Змiст
Вступ
1. 1 Готовнiсть до матерiального самозабезпечення
1. 2 Структура та рiвнi готовностi
1. 3 Особливостi студентства як окремої вiкової категорiї
2. 1 Цiль та завдання дослiдження
2. 4. 1 Аналiз результатiв за методом "Графiчне шкалування"
2. 4. 2 Аналiз результатiв, отриманих за допомогою методу анкетування
2. 4. 3 Аналiз результатiв за методикою "Цiннiснi орiєнтацiї" Рокiча
"Казка про студента, який сам себе утримував"
2. 4. 5 Аналiз результатiв за методикою "Особистiсний диференцiал"
2. 6 Порiвняння даних, отриманих у дослiджуваних групах студентiв
Висновки
Список лiтератури
Вступ
Студенти старших курсiв через деякий час поповнять ряди працездатного населення i почнуть свою трудову дiяльнiсть у державних i недержавних установах. Студенти в той же час сама незабезпечена частина нашого суспiльства. Тому, ще будучи студентами, молодi люди починають замислюватися, де їм працювати далi, пiсля закiнчення унiверситету, а деякi, де знайти таку роботу, яка буде одночасно i приносити дохiд, i сприяти накопиченню професiйного досвiду та розвитку їх особистостi як професiонала.
І навпаки, якщо у студента, який закiнчив унiверситет, є досвiд роботи, працевлаштування гарантовано, оскiльки всi роботодавцi турбуються про те, наскiльки ефективно буде виконуватися робота i наскiльки добре люди будуть розбиратися в тому, чим вони займаються. У соцiальному планi дана тема також актуальна, тому що якщо молодi люди не будуть поповнювати ряди працездатного населення, через деякий час в країнi залишиться тiльки непрацездатне населення i люди, якi не бажають працювати. Тому молодi люди повиннi працювати, щоб рiвень життя в нашiй країнi не знижувався.
фiнансового забезпечення та якi фактори впливають на рiвень готовностi.
Кiтова Д. А. визначає готовнiсть до матерiального самозабезпечення як "мобiлiзованiсть ресурсiв особистостi на добування i присвоєння доходiв". Але на наш погляд недостатньо розроблено питання про взаємозв'язок самооцiнки i готовностi до фiнансового самозабезпечення. Тому наша тема актуальна i в теоретичному планi.
Об'єкт дослiдження: готовнiсть до фiнансового самозабезпечення.
Мета дослiдження: виявлення зв'язку мiж самооцiнкою особистостi i готовнiстю до фiнансового самозабезпечення у студентiв.
Завдання:
1 - проаналiзувати теоретичнi пiдходи до проблеми взаємозв'язку самооцiнки i готовностi до матерiального самозабезпечення;
2 - визначити ступiнь готовностi та вiдношення до фiнансового самозабезпечення студентiв;
3 - виявити взаємозв'язок самооцiнки i готовностi до фiнансового самозабезпечення.
Для вирiшення поставлених завдань у дослiдженнi були використанi методи:
1) Метод анкетування для визначення наявностi досвiду роботи у студентiв, а також для того, щоб визначити, як студенти розподiляють наявнi у них грошi.
2) Метод графiчного шкалування для визначення суб'єктивної оцiнки готовностi студентiв до матерiального самозабезпечення.
Крiм цього ми використовували такi методики:
"Особистiсний диференцiал" для визначення самооцiнки студентiв.
"Цiннiснi орiєнтацiї" Рокiча для визначення iєрархiї цiннiсних орiєнтацiй i визначення мiсця працi в нiй (активне дiяльне життя, продуктивне життя, матерiально забезпечене життя).
3) Проективна методика "Казка про студента, який сам себе утримував" для визначення якiсних характеристик ставлення студентiв до фiнансового самозабезпечення.
У дослiдженнi брали участь 60 чоловiк. З них 33 юнаки та 27 дiвчат. Випробуванi є студентами 4 i 5 курсу факультету психологiї, економiчного та соцiологiчного факультетiв у вiцi вiд 20 до 22 рокiв.
Роздiл 1. Психологiчнi пiдходи до дослiдження готовностi до матерiального самозабезпечення в студентському вiцi
1. 1 Готовнiсть до матерiального самозабезпечення
На думку Купрейченко А. Б., "готовнiсть як якiсть включає знання, вмiння, навички, налаштованiсть на конкретнi дiї, якi можна назвати функцiональним станом особистостi, результатом психiчних процесiв, що передують конкретнiй дiяльностi". Готовнiсть до дiяльностi можна представити як освiтню компетенцiю, яку А. В. Хуторський характеризує як "сукупнiсть взаємопов'язаних смислових орiєнтацiй, знань, умiнь, навичок i досвiду дiяльностi учня, необхiдну для здiйснення особистiсно i соцiально значущої продуктивної дiяльностi по вiдношенню до певного кола об'єктiв реальної дiйсностi "[6].
У психологiчному словнику пропонується наступне визначення готовностi людини до професiйної дiяльностi: "Готовнiсть до професiйної дiяльностi - психiчний стан, передстартова активiзацiя людини, що включає освiдомлення людиною своїх цiлей, оцiнку наявних умов, визначення способiв дiї; прогнозування мотивацiйних, вольових, iнтелектуальних зусиль, ймовiрностi досягнення результату, мобiлiзацiю сил, самонавiювання в досягненнi цiлей "[4]. Таким чином, можно сказати, що готовнiсть студента-випускника до професiйної дiяльностi пов'язана з правильнiстю використання ним набутих знань, навичок, умiнь, здатнiсть до швидкої адаптацiї до умов працi, спрямованiстю на постiйне пiдвищення квалiфiкацiї. Китова Д. А. визначає готовнiсть до матерiального самозабезпечення як "мобiлiзованность ресурсiв особистостi на добування i присвоєння доходiв" [8]. О. Аллiн i Н. Сальникова визначають готовнiсть "як наявнiсть особистiсних якостей, теоретичних знань, практичних навичок i вмiнь, що дозволяють у будь-який час успiшно вирiшувати завдання, що стоять перед людиною, i виконувати функцiональнi обов'язки. Надiлi багато що залежить вiд мотивацiї, внутрiшньої зiбраностi, вольової налаштованостi, здiбностi в даний момент виконати необхiдну роботу i домогтися потрiбних результатiв. У змiст готовностi включенi здiбностi i загальнi психологiчнi умови, необхiднi для успiшного здiйснення дiяльностi: iнтереси, схильностi, психiчнi стани, знання, навички та вмiння "[1].
Стан готовностi розумiється О. Аллiном i Н. Сальниковою як "внутрiшня налаштованiсть, пристосування можливостей особистостi для успiшних дiй в даний момент. Тобто готовнiсть до дiяльностi проявляється безпосередньо перед її початком, коли необхiдно прийняти остаточне рiшення про свою готовнiсть до виконання конкретного завдання. Такий стан виникає на основi передбачення ситуацiї дiї i характеризується настроєм та мобiлiзацiєю психiки на подолання труднощiв i перешкод, на досягнення результату"[1]. Існує чимало рiзних пiдходiв до поняття "готовнiсть" i його трактувань, що визначаються як теоретичними пристрастями авторiв, так i специфiкою завдань, якi вони вирiшували у своїх дослiдженнях. У всьому цьому розмаїттi можна видiлити три пiдходи, рiвня вивчення готовностi фахiвцiв до професiйної дiяльностi: психофiзiологiчний, функцiонально-психологiчний i особистiсний [5].
У психофiзiологiчному пiдходi пiд готовнiстю розумiється оптимальний стан психiчних i фiзiологiчних функцiй органiзму, що дозволяє виконувати будь-яку професiйну дiяльнiсть. Готовнiсть як своєрiдне стан особистостi не може виникнути поза загального пiдвищення активностi роботи мозку, рiзних систем i органiв, для неї необхiднi бiохiмiчнi та фiзiологiчнi зрушення в органiзмi. Це забезпечує налаштування органiзму на майбутню дiяльнiсть [5].
У функцiонально-психологiчному пiдходi вивчається вiдповiднiсть психологiчних якостей особистостi функцiональним особливостям майбутньої дiяльностi [5].
Психологи визначають декiлька компонентiв готовностi:
-Інтелектуальний - розумiння завдань, обов'язкiв, знання засобiв досягнення мети, прогноз дiяльностi;
- Мотивацiйний - iнтерес, прагнення домогтися успiху, потреба успiшно виконати поставлене завдання. Чим важливiший для людини мотив i чим краще вiн їм усвiдомлюється, тим швидше створюються бiльш сприятливi умови для формування готовностi до професiйної дiяльностi;
-Усвiдомленiсть суспiльної та особистої значущостi трудової дiяльностi;
- Любов до своєї роботи, радiсть i насолоду працею;
- Здатнiсть працювати в колективi та в його iнтересах [5].
Готовнiсть до матерiального самозабезпечення визначається О. Аллiном i Н. Сальниковою як "розумiння фахiвцем майбутньої операцiї, усвiдомлення особистої вiдповiдальностi за її рiшення, впевнене бажання досягти успiху i вироблення чiткого плану дiї" [1].
Купрейченко А. Б. розглядає готовнiсть до матерiального самозабезпечення як "складне, цiлiсне психiчне утворення, що включає мотивацiйно-потребнiстний, когнiтивний i дiяльнiсно-практичний компоненти" [6].
Мотивацiйно-потребнiстний аспект готовностi включає в себе формування емоцiйно-цiннiсного ставлення до будь-якої ситуацiї; когнiтивний аспект - оволодiння систематизованими знаннями, усвiдомлення соцiальної i особистої значущостi дiяльностi, прагнення i вмiння вирiшувати проблемнi ситуацiї; дiяльнiсно-практичний аспект - вироблення умiнь розпiзнавати, обстежувати i вирiшати проблемнi ситуацiї [6].
Всi розглянутi аспекти однаково важливi, проте провiдним, на думку А. Б. Купрейченко, а точнiше системоутворюючим, є дiяльнiсно-практичний. Тому процес формування готовностi до матерiального самозабезпечення можна представити у виглядi послiдовностi взаємопов'язаних проблемних ситуацiй, якi молодi люди намагаються вирiшити [6].
та особистiсних якостей; 3) наявнiсть початкового досвiду дiяльностi [15].
2) створювати для них можливостi цiлеспрямованої реалiзацiї активностi в освоєннi обраного виду дiяльностi [15];
3) запровадити профорiєнтацiйне тестування та професiйний вiдбiр перед надходженням абiтурiєнтiв до ВУЗу, проводити заходи щодо "занурення" в специфiку галузi та спецiальностi з метою зменшення кiлькостi тих студентiв, якi вiдмовляються вiд роботи [15].
-Мотивацiйний (позитивне ставлення до дiяльностi, iнтерес до неї i iншi стiйкi мотиви);
- Операцiональний (володiння способами та прийомами даного виду дiяльностi, необхiдними знаннями, навичками й умiннями, процесами аналiзу i синтезу, порiвняння та узагальнення, та iн);
- Вольовий (самоконтроль, умiння керувати дiями);
О. Аллiн та М. Сальникова видiляють наступнi компоненти готовностi до матерiального самозабезпечення: морально-мотивацiйний компонент, iнтелектуально-операцiональний компонент i психофiзичний компонент [1]. Морально-мотивацiйний компонент готовностi вiдображає загальну спрямованiсть особистостi i включає в себе розвиненi морально-етичнi якостi, позитивне ставлення до дiяльностi, усвiдомлення цiнностi та престижностi своєї працi, бажання i прагнення займатися саме цим видом дiяльностi [1].
Незважаючи на всю важливiсть морально-мотивацiйного компонента готовностi, без певних знань, навичок та умiнь, а також сформованостi професiйно важливих якостей не можна об'єктивно говорити про високий рiвень готовностi до самозабезпечення [1].
якостей, знань, навичок та вмiнь (операцiональний компонент), що грають iстотну роль в ефективностi дiяльностi [1].
Інтелектуальнi якостi - це якостi особистостi, що визначають особливостi функцiонування iнтелекту, тобто здатностi особистостi з переробки рiзноякiсної iнформацiї та усвiдомленої оцiнки її [1].
Психофiзичний компонент готовностi включає в себе функцiонування психiки в цiлому i фiзiологiчних систем (перш за все, нервово-м'язової та iн.), що забезпечує ефективнiсть життєдiяльностi фахiвця. Будь-яка дiяльнiсть висуває свої вимоги до сприйняття, пам'ятi, мислення, уяви, властивостям вищої нервової дiяльностi, психодинамiчних властивостей (темпераменту) людини, а нерiдко i його фiзичним якостям. Крiм цього, психофiзичний компонент забезпечує функцiонування ранiше розглянутих компонентiв готовностi [1].
У структурi професiйної готовностi можна видiлити об'єктивний i суб'єктивний пласти. Об'єктивний пласт готовностi складається з взаємодiючих морально-мотивацiйного, iнтелектуально-операцiонального i психофiзичного компонентiв, якi реально можуть бути оцiненi вiдповiдно до вимог дiяльностi. Суб'єктивний пласт готовностi - це система самооцiнки власної готовностi [11].
1. 3 Особливостi студентства як окремої вiкової категорiї
цiлi i мотиви, приблизно одного вiку (18-25 рокiв) з єдиним освiтнiм рiвнем, перiод iснування яких обмежено часом (у середньому 5 рокiв). Його вiдмiнними рисами є: характер їхньої працi, що полягає в систематичному засвоєннi та оволодiннi новими знаннями, новими дiями i новими способами навчальної дiяльностi, а також у самостiйному "добуваннi" знань; його основнi соцiальнi ролi та приналежнiсть до великої соцiальної групи - молодi у якостi її передовий i численної частини [10].
