Реферат на тему:
Вiдомi психологи: Ломрозо Чезаре та Лiрi Тiмотi
ЛОМБРОЗО
ЧЕЗАРЕ
Чезаре Ломброзо народився в Італiї у мiстi Верона 6 листопада 1835 р. У молодостi Чезаре брав участь у русi за об'єднання країни, за що його переслiдували i згодом було ув'язнено.
Вiн навчався в Туринi, Вiднi й Парижi, а також закiнчив унiверситет Павiї. Пiд час навчання вiн зацiкавився психiатрiєю i з 1855 р. став публiкувати
статтi з цiєї тематики, i зокрема з кретинiзму. 1862 р. Ломброзо було призначено професором психiатрiї Павiйського унiверситету, а згодом—директором Клiнiки душевних захворювань у Пезаро. До цього часу вiн уже був досить популярним у науково-медичних колах.
«Генiальнiсть i божевiлля».
Основою для цiєї працi стали спостереження вченого, проведенi в психiатричнiй клiнiцi в Пезаро. Вiн вивчав художнi твори пацiєнтiв, визначав їхнi основнi теми. Ломброзо намагався визначити закономiрностi оцiнювання творiв мистецтва, за якими можна було б встановити, наскiльки душевно здорова людина. Вiн дiйшов висновку, що артистичнi здiбностi досить часто виявляються за певних форм божевiлля. Для того, щоб знайти пiдтвердження своєї теорiї, Ломброзо вивчав бiографiї багатьох вiдомих творчих людей. Так, наприклад, вiн вважав генiальними безумцями багатьох найвiдомiших композиторiв: Моцарта, Шумана, Бетховена, Генделя, Глюка.
невропатичну теорiю творчостi,
що протиставляє творчiсть i нормальнiсть. Генiй має пiдвищену чутливiсть, вiн сприймає багато з того, що не помiчають звичайнi люди. Але, за Ч. Ломброзо, такими самими вразливими є i люди, якi страждають на психiчнi розлади. Певнi подiї одну людину спонукають до великих вiдкриттiв, а в iншої спричиняють неприроднi реакцiї. Отже, невротизм i генiальнiсть схожi.
ЛІРІ ТІМОТІ
(1920-1996)
Тiмотi Лiрi народився 22 жовтня 1920 р. у Спрингфiлдi, США. Вiн вступив до Єзуїтського коледжу, готуючись стати священиком. Однак навчання в коледжi не дало Т. Лiрi нiчого, крiм нелюбовi до релiгiї, i в 1939 р. вiн залишив навчання. На вимогу батька свою освiту Лiрi продовжив у Вест-Пойнтськiй вiйськової академiї. Вiйськова служба приваблювала його не бiльше, нiж церковна. Але саме в академiї вiн ознайомився зi схiдною фiлософiєю, книжки з цiєї теми вiн читав на гауптвахтi. Через пiвтора року Т. Лiрi залишив i цей навчальний заклад.
1956 р. вийшла його робота «Рiвнi вимiрювання мiжособистiсиої поведiнки».
У цiй книзi вiн заклав основи своєї теорiї, на якiй базувався створений ним знаменитий опитувальник. ХЛiрi працював спiвробiтником, а потiм i керiвником лабораторiї психологiчних дослiджень в Оклендi. Вiн був не лише дослiдником, а й практиком: у працi «Прогноз мiжособистiсиої поведiнки в психотерапевтичних групах» вiн запропонував новi методи групової терапiї, розробив теорiю комунiкативних iгор.
Основною причиною успiшної взаємодiї особистостi з оточенням Т. Лiрi вважав самоактуалiзацiю та особистiсне зростання. Цi iдеї перегукувалися з теорiями Маслоу i Роджерса, опублiкованими в той час, однак були незаслужено зiгнорованi.
1957 р. ТЛiрi створив нову психодiагностичну методику. Тодi вiн працював у Гарвардi, де й опублiкував статтю, у якiй навiв опитувальник з iнтерпретацiєю, згодом названий «Інперсопальний дiагноз Лiрi».
За допомогою цього опитувальника можна виявити риси особистостi, якi впливають на її взаємодiю з оточенням. Автор запропонував 128 тез, що рiзно-сторонньо характеризують людину. Випробуваний повинен оцiнити, чи вiдповiдають йому наведенi висловлювання.
