Буддизм в Україні. Поняття та розвиток шкіл буддизму

Буддизм в Українi. Поняття та розвиток шкiл буддизму НАОМА З РЕЛІГІЄЗНАВСТВА " БУДДИЗМ В УКРАЇНІ. ПОНЯТТЯ ТА РОЗВИТОК ШКІЛ БУДДИЗМУ" ВИКЛАДАЧ: Гусар В. В. Виконав студент 3-го курсу "Архiтектура" Ярина А. О. Київ - 2010 План 1. Буддизм 2. Буддизм в Українi 3. Основи буддизму 5. Центри буддитських шкiл в Українi. Сучасний буддiйський центр 6. Вчитель буддизму Лiтература має в країнах Пiвденно-Схiдної Азiї, Схiднiй Азiї та Тибетi [1]. Предмет науки буддологiї. Оригiнальна назва: Дгарма (Закон, Вчення) або Буддга-дгарма (Вчення Будди). Буддизм виник на пiвнiчному сходi Індiї, на територiї держав Магадга, Кошала i Вайшалi, де проповiдував iсторичний будда Сiддгартха Ґаутама. Час появи цiєї релiгiї пов'язується iз датою смертi Ґаутами, яких в буддистськiй традицiї iснує двi - 544 до Р. Х. i 486 до Р. Х. Перша дата була прийнята ЮНЕСКО як дата заснування буддизму. Проте вона заперечується буддологами, якi вважають, що будда помер близько 400 до Р. Х., до походiв Александра Македонського в Індiю. Вiдповiдно, появу буддизму слiд датувати початком 4 столiття до Р. Х. Причиною виникнення буддизму називають кризу традицiйного ведичного брахманiзму в серединi 1 тисячолiття до Р. Х. Мiсце зародження буддизму - пiвнiчно-схiдна Індiя - була форпостом альтернативних релiгiйно-фiлософських рухiв, якi пiдтримувалися станом воїнiв-кшатрiїв для боротьби за владу iз жрецями-брахманами. Вiдповiдно, соцiальною опорою буддизму в Індiї стали воїни, а точнiше їхнi лiдери - правителi раджi. Сам будда Ґаутама також походив iз стану воїнiв. Основи вчення Основнi положення буддизму викладенi в Чотирьох iстинах шляхетних · життя неминуче пов'язане зi стражданнями; · причиною страждання є жадоба чуттєвих насолод; · i досягти повного заспокоєння - Нiббани (санскрит: Нiрвани). Анiтья, визнання непостiйного, мiнливого характеру всесвiту. Нема нiчого постiйного. Анатман, вiдсутнiсть вiри в iндивiдуальну "душу". Дукха, страждання як унiверсальний принцип непробудженого буття. Буддизм вчить робити добрi та вмiлi вчинки, уникати злих та невмiлих вчинкiв, а також очищувати та розвивати розум. Мета цих практик - покласти край стражданням та досягти вгасання (Нiббана) жадоби, злостi та омани, i тим самим досягти Пробудження (Бодхi). Хоча буддизм не заперечуе iснування божествених iстот (вони згадуються в буддiйських текстах), вiн не приписує їм повноважень творiння, спасiння або суду. Вважається, що вони, як i люди, мають певний вплив на подiї в свiтi. Деякi буддiйськi школи звертаються до них за допомогою ритуалiв. Етика у буддизмi. Буддiйська етика побудована на засадах незавдання шкоди та помiрностi. Виховання при цьому спрямоване на розвиток моральностi (сiла), зосередженостi (самадхi) та мудростi (пання). За допомогою медитацiї буддисти пiзнають механiзми роботи розуму та причинно-наслiдковi зв'язки мiж тiлесними та психiчними процесами. · Правильне прагнення до спасiння. · Правильна думка. · Правильна мова, позбавлена образи. · Правильна дiя. · Правильний спосiб життя. · Правильна концентрацiя. В буддистськiй етицi iснує 10 невмiлих вчинкiв, якi приводять до страждань, як самого буддиста так i оточуючих його осiб. Їх роздiлено на три категорiї: тiлеснi, словеснi та духовнi невмiлi вчинки. До тiлесних вiдносяться: вбивство, крадiжка та помилковi сексуальнi вiдносини (подружня зрада, педофiлiя та iнше). Словеснi невмiлi дiї: брехня, сiяння розбрату (розмови, якi ведуть до сварок), образливi слова та безглузда розмова. Духовними невмiлими дiями є: користолюбство, недоброзичливе ставлення до iнших та невiрнi погляди. Священнi тексти. "три кошики". Тiпiтаку було кодифiковано в 1 ст. до н. е. Тексти Тiпiтаки роздiлено на три частини - пiтаки: Вiная-пiтака, Сутта-пiтака й Абхiдхамма-пiтака. Вiная-пiтака присвячена переважно правилам поведiнки ченцiв i порядкам у чернечих общинах. Центральну i найбiльшу частину Тiпiтаки складає Сутта-пiтака. Вона мiстить величезну кiлькiсть оповiдань про окремi епiзоди життя Будди i його висловiв. У третьому "кошику" - Абхiдхамма-пiтака - мiстяться головним чином проповiдi i повчання на етичнi й абстрактно-фiлософськi теми. Існує кiлька десяткiв течiй буддизму, якi можна загалом згрупувати у три типи: Нiкая, Махаяна та Ваджраяна. З шкiл Нiкая до наших часiв збереглася лише школа Тхеравада. Кожна з гiлок буддизму вважає, що вона представляє справжнє вчення Будди; разом з тим в деяких школах вважається, що гнучкий характер буддизму дозволяє йому змiнювати формулювання, термiнологiю та пiдходи згiдно з сучасними обставинами. Школа Тхеравада, що означає "Вчення cтарiйшин", будує вчення та практику винятково на Палiйському канонi. Вiн вважається найстарiшим з iснуючих буддiйських канонiв, його тексти сприймаються як автентичнi в усiх гiлках буддизму. Практика Тхеравади спирається на розвиток "ґрунтовної уваги", що призводить до розвитку вмiлих якостей. Буддизм Нiкая, i в тому числi Тхераваду, iнодi називають Хiнаяною ("Ницою колiсницею"), хоча це взагалi вважається неввiчливим. Тхераваду сьогоднi сповiдують в Шрi Ланцi, М'янмi, Лаосi, Тайландi, частково у В'єтнамi та Малайзiї; загалом у свiтi близько 124мiльйонiв людей. В Українi є окремi послiдовники Тхеравади, проводяться семiнари з Вiпассани. В Махаянi ("Великiй колiсницi") пiдкреслюється спiвчуття до всiх та самовiдданий iдеал Бодхiсаттви. В доповнення до текстiв шкiл Нiкая, школи Махаяни визнають загалом або частково ряд текстiв, записанних бiля першого сторiччя нашої ери. Цi пiзнiшi тексти написанi на санскритi, та присвяченi досягненню стану Будди через слiдування шляхом Бодхiсаттви протягом незлiченних вiкiв. В зв'язку з такими величезними вiдрiзками часу, в деяких школах Махаяни приймається iдея досягнення переродження