайомих, iнших осiб (брат, сестра, кохана людина), вчителiв та розкрито характер стосункiв з ними. Порiвняння iснуючої iєрархiї з бажаною виявило суперечнiсть в стосунках з батьками, вчителями й однокласниками. Так, з батьками учнi прагнуть зменшити комунiкацiйну взаємодiю, а з вчителями й однокласниками – збiльшити, що, на думку здобувача, може бути наслiдком неузгодженостi змiсту i форм iнтеракцiй з цими контрагентами, а також опору школярiв небажаним впливовим дiям батькiв. Результати емпiричних дослiджень свiдчать про те, що прiоритетнiсть i ранжування контрагентiв взаємодiї бiльшою мiрою залежать вiд характеру стосункiв з ними. Як iдеальнi можуть розглядатись стосунки, якi вiдзначаються iнтенсивнiстю, неформальнiстю (близькiсть iнтересiв, довiра), можливiстю вiльного вибору партнерiв по взаємодiї, виваженiстю змiсту й форм спiлкування. Проаналiзовано виконання соцiалiзуючих функцiй стосовно учнiв шкiл агентами впливових дiй. Виявлено значний iнформацiйно-освiтнiй вплив старшого поколiння (батькiв, вчителiв) на учнiв завдяки соцiальному досвiду перших. Встановлено, що для органiзацiйно-регулюючої, регулятивно-контролюючої й комунiкативно-гедонiстичної функцiй взаємодiї суттєвою є близькiсть стосункiв мiж агентами, тому її переважно виконують батьки, друзi, дорослi знайомi, з якими учнi взаємодiють у позаурочний час, а прагматична функцiя є прiоритетом родини (не тiльки батькiв, але й родичiв). Виявлено також, що виконання батьками регулятивно-контролюючої функцiї соцiалiзацiї може спотворювати їх стосунки з дiтьми i викликати опiр останнiх. Аналiз референтностi агентiв взаємодiї виявив, що при очiкуванiй значущостi батькiв, її визнає лише половина опитуваних, а результати аналiзу свiдчать про те, що провокуючими чинниками для соцiалiзуючого впливу є невмiння батькiв функцiонувати у суспiльствi, щоб досягти певного економiчного й освiтнього статусу, причому в першу чергу це стосується батька. Встановлено, що в тому разi, коли батьки неспроможнi виконувати свої соцiалiзуючi функцiї, їх виконання переходить до представникiв iнших iнституцiй, зокрема, родичiв, вчителiв. У особистому ставленнi учнiв шкiл до контрагентiв взаємодiї виявлено залежнiсть позитивного ставлення вiд рiвня навчальних досягнень школярiв, який є опосередкованим показником бiльш високого рiвня загальної культури й вiдкритостi, тому учнi, якi мають високi навчальнi досягнення, швидше переймають зразки просоцiальної поведiнки й в цiлому бiльш приязно ставляться до тих, хто цi зразки транслює. В оцiнцi школярами ставлення контрагентiв до себе виявлено, що чим менш значущими є агенти взаємодiї для учнiв, тим менш адекватно i бiльш критично вони оцiнюють таке ставлення. З’ясовано, що серед чинникiв, якi негативно впливають на стосунки агентiв взаємодiї в процесi соцiалiзацiї, чiльне мiсце посiдають непорозумiння, невмiння спiлкуватись, нерiвнiсть у стосунках. Результати дослiдження свiдчать, що до найбiльш ефективних способiв впливових дiй вiдносяться iнтеракцiйнi механiзми соцiальної презентацiї, фасилiтацiї й переконання, а наймеш дiєвою є соцiальна iдентифiкацiя. При цьому виявлено, що агенти впливових дiй використовують провiднi iнтеракцiйнi механiзми, що є бiльш ефективними, порiвняно з iншими способами. У впливових дiях батькiв найбiльш ефективними є способи соцiальної презентацiї, для вчителiв – способи фасилiтацiї, для друзiв – способи соцiальної орiєнтацiї, для однокласникiв i героїв фiльмiв – способи соцiальної iдентифiкацiї. У висновках пiдбито пiдсумки проведеного дослiдження та представлено результати, що були отриманi на теоретичному та емпiричному рiвнях. (їх значущостi, соцiального досвiду, авторитету), так i вiд характеру їх стосункiв, якi мiж ними встановлюються в iнтеракцiях i можуть стимулювати або гальмувати процес соцiалiзацiї. Найчастiше по вiдношенню до своїх контрагентiв учнi займають переважно приязну позицiю. Проте школярi не завжди можуть об’єктивно оцiнити ставлення контрагентiв взаємодiї до себе: ставлення до себе тих контрагентiв, з ким вони взаємодiють за власним бажанням i вибором (дорослi знайомi, друзi), учнi оцiнюють позитивнiше, нiж, навiть, власне ставлення до контрагентiв, в той час, як ставлення до себе тих контрагентiв, взаємодiя з якими є обов’язковою i, навiть, вимушеною, учнi оцiнюють бiльш критично i негативно, нiж своє ставлення до них. Значним фактором соцiалiзацiї є соцiокультурний статус поселення. в якому мешкають агенти взаємодiї. Причому в поселеннях з бiльш високим статусом не тiльки збiльшується коло взаємодiї за рахунок поширення iнформацiйного простору, але й змiнюється характер стосункiв учнiв школи з контрагентами, зокрема, учнi сiльських шкiл бiльш приязно ставляться до вчителiв