Психологом Ю. А. Самарiна були вiдзначенi наступнi протирiччя, притаманнi студентському вiку:
2. Мiж прагненням до самостiйностi у вiдборi знань i досить жорсткими формами i методами пiдготовки спецiалiста певного профiлю. Це протирiччя дидактичного характеру, воно може вести до незадоволеностi студентiв i викладачiв результатами навчального процесу [2].
3. Величезна кiлькiсть iнформацiї, що надходить через рiзнi канали, розширює знання студентiв i разом з тим, велика кiлькiсть цiєї iнформацiї, за вiдсутностi достатнього часу, а часом i бажання на її уявну переробку, може вести до вiдомої поверхнi у знаннях i мисленнi [2].
Недооцiнка життя як блага призводить до того, що в юностi у людини можуть виникнути песимiстичнi настрої. Божович Л.І. пише, що, "пiдбивши пiдсумки вiдчуттям щастя i горя... юнацтво зменшує цiннiсть перших i перебiльшує важкi вiдчуття наступних". Юностi властива деяка природна дисгармонiя. Так, бажання i прагнення розвиваються ранiше, нiж воля i сила характеру, i в таких умовах юнак не завжди здатний придушити деякi надмiрнi i зайвi устремлiння i бажання. Тому деякi молодi люди вiдчувають себе нещасними вiд безсилля задовольнити свої бажання. Звiдси нерiдко виникає скептицизм [3].
Роки студентства - цiлком самостiйний етап життя людини, протягом якого вiн має i формує власну середу розвитку, бере участь у таких видах дiяльностi, якi сьогоднi виступають в якостi особистiсно-утворюючих факторiв, i визначає модель соцiальної поведiнки цiєї громадської групи [7].
Особливiстю сучасного студентства є те, що процес його включення в суспiльне життя йде не тiльки через навчальну дiяльнiсть i професiйну пiдготовку, а й шляхом формування незалежних матерiально-побутових умов, нових форм прояву власної активностi i шляхом вибору форм соцiальної взаємодiї. Процес формування молоддю незалежного вiд батькiв фiнансового, майнового та житлового статусу має двi "вузловi точки": 16-17 рокiв, коли починається бiльш-менш масове включення в доросле економiчне життя, i 21-22 р., коли накопичується перший досвiд реалiзацiї матерiально- побутових намiрiв студентства [12].
Основним джерелом доходiв для студентiв, як i ранiше є допомога з боку батькiв i близьких. Другий за значущiстю джерело - стипендiя. Істотним джерелом є заробiтна плата, яку сьогоднi мають 13% студентiв. [12].
"особливу соцiальну категорiю, специфiчну спiльнiсть людей, об'єднаних iнститутом вищої освiти",
досить гармонiйним поєднанням iнтелектуальної та соцiальної зрiлостi. У планi общепсiхiческого розвитку студентство є перiодом iнтенсивної соцiалiзацiї людини, розвитку вищих психiчних функцiй, становлення всiєї iнтелектуальної системи i особистостi в цiлому. Якщо розглядати студентство, враховуючи лише бiологiчний вiк, то його слiд вiднести до перiоду юностi як перехiдний етап розвитку людини мiж дитинством i дорослiстю [17].
Якщо пiдiйти до студента як до людини певного вiку, то для нього будуть характернi найменшi величини латентного перiоду реакцiй на простi, комбiнованi i словеснi сигнали, оптимум абсолютної та рiзницевої чутливостi аналiзаторiв, найбiльша пластичнiсть в утвореннi складних психомоторних та iнших навичок. Порiвняно з iншими вiками в юнацькому вiцi вiдзначається найвища швидкiсть оперативної пам'ятi i переключення уваги, вирiшення вербально-логiчних завдань. Отже, студентський вiк характеризується досягненням найвищих, "пiкових" результатiв, що базуються на всiх попереднiх процесах бiологiчного, психологiчного, соцiального розвитку [17].
Якщо ж вивчити студента як особистiсть, то вiк 18-20 рокiв - це перiод найбiльш активного розвитку моральних i естетичних почуттiв, становлення i стабiлiзацiї характеру i, що особливо важливо, оволодiння повним комплексом соцiальних ролей дорослої людини: громадянських, професiйно-трудових та iн [9]. З цим перiодом пов'язаний початок "економiчної активностi", пiд якою демографи розумiють включення людини в самостiйну виробничу дiяльнiсть, початок трудової бiографiї та створення власної сiм'ї. Перетворення мотивацiї, всiєї системи цiннiсних орiєнтацiї, з одного боку, iнтенсивне формування спецiальних здiбностей у зв'язку з професiоналiзацiєю - з iншого, видiляють цей вiк як центральний перiоду становлення характеру i iнтелекту. Це час спортивних рекордiв, початок художнiх, технiчних i наукових досягнень [9].
"проявляються "ножицi" мiж цими можливостями i їх дiйсною реалiзацiєю. Безперервно зростаючi творчi можливостi, розвиток iнтелектуальних i фiзичних сил, якi супроводжуються i розквiтом зовнiшньої привабливостi, приховують в собi i iлюзiї, що це зростання сил триватиме "вiчно", що все краще життя ще попереду, що всього задуманого можна легко досягти ". Характерною рисою морального розвитку в цьому вiцi є посилення свiдомих мотивiв поведiнки. Помiтно змiцнюються тi якостi, яких не вистачало в повнiй мiрi в старших класах - цiлеспрямованiсть, рiшучiсть, наполегливiсть, самостiйнiсть, iнiцiатива, вмiння володiти собою. Пiдвищується iнтерес до моральних проблем (цiлi, способу життя, обов'язку, любовi, вiрностi та iн) [10].
Студентство - пора самоаналiзу i самооцiнок. Самооцiнка здiйснюється шляхом порiвняння iдеального "Я" з реальним. Але iдеальне "Я" ще не вивiрене i може бути випадковим, а реальне "Я" ще всебiчно не оцiнене самою особистiстю. Це об'єктивна суперечнiсть в розвитку особистостi молодої людини може викликати в нього внутрiшню невпевненiсть у собi i супроводжується iнколи зовнiшньої агресивнiстю, розв'язнiстю або вiдчуттям незрозумiлостi [9].
1. 4 Самооцiнка як фактор, який зумовлює готовнiсть до самозабезпечення
вiдношення до успiхiв i невдач. Тим самим самооцiнка впливає на ефективнiсть дiяльностi людини i подальший розвиток його особистостi [16].
У "Великому психологiчному словнику" пiд ред. Б. Мещерякова i В. Зiнченко самооцiнка визначається наступним чином: Самооцiнка - цiннiсть, значимiсть, якої iндивiд надiляє себе в цiлому i окремi сторони своєї особистостi, дiяльностi, поведiнки. Самооцiнка виступає як вiдносно стiйке структурне утворення, компонент Я-концещii, самосвiдомостi, i як процес самооцiнки. Основу самооцiнки становить система особистiсних смислiв iндивiда, прийнята ним система цiнностей. Розглядається в якостi центрального особистiсного утворення i центрального компонента Я-концепцiї [4].
Самооцiнка виконує регуляторну та захисну функцiї, впливаючи на поведiнку, дiяльнiсть i розвиток особистостi, її взаємини з iншими людьми. Вiодображуючи ступiнь задоволеностi або незадоволеностi собою, рiвень самоповаги, самооцiнка створює основу для сприйняття власного успiху i неуспiху, постановки цiлей певного рiвня, тобто рiвня домагань особистостi. Захисна функцiя самооцiнки, забезпечуючи вiдносну стабiльнiсть i автономнiсть (незалежнiсть) особи, може вести до спотворення даних досвiду i тим самим негативний вплив на розвиток [17].
Самооцiнка - це впевненiсть у своїй здатностi думати i справлятися з життєвими задачами; впевненiсть у своєму правi бути щасливим, почуття гiдностi, права на затвердження своїх потреб i бажань та на насолоду плодами своїх зусиль [16].
факти реальностi, що входять у сферу моїх iнтересiв i потреб; когнiтивна впевненiсть у собi [4].
Самоповага - вiдчуття особистої гiдностi. Впевненiсть у своїй цiнностi; позитивний принцип по вiдношенню до мого права жити i бути щасливим; комфорт при доречному затвердженню моїх думок, бажань i потреб; почуття, що радiсть - моє невiд'ємне право [4].
функцiю регуляцiї поведiнки та дiяльностi, так як вона може спiввiдносити потреби i домагання людини та її можливостi [4].
психологiчний готовнiсть матерiальний самозабезпечення студентський
Роздiл 2. Емпiричне дослiдження взаємозв’язку самооцiнки та готовностi до фiнансового самозабезпечення у студентiв випускних курсiв
Об'єкт дослiдження: готовнiсть до фiнансового самозабезпечення.
Предмет дослiдження: взаємозв'язок самооцiнки i готовностi до фiнансового самозабезпечення у студентiв випускних курсiв.
Мета дослiдження: виявлення зв'язку мiж самооцiнкою особистостi i готовнiстю до фiнансового самозабезпечення у студентiв.
студентiв;
3 - виявити взаємозв'язок самооцiнки i готовностi до фiнансового самозабезпечення.
2. 2 Соцiально-демографiчнi характеристики вибiрки
У дослiдженнi брали участь 60 чоловiк. З них 33 юнакiв та 27 дiвчат. Випробуванi є студентами 4 i 5 курсу факультету психологiї, економiчного та соцiологiчного факультетiв. Вiк випробуваних коливається вiд 20 до 22 рокiв. Рiвень матерiального статку дослiджуваних коливається вiд 100 до 500 та вище доларiв.
2. 3 Методи та процедура дослiдження
Для вирiшення поставлених завдань у дослiдженнi були використанi методи: 1) Метод анкетування для визначення наявностi досвiду роботи у студентiв, а також для того, щоб визначити, як студенти розподiляють наявнi у них грошi. 2) Метод графiчного шкалування для визначення суб'єктивної оцiнки готовностi студентiв до матерiального самозабезпечення. Крiм цього ми використовували такi методики: 1) Методика "Особистiсний диференцiал" для визначення самооцiнки студентiв. 2) Методика "Цiннiснi орiєнтацiї" Рокiча для визначення iєрархiї цiннiсних орiєнтацiй i визначення мiсця працi в нiй (активне дiяльне життя, продуктивне життя, матерiально забезпечене життя). 3) Проективна методика "Казка про студента, який сам себе утримував" для визначення якiсних характеристик ставлення студентiв до фiнансового самозабезпечення.
Метод анкетування
Даний метод направлений на виявлення наявностi досвiду роботи у студентiв, а також вiдношення до наявних грошей: як студенти їх розподiляють, чи готовi вони працювати, якщо б була можливiсть не працювати. Анкета включає в себе 6 питань: 5 закритих i 1 вiдкрите питання. Інструкцiя: Уважно прочитайте питання i виберiть один з даних варiантiв вiдповiдей. Пам'ятайте, що правильних i неправильних вiдповiдей немає.
Метод графiчного шкалування
Графiчне шкалування направлено на визначення суб'єктивної оцiнки студентами своєї готовностi до фiнансового самозабезпечення. Інструкцiя: Перед вами графiчна шкала, яка вiдображає готовнiсть до матерiального самозабезпечення. Позначте на нiй на якому рiвнi, на вашу думку, ви знаходитесь.
Методика "Особистiсний диференцiал"
Методика спрямована на вивчення ставлення студентiв до самих себе та до iнших людей. Фактор Оцiнки (О) в "Особистiсному диференцiалi" говорить про рiвень самоповаги. Високi значення цього чинника говорять про те, що дослiджуваний приймає себе як особистiсть та в певному сенсi задоволений собою.
Низькi значення фактора О вказують на критичне ставлення людини до самої себе, його незадоволенiсть власною поведiнкою, рiвнем досягнень, особливостями особистостi, на недостатнiй рiвень прийняття самого себе. Фактор Сили (С) в самооцiнцi свiдчить про розвиток вольових сторiн особистостi, як вони усвiдомлюються самим випробуваним. Його високi значення говорять про впевненiсть у собi, незалежнiсть, схильнiсть розраховувати на власнi сили у важких ситуацiях. Низькi значення свiдчать про недостатнiй самоконтроль, нездатнiсть триматися прийнятої лiнiї поведiнки, залежнiсть вiд зовнiшнiх обставин i оцiнок. Фактор Активностi (А) в самооцiнцi iнтерпретується як свiдчення екстравертованостi особистостi. Позитивнi значення вказують на високу активнiсть, товариськiсть, iмпульсивнiсть; негативнi - на iнтровертованiсть, певну пасивнiсть, спокiйнi емоцiйнi реакцiї. Інструкцiя: У запропонованому бланку представленi найбiльш поширенi якостi людини. Позитивнi значення цих якостей позначенi знаком "+", а негативнi - "-". Їх ступiнь оцiнюється за семибальною шкалою. Порядок роботи з методикою дуже простий i полягає в наступному:
o 3 - виявляється дуже сильно i дуже часто;
o 2 - виражено досить помiтно i часто зустрiчається;
o 0 - важко сказати, є i те, й iнше.
На основi вибраних знакiв i ступеня вираженостi якостi обведiть вiдповiдну цифру в таблицi. Пам'ятайте, що позитивнi i негативнi якостi людей, наведенi в таблицi, постiйно мiняються мiсцями. Тому будьте уважнi в своїх оцiнках.
Методика "Цiннiснi орiєнтацiї" Рокiча
Дана методика спрямована на вивчення цiннiсно-мотивацiйної сфери людини. Система цiннiсних орiєнтацiй визначає змiстовну сторону спрямованостi особистостi i становить основу її вiдносин до навколишнього свiту, до iнших людей, до себе самої, основу свiтогляду i ядро мотивацiї життєвої активностi, основу життєвої концепцiї i "фiлософiї життя". Розроблена М. Рокiчем методика, заснована на прямому ранжуваннi списку цiнностей. М. Рокiч розрiзняє два класи цiнностей:
1. Термiнальнi - переконання в тому, що кiнцева мета iндивiдуального iснування варта того, щоб до неї прагнути. Стимульний матерiал представлений набором з 18 цiнностей.
