Реферат з фiзики
на тему:
“Б. Якобi - винахiдник першого електродвигуна”
Нещодавно виповнилося 200 рокiв iз дня народження видатного фiзика, пiонера електротехнiки Б. С. Якобi.
ЯКОБІ
- Росiйський фiзик i винахiдник в областi електротехнiки Борис Семенович Якобi (Морiц) (1801, Потсдам - 1874, Петербург) - академiк Петербурзької АН.
Вiн автор електродвигуна з комутатором оригiнальної конструкцiї, десяти типiв телеграфних апаратiв (у т. ч. перший лiтеродрукувальний), ряду конструкцiй вузлiв, i блокiв для електо- радiотехнiчних виробiв.
Уродженець Нiмеччини, Борис Семенович повною мiрою змiг реалiзувати свої таланти в Росiї, куди переїхав у 1835 р. Вiн вiдомий не тiльки як дослiдник теорiї електромагнетизму, гальванопластики, але i як творець електродвигуна, ряду телеграфних апаратiв, кожний з який був кроком вперед у розвитку електротелеграфiї.
На той час, коли Б. С. Якобi почав займатися телеграфiєю, вона вже пройшла довгий шлях розвитку. Але проблема створення надiйного i швидкого зв'язку вирiшена не була.
У Європi одержав широке поширення електромагнiтний телеграф С. Морзе, а Росiя ще затрачала величезнi грошi на спорудження оптичного семафорного телеграфу. Тому уряд запропонував Якобi побудувати "електротелеграфiчний зв’язок" мiж Петербургом i Царським Селом.
реально створити новий, надiйний, швидкодiючий i легко керований електромагнiтний апарат.
Перший пишучий апарат Якобi сконструював у 1839 р. Його особливiстю було те, що замiсть мультиплiкатора використовувався електромагнiт, що приводив за допомогою системи важелiв у дiю олiвець. Запис сигналiв вироблялася на порцеляновiй дошцi, що рухалася на каретцi пiд дiєю годинного механiзму. Телеграфний апарат Якобi протягом декiлькох рокiв успiшно працював на "царських" лiнiях: Зимовий палац - Головний штаб - Царське Село. Однак учений не був задоволений його роботою. Зиґзаґоподiбнi записи прийнятих депеш важко пiддавалися розшифровцi, мало зручним був також пристрiй каретки з екраном.
Протягом багатьох лiт Якобi продовжував удосконалювання свого винаходу. У 1845 р. вiн створив абсолютно нову конструкцiю стрiлочного синхронного апарата з горизонтальним циферблатом, електромагнiтним приводом i прямою клавiатурою.
Цей апарат набув практичного застосування в Росiї, у Європi i став основою для багатьох iнших синхронних телеграфних апаратiв. А в 1850 р. Якобi винайшов перший у свiтi лiтеродрукувальний телеграфний апарат, що працює за принципом синхронного руху. Цей винахiд було одним з найбiльших досягнень електротехнiки середини XIX столiття.
У своєму лiтеродрукувальному апаратi винахiдник використовував всi основнi iдеї, успiшно реалiзованi їм у стрiлочному телеграфi. Це вiдноситься насамперед до принципу синфазностi i синхронностi, що був згодом покладений в основу телеграфних апаратiв Д. Юза, В. Сiменса i Е. Бодо. Цей принцип зберiг своє значення i для сучасних лiтеродрукувальних апаратiв.
"давнiм друзям". Цим скористався В. Сiменс, який внiс у конструкцiю пристрою Якобi деякi змiни, i разом з механiком И. Гальську организовавший серiйне виробництво таких телефонних апаратiв. Так був покладений початок дiяльностi всесвiтньо вiдомої електротехнiчної фiрми "Сiменс i Гальську". А Якобi в 1951 р. писав, що "та ж сама система, що я уперше ввiв, прийнята в даний час в Америцi й у бiльшостi країн Європи".
апаратобудуванням не обмежувалася дiяльнiсть Якобi в областi телеграфiї. Вiн унiс видатний вклад у будiвництво лiнiй електромагнiтного телеграфу й у рiшення питання про стiйкiсть i надiйнiсть телеграфування. Ще один чудовий винахiд Якобi - прототип сучасного пiдземного кабелю. Пiзнiше воно було використано при прокладцi кабелю з Європи в Америку.
Використана лiтература:
2. Енциклопедичний словник юного фiзика. - М., 1986.
|