i однокласникiв, а учнi мiських шкiл бiльш приязно оцiнюють стосунки з матiр’ю. В процесi взаємодiї соцiалiзуючi функцiї iнститутiв суспiльства та їх агентiв є взаємозамiнними, хоча не можна однозначно сказати, наскiльки ефективним i правомiрним є штучне перекладання соцiалiзуючих функцiй одних iнститутiв суспiльства на iнших, адже намагання деяких iнституцiй штучно пiдмiняти функцiї одне одного є не тiльки не ефективним, але й недоцiльним, так само, як i обмеження соцiального досвiду молодого поколiння зменшує можливостi в соцiалiзацiї учнiвської молодi. За результатами дослiдження була пiдтверджена гiпотеза про те, що у взаємодiї з кожним з агентiв iснують провiднi iнтеракцiйнi механiзми, а також гiпотеза про те, що особисте ставлення до агентiв впливових дiй може стимулювати, або, навпаки, гальмувати процес соцiалiзацiї. Пiдтвердилась також гiпотеза про те, що iнтеракцiйний механiзм соцiальної презентацiї є бiльш дiєвим порiвняно з iншими способами впливових дiй. Стосовно механiзму соцiальної фасилiтацiї ця гiпотеза пiдтвердилась лише частково i була спростована стосовно механiзму соцiальної iдентифiкацiї (способи наслiдування, копiювання). Тому можна говорити про те, що в процесi соцiалiзацiї сучасних українських школярiв вiдбувається перерозподiл провiдних iнтеракцiйних механiзмiв, з’являється тенденцiя становлення нової моделi взаємодiї учнiв середньої школи з агентами соцiалiзацiї. З огляду на значну роль iнституту сiм’ї, зазначено, що в умовах системної кризи, руйнування минулої iнфраструктури виробництва та культури, його соцiокультурна роль в соцiалiзуючому процесi має зростати, на вiдмiну вiд iнституту освiти, який вiдходить на другий план, i тому його представникам слiд орiєнтуватись на виконання iнформацiйно-освiтньої та стимулюючої функцiй. Стосовно iнституту мас-медiа вiдзначається, що, хоча його роль в процесi соцiалiзацiї школярiв бiльше стосується iнформування, проте зразки соцiального поводження, iдеали, якi пропонуються цим iнститутом, повиннi мати просоцiальну спрямованiсть, особливо з огляду на той факт, що певна частина школярiв прагне свiдомо чи несвiдомо iдентифiкувати себе з героями кiно i телепередач. СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ 2. Чередник Г. Ю. Соцiальне значення мiжпоколiнних взаємодiй в процесi соцiалiзацiї пiдростаючого поколiння // Гранi. – № 5 (49). – 2006. – С. 84-89. 3. Чередник Г. Ю. Інтеракцiйнi механiзми соцiалiзацiї школярiв. // Український соцiум. – № 5 (16). – 2006. – С. 42-54. 4. Чередник Г. Роль мiжпоколiнних зв’язкiв у соцiалiзацiї особистостi школяра // Громадянське суспiльство та проблеми становлення особистостi: Науковi доповiдi та повiдомлення Мiжнародної науково-практичної конференцiї. – Вип. 1/ Редкол. А. С. Лобанова (наук. ред.) та iн. – Кривий Рiг: Видавничий дiм, 2006. – С. 135-137. конференцiї студентiв i аспiрантiв. – Харкiв, 2007. – С. 127-131. 6. Чередник Г. Ю. Взаємодiя суб’єктiв молодiжної субкультури в процесi соцiалiзацiї учнiвської молодi // Молодiжна полiтика: проблеми i перспективи // Збiрник матерiалiв ІV Мiжнародної науково-практичної конференцiї, Дрогобич, 10-11 травня 2007 р. / Наук. ред. С. Щудло. – Дрогобич: Вимiр, 2007. — С. 194-198. Дисертацiя на здобуття наукового ступеня кандидата соцiологiчних наук за спецiальнiстю 22. 00. 04 – спецiальнi та галузевi соцiологiї. – Інститут соцiологiї НАН України, Київ, 2008. Дисертацiю присвячено соцiологiчному аналiзу процесу соцiалiзацiї українських школярiв з погляду їх взаємодiї з основними представниками суспiльних iнститутiв та способiв впливових дiй, якi обираються останнiми. У дисертацiї вперше у вiтчизнянiй соцiологiчнiй лiтературi подано дефiнiцiю iнтеракцiйного механiзму, систематизовано прямi й опосередкованi впливовi дiї агентiв соцiалiзацiї на молодь. Запропоновано типову модель взаємодiї учнiв з агентами соцiалiзацiї. Розглядаються проблеми соцiалiзацiї в сучасному українському суспiльствi. Проведено емпiричний аналiз взаємодiї школярiв з основними контрагентами. Конкретизовано специфiку дiї iнтеракцiйного механiзму в процесi соцiалiзацiї. Описано основнi соцiально-демографiчнi, соцiально-статуснi та соцiально-психологiчнi чинники, якi можуть впливати на результат iнтеракцiй. Ключовi слова: соцiалiзацiя, агенти, впливовi дiї, взаємодiя, iнтеракцiйний механiзм. Чередник Г. Ю. Интеракционные механизмы социализации учащихся средней школы Украины. – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата социологических наук по специальности 22. 00. 