Аналiз сучасних релiгiйних течiй в свiтовiй i нацiональнiй практицi
Аналiз сучасних релiгiйних течiй в свiтовiй i нацiональнiй практицi
План
1. Особливостi нетрадицiйних культiв
2. Неохристиянськi об'єднання
3. Велике Бiле Братство
1. Особливостi нетрадицiйних культiв
"одкровенням" щодо Бога i реальностi.
"сiм'ю", або комуну, в якiй його називають "отцем".
3. Лiдер встановлює обов'язковi для всiх правила поведiнки, але сам не обов'язково слiд їм.
5. Використовується певна технiка контролю за поведiнкою обернених, що зазвичай передбачає iзоляцiю вiд зовнiшнього свiту.
"технiка" психологiчного манiпулювання, психотерапiя, особлива увага придiляється новонаверненою, їх адаптацiї до групи.
Дослiдники нетрадицiйних культiв видiляють такi їх рiзновиду:
1. Неохрiстианськi об'єднання — Церква об'єднання, Дiти Бога, Церква тiла Христа i iн. Для цих вiросповiдань характерне прагнення об'єднати християнське вiровчення з елементами схiдних релiгiй, наукоподiбна фразеологiя у викладi вiровчення, яскраво вираженi мотиви швидкого кiнця свiту i месiанiзм, надiл керiвника статусом посланця Бога, "живого Бога", що повiдомляє людям нове одкровення i вищi етичнi розпорядження.
2. Саєнтологiчнi (вiд англ. science — наука), або наукоподiбнi, напрями. Класичний представник — Церква саєнтологiї Р. Хаббарда. У цих напрямах отримують мiстичне трактування рiзнi недослiдженi явища природи i психiки людини.
3. Культи неореалiстiв — Суспiльство Свiдомостi Крiшни, Тихоокеанський вузол — буддiйський центр, Мiсiя Божественного свiтла, Махарай Джi i iн. Спiльною межею всiх цих неоорiєнталiстських (схiдних) культiв є агресивна антиiнтеллектуалiстська спрямованiсть, а також способи психофiзичної дiї на людину. Вони називаються неоорiєнталiстськими тому, що запозиченi зi сходу: це захiднi версiї учень iндуїстiв i буддiйських.
4. Сатанинськi групи — церква Сатани — проголошують себе свiдомими носiями зла i антиподами християнства.
елементiв схiдних учень i культової практики, при обгрунтуваннi вiровчення широко використовується наукоподiбна фразеологiя. У свою чергу, орiєнталiстськi культи намагаються знайти опору в християнськiй свiдомостi, використовувати знайомi для європейцiв i американцiв християнськi образи i поняття.
Серед неохристиянських об'єднань найбiльшого поширення набула Церква об'єднання, або Асоцiацiя Святого Духу за об'єднання свiтового християнства, заснована в 1954г. у Пiвденнiй Кореї преподобним Сан Мун Муном. В даний час ця цiлiсна мiжнародна органiзацiя має мiльйони послiдовникiв в бiльш нiж 150 країнах свiту. Керiвний орган Церкви — Усесвiтнiй Мiсiонерський Центр — знаходиться в Нью-Йорку. Президентом центру є преподобний Кван. Засновник церкви Мун народився в 1920 р. Своє покликання вiн вiдчув в 16 рокiв, коли в станi глибокого молитовного занурення пережив, за його твердженням, сходження на нього Божественного одкровення. В результатi дев'ятирiчної духовної роботи вiн сформулював основоположнi iстини вiри, викладенi ним в працi "Божественний Принцип". Згiдно ученню Муна, iснує єдиний Бог, отець всiх нацiй, що сповiщає про себе в iудаїзмi, християнствi, iсламi, буддизмi i iнших релiгiях миру. Тепер настав час усвiдомити "живого Бога" поза кордонами традицiйних релiгiй. Людська iсторiя складається з трьох перiодiв: "столiття Старого Завiту", "вiк Нового Заповiту", "вiк Завершеного Заповiту". Кожному вiку Бог повiдомляє "iстину" в певному об'ємi з урахуванням духовного рiвня людей за допомогою месiй i пророкiв. Перший i другий перiоди отримали свою "iстину" в Бiблiї. У 1960 р. зачався останнiй перiод — "столiття Завершеного Заповiту". Месiєю третього перiоду Мун оголосив себе, а своя праця "Божественний Принцип" — iстотним доповненням одкровення. Мун вважає, що Христос, створюючи церкву, бачив в нiй не якусь органiзацiю, а пiдставу Царства Божiя на землi. Мета Церкви об'єднання полягає в побудовi цього царства. Оскiльки основними перешкодами для його створення є, з погляду Муна, расизм, вiйни, бiднiсть i iншi соцiальнi пороки, остiльки в Церквi очолююче значення надається не iндивiдуальному етичному вдосконаленню, а соцiальнiй дiї. Церква веде активну пiдприємницьку дiяльнiсть. Вона володiє корпорацiями в харчовiй промисловостi, рибальствi, виробництвi комп'ютерiв, медичної технiки. Преподобний Мун бачить в промисловостi фундамент, на якому буде побудовано "Царство Божiє". Церква об'єднання функцiонує у всьому свiтi як "сiм'я". У нiй вiдсутнi формальнi канони i обряди. Головне, по ученню Муна, це складовi її люди, що пiклуються про iнших людей. Члени Церкви жертвують релiгiйнiй общинi гроша, майно. Головна мета члена Церкви — знайти "нове народження" i взяти активну участь в будiвництвi царства Божiя. Церква об'єднання — розвинена органiзацiя, здатна змагатися з так званими традицiйними релiгiями. Але виросла вона з маленької общини — харизматичного культу, минувши всi стадiї iнституцiоналiзацiї i оцерковлювання. Основнi принципи створення нетрадицiйних вiросповiдань були використанi на початковiй стадiї формування Церкви об'єднання.