в "Чистiй землi", що не є саме по собi Пробудженням, але як середовище максимально сприяє досягненню Пробудження. Буддизм Махаяни сповiдують сьогоднi у Китаї, Японiї, Кореї та бiльшiй частинi В'єтнаму; загалом у свiтi близько 185 мiльйонiв людей. В Українi Махаяна представлена послiдовниками японської школи Нiтiрен-Сю (Нiппондзан Мьоходзi) Дзен. Ваджраяна ("Дiамантова колiсниця") подiляє багато з основних концепцiй Махаяни, але разом з тим використовує велику кiлькiсть технiк, призначених для вдосконалення буддiйської практики. Одна з складових Ваджраяни - використання психофiзичної енергiї як засобу досягнення глибокiх станiв зосередження та усвiдомлення. Цi глибокi стани в свою чергу використовуються як шлях до стану Будди. Стверджується, що за допомогою цих технiк можна досягти стану Будди всього за одне життя. В доповнення до текстiв Тхеравади та Махаяни, буддисти Ваджраяни визнають велику кiлькiсть текстiв, в тому числi буддiйськi Тантри. Ваджраяну сьогоднi сповiдують в основному в Тiбетi, Непалi, Бутанi, Монголiї, Калмикiї, пiвнiчнiй Індiї, частково в Китаї та Японiї; загалом у свiтi близько 20 [3] мiльйонiв людей. Найвiдомiшим духовним лiдером Ваджраяни є Далай-лама. В Українi Ваджраяна представлена громадами Карма Каґ'ю (Й. С. Г'ялва Кармапи Тхає Дордже, Шамара Рiнпоче та Оле Нiдала [4], Лами Пунцога, а також Й. С. 17 Кармапи Ург'єна Тринле Дордже та Чог'яма Трунгпи), громадами Нiнгма та Дзогчен. Нинi у свiтi є близько 360 млн. мирян, якi сповiдують буддизм, i близько 1 млн. ченцiв та черниць. Буддисти свiту об'єднанi в двi мiжнароднi органiзацiї - Всесвiтнє Братерство буддистiв (штаб-квартира в Бангкоцi, Таїланд) та Азiатську буддiйську конференцiю за мир (штаб-квартира в Улан-Баторi, Монголiя). В Українi за державною статистикою налiчується 42 буддiйськi громади та 2 центри, є 35 служителiв цiєї релiгiї. Працює iнтернет-форум "Буддизм в Українi". 2. Буддизм в Українi Вступ до Буддизму. протягом повних 45 рокiв вiн дiлився методами розкриття ума. Саме з цiєї причини його Вчення (Дхарма), є таким безмежним. Вислови самого Будди - Канджур - складаються з 108 томiв, якi мiстять 84000 корисних повчань. Пiзнiшi коментарi до них - Тенджур - нараховують ще 254 товстi книги. Це робить зрозумiлою останню оцiнку, яку Будда дав своєму життю: "Я можу померти щасливим. Я не приховав жодного повчання у закритiй долонi. Все, що може принести вам користь, я вже дав". Його найостаннiше твердження встановлює вiдмiннiсть Буддизму вiд того, що звичайно називають релiгiєю: "Отже, не вiрте моїм словам тiльки тому, що їх вам сказав Будда, але добре їх перевiряйте. Будьте провiдним свiтлом для самих себе". Цi твердження показують практичнiсть буддiйського пiдходу, який спрямований на реальне життя. Коли люди запитували Будду для чого i чому вiн вчить, вiн вiдповiдав: "Я навчаю тому, що ви та всi iстоти шукають щастя i намагаються уникнути страждання. Я навчаю "дiйсностi, як вона є". Уривки з книги Лама Оле Нiдал "Дiйснiсть як вона є", Простiр 1997. Докладнiше. Хто такий Будда? природу ума та досяг повного просвiтлення, став Буддою - "просвiтленим", людиною, яка знає дiйснiсть, як вона є. Пiсля цього вiн протягом 45 рокiв навчав, яким все є насправдi та методам для досягнення цього стану. Його вчення, якi роблять iстот безстрашними, мудрими, радiсними та добрими є основною релiгiєю в багатьох країнах Схiдної Азiї. З початку семидесятих рокiв, цей глибокий погляд та рiзноманiтнiсть методiв надихнули i привабили велику кiлькiсть людей в Захiдних культурах бачити Будду, як позачасове дзеркало потенцiалу власного ума. Див. також " Життя Будди " Якi вчення дає Будда? постiйне щастя. Буддизм не знає догм, бiльше того - вiн заохочує нас бути допитливими. Засвоєна нами iнформацiя через вiдповiдну медитацiю стає власним досвiдом, а досягнутi стани ума закрiплюються за допомогою додаткових методiв. Мета повчань Будди - повна реалiзацiя можливостей тiла, мови та ума. Що таке карма? Карма означає причину та наслiдок, а не долю. Розумiння, що кожен з нас є вiдповiдальним за своє життя, робить можливим свiдоме накопичення позитивних вражень, якi принесуть щастя, одночасно допомагаючи уникати причин майбутнiх страждань. Позитивнi стани ума можуть бути ефективно посиленi за допомогою методiв Дiамантового Шляху, в той же час негативнi враження, що згодом дозрiють як майбутнє страждання, можуть бути трансформованi в мудрiсть. "без зусиль покоїтися в тому, що є". Цей стан досягається заспокоєнням та зосередженням ума або роботою з внутрiшнiми енергiями та медитацiями на свiтловi форми Будд. Найбiльш ефективним методом, якщо хтось може його вживати, є постiйне ототожнення з власною Будда-природою i переживання всього як Чистої Країни, - так навчають в Дiамантовому Шляху. Що таке "Звiльнення" i "Просвiтлення"? В процесi звiльнення кожен спочатку вiдкриває що тiло, думки та почуття знаходяться в постiйному станi змiн i тому не можуть бути жодним реальним "я". Завдяки цьому, ми бiльше не вiдчуваємо себе мiшенню, приймаючи свої страждання особистiсно - ми стаємо невразливими та вiльними. Просвiтлення - це другий та остаточний крок. В ньому ясне свiтло ума випромiнюється крiзь кожен досвiд: бiльше немає роздiлення на того, хто сприймає, на те, що сприймається, i на процес сприйняття. Так у станi просвiтлення ум природньо проявляє безстрашнiсть, радiсть i спiвчуття та залишається спонтанно без зусиль в усьому, що вiдбувається. Зiбрання 84000 повчань Будди - це безлiч знань i методiв, якi спрямованi на повне розкриття потенцiалу ума. Існує три основнi групи повчань, якi вiдповiдають рiзним тенденцiям i здiбностям людей, що практикують вчення Будди: “Малий Шлях”, “Великий Шлях” i “Дiамантовий Шлях”. За своїм змiстом цi шляхи спираються один на