«Болонський процес»
i його перспективи для українських студентiв
документом, уряди країн Європейського Союзу оголосили про намiр включити свої вузи до єдиної мережi освiтнiх закладiв i заохотити безприкладну мiграцiю студентiв в Європi залежно вiд їхнiх особистих iнтересiв, iнтересiв ринкiв працi, а також вiд вакансiй в унiверситетах, тематики лекцiй, iмiджу мiсцевої професури тощо.
«Болонський процес» є предметом жвавої дискусiї захiдноєвропейської iнтелiгенцiї, яка роздiлилася на прихильникiв лiберальної i соцiальної концепцiй. Точку зору лiбералiв репрезентує Болонська декларацiя. Так, соцiалiсти вважають, що полiтики, схвильованi iнтеграцiйними процесами в Європi, зопалу замислюють таку реформу, системнi наслiдки якої вони загалом не в змозi передбачити.
Ось як висловлюється з цього приводу професор Анi Винокур з Нантерського унiверситету (Францiя): „Ми перебуваємо на стадiї експериментування в масштабi життя. Натхненники й виконавцi реформи навряд чи докладають необхiдних зусиль, щоб передбачити можливi системнi ефекти".
гарнi пропозицiї, але на практицi вони не досить ефективнi. Проголошується, що студенти мають навчатися в рiзних країнах, i Європа має допомагати їх пересуванню. Однак це стане можливим (i вже реалiзується за цiєю схемою) за допомогою системи "кредитiв" або "очок". Наприклад, ти займаєшся правом пiвроку в Парижi, набираєш певну кiлькiсть очок, потiм продовжуєш у Вiднi, i там займаєшся iсторiєю мистецтва або чим завгодно. Врештi-решт набираєш достатньо очок, щоб отримати якийсь диплом”…
Однак найцiкавiшим є те, що цей проект пiдтримують пiдприємства i все їхнє лобi. Чому? Нам здається, що причина полягає в тому, що працiвник, який отримав такий диплом, навряд чи зможе претендувати на гарну зарплатню, зважаючи на рiвень своєї освiти. Таким чином, полiтика ЄС призводить до знищення диплома як орiєнтиру для встановлення шкали зарплат. Слiд вiдзначити, що європейськi елiтарнi вузи (Кембрiдж, Паризький iнститут полiтичних наук та iн.) вiдмовилися брати участь у цьому процесi. Це означає, що Європейський союз будує нерегламентовану сферу освiти для "звичайних” людей, але залишає нормальну сферу освiти для елiти. Ми вважаємо, що всi цi процеси потрiбно вивчати паралельно з новими правилами гри, встановленими ВТО, оскiльки метою цiєї органiзацiї є перетворення освiти на ринок. Звiдси й питання, яке ми порушуємо у своїх дослiдженнях: що таке державнi послуги, зобов'язання держави перед своїми громадянами, де закiнчується держава й починається ринок, i як освiта перетворюється на ринкову вартiсть?".
Проблему «болонського процесу» досить складно вирiшити ще й через суттєвi ментальнi вiдмiнностi i в багатьох випадках через недостатнє розумiння мiж українськими європейцями i європейцями Захiдної Європи. Не потрiбно бути провiсником, щоб передбачити, до яких грандiозних соцiальних наслiдкiв має врештi-решт призвести заявлений «болонський процес».
Якi ж перспективи вiдкриваються перед українськими студентами? Участь вузу в болонському процесi дає українському студенту насамперед можливiсть зробити свiй диплом конвертованим i зрозумiлим для захiдних викладачiв i для зарубiжних роботодавцiв.
На жаль, незважаючи на те, що багато українських вузiв видають дипломи мiжнародного зразка, нашим спецiалiстам розраховувати на перспективу за кордоном не доводиться. Для того, щоб документи про освiту котирувались у тiй чи iншiй країнi, необхiдна наявнiсть вiдповiдних угод на державному рiвнi. На сьогоднi Україна має такi домовленостi лише з деякими країнами СНГ – Азербайджаном, Бiлорусiєю, Вiрменiєю, Казахстаном, Узбекистаном, Росiєю, а також з Естонiєю, Болгарiєю, Китаєм, Румунiєю, Словаччиною та Угорщиною. Для працевлаштування i визнання українських дипломiв у цих країнах не вимагається жодних iнших пiдтверджень, не потрiбно складати додатковi iспити на профпридатнiсть, достатньо лише надати документ про квалiфiкацiю спецiалicта. Але для того, щоб визнати наш диплом i зробити кар'єру в Європi чи iнших країнах свiту, необхiдно пройти процес нострифiкацiї.
жаль, не завжди закiнчується позитивним результатом.
Крiм, того сьогоднi вирiшується питання про паралельний перехiд на систему кредитiв i на так звану гармонiзовану систему оцiнки знань за стандартами ЕСTS (European Credit Transfer System).
отримати 60 кредитiв (за курс навчання за програмою бакалаврата) i, вiдповiдно, 180 або 240 кредитiв за весь перiод навчання. Кредити заробляються студентами як з предметiв обов'язкового компоненту, так i за елективними (тими, що обираються) курсам. При цьому враховуються всi аспекти участi студента в освiтньому процесi.
Незважаючи на європейську практику самостiйного набору студентами кредитiв, бiльшiсть українських студентiв поки що можуть покластися на унiверситетських методистiв – укладачiв навчальних планiв, а не на свої уподобання при виборi дисциплiн.
