Алкоголiзм причини наслiдки запобiгання
Реферат
Що потрiбно знати про алкоголiзм
“Викрадач розуму” – так називають алкоголь з давнiх часiв. Про п’янкi властивостi спиртних напоїв люди довiдалися не менш як за 80000р. до нашої ери – з появою керамiчного посуду завдяки якому стало можливим виготовлення алкогольних напоїв з меду плодових сокiв i дикоростучого винограду. Можливо виноробство виникло ще до початку культурного землеробства. Частина спирт почали отримувати в VI-VII столiттях араби i назвали його “аль коголь”, що означає “одурманюючий”. Першу пляшку горiлки виготовив араб Рагез у 860 роцi. Перегонка вина для отримання спирту рiзко посилила пияцтво. Не виключено, що саме це стало приводом для заборони вживання спиртних напоїв основоположником iсламу (мусульманської релiгiї) Мухам медом. У часи Середньовiччя в Захiднiй Європi також навчилися одержувати мiцнi спиртнi напої шляхом перегонки вина й iнших цукристих рiдин, що бродять. Вiдповiдно до легенди мiцнi алкогольнi напої швидко поширилися по всьому свiту насамперед за рахунок постiйно зростаючого промислового виробництва алкоголю з дешевої сировини.
Алкоголь настiльки швидко увiйшов у побут, що практично жоден художник чи поет не обходив цю тему.
Істориками доведено, що в Давнiй Русi пили дуже мало. Лише на певнi свята варили медовуху, брагу або пиво, мiцнiсть яких не перевищувала 5-10 градусiв. У буднi нiяких спиртних напоїв не дозволялося i пияцтво вважалося великою ганьбою i грiхом.
Але з ХVI сторiччя масово завезення через кордон горiлки i вина. У 1652р. вийшов наказ продавати горiлку по однiй чарцi людинi.
На сьогоднi споживання спиртних напоїв на земнiй кулi характеризується колосальними цифрами.
Що люди п’ють i наслiдки цього
Алкогольнi напої – це напої, що мiстять алкоголь (етиловий спирт) воду та речовини, що надають йому запаху та смаку.
Алкоголь може бути виготовлений як природним шляхом (бродiння) так i штучно.
Бродiння – найдешевший та найпоширенiший спосiб, що дозволяє перетворити рослинну сировину на алкоголь.
Вихiдним продуктом а одержаннi етилового спирту є злаки, картопля, буряк.
Сирий етиловий спирт (сирець) мiстить багато домiшок, у тому числi отруйних сивушних олiй. Спирт очищають шляхом перегонки в особливих апаратах але й в отримаю чому в такий спосiб спиртi-ректифiкаторi зберiгаються частинки шкiдливих для органiзму речовин.
Етиловий спирт широко застосовують у рiзних галузях народного господарства. Його використовують як розчинник наприклад, при виготовленнi лакiв, полiтур у рядi хiмiчних реакцiй для синтезу органiчних барвникiв.
Варто зупинитися на вживаннi отруйних технiчних рiдин – рiзних сурогатiв алкоголю. Їх уживають або помилково вважаючи, що це етиловий спирт або свiдомо нехтуючи небезпекою як це iнодi роблять запеклi пияки. Подiбно звичайному спиртовi цi рiдини здатнi викликати сп’янiння але через 10-12 год. пiсля їх уживання з’являються ознаки важкого отруєння: головний бiль, нудота, блювота, хитка хода, слабкiсть, запаморочення або навiть повна втрата свiдомостi. Смерть настає вiд мозкових розладiв (через 1-2 доби) або враження нирок (через 1-2 тижнi). Метиловий спирт – нервово-судинна отрута i його стограмова доза смертельна для людини. Навiть невелика кiлькiсть цього спирту вражає зоровий нерв i систему оболонок ока (зокрема сiткiвку).
Ще бiльше небезпечний дихлоретан (хлористий етилен) 10-15 грамiв якого викликають незворотнi змiни в печiнцi i нирках.
мiцних алкогольних напоях мiнiмум 35%. Хоча ви це залежить вiд конкретного напою.
