Реферат на тему:
Види i правовi джерела радiацiйної
та ядерної безпеки
Роль права як регулятора суспiльних вiдносин у сферi використання ядерної енергiї значно зросла з того часу, коли цей тип енергiї вперше був використаний людиною як у вiйськових, так i в мирних цiлях
Сьогоднi важко переоцiнити роль правового регулювання, особливо у сферах, пов'язаних з використанням сучасних мирних та вiйськових технологiй. Суспiльство, вiдчувши на власному досвiдi негативнi наслiдки впровадження нових технологiй, усвiдомило, що необхiдно шукати новi пiдходи до забезпечення безпеки i нерозповсюдження ядерної зброї.
Вiдповiдно до статтi III Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, до якого Україна приєдналася у 1994 роцi, "Кожна з держав-учасниць, що не володiє ядерною зброєю, зобов'язується прийняти гарантiї, як вони викладенi в угодi, про яку будуть вестися переговори, i яку буде укладено з Мiжнародним агентством з атомної енергiї вiдповiдно до статуту МАГАТЕ та системою гарантiй Агентства, виключно з метою перевiрки виконання його зобов'язань, прийнятих вiдповiдно до цього Договору з тим, щоб не допустити переключення ядерної енергiї з мирного використання на ядерну зброю чи iншi вибуховi пристрої". Частина друга цiєї статтi передбачає, що кожна держава-учасник ДНЯЗ "зобов'язується не надавати: а) вихiдного чи спецiального матерiалу, що розщеплюється, чи матерiалу спецiально призначеного для обробки, використання чи виробництва спецiального матерiалу, що розщеплюється будь-якiй державi, що не володiє ядерною зброєю, для мирних цiлей, якщо на цей вихiдний чи спецiальний матерiал, що розщеплюється, не поширюються гарантiї". Вiдповiдно до цiєї статтi Україна пiдписала i ратифiкувала Угоду мiж Україною та Мiжнародним агентством з атомної енергiї про застосування гарантiй у зв'язку з Договором про нерозповсюдження ядерної зброї. Це типова угода, яка набирає чинностi вiдразу ж пiсля отримання Агентством офiцiйного повiдомлення вiд держави про виконання необхiдних процедур. Типова угода визначає науково-технiчний змiст всiєї практичної дiяльностi МАГАТЕ, передбаченої ст.ІІІ. 1. Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Встановлюються головнi завдання i порядок здiйснення гарантiй, у тому числi початок i закiнчення здiйснення контролю, звiльнення вiд гарантiй, оформлення результатiв дiяльностi Агентства щодо контролю. Формулюються конкретнi процедури та методи гарантiй, зокрема порядок використання нацiональних систем облiку i контролю ядерних матерiалiв, порядок проведення i обсяг iнспекцiй МАГАТЕ. Регулюються мiжнароднi передачi ядерних матерiалiв, поставлених пiд гарантiї Агентства.
Вiдповiдно до ст. 9 Конституцiї України "дiючi мiжнароднi договори, згоду на обов'язковiсть яких дано Верховною Радою України, є частиною нацiонального законодавства України" Договiр про нерозповсюдження ядерної зброї став частиною нацiонального права, як i ряд iнших мiжнародних угод, про якi пiде мова далi.
Договiр про нерозповсюдження ядерної зброї став основою для створення мiжнародної системи контролю за ядерним експортом. Норми, закладенi у Договорi знайшли своє вiдображення i були розвинутi у керiвних документах Комiтету Цангера та групи ядерних постачальникiв.
"Про використання ядерної енергiї та радiацiйну безпеку", який регулює вiдносини у сферi використання ядерної енергiї.
контролю за експортом, iмпортом, радiацiйного захисту персоналу i населення, цивiльної вiдповiдальностi за ядерну шкоду, транспортування радiоактивних матерiалiв, фiзичний захист i т. д.
"Про використання ядерної енергiї i радiацiйну безпеку" являє собою "правовий iнститут". Дуже важливою в термiнологiчному вiдношеннi є стаття перша цього Закону, яка визначає такi основнi поняття, як "вихiдний матерiал", "ядернi установки", "ядерна шкода" i т. д.
Безпосередньо стосується теми нашої статтi роздiл ХІІ цього Закону "Запобiгання використанню ядерних матерiалiв, обладнання та технологiй у воєнних цiлях".
Державна система гарантiй базується на цьому Законi, положеннях мiжнародних i двостороннiх договорiв, учасником яких є Україна. У ст. 68 Закону йде мова про те, що "органiзацiю i ведення державного облiку та контролю ядерних матерiалiв в Українi здiйснює орган державного регулювання ядерної та радiацiйної безпеки. Вiдповiдальнiсть за здiйснення облiку i контролю ядерних матерiалiв на ядерних установках несе експлуатуюча органiзацiя"
Ст. 69 - "Державна система експортного контролю ядерних матерiалiв, обладнання i технологiй знаходиться пiд контролем держави i здiйснюється в рамках державної системи експортного контролю. Лiцензiї на експорт ядерних матерiалiв, обладнання та технологiй надаються у порядку, що встановлюється Кабiнетом Мiнiстрiв України"
"забороняється мiжнародна передача ядерних матерiалiв, обладнання та технологiй, що використовуються у межах територiї України, пiд її юрисдикцiєю, або мiжнародна передача, яка здiйснюється пiд її контролем в iншi держави, якщо вони:
· не взяли на себе зобов'язань щодо використання ядерних матерiалiв, обладнання та технологiй виключно в мирних цiлях;
· не гарантували ефективного фiзичного захисту ядерних матерiалiв для запобiгання несанкцiонованому використанню або поводженню з ними;
· не пiдтвердили наявностi державної системи облiку та контролю ядерних матерiалiв;
Стаття 71 передбачає, що "... Україна не несе вiдповiдальностi за ядерний матерiал, якщо вiн перевозиться через її територiю, над нею або на її лiтаках, за умови, що цей ядерний матерiал вiдповiдно до контракту про перевезення є власнiстю iншої держави."