04 – специальные и отраслевые социологии. – Институт социологии НАН Украины, Киев, 2008. В диссертации комплексно рассмотрен процесс социализации украинских школьников с точки зрения их взаимодействия с основными представителями общественных институтов и способов влияния, которые избираются последними. Процесс социализации рассматривается разными авторами либо с точки зрения субъект-объектного, либо с точки зрения субъект-субъектного подхода, что проявляется в категориальном аппарате, который используется представителями этих течений для объяснения процесса социализации, и в предпочтении определенных доминирующих интеракционных механизмов, которые, по их мнению, обеспечивают этот процесс. В диссертации впервые в отечественной социологической литературе подается определение интеракционного механизма, с учетом специфики его проявления в процессе социализации: совокупность способов взаимодействия, которые обуславливают влияние членов социальных групп друг на друга с целью выработки общих норм и ценностей, усвоения образцов группового поведения и установления стабильной структуры группы. По социально-психологическому содержанию к ним относятся социальная идентификация, социальная презентация, социальная ориентация, внушение, фасилитация и ингибиция, причем каждый из них может иметь различные формы проявления во взаимодействии школьников с основными контрагентами. опирается на технологические, характерологические и морально-ценностные признаки. Охарактеризованы основные проблемы социализации в современном украинском обществе, которые заключаются в смене ценностных ориентаций молодого поколения, девиациях внутри самого общества, кризисе основных институтов общества, хотя те экономические, политические, социально-психологические и другие преобразования, которые происходят сегодня в Украине, требуют смены модели социализации. Проведен эмпирический анализ взаимодействия школьников с основными контрагентами, к числу которых относятся родители, учителя, друзья, одноклассники, взрослые знакомые, другие люди (родственники, любимые, представители СМИ). Каждый из этих представителей институтов общества выполняет определенную социализирующую функцию, обусловленную определенными факторами. Для информационно-образовательной функции существенным является социальный опыт контрагентов, поэтому чаще всего ее выполняют родители, учителя. Организационно-регулирующая, регулятивно-контролирующая и коммуникативно-гедонистическая функции социализации зависят от интенсивности взаимодействия и доверительности отношений контрагентов со школьниками, поэтому они являются приоритетом института семьи и неформальных социальных групп. Учителя и родители выполняют также стимулирующую функцию социализации, а институт семьи – прагматическую. Результаты эмпирического исследования конкретизируют специфику действия интеракционных механизмов в процессе социализации. Доминирующим интеракционным механизмом является социальная презентация, эффективными являются также социальная фасилитация и внушение, в отличие от социальной идентификации и ингибиции, на основании чего автор предполагает тенденцию смены устоявшейся модели взаимодействия учеников средней школы с агентами социализации. Каждый из агентов социализирующего влияния использует ведущий интеракционный механизм. Взаимодействие учащихся школы с представителями общественных институтов обуславливается социально-демографическими, социально-статусными и социально-психологическими факторами, среди которых значимость агента для социализируемого, его образовательный и экономический статус, а также тип поселения, в котором проживают агенты взаимодействия. Существенным фактором, влияющим на результативность взаимодействия, является личностное отношение агентов друг к другу. К числу негативных факторов могут быть отнесены отсутствие навыков взаимодействия, выбор неэффективных способов влияния. влияния всех институтов на учащихся средней школы. Dissertation for Candidate degree in Sociology on speciality — 22. 00. 04 — special and branch sociologies. - Institute of Sociology NАS of Ukraine, - Kyiv, 2008. youth. It is offered typology of indirect influence and typical model of interaction of pupils with agents of socializations. The problems of socialization are considered in modern Ukrainian society. Empirical analysis of interaction of schoolboys is organized with the main contractors. A specific of action of mechanism of interaction is Rendered Concrete in process of socializations. It is described main social-demographic factors, which can influence upon result of interaction. Keywords: socialization, agents, influence, interaction, mechanisms of interaction. Пiдписано до друку „_25 __” _березня ___ 2008 Формат 60х90/16. Папiр офсетний. Гарнiтура „TimesNewRoman”. Ум. -друк. арк. 0,9. Наклад 100 прим. Зам. № 379 Друкарня Днiпропетровського нацiонального унiверситету Вул. Наукова, 5, м. Днiпропетровськ, 49050