Демографiчна ситуацiя в Українi
Змiст
3. Динамiка чисельностi ……………………………………………………. 6
5. Статевий склад. Вiковий склад. Рiвень освiти. Сучаснi тенденцiї …. 8-9
6. Демографiчна ситуацiя в Українi полiпшується …………………... 10-12
Список використаної лiтератури ……………………………………….…..… 13
Сучасна демографiчна полiтика України
Суб’єкт демографiчної полiтики
- держава як засiб державноговпливу на вiдтворення населення в потрiбному для суспiльства напрямi.Об
’
єкт
- складнi i важкозавбачуванi демографiчнi процеси -народжуванiсть i смертнiсть, заходи щодо оптимiзацiї їх спiввiдношення зточки зору досягнення найтривалiшого перiоду активної творчоїдiяльностi i середньої тривалостi життя людини. Бiльшiсть здiйснюваниху сферi демографiчних вiдносин явищ: шлюбнiсть, розлученiсть, мiграцiябули i залишаються, в основному, особистою справою iндивiда,подружньої пари, сiм’ї. Тому управлiння демографiчною поведiнкою неможе спиратися на будь-яке адмiнiстрування, примус чи заборони. Вплив демографiчної полiтики на демографiчнi процеси в суспiльствi може бути прямим (обмеження законодавчим шляхом мiграцiї, оформлення шлюбiв чи народження дiтей, планування пiдготовки спецiалiстiв) або непрямим (пiдвищення рiвня життя, залучення населення до створення умов для збiльшення кiлькостi дiтей у сiм’ї, пропаганда тих чи iнших професiй). Для обґрунтування полiтики важливо постiйно вивчати й оцiнювати демографiчну ефективнiсть i наслiдки заходiв, що здiйснюються.
Одним з головних її напрямiв є розробка полiтики
, яка буде оптимальною з точки зору вiдтворення населення, врахування джерел засобiв iснування, становища жiнки, типу стосункiв мiж подружжям.
Концепцiя сiмейної полiтики України
включає:
- створення оптимальних умов для сiмейно-шлюбної орiєнтацiїмолодi;
- необхiднiсть перегляду чинного законодавства вiдносно рiзнихпiльг матерям, тобто їх потрiбно узгоджувати з реальною економiчноюситуацiєю в країнi;
- врахування не лише материнства i пов’язаних з ним проблем, алей батькiвства як складової частини сiмейного життя i повноцiнногодитинства;
- вивчення труднощiв спiльного подолання виникаючих проблем.
«Дiти України» (1995), що ввiйшла складовою частиною в потужнузагальноєвропейську програму «Дiти 90-х» i виконувалась в 14 країнахЄвропи за спiльною методологiєю. Передбачала охорону здоров’я,виховання, соцiальний захист знедолених, доплата сiм’ям, трудовенавчання.
«Українська родина» - розрахована була на перiод до 2000 рокуi передбачала концентрацiю зусиль Уряду, державних установ, громадськихнеурядових органiзацiй з метою полiпшення соцiального i духовногорозвитку родини, ця програма допомагала пiдвищити авторитет родини,патрiотичний дух українського суспiльства консолiдувати нацiю навколонацiональної iдеї.
Опiкування молоддю.
Необхiднiсть послiдовного розв’язання проблем молодi сприяє зосередженню демографiчної полiтики на молодих сiм’ях i таких, де виховуються неповнолiтнi дiти, батьки яких не беруть участi в суспiльно-кориснiй працi та громадському життi.
Регулювання мiграцiйних процесiв
вiд масштабiв та iнтенсивностiяких багато в чому залежить характер i розвиток демографiчнихпроцесiв.
’
я, збiльшення тривалостi життя.
Демографiчна ситуацiя
За кiлькiстю населення Україна посiдає 5 мiсце в Європi (пiсля Нiмеччини, Італiї, Великобританiї, Францiї) та 21 мiсце у свiтi. На її долю припадає 7,3 % населення Європи i 1 % населення Землi.
Протягом тривалого часу територiя України була розчленована мiж сусiднiми державами, кожна з яких проводила полiтику денацiоналiзацiї українцiв, прагнучи до їхньої повної асимiляцiї. Вiдновлення незалежностi у 1991 роцi створило умови для консолiдацiї українцiв, розвитковi їх етнiчної самосвiдомостi, згуртуванню усiх, хто вiдчуває свою приналежнiсть до української нацiї, навколо iсторичної Батькiвщини.