Вiдрiзняють об’ємний та ваговий вмiст алкоголю. Оскiльки 1л. алкоголю важить 790г. об’ємний вмiст завжди буде бiльшим за ваговий.
Об’ємний вiдсоток алкоголю – це той об’єм, який займає алкоголь у вiдсотках до об’єму всього вмiсту. Ваговий вiдсоток показує, яку частину ваги продукту складає алкоголь.
За прийнятим стандартом на етикетках усiх алкогольних напоїв має бути вказаний об’ємний вiдсотковий вмiст алкоголю.
Європейськi фахiвцi вважають, що безпечний рiвень коливається в межах 20-60г. на добу, в перерахунку на чистий 100 процентний спирт для чоловiкiв (50-150г. горiлки) i 10-40г. для жiнок (25-100г. горiлки).
виникає агресивнiсть, загострюються наслiдки неможливо тому що дiя спиртного на органiзм не передбачувана. Усе залежить вiд багатьох чинникiв випитого, його концентрацiї, якостi, їжi з якою випито спиртний напiй, стану здоров’я. До шкiдливих наслiдкiв вживання алкоголю належить i виникнення залежностi вiд нього, яка обумовлюється спадковiстю, особливiстю органiзму, перенесеними хворобами.
Формування залежностi вiд алкоголю
Той хто вживає алкоголь систематично ризикує стати алкоголiком, тобто потрапити в психiчну та фiзичну алкогольну залежнiсть.
Фiзична залежнiсть полягає в тому, що перерва при регулярному вживаннi спиртного може спричинити збiльшення кров’яного тиску, вiдчуття туги та неспокою, лихоманку, безсоння.
Психiчна залежнiсть полягає в прагненнi вiдчути стан сп’янiння, що витiсняє всi iншi iнтереси оскiльки алкоголь стимулює в мозку.
Основним фактором схильностi до алкоголю є ступiнь його сприйняття органiзмом – толерантнiсть до алкоголю. Цей фактор є вродженим i визначається особливостями органiзму. Пiдвищена толерантнiсть – передумова хвороби на алкоголiзм. Частiше пiдвищена толерантнiсть до алкоголю спостерiгається в тих дiтей, батьки яких зловживають алкоголем. Переважно схильнiсть до алкоголю передається до чоловiчої лiнiї.
Спадковий характер полягає не в передачi “гена потягу до алкоголю”, а в передачi механiзмiв, що вiдповiдають за обмiнi процеси. Порушення таких механiзмiв не обов’язково спричиняються пияцтвом батькiв, а також i пiд впливом шкiдливих дiй на генетичний код – радiацiйних, хiмiчних, токсичних та iн.
Тобто не вживання родичами спиртного – не гарантiя того, що в дитини немає порушень у функцiонуваннi бiохiмiчних процесiв органiзму.
Тимчасово зловживання алкоголем не призводить автоматично до хронiчного алкоголiзму. Зловживання спиртним – не єдиний фактор розвитку хвороби (алкоголiзму) лише 10% людей, що регулярно споживають спиртне, хворiють на алкоголiзм.
До алкоголiзму схильнi:
- люди з пiдвищеною чутливiстю до алкоголю;
- люди, в яких батьки страждали на алкоголiзм;
- особи самотнi або з неповних сiмей;
- тi, що схильнi до депресiй або вороже налаштованi до всього, що їх оточує.
Уживання алкоголю не лише затьмарює розум але й убиває: тисячi людей щорiчно помирають виключно через алкогольне отруєння. Протягом 1991-2002рокiв в Українi смертнiсть через зовнiшнi причини безпосередньо пов’язанi iз зловживанням алкоголем, у розрахунку на 100 тис. осiб зросла удвiчi: серед чоловiкiв – з 26,5 до 53 осiб, а серед жiнок – з 5,2 до 11,6. щорiчно в нашiй країнi гине понад 10 тис. осiб лише вiд недоброякiсної та пiдробленої горiлки.
Зловживання алкоголем може призвести до враження нервової системи, хронiчного алкоголiзму або цирозу печiнки.
