А. Маслоу

А. Маслоу Факультет соцiальних технологiй Кафедра: психологiя з дисциплiни « » Тема: А. Маслоу.» Змiст. 1. Бiографiя. 3. Оцiнка самоактуалiзацiї. 5. Використана лiтература. Вступ З погляду гуманiстичної психологiї люди - найвищою мiрою свiдомi й розумнi створення без домiнуючих несвiдомих потреб i конфлiктiв. У цьому гуманiстичний напрямок iстотно вiдрiзняється вiд психоаналiзу, що становить людину як iстоту з iнстинктивними й iнтрапсихiчними конфлiктами, i сторонникiв бiхевiоризму, що трактують людей практично як слухняних i пасивних жертв сил навколишнього середовища. Прихильниками гуманiстичних поглядiв,що розглядають людей, як активних творцiв власного життя, що володiють волею вибирати й розвивати стиль життя, що обмежений тiльки фiзичними або соцiальними впливами можна назвати таких видних теоретикiв, як Фром, Олпорт, Келлi й Роджерс, однак саме Абрахам Маслоу одержав загальне визнання як видатний представник гуманiстичної теорiї особистостi. Його теорiя самоактуалiзацiї особистостi, заснована на вивченнi здорових i зрiлих людей, ясно показує основнi теми й положення, характернi для гуманiстичного напрямку. 1. Бiографiя Абрахам Харольд Маслоу народився в Бруклинi, Нью-Йорк, в 1908 роцi. Вiн був сином неосвiчених батькiв-євреїв, що емiгрували з Росiї. Батьки дуже хотiли, щоб вiн, старший iз семи дiтей, одержав освiту. Спочатку вступаючи в коледж, Маслоу збирався вивчати закон, щоб догодити батьковi. Два тижнi, проведенi в Сiтi- Коледжi в Нью-Йорку, переконали його, що вiн нiколи не стане адвокатом. У юнацькi роки Маслоу перебрався в Унiверситет Вiсконсина, де закiнчив офiцiйний академiчний курс по психологiї, одержавши ступiнь бакалавра в 1930 роцi, магiстра гуманiтарних наук в 1931 i доктора в 1934 роцi. Пiд час навчання вiн працював з Гарри Харлоу , вiдомим психологом, що у той час органiзовував лабораторiю приматiв для вивчення поводження макак резусiв. Докторська дисертацiя Маслоу була присвячена дослiдженню сексуального й домiнантного поводження в колонiї мавп. "Життя фактично не починалося для мене , поки я не одружився й не виїхав у Вiсконсин". Пiсля одержання докторського ступеня працював з вiдомим теоретиком в областi навчання Е. Л. Торндайком у Колумбiйському унiверситетi в Нью-Йорку. Потiм вiн перейшов у Бруклiнський коледж, де працював 14 рокiв. В 1951 роцi Маслоу був призначений завiдувачем кафедри психологiї в Унiверситетi Брандейс. Вiн залишався на цьому постi до 1961 року В 1969 роцi вiн пiшов iз Брандейс i став працювати в Благодiйному фондi У. П. Логлина в Менлоу- Парк , Калiфорнiя. В 1970 роцi у вiцi 62 рокiв Маслоу вмер вiд серцевого нападу. "Релiгiї , цiнностi й верховнi переживання"(1964) "Еупсихея : щоденник" (1965) "Психологiя науки: рекогносциювання" (1966) "Мотивацiя й особистiсть" (1967) "У напрямку до психологiї буття" (1968) "Новi вимiри людської природи" (1971, збiрник статей, опублiкованих ранiше)","Пам'ятi Абрахама Маслоу"(1972,опублiкований посмертно, при участi його дружини) 2.Ієрархiя потреб по А. Маслоу. що людина є продуктом або спадкоємних (генетичних) факторiв , або впливу навколишнього середовища ( особливо раннього впливу), екзистенцiалiсти пiдкреслюють iдею про те, що зрештою кожний з нас вiдповiдальний за те, хто ми й чим стаємо. Отже, гуманiстична ,як основна модель приймає вiдповiдальну людину, що вiльно робить вибiр серед наданих можливостей. Основна концепцiя цього напрямку - це концепцiя становлення. Людина нiколи на буває статичною, вона завжди перебуває в процесi становлення. Цьому свiдчить наочний приклад становлення чоловiка iз хлопчика. Але це не є становленням бiологiчних потреб, сексуальних або агресивних спонукань. Людина, що заперечує становлення, заперечує сам рiст, заперечує, що в ньому закладенi всi можливостi повноцiнного людського iснування. Але незважаючи на те, що становленню придiляється бiльша роль, гуманiстичнi психологи визнають, що пошук справжнього сенсу життя не легкий. "тут i зараз". В основi цього напрямку лежить реальнiсть суб'єктивна, або