“Алкоголiзм i наслiдки”
ПЛАН
1. Формування шкiдливих звичок.
2. Алкогольнi напої та їх вплив на органiзм людини.
а) вплив алкоголю на систему травлення;
в) вплив алкоголю на нервову систему;
3. Пониження працездатностi, внаслiдок алкоголiзму.
4. Шкiдливий вплив алкоголю на потомство.
5. Пiд ростковий алкоголiзм.
6. Антиалкогольне виховання.
ситуацiях. Саме тому людина мусить володiти комплексом медично-бiологiчних i соцiальних якостей, якi визначають її надiйнiсть у професiйнiй дiяльностi, в розумовому та фiзичному розвитку. Шкiдливi звички негативно впливають на здоров’я, активнiсть, розумову та фiзичну працездатнiсть, на оперативне мислення, увагу, пам’ять.
2. Вживання алкогольних напоїв викликає у людини стан ейфорiї, душевного задоволення, зняття стресу. Це пояснюється дiєю алкоголю на мозок – гальмуються його центри, пов’язанi з формуванням емоцiй. Оп’янiння органiзму викликає етиловий спирт С2
Н2
ОН (етанол). Частина випитого алкоголю виводиться iз органiзму через шкiру, а частина надовго залишається в органiзмi. В мозковiй тканинi алкоголь затримується 15 днiв. Вiн негативно впливає на функцiї i структуру всiх органiв i систем.
Особливо небезпечне отруєння органiзму викликають спиртнi напої домашнього чи кустарного приготування. Наприклад в самогонi є такi отрути, як метиловий спирт, ефiри, фурфурол, сивушнi масла. Метиловий спирт дуже токсичний. В домашнiх умовах вiн не вiддiляється вiд винного, має такий самий запах i смак, розчиняється у водi горить синiм полум’ям. Метил викликає оп’янiння з головокружiнням, втратою свiдомостi, може викликати втрату зору. Ефiри – це наркотичнi речовини з гiрким неприємним запахом. Фурфурол паралiзує дихальнi шляхи людини, а сивушнi масла викликають отруєння з головними болями i станом пригнiченостi.
потiм i iншi вiддiли центральної нервової системи.
Вживання навiть невеликих доз спиртного, затруднює передачу нервових iмпульсiв, призводить до розладу активного мислення.
Розрiзняють три ступенi гострого алкогольного оп’янiння: початкову, середню i важку.
Початкова ступiнь оп’янiння виявляється у вiдчуттi тепла, легкого головокружiння. Поведiнка людини майже не змiнюється, але з’являється самовпевненiсть. Посилюється серцебиття, розширюються зiницi, судини лиця. Зовнiшнi руховi розлади не помiтнi, але координацiя рухiв дещо порушується, уповiльнюється реакцiя на зовнiшнi подразники.
При вживаннi великої кiлькостi алкоголю наступає середня ступiнь оп’янiння, П’яний нервується, йому властивi спалахи гнiву, озлобленостi, буяння, вiн тратить почуття вiдповiдальностi за свої вчинки, прихильний до вихваляння i агресiї. Часто в такому станi людина порушує громадський порядок, здiйснює хулiганськi вчинки i навiть злочини. Порушується координацiя рухiв, тому, з такими людьми часто трапляються нещаснi випадки на виробництвi, на вулицi i в побутi. Пiсля отверезiння, проявляється в’ялiсть, сонливiсть, головна бiль.
не рiдко агресивнi. Фази гальмування проявляється у в’ялостi, сонливостi i закiнчується глибоким наркотичним сном. В такому станi людина не реагує навiть на сильнi больовi подразники, вона може заснути на вулицi, а в холодну пору року замерзнути. Пiсля пробудження людина майже не пам’ятає, що з ним було, появляється сильне бажання випити ще. У людини можлива нудота, блювота i iншi признаки отруєння.
