Взаємовiдносини мiж чоловiком i жiнкою
Реферат
на тему:
Взаємовiдносини мiж чоловiком i жiнкою
Змiст
Вступ
2. Всi люди рiзнi
3. Як будувати взаємини?
6. Чоловiк i жiнка в релiгiйному аспектi
6. 2 Іудаїзм
6. 3 Іслам
6. 4 Буддизм
Висновок
Вступ
Стародавня легенда свiдчить, що колись людина була двостатевою iстотою. Сильний i могутнiй вiн не потребував нi чого, окрiм влади, i тому зробив замах на владу самих богiв. Верховний бог, розсердившись на свавiлля людини, роздiлив його на двi частини, i з тих пiр кожна «напiвлюдина» приречена блукати по свiту у пошуках своєї половини.
Легенда легендою, але нiхто не стане сперечатися, що люди, що знайшли саме «свою половину» здатнi створити дiйсно єдиний гармонiйний союз.
При написаннi цiєї роботи, я прочитала багато рiзних книг i журналiв по темi взаємин чоловiка i жiнки. Десь я знайшла для себе щось корисне, з чимось була не згодна, але вивела для себе одне – ми дiйсно дуже разнi i з цим вже нiчого не можна зробити.
Я вважаю, що ця вiдмiннiсть йде ще iз старовини. У хлопчиках завжди виховували силу, жорсткiсть, «бойовий дух» i iншi риси справжнього воїна, захисника i здобувача. А дiвчаток виховували ласкавими, нiжними, господарськими, такими, що пiклуються про будинок i дiтей.
Але це було давно. Тепер же в столiття комп'ютерних технологiй i прогресу жiнка не хоче просто сидiти удома i чекати свого «чоловiка – воїна». Свiт мiняється, i вона хоче мiняти його i змiнюватися разом з ним, самоудосконалюватися i само реалiзовуватися. В даний час можна побачити жiнку що так само добре розбирається в полiтицi, економiцi i технiцi як чоловiк. Але не варто забувати про те, що все ж таки ми живемо в «чоловiчому» свiтi i жiноче завзяття часто сприймається чоловiком як посягання на його територiю. Я думаю, що звiдси i виникають рiзнi розбiжностi, нерозумiння i сварки.
Метою моєї роботи є показати наскiльки чоловiки i жiнки рiзнi, але в той же час, як вони взаємозалежнi i як точно вони доповнюють один одного, створюючи той баланс i гармонiю, якi ми називаємо життям в цьому свiтi.
1. «Вiйна статей»
У кожнiй парi час вiд часу виникають розбiжностi. Тiльки однi пари справляються з цим без особливих утруднень, а iншi починають скандалити, принципово не бажаючи «поступатися своїми принципами». Причина тому – небажання вислухати i зрозумiти iншу точку зору або переконати партнера. Але якщо чоловiк i жiнка хочуть зберегти свої вiдносини, їм потрiбно навчитися цьому.
Прекраснi вiдносини вимагають не тiльки зусиль, але i вiльного часу. І те, i iнше однакове важливо, i жiнки iнтуїтивно вiдчувають, що хорошi взаємини не виникнуть самi по собi. Що стосується чоловiкiв, то вони так народжуються з переконанням «працювати треба лише на службi».
Жiнка не розумiє, що сидячи удома увечерi перед телевiзором, чоловiк, таким чином, розслабляється пiсля робочого дня. Вона приймає це як неробство i лiнь на свiй рахунок i помилково думає, що вiн зовсiм не пiклується про їх взаємини.
Зараз у взаєминах чоловiка i жiнки головна проблема не в грошах, хоча iнодi ми схильнi так думати. Вона – в спiлкуваннi. Сьогоднi взаємини складаються з турботи про емоцiйнi потреби один одного. Розмови для жiнки – це спосiб полiпшити настрiй.
Чоловiки, як правило, небагатослiвнi, i про свої вiдчуття розповсюджуватися не люблять. А жiнки вимагають якихось ласкавих слiв, щоб зайвий раз упевнитися в тому, що вони улюбленi. І деколи це стає каменем спотикання.
необхiдне щоденне пiдтвердження любовi. У представниць прекрасної статi все спiлкування побудоване на вербальному рiвнi. Не дарма говорять, що жiнка любить вухами.
Не дивлячись на те, що влаштованi чоловiки i жiнки по рiзному, є i щось загальне. Це потреба в турботi, опiцi, увазi i душевнiй теплотi. Всiм нам хочеться, щоб нас не тiльки любили, але i якось проявляли свою любов.
2. Всi люди рiзнi
Для того, щоб створити хорошi i любовнi взаємини, необхiдно розумiти цю iстину.