Шкiдливi наслiдки споживання алкоголю. Вплив алкоголю на нервову систему.
Алкоголь потрапляє зi шлунка в кров через 2хв. пiсля вживання. У першу чергу страждають клiтини великих пiвкуль головного мозку, погiршується умовна рефлекторна дiяльнiсть людини уповiльнюється формування складних рухiв, змiнюється спiввiдношення процесiв збудження i гальмування в центральнiй нервовiй системi. Людина втрачає здатнiсть керувати собою. Порушення роботи нервової системи та внутрiшнiх органiв спостерiгається при будь-якому вживаннi спиртного: одноразовими епiзодичними чи систематичними.
Кiлькаразове чи частi вживання алкоголю справляє буквально спустошливий вплив на психiку пiдлiтка. При цьому затримується не тiльки розвиток вищих форм мислення, засвоєння етичних i моральних категорiй естетичних понять, а й втрачаються вже розвиненi здiбностi.
Вплив на репродуктивно функцiю.
У жiнок алкоголь порушує виробляння статевих гормонiв та дозрiвання яйцеклiтини, менструальний цикл. Зловживання алкоголем руйнує органiзм жiнки: виснажує нервову й ендокринну системи i зрештою може призвести до безплiдностi.
Стан сп’янiння в момент зачаття може вкрай негативно позначитися на здоров’ї майбутньої дитини.
Якщо мати пiд час вагiтностi вживає алкоголь, ймовiрнiсть порушень у розвитку плоду та ризик викидання значно пiдвищується. Оскiльки печiнка плоду розвинена недостатньо, вона також не в змозi розщеплювати алкоголь у результатi чого вiн впливає на плiд бiльшої мiрою на дитину, а нiж на матiр. Коли алкоголь досягає мозку плода, утворення нервових клiтин зупиняється, тому мозок росте повiльнiше i функцiонує гiрше.
Вплив на внутрiшнi органи.
Алкоголь порушує структуру клiтин печiнки призводячи до переродження її тканин. При систематичному споживаннi спиртного жировi змiни в клiтинах печiнки призводять до омертвiння печiнкової тканини – розвивається цироз печiнки, що майже завжди пов’язано з хронiчним алкоголiзмом. Ураження клiтин печiнки призводить до порушення бiлкового i вуглецевого обмiну, синтезу вiтамiнiв i ферментiв.
Алкоголь “роз’їдає” слизову оболонку стравоходу шлунка порушує секрецiю i склад шлункового соку що ускладнює процес травлення.
Багато лiкарiв вважають, що алкоголь являє собою один iз частих причин факторiв хронiчного випалення пiдшлункової залози
Хронiчний алкоголiзм – це тяжке нервово-психiчне захворювання при якому у чоловiка розвивається схильнiсть до спиртних напоїв.
Одним з при знакiв початкової стадiї хронiчного алкоголiзму є зникнення блювотного рефлексу при прийомi великих доз спиртного. Цей симптом має важливе дiагностичне значення для обмеження хронiчного алкоголiзму вiд частого п’янства.
вiдчуття дуростi, блювота.
З часом пiсля зустрiчi з алкоголем в печiнцi основується специфiчний фермент – алкогольдегiдрогенеза, який алкоголь розчиняє до води i вуглекислого газу. Пiд впливом алкоголю наступає рiзке виражання змiни внутрiшнiх органiв i нервово-психiчнi розлади. Психологiчнi причини захоплення алкоголю в останнiй час стали предметом дослiдження патологоанатомiв.
Споживання спиртних напоїв дуже шкiдливо впливає на стан iнших життєво важливих органiв в першу чергу серця, шлунку, печiнки. При алкогольнiй iнтоксикацiї проходить рiзке зменшення постування кровi кисню i iншими речовинами необхiдними для споживання серцевої системи.
Оскiльки органи травлення взаємопов’язанi, алкоголь згубно впливає на печiнку, викликаючи тяжке захворювання – цироз. При цьому рiзко зменшується здатнiсть печiнки вбивати отруйнi продукти обмiну речовин.
Алкоголiзм знижує iмунiтет органiзму, послаблює iмунобiологiчнi речовини.