Внаслiдок неодноразового прийняття алкогольних напилкiв у людини закрiплюється умовний рефлекс. Пiсля забуття i пробудження у п’яниць наступає важкий стан похмiлля, симптоми якого знiмаються при повторному вживаннi спритних напилкiв. Це головна ознака хронiчного алкоголiзму. Вона супроводжується синдромом астенiї – втомою, непрацездатнiстю. Органiзм хворий, але алкоголi не усвiдомлює своєї хвороби i її причини.
Хронiчний алкоголiзм, або алкогольна наркоманiя, - хвороба, при якi у людини появляється неймовiрний потяг до спиртних напоїв, спостерiгається симптоми астенiї i абстиненцiї та iншi алкогольнi розлади. Самопочуття алкоголiка дуже пригнiчене, вiн невпевнений в собi, часом кається, лякається. Характер рiзко погiршується, сон короткочасний i поверхневий, вiн бачить жахливi сни. Водночас пiдвищується опiрнiсть органiзму до алкогольного отруєння. В стадiї побутового п’янства звичайнi дози алкоголiзму вже недостатнi. Ще одна ознака алкоголiзму – ослаблення захисних рефлексiв – блювоти, нудоти, слиновидiлення. При вживаннi великих доз алкоголю спостерiгається галюцинацiї, гострi психози, втрата пам’ятi. З’являється нестiйкий мотив поведiнки, хворий здiйснює вчинки, не властивi йому ранiше. В минулому щирий, милосердний, добрий чоловiк стає рiвно душним, аморальним, озлобленим. У алкоголiка вiдсутня цiле направленiсть. Вiн нiколи не доводить розпочату справу до кiнця.
В останнiй стадiї алкоголiзму рiзко знижується опiрнiсть до великих доз алкоголю. Хворi почувають себе погань, у них порушується кровообiг, з’являються гострi розлади серцево-судинної системи, печiнкова недостатнiсть. По зовнiшньому виглядi вони нагадують хворих, яким властива психiчна i соцiальна деградацiя.
а) Спиртнi напої подразнюють слизову оболонку шлунку. Шлунковий сiн видiляється з невеликою кiлькiстю ферментiв i високою мiсткiстю соляної кислоти. Подразнюючи слизову оболонку шлунку, вiн разом зi спиртом стимулює вiдчуття апетиту. Спирт обезводнює клiтини, викликає запалення i ущiльнення тканин, при цьому засвоєння вiтамiнiв затрудняється. І п’яниць порушується вуглеводний обмiн. Бiлки, вiтамiни i мiкроелементи поступають в органiзм з недостатнiй кiлькостi. Порушуються функцiї травлення. Алкоголь негативно дiє на ферменти травлення, засвоєння їжi рiзко погiршується. Запалюється слизова оболонка шлунку, що призводить до гастриту, запалення пiдшлункової залози – панкреатиту. Постiйне вживання алкоголю призводить до гострого або хронiчного гастриту, що супроводжується рiзким болями, почуттям печiї, неприємним запахом з рота, головними болями. У алкоголiкiв пропадає апетит, вони п’ють, не закусуючи, а це дуже виснажує органiзм. Алкоголь всмоктується в кров. Кров iз ємнiстю алкоголю поступає до печiнки. Порушується вуглеводний обмiн. Це спричинює запалення печiнки – гепатит i загальне отруєння органiзму. Застiй жовчi понижує робото-здатнiсть органiзму. Заключним етапом хронiчного алкогольного отруєння печiнки являється цироз – важка невилiковна хвороба. Алкоголь поступово руйнує секреторнi i руховi функцiї травлення в результатi чого виникає вiтамiнно бiлкова недостатнiсть.
Б) Пiсля всмоктування в кров i проходження через печiнку, алкоголь попадає в загальний кровообiг, шкiдливо дiє на судини i серце.