Серед запропонованих тез були, наприклад, такi: «справляє враження на iнших», «умiє розпоряджатися, наказувати», «псує людей надмiрною добротою». Цi тези стосуються 16 основних характеристик людської особистостi, що визначають варiант мiжособистiсних взаємини. Т. Лiрi запропонував 8 таких варiантiв: владно-лiдируючий, незалежно-домiнуючий, прямолiнiйно-агресивний, недовiрливо-скептичний, покiрно-сором'язливий, залежно-слухняний, конвенцiально-емпатiйний i вiдповiдально-поблажливий.
Цiннiсть опитувальника Лiрi полягає в тому, що в результатi ми маємо не конкретну характеристику особистостi, а кругову дiаграму домiнуючого стилю мiжособистiсних взаємин.
Не бiльш як 8 позитивних вiдповiдей на кожну групу тез, що належать до одного варiанта поведiнки, означають, що особистiсть цiлком гармонiйна. Бiльш високi показники означають появу конкретної поведiнкової стратегiї, а якщо оцiнка перевищує 14 балiв, можна говорити про труднощi соцiальної адаптацiї. Перевiрка цього опитувальника iншими методами засвiдчила його надiйнiсть. Опитувальник переклали багатьма мовами i стали використовувати в рiзних країнах свiту.
гриби спричиняли галюцинацiї та змiни свiдомостi. Вiн був у захватi вiд пережитого. Пiзнiше Т. Лiрi писав: «За 4 години я бiльше дiзнався про роботу людського розуму, нiж за 15 рокiв професiйної практики». Індiанцi дуже рiдко застосовують таку практику, тому гриби в них не викликають залежностi. Цей факт породив iлюзiю про те, що застосування отруйних грибiв нешкiдливе i не спричиняє залежностi. Т. Лiрi вирiшив, що цей засiб можна активно застосовувати для «розширення свiдомостi».
Повернувшись до Гарварда, Т. Лiрi почав проводити експерименти, вивчаючи дiю галюциногенiв на свiдомiсть, незабаром вiн дiйшов висновку про необхiднiсть використання в дослiдах найсильнiший з них—ЛСД.
У той час ця речовина не була заборонена i широко використовувалася багатьма психотерапевтами на практицi. Лiрi вважав, що захiдна психологiя докладно описує зовнiшнi вияви психiки, не вивчаючи процеси, що вiдбуваються у свiдомостi людини. Вiн прагнув заповнити цю прогалину, тому основним завданням своєї наукової працi вбачав дослiдження розвитку свiдомостi.
того, чого вже давно досягай схiднi мудрецi, - просвiтлiння розуму. Людина зможе використовувати свої здiбностi, закладенi в генах. Кiлька публiкацiй на цю тему спровокували заборону цього препарату i водночас зробили Лiрi «психоделiчним гуру» молодi.
Вiн став справдi культовою фiгурою для молодi того часу. Не дивно, що з Гарварда його звiльнили. Популярнiсть Т. Лiрi досягла такого рiвня, що в 1969 р. вiн навiть балотувався на губернаторських виборах у Калiфорнiї, але не набрав потрiбної кiлькостi голосiв.
Вiн переховувався в Африцi та Азiї разом з рiзними терористичними групами, а в 1973 р. в Афганiстанi його пiймала спецiально вислана для цього спецгрупа.
Пiсля вiдставки президента Нiксона Т. Лiрi достроково звiльнили. Вiн тримався подалi вiд суєти мiст, вiд людей i цiлком присвятив себе дослiдженню свiдомостi. Т. Лiрi називав людину «лялечкою, яка ще не стала метеликом», вважав, що iндивiдуальнiсть людини, незалежнiсть її думки всiляко обмежують. їх звiльнення, а також розкриття всiх можливостей людського розуму Т. Лiрi бачив у використаннi рiзних галюциногенних препаратiв. Навчений гiрким досвiдом, вiн не публiкував своїх праць, а писав «у стiл».
Однак невгамовний характер ученого дався взнаки. У 1984 р. Гiбсон випустив свою технократичну антиутопiю «Неоромантик», що стала причиною появи в країнi руху «кiберпанк». Лiрi приєднався до цього руху i незабаром разом з Гiбсоном очолив його. Лiрi прагнув розширити можливостi людського розуму через «бiомеханiчний синтез людини i комп'ютера».
Перейнявшись новою iдеєю, Лiрi видав книгу «Інфопсихологiя», у якiй описав безмежнi можливостi пошуку нових реальностей, що вiдкриваються за допомогою комп'ютера.
Тiмотi Лiрi помер 31 травня 1996 р. У 2000 р. один американський журнал назвав його найбiльшим мислителем сторiччя, при цьому багато хто дотепер сумнiвається, чи можна його вважати вченим.
|