Алкоголiзм – багаторiчний ворог, в органiзмi чоловiка практично нема нi одного органа в якому не лишив свiй слiд алкоголь. Але саме страшне – це безумство. По даним статистики бiля 30% всiх психiчних розладiв викликанi алкоголiзмом. Часте вживання алкоголю змiнює реакцiю боротьби органiзму i тим самим виявляє в органiзмi умови зумовлюючи в одних випадках розвиток алкогольних психозiв, а в iншому – появу ряду важких психiчних захворювань, в тому числi таких як епiлепсiя i шизофренiя.
В боротьбi з алкоголiзмом свiтовi важко подолати традицiї пов’язанi з способом життя, соцiальною психологiєю людини. На даний час не всi розумiють i тверезо оцiнюють всi ускладнення роботи.
В науцi соцiальнi причини пияцтва i алкоголiзму потребують новi пiдходи в вирiшеннях, проблеми гiнекологiчного виховання населення з ухилом психологiї i людини сьогодення.
Алкоголь впливає на людину згубно, з шлунку i кишечника алкоголь виливає кров бiля 10%, вiн видаляється нирками, легенями i шкiрою, а 90% розходиться по всьому органiзму, включається в обмiннi процеси, окислюючись до вуглекислоти, води i iнших речовин.
Швидкiсть i ступiнь сп’янiння залежить вiд ряду причин: iндивiдуального чуття, росту, витривалостi, строку зловживання алкоголем.
Добре затримують всмоктування спирту молоко i жири. Вплив алкоголю на обмiннi процеси в клiтинах мозку не викликають сумнiву у бiльшостi вчених. Разом з цим вiдзначимо, що данi про порушення обмiну в центральнiй нервовiй системi наступають пiд дiєю алкоголю.
Найбiльш важке i саме небезпечне психiчне захворювання, пов’язане з хронiчною алкогольною iнтоксикацiєю – бiла гарячка. Хворий бачить рiзнi кошмари, потвор, що загрожують йому, потiм з’являється неприємний страх, переляк.
Хворi бiлою гарячкою, як правило, вiдчувають страх, нерiдко кричать про допомогу, пробують тiкати викидаються з вiкон. Пiсля приступiв бiлої гарячки вони як правило нiчого не пам’ятають о своїх вчинках.
внутрiшнiх органiв. Зi звичним пияцтвом легше боротися нiж з алкоголiзмом. Дехто починає розумiти трагiзм свого становища i знаходять сили, щоб перестати випивати.
навички i квалiфiкацiя, занепадає трудова дисциплiна.
За розрахунками економiстiв, у осiб, якi помiрно випивають спиртне продуктивнiсть працi знижується на 4-5%. Бiльше половини транспортних аварiй пов’язано з вживанням алкоголю. Виробничi травми частiше бувають у понедiлок, або у днi пiсля свят, коли працездатнiсть органiзму ще не вiдновилась пiсля алкогольного сп’янiння.
Разом з пияцтвом у сiм’ю приходять матерiальнi нестатки, адже чоловiк, батько чи син пропивають бiльшу частину зарплати. В сiм’ї починаються сварки, обвинувачення, пiзнiше навiть бiйки. Ще бiльшої моральної шкоди завдає пияцтво дiтям i жiнкам.
Якщо зловживання спиртним триває, колишнi дози вже не викликають сп’янiння, а вино i пиво не приносять задоволення, з’являється потяг до мiцних напоїв. Алкогольнi напої вживають кiлька разiв на тиждень збiльшуючи дози до 400-600 гр.
За даними ВООЗ, 6% людей, якi систематично п’ють спиртне стають алкоголiками. Що ж спричиняє перехiд пияцтва в алкоголiзи? Пияцтво переростає в алкоголiзм при наявностi неврозiв, ендокринних розладiв, певну роль вiдiграє спадковiсть, спадковий обмiн речовин. Частiше алкоголiками стають особи, дiди i батьки яких зловживали спиртним.