2. Інструментальнi - переконання в тому, що якийсь образ дiй або властивiсть особистостi є кращим у будь-якiй ситуацiї. Стимульний матерiал також представлений набором з 18 цiнностей. Цей подiл вiдповiдає традицiйному подiлу на цiнностi - цiлi та цiнностi-засоби.
Інструкцiя:
Уважно вивчiть таблицю i, вибравши ту цiннiсть, яка для Вас найбiльш значима, помiстiть її на перше мiсце. Потiм виберiть другу за значимiстю цiннiсть i помiстiть її слiдом за першою. Потiм виконайте те ж з усiма iншими цiнностями. Найменш важлива залишиться останньою i займе 18 мiсце. Робыть все не поспiшаючи, вдумливо.
Проективна методика "Казка про студента, який сам себе утримував"
Дана методика спрямована на виявлення якiсних характеристик ставлення студентiв до фiнансового самозабезпечення, на визначення особистiсних якостей, якi допомагають або заважають студентам самостiйно себе забезпечувати.
Інструкцiя:
Напишiть казку про студента, який сам себе утримував.
2. 4 Аналiз та iнтерпретацiя результатiв
2. 4. 1 Аналiз результатiв за методои "Графiчне шкалування"
"Графiчне шкалування" всiх дослiджуваних можна роздiлити на 2 групи: 1 група - тi, хто демонструє високий рiвень готовностi до фiнансового самозабезпечення (35 чоловiк - 58% всiх випробовуваних, серед них 31% - дiвчата, 69% - юнаки) , 2 група - тi, хто демонструє низький рiвень готовностi до фiнансового самозабезпечення (25 осiб - 42% всiх випробовуваних, серед них 36% - юнаки i 64% - дiвчата).
Виконання даного завдання супроводжувалося наступними висловлюваннями з боку дослiджуваних: "Можу або не можу?", "Звичайно можу!", "Нi, ще не можу". Це свiдчить про те, що серед дослiджуванихприсутнi студенти, якi впевненi в тому, що вони вже повнiстю самостiйнi i можуть собi самостiйно забезпечити, такi, якi впевненi в тому, що ще не можуть себе самостiйно забезпечити i такi студенти, якi ще не знають, чи можуть вони себе забезпечити чи не можуть, що говорить про те, що у них немає впевненостi в собi, в тому, що вони вже повнiстю самостiйнi. Таким чином можна сказати, що якщо студент готовий до матерiального самозабезпечення, вiн може сказати про це без коливань, впевнено. А якщо студент не готовий самостiйно себе забезпечувати, вiн може коливатися при вiдповiдi на поставлене питання.
Данi результати говорять про те, що бiльша частина студентiв випускних курсiв вже думає про те, що надалi при влаштуваннi на роботу їм необхiдний буде досвiд роботи, а також про те, що на даний момент вже необхiдно самостiйно себе забезпечувати, обходитися без допомоги батькiв. Бiльшу самостiйнiсть проявляють молодi люди, тому серед представникiв 2 групи знаходиться бiльше дiвчат.
Таблиця 1. Якiснi та кiлькiснi склади груп студентiв з рiзним рiвнем готовностi до фiнансового самозабезпечення
|
Тi, хто демонструє високий рiвень готовностi
|
2 група
Тi, хто демонстрирує низький рiвень готовностi
|
| 58% (35 осiб) |
42% (25 осiб) |
| юнаки |
69% (24особи) |
36% (9осiб) |
| дiвчата |
31% (11осiб) |
|
2. 4. 2 Аналiз результатiв, отриманих за допомогою методу анкетування
вони рапредiляють наявнi у них грошi.
Таблиця 2. Даны розподiлу вiдповiдей на питання про наявнiсть досвiду роботи в дослiджуваних групах студентiв
| 1 група |
|
|
100% |
100% |
| Працюють |
63% |
60% |
| Не працюють |
37% |
40% |
Таблица 3. Данi розподiлу вiдповiдей на запитання про те, як студенти отримують грошi i як розподiляють наявнi у них грошi
| 1 група |
2 група |
| Самостiно заробляють грошi |
74% |
32% |
| Отримують грошi вiд батькiв |
14% |
24% |
| Отримують стипендiю |
12% |
44% |
| Витрачають грошi на продукти харчування |
74% |
80% |
| Витрачають грошi на розваги |
40% |
12% |
| Витрачають грошi на дорогi товари |
20% |
8% |
| 1 група |
2 група |
|
71% |
80% |
| Не працювали б, якщо булла б можливiсть не працювати |
29% |
20% |
них не працює. З них 74% вважають за краще самостiйно заробляти грошi; 14% - отримують допомогу вiд батькiв, 12% - розраховують на стипендiю. 74% представникiв 1 групи витрачають бiльшу частину наявних у них грошей на продукти харчування; 40% - на розваги, 20% представникiв цiєї групи витрачають велику частину грошей на дорогi товари, такi як електротовари та технiка. На запитання: "Якби Ви виграли 100 000 гривень, як би Ви розпорядилися цими грошима?" Були данi наступнi вiдповiдi: 34% вiдповiдей - вiдкрив би свою справу; 16% - витратив би на вiдпочинок; решта вiдповiдей (вiддав би на благодiйнiсть, на навчання, на допомогу близьким людям, на машину, на свої потреби) отримали по 10%.
групи витрачають велику частину грошей на продукти харчування, що говорить про те, що вони знають цiну грошам, i не витрачають грошi на непотрiбнi речi. Те, що студенти можуть витрачати грошi на розваги, але на них йдуть не всi грошi, що теж свiдчить про здатнiсть студентiв оцiнювати значимiсть самостiйно зароблених грошей. Здатнiсть деяких представникiв цiєї групи оплачувати своє навчання свiдчить про високий рiвень самостiйностi i небажаннi обтяжувати своїх батькiв своїми труднощами. Готовнiсть 71% представникiв цiєї групи працювати навiть у тому випадку, якщо буде можливiсть не працювати, говорить про те, що цi студенти вiдносяться до роботи не тiльки як до способу заробити грошi, але i як до можливостi самореалiзуватися, пiдвищити свою самооцiнку i використовувати свої здiбностi.
бiзнесу говорить про прагнення студентiв до самореалiзацiї та прагнення працювати на себе i заробляти кошти для такого життя, яку кожен для себе хоче. Решта вiдповiдей свiдчить про прагнення студентiв до хорошого життя, до життя, в якiй є все необхiдне.
За результатами дослiдження у 2 групi також 100% випробовуваних мають досвiд роботи. При цьому 60% з них працюють на даний момент, а 40% - не працюють.
велику частину грошей на продукти харчування. 12% студентiв, що входять в 2 групу, витрачають грошi на розваги i 8% витрачають грошi на дорогi товари. На запитання: "Якби Ви виграли 100 000 гривень, як би Ви розпорядилися цими грошима?" Випробовуванi дали такi вiдповiдi: 23% вiдповiдей - "витратив би на свої потреби", вiдповiдi "на допомогу близьким", "на вiдпочинок" та "поклав б в банк "отримали по14%, такi вiдповiдi як "на благодiйнiсть "," на навчання "," вiдкрив би свою справу ", "купив би машину" i "витратив би на пiдвищення свого професiоналiзму" були данi в 7%.
Данi результати говорять про те, що досвiд роботи дозволяє студентам оцiнити свої можливостi по вiдношенню до фiнансового самозабезпечення. Наявний досвiд роботи дозволяє студентам оцiнити те, як грошi заробляються, тому й представники i цiєї групи прагнуть не витрачати грошi на непотрiбнi речi (велика частина студентiв витрачає грошi на продукти харчування i на необхiднi їм речi). Бажання витрачати грошi на розваги, вiдправитися в подорож, свiдчать про те, що студенти хочуть розважатися, вiдпочивати i не готовi повнiстю бути самостiйними. Те, що деякi студенти поклали б вигранi грошi в банк, говорить про те, що вони не знають, як ними правильно розпорядитися, що свiдчить про вiдсутнiсть у деякого числа випробовуваних самостiйностi. Бажання придбати на вигранi грошi машину i вiдкрити свiй бiзнес - це свiдчення прагнення до самостiйностi i бажання стати повнiстю незалежними. Отже, серед студентiв, що входять до складу 2 групи, є i самостiйнi i несамостiйнi студенти. Те, що велика частина представникiв 2 групи (80%) виявила бажання працювати навiть у тому випадку, якщо буде можливiсть не працювати, свiдчить про те, що робота сприймається студентами як невiд'ємна частина життя, як необхiднiсть.
2. 4. 3 Аналiз результатiв за методикою "Цiннiснi орiєнтацiї" Рокiча
Результати проведення методики "Цiннiснi орiєнтацiї" Рокiча показали iєрархiю цiнностей серед представникiв 1 групи, тобто серед студентiв, якi демонструють високий рiвень готовностi до фiнансового самозабезпечення. На 1 мiсцi стоїть цiннiсть "матерiально забезпечене життя" i "стараннiсть". Це свiдчить про те, що для представникiв 1 групи важливим є матерiально забезпечене життя i їх дiї i думки спрямованi на те, щоб досягти високого рiвня матерiального забезпечення, тому вони вчаться i працюють, вони ставлять перед собою цiлi i прагнуть до їх досягнення. Для досягнення своїх цiлей необхiдна стараннiсть, оскiльки, щоб чогось досягти, треба щось робити. Тому "стараннiсть" представники 1 групи поставили на 1 мiсце поруч iз "матерiально забезпеченим життям".
"наявнiсть хороших i вiрних друзiв" i "тверда воля", оскiльки студентам завжди потрiбне спiлкування i пiдтримка близьких людей, якi спрямують на правильний шлях або допоможуть подолати iснуючi труднощi. "Тверда воля" необхiдна для досягнення своїх цiлей, для подолання перешкод на шляху до їх досягнення. Тому цi цiнностi стоять на 2 мiсцi. На 3 мiсце були поставленi такi цiнностi як "активне дiяльне життя" i "смiливiсть у вiдстоюваннi своєї думки, поглядiв", оскiльки досягнення матерiально забезпеченого життя має на увазi активнiсть i дiяльну життя. А для досягнення своїх цiлей нерiдко потрiбно вмiти вiдстоювати свою думку. На 4 мiсцi опинилися такi цiнностi як "любов" i "ефективнiсть у справах": любов допомагає знайти упевненiсть в собi i вчить бути наполегливим у деяких випадках, а коли потрiбно i вмiти поступатися, любов допомагає знайти в собi сили для того, щоб чогось то досягти; ефективнiсть у справах - це i є той самий результат, точнiше показник цього результату, до якого прагнуть представники даної групи, тому ефективнiсть i займає 4 мiсце серед всiх iнших цiнностей.
"творчiсть" i "щастя iнших", а також "шляхетнiсть" i "рацiоналiзм". Цi цiнностi є найменш важливими для представникiв даної групи, оскiльки нi щастя iнших людей, нi творчiсть не допоможуть їм досягти своїх цiлей, а саме матерiально забезпеченого життя. Вихованiсть i рацiоналiзм також стоять на останньому мiсцi, тому що цi цiнностi студенти, якi входять до 1 групи, не вважають обов'язковими для досягнення своїх цiлей. Цi показники свiдчать про те, що студенти, якi демонструють високий рiвень готовностi до фiнансового самозабезпечення, прагнуть заробляти якомога бiльше грошей i досягти рiвня матерiально забезпеченого життя. Для того, щоб вони могли досягти цього їм необхiдна пiдтримка друзiв i коханої людини, умiння вiдстоювати свою точку зору i йти до своєї мети через всi перешкоди i труднощi. Стараннiсть та ефективнiсть у справах представники 1 групи оцiнюють як необхiднi i важливi у своєму життi.
У 2 групi за результатами проведення методики "Цiннiснi орiєнтацiї" вийшла наступна iєрархiя життєвих цiнностей.
На 1 мiсце представники 2 групи ставлять "наявнiсть хороших i вiрних друзiв" i "акуратнiсть". Це свiдчить про те, що для представникiв даної групи найбiльш важливим є мiжособистiсне спiлкування, нiж можливiсть заробляти грошi. Акуратнiсть вважається суспiльством необхiдної для спiлкування, тому представники 2 групи, також вважають її необхiдною в своєму життi.
"любов" i "освiченiсть", тому що крiм дружнього спiлкування представникам 2 групи необхiдно ще й суспiльство коханої людини, а також тому, що в нашому суспiльствi прийнято вважати любов невiд'ємною частиною щасливого людського життя. Освiченiсть також важлива для життя в нашому суспiльствi, тому, як i любов, вважається представниками цiєї групи, важливим аспектом людського життя. "Здоров'я" i "життєрадiснiсть" займають 3 мiсце в iєрархiї цiнностей, оскiльки для людини важливо вiдчувати себе здоровим, а життєрадiснiсть допомагає переживати життєвi труднощi з легкiстю. 4 мiсце зайняли такi цiнностi, як "життєва мудрiсть" i "вихованiсть". Цi цiнностi необхiднi представникам 2 групи, так як життєва мудрiсть i вихованiсть допомагають у вирiшеннi життєвих проблем i в спiлкуваннi з людьми, а спiлкування з людьми є важливим для представникiв 2 групи. Останнє мiсце в iєрархiї життєвих цiнностей займають такi цiнностi, як "краса природи i мистецтва" i "громадське визнання", а також "чеснiсть" i "терпимiсть". Це свiдчить про небажання студентiв бути схожими на iнших людей, небажання здатися залежними вiд громадської думки, а так як чеснiсть i терпимiсть є соцiально схвалюваним якостями, вони також ставляться на останнi мiсця в iєрархiї цiнностей. Цi результати говорять про те, що для представникiв 2 групи важливим є спiлкування в будь-якому проявi, i все, що необхiдно для цього спiлкування: освiченiсть, життєрадiснiсть, вихованiсть, акуратнiсть. Але при цьому, виявляється небажання залежати вiд громадської думки, тому цiнностi терпимiсть i чеснiсть були поставленi на останнi мiсця.
