Індустрiально-педагогiчна психологiя
"
1. Предмет iндустрiально-педагогiчної психологiї
При визначеннi предмету iндустрiально-педагогiчної психологiї виходить з комплексного пiдходу при вивченнi трудової дiяльностi людини.
Предметом iндустрiально-педагогiчної психологiї є вивчення системи психологiчних закономiрностей вiдносин людини в процесi трудової дiяльностi.
Схема предмету iндустрiально-педагогiчної психологiї представлена на мал. 1. 1
Про вплив iнженерно-технiчних, педагогiчних, соцiальних процесiв на психологiю людини свiдчать дослiдження, що проводяться при вивченнi рiзних видiв дiяльностi (учбової, трудової, спортивної i т. д.).
дiяльнiстю, розкрити за зовнiшнiми проявами трудової активностi людини її внутрiшнє єство.
Розвиток iндустрiально-педагогiчної психологiї як науки пройшов ряд етапiв - вiд накопичення i аналiзу даних про роль людського чинника в процесi трудової дiяльностi до системного пiдходу до психологiчних проблем органiзацiї i управлiння процесом працi.
Індустрiально-педагогiчна психологiя тiсно пов'язана з практикою. Тому розробка проблем iндустрiально-педагогiчної психологiї ґрунтується на вивченнi, систематизацiї i узагальненнi досвiду органiзацiї i управлiння процесом працi. Зв'язок з практикою додає iндустрiально-педагогiчнiй психологiї i її висновкам необхiдну об'єктивнiсть i точнiсть. Важливим видом зв'язку iндустрiально-педагогiчної психологiї з практикою є проведення психолого-педагогiчних, iнженерно-психологiчних i соцiально-психологiчних експериментiв для перевiрки її наукових гiпотез.
Змiст iндустрiально-педагогiчної психологiї. Змiст iндустрiально-педагогiчної психологiї визначається об'єктом її дослiдження. Об'єктом дослiдження iндустрiально-педагогiчної психологiї є система взаємодiючих вiдносин людини до процесiв, що виникають при органiзацiї i виконаннi трудової дiяльностi. Праця здається простою категорiєю, але в своїй соцiальнiй обумовленостi, в своєму розвитку це явище можна зрозумiти лише за допомогою все стороннього i глибокого дослiдження загальних властивостей, зв'язкiв i вiдносин, що виникають в процесi працi.
Індустрiально-педагогiчна психологiя вивчає особливостi взаємодiї i взаємовплив iнженерно-психологiчних, психолого-педагогiчних i соцiально-психологiчних чинникiв в процесi трудової дiяльностi, дослiджує психологiчнi закономiрностi органiзацiї цiлiсної трудовий дiяльностi.
Важливо помiтити, що iндустрiально-педагогiчна психологiя не пiдмiняє, не замiнює i не поглинає нi iнженерну, нi педагогiчну, нi соцiальну психологiю. Включаючись в комплекс рiшення тiєї або iншої народногосподарської задачi, жодна з цих наук не втрачає самостiйностi.
Трудова дiяльнiсть людини вивчається i iншими науками. Тому для iндустрiально-педагогiчної психологiї важливо точно визначити змiст предмета, межi його вивчення, а також мету, яку вона ставить перед собою. Загальнi напрями дослiджень в iндустрiально-педагогiчнiй психологiї представленi на мал. 1. 2
Задачi iндустрiально-педагогiчної психологiї. Індустрiально-педагогiчна психологiя служить цiлям гуманiзацiї трудової дiяльностi людини, так як вона вивчає умови, в яких кожна окрема людина зможе проявити себе якнайповнiше, всебiчно розвинути свої потреби, iнтереси, здiбностi, що кiнець кiнцем надає значущий вплив на пiдвищення продуктивностi працi, його ефективнiсть i якiсть.
У зв'язку з цим iндустрiально-педагогiчна психологiя вирiшує наступнi задачi:
виявляє взаємозв'язки i взаємодiю iнженерно-психологiчних i iндивiдуально-психологiчних особливостей людини, обумовлених технiкою, технологiєю, органiзацiєю виробництва, предметом працi i майстернiстю робiтника; дослiджує психолого-педагогiчнi питання пiдготовки людини до працi i питання трудового виховання; виявляє мiж груповi i мiж особовi вiдносини в трудовому колективi; вивчає соцiально-психологiчнi закономiрностi органiзацiї i управлiння процесом працi.
