Органiзацiя дiяльностi Тернопiльтеплокомуненерго
Мiнiстерство освiти i науки України
Звiт
з виробничої практики
База практики: пiдприємство “Тернопiльтеплокомуненерго”
Тернопiль – 2008 р.
Змiст
1. Структура та органiзацiя пiдприємства Тернопiльмiськтеплокомуненерго, структура та функцiї служб головного iнженера
2. Питомi норми палива i електроенергiї на виробництво 1 Гкал тепла
3. Визначення загальної довжини та стану теплових мереж по районах та дiльницях
Вступ
самозабезпеченостi такий самий або навiть нижчий. Для таких країн особливо важливим є проблема енергетичної безпеки, яка базується, в першу чергу, на спроможностi держави забезпечити ефективне використання паливно-енергетичних ресурсiв. На жаль, орiєнтацiя в минулому господарських комплексiв України на загальносоюзнi потреби, а також вади командно-адмiнiстративної системи керування обумовили низку проблем в розвитку економiки нашої держави.
У Посланнi Президента України до Верховної Ради України “Європейський вибiр. Концептуальнi засади стратегiї економiчного та соцiального розвитку України на 2002 – 2011 роки” вказано, що в Українi неприпустимо низька ефективнiсть використання паливно-енергетичних ресурсiв. Енергоємнiсть ВВП в Українi значно вища, нiж в економiчно розвинених державах., що є наслiдком деформованої структури виробництва та енергоспоживання, використання застарiлих виробничих фондiв енергетики, повiльного впровадження енергозберiгаючих технологiй. Україна стоїть перед необхiднiстю вироблення нової енергетичної стратегiї, iнструментами реалiзацiї якої мають стати, зокрема, Комплексна державна програма енергозбереження i Програма державної пiдтримки розвитку нетрадицiйних та вiдновлюваних джерел енергiї i малої гiдро- та теплоенергетики. До 2010 р. необхiдно забезпечити економiю паливно-енергетичних ресурсiв в обсязi 12 – 15 % вiд загального їх споживання.
На сьогоднi енергозбереження визначено одним iз прiоритетних напрямкiв державної полiтики України i має реалiзовуватися як довгострокова та чiтко спланована програма дiй. Вирiшення проблеми енергозбереження дозволить нашiй державi рiзко зменшити залежнiсть її економiки вiд iмпорту енергоресурсiв, вивести з експлуатацiї низку генеруючих потужностей, провести технологiчне переозброєння енергоємних галузей та структурну перебудову регiонiв, створити конкурентноспроможне енергозберiгаюче обладнання, суттєво обмежити вплив техногенних факторiв на навколишнє природне середовище, забезпечити соцiально-побутовi потреби населення.
З метою сприяння здiйсненню та довгостроковому розвитку процесiв, спрямованих на пiдвищення ефективностi використання паливно-енергетичних ресурсiв, держава повинна створювати нормативно - правову базу, яка б задовольняла потреби практики. Державне управлiння у сферi енергозбереження здiйснюється через вiдповiдну систему управлiння, яка є сукупнiстю загальнодержавних, галузевих та регiональних органiв управлiння, а також пiдприємств та органiзацiй.
Державний комiтет України з енергозбереження є центральним органом виконавчої влади i забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi енергозбереження. Одним з головних напрямiв дiяльностi Комiтету є розробка нормативно-правових актiв у сферi енергозбереження.
Законодавство у цiй сферi є комплексною складовою законодавства України i має розгалужену систему актiв, якi регулюють органiзацiйно-правовi, адмiнiстративнi, фiнансовi, цивiльно-правовi та iншi вiдносини у сферi енергозбереження.
Дiяльнiсть у сферi енергетичних обстежень включає органiзацiйне й методичне забезпечення, практичне визначення ефективностi використання паливно-енергетичних ресурсiв суб'єктами господарювання, в тому числi шляхом проведення облiку паливно-енергетичних ресурсiв (далi - ПЕР), а також розроблення та обґрунтування енергоощадних ("енергозберiгаючих") заходiв i бiзнес-планiв iнвестицiйних проектiв з енергозбереження.
Питання практичної органiзацiї та методичного забезпечення проведення енергетичних обстежень покладаються на Центральне агентство з енергетичних обстежень, яке створюється Держкоменергозбереження в установленому порядку як державне пiдприємство i керiвник якого є за посадою членом ЦГЕА.