Таблиця5 Середньостатистичнi данi iєрархiї цiннiсних орiєнтацiй (Список А)
| Цiнностi |
|
2 група |
| Сер. арифметичне |
Ранги |
Сер. арифметичн |
Ранги |
| Активне дiяльне життя |
6,25 |
3 |
11,55 |
14 |
| Життєва мудрiсть |
8,3125 |
9 |
6,64 |
4 |
| Здоров'я |
8,125 |
6 |
6,36 |
3 |
|
8,3125 |
10 |
10,09 |
9 |
| Краса природи та мистецтва |
13,75 |
15 |
12,64 |
17 |
| Любов |
7,5625 |
4 |
4,82 |
2 |
| Матерiально забезпечене життя |
5,4375 |
1 |
10,36 |
10 |
|
5,9375 |
2 |
4,55 |
1 |
| Суспiльне визнання |
9,4375 |
11 |
13,27 |
18 |
| Пiзнання |
9,75 |
12 |
8,45 |
6 |
| Продуктивне життя |
7,5625 |
5 |
11,27 |
13 |
| Розвиток |
8,1875 |
7 |
7,55 |
5 |
| Розваги |
10,875 |
14 |
12,55 |
16 |
|
10 |
13 |
10,55 |
11 |
| Щасливе сiмейне життя |
|
16 |
8,45 |
7 |
| Щастя iнших |
15,1875 |
18 |
11,09 |
12 |
|
14,3125 |
17 |
11,82 |
15 |
| Впевненiсть в собi |
8,1875 |
8 |
9 |
8 |
Таблиця 6 Середньостатистичнi данi iєрархiї цiннiсних орiєнтацiй (Список Б)
|
1 група |
2 група |
| Сер. арифмет. |
Ранги |
Сер. арифм. |
Ранги |
| акуратнiсть |
9,81 |
10 |
6,27 |
1 |
| вихованiсть |
11,94 |
17 |
7,18 |
4 |
| Високi запити |
7,31 |
5 |
10,45 |
11 |
| життєрадiснiсть |
9,19 |
8 |
6,45 |
3 |
| стараннiсть |
6,69 |
1 |
11,55 |
16 |
| незалежнiсть |
10,94 |
13 |
10,82 |
13 |
| непримиреннiсть до недолiкiв |
10,00 |
11 |
11,09 |
15 |
| освiченiсть |
11,56 |
14 |
6,36 |
2 |
|
12,88 |
9 |
9,91 |
9 |
| рацiоналiзм |
9,31 |
18 |
10,64 |
12 |
| самоконтроль |
7,63 |
6 |
8,82 |
6 |
| смiливiсть у вiдстоюваннi своїх iдей |
7,06 |
3 |
9,00 |
7 |
| тверда воля |
6,75 |
2 |
9,82 |
8 |
| терпимiсть |
10,44 |
12 |
12,09 |
18 |
| широта поглядiв |
8,38 |
7 |
10,82 |
14 |
|
11,81 |
15 |
11,73 |
17 |
| ефективнiсть у справах |
7,06 |
4 |
7,73 |
5 |
| чуйнiсть |
11,81 |
16 |
10,27 |
10 |
2. 4. 4 Аналiз результатiв за проективною методикою "Казка про студента, який сам себе утримував"
Аналiзуючи результати методики "казка", ми видiлили 3 основних напрямки, за якими студента описували ставлення до роботи.
1 напрямок - це "робота як спосiб заробити грошi": студенти описують роботу, як спосiб досягнення чогось, або здатнiсть ставити цiлi i досягати їх: "Усi студенти хочуть добре жити i нi в чому собi не вiдмовляти, тому майже всi йдуть працювати","Заробляти грошi Буратiно навчився з дитинства, коли продав абетку, тому вирiс неосвiдченим, але багатим!", "Прийшов одного разу студент i сказав, берiть мене на роботу, все можу. І взяли його на роботу", "До закiнчення навчання студент зрозумiв одне: сподiватися тiльки на себе, працювати, йти до своєї мети", "І тодi вiн вирiшив, що буде добре вчитися i отримувати стипендiю, потiм вiн зрозумiв, що стипендiї мало i пiшов на роботу. Тепер вiн сам заробляє собi на одяг, продукти, розваги i iнодi допомагає батькам.", "Працював студент i вантажником, i охоронцем, але платили мало. Але це його влаштовувало, тому що це були його грошi, якi вiн заробляв своєю працею", "Але потiм студент вирiшив, що вiн повинен допомагати своїм батькам. І став допомагати їм. І собi теж".
2 напрямок - це "робота як спосiб самовдосконалення i розвитку самостiйностi", тобто студенти описували роботу, як можливiсть стати самостiйними, незалежними, впевненими в собi i т. д.: "Будеш працювати i тодi зможеш стати Людиною з великої букви", "Одного разу студент зрозумiв, що пора випробувати свої сили i пiти працювати. Пiшов. І зрозумiв, що краще самому заробляти грошi. І став вiн самостiйним i впевненим у собi, що допомогло йому досягти в життi всього", "Студент-Колобок зрозумiв, що вiд його катання туди-сюди толку мало. І вирiшив вiн пiти працювати, щоб приносити користь i собi, i людям", "Студент пiшов працювати i став самостiйним, незалежним. Став дорослим чоловiком".
3 напрям - це "робота як вимушений захiд": студенти описували роботу, як необхiднiсть, "життя змусило", тощо. : "Одного разу у Аркадiя закiнчилися грошi. Через деякий час вiн став розсудливим i пiшов, i знайшов роботу ", "Закiнчилися у студента грошi. Вiн узяв у борг. А вiддавати нiчим було. Довелося йти працювати", "Жив студент, у якого вiдiбрали стипендiю. Жити стало не на що. Змусив вiн себе пiти i знайти роботу", "Жив студент бiдний, як бомж. Голодуючий тижнями. Вирiшив заробити грошей i пiшов здавати книги i зошити.", "Студент - iстота бiдне. Тому вiн повинен працювати. Ось вiн i працює. Часто на шкоду навчанню".
йти до їх досягнення, а не чекати поки все зробиться само собою. Вони виявляють свою активнiсть i цiлеспрямованiсть. Вони прагнуть досягти чогось у життi, що й виявляється в казках, в яких студент iде працювати, щоб стати багатим, щоб чогось досягти, який ставить свої цiлi, незважаючи на iнших.
У 2 групi робота розглядається в бiльшостi казок як вимушений захiд. Це свiдчення того, що студенти цiєї групи йдуть працювати не тому, що їм хочеться досягти чогось, а тому що їм це вкрай необхiдно, тому ставлення до роботи гiрше, нiж у представникiв 1 групи, частi змiни мiсця роботи i незадоволенiсть результатами роботи. Робота не приносить задоволення представникам цiєї групи, особливо коли вона втомлює. Вони не прагнуть пережити труднощi в роботi i тому або часто мiняють її, або взагалi перестають працювати.
життя i самi направляють її у бажане русло. А представники 2 групи, не хочуть самостiйно вiдповiдати за своє життя, вони вважають за краще перекладати вiдповiдальнiсть на когось iншого: на батькiв, на бабусь i дiдусiв, на своїх супутникiв життя.
"Особистiсний диференцiал"
Проведення методики "Особистiсний диференцiал" дало наступнi результати.
У 1 групi за шкалою "оцiнка" вийшли високi результати (середнє арифметичне значення = 13,6), що свiдчить про те, що всi представники 1 групи приймають себе такими, якими вони є, приймають в собi всi свої якостi. Показник сили знаходиться на високому рiвнi (середнє арифметичне значення = 12,6), що говорить про те, що всi представники 1 групи впевненi в собi, схильнi покладатися на свої сили у важких ситуацiях. Показник активностi знаходиться на середньому рiвнi (середнє арифметичне значення = 9,4), що є свiдченням того, що всi представники 1 групи є активними, енергiйними, товариськими й емоцiйно вiдгукаються на ситуацiю. Це показники говорять про те, що студенти, якi входять до 1 групу оцiнюють себе досить високо, вони вважають, що вони впевненi в собi, схильнi покладатися тiльки на себе у важких ситуацiях, що вони активнi й енергiйнi. Саме цi характеристики допомагають їм працювати i прагнути до матерiально забезпеченого життя.
У 2 групi показники оцiнки знаходяться на середньому рiвнi (середнє арифметичне значення = 10,6), що говорить про те, що представники цiєї групи тiльки лише частково приймають себе такими, якими вони є i лише частково визнають себе носiями позитивних, соцiально прийнятних характеристик. Показники сили знаходяться на низькому рiвнi (середнє арифметичне значення = -0,45). Цi показники свiдчать про недостатнiй самоконтролi, нездатностi триматися прийнятої лiнiї поведiнки i залежно вiд зовнiшнiх обставин i оцiнок. Показники активностi також низькi (середнє арифметичне значення = 2,8). Це є показником того, що представники другої групи iнтровертiрованнимi, проявляють певну пасивнiсть i спокiйнi емоцiйнi реакцiї.
Цi результати говорять про те, що представники 2 групи оцiнюють себе нижче, нiж представники 1 групи. Вони бiльш спокiйнi, менш товариськi й не впевненi у собi та своїх силах. Вони не оцiнюють себе, як енергiйних, активних людей, тому в життi вони також мало виявляють цi характеристики.
| Шкали |
Середн. Арифметич. |
| 1 група |
|
| оцiнка |
13,56 |
10,64 |
| сила |
12,63 |
-0,45 |
| активнiсть |
9,38 |
2,82 |
приймають, i не прагнуть себе переробити. Студенти, що входять до 1 групи проявляють набагато бiльше активностi по вiдношенню до свого життя, нiж студенти, що входять в 2 групу, тому що вони не "пливуть за течiєю", а за допомогою своєї сили, якої вони також вiдрiзняються, прагнуть змiнити стан речей у свого життя i виправити її таким чином, щоб бути її повнiстю задоволеними.
2. 5 Корреляцiйний аналiз даних, отриманих у дослiджуваних групах студентiв
При порiвняннi методик "Цiннiснi орiєнтацiї" i "Особистiсний диференцiал" за допомогою критерiю Спiрмена були виявленi наступнi кореляцiї:
Таблиця 8. Корелюючi показники в 1 групi за методом Спiрмена
| шкали |
Spearman |
|
p-level |
| оцiнка & аккуратн. |
|
|
0,017951 |
| оцiнка & краса природи та мистецтва |
-0,279226 |
-1,08805 |
|
Таблиця 9. Корелюючi показники в 2 групi за методом Спiрмена
| Шкали |
Spearman |
|
p-level |
| оцiнка & свобода |
0,835287 |
4,55765 |
0,001371 |
| оцiнка & щастя iнших |
|
|
0,043130 |
| & творчiсть |
-0,657344 |
-2,61685 |
0,027955 |
| & освiдченiсть |
|
-2,78099 |
0,021366 |
| & вiдповiдальнiсть |
-0,635746 |
-2,47084 |
|
| оцiнка & смiливiсть у вiдстоюваннi своїх iдей |
0,635514 |
2,46933 |
0,035609 |
| оцiнка & чеснiсть |
-0,613055 |
|
0,044898 |
| активнiсть & здоров'я |
0,657407 |
2,61729 |
|
| активнiсть & наявнiсть гарних та вiрних друзiв |
0,679077 |
2,77527 |
|
| сила & наявнiсть гарних та вiрних друзiв |
0,784756 |
3,79840 |
|
| сила & акуратнiсть |
-0,743667 |
-3,33707 |
0,008701 |
| & вихованiсть |
-0,611137 |
-2,31630 |
|
У 1 групi взаємопов'язанi такi показники як оцiнка i акуратнiсть. Це говорить про те, що якщо у представникiв даної групи оцiнка себе знаходиться на високому рiвнi, то акуратнiсть обов'язково буде знаходитися на високому рiвнi. Це говорить про те, що прийняття себе, висока самооцiнка обов'язково має на увазi акуратнiсть у всьому: у поведiнцi, у зовнiшньому виглядi, у спiлкуваннi, але в першу чергу в зовнiшньому виглядi на роботi. Чим акуратнiше людина, тим вище вiн себе оцiнює. Також акуратнiсть може бути пов'язана з дрес кодом: людина оцiнює себе вище, якщо вiн виглядає презентабельно. Тодi ж вiн може розраховувати i на бiльш високу зарплату. Оцiнка та краса природи i мистецтва обратно пов'язанi: тобто якщо висока оцiнка, то цiннiсть краси природи i мистецтва буде низькою, i навпаки. Це пов'язано з тим, що чим вище самооцiнка людини, чим менше вiн звертає уваги на навколишнiй свiт, для нього цiннiсть становить тiльки вiн сам, його бажання i можливостi.
"оцiнка" i "свобода", "сила" та "наявнiсть хороших i вiрних друзiв", "активнiсть" i "здоров'я", "оцiнка" i "смiливiсть у вiдстоюваннi своїх думок". Це говорить про те, що представники 2 групи вважають, що чим сильнiша людина, чим бiльше у неї друзiв, що чим вище людина оцiнює сам себе, тим вiльнiше вона i смiливiше вiдстоює свої iдеї i погляди, чим активнiше людина, тим вона здоровiша. Це пов'язано з тим, що впевнена у собi людина завжди i в усьому буде сильнiша i активнiша, а люди вважають за краще дружити з активними i сильними людьми.