одного. Школи Малого Шляху (санскр. Тхеравада) придiляють особливу увагу заспокоїнню ума та контролю над ним. Послiдовники цього шляху в повсякденному життi намагаються, перш за все, уникати дiй, якi приносять страждання. В Тхеравадi (цей шлях також має назву Хiнаяна) основне положення займає чернецтво. Цей напрямок широко розповсюдився в країнах Пiвденної Азiї. В повчаннях Великого Шляху (санскр. Махаяна) багато уваги придiляється буддiйськiй фiлософiї i психологiї, а медитацiя нацiлена на врiвноважений розвиток спiвчуття i мудростi та пiзнанню всiх явищ i концепцiй. Оскiльки вони обумовленi, знаходяться в постiйних змiнах, то вони, врештi-решт, нереальнi. В повсякденному життi послiдовники Махаяни намагаються уникати дiй, якi викликанi гнiвом. Тут в рiвнiй мiрi представленi i ченцi, i миряни. Для людей з дуже сильною довiрою до власної Будда-природи, Будда з’являвся в формах енергiї та свiтла. Їм же вiн передавав своє просвiтлене бачення природи ума (“Махамудра”, або “Велика Печать”). Цi повчання склали Дiамантовий Шлях або Ваджраяну. Вчення Ваджраяни в Тибетi передавалось, головним чином, лiнiями передачи Нiнгма, Сак’я та Каг’ю, а в Китаї, Японiї i Кореї - школами Дзен. принести повне пряме переживання природи ума. Методи школи Карма Каг’ю Будда Шак’ямунi давав своїм найближчим учням. Згодом цi методи передавалися через iндiйських Майстрiв: Тiлопу, Наропу та Майтрiпу i вiдомих Тибетських Практикуючих - Марпу та Мiларепу. Саме вони уможливили використання дорогоцiнних методiв школи мирянами. В 12 столiттi, чернець Гампопа, який створив також i чернечу традицiю в школi, передав вчення першому Г’ялвi Кармапi, чиї потужнi переродження зберегли їх дiєвими та живими до сьогоднi. Саме цей просвiтлений досвiд передається на Заходi такими великими майстрами Каг’ю: Шамаром Рiнпоче, Лопеном Чечу Рiнпоче, Кхенпо Чодрак Рiнпоче, Ламою Оле Нiдалом. Кармапи Г’ялва Кармапа є унiкальним помiж великих Лам Тибету, вiн - перший Лама, який приймає свiдомi переродження для блага всiх iстот. Кармапа провiв багато життiв як просвiтлений практик в Індiї. З 1110 року до сьогоднiшнього дня вiн приймає успiшнi свiдомi переродження як Кармапа чи "Лама в Чорнiй Коронi". В 1959, пiд час китайського руйнування Тибету, 16-ому Кармапi, Раджунгу Рiгпей Дордже вдалося втiкти з країни з усiма учнями та всiма його релiквiями, забезпечивши цим подальшу передачу лiнiї Карма Каг’ю. Завдяки активностi Кармапи та за допомогою зростаючої кiлькостi його захiдних учнiв, повне знання про природу ума прийшло в сучасний свiт. В 1994 роцi теперiшнього 17-го Кармапу Тхає Дордже вдалося таємно вивезти з окупованого Тибету на свободу в Індiю. У сiчнi 2000 року молодий Кармапа почав свою активнiсть на Заходi, давши повчання в Дюсельдорфi (Нiмеччина) та Будапештi (Угорщина) для бiльше нiж 10 тисяч учнiв з усього свiту. їх давати повчання на Заходi. Живе та безпосереднє викладення буддистських вчень Ламою Оле як найкраще пасує вiдкритому та прозорому сьогоденню. Лама Оле завжди є доступним для своїх учнiв i його спонтанна радiсть та свiжiсть втiлює свободу, яку може досягти кожен за допомогою методiв Махамудри. Його книга "Дiйснiсть, як вона є" - це одна з перших книг українською про Буддизм. Вона є не тiльки пiдручником, але i живою передачею позачасових цiнностей школи Кармапи. пiд духовним керiвництвом 17-го Кармапи, Тхає Дордже, який зараз живе у Нью Делi, Індiя. Цi групи мають демократичну структуру та функцiонують на добровiльних засадах, на основi дружби та iдеалiзму. Лама Оле вже вивчив на сьогоднi близько 30ти своїх учнiв, якi подорожують та навчають у рiзних країнах. Найбiльш привабливим для захiдного свiту є те, що школа Карма Каг’ю навчає перед усiм шляху мирян та практикiв Буддизму Ваджраяни, який спрямований на розвиток ясностi та самостiйностi в сучасному свiтi. Внутрiшньо цей шлях стоїть на трьох опорах: на недогматичному знаннi, вiдкритому для перевiрки, на медитацiї та на методах для закрiплення досягнутого досвiду. Так Дiамантовий Шлях робить доступними для сучасного свiту найдiєвiшi методи Будди. Вiн допомагає знаходити та розкривати своє внутрiшнє багатство для блага всiх iстот. Див. також "Буддизм сьогоднi" Захiд i схiд зустрiчаються в Мiжнародному Буддiйському Інститутi Кармапи (МБІК, або КІБІ) в Нью-Делi (Індiя). Це найважливiший учбовий заклад лiнiї Карма Каг’ю. З 1991 року студенти з Заходу та Сходу проходять там базовий 4-рiчний курс навчання, який включає буддiйську фiлософiю та психологiю. Крiм того, вони вивчають тибетську мову для роботи з класичними буддiйськими текстами. З 1994 року i до сьогоднi КІБІ є мiсцем навчання 17-го Кармапи Тхає Дордже. В Європi також iснує можливiсть вiдвiдувати учбовi курси по буддiйської фiлософiї. Вони створенi за iнiцiативою 16-го Кармапи. У пiвденнiй Францiї пiд керiвництвом Кхенпо Чьодрага, головного представника КІБІ, проходять тритижневi лiтнi “iнтенсивнi курси”. Мета занять - ознайомити учасникiв з найважливiшими аспектами буддiйської фiлософiї, щоб з цiєю основою вони практикували Вчення Будди. В 1994 роцi, в Іспанiї, пiд керiвництвом Лопен Цечу Рiнпоче була побудована перша в Європi Ступа Калачакри. На сьогоднi ступи є в Грацi (Австрiя), Шварценберзi i Вупперталi (Нiмеччина), Родбю (Данiя), Цюрiху (Швейцарiя) та Елiстi (Росiя). Всi вони побудованi пiд керiвництвом того ж самого вчителя i є живою частиною буддiйських традицiй на Заходi. 