Здiйснення енергетичного обстеження покладається на фахiвцiв, що мають вiдповiдну квалiфiкацiю. Енергоаудитором може бути особа, яка має вищу технiчну освiту за фаховим напрямом Мiносвiти "Енергетика, електротехнiка та електромеханiка", а саме: iнженер-електрик, iнженер-електромеханiк, iнженер-теплотехнiк, iнженер-енергетик, а також iнженер з автоматизацiї (за галузями народного господарства).
1.
Структура та органiзацiя пiдприємства Тернопiльмiськтеплокомуненерго, структура та функцiї служб головного iнженера
Сучасне пiдприємство (об’єднання) –складна динамiчно-технiчна система, окремi частини якої-технiчна база, виробнича структура, трудовi i матерiальнi ресурси-постiйно взаємодiють i розвиваються. Для координацiї дiяльностi й ефективної роботи всiх ланок необхiдне управлiння. Цi функцiї виконує апарат управлiння, тобто сукупнiсть працiвникiв, якi мають певну професiйно-квалiфiкацiйну пiдготовку i на яких покладено керiвництво пiдприємством або його виробничо-господарськими ланками.
Склад пiдроздiлiв управлiння, їх взаємозв’язок називається структурою апарата управлiння. Доповнивши структуру управлiння зв’язками мiж окремими пiдроздiлами i ланками, матимемо органiзацiйну структуру управлiння. Таким чином, органiзацiйна структура управлiння - це склад, взаємозв’язок i пiдпорядкованiсть органiзацiйних пiдроздiлiв апарату управлiння, що виконують рiзнi функцiї по управлiнню виробничими об’єднаннями, пiдприємством або цехом.
Основними елементами органiзацiйної структури управлiння є склад i структура функцiй управлiння, чисельнiсть працiвникiв управлiння за функцiями i їх професiйно-квалiфiкацiйний склад, склад самостiйних структурних пiдроздiлiв, кiлькiсть рiвнiв управлiння i розподiл працiвникiв за ними, а також iнформацiйнi взаємозв’язки.
Побудова органiзацiйних структур здiйснюється з урахуванням певних вимог i критерiїв. Основний критерiй - економiчнiсть апарату управлiння - оцiнюється питомою вагою витрат на утримання адмiнiстративно-управлiнських працiвникiв у собiвартостi продукцiї, кiлькiстю управлiнських працiвникiв серед промислово-виробничого персоналу, розмiром їх заробiтної плати в загальному фондi оплати працi. Основнi вимоги до органiзацiйної структури такi:
1. Адекватнiсть - забезпечення постiйної вiдповiдностi органiзацiйної структури параметрам виробничої системи.
2. Спецiалiзацiя - функцiональна замкнутiсть структурних пiдроздiлiв з чiткими межами i конкретними сферами дiяльностi.
3. Пропорцiйнiсть - вiдповiднiсть чисельностi працiвникiв управлiння їхнiм функцiям, обсягу робiт, спiввiдношення прав i обов’язкiв.
4. Гнучкiсть, динамiзм- властивостi органiзацiйної структури миттєво реагувати на змiни в суб’єктi управлiння.
5. Адаптивнiсть - властивiсть само пристосування при змiнах у суб’єктi управлiння.
Структури управлiння пiдприємств досить рiзноманiтнi. Видiляють чотири основнi типи (принципи) їх побудови: лiнiйну, функцiональну, лiнiйно- функцiональну i програмно-цiльову.
пiдпорядкованi керiвники i виконавцi нижчих ланок, а вiн пiдпорядкований вищестоящому керiвнику.
чiткiсть i простоту взаємовiдносин, оперативнiсть пiдготовки й виконання рiшень, надiйний контроль. Водночас обмежується iнiцiатива працiвникiв нижчих рiвнiв, зростає обсяг iнформацiї, яка передається вiд одного рiвня до iншого. При великих масштабах i складностi виробництва така структура практично не застосовується.