Громадянство, нацiональний склад населення
З усього населення України її громадяни становлять 47 млн. 950 тисяч, iноземцi - 168 тисяч, з яких громадяни держав СНД - 151 тисяча осiб. Найбiльше iноземцiв проживає в м. Севастополь (3,4 %).
зросла, натомiсть кiлькiсть етнiчних росiян зменшилася на чверть. Вперше пiсля другої свiтової вiйни в Українi вiдбулося зростання питомої ваги осiб, для яких українська мова є рiдною, тобто вiдбувся перелом тенденцiї русифiкацiї населення. Лише чотири з двадцяти семи регiонiв переважно росiйськомовнi (Севастополь, Крим, Донеччина та Луганщина), у трьох областях (Запорiзька, Одеська та Харкiвська) кiлькiсть осiб iз рiдною українською та росiйською мовами приблизно однакова, понад двi третини населення решти двадцяти регiонiв вважають рiдною українську мову.
Основним фактором етнiчних трансформацiй стали мiграцiйнi процеси та змiна самосвiдомостi - якщо за радянського перiоду частина українцiв (як i багатьох iнших народiв) вiдносила себе до росiян, то нинi вони усвiдомлюють себе представниками основного етносу незалежної України.
Динамiка чисельностi
Систематичне проведення переписiв населення протягом ХХ столiття дає змогу достовiрно вiдтворити найбiльшi змiни чисельностi населення України за цей перiоду.
Другої свiтової вiйни Україна втратила близько 20 млн. осiб.
У пiслявоєнний перiод вiдбувався приплив в Україну населення з iнших Республiк колишнього СРСР, проте вiн був меншим за масову мiграцiю українцiв на новобудови Сибiру, Далекого Сходу, цiлиннi землi Казахстану. Довоєнного рiвня населення (40,6 млн. осiб) держава досягла лише у 1956 роцi.
Чисельнiсть населення в другiй половинi XX столiття поступово збiльшувалася переважно за рахунок природного приросту. Пiк її зростання припадає на початок 1993 року, коли в Українi було зафiксовано 52 244,1 тисяча осiб.
Кризовi процеси 90-х рокiв негативно вплинули на демографiчну ситуацiю в Українi. Бурхлива мiграцiя населення, викликана появою можливостей вiльного перемiщення у межах i за межi територiї країни, зниження народжуваностi та зростання смертностi внаслiдок економiчних i соцiопсихологiчних чинникiв спричинили загальне скорочення чисельностi населення України. Лише у 2003 роцi, внаслiдок стабiлiзацiйних процесiв та стабiльного зростання економiки країни, в Українi намiтилася низка позитивних тенденцiй, якi в подальшому здатнi вплинути на покращення демографiчної ситуацiї.
Всеукраїнський перепис населення
Перший нацiональний Всеукраїнський перепис населення вiдбувся в Українi 5 грудня 2001 року (попереднiй було проведено у 1989 роцi - коли Україна ще перебувала у складi СРСР).
Згiдно з даними цього перепису, населення України складало 48 млн. 457 тисяч чоловiк. Цей показник виявився iстотно меншим порiвняно з 1989 роком.
Густота та розмiщення населення територiєю країни
Як i бiльшiсть європейських країн, Україна має високу щiльнiсть населення - 80 осiб/км22
. Найвищий - у Донецькiй областi - 183 особи/км2
. Схiднi областi мають дещо вищий за середнiй показник - 90 осiб/км2
.
Україна залишається переважно урбанiстичною країною, з чисельною перевагою мiського населення над сiльським: 32 млн. 754 тисячi городян (або 67,2 %) проти 15 млн. 883 тисячi (або 32,8 %) сiльського. Найменш сiльськими є такi областi України, як Донецька – 10 %, Луганська – 14 %, Днiпропетровська – 17 %, Харкiвська – 21 %, Запорiзька – 24 % (селян). Найбiльш сiльськими є Тернопiльська i Закарпатська областi - по 59 % сiльського населення, Івано-Франкiвська i Чернiвецька - по 58 %, Вiнницька – 56 % i Рiвненська – 55 %. Водночас найвищий рiвень урбанiзацiї в Донецькiй областi, в якiй мешканцi мiста становлять 90 % населення, Луганськiй – 86 % та Днiпропетровськiй – 83 %.