Вiровчення, культ i органiзацiя Мiжнародного Суспiльства Свiдомостi Крiшни
Абхай Ширан Де (1896-1977), що отримав ритуальне iм'я Його Божественна Милiсть Бхактiведанта Свамi Прабхунда. Завдяки активнiй мiсiонерськiй дiяльностi засновника MOCK i його послiдовникiв це релiгiйне вiровчення широко розповсюдилося по всьому свiту. Прихильникiв цiєї релiгiї в свiтi — близько 700 тис. Готуються кадри священнослужителiв, видається журнал "На шляху до Бога".
Учення кришнаїтiв генетично пов'язане з iндуїзмом. Кришнаїти представляють своє вiровчення i культ як органiчне продовження, сучасну iнтерпретацiю древнього учення вед. Основна праця, в якому Свамi Прабхунда виклав своє учення, називається "Бхагавад-гита, як вона є". Таким чином, кришнаїти хочуть пiдкреслити, що їх релiгiя не є якоюсь новою освiтою. Вона має якнайдавнiше корiння i базується на "учнiвськiй спадкоємностi", ланцюг якої виник на зорi творiння, коли Крiшна — верховна особа Бога, вклав знання вед в серце Брахми, першої створеної жвавої iстоти у Всесвiтi. Брахма передав його своєму синовi i учневi Нерьяде, який згодом став духовним вчителем Шрiли Вьясадеви, укладача Вед. У XX ст цей ланцюжок дiйшов до Бхактiведанти Свамi Прабхунди, який зумiв викласти це учення на зрозумiлому для людини нашого часу мовi — мовi людей, вихованих в традицiях європейської культури.
Вiровчення кришнаїзма, або релiгiя вайшнавов (вiдданих Боговi), засноване на принципi монотеїзму. Згiдно цьому вiровченню, iснує єдиний абсолютний Бог — Крiшна, який виступає в трьох своїх проявах: Бхагаваки, Брахмана i Паратама. Бхагавак — це прояв Бога як Верховнiй особi, що володiє незбагненними якостями, всiм багатством, могутнiстю, красою. Брахман — це позаособистiсна сторона: всепроникна абсолютна iстина, незбагненна, нескiнченна сила, випромiнювання трансцендентального тiла Особи Бога. У Паратаме виражається Верховна Душа, яка знаходиться в серцi кожної жвавої iстоти разом з iндивiдуальною душею, — дживой. Бог вiчний i володiє нескiнченною рiзноманiтнiстю енергiй. У вiдповiдностi co безлiччю дiй у Бога безлiч iмен, але головне з них — Крiшна (Всепрiвлекающий). Решта Богiв мислиться як аватары (втiлення) Крiшни. У кришнаизме такий аваторой є i Ісус Хрiстос. Крiшнаїзм, як i багато iнших вiросповiдань, що виникли в XX ст, прагне стати релiгiєю об'єднання. Тому вiн включає в свiй пантеон всiх Богiв традицiйних релiгiй.
Кришнаїти велике значення надають вченню про подвiйну природу миру. Людина також є iстота, що складається з двох зачав: духовного i матерiального. Духовний початок є основою людини — це те, що живе вiчно, тiло лише оболонка душi, i душа постiйно мiняє цю оболонку. Слiдуючи традицiям релiгiї вед, кришнаїти стверджують, що душа здатна перевтiлюватися в 8 млн. 400 тис. форм життя. Цi перевтiлення вiдбуваються за законом Карми i можуть продовжуватися нескiнченно. Проте, коли душа придбала людську зовнiшнiсть, у неї з'являється можливiсть перервати цей ланцюг перероджень, розвинути свою початкову духовну свiдомiсть i усвiдомити себе невiд'ємною часткою з Крiшной.