Функцiональна структура характерна тим, що за окремими функцiями управлiння створюються спецiальнi пiдроздiли, працiвники яких мають знання i навички роботи в надiйнiй галузi управлiння. В цьому разi загальне керiвництво здiйснює лiнiйний керiвник вiдповiдного пiдроздiлу через керiвникiв функцiональних органiв. Кожний функцiональний орган керує i несе повну вiдповiдальнiсть за окрему дiлянку роботи пiдприємства. Виконавцi при такiй структурi пiдпорядкованi не одному керiвнику, а кiльком, якi спецiалiзованi за функцiями управлiння. Кожний iз них має право давати розпорядження, обов’язковi до виконання. При функцiональнiй структурi управлiння пiдвищується якiсть рiшень, що приймаються, спрощується робота лiнiйних керiвникiв, але виникають труднощi в координацiї рiшень, знижується оперативнiсть роботи органiв управлiння i вiдповiдальнiсть за кiнцевi результати. Отже, можна видiлити такi переваги функцiональної структури:
- ефективний централiзований контроль за досягненням результатiв у вiдповiдних сферах дiяльностi;
- висока якiсть управлiння операцiями у вiдносно стабiльних сферах бiзнесу;
Функцiональна структура найпридатнiша для великих моно продуктивних, моно ринкових органiзацiй, головним завданням яких є отримання конкурентних переваг за рахунок мiнiмiзацiї виробничих витрат.
Вони надають методичну допомогу, готують iнформацiю, розв’язують рiзнi питання управлiння, але остаточне рiшення приймає сам керiвник. В таких структурах функцiональнi органи не мають права давати розпорядження iншим пiдроздiлам апарату управлiння. Лiнiйно-функцiональна схема є основою для формування органiзацiйної структури управлiння пiдприємств i виробничих об’єднань.
Вiдносно виробничої структури пiдприємства лiнiйно-функцiональна структура має кiлька рiзновидiв: корпусну, цехову i без цехову. Корпусна застосовується для управлiння групою однорiдних цехiв, розташованих в одному корпусi, наприклад в основному виробництвi для спецiалiзованих потужних заготiвельних, механоскладальних, а в допомiжному - для потужних iнструментальних, ремонтних виробництв i т. д. Це дозволяє об’єднати функцiональний апарат усiх однорiдних цехiв i пiдпорядкувати його безпосередньо начальнику виробництва. У пiдпорядкуваннi начальникiв цехiв залишаються тiльки служби оперативного управлiння, наприклад бюро виробничого планування. Кожна структура значно скорочує чисельнiсть функцiонального апарату управлiння.
Цехова структура характерна тим, що при начальнику цеху створюється функцiональний апарат за основними функцiями виробництва: розробкою технологiй, нормування та оплатою працi, технiко-економiчним i оперативним плануванням.
Без цехова структура характерна для великих пiдприємств з чисельнiстю робiтникiв до 1000. Виробництво подiляється не на цехи, а на дiльницi, якi очолюють старшi майстри, пiдпорядкованi безпосередньо директоровi пiдприємства. Всi роботи з обслуговування дiльниць виконує апарат заводоуправлiння.
Останнiм часом все бiльше поширюються програмно-цiльовi структури управлiння, до яких належать органiзацiйнi структури „впровадження нововведень”, „проектного управлiння” i матричнi.
Органiзацiйна структура „впровадження нововведень” складається з традицiйного лiнiйно-функцiонального апарату, який керує випуском стабiльної продукцiї, i спецiальних груп „впровадження нововведень”, в яких сконцентрованi всi роботи з розробки i впровадження у виробництво нових виробiв. Застосовується на пiдприємствi з масовим характером виробничих процесiв.
вiдповiдальнiсть за стратегiю розвитку, науковi дослiдження, фiнанси i забезпечення всiма видами ресурсiв, i проектну групу, основна функцiя якої- розробка i реалiзацiя проектiв створення i впровадження у виробництво нових видiв продукцiї.
Матричнi структури об’єднують функцiональне i проектне управлiння. Крiм звичайних функцiональних пiдроздiлiв, якi займаються питаннями технiчного розвитку виробництва, управлiння виробничими процесами, ресурсами, матрична структура передбачає створення спецiальних проектних груп з працiвникiв функцiональних пiдроздiлiв, що їх очолюють керiвники проектiв.
Керiвники проектiв координують роботу виробничих пiдроздiлiв, пов’язану з виконанням поставленої мети (розробки). Пiсля закiнчення робiт працiвники проектних груп повертаються у пiдпорядкування своїх функцiональних керiвникiв.
Важливим завдвнням у формуваннi пiдроздiлiв органiзацiйної структури є вибiр ефективного способу розподiлу повноважень i вiдповiдальностi в межах однорiдної функцiональної дiяльностi. Пiд делегуванням повноважень розумiють передання компетенцiї з вищого рiвня до нижчого. Залежно вiд ступеня передання повноважень розрiзняють:
- децентралiзовану органiзацiю.
