Аналiз працi К. Маркса "Манiфест комунiстичної партiї"
"Манiфест комунiстичної партiї\"
\"Капiтал\" (перший том - 1864р.; другий i третiй том - пiзнiше), \"Вiсiмнадцяте брюмера Луї Бонапарта\", \"Громадянська вiйна у Францiї\", \"Критика Готської програми\". Фрiдрiх Енгельс"Становище робiтничого класу в Англiї\", \"Анти-Дюрiнг\", \"Роль насильства в iсторiї\", \"Про розклад феодалiзму i виникнення нацiональних держав\", \"Походження сiм\'ї, приватної власностi i держави\", \"Розвиток соцiалiзму вiд утопiї до науки\". Спiльно ними написанi: «Манiфест комунiстичної партiї», «Святе сiмейство, або критика нiмецької критичної критики», «Нiмецька iдеологiя». «Манiфест комунiстичної партiї» основи марксизму, подано аналiз сучасного авторам суспiльства i його проблем та вказанi напрями вирiшення цих проблем.
Марксистська фiлософiя, разом з нiцшеанством та фройдизмом, належить до так званих «фiлософiй пiдозри», якi створюють свою версiю людського життя, що ґрунтується на деструкцiї принципу тотожностi рацiонального мислення та буття. «Фiлософiї пiдозри» заперечують роль самосвiдомого суб’єкта, як основного героя людської культури та людського буття. Кожна з цих фiлософiй висуває свого «кандитата» на роль основного героя людської культури (це може бути надлюдина за Нiцше, дитина за Фройдом або пролетар за Марксом та Енгельсом). Тобто можна сказати, що всi «фiлософiї пiдозри» висувають недовiру до культури (власне тому мають таку назву) i основною задачею вважають виявлення справжньої достеменної дiйсностi, яка ховається за прикриттям фiктивного образу культури. Отже, який погляд на дiйснiсть пропонує нам Маркс? Вiн вважав, що єдино правильним поглядом на iсторiю є суто матерiалiстичне та наукове розумiння (суть якого полягає у залежностi суспiльної свiдомостi вiд суспiльного буття), необтяжене впливом будь-якої iдеологiї. І єдиним прошарком (класом) суспiльства, який може споглядати iсторiю саме так, є пролетарiат, котрий власне i є, як було сказано вище, головним героєм людської культури для марксистiв.
навiть в сучасному авторам суспiльствi iснує ця боротьба. Змiнилося лише те, що суспiльство роздiлилося на два табори – буржуазiю i пролетарiат. При чому один клас (буржуазiя) вiдверто експлуатує iнший – пролетарiв, навiть не намагаючись, як ранiше, чимось прикрити свою експлуатацiю. Завдяки цiй надмiрнiй та безжалiснiй експлуатацiї, коли людину-пролетаря ставлять на одну ланку iз машинами, завдяки яким можна заробляти грошi, буржуазiя i накопичує свiй капiтал. Життя людей за такою схемою є чистими грошовими вiдносинами i всi його сфери є просто надбудовою над економiкою – все вирiшує економiчно-фiнансовий фактор. Автори характеризують пролетаря як людину, в якої немає власностi i це є первопричиною та вихiдним фактором того, що серед пролетарiв панує вже зовсiм iнша моральна доктрина, змiнюються, наприклад, стосунки у сiм`ї, вони вiдмiннi вiд буржуазних, змiнюється i ставлення до поняття нацiї та релiгiї– тобто пролетар – це людина без нацiональностi i здебiльшого не релiгiйна i не вiруюча, до поняття закону i моралi – все це бачиться як засiб, яким пiдтримується панування буржуазiї i який забезпечує захист її економiчних iнтересiв. Через те, що в пролетарiв немає нiчого власного, що треба було б оберiгати та примножувати – головним завданням цього класу є руйнацiя iнституту приватної власностi взагалi, знищення старих вiдносин, якi пануюють в суспiльствi i побудова нових за своїм iдеалом. Отже, в цьому ми бачимо прагнення до розкриття справжньої сутностi людського буття, яке характерне для всiх «фiлософiй пiдозри». Але в рамках «фiлософiї пiдозри» пропонується не просто зруйнувати (або висловити недовiру(пiдозру) до, якщо казати м`якше) iснуючу культурну реальнiсть, а ще й висунути на її мiсце якусь свою концепцiю. Що ж нам пропонують автори «Манiфесту..»? За Марксом та Енгельсом, всi проблеми суспiльства мали вирiшитися одним шляхом – пролетарською революцiєю, результатом якої стане передiл капiталу, перетворення пролетарiату на пануючий клас (i не просто на пануючий клас: однiєю з фундаментальних iдей марксизму є необхiднiсть та неминучiсть диктатури одного класу над iншим, тобто тут – диктатури пролетарiату), колективiзацiя всього майна, централiзацiя всiх знаряддь виробництва в руках держави (яка буде уособлювати в собi власне той самий привладний пролетарiат). І, що ще важливо, автори зазначають, що \"доки iснують iншi класи, а особливо клас капiталiстичний, доки пролетарiат з ним бореться (бо з приходом пролетарiату до влади ще не зникають його вороги, не зникає стара органiзацiя суспiльства), вiн повинен застосовувати засоби насильства...\", а також що \"вiдкрито заявляють, що їхнi цiлi можуть бути досягненнi тiльки насильницьким поваленням всього iснуючого суспiльного ладу». Тобто марксисти зовсiм не вiдмовляються вiд iдеї насильства, а навiть вiтають i заохочують її та вважають вкрай необхiдною для здiйснення своїх цiлей. Отже, кiнцевою (i, як я можу вiд себе зазначити, зовсiм утопiчною) метою, до здiйснення якої мають привести усi цi заходи (революцiя та iнше) є знищення всiх класових вiдмiнностей в суспiльствi, досягнення втрати публiчною владою свого полiтичного характеру (а полiтична влада для марксистiв – це впорядковане та законне насильство одного класу над iншим), i створення суспiльства (асоцiацiї), в якому вiльний розвиток кожного є умовою вiльного розвитку усiх. Історiя показала, що досягнути марксистського iдеалу неможливо, бо пануючий клас з`явиться знову, тiльки у цьому випадку це будуть тi ж самi представники колишнього пролетарiату, в руках яких знову буде накопичуватись капiтал, i так далi по колу. Але з точки зору фiлософiї нас має бiльше цiкавити не соцiально-економiчна сторона питання, а скорiше те, що марксизм став яскравим прикладом «фiлософiї пiдозри» - побудови власної системи цiнностей, висловлювання критики до iснуючого становища речей (отої самої звану достеменної дiйснiсть, яка ховається за рiзноманiтними фiкцiями, створеними для захисту та приховання цiєї дiйсностi), iснуючої культури, спроба трактувати дiйснiсть через призму свого бачення (бачення основного героя марксистської фiлософiї пiдозри – пролетаря).
|