Посилює можливiсть розвитку алкоголiзму психiчний iнфантилiзм. У таких людей слабка сила волi, нема самокритики, низькi духовнi запити. Вони п’ють щоб забутись, бо iнакше не можуть впоратися зi втомою. Труднощами, нудьгою, поганим настроєм. Алкоголь тонiзує їх всi проблеми вирiшуються простiше. Алкоголiзм легше виникає у осiб схильних до асоцiальних вчинкiв, морально нестiйких за характером жорстоких. Чiткої межi мiж пияцтвом i алкоголiзмом нема. Останнiй розвивається поступово. У алкоголiка появляється необхiднiсть вживати спиртне, вiд цього залежить його фiзичний стан. Внаслiдок такої залежностi виникають рiзноманiтнi розлади. Порушуються нормальнi стосунки особи з колективом, що завдає шкоди суспiльним i матерiальним iнтересом того хто п’є. Втрачається контроль за кiлькiстю випитого, пiдвищується пристосування органiзму до спиртного. Щоб сп’янiти такiй людинi потрiбно дедалi бiльше.
Вiн не може контролювати свою поведiнку. Пiд впливом зовнiшнiх факторiв алкоголiк не завжди регулярно вживає спиртне. Такi люди не вважають себе алкоголiками i лiкуватися не хочуть. Саме на цьому етапi лiкування буває ефективним. Початкова стадiя алкоголiзму триває кiлька рокiв. Якщо зловживання спиртним продовжується, настає друга розгорнута стадiя алкоголiзму. Тепер фiзична залежнiсть виявляється в тому, що алкоголь стає необхiдним для органiзму, потяг до нього зберiгається постiйно. Коли вiн надходить у органiзм, розвивається синдром похмiлля: головний бiль, розбитiсть, поганий настрiй, тремтiння тiла тощо. Хворого пригнiчує почуття страху, провини, тривоги. Вiн щодня п’є щоб хоч на кiлька годин полiпшити самопочуття, п’є багато рокiв пiдряд.
Одночасно вiдбувають змiни в психiцi. Згасає почуття обов’язку та iнтерес до сiм’ї, роботи. Людина деквалiфiковується. Тепер усi думки спрямованi на одне – де знайти грошi на випивку. Вся зарплата йде на спиртне, матерiальне становище сiм’ї погiршується. Нерiдко такому хворому усi подiї, навiть людське нещастя, здаються смiшними.
У розгорнутiй стадiї алкоголiзму поряд з фiзичною залежнiстю вiд спиртного i розладами психiки розвиваються захворювання внутрiшнiх органiв i нервової системи.
Незважаючи на слабкiсть i постiйну тягу до спиртного, у алкоголiкiв є бажання кинути пити, але не виконує його.
Інколи це закiнчується самогубством.
Погiршення психiки i функцiй внутрiшнiх органiв у другiй стадiї алкоголiзму в бiльшостi випадкiв оборотнi, якщо змiни у психiцi великi i прогресують, страх, почуття провини, галюцинацiї, хворих слiд лiкувати в психiчнiй лiкарнi.
У третiй кiнцевiй стадiї алкоголiзму психiчна деградацiя призводить до алкогольного недоумства, частiше це стається з чоловiками 30-45р.
Пам’ять знижується, людина стає балакуча, повторює те саме. У алкоголiка псується характер, вiн втрачає роботу i паразитує за рахунок дiтей, дружини, знайомих. Його постiйно можна побачити бiля пивного чи винного магазину. Вiн п’є одеколон, дезодорант, лак, палiтру, втягує в пияцтво пiдлiткiв, стає соцiально небезпечною особою, вступає в конфлiкт з законом. Навiть дуже незначна кiлькiсть горiлки викликає сп’янiння, а при бiльшiй дозi швидко порушуються координацiя рухiв, потьмарюється свiдомiсть. Інколи раптово алкоголiк засинає на вулицi мертвим сном, а наступного дня нiчого не пам’ятає. У зв’язку з поганою витривалiстю мiцних напоїв вiн переходить на вино, потроху п’є протягом дня i постiйно п’яний. Проте настрою це не пiднiмає, навпаки алкоголiк стає недовiрливим, злим, конфлiктує з оточенням. У таких осiб бувають циклiчнi запої i безсистемне пияцтво.