Негативнiкореляцiї виявилися мiж такими шкалами: "оцiнка" i "щастя iнших", "оцiнка" i "творчiсть", "оцiнка" i "освiченiсть", "оцiнка" i "вiдповiдальнiсть", "оцiнка" i "чеснiсть", "сила" i "акуратнiсть", "сила" i "вихованiсть". Це говорить про те, що студенти, якi входять в 2 групу вважають, чим вище оцiнюють себе, тим менше значення придiляють iншим людям, менше уваги вiддають рiвнем освiченостi i вiдповiдальностi, вони приймають себе такими, якими вони є. Представники даної групи менше цiнують акуратнiсть i вихованiсть, нiж силу: чим вони сильнiшi, тим менше прагнуть бути акуратними i вихованими. Це пов'язано з тим, що чим бiльш впевненою в собi людина, тим сильнiше вiн себе вважає, а значить приймає себе саме таким, який вiн є, i тому не придiляє уваги таким характеристикам, як чеснiсть, вихованiсть, освiченiсть, вiдповiдальнiсть, навiть якщо в нього не будуть розвиненi цi риси, вiн все одно буде сприймати себе як самого кращого i сильного.
При порiвняннi методик "Цiннiснi орiєнтацiї" i "Казка" вийшли наступнi результати:
Таблиця 10 Корелюючi показники в 1 групi
| Шкали |
Spearman |
t(N-2) |
p-level |
| робота-спосiб заробляння грошей & свобода |
|
|
0,045791 |
| робота-спосiб заробляння грошей & смiливiсть у вiдстоюваннi своїх iдей |
-0,861058 |
|
0,027616 |
| & свобода |
|
|
0,044105 |
| робота-самовдоск. & рацiоналiзм |
-0,716541 |
|
|
| Шкали |
Spearman |
t(N-2) |
p-level |
| & життєва мудрiсть |
|
-4,34741 |
0,004836 |
| & впевненiсть в собi |
|
3,61465 |
0,011169 |
| робота-самовдоск. & старанiсть |
-0,726022 |
-2,58610 |
0,041429 |
| робота-самовдосконалення & незалежнiсть |
0,732937 |
2,63903 |
|
| & чеснiсть |
0,722642 |
|
0,027853 |
За отриманими результатами 1 групи можна говорити про те, що мiж такими шкалами як "робота як самовдосконалення" i "свобода" iснує позитивна кореляцiя, що свiдчить про те, що студентам для того, щоб проявити себе в роботi, удосконалюватися з допомогою роботи необхiдно вiдчувати себе вiльними.
Мiж iншими шкалами: "робота - спосiб заробляння грошей" i "свобода", "робота - спосiб заробляння грошей" i "смiливiсть у вiдстоюваннi своїх iдей", "робота - самовдосконалення" i "рацiоналiзм" iснують негативнiкореляцiї, що говорить про те, що якщо робота для студента - це тiльки мета, що вiн не буде високо цiнувати свободу та вмiння вiдстоювати свої iдеї i погляди; якщо робота - це спосiб самовдосконалення, то рацiоналiзм не вважається однiєю з найголовнiших цiнностей, що свiдчить про те, що студенти не вважають вмiння логiчно мiркувати головним критерiєм самовдосконалення, для них iснують iншi основоположнi критерiї вдосконалення.
У 2 групi вийшли такi кореляцiї: мiж такими шкалами як "робота як самовдосконалення" i "впевненiсть у собi", "робота як самовдосконалення" i "незалежнiсть", "робота як вимушений захiд" i "чеснiсть" iснують позитивнi кореляцiї, що свiдчить про тому, що якщо студент вважає роботу способом самовдосконалюватися, вiн набуває впевненостi в собi i незалежнiсть, i починає цiнувати цi якостi. А якщо студент починає працювати тiльки в тому випадку, якщо його щось змушує, змушує почати працювати, то в цьому випадку вiн починає цiнувати чеснiсть, оскiльки вона допомагає йому в роботi.
Негативнi кореляцiї вийшли мiж шкалами "робота як самовдосконалення" i "життєва мудрiсть", "робота як самовдосконалення" i "стараннiсть". Цi кореляцiї говорять про те, що студенти не розглядають роботу як можливiсть придбати життєву мудрiсть, а стараннiсть не допомагає їм удосконалюватися i працювати.
При порiвняннi методик "Казка" та "Особистiсний диференцiал" методом Спiрмена в 1 групi значущих кореляцiй не виявилося. При порiвняннi даних методик у 2 групi вийшли наступнi результати:
Таблиця 12Корелюючi показники в 2 групi
Кореляцiя мiж "роботою як вимушеною мiрою" i "оцiнкою" негативна, що говорить про те, що якщо студент себе високо оцiнює, то вiн не розглядає роботу як вимушений захiд, робота для нього виступає чимось iншим, i навпаки, якщо для студента робота - це вимушений захiд, то вiн не буде себе високо оцiнювати.
2. 6 Порiвняння даних, отриманих у дослiджуваних групах студентiв
При порiвняннi двох груп за допомогою статистичного методу обробки даних Манна - Уiтнi, вийшли наступнi значущi результати:
Таблиця 13 Значущi вiдмiнностi в двох групах
| Шкали |
Z |
p-level |
| сила |
3,82434 |
|
| активнiсть |
2,68938 |
0,006958 |
|
-2,46732 |
0,013357 |
| Матерiально забезпечене життя |
-2,26993 |
0,021737 |
| Продуктивнее життя |
-2,09722 |
0,035184 |
| Щасливе сiмейне життя |
2,83742 |
|
| Щастя iнших |
2,88676 |
0,002932 |
|
2,07255 |
0,037451 |
|
|
0,014918 |
|
-2,31928 |
0,019922 |
| освiченiсть |
2,56601 |
0,010034 |
Нами були виявленi вiдмiнностi за самооцiнкою: за силою та активностi; по життєвими цiнностями: активне дiяльне життя, матерiально забезпечене життя, продуктивне життя, щасливе сiмейне життя, щастя iнших, акуратнiсть, вихованiсть, ретельнiсть та освiченiсть. Представники 1 групи оцiнюють себе як бiльш сильних i активних, а представники 2 групи вважають, що не достатньо проявляють свою силу i активнiсть, незважаючи на те, що оцiнюють вони себе, як i представники 1 групи, досить високо, вони себе поважають i приймають себе такими, якими вони є. Але дiйсно, представники 2 групи менше активнi по вiдношенню до свого життя i менше сил прикладають для того, щоб щось зробити або чогось домогтися.
Активне дiяльне життя також оцiнюється представниками 2 груп по-рiзному: студенти з 1 групи ставлять його на 3 мiсце, а студенти з 2 - на 14. Цi вiдмiнностi свiдчать про те, що студенти, якi виявляють свою силу i активнiсть (представники 1 групи), направляють їх на своє життя, прагнуть зробити своє життя найбiльш активним та дiяльним. Саме коли життя стає активним та дiяльним, студенти починають досягати своїх цiлей, а представники 1 групи ставлять їх перед собою. Представники ж 2 групи, на вiдмiну вiд представникiв 1 групи, не вважають, що активне та дiяльне життя є запорукою успiху, тому вони i оцiнюють свою силу i активнiсть нижче. Представники 2 груп значимо вiдрiзняються у своїй оцiнцi матерiально забезпеченого життя: представники 1 групи ставлять матерiально забезпечене життя на 1 мiсце серед всiх життєвих цiнностей, а представники 2 групи - на 10. Це говорить про те, що представники цих 2 груп придiляють досягненню матерiального благополуччя рiзну увагу. Представники 1 групи прагнуть як тiльки можна полiпшити свiй матерiальний стан, i тому всю свою активнiсть i силу вони направляють на досягнення цього результату. А представники 2 групи менше уваги придiляють цьому питанню, тому й проявляють менше активностi по вiдношенню до свого життя i не так високо цiнують матерiально забезпечене життя, бiльше уваги придiляють iншим питанням та сферам життя.
Продуктивне життя також оцiнюється представниками двох груп значимо вiдмiнно: воно займає 5 мiсце серед цiнностей у представникiв 1 групи, i 13 - у 2 групи. Цi показники говорять про те, що представники 1 групи розумiють, що якщо нiчого не робити, то нiчого i не досягнеш в цьому життi i тому вони самi прагнуть заповнити своє життя i прагнуть зробити його якомога бiльш насиченим i продуктивним, у них для цього достатньо сил та активностi. Для представникiв 2 групи продуктивнiсть їх життя являє меншу цiннiсть. Оскiльки вони не бажають самостiйно забезпечувати себе, вважають, що це зможе зробити хтось iнший, i тому їхнє життя нiяк не може бути продуктивним, оскiльки немає в ньому сенсу i цiлей.
Щасливе сiмейне життя посiдає 16 мiсце серед всiх цiнностей у представникiв 1 групи та 7 - у представникiв 2 групи. Це означає, що представники 1 групи направляють всю свою увагу в даний момент тiльки на досягнення високого рiвня матерiального забезпечення, вони вважають за краще спочатку чогось досягти в життi, а потiм вже заводити сiм'ю, оскiльки вони розумiють, що сiм'я - це вiдповiдальнiсть, i її потрiбно утримувати, а щоб її утримувати, потрiбно мати грошi. Тому зараз вони спрямованi на те, щоб навчитися заробляти грошi i заробити їх. А представники 2 групи, на вiдмiну вiд представникiв 1 групи, вiддають перевагу родинi, а не добування грошей. Це може бути пов'язано з тим, що представники 2 групи ще не до кiнця розумiють, що сiмейне життя - це вiдповiдальнiсть i для того, щоб її будувати, потрiбно для цього мати хоч якiсь грошi i можливiсть постiйно їх заробляти. А те, що матерiально забезпечене життя не займає серед життєвих цiнностей у представникiв 2 групи перше мiсце, то, що вони не виявляють активностi щодо добування грошей, говорить про те, що вони ще не розумiють вiдповiдальнiсть, яка покладається на людину при створеннi сiм'ї , а також про те, що сiм'я видається їм чимось нереальним, вони не можуть реально оцiнити значимiсть i складнiсть створення нового осередку суспiльства.
Щастя iнших також значуще розрiзняється у представникiв двох груп: ця цiннiсть посiдає 18 мiсце в iєрархiї цiнностей у представникiв 1группи, i 12 - у 2 групi. Цi данi пов'язанi з тим, що коли людина спрямована на задоволення своїх потреб, коли вона розумiє, що вона повинна забезпечити своє життя самостiйно, що вона може покладатися тiльки на себе, вона не звертає увагу на людей, на їх життя, її цiкавить тiльки вона i її життя. А коли люди пасивнi й не вважають грошi одним з головних аспектiв свого життя, вони намагаються самореалiзуватися, допомагаючи iншим людям, намагаючись полiпшити їх життя, що говорить про те, що вони не розумiють цiннiсть своєї життя i вважають, що тiльки якщо будуть щасливi iншi, вони зможуть бути щасливими.
Акуратнiсть на 10 мiсцi в 1 групi i на 1 - у 2, що говорить про те, що представники 1 групи не вважають, що акуратнiсть є запорукою успiху, вони вважають за краще сподiватися на свою силу, активнiсть i цiлеспрямованiсть. Їм не вистачає часу весь час проявляти акуратнiсть, тому що вони завжди чимось зайнятi, завжди кудись поспiшають. А ось представники 2 групи, навпаки, можуть дозволити собi бути акуратними, тому що вони менш активнi, у них бiльше часу, щоб все робити повiльнiше i, отже, акуратнiше.
Вихованiсть на 17 мiсцi на думку студентiв з 1 групи, i на 4 - на думку студентiв з 2 групи. Цi показники свiдчать про те, що студенти, якi входять до складу 1 групи при досягненнi своїх цiлей не покладаються на таку якiсть як вихованiсть, що може бути пов'язано з тим, що в нашому сучасному свiтi iнодi доводиться проявити нахабство, щоб тебе почули, побачили, щоб дiйти до того, що ти хочеш. Представники 2 групи, навпаки, покладаються тiльки на свою вихованiсть, i тому вони не завжди можуть заробити собi на життя, iнодi потрiбно умiти "дати здачу", а не "пiдставляти iншу щоку".
вони розумiють, що треба все виконувати вчасно i добре, щоб їх роботу оцiнили високо i наступного разу не побоялися довiрити їм роботу знову. А так як представники 2 групи не сильно високо оцiнюють цiннiсть старанностi, то вони i не замислюються над тим, чому вони не можуть самостiйно себе забезпечити i чому у деяких з них не виходить довго залишатися працювати на одному i тому ж мiсцi роботи, їм просто важко справляти з роботою i тому стараннiсть не є головною цiннiстю в їхньому життi.
Освiченiсть займає 14 мiсце в iєрархiї життєвих цiнностей 1 групи та 2 мiсце в iєрархiї життєвих цiнностей 2 групи, що свiдчить про те, що студенти, якi входять до 1 групи бiльше надiй покладають не на рiвень освiченостi, а на наявнiсть життєвого досвiду, який допомагає в подоланнi життєвих труднощiв i при вирiшеннi будь-яких завдань. А студенти, що входять до складу 2 групи, не цiнують життєвий досвiд, вони вважають, що якщо є освiта, то значить людина вже все може зробити i з усiм впоратися.
що вони знають, що для того, щоб чогось у життi досягти, необхiдно щось робити, постiйно працювати i дiяти. А представники 2 групи бiльше цiнують щасливе сiмейне життя, акуратнiсть i шляхетнiсть. Представники 1 групи на свою думку бiльш активнi i сильнi, вони оцiнюють себе i свої здiбностi вище, нiж представники 2 групи, якi повiльнiшi i розторопнi, тому для них i важливi акуратнiсть i шляхетнiсть. Отже, у представникiв 1 групи сприйняття себе краще i вище, нiж у представникiв 2 групи, що говорить про те, що самооцiнка у представникiв 1 групи вища, нiж у представникiв 2 групи.