У централiзованiй органiзацiї всi повноваження й вiдповiдальнiсть з певної функцiї зосередженi в одному пiдроздiлi та є прерогативою даного пiдроздiлу. Це сприяє:
- зменшенню кiлькостi помилкових рiшень;
- забезпеченню збалансованого ринку всiх структурних пiдроздiлiв.
Децентралiзована органiзацiя передбачає передання або делегування вiдповiдальностi за низку ключових рiшень на нижчi рiвнi управлiння. Вищий ступiнь децентралiзацiї в органiзацiї означає, що:
- бiльша кiлькiсть рiшень приймається на нижчих рiвнях управлiнської iєрархiї;
- рiшення, що приймаються на нижчиш рiвнях, є досить важливими для органiзацiї;
- зменшується централiзований контроль за рiшеннями, прийнятими управлiнським персоналом.
Збiльшення автономностi в децентралiзованих органiзацiях пiдвищує вiдповiдальнiсть пiдроздiлiв за їхню прибутковiсть чи збитковiсть, сама органiзацiя стає гнучкiшою й динамiчнiшою.
Перехiд до децентралiзованих органiзацiйних структур певною мiрою пов’язаний зi збiльшенням складностi й мiнливостi зовнiшнього середовища, зростанням ролi стратегiчних i маркетингових функцiй в умовах гострої конкурентної боротьби, а також значним поширенням iнформацiйних технологiй в управлiннi.
Поширення тенденцiї до децентралiзацiї в управлiннi зумовило перехiд вiд iєрархiчних до плоских органiзацiйних структур. Якщо в першому випадку процес управлiння розтягнутий по багатьох вертикальних рiвнях структури, то у другому – кiлькiсть рiвнiв управлiння скорочується. Зате розширюється дiапазон управлiння.
Пласка структура є значно ефективнiшою, нiж пiрамiдальна, тому зарубiжних фiрм з початку iснування прагнуть будувати саме її. Отже, сучасний менеджер , проектуючи органiзацiю, повинен враховувати наявнi тенденцiї i прагнути до децентралiзацiї в управлiннi, делегуючи частину своїх повноважень на нижчi рiвнi управлiння.
Як один iз визначальних системних елементiв, структура управлiння має забезпечити не лише життєдiяльнiсть, але й розвиток органiзацiї, синергiчний ефект взаємодiї iнших її елементiв. Тому в процесi побудови органiзацiйної структури необхiдно врахувати всi чинники, що впливатимуть на органiзацiю як iз зовнiшнього, так i внутрiшнього її середовища для того, аби забезпечити максимальну вiдповiднiсть структури управлiння середовищу господарювання.
Дослiдження дали змогу виокремити чотири групи ситуацiйних чинникiв, що впливають на формування органiзацiйної структури:
- технологiя роботи в органiзацiї;
- поведiнка працiвникiв.
Зовнiшнє середовище впливає на структуру органiзацiї своєю складнiстю й мiнливiстю. Чим бiльша кiлькiсть чинникiв дiє на пiдприємство й чим частiше вони змiнюються, тим складнiшою має бути органiзацiйна структура для того, щоб забезпечити кращi адаптацiйнi властивостi фiрми.
та органiчна. Якщо зовнiшнє середовище стабiльнiше, в ньому спостерiгаються незначнi змiни, то органiзацiя може з успiхом застосувати механiстичнi структури, що мають малу гнучкiсть i потребують бiльше зусиль для їх змiни. В разi коли зовнiшнє середовище дуже динамiчне, оргструктура має бути органiчною, гнучкою, здатною швидко реагувати на зовнiшнi змiни. Зокрема, така структура повинна передбачити високий рiвень децентралiзацiї, наявнiсть великих прав структурних пiдроздiлiв у прийняттi рiшень.
Технологiя роботи впливає на побудову органiзацiйної структури у двох напрямках:
- розподiл працi та групування робiт;
- взаємозалежнiсть робiт.
та поширенню iдей технологiчного розвитку й давати змогу здiйснювати технологiчне оновлення фiрми.
Взаємозалежнiсть робiт дає чотири зв’язкiв мiж роботами в органiзацiї: пiдсумковi, послiдовнi, пов’язанi та груповi. При пiдсумковiй взаємозалежностi робiт на пiдприємствi кожен пiдроздiл є вiдносно автономним i робить свiй внесок у загальну справу.