У кiнцевiй стадiї алкоголiзму настають глибокi пошкодження внутрiшнiх органiв i нервової системи. Кожен третiй алкоголiк страждає серцевою недостатнiстю, атеросклерозом судин серця, гастритом, панкреатитом, гепатитом, цукрозом, полiневритом. Дедалi бiльше деградує психiка, бувають гострi необоротнi змiни у 13% алкоголiкiв бувають гострi i хронiчнi психози, частiше на фонi запiйного пияцтва. Хворi з алкогольними психозами пiдлягають обов’язковiй госпiталiзацiї та лiкуванню в психiатричнiй лiкарнi.
Поєднання соматичних i психiчних захворювань у одного утруднює проведення терапiї.
У алкоголiкiв непривабний зовнiшнiй вигляд, шкiра обличчя у зморшках, набрякла, землисто-сiрого кольору з темно-червоним вiдтiнком. Розширенi судини на носi, вухах, щоках, нижнi повiки набряклi. Пальцi рук тремтять, що особливо помiтно при закритих очах, язик обкладений бiлим. Погляд похмурий, тупуватий, рiдше очi блищать.
Отже, алкоголiзм – це хвороба, яка виникає внаслiдок хронiчного довготривалого отруєння органiзму винним спиртом.
Алкоголiзм у жiнок має свої особливостi. Насамперед, вiн розвивається швидше нiж у чоловiкiв, досить нерiдко у осiб молодого вiку.
Найчастiше алкоголiзм буває у тих, хто працює в торгiвлi зi спиртними напоями – у сферi обслуговування. Посилюють можливiсть розвитку алкоголiзму розлади в сiмейному життi, мiкро соцiальне середовище. Жiнки довго приховують свою пристрасть до спиртного, п’ють потай, щоб не бачили рiднi й знайомi. При зловживаннi спиртними напоями через деякий час жiнка стає безсоромною, грубою, холодною, розбещеною. Вона легко порушує норми поведiнки, опускається морально, зраджує сiмейнi традицiї. У таких жiнок вагiтнiсть нерiдко закiнчується викиднем або штучним абортом. Якщо ж народжуються немовля то з малою масою i зростом. У дiтей вiдзначається затримка в психiчному i фiзичному розвитках.
Психiчна деградацiя i захворювання внутрiшнiх органiв серця судин печiнки прогресують досить швидко. Пiзнiше пiд впливом горiлки втрачається iнтерес статевого життя, розвивається холоднiсть, припиняється менструацiї, рано настає клiмакс.
Втрачаються професiйнi навики. Людина веде асоцiальний спосiб життя. Жiнок, якi страждають алкоголiзмом потрiбно якомога ранiше лiкувати в стацiонарi. Якщо цього вчасно не зробити, жiнка-алкоголiк дуже швидко деградує.
Легко звикають до алкоголю пiдлiтки та юнаки. Ендокриннi залози, особливо статева i нервова системи в них у стадiї формування, тому вони швидко п’янiють, втрачають здоров’я i психiчно деградують.
Стають замкнутими втрачають iнтерес до навчання, удосконалення професiйних навичок, паразитують за рахунок батькiв. Виходячи на вулицю п’яними, вони бiльше за дорослих схильнi до агресивностi, яка часом призводить до кримiнальних злочинiв.
перебiг нормальних життєвих процесiв. Настає коагуляцiя (згортання) бiлкiв протоплазми, клiтини втрачають воду.
До 20% випитого винного спирту всмоктується через слизову оболонку шлунка, i уже через 10-15 хв. вiн потрапляє у кров. Решта алкоголю розбавляється шлунковим соком, до 5% концентрацiї. Надлишок спирту залишає шлунок через 15 хвилин i надходить у тонку кишку, де i всмоктується (до 80%). Максимальна концентрацiя алкоголю в кровi досягається через 1-2 години, що виявляється гострим сп’янiнням. Повнiстю спирт всмоктується з кишечника через 2 години.