Задачi iндустрiально-педагогiчної психологiї не обмежуються вищезгаданими. Є ще i ряд iнших проблем, рiшення яких вимагає активної участi в їх розробцi не тiльки психологiв, але i педагогiв, соцiологiв, фiлософiв i iнших фахiвцiв.
Індустрiально-педагогiчна психологiя вивчає взаємозв'язок психологiчних, соцiально-психологiчних, соцiально-технологiчних, соцiально-економiчних, психолого-педагогiчних методiв управлiння працею (
i в цьому вивченнi вона проводить дослiдження разом з iндустрiальною соцiологiєю, iнженерною психологiєю, психологiєю працi, педагогiчною психологiєю, економiкою працi). Вона вивчає також матерiальнi i моральнi стимули, психологiчнi чинники задоволеностi працею, шляхи i форми переходу вiд соцiалiстичної працi до працi комунiстичної.
Значення iндустрiально-педагогiчної психологiї для педагогiки, загальної, вiкової i педагогiчної психологiї. Курс iндустрiально-педагогiчної психологiї покликаний розкрити майбутнiм викладачам трудового навчання основнi психологiчнi закономiрностi вiдносин, що виникають в трудовiй дiяльностi людини. Знання цих закономiрностей є важливим фундаментом для бiльш глибокого засвоєння i осмислення курсу загальної i педагогiчної психологiї, педагогiки, вiкової, фiзiологiї, шкiльної гiгiєни.
Індустрiально-педагогiчна психологiя знаходиться в тiсному взаємозв'язку з педагогiкою.
Рiшення найважливiших педагогiчних проблем управлiння трудовою дiяльнiстю неможливе без вивчення закономiрностей психiчних процесiв, без пошуку нового в справi управлiння трудовим навчанням.
Індустрiально-педагогiчна психологiя пов'язана i з психофiзiологiєю.
Вмiст психiчних процесiв причинно обумовлено об’єктивним миром. Зв’язок iндустрiально-педагогiчної психологiї i психофiзiологiї необхiдно розглядати з точки зору вiкових закономiрностей функцiонування сенсорних систем в процесi трудової дiяльностi людини.
На основi знання
iндустрiально-педагогiчної психологiї студенти поступово опановують психолого-педагогiчними основами органiзацiї учбово-трудового i виховного процесу в школi.
Зв'язок iндустрiально-педагогiчної психологiї з соцiологiєю
здiйснюється на основi рiшення схожих задач. Соцiологiя вивчає закономiрностi розвитку i функцiонування соцiальних систем, зокрема, взаємозв'язок рiзних соцiальних явищ i загальнi закономiрностi соцiальної поведiнки людей, що тiсно переплiтається iз задачами iндустрiально-педагогiчної психологiї, що дослiджує властивостi i стан психiчної дiяльностi людини в процесi працi.
кiбернетика.
Теорiя само регульованих систем, iнформацiйнi моделi i математичний опис трудової дiяльностi вiдкривають можливiсть широкого використовування в iндустрiально-педагогiчнiй психологiї точних методiв технiчних наук.
загально методичнi аспекти кiбернетики стосовно вивчення трудових процесiв;
проблеми теорiї iнформацiї i теоретико-iнформацiйнi аспекти теорiї вiддзеркалення в процесi трудової дiяльностi; проблеми автоматизацiї i моделювання iнтелектуальних-процесiв;
Застосування кiбернетики i ЕОМ в вивченнi трудової дiяльностi дозволяє кiлькiсно оцiнити складнi взаємодiї процесiв вiдчуття, сприйняття, уявлення, пам'ятi, мислення, i також оптимiзувати зберiгання i передачу iнформацiї. Кiбернетика надає велику дiю на процес iнтелектуальної дiяльностi i дозволяє комплексно вивчити рiзнi властивостi осiб в процесi працi.
Індустрiально-педагогiчна психологiя iнтенсивно розвивається як в нашiй країнi, так i за кордоном. Проте треба мати на увазi, що цiлi iндустрiально-педагогiчної психологiї в країнах капiталiзму i соцiалiзму iстотно рiзнi. В капiталiстичних країнах, де виховання працiвникiв виступає як форма манiпулювання їх свiдомiстю i поведiнкою, її данi використовуються для затвердження класового панування буржуазiї.