точно так, як ми самi робили б на їх мiсцi. А коли їх поведiнка iнше, то вважаємо їх неправими або їх дiї неправомiрними. Намагаємося їх поправити, тодi, як насправдi вони потребують розумiння, турботи, схвалення i довiри з наший сторони.
Раз ми визнаємо, що всi люди рiзнi, то можна почати серйозно замислюватися над тим, на скiльки великi цi вiдмiнностi. Визнання психологiчних вiдмiнностей мiж людьми дає нам вiдчути те що глибоке визнається кожним духовним ученням єднання, яке пронизує нашi взаємини.
Багато пар часто сваряться i намагаються змiнити один одного. Чого не вистачає в цих взаєминах, так це глибокого розумiння, наскiльки вiдмiннi чоловiк i жiнка. Без цього розумiння практично неможливо повнiстю оцiнити i поважати тi вiдмiнностi, якi роблять кожну пiдлогу особливою i унiкальною.
Нам важко дбайливо вiдноситися один до одного. Це вiдбувається в тих випадках, коли ми чекаємо певної реакцiї i неминуче турбуємося, якщо партнер реагує по – iншому. Через це ми можемо автоматично недооцiнювати вiдчуття близької людини, хоча спочатку збиралися вiднестися до них дбайливо.
Важко допомагати. Наприклад, жiнка може постiйно дратувати свого чоловiка своєю надмiрною турботою. Причому, вона зовсiм не хоче викликати його роздратування, бiльш того не розумiє, чому вiн гарячиться. Жiнка зовсiм заплуталася, тому що потребує бiльшої турботи з боку чоловiка.
Жiнцi важко оцiнити, прийняти i повiрити. Коли ми чекаємо, що iншi почнуть думати, вiдчувати i поводитися так, як ми, виникають проблеми. Жiнка часто неправильно сприймає любов чоловiка, оцiнюючи його поведiнку по своїх жiночих мiрках. Це взаємне нерозумiння виникає унаслiдок однiєї фундаментальної рiзницi мiж чоловiком i жiнкою. Пiд час стресу чоловiк прагне зосередитися на важливiшому i термiновiшому. В станi стресу жiнки схильнi гострiше усвiдомлювати, скiльки проблем i обов'язкiв звалюється на їх голову. Жiнцi не властиво забувати про потреби близької нею людини, щоб трохи краще зосередитися на рiшеннi проблеми на роботi. От чому їй важко повiрити, що вiн дiйсно до неї добре вiдноситься.
Чоловiковi важко пiклуватися, розумiти i поважати. Чоловiковi важко поважати жiнку, коли вона вiдчуває нестачу любовi. Вiн знає, що любить її, так що, коли вона не вiдчуває його пiдтримки, чоловiк приймає це на свiй рахунок. Вiн втрачає до неї пошану i вважає її або невдячною, або безрозсудною.
3. Як будувати взаємини?
Існує чотири ключi до налагодження узгоджених i благополучних взаємин:
Правильне розумiння – розумiння, висока оцiнка i пошана наших вiдмiнностей.
Вiдмова вiд винесення думок – вiдмова вiд негативних думок про себе i iнших.
Ухвалення вiдповiдальностi – ухвалення на себе рiвної вiдповiдальностi за те, що вiдбувається з взаєминами i умiння прощати.
4. Основнi вiдмiнностi мiж чоловiком i жiнкою
Рiзнi люди притягають один одного, як магнiти. Із зростанням нашого розумiння ми починаємо цiнувати цi вiдмiнностi.
Справжнi вiдмiнностi мiж чоловiком i жiнкою насправдi доповнюють один одного, даючи їм можливiсть знайти рiвновагу.
Вiдмiнностi мiж чоловiком i жiнкою найлегше почати перераховувати з фiзичних. Найбiльш явна рiзниця в їх системi вiдтворення. Але ретельне вивчення виявило i iншi серйознi фiзичнi вiдмiнностi. Такi як, у чоловiкiв товща шкiра, густiша кров, вище спiввiдношення мiж м'язами i жиром, у жiнок коротшi голосовi зв'язки i менш крупнi кiстки.
Чоловiк i жiнка вiдрiзняються не тiльки бiологiчно i анатомiчно, але i психологiчно. Давно вiдмiчено, що, в порiвняннi з чоловiком, жiнка володiє бiльшою iнтуїцiєю, бiльше цiкавляться любов'ю i любовними взаєминами, iнакше реагують на стрес. У них також виникають iншi проблеми i незадоволенiсть при взаєминах.
Розглядаючи нашi особливостi, безглуздо припускати, що кожен i чоловiк i кожна жiнка пiдходять до опису когось стереотипного образу чоловiка i жiнки.