Висновки
У результатi можна зробити наступнi висновки:
1. Готовнiсть до фiнансового самозабезпечення - здатнiсть мобiлiзувати ресурси особистостi на добування i присвоєння доходiв. Готовнiсть включає знання, вмiння, навички, налаштованiсть на конкретнi дiї, якi можна назвати функцiональним станом особистостi, результатом психiчних процесiв, що передують конкретнiй дiяльностi. Таким чином, готовнiсть до фiнансового самозабезпечення - це сукупнiсть знань, умiнь, навичок, настрою на конкретнi дiї, якi мають на метi добування i присвоєння доходiв.
2. Усi студенти випускних курсiв, якi брали участь у дослiдженнi, мають досвiд роботи, але не всi впевненi в тому, що зможуть повнiстю себе забезпечити: суб'єктивний рiвень готовностi студентiв до фiнансового самозабезпечення i ставлення студентiв обох груп до самостiйного матерiального забезпечення має як високий, так i низький рiвнi.
грошi тiльки на необхiднi їм речi, i на продукти харчування, а студенти, що демонструють низький рiвень готовностi до фiнансового самозабезпечення, в бiльшiй мiрi схильнi витрачати грошi на розваги i вiдпочинок.
4. Були виявленi вiдмiнностi в структурi цiннiсних орiєнтацiй студентiв двох груп: студенти, що демонструють високий рiвень готовностi до фiнансового самозабезпечення, бiльше цiнують матерiально забезпечене життя i все, що допомагає в досягненнi високого рiвня матерiального стану, меншу перевагу вiддають освiченостi й акуратностi, а студенти, що демонструють низький рiвень готовностi до фiнансового самозабезпечення, велику цiннiсть надають мiжособистiсним вiдносинам i тому, що дозволяє досягти довiрчих i близьких вiдносин з людьми, а також освiченостi, меншу перевагу вiддають терпимостi i старанностi.
значимо вище самооцiнки студентiв з низьким ступенем готовностi за факторами оцiнки та активностi.
Перспективи подальшого дослiдження: подальшу роботу можна направити на виявлення чинникiв, якi формують готовнiсть до фiнансового самозабезпечення, також можна вивчати гендернi особливостi готовностi до матерiального самозабезпечення.
Список лiтератури
5) Дейнека О. С. Экономическая психология. – Спб.: Издательство С. -Петербургского университета, 2000. – 160 с.
7) Иконникова С. Н. Молодежь о себе, о своих сверстниках (социологическое исследование). – Л.: Лениздат, 1969. – 134 с.
8) Китов А. И. Экономическая психология. – М.: Экономика, 1987. – 303 с.
9) Кон И. С. Психология юношеского возраста: Проблемы формирования личности. - М., 1976. - 175 с.
10) Лисовский В. Т. Личность студента. – Л.: Издательство ЛГУ, 1974. – 184 с.
"Профессiонал", 2006. – 400 с.
14) Яновская С. Г., Яновская Ю. Э. Психологические особенности отошения к деньгам у потенциальных предпринимателей// Вiсник Харкiвського нацiонального университету. – 2005. – № 653. – с. 235-238.
15) http://psf.grsu.by/NauchRab/pub/01/03
Богословская М. В. Готовность Ит-студентов к профессиональной деятельности.
17) http://ru.wikipedia.org/wiki/
Приложение
Таблица 14. Сравнение методик "Ценностные ориентации" и "Сказка" в 1 группе. (1 половина).
| шкалы |
Valid |
Spearman |
|
|
| работа-сп. зар. ден. & активна. деят. жизнь |
15 |
-0,524631 |
|
|
| & жизненная мудрость |
15 |
0,735814 |
|
|
| работа-сп. зар. ден. & здоровье |
15 |
0,061721 |
0,12368 |
|
| работа-сп. зар. ден. & интересная работа |
15 |
0,375735 |
|
|
| работа-сп. зар. ден. & красота природы и искусства |
15 |
0,557452 |
1,34292 |
|
| работа-сп. зар. ден. & любовь |
15 |
-0,469668 |
|
|
| работа-сп. зар. ден. & развлечения материально обеспеченная жизнь |
15 |
0,196748 |
0,40134 |
0,708686 |
| работа-сп. зар. ден. & наличие хороших и верных друзей |
15 |
0,032791 |
0,06562 |
0,950831 |
| работа-сп. зар. ден. & общественное признание |
15 |
-0,579257 |
|
|
| & познание |
15 |
0,422701 |
0,93284 |
0,403711 |
| работа-сп. зар. ден. & продуктивная жизнь |
15 |
-0,286039 |
-0,59702 |
0,582643 |
| & развитие |
15 |
|
|
|
| работа-сп. зар. ден. & развлечения |
15 |
|
-1,42124 |
|
| & свобода |
15 |
|
-2,86299 |
|
| & счастливая семейная жизнь |
15 |
|
|
0,654224 |
| & счастье других |
15 |
|
-0,23494 |
0,825794 |
| работа-сп. зар. ден. & творчество |
15 |
-0,492622 |
|
0,320840 |
| работа-сп. зар. ден. & уверернность в себе |
15 |
-0,163956 |
-0,33241 |
0,756269 |
| работа-самосов. & активна. деят. жизнь |
17 |
-0,195003 |
-0,48701 |
0,643532 |
| работа-самосов. & жизненная мудрость |
17 |
|
|
|
| & здоровье |
17 |
|
-0,58242 |
|
| работа-самосов. & интересная работа |
17 |
0,118069 |
|
0,780669 |
| & красота природы и искусства |
17 |
-0,162551 |
-0,40353 |
0,700543 |
| & любовь |
17 |
0,018643 |
|
0,965053 |
| работа-самосов. & развлечения материально обеспеченная жизнь |
17 |
|
|
0,742259 |
| & наличие хороших и верных друзей |
17 |
-0,584133 |
-1,76284 |
0,128389 |
| работа-самосов. & общественное признание |
17 |
-0,323137 |
-0,83639 |
0,434973 |
| работа-самосов. & познание |
17 |
-0,105641 |
|
0,803392 |
| работа-самосов. & продуктивная жизнь |
17 |
|
|
0,380453 |
| работа-самосов. & развитие |
17 |
0,457104 |
|
|
| работа-самосов. & развлечения |
17 |
0,132099 |
0,32644 |
0,755181 |
| & свобода |
17 |
0,719760 |
2,53959 |
0,044105 |
| работа-самосов. & счастливая семейная жизнь |
17 |
|
-1,64108 |
0,151891 |
| работа-самосов. & счастье других |
17 |
|
|
0,312472 |
| работа-самосов. & творчество |
17 |
0,582325 |
1,75458 |
|
| работа-самосов. & уверернность в себе |
17 |
-0,569666 |
-1,69781 |
0,140463 |
| работа - вынужд. мера & активна. деят. жизнь |
22 |
|
|
|
| работа - вынужд. мера & жизненная мудрость |
22 |
0,142325 |
0,40670 |
0,694895 |
| работа - вынужд. мера & здоровье |
22 |
|
-0,90422 |
0,392292 |
| & интересная работа |
22 |
-0,260580 |
-0,76340 |
0,467136 |
| работа - вынужд. мера & красота природы и искусства |
22 |
0,228894 |
0,66507 |
0,524713 |
| & любовь |
22 |
0,519651 |
1,72031 |
0,123688 |
| работа - вынужд. мера & развлечения материально обеспеченная жизнь |
22 |
|
-0,85308 |
0,418423 |
| & наличие хороших и верных друзей |
22 |
|
0,57496 |
0,581124 |
| работа - вынужд. мера & общественное признание |
22 |
-0,433594 |
|
|
| & познание |
22 |
-0,213144 |
|
0,554358 |
| & продуктивная жизнь |
22 |
-0,394210 |
-1,21324 |
0,259641 |
| & развитие |
22 |
0,170379 |
|
|
| работа - вынужд. мера & развлечения |
22 |
-0,572609 |
|
|
| & свобода |
22 |
|
|
0,609300 |
| работа - вынужд. мера & счастливая семейная жизнь |
22 |
0,213524 |
0,61820 |
0,553635 |
| работа - вынужд. мера & счастье других |
22 |
0,222375 |
0,64512 |
|
| работа - вынужд. мера & творчество |
22 |
-0,105562 |
|
0,771639 |
| работа - вынужд. мера & уверернность в себе |
22 |
0,060134 |
0,17039 |
|
Таблица 15. Сравнение методик "Ценностные ориентации" и "Сказка" в 1 группе. (2 половина).
| Шкалы |
Valid |
Spearman |
t(N-2) |
p-level |
| & аккуратность |
15 |
|
|
|
| работа-сп. зар. ден. & воспитанность |
15 |
0,047673 |
0,09545 |
|
| работа-сп. зар. ден. & высокие запросы |
15 |
-0,063564 |
|
|
| работа-сп. зар. ден. & жизнерадостность |
15 |
|
-1,04447 |
0,355232 |
| работа-сп. зар. ден. & исполнительность |
15 |
0,234834 |
0,48318 |
0,654224 |
| & независимость |
15 |
|
-0,28464 |
0,790048 |
| & непримиримость к недостаткам |
15 |
|
|
0,174950 |
| работа-сп. зар. ден. & образованность |
15 |
0,092582 |
0,18596 |
0,861524 |
| & ответственность |
15 |
0,116667 |
0,23494 |
|
| работа-сп. зар. ден. & рационализм |
15 |
-0,187867 |
-0,38255 |
0,721514 |
| работа-сп. зар. ден. & самоконтроль |
15 |
0,391390 |
|
0,442893 |
| работа-сп. зар. ден. & смелость в отстаиваниях своих идей |
15 |
-0,861058 |
|
|
| & твердая воля |
15 |
|
-0,81088 |
|
| работа-сп. зар. ден. & терпимость |
15 |
0,626224 |
1,60644 |
|
| работа-сп. зар. ден. & широта взглядов |
15 |
-0,308607 |
-0,64889 |
0,551786 |
| работа-сп. зар. ден. & честность |
15 |
-0,234834 |
|
0,654224 |
| & эффективность в делах |
15 |
|
|
|
| работа-сп. зар. ден. & чуткость |
15 |
0,648074 |
1,70193 |
|
| & аккуратность |
17 |
0,414021 |
1,11411 |
0,307860 |
| работа-самосов. & воспитанность |
17 |
|
-0,71029 |
|
| работа-самосов. & высокие запросы |
17 |
-0,300094 |
|
|
| & жизнерадостность |
17 |
|
0,96676 |
0,371001 |
| работа-самосов. & исполнительность |
17 |
-0,284146 |
-0,72593 |
0,495209 |
| работа-самосов. & независимость |
17 |
-0,185312 |
-0,46192 |
0,660412 |
| работа-самосов. & непримиримость к недостаткам |
17 |
-0,366636 |
-0,96529 |
|
| работа-самосов. & образованность |
17 |
-0,134615 |
-0,33277 |
0,750629 |
| работа-самосов. & ответственность |
17 |
|
0,97901 |
0,365382 |
| работа-самосов. & рационализм |
17 |
|
-2,51620 |
0,045520 |
| & самоконтроль |
17 |
-0,205068 |
|
0,626141 |
| работа-самосов. & смелость в отстаиваниях своих идей |
17 |
0,118069 |
|
0,780669 |
| работа-самосов. & твердая воля |
17 |
0,602564 |
|
|
| работа-самосов. & терпимость |
17 |
|
0,79542 |
0,456672 |
| работа-самосов. & широта взглядов |
17 |
-0,496944 |
-1,40272 |
|
| работа-самосов. & честность |
17 |
0,101274 |
0,24935 |
0,811406 |
| работа-самосов. & эффективность в делах |
17 |
|
0,38139 |
|
| работа-самосов. & чуткость |
17 |
-0,006626 |
-0,01623 |
0,987576 |
| & аккуратность |
22 |
0,248241 |
0,72482 |
0,489217 |
| & воспитанность |
22 |
0,187083 |
0,53866 |
0,604781 |
| работа - вынужд. мера & высокие запросы |
22 |
|
-0,51049 |
0,623491 |
| работа - вынужд. мера & жизнерадостность |
22 |
0,381809 |
1,16844 |
0,276268 |
| работа - вынужд. мера & исполнительность |
22 |
-0,125775 |
-0,35859 |
0,729178 |
| & независимость |
22 |
-0,145190 |
-0,41506 |
0,689008 |
| работа - вынужд. мера & непримиримость к недостаткам |
22 |
0,073497 |
0,20844 |
0,840091 |
| работа - вынужд. мера & образованность |
22 |
-0,096882 |
-0,27532 |
0,790048 |
| работа - вынужд. мера & ответственность |
22 |
-0,112883 |
|
0,756192 |
| & рационализм |
22 |
-0,046625 |
-0,13202 |
0,898229 |
| & самоконтроль |
22 |
-0,221762 |
|
0,538057 |
| & смелость в отстаиваниях своих идей |
22 |
-0,379663 |
|
0,279203 |
| & твердая воля |
22 |
-0,301613 |
-0,89476 |
0,397037 |
| & терпимость |
22 |
|
|
|
| работа - вынужд. мера & широта взглядов |
22 |
|
1,40505 |
0,197627 |
| работа - вынужд. мера & честность |
22 |
-0,207127 |
-0,59883 |
0,565852 |
| работа - вынужд. мера & эффективность в делах |
22 |
|
|
0,693082 |
| работа - вынужд. мера & чуткость |
22 |
0,498785 |
|
|
Таблица 16. Сравнение методик "Ценностные ориентации" и "Сказка" во 2 группе.