В нашiй країнi i в iнших соцiалiстичних країнах розвиток iнiдустрiально-педагогiчної психологiї направлено на комплексне рiшення задач пiдвищення ефективностi i якостi працi, все стороннiй i гармонiйний розвиток особистостi, покращення умов i гуманiзацiї працi людини.
Значення iндустрiально-педагогiчної психологiї для пiдготовки викладача трудового навчання. Знання iндустрiально-педагогiчної психологiї дасть викладачу трудового навчання можливiсть побачити iндивiдуальнi особливостi школярiв, розвиток їх вiдношення до працi, вчасно побачити зародження у них нових якостей пiзнавальної дiяльностi, зв’язаних з впливом професiйно-технiчних особливостей працi, виробничого навчання. Вивчення професiонально-технiчних здiбностей школярiв в процесi їх виробничого навчання дасть можливiсть викладачу трудового навчання бачити перспективу розвитку школярiв i дозволить правильно проектувати формування особи школяра з врахуванням вибраної трудової спецiальностi, знаходити самi ефективнi шляхи i методи роботи з ним, розвивати його трудовi нахили i задатки. Знання iндустрiально-педагогiчної психологiї необхiдне викладачу трудового навчання для того, щоб пред'являти певнi вимоги до самого себе i розвивати в собi якостi, необхiднi для успiшного трудового навчання i виховання школярiв. Це допоможе цiлеспрямовано, з бiльшою ефективнiстю використовувати свої власнi iндивiдуальнi особливостi для успiшного здiйснення виробничого навчання, виховання i самовиховання. Знання основ виробничо-педагогiчної психологiї допоможе вчителю сформувати бiля учнiв необхiднi психологiчнi установки на певну професiю. Важливо ще в школi дати тим, що вчиться уявлення про основи сучасної працi, познайомити з рiзними професiями у сферi матерiального виробництва i сферi обслуговування, виховати моральну i психологiчну готовнiсть до будь-якої трудової дiяльностi. Знання психологiчних основ профвiдбору, розвитку виробничої спрямованостi вчаться допоможе вчителю трудового навчання вирiшити ряд складних питань по органiзацiї суспiльно корисної працi школярiв.
Індустрiально-педагогiчна психологiя разом з iншими науками (педагогiкою, загальною психологiєю, фiлософiєю, соцiологiєю) повинна допомогти вчителю трудового навчання виробити систему вимог до виробничого навчання, професiйно-технiчному утворенню школярiв, що вiдображає характер i рiвень теоретичної пiдготовки школярiв до трудової дiяльностi.
вчителя науковий пiдхiд до трудового навчання i виховання дiтей.
2. Методи iндустрiально-педагогiчної психологiї
Система методiв, вживаних в iндустрiально-педагогiчнiй психологiї, включає наступнi: психолого-педагогiчнi, соцiально-психологiчнi, психофiзiологiчнi i психолого-математичнi.
Психолого-педагогiчнi методи. Психолого-педагогiчне вивчення професiй застосовується для розробки спецiальних документiв (психограм, професiограмм), що служать допомiжним iнструментом для професiйного вiдбору, встановлення вiдповiдностi даного працiвника специфiчним вимогам конкретної професiї, посади, професiйної придатностi для виконання конкретної роботи.
Психолого-педагогiчне дослiдження процесу трудової дiяльностi звичайно починається з психологiчного аналiзу професiограми працi i реально iснуючого трудового колективу.
Професiограми можна роздiлити на приватнi
i комплекснi.