Неможливо дати чiткий стереотип, який пiдiйшов би кожному чоловiковi i кожнiй жiнцi. Проте вiдповiдь на це питання слiд шукати в тому, щоб поважати i цiнувати свою природну суть, одночасно розвиваючи потенцiал. Проблему не можна вирiшити, вiдмовившись вiд власних основних властивостей на користь iншої пiдлоги.
Однiй з головних проблем, що виникають у жiнки у взаєминах, є те, що вона забуває про власнi потреби i повнiстю розчиняється в своєму партнеровi. Чоловiковi куди легко бути егоїстом i неуважним до iнших, навiть не усвiдомлюючи цього.
Звичка чоловiка йти в себе також служить джерелом великого сум'яття для жiнки. У стресових ситуацiях чоловiк схильний ще бiльше концентруватися, i тодi вiн не обертає нi на кого уваги. Вiн занурений в завдання досягнення своєї мети i забуває про все остальном.
Жiнцi важко з цим змиритися, тому що в стресових ситуацiях вона схильна до експансивностi i ще бiльше усвiдомлює потреби iнших, особливо тих, хто їй дорогий.
нами у взаєминах.
Навчившись по справжньому любити, цiнує, приймати i розумiти цi вiдмiнностi, ми автоматично знаходимо внутрiшню цiлiснiсть. Люблячи жiнку, чоловiк стає бiльш жiночним, зберiгаючи при цьому свої чоловiчi риси, i навпаки.
Ще одна iстотна вiдмiннiсть мiж пiдлогами в тому, що жiнка, перш за все, винить себе, а чоловiк iнших.
У разi виникнення сварок i проблем жiнка завжди випробовує дуже велику вiдповiдальнiсть. Вона спочатку приймає вантаж на себе, а вже потiм дивиться, як можна подiлити його з iншими. Чоловiк же схильний винити iнших, перш нiж поглянути, наскiльки велика його власна вiдповiдальнiсть за проблему. Такi вiдмiнностi приводять до великої плутанини у взаєминах.
Усвiдомлюючи нашi вiдмiнностi, ми зрозумiємо, чому нашi вiдносини з протилежною пiдлогою можуть бути такими складними. Зрозумiвши, ми станемо спiвчутливiше вiдноситися до наший уразливостi i прояснимо, що треба зробити, щоб вiдшукати рiшення проблем у мiру їх виникнення.
Чоловiк i жiнка вiдрiзняються за статевою ознакою, i статева дискримiнацiя грає дуже велику роль, тому що вона безпосередньо обмежує i пiдриває наш потенцiал, який значно перевершує нашi явнi сексуальнi вiдмiнностi. Безумовно, пiдлога впливає на прояв нашого потенцiалу, але жодною мiрою не визначає, ким ми можемо стати. Наш справжнiй потенцiал далеко перевершує нашi вiдмiнностi за статевою ознакою. Кожен з нас може стати таким, яким вiн хоче себе бачити. І мати в собi будь-якi якостi успiшної людини.
Кожен з нас вiдрiзняється своїм власним, неповторним поєднанням таких якостей. Безумовно, у будь-якої людини є свої обмеження, але вони не залежать вiд пiдлоги, такi уявлення штучно роздiляють людей по уявних категорiях i заважають прояву їх справжньої натури.
5. Секс у вiдносинах чоловiка i жiнки
Секс – це та область взаємин, де процес ухвалення рiшень грає особливо важливу роль. Зазвичай чоловiк знає, коли вiн розташований до сексу. Жiнка ж може, в принципi, не заперечувати, але їй потрiбний час, щоб вирiшити, коли саме їй хочеться ним зайнятися. Чоловiк цього не може зрозумiти, тому що якщо вiн не заперечує проти сексу, то хоче негайно приступити до справи.
У iнтимних вiдносинах, як i в багатьох iнших випадках, чоловiк повинен знати, що жiноче «я не знаю» зовсiм не означає «нi». Як i у випадку з ухваленням рiшень, чоловiк i жiнка складають i висловлюють свою думку по-рiзному. Розумiючи цi вiдмiнностi можна уникнути конфлiктiв.
Жiнцi, на вiдмiну вiд чоловiка, потрiбний бiльше часу, щоб прийти до якоїсь думки, оскiльки заздалегiдь вони розглядають рiзнi точки зору i збирають всю наявну iнформацiю.