Послiдовна взаємозалежнiсть робiт виникає тодi, коли один пiдроздiл повинен закiнчити свою роботу ранiше, нiж вона надiйде до iншого пiдроздiлу.
Пов’язана взаємозалежнiсть робiт виникає тодi, коли кiнцевий результат роботи одного пiдроздiлу є початком роботи iншого i навпаки.
Стратегiя фiрми також впливає на вибiр нею органiзацiйної структури. Зi змiною стратегiї перед органiзацiєю постають новi проблеми, вирiшення яких безпосередньо пов’язане з перепроектуванням органiзацiйної структури фiрми.
В процесi управлiння виробничо-господарською дiяльнiстю пiдприємства використовують рiзноманiтнi методи впливу на об’єкт управлiння - виробничий колектив з допомогою цих методiв робота виробничого колективу i його членiв спрямовується на досягнення мети, поставленої перед об’єктом управлiння. Основою методiв управлiння є закони, закономiрностi i принципи суспiльного виробництва, науково-технiчний рiвень розвитку пiдприємства, соцiальнi, правовi i психологiчнi вiдносини людей у процесi виробництва. Основнi групи методiв управлiння: економiчнi, адмiнiстративно-правовi i соцiально-психологiчнi.
Економiчнi методи управлiння – це комплекс способiв i прийомiв управлiння, що базується на використаннi економiчних законiв, iнтересiв i системи взаємопов’язаних економiчних показникiв, норм i нормативiв. Основна мета економiчних методiв - створення умов i заiнтересованостi виробничих ланок у високих кiнцевих результатах роботи.
Економiчнi методи включають державне регулювання, економiчне стимулювання i матерiальну вiдповiдальнiсть, комерцiйний розрахунок, цiноутворення i податки.
Адмiнiстративно-правовi методи управлiння являють собою сукупнiсть засобiв юридичного впливу на вiдносини людей у процесi виробництва.
Зв’язки i вiдносини, якi виникають у процесi управлiння пiдприємством, регулюються правовими нормами: законодавчими актами, положеннями, iнструкцiями, наказами i розпорядженнями.
Соцiально-психологiчнi методи включають вивчення навколишнього середовища виробництва i умов життя працюючих; соцiальних запитiв i iнтересiв колективу; громадської думки; умов формування колективу i його стабiльностi; соцiальної структури колективу, його професiйної i загальноосвiтньої пiдготовки.
Як ми бачимо керує пiдприємством директор, а йому пiдпорядковуються всi служби, якi зображенi на схемi.
Розглянемо структуру та функцiї служб головного iнженера. Головний iнженер пiдпорядковується лише директору, а сам вiн керує роботою таких служб та вiддiлiв: служба пусконалагоджувальних еколого технiчних випробувань, виробнича служба по ремонту, монтажу, наладцi та експлуатацiї електрообладнання, теплова iнспекцiя, служба КВПІА, вiддiл нормування облiку i використання енергетичних ресурсiв, вiддiл проектування i будiвництва, виробничо-технiчний вiддiл, служба пiдготовки виробництва та аварiйно-вiдновлювальних робiт. Також ми бачимо, що головному iнженеру пiдпорядковуються всi теплодiльницi та теплорайони. Головному iнженеру не пiдпорядковується лише заступник директора та головний бухгалтер, i безумовно, вiддiли та служби, що пiдлягають пiд їх керiвництво.
Отже, головний iнженер повинен бути дуже вiдповiдальною та освiченою людиною, тому що вiд його керiвництва залежить робота та ефективнiсть багатьох служб i вiддiлiв пiдприємства, а також робота всiх теплорайонiв та теплодiльниць.
Тому, головний iнженер пiдприємства повинен знати:
1. Законодавчi та нормативнi правовi акти, що регламентують виробничо-господарську i фiнансово-економiчну дiяльнiсть пiдприємства, постанови органiв державної влади та управлiння, якi визначають прiоритетнi напрямки розвитку економiки та вiдповiдної галузi.
3. Профiль спецiалiзацiї й особливостi структури пiдприємства.
8. Порядок складання й узгодження бiзнес-планiв виробничо-господарської та фiнансово-економiчної дiяльностi пiдприємства.
9. Ринковi методи господарювання й управлiння пiдприємством.
10. Порядок укладання та виконання господарських та фiнансових договорiв.
11. Кон’юнктуру ринку.