особиста, але не об'єктивна, тобто пiдкреслюється значення суб'єктивного досвiду як основного феномена у вивченнi й розумiннi людини. Теоретичнi побудови й зовнiшнє поводження є вторинними стосовно безпосереднього досвiду i його унiкальному значенню для того, хто його переживає. Маслоу вiдчував, що занадто довго психологи зосереджувались на детальному аналiзi окремих подiй, зневажаючи тим, що намагалися зрозумiти, а саме людини в цiлом. Для Маслоу людський органiзм завжди поводиться як єдине цiле, i те, що трапляється в якiй-то частини, впливає на весь органiзм. Так, розглядаючи людину, вiн пiдкреслював її особливе положення, вiдмiнне вiд тварин, говорячи, що вивчення тварин незастосовне для розумiння людини, тому що при цьому iгноруються тi характеристики, якi властивi тiльки людинi (гумор, заздрiсть, провина й т. д.), вiн вважав, що вiд природи в кожнiй людинi закладений потенцiйнi можливостi для позитивного росту й удосконалювання. Основне мiсце в його концепцiї займає питання про мотивацiю. А. Маслоу говорив, що люди мотивованi для пошуку особистих цiлей, i це робить їхнє життя значно осмисленним. Вiн описував людину, як "бажаюча iстота", що рiдко досягає стану повного задоволення. Повна вiдсутнiсть бажань i потреб, якщо воно є, у найкращому разi недовговiчно. Якщо одна потреба задоволена, iнша спливає на поверхню й нацiлює увагу й зусилля людини. Маслоу припустив, що всi потреби вродженi й представив свою концепцiю iєрархiї потреб у мотивацiї людини в порядку їхньої черговостi: 1. Фiзiологiчнi потреби: безпосередньо стосуються бiологiчного виживання людини й повиннi бути задоволенi на якомусь мiнiмальному рiвнi перш, нiж будь-якi потреби бiльше високого рiвня стануть актуальними, тобто людина, якiй не вдається задовольнити цi основнi потреби, досить довго не буде зацiкавлений у потребах, що займають вищi рiвнi iєрархiї, оскiльки вона дуже швидко стає настiльки домiнуючої, що всi iншi потреби зникають або вiдходять на заднiй план. Таким чином, цi потреби вiдбивають зацiкавленiсть у довго-тимчасовому виживаннi. Перевага надiйної роботи зi стабiльним високим заробiтком, створення ощадних рахункiв, придбання страховки можна розглядати як учинки, почасти мотивованi пошуками безпеки. Інший прояв потреби в безпецi й захистi можна бачити, коли люди зiштовхуються з реальними надзвичайними обставинами - такими, як вiйна, повiнь, землетрус, повстання, суспiльнi безладдя й т. д. задовольняються й вiн одержує багато пестощiв. Пiдлiтки, що прагнуть знайти любов у формi поваги й визнання своєї незалежностi й самостiйностi, тягтися до участi в релiгiйних, музичних, спортивних i iнших згуртованих групах. Молодi люди вiдчувають потребу в любовi у формi сексуальної близькостi, тобто незвичайних переживань iз особою протилежної статi. Маслоу роздiлив їх на два типи: самоповага й повага iншими. Перший включає такi поняття, як компетентнiсть, упевненiсть незалежнiсть i воля. Людинi потрiбно знати, що вiн гiдна людина, може справлятися iз завданнями й вимогами, якi пред'являє життя. Повага iншими мiстить у собi такi поняття, як престиж, визнання, репутацiя, статус, оцiнка й прийняття. Тут людинi необхiдно знати, що те, що вiн робить, зiзнається й оцiнюється. Задоволення потреб самоповаги породжує почуття впевненостi, достоїнство й усвiдомлення того, що ви кориснi й необхiднi. Маслоу припустив, що потреби досягають максимального рiвня й зросту в зрiлостi, а потiм їхня iнтенсивнiсть зменшується. 