3. Основи буддизму Чим є буддизм? Найкраще пояснення чим є повчання Будди дав вiн сам. На санскритi повчання мають назву "Дхарма", тибетською - "Чьо". Обидва слова означають "якими речi є". Таким чином, буддизм можна представити у виглядi набору iнструментiв, якi дозволяють нам бачити речi, якими вони в дiйсностi є тут i зараз. Буддизм не має догм, вiн дозволяє скрiзь ставити запитання. Метою повчань Будди є повний розвиток та свобода тiла, мови й ума. Хто такий Будда? Будда народився в Індiї майже 2560 рокiв тому у високорозвиненiй культурi. Вiн походив з королiвської родини. Молодий принц насолоджувався винятково елiтним життям i до двадцяти дев'яти рокiв знав тiльки задоволення. Його свiт перевернувся пiсля того, як вiн уперше залишив палац. Упродовж трьох днiв вiн одну за одною побачив дуже хвору, стару й мертву людину. Пiсля того, як вiн довiдався про неминучiсть старостi, хвороби й смертi, i про мiнливiсть усього, вiн був насправдi збентежений. Наступного ранку вiн зустрiв йогiна в глибокiй медитацiї, i їхнi уми зустрiлися. Натхненний цим, принц залишив свiй дiм i родину i почав блукати країною у пошуках повчань, здатних перебороти смерть i страждання. Вiн проходив навчання у рiзних вчителiв, але нiхто з них не мiг привести його до остаточної мети. У вiцi 35 рокiв, пiсля шести рокiв глибокої медитацiї, вiн знайшов iстинну природу ума i став просвiтленим. Вiн пробудився й побачив суть усiх речей: простiр, що знає все й робить усе можливим, його сяючу яснiсть, що грайливо виражає багатство ума, i його безмежну любов, якiй нiщо не перешкоджає. Наступнi 45 рокiв Будда вчив тисячi обдарованих учнiв методам, якi ведуть до досягнення просвiтлення. Будди в цiлому працюють з речами. І фiлософiя, i буддiйська практика ведуть до ясностi мислення, але тiльки остання може вести до постiйних змiн, тому що вона дає практичний ключ до внутрiшнiх i зовнiшнiх подiй, якi щодня пiзнаються. Через здатнiсть повчань змiнювати тих, хто їх практикує, деякi вважають буддизм психологiєю. Усi рiзнi школи психологiї намагаються допомогти людям не бути тягарем для суспiльства або не мати занадто багато особистих труднощiв. І психологiя, i буддизм можуть змiнювати людей, але останнiй для тих, хто вже є здоровим. Можна сказати, що буддизм починається там, де психологiя закiнчується. Буддизм Дiамантового Шляху стає значимим iз моменту, коли люди вже стабiльнi, коли вони вiдчувають простiр як щось щасливе й незагрозливе. Починаючи з цього рiвня, повчання розвивають безмежну смiливiсть, радiсть i любов, якi є невiд'ємним багатством ума. Застосування повчань до життя призводить до зростання глибокої довiри до їхньої дiєвостi, додаючи всiм ситуацiям вiдчуття свiдомостi i росту. У процесi зростання усвiдомлення обумовленої природи всiх речей, застарiлi концепцiї зникають i природно проявляються досконалi якостi тiла, мови й ума. Кiнцевий результат практики - повне просвiтлення, або стан Будди, - переважає над iнтелектуальними й терапевтичними цiлями як фiлософiї так i психологiї, це стан досконалостi поза концепцiями. Поєднуючи логiчний свiтогляд i трансформуючу силу з методами для досягнення сталого ментального стану за межами особистостi, буддизм - це бiльш нiж 2500-рiчна релiгiя досвiду. Якi базовi положення буддизму? працювати з ними i вчитися їм. Усi iстоти бажають щастя та хочуть уникнути страждань. Навiть мурашка буде повзти дуже далеко аби не бути вбитою, а людськi iстоти будуть прикладати всi можливi зусилля, щоб вiдчувати себе добре. Таким чином, зустрiч iз повчанням, що приносять постiйне щастя, дуже важлива. Пiсля цього, ми розумiємо, що не завжди будемо мати цей шанс. Усе, що було народжено - помре, все, що було складене - розпадеться, все, що з'явилося - зникне. Наш час обмежений. Наше життя неодмiнно закiнчиться, але ми не знаємо коли. Таким чином, розпiзнання того, що ми маємо цей шанс зараз й дiйсно хочемо використати його, - є також надзвичайно важливим. Третя рiч, яку ми розумiємо, - це те, що свiт насправдi є складається з причин i наслiдкiв, i нашi теперiшнi дiї, слова й думки стануть нашим майбутнiм. Розумiємо ми це чи нi, все, що ми робимо, говоримо чи думаємо залишає враження як усерединi нас, так i у зовнiшньому свiтi. Цi враження пiзнiше повернуться до нас. Враження, особливо негативнi, будуть проявлятися як страждання або неприємнi ситуацiї у майбутньому, крiм випадкiв, коли ми використовуємо медитацiї, щоб розчинити їх. Наприкiнцi, ми розумiємо факт того, що у використаннi повчань немає альтернативи. Просвiтлення - це найвища радiсть. Нема бiльшого досягнення й результату, нiж цей стан єдностi з усiма речами, часами й напрямками. Також, як ми можемо допомагати iншим, якщо ми самi заплутанi та страждаємо? Таким чином, врахування цих чотирьох факторiв дає пiдґрунтя для буддiйської практики й медитацiї. І навпаки, якщо ми тримаємось за нашi звичайнi цiнностi, ми не можемо уникнути страждання. Якщо ми продовжуємо думати "Я - це моє тiло" та "Цi речi мої", старiсть, хвороба, смерть i втрата будуть надзвичайно неприємнi. Нiхто не може уникнути болю, просто кажучи: "Ця нiсенiтниця з просвiтленням надто важка для мене", тому що, якщо ми народилися - ми неодмiнно помремо. Немає бiльшої мети у життi нiж знайти цiнностi, якi назавжди переможуть страждання й смерть. Користь вiд просвiтлення, таким чином, безмiрна як для нас самих, так i для усiх iнших iстот. Будда дав настанови трьом основним типам людей. Тi, хто хотiв уникнути страждань, одержали iнформацiю про причину й наслiдок. Тим, хто хотiв бiльше працювати для iнших, були данi настанови про спiвчуття й мудрiсть. З тими ж людьми, якi мали сильну довiру до своєї власної та до будда-природи iнших, вiн дiлився безпосереднiм баченням ума - Великою Печаткою (тиб. Чагчен, скт. Махамудра). Перший з цих рiвнiв називається "Малий Шлях", або Тхеравада, другий - "Великий Шлях", або Махаяна, i третiй - "Дiамантовий Шлях", або Ваджраяна. Для людей з дуже сильною довiрою до власної Будда-природи, Будда з’являвся в формах енергiї та свiтла. Їм же вiн передавав своє просвiтлене бачення природи ума (“Махамудра”, або “Велика Печать”). Цi повчання склали