Приватнi професiограми дають лише часткове з погляду однiєї наукової дисциплiни уявлення про роботу. Комплексна професiограма є все стороннiм описом роботи у якiй зiбранi результати професiографiї всiх дисциплiн, що вивчають працю. Наочна послiдовнiсть проведення дослiджень при вживаннi професiографiчного методу показана на мал. 1. 3
Залежно вiд призначення професiограми роздiляються на унiверсальнi,
тобто що мiстять вiдомостi i характеристики працi, дiйснi для всiх видiв працi, i спецiальнi, якi
Методи, способи, технiку, що використовуються в розробцi професiограми, можна роздiлити на описовi (
дескриптивнi, фактографiчнi), експериментальнi
i спецiальнi
методи, що використовуються в бiльшостi випадкiв для отримання часткових або одностороннiх вiдомостей про працю. Головнi етапи i окремi стадiї професiографiчного процесу показанi на мал. 1. 4
Розробка i використовування професiограм в процесi органiзацiї i управлiння працею проводяться по наступним направленням: для оптимiзацiї працi;
при рiшеннi питань розстановки кадрiв
i психологiчного вiдбору
працюючих; при органiзацiї професiонального навчання;
для пiдвищення рiвня безпеки
працi; для кооперацiї
трудової дiяльностi; при
i оцiнцi тяжкостi
працi.
До методiв вивчення протiкання трудових процесiв в часi вiдносять хронометраж роботи, тобто реєстрацiю по годиннику або секундомiру тривалостi виконання послiдовних робiтникiв операцiй i їх елементiв. Хронометражнi нагляди можуть проводитися за одним працiвником, за групою працiвникiв. Для отримання масового хронометражного матерiалу застосовуються самофотографiї робочого дня, в яких самi працiвники записують витрату робочого часу на виконанi роботи, простої, вiдпочинок i т. д.
Для вивчення характеру робочих рухiв застосовуються циклографiя
i кiноциклографiя. на знiмках траєкторiї обробляються i аналiзуються за правилами механiки. Метод кiноциклографiї вiдрiзняється тим, що знiмки рухiв визначальних крапок (забезпечених контрастними мiтками) проводяться на кiнострiчку, кадри якої потiм проектуються в певному масштабi (наприклад, 1: 2) на екран, на який нанесена система координат i мiлiметрова сiтка. На екранi визначаються координати кожної точки в кожний момент часу. Одержанi данi обробляються i аналiзуються за правилами механiки.
Застосовуються в iндустрiально-педагогiчнiй психологiї методи опитування, iнтерв'ю, бесiди, анкетування, наглядiв i т. д.
Опитування, iнтерв'ю, бесiда.
Застосовуються стандартизованi
питання, iнтерв'ю, коли форма питань i порядок їх постановки жорстко регламентованi, i нестандартизованi,
допускаючi широкi варiацiї i iмпровiзацiю з боку iнтерв'юєра. Схема опитування буде рiзною залежно вiд його цiлей. Так, наприклад, якщо опитування проводиться в цiлях професiйного вiдбору опитуваних, то змiст питань повинен бути направлений на виявлення в опитуваних ступеню розвиненостi вимагаються для даної професiї якостей. Незалежно вiд цiлей опитування його успiх багато в чому залежить вiд якостi питань. Так, наявнiсть навiдних питань часто зумовлює характер вiдповiдей i робить їх недостовiрними. Не слiд ставити питання, незрозумiлi опитуваному. При використовуваннi методу бесiди необхiдно мати ретельно продуманий план бесiди, умiти застосовувати, крiм прямих, непрямi шляхи для отримання матерiалiв, що цiкавлять, з'ясовувати достовiрнiсть одержаних даних i iн. В залежностi вiд мети дослiдження, вiд того, що привертається до опитування кола опитуваних, вiд об’єму часу i технiчних можливостей опитування може проходити або у формi усної бесiди, або за допомогою спецiальних бланкiв.
Перевага бесiди перед анкетним методом полягає в тому, що при бесiдi можна з'ясувати незрозумiлi для опитуваних питання; бесiда дозволяє змiнити формулювання питання, якщо вiн сприйнятий опитуваним недостатньо правильно.
Це широко вживаний метод збору масової соцiально-психологiчної iнформацiї про мiж особовi i груповi вiдносини в трудовому колективi. Анкетний метод повинен вiдповiдати наступним вимогам: питання повиннi бути зрозумiлi випробовуваному i не наштовхувати його на певну вiдповiдь; намiченi питання повиннi всесторонньо охоплювати проблему дослiдження; питання повиннi взаємно контролювати один одного; вiдповiдi випробовуваних повиннi пiдкорятися вимогам статистичної обробки. Анкети бувають рiзних типiв: звичнi i градуйованi. "та" чи нi" (закрита
анкета) або в бiльш розгорненiй формi (вiдповiдно iнструкцiї i характеру постановки питання - вiдкрита
анкета). При градуйованих анкетах, якi часто називають
шкалами, вiдповiдаючий повинен вибирати одну з наперед певних вiдповiдей
Нагляд. бланка) звичайно включає такi роздiли: особовi характеристики опитуваного; ступiнь задоволеностi роботою i спецiальнiстю (професiєю); мотиви вибору спецiальностi i роботи; вплив умов працi на задоволенiсть роботою i спецiальнiстю; вплив чинникiв формування особи, обставин її життєвої i професiйної дiяльностi на вiдношення до працi; мотиви вiдношення до працi як способу життєдiяльностi.