Звiльнитися вiд матерiального свiту, розвинути в собi свiдомiсть Крiшни може кожна людина. Для цього вiн повинен присвятити себе вiдданому любовному служiнню Боговi. На цьому блуканнi базується бхакта-йога, яка складається з дев'яти видiв дiяльностi.
i розвинути в собi любов до нього, спочатку властиву кожнiй жвавiй iстотi. Один з найважливiших принципiв, на якому базується культова практика кришнаїтiв, полягає в самообмеженнi людини. Кришнаїт — "вiдданий" — повинен прагнути звести до мiнiмуму потреби тiла, щоб пiдняти свою свiдомiсть на вищий рiвень i зберегти час для духовної дiяльностi. Самообмеження включає вiдмову вiд мирського життя i всiх благ, якi вона надає. Ідеальною формою такої вiдмови є перш за все вiдмова вiд майна, пожертвування засобiв на користь MOCK i переходу в храм на положення ченця або черницi. Тi, хто не переходить на чернечий спосiб життя, можуть продовжувати свою дiяльнiсть в свiтi, заробляючи собi на життя i вносячи пожертвування до храмiв. Велике значення в кришнаїзмi надається харчовим обмеженням. "Вiдданим" забороняється є м'ясо, рибу, яйця. Кришнаїти пропагують вегетарiанську їжу. Разом з тим вони забороняють застосовувати одурманюючi i збуджуючi засоби, у тому числi кава, чай, тютюн, засуджують недозволенi статевi стосунки, тобто не призначенi для зачаття дiтей.
"вiдданого". Обмивання рекомендується здiйснювати два-три рази на день. Зробивши обмивання, "вiдданий" наносить на тiло тилак глину з берегiв Ямуни — одної зi священних рiчок Індiї. Тiлак наносять на лоб i дванадцять iнших мiсць на тiлi, при цьому кожного разу вимовляють одне з iмен Вiшну. Цi знаки, згiдно кришнаїзму, захищають тiло i указують на те, що людина, носячий тилак, вiддана Верховнiй Особi Бога, Нуш Крiшни.
(очищенню розуму): "Харi Крiшна, Крiшна Харе, Харi, Харi Рама, Харi Рама, Рама, Рама Харi, Харi". З погляду кришнаїтiв, мантра — це оспiвування святих iмен Бога. Протягом дня кришнаїти повиннi вимовити мантру 1728 разiв. Як затверджують вчителi кришнаїзма — гуру, повторювати мантру необхiдно для того, щоб повнiстю сконцентрувати свiдомiсть на Бозi, прийти в молитовний стан i медитувати пiд звуки Його святого iменi. Медитацiї можуть бути як iндивiдуальними, так i колективними. Індивiдуальнi медитацiї (джана) здiйснюються на чотках, колективнi — пiд час служби в храмi. Цей вид медитацiї називається киртана. Кришнаїти надають релiгiйне значення всiм видам життєдiяльностi своїх послiдовникiв — "вiдданих". Тому культовою дiяльнiстю є i прибирання храму, i переклад рiдною мовою учення Свамi Прабхунди, i добродiйнiстю. За кожним "вiдданим" закрiпленi певнi обов'язки, i виконання їх представляється як здiйснення релiгiйного боргу, форма прояву любовi до Крiшне i служiння йому. Найбiльш же важливою визнається мiсiонерська дiяльнiсть, проповiдь i пропаганда учення, включаючи i перекладацьку видавничу дiяльнiсть.
— гуркули, де здобувають систематичну релiгiйну освiту i виховання що прийшли в общину "вiдданi". Минувши навчання, вони присвячуються у вайшнави. Всi храми в адмiнiстративному вiдношеннi самостiйнi. Разом з тим є три рiвнi взаємодiї i координацiї їх дiяльностi. На нижчому рiвнi координацiя здiйснюється через реєстрацiйнi ради, що складаються з представникiв храмiв регiону, на нацiональному — через раду президентiв найбiльш крупних храмiв країни. Свiтовий центр Мiжнародного Суспiльства Свiдомостi Крiшни знаходиться в Індiї — в Захiднiй Бенгалiї, мiстi Маяпур.
3. Велике Бiле Братство
Ця релiгiйна органiзацiя сформувалася в 1990 р. в Києвi як незалежне суспiльство Присвячених, таких, що входять в мiжнародний iнститут душi «Атма». Її засновниками були Іоан Свамi (вiн же тодi i патрiарх) i Марiя Девi, якi неначе прийшли в цей свiт з мiсiєю Ісуса Хрiста, щоб передати людству останню заповiдь Божу i прийняти мученицьку смерть за грiхи людей. Вони входили в Трiйцю, яка називається ЮСМАЛОС. (Іоан Свамi — Іоан Крестiтель — ЮС, Марiя Девi — Богородиця — МА i Логос, або Ісус Хрiстос — ЛОС). Над трiйцею, як i над всiм свiтом, коштує Верховна Божественна Особа. З часом оповiстило, що Ісус Хрiстос неначе вселився в Марiю Девi.