Дiамантовий Шлях або Ваджраяну. Вчення Ваджраяни в Тибетi передавалось, головним чином, лiнiями передачи Нiнгма, Сак’я та Каг’ю, а в Китаї, Японiї i Кореї - школами Дзен. 4. Що таке Ваджраяна або Дiамантовий Шлях? тому що виявляє необмежений потенцiал ума. Починаючи працювати з рiвня послiдовностi i натхненної iнтуїцiї у напрямку трансформацiї всього досвiду у самовизволення й природну чистоту, ми використовуємо методи повного ототожнювання з просвiтленням для досягнення найшвидших результатiв. Коли учнi бачили Будду не як бога, особу або зовнiшню силу, а вважали його дзеркалом свого власного ума, Будда мiг дати їм Дiамантовий Шлях. Вiн пробуджував якостi iстот за допомогою своєї сили та iнтуїцiї та використання незлiченних майстерних засобiв для їх розвитку. Коротко, цей остаточний, або "третiй" рiвень складається з трьох пiдходiв: "Шлях методiв", "Шлях прозрiння" й "Гуру Йога". Використовуючи їх, ум спроможний розпiзнати сам себе за допомогою своєї енергiї, свого усвiдомлення або своєї сили ототожнення. Гуру Йога - метод, що найбiльше використовується сьогоднi на Заходi, мiстить найширший пiдхiд до просвiтлення, за умови того, що вчитель є надiйним. Також це може статися за допомогою шляхiв методiв й прозрiння. Хоча не всi вважають цей шлях придатним, адже ум найкраще пiзнається в повсякденному життi за допомогою ототожнення зi спiвчутливим ламою, який знаходиться поза межами страху. Якщо ми можемо спочивати в просторi ума вчителя аж допоки розвинуться всi невiд'ємнi якостi, то це буде чудовим зростанням. Що таке просвiтлення? Якщо ми подивимося на те, що ж саме Будда вiдкрив про ум 2550 рокiв тому, ми побачимо, що вiн зрозумiв, що ум - це ясне свiтло. Ум не народився i вiн не може померти. Навiть коли тiло, думки й почуття з'являються, змiнюються й зникають знову, уму, як вiдкритому i безмежному простору, не можна завдати шкоди. І коли Будда досяг звiльнення, вiн зрозумiв, що бiльше не є мiшенню. Вiн не був тiлом, що могло б зазнавати труднощiв, вiн не був тими думками й почуттями, що могли б змiнюватися й зникати - замiсть цього вiн був сяючим усвiдомленням. Це привело до просвiтлення, розумiння того, що нiде у часi й просторi нема розподiлу мiж простором i енергiєю. Вiн знав i усвiдомлював усе. Вiн вiдчував велику радiсть й випромiнював велику любов, яка є сенсом усього, яка скрiплює атоми докупи й спонукає їх вiбрувати. i яка робить все в свiтi можливим. Яке значення має вчитель? Популярна захiдна концепцiя про "самотнiй" шлях до просвiтлення не витримує порiвняння зi швидким успiхом повноцiнної практики з учителем або групою. Хоча це звучить дуже привабливо для сучасної особи, що керує власним життям, iснує надто багато пасток. Вивчати ум набагато важче нiж зовнiшнi феномени, i завжди є прихованi вороги - гордiсть та антипатiя, якi можуть збити зi шляху зростання. Найвищий рiвень повчань не можна правильно зрозумiти або втримати без учителя. Якщо нема спiлкування, яке нейтралiзує гордiсть, сентиментальнiсть i поверховiсть, можна стати самотнiм або непотрiбним у повсякденному життi. Лама використовує методи для розвитку потенцiалу його учнiв, дозволяючи їм продиратися крiзь нашарування звичок. Робота лами - робити учнiв незалежними, спiвчутливими i мiцними. На найвищому рiвнi, лама вводить учнiв у безстрашний дзеркальний кабiнет свого ума. Коли вони вiдкриють, що їхня природа та ж сама, то вже не буде чого вiдкривати. "себе" й рухається з одного обумовленого iснування в наступне, збираючи досвiд, який дозрiває як наступне життя. Подiбна простору природа ума не може вмерти або народитися. Що насправдi перероджується, так це подiбний до рiки потiк, що постiйно змiнюється. Існування постiйного "себе" є базовим незнанням, що залишається пiсля смертi й призводить до наступного обумовленого переродження. Тiло й ум знаходяться пiд впливом сенсорних й пiдсвiдомих вражень, що постiйно змiнюються, кожне з яких перекривається наступним, але в нашому тiлi, почуттях або думках не можна знайти нiчого постiйного. В момент смертi, цей струмiнь вiдсiкається вiд сенсорних вражень тiла. Тодi дозрiвають найсильнiшi тенденцiї ума i з'єднують його з наступним тiлом, фiзичним або ментальним. Тому що ум осягає все i залишається дуже суб'єктивним аж до звiльнення. Можливим є бути здатним допомагати iстотам та отримати досвiд позачасового щастя. Своїми дiями люди вирiшують, будуть вони бачити свiт крiзь рожевi чи чорнi окуляри. Це пояснює, чому iснує так багато розбiжностей, коли свiдки описують подiї. Буддисти - вiльнi обирати свiй настрiй, як людина з багатьма краватками, вона кожного ранку вирiшує яка краватка найбiльше надихне iнших. Ми все яснiше розумiємо, що той факт, що ум може усвiдомлювати, набагато важливiший нiж те, що саме вiн усвiдомлює. Стає зрозумiлим, що картинки в дзеркалi мають менше значення нiж сяйво дзеркала. З буддiйської точки зору карма не означає "доля" або "фатум", але це слово може бути перекладено як "дiя" або "причина й наслiдок". Просто кажучи, карма працює так: кожен вчинок - позитивний або негативний - залишає вiдбитки в умi. Оскiльки те, що мiстить в собi ум визначає спосiб сприймання свiту, негативнi враження неминуче призводять до страждання у майбутньому. Тобто, якщо ми розумiємо, що нашi думки, слова та дiї засiвають насiння нашого майбутнього досвiду, то сила для змiни нашого життя знаходиться в наших власних руках. Таким чином, правильне розумiння карми означає свободу. В кожнiй ситуацiї воно дає iстотам свободу визначати своє майбутнє. Дiамантовий Шлях пропонує особливо ефективнi методи по видаленню з ума вражень вiд негативних, шкiдливих дiй. Це дозволяє нам позбутися того, що дозрiло б пiзнiше як тяжкi становища i ситуацiї. За допомогою буддiйської медитацiї ми можемо перемогти весь процес