Експеримент (соцiальний, психологiчний).
Застосовується в цiлях перевiрки гiпотез, пропозицiй, методик i проводиться як в лабораторних (психологiчнi експерименти), так i в природних умовах (в трудовому колективi).
синтетичний
i аналiтичний.
При синтетичному експериментi намагаються вiдтворити можливо бiльш точно всi цiлi i умови даного виду трудової дiяльностi. Звичайно для цього використовують рiзнi аудиторiї, стенди, тренажери, iмiтатори. При аналiтичному експериментi в лабораторних умовах вiдтворюють тiльки якийсь один елемент трудової дiяльностi, вся решта елементiв при цьому свiдомо виключається. Цей вид експерименту звичайно застосовується для вивчення впливу рiзних умов на окремi елементи промислової дiяльностi. Прикладом такого експерименту є дослiдження групової дiяльностi за допомогою гомеостата в трудовiй групi. При вивченнi психiчних явищ лабораторний експеримент застосовується в поєднаннi з iншими методами психологiї.
Рiзновидом аналiтичного лабораторного експерименту є тестовi випробування.
Тестом називається задача або завдання, за допомогою яких перевiряється рiвень розвитку у людини тiєї або iншої психологiчної якостi. Тести можуть бути бланковими (
письмовими) або апаратурними.
Останнi дозволяють бiльш повно оцiнити якостi людини, проте вони вимагають великих матерiальних витрат на їх виготовлення i експлуатацiю. Метод тестiв застосовується головним чином при виявленнi iндивiдуальних вiдмiнностей по iнтелекту i психологiчних особливостей. Цей метод характеризується вiдносною простотою процедури i устаткування; короткочаснiстю; безпосередньою фiксацiєю результатiв; зручнiстю математичної обробки; наявнiстю встановлених норм; можливiстю використовування для випробування як однiєї людини, так i цiлих груп. Метод тестiв вимагає дотримання трьох умов: тестової норми (
отримання тестового стандарту на великiй кiлькостi випробовуваних); надiйностi (постiйнiсть результатiв, одержуваних за допомогою даного
тесту); валiдностi (найбiльша вiдповiднiсть тесту
його основним задачам). Дослiдження iз застосуванням тестiв можуть проводитися iндивiдуальним i груповим методом
. Індивiдуальний метод дослiдження має деякi переваги за якiстю одержуваних результатiв, всебiчностi педагогiчного нагляду i деяким iншим параметрам, але дуже трудомiсткий. При груповому методi дослiджень збiльшується у декiлька разiв пропускна спроможнiсть, краще дотримується стандартнiсть умов за часом, мiсцем. Особлива увага при груповому методi звертається на повне виключення взаємної допомоги i консультацiй мiж працюючими. Тестовi випробування застосовуються для вирiшення задач професiйного вiдбору (з їх допомогою визначається у людини ступiнь вираженностi тiєї або iншої психологiчної якостi), контролю за станом людини (по змiнi результатiв виконання тесту судять про змiну стону) i при правильному їх вживаннi дають непоганi результати. Проте значення тестiв не можна абсолютизувати, пiдмiняти ними iншi методи вивчення трудової дiяльностi людини.
Найпродуктивнiшим методом вивчення дiяльностi людини є
Метод природного експерименту займає промiжне положення мiж методом простого об'єктивного нагляду i методом лабораторного експерименту. Метод природного експерименту полягає в тому, що дослiдник в звичнiй виробничiй обстановцi штучно створює певнi умови для випробовуваного, при яких повиннi виявитися особливостi тих або iнших психiчних процесiв (наприклад, пам'ятi, мислення) або iндивiдуальнi особливостi особи (темперамент, iнтереси). Видом природного експерименту є так званий психолого-педагогiчний
експеримент. Його суть полягає в тому, що спочатку вивчають особливостi психiчної дiяльностi людини, а потiм на цiй основi органiзовують спецiальне навчання, ефективнiсть якого оцiнюють по зрушеннях в наперед визначених показниках.