12. Науково-технiчнi досягнення i передовий досвiд у вiдповiднiй галузi виробництва.
13. Органiзацiю виробництва працi.
14. Трудове законодавство.
15. Правила i норми охорони працi.
Головний iнженер має такi посадовi обов’язки:
1. Щоденне керiвництво всiма технiчними службами та пiдроздiлами згiдно структурного розподiлу пiдприємства по забезпеченню безперебiйної роботи об’єктiв теплопостачання.
2. Органiзовує роботу й ефективну взаємодiю всiх структурних пiдроздiлiв, цехiв та виробничих одиниць.
3. Постiйне вдосконалення технiки та технологiї виробництва, досягнення високих технiко-економiчних показникiв виробництва.
5. Широке впровадження комп’ютерної та вичислю вальної технiки, та iнших засобiв механiзацiї i автоматизацiї.
7. Сприяння винахiдництву i рацiоналiзаторству, всебiчно допомагати в органiзацiї оформленнi i технiчному обґрунтуваннi винаходiв i пропозицiй
9. Органiзацiя пiдвищення квалiфiкацiї iнженерно-технiчних працiвникiв, службовцiв.
10. Органiзацiя перевiрки знань працiвникiв пiдприємства, працюючих на об’єктах з пiдвищеною безпекою.
Головний iнженер має право:
в межах своєї компетенцiї.
3. Заслуховувати звiти керiвникiв структурних пiдроздiлiв пiдприємства, проводити їх аналiз по питаннях виконання ними планiв, завдань що до технiчної пiдготовки виробництва.
4. Вимагати вiд всiх керiвникiв служб, цехiв, пiдроздiлiв i т. д. матерiалiв для проведення аналiтичної роботи по всiх направленнях виробничо-господарської дiяльностi пiдприємства.
5. Давати за своїм пiдписом розпорядження по виробництву в межах своєї компетенцiї.
Головний iнженер несе вiдповiдальнiсть за:
3. За неякiсне i несвоєчасне виконання покладених на нього дiючою посадовою iнструкцiєю обов’язкiв.
2. Питомi норми палива i електроенергiї на виробництво 1 Гкал тепла
мереж.
На сьогоднiшнiй день пiдприємство обслуговує котли ДКВР, КБНГ, КВГ, ТВГ-4, ТВГ-8, ВК-21, ВК-22, „Факел” та ряд iнших котлiв, а також електричнi пiдстанцiї, де застосованi багатотарифнi лiчильники активної i реактивної потужностей, конденсаторнi установки та iншi.
3. Визначення загальної довжини та стану теплових мереж по районах та дiльницях
Тернопiльське обласне комунальне пiдприємство “Тернопiльтеплокомуненерго” експлуатує 136 км теплових мереж. Термiн їх експлуатацiї приблизно становить 20-25 рокiв. На даний момент 50%-55% цих мереж потребує повної замiни i реконструкцiї в зв’язку з закiнченням термiну експлуатацiї. Через неякiсну i застарiлу iзоляцiю мають мiсце значнi втрати при транспортуваннi енергоносiя. Провiвши аналiз всiх теплових мереж було зроблено висновок, що 79% з них потребують замiну iзоляцiї на сучасну, наприклад – полiуретанова, термiн служби якої 50 рокiв.
Проведемо тепер аналiз теплових мереж по районах.
Бережанський район – потребує 80% замiни теплових мереж.
Залiщицький район – потребує 40% замiни теплових мереж.
Кременецький район – потребує 60% замiни теплових мереж.
Пiдволочиський район – потребує 30% замiни теплових мереж.
Теребовлянський район – потребує 50% замiни теплових мереж.
Чорткiвський район – потребує 70% замiни теплових мереж.
Розглянемо тепер стан районних теплодiльниць.
На Бучацькiй теплодiльницi закритi майже всi котельнi. В зв’язку з складним рельєфом та роботою котелень на твердому паливi, бiльшiсть населених районiв переведено на iндивiдуальне опалення – тобто проведена децентралiзацiя.
Копичинська теплодiльниця потребує замiну основного та допомiжного обладнання котелень, в зв’язку iз їх застарiлiстю. Необхiдна замiна котлiв на бiльш сучаснi з високим ККД.
мiнi котелень.
На Зборiвськiй теплодiльницi планується провести децентралiзацiю центральної частини мiста та замiнити котли на бiльш сучаснi з ККД 92%-95%.