причин i наслiдкiв. Як би там не було, якщо ми вiдмовимося вiд працi з нашим умом, ми взагалi не будемо мати контролю i просто будемо жертвою наших власних вчинкiв. Як Буддизм Дiамантового Шляху пояснює рiзницю мiж чоловiками й жiнками? будда-мудростей: дзеркалоподiбну мудрiсть, мудрiсть рiвностi, мудрiсть, що розрiзняє, мудрiсть досвiду й мудрiсть, яка пронизує все (Дхармадхату). З iншого боку, чоловiча сторона виражається через рiзноманiтнi комбiнацiї чотирьох будда активностей, якi заспокоюють, збагачують, щедро надихають, та могутньо захищають. В Тантрах безпосереднього досвiду, сутнiстю жiнок й чоловiкiв є простiр i радiсть. Простiр i радiсть розглядаються як неподiльнi. Саме тому найвищi рiвнi буддiйської тантри представленi будда-формами в союзi. Наша мета - це досконалiсть всiх внутрiшнiх й таємних можливостей ума. Таким чином, жiнки й чоловiки повиннi використовувати своє партнерство для того, щоб навчатись один у одного. На цьому шляху жiнки незабаром удосконалять такi свої чоловiчi якостi як радiсть i енергiя, а чоловiки розвинуть iнтуїтивну мудрiсть i отримають бiльше простору. В центрах Дiамантового Шляху школи Карма Каг’ю регулярно проводяться традицiйнi буддiйськi медитацiї українською та росiйською мовами. Вхiд на медитацiї вiльний, оренда примiщень i iншi витрати центру оплачуються з добровiльних внескiв та пожертв людей, якi вирiшили стати членами центру. В медитацiях може приймати участь кожний - бути членом центру для цього не обов’язково. В центрах є бiблiотека з буддiйською лiтературою. Тут можна придбати книги, тексти медитацiй, зображення та iншi речi, якi допомагають в медитацiї. Крiм того, проводяться курси та лекцiї подорожуючих або мiсцевих вчителiв. В центрах немає ченцiв i черниць, а також “професiйних буддистiв”. Всю роботу в центрах, в тому числi i по органiзацiї курсiв, в яких приймає участь вiд ста до двох тисяч людей, члени центрiв проводять на громадських засадах, без вiдриву вiд своєї професiйної дiяльностi. вул. Ялтинська, 12, кв. 92 М. т.: +380674095269 тв +380674058168 · Днiпропетровськ 49000 Днiпропетровськ, вул. Шевченка, 55, кв. 7 Телефон: 0562-318576 Веб-сторiнка: www.buddhism.dp.ua · Донецьк контактна особа: Сергiй Васильєв вул. Шекспiра, 7, кв. 18 E-Mail: donetsk () buddhism.org.ua контактна особа: Юрiй Кислиця Телефон: +38067-6181090 та +380505771838 E-Mail: Zaporizhzhya () buddhism.org.ua Веб-сторiнка: www.zaporizhzhya.buddhism.org.ua контактна особа: Слава Гордiєвiч 02100 Київ, вул. Будiвельникiв, 39, кв. 11 Телефон: 044-5599421 або 2091772 E-Mail: Kyiv () buddhism.org.ua Веб-сторiнка: www.buddhism.kiev.ua 91002 Луганськ, вул. Інтернацiональна, 49 Телефон: 0642-581075 або 502433 E-Mail: Lugansk () buddhism.org.ua контактна особа: Леон Козачук Львiв, вул. Лiнкольна 1, кв. 91 Телефон: +380974805560 або +380939293103 Веб-сторiнка: http://buddhism.lviv.ua контактна особа: Ігор Сомов Телефон: 0332-718337 або 050-9111266 Веб-сторiнка: www.lutsk.buddhism.org.ua контактна особа: Едуард Паценкер Телефон: 0619-435958 та +38067-7237802 Веб-сторiнка: www.melitopol.buddhism.org.ua · Одеса контактна особа: Мiша Запорожець 65007 Одеса, пров. Економiчний, 1-19 М. т.: +380973767535 та +380505015915 Веб-сторiнка: www.odesa.buddhism.org.ua контактна особа: Анна, Михайло Веб-сторiнка: http://sevastopol.buddhism.org.ua · Стаханов Луганська область, м. Стаханов, вул. Шахтарської дивiзiї,395-36 Телефон: 06444-43532 · Ужгород контактна особа: Томаш Фрiдман Телефон: 0312-450108 +38050-2795725 +38050-9703231 E-Mail: Uzhgorod () buddhism.org.ua Веб-сторiнка: http://uzhgorod.buddhism.org.ua контактна особа: Женя Губеня 61161 Харкiв, вул. Котовського, 46 Телефон: 057-7716029 E-Mail: Kharkiv () buddhism.org.ua Веб-сторiнка: www.buddhism.kharkov.ua М. т.+380957369849 E-Mail: clandestino () datasvit.km.ua · Чернигiв 14013 14013 Чернигiв, пр. Мира 27-9 Телефон: 0462-603821 Алчевск, ул. Чапаева, 61/22,Телефон: 06442-25167 М. т.: +380506381517 E-Mail: alchevsk () buddhism.org.ua · Днiпродзержинськ, Днiпропетровська область · Тарутiно, Одеська область Телефон: 04847-32112 E-Mail: tarutino () buddhism.org.ua · Кiровоград Телефон: +380954488802 E-Mail: buddhism.kr.ua () gmail.com Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Декабристiв, 25, кв. 7 контактна особа: Валерiй Дуплiк Контактна особа: Светлана Довгань · Коломия, Івано-Франкiвська область Контактнi особи: Петро Волчинський, Наталiя Пишук М. т.: +38093-406-47-37 · Мукачево, Закарпатська область E-Mail: veraskuratova () gmail.com · Полтава Контактна особа: Сергiй Подройкiн E-Mail: podr () mail.ru · Ялта Контактна особа: Павло Бузнi Телефон: +380667015503 6. Вчитель буддизму 17-й Кармапа Тхає Дордже В останнiй час буддизм стає все бiльш популярним на Заходi. Оскiльки деякi люди видають себе за буддiйських майстрiв, завжди виникають питання про достовiрнiсть повчань. Нашi вчителi з Гiмалаїв регулярно приїздять на Захiд, а iнколи i Україну, читають лекцiї i дають посвячення - “передачу сили”. Це: 17й Кармапа Тхає Дордже, Шамар Рiнпоче, Джигме Рiнпоче, Кхенпо Чьодраг Рiнпоче. Перший захiдний лама (тобто, вчитель), вiд якого багато людей вперше почули про Дiамантовий Шлях буддизму i отримали передачу початкових методiв, - датчанин Оле Нiдал. В 1969 роцi вiн i його дружина Ганна стали першими захiдними учнями 16-го Кармапи, якiй дав Оле повну освiту буддiйського лами i доручив навчати буддизму на Заходi. З тих пiр Лама Оле Нiдал безперервно подорожує по всьому свiтi, читає лекцiї i проводить курси медитацiй. Вiн i його учнi засновали бiльше нiж 250 медитацiйних груп та центрiв. Один дуже слушний метод полягає в усвiдомленнi мiнливої та обумовленої природи кожного вiдчуття, розумiння того, що важка ситуацiя змiниться й наша злiсть пройде. Інший