В Українi збiльшилась кiлькiсть мiст, їх нинi нараховується 454. З них 37 - це мiста з кiлькiстю населення вiд 100 до 500 тисяч. Дев’ять мiст мають понад пiвмiльйона жителiв, а у п’яти кiлькiсть населення перевищує 1 млн. осiб. У Києвi, столицi України понад 2,6 млн. жителiв.
Статевий склад населення
областi, найменший - 52 в Закарпатськiй, у рештi регiонiв коливається в дiапазонi 53-54 %. Але у порiвняннi з 1989 роком диспропорцiя мiж жiночим i чоловiчим населенням зменшилась за рахунок деякого вирiвнювання в селах; у мiстах же, навпаки, кiлькiсть жiнок на 1000 чоловiкiв дещо зросла (але йдеться переважно про старшi вiковi групи, бо в репродуктивному вiцi кiлькiсть жiнок i чоловiкiв практично однакова).
Вiковий склад
На час проведення перепису 2001 року в Українi спостерiгався процес старiння населення. У вiковiй структурi збiльшилася частка людей пенсiйного вiку, яка складала понад 23,9 %, i зменшилася частка дiтей, яка становила близько 18,1 %. Середня тривалiсть життя людей в Українi становить 68 рокiв, зокрема жiнок - 73 роки, чоловiкiв - 63 роки. Старiння населення є характерним явищем для всiх європейських держав.
Рiвень освiти
Результати Всеукраїнського перепису населення засвiдчили тенденцiю до пiдвищення рiвня освiти населення, тобто зростання кiлькостi осiб, якi мають вищу i повну загальну освiту. Кiлькiсть такого населення складала 28,9 млн. осiб, що перевищило вiдповiдний показник перепису населення 1989 року на 17,6 %.
Угорщинi. Зрушення впродовж мiжпереписного перiоду свiдчать про iстотне полiпшення освiтнього складу населення. Значно (на 26 %) зросла i чисельнiсть випускникiв вузiв, що дозволяє оптимiстично оцiнювати подальшi змiни. Бiльш освiченим є мiське населення, яке значною мiрою поповнюється за рахунок навчальної та пiслянавчальної мiграцiї сiльської молодi.
За даними Мiнiстерства працi та соцiальної полiтики України на 1 березня 2004 року в Українi проживало 47548,7 тисяч осiб. Хоча тенденцiя зменшення населення триває, в нiй намiтились певнi позитивнi зрушення.
так i скорочення числа померлих.
Упродовж сiчня-лютого 2004 року порiвняно з вiдповiдним перiодом минулого року число народжених збiльшилось на 2,5 тисячi (або на 3,8 %), а кiлькiсть померлих зменшилася на 3,1 тисячi (або на 2,2 %). Рiвень смертностi новонароджених також зменшується.
Водночас вiдбувається скорочення мiграцiї населення. Його рiвень у сiчнi-лютому 2004 року виявився майже втричi меншим, нiж у той же перiод 2003 року. Це вiдбулось за рахунок зниження (з 9,3 тисяч до 6,9 тисяч) числа вибулих за межi країни. Хоча прийнято вважати, що на заробiтки за кордон їдуть представники найбiднiших верств населення, дослiдження доводять, що у 58 % тих, хто збирається за кордон, є робота в Українi. По сутi, трудова мiграцiя українського населення не вiдрiзняється вiд подiбних процесiв Центрально-Схiдної Європи, громадяни яких виїжджають на заробiтки до країн Захiдної Європи, де їхня праця оплачується дорожче, нiж на Батькiвщинi.
Вiсiм з половиною тисяч гривень на кожного новонародженого – така цiна питання пiд назвою український бебi-бум
. І вiн таки стався. Принаймнi у Харкiвськiй областi експерти говорять про полiпшення демографiчної ситуацiї. Але поповнювати населення не так просто i часом дуже дорого.
Нещодавно у Харковi офiцiйно оприлюднили результати дослiдження, яке показало, що у 3-х районах мiста смертнiсть немовлят вища, нiж у iнших – до 16 на тисячу новонароджених. Це переважно промисловi райони мiста, де рiвень забруднення повiтря найвищий. Голова мiського управлiння охорони здоров’я Юрий Сорокалат заявив, що головна причина у мiсцевих пологових будинках та дитячих лiкарнях - не вистачає чи просто немає дихальної, реанiмацiйної апаратури для ефективної невiдкладної допомоги новонародженим. Але все ж демографiчна ситуацiя у порiвняннi з 90-ми роками є дуже обнадiйливою.