Науковi дослiдження доказують, що у алкоголiкiв дуже швидко i тяжко пошкоджується сердечно-судинна система. Захворювання органiв кровообiгу зустрiчаються у них у 20 разiв частiше, нiж у непитущих. Часте вживання алкоголю призводить до переродження серцевого м’язу. Алкоголь пiдвищує звертання кровi, що спричинює утворенню тромбу, внаслiдок чого вiдбувається омертвiння тканини (некроз). Алкоголь викликає паталогiчнi процеси не тiльки в серцi, але i в артерiях та судинах. Вживання спиртного спричинює розширення судин, запалення суди – тромбофлебiт. Кожний випитий келих пiдвищує артерiальний тиск, що є причиною багатьох серцево-судинних захворювань.
В) Алкоголь впливає на нервову системi людини, а через неї на загальний стан органiзму.
Найбiльше вiд алкогольної iнтоксикацiї терпить мозок (кора великих пiвкуль). У алкоголiкiв мозок зменшується в об’ємi. Токсичне враження головного мозку проявляється не тiльки в гострих i хронiчних деградацiї особистостi. Особистiсть стає примiтивною, понижується її iнiцiативнiсть, погiршується пам’ять: все гiрше запам’ятовується нове, пригадується старе. Розлади пам’ятi можуть бути такi, що хворий стає повним iнвалiдом. Виникають рiзнi форми алкогольних психозiв, слуховi i зоровi галюцинацiї, розлади свiдомостi, небезпечнi вчинки. Хворий в станi алкогольного психозу небезпечний для оточуючих, часто себе пошкоджує, схильний до самогубства. Алкоголiкам властивий полiневрит. Полiневритом називається запалення периферичних нервiв. Найчастiше пошкоджуються ноги. Спочатку з’являються неприємнi поколювання, потiм свербiж, чубиться чутливiсть. М’язи стають в’ялими, стопи звисають i хворий не може ходити. Алкогольний полiневрит супроводжується психiчними розладами. Алкоголiки середнього вiку часто хворiють полiенцефалiтом. Це важке захворювання характеризується порушенням мови, ходу пiдвищенням температури, провалами пам’ятi, галюцинацiями, втратою свiдомостi. Алкоголiки переважно погано сплять, якщо не вип’ють вiдповiдної дози спиртного. Їм сняться жахи, погрози, замахи, переслiдування.
У останнiй стадiї алкоголiзму спостерiгаються де мерiй або бiла гарячка. Хворий є небезпечним як для себе, так i для оточуючих. За декiлька днiв до розвитку бiлої гарячки у нього появляється стан тривоги. Безсонниця. Потiм його переслiдують слуховi i зоровi галюцинацiї.
Поруч iз цими хворобами, у алкоголiкiв може бути ще й патологiя головного i спинного мозку. Це супроводжується головними болями, головокружiнням, пониженням розумової i фiзичної активностi, розладами пам’ятi, сну.
При систематичному вживаннi спиртного вiдбуваються змiни в дихальнiй i iнших системах органiзму. Розлади статевої системи у жiнок i чоловiкiв пiд дiєю алкоголю обумовленi негативним впливом на нервову систему людини.
3. Алкоголiзм впливає на м’язеву i розумову дiяльнiсть людини. Нервова система виконує в органiзмi роль керiвника, “вiддає накази” до роботи, задає її режим i темп, забезпечує виконання рухiв, керує дiяльнiстю м’язiв, Всi цi функцiї пiд дiєю алкоголю порушуються. Дослiдження показали, що алкоголь понижує працездатнiсть на 16-17%, при чому втома наступає значно швидше. Особливо рiзко понижується працездатнiсть у осiб, професiйна дiяльнiсть яких вимагає особливої уваги, мислення. Хоча в результатi збудження. Притуплення почуття втоми, зниження самоконтролю у п’яної людини створюється вiдчуття повноти сил.
Зниження працездатностi пiд впливом алкоголю пов’язане з порушенням основних процесiв центральної нервової системи. Працездатнiсть понижується навiть пiсля одноразового вживання 100г спиртного. Чим складнiша праця, тим менша доза алкоголю порушує i гальмує її i часто є причиною виробничих травм. Винуватцi нещасних випадкiв на виробництвi часто знаходилися в станi легкого сп’янiння, незамiнного для оточуючих. Проте, координацiя рухiв та реакцiя органiзму у них порушена.