корисний пiдхiд - пам'ятати про причину й наслiдок. Якщо вороги провокують нас, ми повиннi знати, що вони створюють собi погану карму, яка неодмiнно повернеться до них. Замiсть того, щоб залучатися й створювати ще бiльше негативного, ми можемо вiдчувати спiвчуття до них. Можна також використовувати мантри, що дозволять небажаним емоцiям пройти, не змiцнюючи нiяких поганих звичок. Якщо просто усвiдомлювати почуття, без того щоб дiяти пiд їх впливом, то небажанi емоцiї не отримають нiякої енергiї. Вони стануть приходити рiдше i врештi-решт перестануть з'являтися. Добрий антидот до гнiву - це терпiння, якiсть, яка, без сумнiву, потрiбна, щоб ефективно працювати з умом. Без ворогiв або важких ситуацiй нема шансiв розвинути терпiння, а без терпiння не може бути просвiтлення. Тож ми повиннi спробувати бути вдячнi за надання цих можливостей. Якщо реагувати без гнiву на все, що виникає, це звiльнить позачасову мудрiсть тiла, мови та ума. буддизму Карма Кагью, видався нашим журналiстам таким симпатичним (можливо зокрема, i через те, що пообiцяв українцям: “Ви не зможете уникнути пiднесення”), що, ясна рiч, непосвяченi в тонкощi цього вчення мас-медiа казали народу слова Оле Нiдала про наближення 30-рiчного ювiлею буддизму в Європi: “То невже буддизм полонив iнтелектуалiв Старого Свiту лише в 70-х?". Страждаючи вiд цього питання, вiддiл зовнiшньої полiтики та мiжнародної iнформацiї “УМ" закликав до роз’яснень фахiвцiв - фонд “Далекий Схiд”. Отже, виявилося, що до свого 30-рiччя в Європi готується не буддизм як такий, а лише його течiя, представлена ламою Оле Нiдалом. Утiм, сама тема - буддизм в Європi та Українi зокрема, здалася нам цiкавою. Отож, про “Україну Будди" розповiдає викладач кафедри фiлософiї та релiгiєзнавства Києво-Могилянської академiї Юрiй ЗАВГОРОДНІЙ. Олександра Македонського наприкiнцi IV ст. до н. е., проте першi бiльш-менш докладнi згадки про буддизм в античнiй лiтературi з'являються тiльки у перших столiттях нової ери. І цiкаво, що знаходимо ми їх у християнських авторiв. Чи не першим, хто виявив iнтерес до буддизму, був вiдомий християнський теолог i письменник II ст. Клiмент Олександрiйський, мiсцем народження якого прийнято вважати Афiни. В одному зi своїх творiв, вiдомому пiд назвою "Стромати", вiн досить ясно вказує на свою обiзнанiсть щодо iснування буддизму: "Серед iндiйцiв є i такi, котрi вiрять настановам Будди, якого вони за його найвищу благочестивiсть вшановують за бога". Цi рядки є першим згадуванням духовного iменi засновника буддизму в античнiй лiтературi. Вважається, що про iснування буддизму Клiмент Олександрiйський дiзнався вiд свого вчителя Пантена, який перед тим здiйснив тривалу мiсiонерську мандрiвку до Індiї. Серед ранньохристиянських авторiв про буддизм писали також i представники захiдної церкви, а саме: давньоримський богослов Вiкторин (IV ст.), видатний представник латинської патристики, автор перекладу Бiблiї латинською мовою (бiльш вiдомий пiд назвою "Вульгата"), святий Ієроним (бл. 340-420). Пiзнiше, коли християнському свiтовi стане вiдома легенда про Варлаама та Іосафата, то Будду Гаутаму буде зараховано до лику християнських святих. У бiльшостi випадкiв, за винятком тих, коли буддизм пов'язувався з манiхейською єрессю, античнi та середньовiчнi християнськi автори зображували буддiйське вчення цiлком позитивно. Таке прихильне ставлення до Буддизму можна пояснити тим, що всеєдиний Будда багато в чому нагадував християнам образ Христа. Надалi рiвень контактiв європейцiв iз буддизмом не зазнавав помiтного розвитку (окрiм окремих випадкiв, як, скажiмо, мандрiвки папських дипломатiв Плано Карпiнi та Рубрука до столицi Монгольської Імперiї в Каракорумi у XIII ст.) аж до епохи Великих географiчних вiдкриттiв XV-XVI ст. Але серйозне зацiкавлення буддизмом, насамперед як релiгiйно-фiлософським ученням, в Європi з'являється тiльки у XIX ст. Завдяки наполегливiй працi Уїльямса Джонса, Чарльза Уiлкiнса, Євгена Бюрнуфа були перекладенi англiйською та французькою мовами першi буддiйськi канонiчнi тексти. Значну роль у поширеннi знань про буддизм в Європi та Сполучених Штатах вiдiграло Теософське товариство, засноване у 1875 роцi нашою спiввiтчизницею Оленою Блаватською. Саме вона на сьогоднi й вважається тiєю першою європейкою, хто формально прийняв буддiйську вiру. Але тiльки з початку XX ст. можна казати про започаткування процесу формування в Європi буддизму як повноцiнної релiгiйної органiзацiї. Розпочався вiн пiд вiдчутним впливом тхеравади - течiї буддизму. Вiдомо, що англiєць Ален Бенет (духовне iм'я Анан-да Метейя) першим серед європейцiв став буддистським монахом. Його навернення у буддизм вiдбулося у 1902 роцi у Бiрмi. У 1907 роцi було вже засновано Буддiйське товариство Великої Британiї та Ірландiї, яке з 1909 року почало видавати перiодичний часопис "Буддiйський огляд". У Нiмеччинi першу буддiйську громаду було створено близько 1903 року. До її кола входили такi вiдомi буддiйськi дiячi, як Антон Гюс чи буддiйський монах Ньянапонiка Тхера з 1904 року, автор драцi "Серце буддiйської медитацiї" та Ернст Гофман чи буддiйський монах Лама Анагарiка Ґовiнда з 1929 року, автор iншої ґрунтовної працi - "Засади тiбетського мiстицизму". В 1925 роцi Великобританiю вiдвiдує голова впливового буддiйського товариства Магабодгi, шрiланкiйський монах Ана Гарiка Дгармапала. У Лондонi вiн засновує британське вiддiлення Магабодгi, де постiйно перебувають кiлька буддiйських монахiв зi Шрi-Ланки. У 1936 роцi знову ж таки до Великої Британiї приїздить видатний буддiйський учитель - цього разу японський майстер дзена Дайсецу Судзукi (його працi мають бути добре вiдомими українському читачевi). На початку XX ст. як посол далай-дами ХІІ Францiю, Нiмеччину, Австро-Уоршину, Італiю вiдвiдує бурят