У винi i пивi є речовини, якi сповiльнюють всмоктування винного спирту. Вуглекислота ж прискорює проходження алкоголю з шлунка в кишечник i його всмоктування. Цим пояснюється той факт, що шампанське досить швидко “вдаряє в голову” пiсля вживання. Без змiн винний спирт проходить через слизову шлунка i тонкої кiшки i потрапляє в кров. Концентрацiя його в кровi залежить вiд швидкостi всмоктування, кiлькостi випитого, мiцностi, стану внутрiшнiх органiв, центральної нервової системи та iндивiдуальних особливостей органiзму.
З кровi спирт надходить у печiнку i тканини, де є вода з якою вiн змiшується в будь-якiй концентрацiї. Найвищий вмiст алкоголю в кровi, вiн розчиняється в нирках, фiксується в мозку, легенях, печiнцi, серцi i зберiгається протягом 1-2 днiв. Пiд час гострого сп’янiння спирт вiдсмоктує воду з клiтин, що призводить до зневоднення i появи вiдчуття спраги.
У печiнцi алкоголь збуджує окислювальнi процеси, розщеплюються до оцтового альдегiду, а потiм до кiнцевих продуктiв – води i вуглекислоти з утворенням енергiї. За 1 годину в печiнцi здорової людини окислюється вiд 4 до 12 г абсолютного спирту, що вiдповiдає 10-35 гр. горiлки. Якщо в органiзм надходить велика доза винного спирту, вiн починає окислюватись з утворенням промiжних токсичних продуктiв i зсувом реакцiї в кислий бiк.
Такi токсичнi промiжнi продукти, як альдегiди оцтової кислоти тощо призводять до отруєння органiзму. Насамперед уражаються нервова система i печiнка.
Систематичне вживання спиртного веде пiдвищення стiйкостi до спирту. Щоб викликати сп’янiння, потрiбно збiльшувати дозу. Токсичнi продукти обмiну спирту затримуються в тканинах до 2 тижнiв, вiд отруйної концентрацiї алкоголю органiзм звiльняється через 8-12 годин.
Гостре сп’янiння супроводжується порушенням обмiну речовин, сповiльнюється окислення жиру, що призводить до жирової iнфiльтрацiї печiнки, м’яза серця, пiдшлункової залози. Алкоголь впливає на обмiн води. Органiзм втрачає значну кiлькiсть води з сечею i при блюваннi. В тканинах затримуються натрiй, азот, хлор.
стану внутрiшнiх органiв, спадковостi, вiку i статi.
Поступово функцiональнi розлади переходять в органiчнi. Розвиваються такi тяжкi недуги як гастрит, гепатит, цироз печiнки, панкреатит, хронiчнi захворювання легень, алкогольнi психози тощо. При вживаннi алкогольних напоїв погiршується перебiг гiпертонiчної хвороби, атеросклерозу, туберкульозу легень, виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки, анемiчної хвороби серця ,хронiчних недуг нирок.
У бiльшостi випадкiв при гострому сп’янiннi раптова смерть молодих алкоголiкiв спричинена розладом коронарного кровообiгу, зупинкою серця , травмою, нещасним випадком. Вживання алкоголю стимулює розростання сполучної тканини у внутрiшнiх органах. Отже пияцтво i алкоголiзм зумовлюють передчасну старiсть людини.
пiсля чого виникають судовi процеси.
Поширення венеричних захворювань пов’язано з вживанням алкоголю жiнками.
Бiльшiсть жiнок, якi хворiють на алкоголiзм втрачають материнськi почуття, вiдповiдальнiсть перед сiм’єю, дiтьми.
Попадання в шлунково – кишковий тракт дитини алкоголь починає свої нищiвнi дiї. Слизовi оболонки шлунку i кишечника у дiтей значно нижчi нiж у дорослої людини.
Використана лiтература
1. Нервово – психiчнi захворювання при алкоголiзмi.
2. Алкоголь – захворювання внутрiшнiх органiв.
3. Алкоголiзм, сiм’я, спадковiсть.
4. Шкiдливiсть алкоголю, нiкотину i наркотикiв.
6. Позакласний час / жовтень 2004 ст. 103 – 108.
| 
