Іслам і буддизм. Національні релігії

Іслам i буддизм. Нацiональнi релiгiї ІСЛАМ І БУДДИЗМ. НАЦІОНАЛЬНІ РЕЛІГІЇ Іслам Іслам одна з свiтових релiгiй. Назва «iслам» переводиться з арабського як покiрний. Іслам ще називають мусульманством або магометанством. Іслам виник у захiднiй Аравiї на початку VІІ ст. в умовах формування там класової держави як релiгiя, яка сприяла об’єднанню народiв захiдної Аравiї пiд владою централiзованої держави. Остаточно iслам склався у ХІ-ХІІ ст. як офiцiйна релiгiя i iдеологiя феодального суспiльства. Іслам розповсюджений в країнах Близького i Середнього Сходу (Турцiї, Сирiї, Йорданiї, Іракi, Єгиптi, Іранi, Афганiстанi, Пакистанi та iнших). Вiн розповсюджений у Середнiй Азiї (Казахстанi, Азейбарджанi), а також у африканських країнах Марокко, Алжир, Тунiс, Лiвiя. Немало прибiчникiв iсламу i в Росiї. Вiн розповсюджений в Татарстанi, Башкiрстанi. На Українi iслам розповсюджений в Криму серед татарського населення. одну канонiзовану книгу. Суна теж вважається священною книгою i уявляє собою доповнення до Корану. Вона складається з переказiв про життя пророка Мухамеда. На основi Корану i Суни складено Шарiат - мусульманське право, що регламентує всi сторони життя мусульман. Догматика iсламу будується на визнаннi єдиного бога Аллаха i пророка Мухамеда (Магомета) - його посланником. Вважається, що Аллах - творець всесвiту, землi i неба всiх форм життя. Вiн управляє свiтом особисто. Нiчого на свiтi не вiдбувається без волi Аллаха. Аллах визначає i долю кожної людини. За неслухнянство i невiру Аллах на свiй розсуд чи при життi, чи пiсля смертi суворо карає людину. За думками i поведiнкою людини, вважають мусульмани, слiдять спецiально поставленi ангели. Мусульмани, як i християни, вiрять в iснування безсмертної людської душi. Вона покидає тiло людини у момент смертi i попадає в потойбiчний свiт. Душi терпеливих i покiрних попадають в рай, де їх чекає вiчне блаженство, а душi нечестивих в ад, де вони будуть горiти у вiчному полум’ї. Таким чином у свiдомостi мусульман створюється система позитивних i негативних стимулiв слiдувати заповiдям Корану. Первинним з обов’язкiв мусульманина є шанування Аллаха. У культi iсламу велике мiсце займає щоденна п’ятиразова молитва (намаз). Ритуал намазу дуже складний i втомлюючий. Вiн вимагає дотримання багатьох правил. Будь-яке, хай незначне порушення цих правил веде до недiйсностi намазу. Змiст намазу складують слова, якi прославляють Аллаха, формули, якi виражають поклонiння йому, прославлення його iм’я. читанню Корану. Якщо мусульманин сам не може його читати, це роблять для нього iншi за певну платню поки не будите робити жертвування з того, що любите». Мусульмани вважають, що милостиня звiльняє вiд грiха i сприяє досягненню вiчного блаженства. правовiрнi прагнуть попасти у священний храм в Меккi i вклонитися чорному каменю, який в правлений у срiбний обруч i вмурований у пiвнiчнi стiну храму. Хаджiї, тобто люди, якi здiйснили хадж, користуються дуже великою шаною. В iсламi розповсюджений також культ мазарiв. До них вiдносять рiзнi давнi споруди, могильнi пагорби, цвинтарi, дерева, камiння тощо. Мазаром вклоняються, вони оточуються священними легендами, мiфами. п’ятниця вважається вихiдним днем, подiбно до того як у православних недiля, або у євреїв субота. Найважливiшими святами у мусульман вважаються Ураза-байрам, свято закiнчення поста, Курбан-байрам - свято жертвопринесення, Мавлюд свято в честь народження пророка Мухамеда i iншi. Святу Ураза-байрам передує мiсячний пост. Згiдно йому правовiрнi можуть вживати їжу лише вночi. Головними течiями в iсламi являються сунизм i шиїзм. Рiзниця мiж ними проявляється по вiдношенню до Суни. Бiльшiсть мусульман - сунiти. Вони визнають суну повнiстю. Шиїти, якi проживають головним чином в Іранi, Іраку