Агван Доржиєв - визначний буддiйський релiгiйний i полiтичний дiяч. Існують свiдоцтва про здiйснення ним буддiйських богослужiнь у Парижi. Але справжнiй спалах iнтересу до буддизму вiдбувся в Європi у другiй половинi ХХ ст, що дало пiдстави казати про народження "європейського буддизму" як явища. Було пережито навiть кiлька буддiйських бумiв, серед яких "дзенiвський" кiнця 1960-х - 1970-х рокiв i "ваджраянiвський" 1980-х - початку 1990-х рокiв. За неповних 50 рокiв релiгiйна мапа багатьох європейських країн зазнала вiдчутних змiн. Якщо в 1979 роцi у Великiй Британiї були зафiксованi 74 дiючi буддiйськi громади, у 1987 роцi їх стало вже 191, а у 1991-му - 213. Дещо iнша динамiка зростання буддiйських громад зафiксована у Нiмеччинi: 1975 рiк-38, 1981-52, 1985 - 119 i 1991 - 201 громада. На початок 1990-х рокiв вiдома така статистика щодо кiлькостi буддистiв у європейських країнах: близько 5 тисяч у Нiмеччинi та Данiї, вiд 15 тисяч до 20 тисяч в Італiї, вiд 20 до 40 тисяч у Нiмеччинi, близько 150 тисяч у Францiї та 130 тисяч у Великiй Британiї. При цьому приналежнiсть громад європейських буддистiв до того чи iншого напряму цього вчення дещо вiдрiзняється. Скажiмо, якщо у Нiмеччинi до тхеравади станом на 1991 рiк належало близько 14 вiдсоткiв вiд загальної кiлькостi усiх буддiйських громад, то у Великiй Британiї близько 27, вiдповiдно до магаяни - 30,3 i 21,6 вiдсотка, - до ваджраяни 39. 8 i 20,6 вiдсотка. До того ж, потрiбно враховувати i численнi земляцтва азiйських емiгрантiв iз традицiйно буддiйських країн, яких за приблизними оцiнками тiльки у країнах Захiдної Європи - близько мiльйона. Досить активно у життi європейського буддизму тривають i об'єднавчi процеси, якi вказують на подальшу його структуризацiю та змiцнення позицiй у суспiльствi. Наприклад у 1975 роцi було засновано Європейський буддiйський союз, який провiв кiлька всеєвропейських буддiйських конгресiв: два у Парижi (1979 i 1988 роки) i по одному в Туринi (1984 рiк) та Берлiнi (1992 рiк). При цьому європейськi буддисти, наголошуючи на притаманних буддизмовi духовних цiнностях i детально розроблених психотехнiках, пов'язують їх iз цiнностями демократичного i вiдкритого суспiльства, наприклад, наголошуючи на рiвному статусовi i можливостях чоловiка i жiнки у сангi. Вiдтак знайомство з буддизмом, розпочате солдатами армiї Олександра Македонського понад 2000 рокiв тому у далекiй Індiї, завершилось його оформленням як ще однiєї релiгiї Європи у XX ст. Якщо iсторiя контактiв Європи з буддизмом вивчена недостатньо, хоча цьому питанню присвячено не одне серйозне дослiдження, то про iсторiю взаємин України з буддизмом ще не написано i кiлькох сторiнок. Хоча цей напрям наукових пошукiв не такий вже i безперспективний. Гiпотетично першi контакти України з буддизмом можна виводити ще з доби еллiнiзму, припускаючи, що у мiстах Пiвнiчного Причорномор'я могли зупинятись або мешкати тi представники давньогрецької дiаспори з Індiї, хто прийняв буддизм вiдразу або дещо пiзнiше пiсля походiв Олександра Македонського. Пiзнiше територiя України була вiдкрита для багатьох кочових народiв, серед яких також могли виявитися буддисти (наприклад пiд час завойовницьких походiв монголо-татар ХІІІ ст). Але точно про перебування буддистiв в Українi iсторичнi джерела вказують, починаючи з середини ХVII ст. Спочатку ними були тi вiйськовi загони калмицької кiнноти, якi брали участь у бойових дiях на територiї України, захищаючи при цьому насамперед росiйськi зовнiшньополiтичнi iнтереси. З 70 - 80 рокiв цього ж столiття поблизу Чугуєва Харкiвської областi виникає i перше поселення, переважно ще нехрещених калмикiв-буддистiв. Таким чином, Україна стала першою з європейських країн, яка познайомилася з буддизмом. Наприкiнцi XIX - початку XX ст. серед українських iнтелектуалiв з'являється особливий iнтерес до буддизму. Тодi ж були виданi й першi книжки про буддизм українською мовою, серед яких переклад з французької працi Люсьєна Фера "Будда i буддизм", зроблений Іваном Франком) виданий у Львовi 1905 року, нарис Григорiя Коваленка "Велика вiра Азiї. Оповiдання про Будду", виданий у Черкасах у 1918 роцi. Щонайменше двiчi вiдвiдував Україну у перших роках XX ст. вже ранiше згадуваний буддiйський iєрарх Доржиєв. Але всебiчний розвиток буддизму розпочався в Українi з 90-х рокiв XX ст. Це характеризується насамперед появою буддiйських громад i встановленням прямих контактiв з носiями буддiйських традицiй в Європi та традицiйно буддiйських країнах Азiї, наприклад Індiї, Японiї, Пiвденної Кореї. Якщо у 1991 роцi офiцiйно було зареєстровано тiльки 7 буддiйських громад, то у 1999 роцi - вже 30. Найвпливовiшими є громади тiбетського буддизму школи карма-каг'ю i японського буддiйського ордену "Нiппондзан-мєходзi" школи Нiтiрена. Кiлькiсть громадян України, якi сповiдують буддизм, за рiзними оцiнками становить вiд тисячi до 5 тисяч осiб. Зрiс iнтерес до буддизму i в суспiльствi в цiлому, прикладом чого є поява курсiв у деяких вищих учбових закладах. А у 1999 роцi у Києвi було видано проповiдь вiдомого тайванського буддiйського учителя Сiнь Тiна у перекладi українською мовою Андрiя Попика, президента фонду “Далекий Схiд”. Лiтература "Наукова думка", 1997. - 250 с. 2. Кочетов А. Н. Буддизм. Издание 2-е переработанное. - М.: Издание "Наука", 1983. - 175 с. 3. Самыгин С. И., Нечипуренко В. И., Полонская И. Н. Религиоведение: социология и психология религии. - Росто-на-Дону: "Феникс", 1996. - 672 с. 5. Торчинов Е. Н. Страницы мировой культуры. Алмазная Праджняпарамита Сутра. // "Книга великого освобождения". // Ежемесячный научно-популярный журнал Наука и религия. - № 10. - 1990. - с. 12-18. 8. Советский энциклопедический словарь / Гл. ред. А. М. Прохоров. 2-е изд. - М.: Сов. Энциклопедия, 1982. - 1600 с.