| Valid |
|
|
p-level |
| оценка & активная деят. жизнь |
25 |
0,446778 |
1,49818 |
|
| & жизнен. мудрость |
25 |
-0,403760 |
-1,32400 |
|
| оценка & здоровье |
25 |
|
1,85340 |
0,096826 |
| оценка & интересная работа |
25 |
|
|
0,956701 |
| оценка & красота прир. и искусства |
25 |
-0,224825 |
-0,69220 |
0,506279 |
| оценка & любовь |
25 |
|
|
0,329915 |
| & матер. обесп. жизнь |
25 |
0,131950 |
|
0,698952 |
| & налич. хор. и. верн. друзей |
25 |
|
-0,42476 |
0,680989 |
| оценка & обществ. призн. |
25 |
-0,403264 |
|
|
| & познание |
25 |
|
-0,69297 |
0,505816 |
| оценка & прод. жизнь |
25 |
|
0,18788 |
0,855142 |
| оценка & развитие |
25 |
-0,180151 |
-0,54944 |
0,596071 |
| оценка & развлечения |
25 |
|
1,22782 |
0,250656 |
| оценка & свобода |
25 |
|
4,55765 |
0,001371 |
| & сч. сем. жизнь |
25 |
-0,138577 |
-0,41978 |
0,684488 |
| & счаст. др. |
25 |
-0,617064 |
-2,35248 |
0,043130 |
| & творчество |
25 |
-0,657344 |
-2,61685 |
0,027955 |
| оценка & увео. в. себе |
25 |
-0,179488 |
|
0,597446 |
| сила & активная деят. жизнь |
25 |
0,332569 |
|
|
| & жизнен. мудрость |
25 |
0,134897 |
|
|
| сила & здоровье |
25 |
0,377884 |
|
0,251868 |
| сила & интересная работа |
25 |
|
|
0,935682 |
| сила & красота прир. и искусства |
25 |
-0,338770 |
|
0,308156 |
| сила & любовь |
25 |
|
0,57689 |
0,578157 |
| сила & матер. обесп. жизнь |
25 |
|
0,60360 |
|
| сила & налич. хор. и. верн. друзей |
25 |
|
3,79840 |
0,004228 |
| & обществ. призн. |
25 |
|
1,74816 |
0,114374 |
| & познание |
25 |
0,016092 |
0,04828 |
0,962546 |
| сила & прод. жизнь |
25 |
0,016055 |
0,04817 |
0,962632 |
| сила & развитие |
25 |
|
-0,85673 |
0,413821 |
| & развлечения |
25 |
-0,267735 |
-0,83364 |
0,426055 |
| сила & свобода |
25 |
-0,222989 |
-0,68625 |
|
| сила & сч. сем. жизнь |
25 |
-0,601832 |
|
0,050114 |
| & счаст. др. |
25 |
-0,353709 |
|
|
| сила & творчество |
25 |
-0,180143 |
-0,54942 |
|
| сила & увео. в. себе |
25 |
0,046190 |
0,13872 |
0,892726 |
| активность & активная деят. жизнь |
25 |
|
|
|
| активность & жизнен. мудрость |
25 |
|
0,28162 |
0,784604 |
| активность & здоровье |
25 |
0,657407 |
|
|
| & интересная работа |
25 |
-0,277778 |
-0,86747 |
0,408217 |
| & красота прир. и искусства |
25 |
-0,233106 |
-0,71913 |
|
| активность & любовь |
25 |
|
0,51324 |
0,620144 |
| & матер. обесп. жизнь |
25 |
|
-0,26369 |
0,797958 |
| активность & налич. хор. и. верн. друзей |
25 |
|
2,77527 |
|
| & обществ. призн. |
25 |
0,273783 |
|
|
| активность & познание |
25 |
|
|
0,596094 |
| активность & прод. жизнь |
25 |
-0,294934 |
-0,92599 |
|
| активность & развитие |
25 |
0,059772 |
|
0,861418 |
| активность & развлечения |
25 |
0,119543 |
0,36122 |
0,726269 |
| & свобода |
25 |
|
-0,66718 |
0,521392 |
| активность & сч. сем. жизнь |
25 |
-0,326445 |
|
0,327193 |
| активность & счаст. др. |
25 |
-0,268272 |
-0,83544 |
0,425093 |
| & творчество |
25 |
|
-0,82281 |
0,431876 |
| активность & увео. в. себе |
25 |
0,004640 |
|
0,989196 |
| оценка & аккуратность |
25 |
|
|
|
| & воспит. |
25 |
-0,144860 |
-0,43921 |
0,670864 |
| оценка & высокие запросы |
25 |
0,498836 |
1,72668 |
|
| оценка & жизнерад. |
25 |
|
-0,63183 |
|
| оценка & исполнит |
25 |
|
0,45986 |
|
| & независимость |
25 |
0,261585 |
0,81307 |
0,437159 |
| оценка & непримиримость к недост |
25 |
0,310912 |
|
0,352051 |
| & образов. |
25 |
-0,679831 |
-2,78099 |
0,021366 |
| оценка & ответственность |
25 |
-0,635746 |
|
0,035521 |
| оценка & рационализм |
25 |
|
-0,04896 |
|
| & самоконтроль |
25 |
0,207460 |
0,63622 |
|
| & смелость в отстаив. мнений |
25 |
0,635514 |
2,46933 |
|
| оценка & тверд. воля |
25 |
|
0,63752 |
0,539662 |
| & терпимость |
25 |
0,356148 |
1,14342 |
0,282367 |
| оценка & широта взглядов |
25 |
|
-0,37623 |
0,715460 |
| оценка & честность |
25 |
-0,613055 |
-2,32794 |
0,044898 |
| оценка & эффективность в делах |
25 |
0,221446 |
|
0,512858 |
| оценка & чуткость |
25 |
-0,331003 |
-1,05233 |
|
| & аккуратность |
25 |
-0,743667 |
|
0,008701 |
| сила & воспит. |
25 |
|
-2,31630 |
|
| сила & высокие запросы |
25 |
0,025405 |
0,07624 |
0,940897 |
| сила & жизнерад. |
25 |
0,000000 |
0,00000 |
1,000000 |
| сила & исполнит |
25 |
|
-0,61534 |
|
| & независимость |
25 |
|
-0,19306 |
|
| сила & непримиримость к недост |
25 |
|
|
0,626706 |
| сила & образов. |
25 |
|
0,05518 |
0,957199 |
| & ответственность |
25 |
|
0,56857 |
0,583557 |
| & рационализм |
25 |
-0,378762 |
|
|
| сила & самоконтроль |
25 |
|
-0,62271 |
|
| сила & смелость в отстаив. мнений |
25 |
|
-0,85969 |
|
| & тверд. воля |
25 |
0,599544 |
2,24733 |
0,051226 |
| & терпимость |
25 |
0,322486 |
1,02206 |
0,333437 |
| сила & широта взглядов |
25 |
-0,205482 |
-0,62989 |
|
| сила & честность |
25 |
|
1,16722 |
0,273115 |
| & эффективность в делах |
25 |
0,351048 |
|
0,289807 |
| & чуткость |
25 |
|
|
0,577041 |
| & аккуратность |
25 |
|
-1,21684 |
0,254610 |
| активность & воспит. |
25 |
-0,279073 |
|
0,405943 |
| активность & высокие запросы |
25 |
|
0,79189 |
0,448793 |
| активность & жизнерад. |
25 |
0,102567 |
0,30933 |
0,764111 |
| активность & исполнит |
25 |
-0,125290 |
|
0,713577 |
| активность & независимость |
25 |
|
|
0,469196 |
| активность & непримиримость к недост |
25 |
0,461895 |
1,56233 |
0,152646 |
| & образов. |
25 |
|
-0,15262 |
|
| активность & ответственность |
25 |
|
|
|
| активность & рационализм |
25 |
-0,236660 |
|
0,483528 |
| активность & самоконтроль |
25 |
-0,097448 |
|
|
| активность & смелость в отстаив. мнений |
25 |
-0,306980 |
-0,96766 |
0,358495 |
| активность & тверд. воля |
25 |
|
1,89153 |
0,091114 |
| активность & терпимость |
25 |
|
|
0,346087 |
| активность & широта взглядов |
25 |
-0,403687 |
-1,32371 |
0,218234 |
| активность & честность |
25 |
0,120650 |
0,36461 |
0,723820 |
| & эффективность в делах |
25 |
|
0,80732 |
0,440296 |
| & чуткость |
25 |
0,148492 |
0,45047 |
|
Таблица 17. Сравнение методик "Ценностные ориентации" и "Личностный дифференциал" в 1 группе.
| Valid |
Spearman |
t(N-2) |
p-level |
| & активная деятельн. жиз. |
35 |
-0,176602 |
-0,67134 |
0,512931 |
| & жизненн. мудрос. |
35 |
|
0,87789 |
0,394819 |
| & здоровье |
35 |
-0,332836 |
|
|
| оценка & интересная работа |
35 |
0,017139 |
|
|
| оценка & красота прир. и искус. |
35 |
|
2,81858 |
|
| оценка & любовь |
35 |
|
0,97993 |
|
| & матер. обеспеч. жиз. |
35 |
-0,310284 |
|
0,242158 |
| оценка & наличие хор. и верн. друз. |
35 |
-0,069455 |
-0,26051 |
0,798267 |
| & обществ. признан. |
35 |
-0,087929 |
|
|
| оценка & познание |
35 |
-0,051168 |
-0,19170 |
0,850726 |
| оценка & продуктивн. жиз. |
35 |
-0,370068 |
-1,49048 |
|
| оценка & развитие |
35 |
0,291668 |
1,14093 |
0,273041 |
| оценка & развлечен. |
35 |
|
|
0,239076 |
| оценка & свобода |
35 |
0,173393 |
0,65876 |
|
| оценка & счастлив. сем. жиз. |
35 |
|
|
0,706665 |
| & счастье др. |
35 |
0,381885 |
1,54606 |
0,144392 |
| оценка & творчество |
35 |
-0,002289 |
|
0,993288 |
| оценка & уверен. в себе |
35 |
|
0,60812 |
0,552848 |
| сила & активная деятельн. жиз. |
35 |
-0,351412 |
|
0,181985 |
| сила & жизненн. мудрос. |
35 |
-0,242582 |
|
0,365337 |
| сила & здоровье |
35 |
0,311757 |
1,22767 |
0,239812 |
| сила & интересная работа |
35 |
-0,032689 |
-0,12238 |
0,904339 |
| сила & красота прир. и искус. |
35 |
|
-0,19110 |
0,851193 |
| сила & любовь |
35 |
-0,426449 |
-1,76408 |
0,099518 |
| сила & матер. обеспеч. жиз. |
35 |
|
1,26380 |
0,226941 |
| сила & наличие хор. и верн. друз. |
35 |
-0,035741 |
-0,13382 |
0,895452 |
| & обществ. признан. |
35 |
|
1,63878 |
|
| сила & познание |
35 |
0,092279 |
0,34676 |
0,733932 |
| сила & продуктивн. жиз. |
35 |
|
0,33466 |
0,742840 |
| сила & развитие |
35 |
|
0,23920 |
0,814418 |
| сила & развлечен. |
35 |
|
-0,68094 |
|
| сила & свобода |
35 |
|
|
|
| сила & счастлив. сем. жиз. |
35 |
0,264262 |
|
0,322647 |
| сила & счастье др. |
35 |
-0,304926 |
-1,19798 |
|
| & творчество |
35 |
-0,048685 |
|
0,857901 |
| сила & уверен. в себе |
35 |
|
|
0,565350 |
| активность & активная деятельн. жиз. |
35 |
|
-0,83138 |
0,419712 |
| активность & жизненн. мудрос. |
35 |
|
1,13603 |
0,275017 |
| & здоровье |
35 |
|
0,23590 |
0,816927 |
| & интересная работа |
35 |
-0,034406 |
-0,12881 |
|
| & красота прир. и искус. |
35 |
0,183942 |
|
0,495278 |
| & любовь |
35 |
|
0,26372 |
0,795838 |
| активность & матер. обеспеч. жиз. |
35 |
0,078819 |
|
0,771700 |
| & наличие хор. и верн. друз. |
35 |
|
0,03085 |
0,975821 |
| & обществ. признан. |
35 |
|
-0,64171 |
0,531425 |
| активность & познание |
35 |
-0,287012 |
-1,12107 |
0,281121 |
| & продуктивн. жиз. |
35 |
|
-0,76199 |
0,458710 |
| & развитие |
35 |
|
0,21553 |
0,832464 |
| & развлечен. |
35 |
|
|
0,984647 |
| активность & свобода |
35 |
|
|
0,089632 |
| & счастлив. сем. жиз. |
35 |
-0,168234 |
-0,63858 |
0,533407 |
| активность & счастье др. |
35 |
|
|
|
| активность & творчество |
35 |
|
|
0,749975 |
| & уверен. в себе |
35 |
0,015801 |
0,05913 |
0,953684 |
| оценка & аккуратн. |
35 |
0,582280 |
2,67986 |
0,017951 |
| оценка & воспитан. |
35 |
-0,081526 |
-0,30606 |
0,764062 |
| & высокие запр. |
35 |
0,033759 |
0,12639 |
0,901223 |
| & жизнерадост. |
35 |
|
0,63682 |
0,534515 |
| оценка & исполнител. |
35 |
-0,279226 |
-1,08805 |
0,294952 |
| оценка & независим. |
35 |
|
0,10838 |
|
| оценка & непримирим. к недостат. |
35 |
0,431788 |
1,79119 |
0,094900 |
| & образован. |
35 |
0,233408 |
0,89814 |
|
| оценка & ответств. |
35 |
|
-0,46783 |
0,647108 |
| оценка & рационал. |
35 |
-0,485097 |
-2,07564 |
0,056833 |
| & самоконтроль |
35 |
-0,175726 |
-0,66790 |
0,515057 |
| оценка & смелость в отсатив. св. идей |
35 |
-0,383409 |
-1,55329 |
0,142663 |
| оценка & твердая воля |
35 |
-0,155408 |
-0,58864 |
0,565482 |
| оценка & терпимость |
35 |
0,490694 |
2,10713 |
0,053621 |
| & широта взглядов |
35 |
|
|
0,834737 |
| & честность |
35 |
|
|
0,097105 |
| оценка & эффективн. в делах |
35 |
|
-1,98290 |
0,067353 |
| & чуткость |
35 |
0,328325 |
|
|
| сила & аккуратн. |
35 |
-0,181886 |
-0,69210 |
0,500194 |
| & воспитан. |
35 |
0,288595 |
1,12781 |
0,278359 |
| сила & высокие запр. |
35 |
|
0,09238 |
0,927702 |
| сила & жизнерадост. |
35 |
-0,322677 |
|
|
| & исполнител. |
35 |
|
|
0,803676 |
| сила & независим. |
35 |
-0,108809 |
-0,40956 |
|
| & непримирим. к недостат. |
35 |
-0,128554 |
-0,48503 |
0,635158 |
| & образован. |
35 |
0,174722 |
0,66396 |
|
| сила & ответств. |
35 |
0,221314 |
0,84914 |
0,410091 |
| сила & рационал. |
35 |
|
0,11681 |
0,908670 |
| & самоконтроль |
35 |
0,216036 |
|
|
| сила & смелость в отсатив. св. идей |
35 |
0,287633 |
1,12371 |
0,280035 |
| & твердая воля |
35 |
-0,217823 |
-0,83507 |
0,417701 |
| сила & терпимость |
35 |
-0,286563 |
-1,11916 |
0,281908 |
| сила & широта взглядов |
35 |
|
-0,42590 |
0,676657 |
| сила & честность |
35 |
-0,249446 |
-0,96381 |
|
| & эффективн. в делах |
35 |
-0,049144 |
-0,18410 |
0,856573 |
| сила & чуткость |
35 |
|
-0,64599 |
0,528734 |
| & аккуратн. |
35 |
0,343803 |
1,36990 |
0,192289 |
| & воспитан. |
35 |
0,188439 |
0,71793 |
0,484606 |
| активность & высокие запр. |
35 |
-0,015813 |
|
0,953649 |
| активность & жизнерадост. |
35 |
-0,306889 |
|
0,247620 |
| активность & исполнител. |
35 |
-0,266821 |
|
|
| активность & независим. |
35 |
|
-0,29366 |
0,773323 |
| активность & непримирим. к недостат. |
35 |
0,058691 |
0,21998 |
0,829062 |
| & образован. |
35 |
0,119762 |
0,45136 |
0,658646 |
| активность & ответств. |
35 |
0,160541 |
0,60858 |
|
| & рационал. |
35 |
0,185492 |
0,70631 |
|
| активность & самоконтроль |
35 |
-0,184607 |
-0,70282 |
0,493692 |
| активность & смелость в отсатив. св. идей |
35 |
-0,063016 |
|
|
| & твердая воля |
35 |
|
-0,78057 |
0,448051 |
| активность & терпимость |
35 |
|
|
|
| активность & широта взглядов |
35 |
|
|
0,888293 |
| & честность |
35 |
0,142105 |
0,53716 |
0,599591 |
| активность & эффективн. в делах |
35 |
0,055473 |
|
0,838317 |
| активность & чуткость |
35 |
0,017587 |
|
0,948457 |
Таблица 18. Сравнение методик "Ценностные ориентации" и "Личностный дифференциал" во 2 группе.