i Йеменi, визнають суну лише частково. Іслам вiдiграє велику роль у арабському свiтi i мiжнародних вiдношеннях. Вiн є державною релiгiєю 28 країн. Понад 40 країн вважають себе мусульманськими i входять до складу органiзацiї iсламської конференцiї. Буддизм Буддизм поряд з християнством i iсламом є свiтовою релiгiєю. Тобто вiн звертається до людей усiх нацiональностей i рас. Буддизм виник у Стародавнiй Індiї у серединi 1-го тисячолiття до н. е. Засновником буддизму вважається Гаутама, який нiбито першим досяг стану нiрвани i став Буддою. Священна книга буддизму вiдома пiд назвою «Трипiтака». Буддизм визнає основою всього iснуючого непiзнанне, а безлике духовне начало, якому дається назва Будда в собi. Свiт який ми бачимо, є лише проява цього безликого начала. Бачимий нами свiт iснує лише у виглядi нескiнченного руху вiчних i незмiнних психофiзiологiчних елементiв - дхарм, рiзноманiтнi комбiнацiї яких створюють все багатство явищ природи. Буддистський пантеон складається з величезної кiлькостi богiв i бодiсотв. Очолює пантеон Будда Шанк’я Мунi. Йому пiдкорюються грядущий Будда – Май тренi, Будда Амутабу – голова раю i iншi будди бодiсотви. Життя людини, згiдно буддизму, є лише ланцюгом перероджень, характер яких визначається законом карми, тобто вiдплати за вчинки вiд попереднiх перероджень. Яке буде перевтiлення людини пiсля її смертi, чи буде вона в майбутньому перетвореннi здоровою, щасливою, багатою тощо залежить вiд її морального поводження. Мета життя - звiльнення вiд перевтiлень i досягнення нiрвани - стану абсолютного спокою, коли вiдсутнi всi бажання, прагнення, пристрастi i пов’язанi з ними страждання. Але для бiльшостi людей досягнення нiрвани в одному перевтiленнi неможливо. Їх душi змушенi пiсля кожного перевтiлення знову перевтiлюватися. І щоб ланцюг перевтiлень був шляхом пiдняття до нiрвани, людина у своєму життi повинна керуватися чотирма благородними iстинами: устроєм монастирiв. Основою буддистської церкви з’являються монастирi. В монахи приймаються тiльки чоловiки. Богослужiння в буддистських храмах здiйснюється лише одними ламами, без присутностi мирян i заключаються у читаннi хором канонiчних текстiв. Форми культу в буддизмi надзвичайно рiзноманiтнi. Деякi буддисти кожної весни здiйснюють дзул-хурал - покаяння за погане поводження з домашньою худобою. Джерелом цього обряду є ахiнса i уявлення про те що в кожнiй домашнiй хубодi може жити перевтiлений померлий родич. Буддисти здiйснюють обряд найдан-хурал, який полягає в шануваннi найданi (вiдлюдники, якi возведенi в ранг богiв). Усi буддисти мають домашнiй алтарь з зображенням богiв. Вони шанують рiзнi талiсмани. Буддисти моляться бодiсатвам - божествам, якi начебто мають здiбнiсть втiлюватися у людину при її народженнi i сприяти їй в досягненнi вищого щастя - нiрвани. Кожен буддистський монастир прагне обзавестись власним бодiставою, щоб привернути увагу вiруючих. Опрiч молитв буддисти заучують i повторюють багато заклинань. Молитви i заклинання можуть маханiзуватися. Їх текст закладається у цилiндри - так званi хурде. Вони можуть бути рiзних розмiрiв i приводитися у рух рiзними засобами, пальцями людини, вiтром, зусиллями багатьох людей, якщо це великi хурде. Вважається що одне обертання хурде рiвносильно прочитанню усiх молитв, що мiстяться в ньому. Буддизм розповсюджений головним чином в Азiї. Вiн вiдiграє значнi роль в життi Китаю, Японiї, особливо Камбоджi, В’єтнаму i iнших країн. Нацiональнi релiгiї Нацiональними є релiгiї, якi не вийшли за межi якоїсь етнiчної спiльностi i розповсюдженi в межах якогось одного регiону. До них вiдносять iудаїзм, iндуїзм та iншi. Іудаїзм - релiгiя, яка розповсюджена серед населення єврейського походження. Вiн склався наприкiнцi 2-го – на початку 1-го тисячолiття до н. е. Джерелом вiровчення