Соцiально-психологiчнi методи. Розрiзняють соцiально-психологiчнi методи вивчення
певних соцiальних об'єктiв i методи
ними.
Соцiально-психологiчнi методи включають рiзноманiтний арсенал способiв i прийомiв, що розробляються соцiальною психологiєю, соцiологiєю, психологiєю особи, психологiєю працi, педагогiкою i iншими науковими дисциплiнами, що вивчають особу i мiж особовi вiдносини. До числа соцiально-психологiчних методiв управлiння вiдносяться:
соцiально-психологiчне прогнозування
в цiлях створення iнформацiйної бази для розробки планiв соцiально-психологiчного розвитку в конкретному виробничому колективi;
соцiально-психологiчне планування (
Плани соцiального розвитку включають заходи щодо скорочення соцiально-економiчних вiдмiнностей мiж працiвниками фiзичної i розумової, квалiфiкованої i неквалiфiкованої працi, по облiку соцiальних наслiдкiв науково-технiчного прогресу, по пiдвищенню ролi трудового колективу в управлiннi пiдприємством, полiпшенню соцiально-культурних i житлових умов трудящих.
Методи морального стимулювання в трудовому колективi.
Видiляють два класи методiв морального. стимулювання -
i
Колективне заохочення активiзує дiяльнiсть, направлену на координацiю, кооперацiю i взаємодопомогу. Тут заохочується весь колектив за досягнення загальних планових показникiв, за успiх в роботi. Велике поширення набули такi форми колективного заохочення, як вручення перехiдного Червоного прапора або вимпела, привласнення колективу почесного звання (наприклад, цех, дiлянка, бригада вiдмiнної якостi), нагородження кращих колективiв Почесними грамотами i. iн.
Форми особистого заохочення активiзують дiяльнiсть людини, покращують його настрiй. Особистими заохоченнями можуть бути подяки, грамоти, почеснi звання, вручення перехiдного червоного вимпела i т. д.
Ефективнiсть моральної дiї посилюється при багатобiчному використовуваннi принципу наочностi.
Цей принцип передбачає наочний вираз всiх основних елементiв морального заохочення (показникiв роботи, грамот i iн). Наочнiсть значно пiдвищує результативнiсть моральної дiї. Принцип наочностi вимагає, щоб заходи щодо вручення почесних знакiв i грамот проводилися в урочистiй обстановцi з дотриманням традицiй, що склалися.
заохочення; яснiсть умов морального заохочення; гласнiсть заохочення i засудження.
Критика i самокритика як метод виховання. "заперечую, щоб цiлком вiдкинути", деструктивна - "заперечую, щоб затверджувати абсолютно протилежне", конструктивна - "заперечую, щоб утримати корисне i запропонувати краще". Виховна роль конструктивної критики i самокритики розкривається в специфiцi їх дiї. Вони направленi на пiдтримку i розвиток соцiально позитивних стремлiнь: новаторства, творчостi, дисциплiнованостi, вiдданостi справi, тобто всiх тих якостей, якi сприяють затвердженню передового i прогресивного. Творча роль критики i самокритики яскраво виражена в соцiалiстичному змаганнi, що є формою активної участi трудящих в будiвництвi комунiзму. В процесi трудової дiяльностi ефективнiсть критики (самокритики) значно пiдвищується, коли вона ведеться органiзований в рамках поставленої органiзацiйної або виховної задачi i направлена на досягнення конкретних результатiв.
В соцiально-психологiчних дослiдженнях використовується аналiз особистих i офiцiйних документiв, що вiдносяться до дiяльностi окремого працiвника або групи осiб.
Об'єктом документального аналiзу можуть бути особисте листування щоденнi записи, рукописи, бiографiчнi документи, адмiнiстративно-розпорядлива i iнша офiцiйна документацiя.
Перерахованi методи застосовуються для вивчення професiйної дiяльностi особи, колективу в цiлях вирiшення конкретних задач управлiння, таких, як формування психологiчного клiмату виробничого колективу, регулювання вiдносин в групi, в колективi i т. д.