Навiть невеликi дози спиртного призводять до порушення орiєнтацiї, сповiльненої реакцiї i пониженню уваги водiя. Багато численнi дослiди вчених доказують, що спиртнi напої негативно вiдбиваються на силi, точностi, швидкостi виконання тих чи iнших рухiв. Якщо порiвняли результати стрiльби iз гвинтiвки до i пiсля вживання алкоголю, то до вживання алкоголю в фiгури в цiлило 86% куль, а пiсля вживання стрiльцями алкоголю, в фiгури вцiлiло 20% куль.
Алкоголiки халатно вiдносять до роботи, часто прогулюють, псують обладнання i сировину, вони часто мiняють мiсце роботи, а бiльшiсть взагалi не працюють, а живуть за рахунок близьких людей i повнiстю деградують в соцiальному вiдношеннi. Серед п’яниць немає таких, щоби прагнули до самоосвiти, а навпаки залишають навчання.
Негативно вiдбивається алкоголь на працездатностi людей розумової працi. Руйнується iнтелект, втрачається активнiсть, iнiцiатива, праця не приносить задоволення, наступає постiйна втома. Таким чином алкоголiзм спричинює фiзичну i психiчну деградацiю особи.
4. Алкголь – це зло, що негативно дiє як на суспiльство в цiлому, на розвиток економiки, культури, так i на кожну людину зокрема. Вживання алкоголю ще нiкого не зробило здоровим. В органiзмi немає нi одного органу, на який би алкоголь дiяв позитивно. В древнiй Спартi, щоби створити вiдразу до вживання алкоголю, молодим патрицiям показували спецiально споєного раба. Огидний стан цього п’яного дiяв як профiлактичний засiб.
є вживання вина в день зачаття. В багатьох країнах в давнину забороняли пiд страхом важкої кари вживати мiцнi напої молодятам в день весiлля. Римляни писали на стiнах алкоголiкiв слова Плутарха: “П’яницi породжують п’яниць”. Серед населення побутує думка, що дiти не хворiють алкоголiзмом. Цiєю хворобою можуть хворiти дiти грудного вiку, якщо їх виносила i годує мати – алкоголiчка. За статистичними даними ускладнена вагiтнiсть протiкає у 28% жiнок, що вживають алкоголь, недоношенi дiти народжуються у 34% жiнок, а мертвi плоди. У 25%жiнок.
Древньогрецький фiлософ i вчений Аристотель пiдкреслював, що жiнки п’яницi породжують п’яниць.
Сучасна наука розрiзняє такi основнi шляхи впливу алкоголiзму чоловiкiв i жiнок на їх нащадкiв.
дiю на клiтини ембрiону i плоду, викликаючи рiзнi аномалiї, що оре жали назву алкогольний синдром або алкогольна ембрiонатiя.
Б) Мутагенний. Рiзнi пошкодження хромосом, розтяжки i розриви, утворення кiльцевих хромосом статевих клiтин в результатi хронiчного зловживання алкоголю батьками. У плоду замiсть двох статевих хромосом утворюється три, що призводить до народження розумово вiдсталої дитини.
В) Соматогенний. Пов’язаний з травмами i хронiчними захворюваннями батькiв-алкоголiкiв, що негативно вiдбувається на розвиток плоду.
Г) Груднi дiти хворiють алкоголiзмом через кров i молоко матерi.
плаценту в кров плоду, порушує обмiн речовин. Що призводить до викиднiв, передчасних родiв, народженню розумово вiдсталих дiтей.
Вплив алкоголю на дитину не обмежується внутрiутробним перiодом. Спиртне, випите матiр’ю, що годує дитину, переходить в молоко, в органiзм малюка, приносить йому непоправне лихо. Дiти, що народилися вiд п’яниць, навiть не страдаючи психiчною патологiєю, ростуть ослабленi, нервознi, замкнутi, злобнi, жорстокi. У них зачикування. Розлади сну, почуття страху.