«Останнiм часом ми вiдзначаємо зростання народжуваностi, зокрема, по нашому закладу. І це приємно. Звичайно, менталiтет нашого народу змушує залишити когось по собi в цьому свiтi, а з iншого боку, коли почали виплачувати допомогу, народжувати стали бiльше», - каже головний лiкар мiського пологового будинку Свiтлана Коровай. Вона з задоволенням вiдзначила, що тепер у 3-4 рази менше породiль залишають дитину пiсля народження через те, що матерiальний стан батькiв не дозволяє прогодувати дитину.
Директор Харкiвської районної виконавчої дирекцiї фонду соцiального страхування Олександр Тимофєєв у розмовi повiдомив, що кiлькiсть заяв на отримання допомоги по народженню дитини збiльшується кожного мiсяця, але на момент iнтерв’ю рахунку у фонду було лише 8 гривень – перебої з фiнансуванням для них доволi часта рiч.
виношування i народження дитини.
Цифри свiдчать, що збiльшилась кiлькiсть сiмей, у яких з’явилась 2-га чи 3-тя дитина. Говорять мами, якi цього року народили:
буде замислюватись – народжувати чи нi.
- За першу дитину 5 рокiв тому я отримала 350 гривень. Тяжко було у тi часи дитину виховувати. А уже з другою я уже отримала 3400, i одразу i лiжечко купили, i вiзочок. Все добре.
i намагатись врятувати, наскiльки дозволяє оснащення. Микитка Іванчук народився з вагою трохи бiльше кiлограма. Так сталось, що його мама серйозно захворiла пiд час вагiтностi i єдиним виходом були передчаснi пологи. Зараз йому вже 2 мiсяцi. Вiн набрав 3 кiлограми. Наталя Іванчук, мама Микитки, досi не вiрить, що лiкарям вдалось врятувати сина:
«Коли була вагiтна, то уявляла собi товстенького гарненького хлопчика, а коли вперше побачила його – це був страх, вiдчай. Але завдяки лiкарям, якi сказали, що все буде добре, я заспокоїлась i думала весь час, як йому допомогти. Менi пощастило - вiн дихав сам. Я увесь час цiлувала його, розмовляла з ним».
Наталя говорить, що тяжко довелось би їй фiнансово, якщо б не допомогли батьки. Адже якщо спецiальнi кювези маються у лiкарнi, то лiки доводиться купувати самостiйно. На це держава не дає анi копiйки.
«Тiльки у нашому вiддiленi для виживання дитини тiльки на лiки необхiдно хоча б 500-700 гривень на день», - зазначила лiкар Алла Томчук.
Для багатьох така сума – це щомiсячний бюджет сiм’ї. А дитина може знаходитись у лiкарнi i кiлька тижнiв. Як хлопчик вагою 900 грамiв, якого зараз намагаються врятувати лiкарi у тому ж таки мiському пологовому будинку, який має неонатологiчний стацiонар, куди потрапляють надто маленькi дiтки з усiєї областi. Ця лiкарня - одна з небагатьох в Українi, що працює за програмою USAID «Лiкарня, дружня до дитини». Ця програма дозволила значно зменшити кiлькiсть хворих новонароджених, невдалих пологiв. Цей же пологовий будинок – найкраще оснащений у областi, хоча, як вiдзначають лiкарi, далеко не достатньо, щоб виходжувати дiтей вагою пiвкiлограма, як у розвинених країнах.
«Зараз у зв’язку з тим, що Україна входить до європейської спiльноти прийнято Закон, за яким живо народженою треба вважати дитину уже з 22 тижнiв i надавати їй таку ж допомогу, як i народженiй вчасно. І у нас уже є певний досвiд по догляду за такими дiтьми. Були дiти по 740 грамiв, 840 грамiв i вони залишались живими. Такi дiти тепер мають усi шанси вирости здоровими i розумово повноцiнними членами суспiльства», - зауважила головний лiкар пологового будинку Свiтлана Коровай.
Список використаної лiтератури
1. Антонова Й., Борисова Л. Кризис семьи и пути его преодоления. К., 2000.
2. Аблулатипов Н. Г. Человек, нация, общество. К., 2001.
4. Зацепин В. М. Молодая семья. К., 2004.
5. Мацковский М. С. Современная семья. К., 1999.
6. Смельзер Н. Социология. К., 1999.
| 