Воно проводиться в цiлях оцiнки здiбностей, спрямованостi особи, трудової установки, рис вдачi, виявлення життєвої позицiї, вiдносини працiвника до своєї професiї, працi, виробничим умовам, iснуючому в колективi психологiчному клiмату, ряду iнших чинникiв. Вивчення особи включає безлiч спецiальних методiв (бесiди, iнтерв'ю, анкетування, тестування, нагляд, лабораторнi експерименти).
Воно включає дослiдження соцiометричними методами групової сумiсностi працiвникiв, їх симпатiй i антипатiй. Перед працiвниками ставляться типовi питання: "З ким би ви бажали працювати разом?", "З ким би ви не хотiли працювати разом?" Цi питання дозволяють встановити i змiряти згуртованiсть первинного трудового колективу по основному критерiю - "робота". Можуть застосовуватися залежно вiд цiлей конкретного дослiдження i ряд iнших критерiїв: "навчання", "сумiсний вiдпочинок". Для отримання вiдповiдей ставляться додатковi питання: "З ким би ви хотiли спiльно вчитися (провести вiльний вiд роботи час, по-справжньому дружити)?"
Пiсля проведення соцiометричних дослiджень будуються спецiальнi матрицi, що показують в наочнiй формi симпатiї i антипатiї (позитивнi i негативнi вибори), якi називаються соцiограмами. В
такiй схемi кожний працiвник представлений окремим кружком з вiдповiдним позначенням. Позитивний вибiр указується безперервною, а негативний - переривистою лiнiєю iз стрiлками, що показують напрям симпатiї або антипатiї вiд однiєї особи до iншого.
Психофiзiологiчнi методи. Досягнення i пiдтримка високого рiвня працездатностi залежить перш за все вiд правильної узгодженостi функцiй рiзних систем i органiв, вiд полягання центральної нервової системи. Психофiзiологiчнi методи застосовуються звичайно в поєднаннi з iншими методами i доповнюють їх. Суть цих методiв полягає у вивченнi психофiзiологiчного стану людини, що виконує роботу, у визначеннi реакцiї рiзних систем органiзму на виконання даної дiяльностi.
До психофiзiологiчних методiв вiдносяться: електроенцефалограма (
ЕЕГ), електромiограма (
ЕМГ), електроокулограма (электрокардiограма (
ЕКГ), пневмограма (
ПГ), мовна вiдповiдь
(частота коливань 8-13 гц), бета-ритм (15-30 гц), дельта-ритм (0,5 - 3,5 гц), тета-ритм (4-8 гц). За допомогою ЕЕГ визначаються окремi ритмiчнi характеристики (амплiтуда, тривалiсть, число хвиль ритму i т. д.) нервових процесiв в динамiцi працездатностi операторiв.
потенцiалiв дiї, що
асинхронно виникають в рiзних м'язових волокнах. З допомогою електромiографiї можна визначати напругу окремих груп м'язiв людини в процесi його дiяльностi. Такий аналiз необхiдний при вивченнi робочої пози i управляючих рухiв оператора.
Електроокулограмма застосовується з метою запису рухiв очей. Цей метод заснований на вимiрюваннi потенцiалу в навколишнiх очну орбiту тканинах. Знак потенцiалу указує напрям перемiщення погляду, а його величина - кут цього перемiщення. За даними електроокулограмми можна судити про роботу зорової системи людини в процесi його дiяльностi.
пов'язанi iз збудженням i гальмуванням. КГР може характеризувати змiну ступеня емоцiйної напруженостi оператора, що виникає в результатi дiї тих або iнших подразникiв на органи чуття.
Електрокардiограма дає можливiсть детально аналiзувати змiни серцевого ритму в процесi трудової дiяльностi оператора. В нормi частота серцевих скорочень в середньому коливається звичайно в межах 60-80 в хвилину. Спостерiгається бiльш рiдкiсний ритм - тахiкардiя,
коли частота серцевих скорочень перевищує 90-100 i доходить до 150 i бiльш в хвилину. Брадикардiя часто зустрiчається у спортсменiв в станi спокою, а тахiкардiя - при iнтенсивнiй м'язовiй дiяльностi i виражених емоцiйних станах (при афектах, стресах).