Закон дає визначення поняття "ядерна безпека" як дотримання норм, правил стандартiв та умов використання ядерних матерiалiв, що забезпечують радiацiйну безпеку.
1. Конвенцiя про фiзичний захист ядерного матерiалу, участь в якiй Україна оформила 5 травня 1993 року, вiдповiдальнiсть за створення i функцiонування фiзичного захисту ядерних матерiалiв повнiстю покладає на органи держави. Основнi положення цiєї Конвенцiї дуже детально будуть вiдображенi в Законi України "Про фiзичний захист ядерних установок, ядерних матерiалiв, iнших джерел iонiзуючого випромiнювання", проект якого подано на розгляд Верховної Ради України i має бути розглянутий у першому читаннi. Ця Конвенцiя, а також закон вкрай важливi з точки зору упередження явного чи таємного вилучення ядерних матерiалiв iз злочинною метою.
2. Вiденська конвенцiя про цивiльну вiдповiдальнiсть за ядерну шкоду, ратифiкована 23 грудня 1996 року, встановлює надзвичайно важливий правовий iнститут.
"Про використання ядерної енергiї та радiацiйну безпеку" практично встановив основнi принципи цього iнституту, якими є абсолютна вiдповiдальнiсть (тобто вiдповiдальнiсть без вини) оператора за ядерну шкоду. Виключна вiдповiдальнiсть оператора у цьому Законi визначена так: "Жодна особа, крiм оператора, не несе вiдповiдальностi за ядерну шкоду за винятком випадкiв, передбачених цим Законом". Ще одна особливiсть, яка вiдрiзняє цей тип вiдповiдальностi вiд звичайної цивiльної вiдповiдальностi - це обмеження розмiру такої вiдповiдальностi певною сумою. В Українi вона обмежується сумою еквiвалентною
50 мiльйонам Спецiальних прав запозичення (СПЗ) за кожний ядерний iнцидент, де Спецiальнi права запозичення означають розрахункову одиницю, визначену Мiжнародним валютним фондом, яка використовується ним для здiйснення власних операцiй та угод. Крiм того, обмежуються в часi строки позовної давностi, якщо позов стосується шкоди, завданої майну.
Однiєю з особливостей нашого законодавства є те, що право на подання позову про вiдшкодування ядерної шкоди, завданої життю i здоров'ю особи, не обмежується строком давностi. Звичайно, така норма зумовлює значнi труднощi для страхових компанiй пiд час органiзацiї ядерного страхування.
Ще декiлька слiв щодо важливостi цього правового iнституту та його зв'язку з iншими iнститутами. Хотiлося б привернути увагу до визначення поняття: ядерна шкода - втрата життя, будь-якi ушкодження, завданi здоров'ю людини, або будь-яка втрата майна, або шкода, заподiяна майну, або будь-яка iнша втрата чи шкода, що є результатом небезпечних властивостей ядерного матерiалу на ядернiй установцi або ядерного матерiалу, який надходить з ядерної установки чи надсилається до неї, крiм шкоди, заподiяної самiй установцi чи транспортному засобу, за яким здiйснювалося перевезення.
Вiдповiдальнiсть оператора за ядерну шкоду настає тодi, коли ця шкода спричинена ядерним iнцидентом на ядернiй установцi, а також пiд час перевезення ядерного матерiалу на ядерну установку оператора пiсля прийняття ним вiд оператора iншої ядерної установки вiдповiдальностi за цей матерiал чи пiд час його перевезення з ядерної установки оператора i вiдповiдальнiсть за який не була прийнята iншим оператором вiдповiдно до письмової угоди.
Якщо ядерна шкода була спричинена пiд час транзиту ядерного матерiалу, вiдповiдальнiсть за ядерну шкоду несе оператор, який є вiдправником вантажу чи його отримувачем. Момент переходу власностi визначається угодою мiж вiдправником вантажу i його отримувачем.
Крiм перерахованих документiв слiд назвати також Конвенцiю про ядерну безпеку, ратифiковану Верховною Радою України 17 грудня 1997 року.
Всi згаданi документи входять до системи ядерного законодавства України.
"Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть", прийнятий у 1991 роцi i дiє з багатьма змiнами та доповненнями. Цей Закон встановлює правове регулювання всiх видiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi, включаючи зовнiшню торгiвлю, економiчне та науково-технiчне спiвробiтництво i т. iн. Одним з основних принципiв свободи зовнiшньоекономiчної дiяльностi цей закон визначає обов'язок дотримуватись пiд час здiйснення зовнiшньоекономiчної дiяльностi порядок, встановлений законами України.
матерiалiв (до радiоактивних матерiалiв вiдносяться джерела iонiзуючих випромiнювань, радiоактивнi речовини, ядернi матерiали), - строк до 5 рокiв позбавлення волi; якщо спричинено загибель людей - до 10 рокiв позбавлення волi (стаття 228-2)
Нормами Митного кодексу України передбачено вiдповiдальнiсть за порушення митних правил у виглядi грошових штрафiв, конфiскацiї майна, адмiнiстративного затримання майна.
Цей досить короткий огляд законодавства, що регулює ядерну дiяльнiсть дає лише уявлення про його складнiсть i комплекснiсть, але ядерне законодавство - в процесi творення.
| 
