Конституцiйно-правовий статус полiтичних партiй в Українi
ВСТУП
Невiд'ємною частиною полiтичної системи сучасного демократичного суспiльства є полiтичнi партiї. Етимологiчно "партiя" означає "частина ", "окремiсть", iнститут полiтичної системи i цивiльного суспiльства. Партiя - це полiтична громадська органiзацiя, що боре за владу або за участь у здiйсненнi публiчної влади.
У сучаснiй Українi iдеї полiтичного плюралiзму i багатопартiйна полiтична система одержали своє закрiплення на конституцiйному рiвнi, що виражається насамперед у визнаннi права громадян на об'єднання в полiтичнi партiї i громадськi органiзацiї, органiзацiї громадського життя на принципах полiтичного, економiчного й iдеологiчного рiзноманiття. Полiтичнi партiї в Українi сприяють формуванню i вираженню полiтичної волi громадян, беруть участь у виборах. Крiм Конституцiї статус полiтичних партiй в Українi закрiплюється в Законi України "Про об'єднання громадян", у виборчому законодавствi.
полiтики, формуваннi органiв влади , мiсцевого самоврядування i представництво про їхнiй склад.
виникли в Європi i США на початку XІ в. Формування партiй було досить тривалим i складним процесом. Спочатку партiї активно дiяли тiльки в перiоди виборчих кампанiй, вони не мали постiйно дiючих органiзацiй на мiсцях, не проводили регулярних з'їздiв або конференцiй, їхнi прихильники не були зв'язанi партiйною дисциплiною.
Партiї, як правило не однорiднi i мають усерединi групи - фракцiї, що висувають програми, трохи вiдмiннi вiд загальнопартiйної. Існування в партiї рiзних фракцiй робить її полiтиковi бiльш гнучкої , оскiльки допомагає їй зберегти свiй вплив серед рiзних груп населення. Полiтика партiї виробляється в ходi внутрiпартiйної полiтичної боротьби мiж рiзними фракцiями i плинами. Керiвнi органи багатьох партiй складаються на основi представництва вiд рiзних фракцiй.
Класифiкацiя полiтичних партiй.
цих цiлей використовується формально-логiчний метод пiзнання, проводиться класифiкацiя. Найбiльш розповсюджена i важливої є класифiкацiя полiтичних партiй по наступних ознаках:
По характерi доктрин партiї подiляються на:
Партiйна доктрина виражається насамперед з метою i задачами створення i дiяльностi партiї, закрiплених у її статутi й у партiйнiй програмi.
- революцiйнi
- в Українi на конституцiйному рiвнi заборонена дiяльнiсть полiтичних партiй i суспiльних об'єднань, програмнi цiлi або дiї яких змiна конституцiйного ладу насильницьким шляхом;
- реформаторськi
- бiльшiсть вiтчизняних полiтичних партiй у своїх програмах декларують прихильнiсть тому або iншому курсовi реформ, що обумовлюється насамперед сучасним полiтико-економiчним станом України;
- консервативнi
;
- реакцiйнi
.
- державнi (партiйна iдеологiя стає державної , партiя формує державну систему керування );
- авторитарну (не зливаються з державою, але складають основу полiтичного режиму i користуються його пiдтримкою);
- парламентськi (дiючi в конкурентних умовах - в Українi на сьогоднiшнiй день зареєстрованi i дiють бiльш 60 полiтичних партiй).
За критерiєм органiзацiйної структури:
Органiзацiйна система закрiплюється в статутi вiдповiдної полiтичної партiї.
- централiзованi - централiзованими є багато полiтичних партiй України(КПУ, Партiя нацiонально-економiчного розвитку України) ;
- децентралiзованi ;
- кадровi (ПНЭРУ, устав якої передбачає досить тверду партiйну дисциплiну її членiв, що дозволяє при вiдносно не бiльшiй кiлькостi членiв здiйснювати полiтичнi акцiї. Так при кiлькостi мiської партiйної органiзацiї ПНЭРУ близько 1200 членiв не минулих виборах партiї виразило пiдтримку близько 3% електорату мiста, три представники партiї були обранi депутатами Одеської мiської ради нинiшнього скликання.);
- масовi - наприклад "Громада, одна iз самих масових полiтичних партiй України, що володiє децентралiзованою структурою, що i дозволило керiвництву партiї залучити в її ряди велика кiлькiсть членiв, не зв'язаних твердою партiйною дисциплiною;
- партiї з формально визначеним членством;
- партiї з вiльним членством в Українi вiдповiдно до Закону України "Про об'єднання громадян" не допускаються.
- колективного керiвництва (ПНЭРУ - основнi рiшення приймає партiйна конференцiя, а поточне керiвництво здiйснює правлiння партiї.);
- колективного керiвництва з чiтко вираженим верховенством лiдера ("Громада" - П. Лазаренко, ПСПУ - Н. Витренко);
- особистiсного керiвництва ;
- харизматичного керiвництва ;
- консенсуального керiвництва.
На функцiонування полiтичної партiї вирiшальну роль робить тип полiтичної системи, тому представляється необхiдним розглянути типи й основнi риси партiйних систем. У сучаснiй полiтичнiй iсторiї розрiзняють чотири типи партiйних систем
:
- буржуазно-демократична партiйна система
- легальної боротьби за владу;
- влада здiйснюється партiєю або групою партiй, що забезпечили собi пiдтримку парламентської бiльшостi;
- наявнiсть згоди на дотримання даних принципiв мiж партiями, що складають партiйну систему.
У залежностi вiд розкладу полiтичних сил у суспiльствi можуть виникати рiзнi види коалiцiй, зокрема для України сьогоднi полiтичною реальнiстю є так називана багатопартiйна коалiцiя, при якiй жодна з партiй не здатна поодинцi домогтися компетентної бiльшостi, для досягнення якого поєднуються кiлька полiтичних партiй.
- авторитарна партiйна система
Є промiжної , при цьому домiнуючим фактором виступає держава, а не партiя, що грає другорядну роль у процесi здiйснення влади. Може допускатися й iснування iнших партiй.
Висновок
Основна задача реферату - розкриття поняття й основних рис такого iнституту полiтичної системи i цивiльного суспiльства , як полiтична партiя, на прикладi i з урахуванням специфiки дiяльностi полiтичних партiй в Українi, де в результатi демократичних перетворень вiдбулася замiна соцiалiстичної партiйної системи на партiйну систему демократичного типу, подальше становлення якої вiдбувається i сьогоднi, особливо в результатi осмислення результатiв минулої виборчої кампанiї в представницькi органи державної влади i мiсцевого самоврядування.
Список використаної лiтератури:
1. Баглай М. В. Конституционное право Российской Федерации. – М.,1997.
2. Голос Украины. – 1998, 10 марта.
3. Голос Украины. – 1998, 12 марта.
5. Голос Украины. – 1998, 18 марта.
7. Гаджиев К. С. Введение в политическую науку. – М.,1997.
8. Коментар до Конституцiї України. – К.,1996.
9. Конституционное (государственное) право зарубежных стран. – М.,1996. – т. 1-2.
10. Об объединениях граждан: Закон Украины // Законы Украины. – К.,1996. – т. 3.
11. Устав Партии национально-экономического развития Украины (ПНЭРУ).
| 