5. Реалiзацiя потенцiалу потреби самоактуалiзацiї. Маслоу охарактеризував самоактуалiзацiю як бажання людини стати тим, ким вiн може. Людина, що досягла цього вищого рiвня, домагається повного використання своїх талантiв, здатностей i потенцiалу особистостi, тобто самоактуалiзуватися - значить стати тiєю людиною, якою ми можемо стати, досягти вершини нашого потенцiалу. Але, на Думку Маслоу самоактуалiзацiя дуже рiдка, тому що багато з людей просто не бачать свого потенцiалу, або не знають про його iснування, або не розумiють користi самовдосконалення. Вони схильнi сумнiватися й навiть боятися своїх здатностей, тим самим i шансiв для самоактуалiзацiї. Це явище Маслоу назвав комплексом Іони. Вiн характеризується страхом успiху, що заважає людинi прагнути до величi й самовдосконалення. Так само гальмовий вплив на процес самоактуалiзацiї робить соцiалiзацiя. Іншими словами людям потрiбно "сприятливе" суспiльство, у якому можна розкрити свiй людський потенцiал найбiльше повно. Ще одна перешкода для самоактуалiзацiї, що згадується Маслоу, - сильний млосний вплив надаваний потребами безпеки. Дiти вихованi в безпечнiй, дружнiй обстановцi, бiльше схильнi до придбання здорового подання про процес росту. В основi цiєї схеми лежить правило, що домiнуючi потреби, розташованi внизу, повиннi бути бiльш-менш задоволенi до того, як людина усвiдомити наявнiсть i бути мотивованим потребами, розташованими вгорi, тобто задоволення потреб, розташованих унизу iєрархiї, уможливлює усвiдомлення потреб, розташованих вище в iєрархiї, i їхня участь у мотивацiї. По Маслоу, це є головним принципом, що лежить в основi органiзацiї мотивацiї людини, i чим вище людина може пiднятися в цiй iєрархiї, тим бiльшу iндивiдуальнiсть, людськi якостi й психiчне здоров'я вiн продемонструє. "всi або нiчого". Потреби частково збiгаються, i людина одночасно може бути мотивований на двох або бiльше рiвнях потреб. Вiдсутнiсть адекватного iнструмента оцiнки для вимiру самоактуалiзацiї початково припинило будь-якi спроби зробити валiдними основнi твердження Маслоу. Однак розробка "Довiдника особистiсної орiєнтацiї" (POІ) дала дослiдникам можливiсть вимiряти цiнностi й поводження, пов'язанi iз самоактуалiзацiєю. Це довiдник самозвiту, розроблений для оцiнки рiзних характеристик самоактуалiзацiї вiдповiдно до концепцiї Маслоу. Вiн складається з 150 тверджень змушеного вибору. з кожної пари тверджень респондент повинен вибрати те, що краще його характеризує. РОІ складається iз двох основних шкал i десяти субшкал:перша, основна шкала вимiрює те, у як ступеня людина є спрямованим на себе, а не спрямованим на iншi в пошуках цiнностей i сенсу життя. (характеристика: автономнiсть, самостiйнiсть, воля - залежнiсть, потреба в схваленнi й прийняттi);друга основна шкала називається компетентнiсть у часi. Вона вимiрює те, у якому ступенi людина живе в сьогоденнi, а не концентрується на минулому або майбутньому;10 додаткових субшкал призначенi для вимiру важливих елементiв самоактуализации: цiнностi самоактуалiзацiї, экзистенциальность, емоцiйна реактивность, спонтаннiсть, турбота про свої iнтереси, самоприйняття, прийняття агресiї,можливiсть до близьких вiдносин. POІ так само має убудовану шкалу визначення неправди. Численнi дослiдження дозволяють уважати валидность POІ доведеної. Єдиним серйозним обмеженням для використання РОІ , що має 150 пунктiв. Джоунс i Крендалл розробили короткий iндекс самоактулiзациї. Шкала складається з 15 пунктiв. Респонденти вiдповiдають на кожне твердження, використовуючи 4- х значну шкалу: 1- не згодний, 2- не згодний вiдносно, 3- згодний вiдносно, 4- згодний. Значок (N) , що випливає за твердженням, позначає, що при пiдрахунку загальних значень оцiнка по цьому пунктi буде iнверсною (1=4,2=3,3=2,4=1). Чим вище загальне значення, тим бiльше самоактуалiзованим уважається респондент. 4. Висновок вибору не гарантує правильнiсть вибору. Основним принципом цього напрямку є модель вiдповiдальна людина, що вiльно робить вибiр серед надаваних можливостей. Гуманiстична психологiя не є строго органiзованою теоретичною системою - краще розглядати її як рух. А. Маслоу назвав свiй пiдхiд психологiєю третьої сили. Хоча погляди прихильникiв цього руху становлять досить широкий спектр, вони все-таки роздiляють певнi фундаментальнi концепцiї на природу людини. Практично всi цi концепцiї мають глибоких корiнь в iсторiї захiдного фiлософського мислення. 1. Мотивацiя i особистiсть. 3-тє видання./Абрахам Маслоу. -СПб Питер, 2003 2. Джеймс У. Психологiя. Москва,1991. 3. Платонов К. К. Структура i розвиток особистостi. Москва,1986.