Якщо чоловiк зрадив своїй коханiй, вона прагне вiдразу розiрвати вiдносини. Для жiнки продовження роману безглузде. Вiн починає її обтяжувати, тому що бiльш не несе за собою емоцiйного зв'язку, залишається тiльки фiзична близькiсть. Чоловiковi ж властиво роздiляти любов i секс. Є думка фахiвцiв, що чоловiк завдяки саме особливостям свого мозку може легко пiти на зраду. Коли чоловiк говорить «секс», вiн має на увазi чистий фiзичний акт, що зовсiм не означає вiдсутностi любовi до тiєї жiнки, з якою вiн разом.
Для жiночого мозку образливий не фiзичний акт з iншою жiнкою, а порушення емоцiйного контакту, втрата довiри, яку вона випробовувала до чоловiка.
Прийти до єдиного знаменника чоловiк i жiнка зможуть, якщо спробують зрозумiти один одного.
6. Чоловiк i жiнка в релiгiйному аспектi
Мiфи про створення свiту i людини, про першi людськi кроки i початок iсторiї додавали свiдомiсть життя наших предкiв. Тiльки завдяки мiфам релiгiйна людина могла жити в свiтi, мiг бачити мир – бачити в нiм сенс.
Мiфи вiдповiдали на основнi питання людського буття, зокрема на питання про сенс браку i походження чоловiка i жiнки. У стародавнiх релiгiях на противагу християнської традицiї пiдлога пiдносилася до свiту божественного. І брак мiж чоловiком i жiнкою був священним, тому що був подiбнiстю браку божеств.
вiдповiдали рiзнi сексуальнi ритуали i особливо, так звана, священна проституцiя.
Кожна сучасна людина знає, що в християнськiй релiгiї не iснує рiвноправ'я полови. Священиком може бути тiльки чоловiк, жiнка не має права проповiдувати, в храмi зобов'язана покривати голову, нарештi, згiдно християнської традицiї, саме чоловiк є роздiлом сiм'ї. Жiнка i чоловiк спочатку були створенi рiвноправними, але в результатi грiхопадiння Єви чоловiк став володарювати над жiнкою. Грiх Адама i Єви виявляється як свiдоме i умисне зiставлення себе Боговi. Грiхопадiння стало причиною розриву мiж людиною i Богом. Воно ж внесло розрив i всередину людської сiм'ї, i у вiдносини мiж чоловiком i жiнкою. Цей розрив знаходить свiй вираз у встановленнi пiдлеглого положення жiнки.
6. 2 Іудаїзм
На зорi своєї iсторiї на початку II тисячолiття до наший ери євреї були кочовим плем'ям скотарства, чий суспiльний устрiй був украй примiтивний, вiдповiдним було i положення жiнки, власнiстю свого отця, що була, а потiм – чоловiка. Суспiльна роль жiнки починалася i закiнчувалася материнськими функцiями.
Аж до Нового часу соцiальна активнiсть єврейських жiнок була строго обмежена, та зате їх роль в сiм'ї була незвичайно високою i мала величезне значення для збереження єврейського народу в умовах постiйної загрози асимiляцiї.
Зведення законiв, Тора, строго забороняє ображати дружину як наодинцi, так i при стороннiх, зобов'язує чоловiка бути добрим з своєю дружиною i радитися з нею у всiх домашнiх справах.
6. 3 Іслам
У країнах Європи i Америки поширена думка, що в iсламi жiнка позбавлена всяких прав. Проте подiбна думка не вiдповiдає дiйсностi. Так, в Коранi сказано, що в духовному вiдношеннi жiнки рiвнi чоловiкам.
Все ж таки якесь нерiвноправ'я iснує. Чоловiк – за традицiєю матерiально-вiдповiдальна сторона в браку i через це володiє прiоритетом в правах.
Для буддиста в браку цiнна тiльки духовна дружба, вона допомагає зберiгати спокiй i незворушнiсть у вируючому пристрастями свiтi.
Висновок
В кiнцi можу додати тiльки одне – дана робота допомогла менi налагодити вiдносини з моєю улюбленою жiнкою.
Я, звичайно, не змiнив своє життя кардинально, але переглянув свої деякi життєвi принципи i погляди. Я навчився розумiти так звану «жiночу мову». Вважаю, що життя стало легше, принаймнi, ми вже не сваримося по рiзних дурницях i думаю, що стародавня легенда про роздiлених людей має мiсце бути.
Список лiтератури
1. Грiй Джон. Марс i Венера в буднi i свята: як жити в свiтi з протилежною пiдлогою. - Пер. з англ. Т. П. Матц. – М.: АТ «Видавництво «Новини», 1997. – 304 з.
2. Повна енциклопедiя. Життя i здоров'я жiнки. Том 1. – 2-е видавництво, випр. i доп. – М.: «Книжковий будинок «АНС», 2002. – 768 с.: мул.
| 