Козiвська теплодiльниця реконструкцiї котельнi з потужнiстю 13 Гкал на меншу потужнiсть, в зв’язку з вiдсутнiстю споживача. Через надмiрну потужнiсть вiдбувається руйнацiя котлiв.
На Лановецькiй теплодiльницi iз-за повної замiни теплових мереж, мiською радою прийнято рiшення провести консервацiю котельнi i перейти на iндивiдуальне та автономне опалення.
На Почаївськiй теплодiльницi проведена реконструкцiя котельнi, через неповне використання виробленої потужностi. Дiльниця потребує замiни теплових мереж довжиною 500 м.
На Монастирськiй теплодiльницi дiє2 котельнi загальною потужнiстю 10 Гкал. Потребується замiна теплових мереж в центральнiй частинi мiста. Необхiдна замiна системи ХВО та насосної групи.
Тернопiльська теплодiльниця, загальною потужнiстю 5 Гкал, потребує реконструкцiї ЦТП i вiдновлення подачi гарячої води.
В Микулинцях проведено реконструкцiю котельнi з замiною котлiв ВК-22 на ВК-0,34, що пов’язано з невеликою потребою споживачiв тепла.
Шумська теплодiльниця налiчує 2 котельнi, загальною потужнiстю 10 Гкал. Планується кинути перемичку вiд одної котельнi до iншої i одну з них законсервувати.
Залiщицька теплодiльниця налiчує 4 котельнi, якi потребують реконструкцiї та замiни котлiв на бiльш сучаснi з потужнiстю 90%-95%. Необхiдна замiна теплових мереж на 50%.
Розглянемо тепер стан теплорайонiв.
Бережанський теплорайон потребує повної реконструкцiї котелень, а також встановлення сучасних котлiв з ККД 90%-95%. необхiдно провести замiну теплових мереж на 60%.
Густинський теплорайон налiчує 2 котельнi, загальною потужнiстю 38 Гкал. Котельню Коновальця планується закрити, так як вона була побудована в районi забудови багатоповерхових будинкiв. На сьогоднiшнiй день вона не має перспективи. Планується загрузити на 70% центральну котельню.
Пiдволочиський теплорайон налiчує 2 котельнi, потужнiсть одної з них 13 Гкал, а iншої – 5 Гкал. Потребується замiна теплових мереж в центральнiй частинi мiста. Планується кинути перемичку i котельню на 5 Гкал закрити. Також необхiдна замiна котлiв на бiльш сучаснi та реконструкцiя насосної групи в зв’язку з закiнченням експлуатацiйного термiну.
Теребовлянський теплорайон потребує замiни теплових мереж довжиною 5 км. Також необхiдна реконструкцiя котлiв та замiна їх на бiльш сучаснi з ККд 90%-95%.
Чорткiвський теплорайон налiчує 9 котелень. В центральнiй частинi мiста необхiдно замiнити тепловi мережi в зв’язку з їх за старiнням та значними втратами теплоносiя. Планується закрити 2 котельнi. Це котельнi школи iнтернат та рай хiмiї. Великою проблемою є забезпечення теплом мiстечка, де проживає 8 тис. населення.
Ознайомившись з станом теплорайонiв та теплодiльниць , можна зробити висновок, що кожна з них, в бiльшiй чи меншiй мiрi потребують реконструкцiй котелень та iншого обладнання. Також потребується замiна теплових мереж та їх iзоляцiї, що пов’язано з закiнченням термiном експлуатацiї.
Необхiдно також встановити облiк теплової енергiї та докомплектувати її облiком активної та реактивної енергiї.
Згiдно програми “Рiдний дiм”, пiдприємством “Тернопiльмiськтеплокомуненерго” планується прийняти на баланс бiльше 10 котелень вiд вiдомчих пiдприємств (освiта, медицина i т. д.).
Згiдно розробленої обласної програми щодо попередження та успiшної роботи вiдомчих котелень, пiдприємство “Тернопiльмiськтеплокомуненерго” з контролюючими органами намiрено провести обстеження вiдомчих котелень закладiв освiти, охорони здоров’я та iн., надати практичну допомогу та прийняти на обслуговування вiдомчi котельнi, вiдремонтувати їх, забезпечити контрольно вимiрювальними приладами. Також пiдприємство намiрено забезпечити безперебiйну роботу енергооб’єктiв та надати квалiфiкованих працiвникiв.
| 