iудаїзму є Старий Заповiт перша частина Бiблiї i Талмуд, який уявляє собою збiрником догматичних релiгiйно-етичних i правових законоположень iудаїзму. Характерним для iудаїзму є вiра в єдиного бога Яхве. Вiн уявляється творцем неба, землi, всього iснуючого. Вiн же управляє свiтом. Іудеї вiрять у приход месiї (небесного спасителя), який вiдновить незалежне єврейське царство. Іудаїстський культ мiстить в собi величезну кiлькiсть ритуальних приписiв i охоплює майже весь побут вiруючих. Серед населення Індiї дуже розповсюджений комплекс релiгiйних вiрувань, що складають одну з найпоширенiших релiгiй свiту - iндуїзм. Вiн склався в першi сторiччя нової ери на основi ведичної релiгiї i брахманiзму. Ідейними джерелами iндуїзму є староiндiйськi священнi тексти - веди, брахмани, упанiшади, пурани, «Закон Ману», «Махабхарата», «Рамаяна» тощо. Релiгiйно-фiлософську основу iндуїзму становлять iдея дхарми, тобто безликої духовної сили, яка впорядковує всесвiт, а також визначає норми релiгiйного i свiтового життя. Індуїсти, як i буддисти, вiрять в Санжари: вiчний круговорот життя як перевтiлення душ. Вони вiрять у карму, тобто у вiдплату при перевтiленнi душ за добрi i поганi вчинки. Як i буддисти, вони вважають одним з головних моральний принцип ахiнсу, тобто незавдання шкоди усьому живому. Індуїсти вiрять в мокшi - звiльнення душ вiд круговороту i перевтiлення i злиття з божественним абсолютом. Мокшi досягається за допомогою йога. Вона вчить, що найвищого блаженства людина може досягти повним звiльненням своєї свiдомостi вiд впливу зовнiшнього свiту i досягненням особливого психiчного стану - «самадхи» (зосередження). В станi «самадхи» згасають усi бажання, мислення зосереджується на якийсь внутрiшнiй точцi, порушується зв’язок iз зовнiшнiм свiтом. В станi самадхи начебто з’являється здатнiсть iнтуїтивного бачення iстини. тiла, регулювання дихання (виконання систем заходiв, що обмежують природнiй ритм дихання), зосередження думки лише на окремому об’єктi при певному виключеннi почуттiв та iншi. Йога дала опис ряду цiкавих з наукового погляду психiчних явищ. Вона стала предметом дослiджень медицини, спортивної медицини зокрема. Йогiчна технiка самообмеження i медитацiї використовується зараз у багатьох нових культах давньоiндiйського походження, у кришнаїтiв i iнших. Індуїзм релiгiя полiтеїстична. Поряд з головними богами Брахма, Вiшну, Шива шанується пантеон iнших богiв. Основними течiями в iндуїзмi є вiшнуїзм, який визнає головним богом Вiшну i шиваїзм, який визнає головним богом - Шиву. Серед персiв, що мешкають в Індiї, а також серед гебрiв в Іранi розповсюдженою релiгiєю є зороастризм. Назва цiєї релiгiї походить вiд iменi її засновника пророка Зороастро ( iранське Заратуштра). Священною книгою зороастризму є Авеста. В основi зороастризму лежить iдея боротьби двох начал: доброго, свiтлого уособленого в образi бога Агура-Мазди (Ормузд), i злого, темного, що уособлюється в образi бога Ангра-Майнью (Арiман). Зороастризм пропагуює iдеї кiнця свiту, загробної вiдплати за земне життя, про останнiй суд божий, воскресiння з мертвих, народження спасителя та iншi. Цi iдеї мали великий вплив на формування християнства i iсламу. У Китаї поряд з буддизмом розповсюдженнi такi нацiональнi релiгiї, як даосизм i конфуцiанство. Нацiональною релiгiєю Японiї є синтоїзм. Поряд з цими i iншими достатньо розвинутими релiгiями у рядi регiонiв Азiї, Африки, Пiвденної Америки, народiв пiвночi до цього часу iснують родоплемiннi релiгiї у формi тотемiзму, фетишизму, культу предкiв тощо. Лiтература 1. Чекер Р. О. Релiгiя – основа буття. Навчальний посiбник. - К. 2008. 2. Титаренко О. С. Основи фiлософiї i фiлософських знань. – К. 2007. 3. Бабичев Р. К. Релiгiєзнавство. К. – 2006. 4. Хомич К. С. Основи релiгiйних знань. К. 2008.