Творцi цього об'єднання — зараз добре вiдомi люди. Іоан Свамi — Ю. Крiвоногов — колишнiй кiбернетик, кандидат наук. Спочатку вiн спрацьовував з кришнаїтами, потiм порвав з ними i створив iнститут душi «Атма» i нову релiгiю. Марiя Девi — М. Цвигун, за фахом лiкарка-терапевт, була кореспонденткою газети «Атма», а надалi, кинувши сiм'ю i малолiтнього сина, стала дружиною Крiвоногова. У минулих життях Іоан Свамi i Марiя Девi неначе були Адамом i Євою, Крiшной i Рама, Дiонiсом i Персефоною, Богоматiр i Хрестителем, Києм i Лебедем, Ромео i Джульєтою.
На думку засновникiв цього напряму, ЮСМАЛОС уповноважена самим богом, i лише вона може диктувати релiгiйнi закони.
На початку 90-х рокiв органiзацiї Великого Бiлого Братства iснували в Одесi, Днiпропетровську, Києвi. У найбiльшiй з них — київською — налiчувалося декiлька сотень членiв. Бiльшiсть з них були ще молодими людьми або пiдлiтками з несформованою психiкою, легко пiддавалися навiюванню i тому готовi були виконати будь-якi накази Крiвоногова, який заявляв, що той, хто загине за Марiю Девi, потрапить в «золоте столiття».
Впродовж 1992—1993 рр. братерство готувалося до «другого пришестя Христа», коли Христос повинен був побувати в Києвi — «Новому Єрусалимi». Поява Ісуса Хрiста повинна була, неначе, статися пiд час однiєї з проповiдей Бiлого Братерства, яке збиралося показати його людству i не дати розiпнути другий раз. Потiм повинен настати Суд Божий, на якому суддею буде Ісус Хрiстос, а по праву i лiву руки вiд нього сидiтимуть Іоан Свамi i Марiя Девi. Саме пiсля цього суду i зачнеться «золоте столiття». З часом в ролi Ісуса Хрiста повинна була виступати М. Цвигун.
не працювали, не вчилися, довго постили.
Матерi дiтей, якi залишали свої сiм'ї i вступали в Бiле Братство, навiть створили комiтет «Порятунок», а також зверталися у Верховну Раду, прокуратуру з проханням допомогти повернути дiтей. Але тут виникла не юридична, а медико-соцiальна проблема. Дiтей повернути в сiм'ї дуже важко iз-за зрушень в свiтосприйманнi i психiцi.
Осiнью 1993 р. органiзатори Бiлого Братерства зробили акцiю, до якої довгий час готувалися. У Києвi на майданi бiля Софiйського собору вони органiзували гучнi виступи, якi привели до порушень громадського порядку, пошкодження нацiональної святинi українського народу — храму Святої Софiї. Правоохоронними органами були прийнятi заходи, а значна частка учасникiв акцiї затримана для медичного обстеження i лiкування, а також проведення розслiдування.
Антигромадська дiяльнiсть Бiлого Братерства спричинила немало негативних наслiдкiв. Непоправної шкоди завдана здоров'ю великого числа людей, їх психiцi — не лише членiв братерства, а i багатьом їх родичам. До того ж сталося порушення громадського порядку, були зруйнованi сiмейнi зв'язки. Держава втратила i втрачає повноцiнних громадян.
Невиконання законiв i норм загальнолюдської моралi небезпечно для суспiльства. Тому органiзатори братерства були притягнутi до кримiнальної вiдповiдальностi. Їх справи переданi до суду. Але судовою справою iсторiя братерства не закiнчилася. Звiльненi з розподiльникiв МВС, виписанi з лiкарень члени братерства знову продовжують свою небезпечну дiяльнiсть. Це набуває досить масового характеру. Тому можна чекати продовження дiяльностi Бiлого Братства, яка може виявлятися в iнших формах.
Список використаної лiтератури
1. Гуревич П. С.
Нетрадиционные религии на Западе и Восточные религиозные. –М., 1995.
2. Митрохин Л. Н.
Религиозные культы в США. – М., 1984.
3. Основы религиоведения/ под редакцией
– М., 1994.
4. Радугин А. А.
Введение в религиоведения. – М., 1996.
5.
Религиоведение. – К., 1997.
6. Лубовский В. И.
Религиоведение. – К., 1997.
7. Рибачук М. Ф.
Религиоведение. – К., 1997.
|