Таким чином, факторами, що впливають на дiтей, є токсичне враження статевих залоз родичiв-алкоголiкiв при хронiчнiй iнтоксикацiї алкоголем; гостре отруєння статевих клiтин при зачаттi, внутршiутробне отруєння площу у матерi, що зловживає алкоголем, алкогольне отруєння малюка через грудне молоко матерi-алкоголiчки.
5. На дитячий органiзм Алголь дiє сильнiше i небезпечнiше, нiж на дорослий. Адже в цьому вiцi утверджуються i посилено розвиваються всi життєво важливi системи. Так в молодшому шкiльному вiцi завершується формування системи травлення, печiнкуи. При вживаннi алкоголю поражається слизова оболонка шлунково-кишкового тракту, затримується травлення. Алкоголь поступає в кров, потiм у печiнку, паралiзуючи всi життєво важливi функцiї. Дитина стає схильна до захворювання хвороби Боткiна.
мiокарду, збiльшення тиску.
У середньому шкiльному вiцi збiльшуються розмiри i форми грудної клiтки, легень м’язiв. Вживання алкоголю спричинює запальнi процеси в трахеї, бронхах.
В перiод формування статевої системи вживання алкоголю затримує розвиток. Хронiчне вживання алкоголю пiдлiтками призводить до ранньої iмпотенцiї.
І. Поширювати серед молодi знання про негативну дiю алкогольних напоїв на органiзм людини з точки зору:
А) загально бiологiчної – дiя алкоголю на органiзм людини, її органи i системи.
Б) генетичної - дiя алкоголю на спадковiсть органiзму, потомство.
В) медичної дiї алкоголю на здоров’я людини i тривалiсть її життя.
Г) соцiологiчної – дiя алкоголю на дiяльнiсть, робото здатнiсть людини, сiмейнi стосунки, виховання дiтей. Людина мусить усвiдомити, несумiснiсть алкоголю iз здоровим способом життя.
ІІІ. Ознайомити молодь iз правовими нормами боротьби з п’янством. Виконання негативного ставлення до алкоголю повинно починатися ще в шкiльному вiцi. За статистикою бiльше 80% людей почали вживати алкоголь в шкiльному вiцi. Необхiдно формувати у дiтей психологiчну нетерпимiсть до алкоголю i iнших шкiдливих звичок. Кожна людина повинна дотримуватися норм моралi, виконувати конституцiйнi обов’язки, поважати права iнших осiб, але критично вiднотись до поступкiв, здiйсненних людьми в нетверезому станi.
Робота антиалкогольної пропаганди належить не тiльки навчальним закладам, але й сiм’ї. Ця робота направлена на озброєння людини знаннями, якi ви дозволили сформувати уяву про шкiдливiсть.
алкоголю, тютюну, сексу – стає вибором життя. Тому необхiдно мобiлiзувати всi можливостi для допомоги молодiй людинi у свiдомому самовизначеннi.
Одним iз найефективнiших шляхiв цього є iнiцiювання дiалогу мiж ровесниками, дiалогу свiдомого та iнформованого. Це є частиною цiлеспрямованої сучасної системи профiлактичних дiй в усьому свiтi. Тому з серпня 2000 року. Уряд України з пiдтримки Програми Розвитку ООН та ЮНЕЙДС в Українi впроваджує Програму “Сприяння просвiтницькiй роботi “рiвний-рiвному” серед молодi щодо здорового способу життя.
Здоровий спосiб життя включає в себе не тiльки кориснi звички, а й певнi норми поведiнки, цiннi орiєнтири. В цьому напрямку використовуються новiтнi освiтнi технологiї, до роботи з молоддю залучаються педагоги, психологи, медики, соцiаль6нi працiвники та юристи.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ:
2) “Вред алкоголя и никотина” П. М. Левитський, В. С. Язловецкий Київ. “Радянська школа” 1987.
3) “Культура розумного потребления” В. З. Роговин, Н. Ф. Наумова. Москва “Педагогiка” 1987.
4) “Сохранить здоровье смолоду” А. В. Чаклiн, И. Л. Милиевская Москва “Педагогiка” 1987.
| 