Пневмограма характеризує частоту зовнiшнього дихання. Інтенсивнiсть дихання тiсно пов'язана з iнтенсивнiстю окислювальних процесiв. Глибина i частота дихальних рухiв зменшуються при спокої i збiльшуються при роботi, при тому тим сильнiше, чим напруженiша робота. Дослiдження пневмограми вельми важливе при змiнi умов життєдiяльностi оператора (знижений або пiдвищений атмосферний тиск, умови гiпоксiї i т. д.). Цей показник використовується також для оцiнки психофiзiологiчної напруженостi людини.
можна судити про змiни в психiчному станi людини, що виникає в тiй або iншiй ситуацiї - за наявностi небезпеки, при великих фiзичних i розумових перевантаженнях, при необхiдностi ухвалення швидких i вiдповiдальних рiшень i т. д.
Реєстрацiя психофiзiологiчних функцiй може здiйснюватися по каналах радiотелеметрiй. Спецiальний роздiл радiотелеметрiї, в якому вивчається передача iнформацiї про бiологiчнi об'єкти, носить назву бiологiчної телеметрiї.
Цей метод дозволяє безперервно реєструвати психофiзiологiчнi показники бiля працюючих на таких операцiях, при яких приєднання до працюючого електричних, дротiв утруднено або неможливо по технiцi безпеки.
Психолого-математичнi методи. В iндустрiально-педагогiчнiй психологiї широко використовуються методи математичного моделювання. З їх допомогою дослiджуються не самi реальнi процеси i явища, а деякi штучно створенi об'єкти, аналогiчнi в певному вiдношеннi реальними. Цi штучно створенi об'єкти називаються
Пiд математичним моделюванням розумiється дослiдження дiяльностi оператора за допомогою математичних моделей, пiд якими розумiється деякий математичний об'єкт (формула, рiвняння, нерiвнiсть i т. д.), що спiввiдноситься з реальним процесом (трудовою дiяльнiстю). Дослiдження трудової дiяльностi оператора н УТОМ випадку полягає в дослiдженнi формул або рiшеннi рiвнянь i їх систем. В необхiдних випадках цi дослiдження або рiшення проводяться при цiлому ряду обмежень, що накладаються у виглядi нерiвностей. Необхiдно вiдзначити, що поняття математичної моделi є досить широким i використовується в рiзних науках. В iндустрiально-педагогiчнiй психологiї дослiдження дiяльностi працюючого в режимi стеження людини направлено головним чином на створення математичних моделей поведiнки з метою вивчення здатностi людини пристосовуватися до вхiдних сигналiв, що змiнюються, в рiзних дiапазонах їх частот. Частiше за все створюються аналоговi квазiлiнiйнi (тобто лiнiйнi в певних iнтервалах) моделi процесiв стеження за вхiдними сигналами.
придатними для прогнозу витрат часу i загальної ефективностi того або iншого виду дiяльностi. Найбiльше вживання знаходять методи теорiї iнформацiї i теорiї масового обслуговування. Можливостi вживання методiв моделювання можуть бути розширенi шляхом вживання ЕОМ. При фiзичному моделюваннi ЕОМ може використовуватися для iмiтацiї процесу i об'єкту управлiння i тих умов, в яких доводиться працювати оператору, а також для автоматизацiї обробки результатiв експерименту.
функцiї системи "человек - машина"; визначення динамiки важко керованих систем i меж керованостi; знаходження максимальної смуги частот обурень функцiї, при якiй людина ще може здiйснювати управлiння; управлiння додатковою системою, необхiдною для того, щоб звести до мiнiмуму вимоги до оператора при ручному управлiннi; визначення самих представницьких параметрiв при виборi зворотного зв'язку.
Математичне моделювання ефективно допомагає обробляти, узагальнювати i представляти емпiричнi данi, одержанi в попереднiх експериментальних дослiдженнях, але прогностична цiннiсть математичних моделей, можливiсть їх використовування як iнструмент при пошуку нових феноменiв залишається поки вельми обмеженою.
Крiм методу математичного моделювання, в iндустрiально-педагогiчнiй психологiї широко використовуються i традицiйнi методи кiлькiсної обробки результатiв психологiчних дослiджень: альтернативний, кореляцiйний, дисперсiйний i чинник аналiзу. Їх характеристики дасться в курсi загальної психологiї.
| 