| Valid |
Spearman |
t(N-2) |
p-level |
| оценка & активная деят. жизнь |
25 |
0,446778 |
1,49818 |
0,168315 |
| оценка & жизнен. мудрость |
25 |
|
|
|
| оценка & здоровье |
25 |
|
1,85340 |
0,096826 |
| оценка & интересная работа |
25 |
0,018605 |
|
0,956701 |
| оценка & красота прир. и искусства |
25 |
-0,224825 |
-0,69220 |
0,506279 |
| оценка & любовь |
25 |
0,324714 |
1,02995 |
0,329915 |
| & матер. обесп. жизнь |
25 |
0,131950 |
0,39934 |
|
| & налич. хор. и. верн. друзей |
25 |
-0,140187 |
|
0,680989 |
| & обществ. призн. |
25 |
-0,403264 |
-1,32206 |
|
| & познание |
25 |
-0,225063 |
-0,69297 |
0,505816 |
| оценка & прод. жизнь |
25 |
|
0,18788 |
|
| оценка & развитие |
25 |
|
-0,54944 |
0,596071 |
| оценка & развлечения |
25 |
0,378778 |
|
0,250656 |
| оценка & свобода |
25 |
|
4,55765 |
|
| & сч. сем. жизнь |
25 |
|
-0,41978 |
0,684488 |
| & счаст. др. |
25 |
|
|
0,043130 |
| оценка & творчество |
25 |
|
-2,61685 |
0,027955 |
| оценка & увео. в. себе |
25 |
-0,179488 |
|
0,597446 |
| сила & активная деят. жизнь |
25 |
0,332569 |
1,05792 |
|
| & жизнен. мудрость |
25 |
|
0,40842 |
0,692509 |
| сила & здоровье |
25 |
0,377884 |
1,22444 |
0,251868 |
| & интересная работа |
25 |
-0,027650 |
|
0,935682 |
| сила & красота прир. и искусства |
25 |
|
-1,08018 |
0,308156 |
| & любовь |
25 |
|
0,57689 |
0,578157 |
| сила & матер. обесп. жизнь |
25 |
0,197248 |
0,60360 |
|
| & налич. хор. и. верн. друзей |
25 |
0,784756 |
3,79840 |
|
| сила & обществ. призн. |
25 |
0,503476 |
|
0,114374 |
| & познание |
25 |
|
|
0,962546 |
| & прод. жизнь |
25 |
|
0,04817 |
|
| сила & развитие |
25 |
|
-0,85673 |
0,413821 |
| сила & развлечения |
25 |
-0,267735 |
-0,83364 |
0,426055 |
| & свобода |
25 |
-0,222989 |
-0,68625 |
0,509849 |
| сила & сч. сем. жизнь |
25 |
-0,601832 |
-2,26076 |
|
| сила & счаст. др. |
25 |
-0,353709 |
-1,13446 |
0,285912 |
| сила & творчество |
25 |
|
-0,54942 |
0,596087 |
| & увео. в. себе |
25 |
0,046190 |
|
0,892726 |
| активность & активная деят. жизнь |
25 |
0,230417 |
0,71037 |
|
| активность & жизнен. мудрость |
25 |
0,093462 |
0,28162 |
0,784604 |
| активность & здоровье |
25 |
|
2,61729 |
0,027935 |
| & интересная работа |
25 |
-0,277778 |
-0,86747 |
|
| активность & красота прир. и искусства |
25 |
|
-0,71913 |
0,490311 |
| активность & любовь |
25 |
0,168630 |
|
|
| активность & матер. обесп. жизнь |
25 |
-0,087559 |
|
|
| активность & налич. хор. и. верн. друзей |
25 |
0,679077 |
2,77527 |
0,021567 |
| активность & обществ. призн. |
25 |
|
0,85398 |
0,415269 |
| активность & познание |
25 |
-0,180139 |
-0,54940 |
0,596094 |
| активность & прод. жизнь |
25 |
|
-0,92599 |
0,378611 |
| & развитие |
25 |
|
0,17964 |
0,861418 |
| активность & развлечения |
25 |
|
0,36122 |
|
| & свобода |
25 |
-0,217091 |
-0,66718 |
|
| активность & сч. сем. жизнь |
25 |
-0,326445 |
-1,03609 |
0,327193 |
| активность & счаст. др. |
25 |
-0,268272 |
|
0,425093 |
| активность & творчество |
25 |
-0,264502 |
|
|
| активность & увео. в. себе |
25 |
0,004640 |
0,01392 |
0,989196 |
| & аккуратность |
25 |
0,193474 |
0,59160 |
0,568679 |
| оценка & воспит. |
25 |
-0,144860 |
-0,43921 |
0,670864 |
| оценка & высокие запросы |
25 |
0,498836 |
1,72668 |
|
| оценка & жизнерад. |
25 |
|
|
0,543210 |
| оценка & исполнит |
25 |
0,151516 |
0,45986 |
|
| & независимость |
25 |
0,261585 |
0,81307 |
|
| & непримиримость к недост |
25 |
0,310912 |
|
|
| & образов. |
25 |
-0,679831 |
-2,78099 |
0,021366 |
| оценка & ответственность |
25 |
|
|
|
| оценка & рационализм |
25 |
-0,016317 |
-0,04896 |
0,962022 |
| оценка & самоконтроль |
25 |
0,207460 |
0,63622 |
0,540473 |
| оценка & смелость в отстаив. мнений |
25 |
0,635514 |
2,46933 |
|
| оценка & тверд. воля |
25 |
|
0,63752 |
0,539662 |
| оценка & терпимость |
25 |
0,356148 |
1,14342 |
0,282367 |
| оценка & широта взглядов |
25 |
-0,124436 |
-0,37623 |
|
| оценка & честность |
25 |
-0,613055 |
-2,32794 |
|
| оценка & эффективность в делах |
25 |
0,221446 |
|
0,512858 |
| оценка & чуткость |
25 |
|
-1,05233 |
0,320081 |
| сила & аккуратность |
25 |
-0,743667 |
-3,33707 |
|
| & воспит. |
25 |
|
-2,31630 |
0,045762 |
| сила & высокие запросы |
25 |
0,025405 |
0,07624 |
0,940897 |
| & жизнерад. |
25 |
0,000000 |
0,00000 |
|
| сила & исполнит |
25 |
|
-0,61534 |
0,553573 |
| сила & независимость |
25 |
|
-0,19306 |
0,851199 |
| сила & непримиримость к недост |
25 |
0,165518 |
0,50350 |
0,626706 |
| & образов. |
25 |
0,018391 |
0,05518 |
0,957199 |
| сила & ответственность |
25 |
0,186207 |
0,56857 |
|
| & рационализм |
25 |
-0,378762 |
|
0,250678 |
| & самоконтроль |
25 |
-0,203238 |
|
0,548926 |
| & смелость в отстаив. мнений |
25 |
|
-0,85969 |
0,412275 |
| сила & тверд. воля |
25 |
0,599544 |
2,24733 |
|
| сила & терпимость |
25 |
|
1,02206 |
0,333437 |
| сила & широта взглядов |
25 |
-0,205482 |
-0,62989 |
0,544427 |
| сила & честность |
25 |
0,362595 |
1,16722 |
0,273115 |
| & эффективность в делах |
25 |
0,351048 |
1,12472 |
0,289807 |
| сила & чуткость |
25 |
|
|
0,577041 |
| & аккуратность |
25 |
-0,375871 |
-1,21684 |
|
| & воспит. |
25 |
-0,279073 |
-0,87186 |
0,405943 |
| & высокие запросы |
25 |
0,255221 |
|
0,448793 |
| активность & жизнерад. |
25 |
0,102567 |
0,30933 |
|
| активность & исполнит |
25 |
-0,125290 |
|
0,713577 |
| активность & независимость |
25 |
-0,244242 |
-0,75561 |
|
| активность & непримиримость к недост |
25 |
0,461895 |
|
|
| активность & образов. |
25 |
-0,050808 |
-0,15262 |
0,882063 |
| активность & ответственность |
25 |
0,110855 |
0,33463 |
|
| активность & рационализм |
25 |
-0,236660 |
|
0,483528 |
| & самоконтроль |
25 |
|
|
0,775616 |
| активность & смелость в отстаив. мнений |
25 |
-0,306980 |
-0,96766 |
|
| активность & тверд. воля |
25 |
|
|
0,091114 |
| активность & терпимость |
25 |
0,314585 |
|
0,346087 |
| & широта взглядов |
25 |
|
|
|
| & честность |
25 |
|
0,36461 |
0,723820 |
| активность & эффективность в делах |
25 |
0,259861 |
0,80732 |
0,440296 |
| активность & чуткость |
25 |
0,148492 |
0,45047 |
|
Таблица 19. Сравнение методик "Сказка" и "Личностный дифференциал" в 1 группе.
| Valid |
|
t(N-2) |
p-level |
| Работа – Сп. зараб. ден. & оценка |
20 |
0,140900 |
|
0,790048 |
| Работа – сп. зараб. ден. & сила |
20 |
0,266145 |
0,55221 |
0,610208 |
| Работа – сп. зараб. ден. & активность |
20 |
0,397276 |
0,86581 |
0,435437 |
| & оценка |
25 |
0,118787 |
0,29304 |
0,779360 |
| работа -самосов & сила |
25 |
-0,031071 |
-0,07614 |
0,941780 |
| работа -самосов & активность |
25 |
0,227866 |
0,57324 |
|
| работа-вынужденная мера & оценка |
28 |
0,232406 |
0,67585 |
0,518194 |
| & сила |
28 |
-0,539521 |
|
0,107494 |
| работа-вынужденная мера & активность |
28 |
-0,156044 |
-0,44683 |
0,666845 |
Таблица 20. Сравнение методик "Сказка" и "Личностный дифференциал" во 2 группе.
| Шкалы |
Valid |
Spearman |
t(N-2) |
|
| Работа – сп. зараб. ден. & оценка |
1 |
| Работа – сп. зараб. ден. & сила |
1 |
| Работа – сп. зараб. ден. & активность |
1 |
| & оценка |
17 |
0,222609 |
0,55931 |
0,596192 |
| работа -самосов & сила |
17 |
-0,041487 |
|
0,922301 |
| & активность |
17 |
|
-0,10110 |
0,922764 |
| работа-вынужденная мера & оценка |
20 |
-0,739054 |
|
0,022900 |
| работа-вынужденная мера & сила |
20 |
|
1,05817 |
|
| работа-вынужденная мера & активность |
20 |
|
0,18700 |
|
|