Стан речей з другою складовою системи ЕСTS – гармонiзованою системою оцiнки знань – виглядає iнакше. Оцiнка знань за стандартом ЕСTS можлива здiйснюється за лiтерами вiд А до F: оцiнка А вiдповiдає отриманiй в українському вузi "п'ятiрцi", B i З – оцiнцi нашiй "добре", D i E – "задовiльно”, це прохiднi оцiнки. Оцiнка F не є прохiдною, а студент має скласти iспит з предмета в наступну сесiю.
Правила такi, що оцiнки А в системi ЕСTS гiднi тiльки 10% кращих студентiв академiчної групи. На добрi оцiнки (B i З) можуть розраховувати наступнi 25% i 30% успiшних студентiв. Прохiднi задовiльнi оцiнки одержують 25% i 10% студентiв, що залишилися.
Студент українського унiверситету – учасника “болонського процесу” вже зараз може розраховувати на отримання додатку до диплома, в якому традицiйнi оцiнки дублюватимуться оцiнками за системою ЕСTS.
Передбачається, що цей додаток до диплома може допомогти нашим студентам з працевлаштуванням за кордоном. Проте поки що бiльш реальним видається продовження освiти в магiстратурi одного з європейських унiверситетiв або проходження стажування за програмою мiжвузiвського обмiну. Система ЕСTS може стати в нагодi й за межами Європи, наприклад, у США або Канадi: при продовженнi освiти в цих країнах зарахувати "європейськi оцiнки" набагато легше, нiж українськi „вiдмiнно” й „добре”. Додаток до диплома може зацiкавити не тiльки тих, хто навчаться за програмою магiстратури, а ще й тих, хто має бажання вступити до докторантури одного з європейських унiверситетiв.
що випускає, i вузу, який приймає. Координатори програм у межах “болонського процесу” мають працювати в кожному вузi – учаснику цього європейського освiтнього проекту. Головний координатор вузу забезпечує повноцiнну участь вузу в системi обмiну студентами. Крiм головних координаторiв, у вузi мають працювати i факультетськi координатори. До сфери їхнiх обов’язкiв входить складання описiв навчальної програми факультету, з огляду на її сумiснiсть iз вимогами ЕСTS. Факультетськi координатори надають консультацiї студентам, якi збираються виїхати на стажування за кордон, допомагають у виборi вузу, який приймає. Факультетськi координатори програм ЕСTS також складають докладний пакет опису факультету. Цi пакети є своєрiдним рекламним проспектом факультету, навчатись на якому може зажадати кожний зацiкавлений у навчаннi iноземний студент. До цього рекламного проспекту входять вiдомостi про факультет, починаючи з поштової адреси й закiнчуючи детальним описом обов'язкових i елективних курсiв. До цього документа включають також кiлькiсть годин, вiдведених на вивчення кожного курсу, i кiлькiсть кредитiв, якi можна заробити, якщо вибрати той чи iнший курс.
Зустрiчi, робочi наради, конференцiї, семiнари, якi пройшли з 1998 року у рамках Болонського процесу:
• 25 травня 1998 р., Париж (Францiя). Прийняття Спiльної декларацiї чотирма мiнiстрами, що представляють Великобританiю, Нiмеччину, Італiю i Францiю (Сорбонської декларацiї).
• Березень 1999 р., Веймар (Нiмеччина). Зустрiч генеральних директорiв EC i керiвництва Рад ректорiв європейських країн для обговорення проблем акредитацiї й оцiнювання у вищiй освiтi;
"Тенденцiї у вищiй освiтi - I" на замовлення CRE (Конфедерацiї Рад ректорiв країн, що входять у ЄС) при фiнансовiй пiдтримцi EC;
• 18-19 червня 1999 р. Болонья (Італiя). Перша зустрiч європейських мiнiстрiв освiти, прийняття спiльної декларацiї;
• 8-10 лютого 2001 р. Лiсабон (Португалiя). Семiнар "Акредитацiя. Надання законної сили";
• 16-17 лютого 2001 р. Хельсiнкi (Фiнляндiя). Мiжнародний семiнар "Унiверситетськi ступенi короткого циклу";
• 1-3 березня 2001 р. Упсала (Швецiя). Неформальна зустрiч європейських мiнiстрiв освiти та науки;
"Транснацiональна освiта";
• 10 березня 2001 р. Антверпен. (Бельгiя). Семiнар фламандського спiвтовариства з проблем Болонського процесу;
• 10-12 березня 2001 р. Антверпен (Бельгiя). Семiнар студентiв Європи "Втiлення у життя Болонської декларацiї";
• 13-14 березня 2001 р. Белград. Нацiональний семiнар iз проблем Болонського процесу;
• 22-25 березня 2001 р. Ґетеборг (Швецiя). Прийняття Ґетеборзької конвенцiї конференцiєю Асоцiацiї нацiональних студентських союзiв у Європi;
• 29-30 березня 2001 р. Саламанка (Іспанiя). Конференцiя європейських вищих навчальних закладiв i освiтнiх органiзацiй, прийняття спiльного документа;
• 9 квiтня 2001 р. Стокгольм (Швецiя). Зустрiч Групи управлiння з Болонського процесу;
• 21 квiтня 2001 р. Брюссель (Бельгiя). Зустрiч Ради Асоцiацiї європейських унiверситетiв;
• 26 квiтня 2001 р. Брюссель (Бельгiя). Зустрiч у розширеному складi групи, що готує рекомендацiї з проблем Болонського процесу;
• Квiтень 2001 р. Хельсiнкi (Фiнляндiя). Публiкацiя звiту "Тенденцiї у вищiй освiтi - II" при фiнансовiй пiдтримцi ЄC i ETF (ETF - European Training Foundation - Європейський фонд (практичної) пiдготовки);
• 6-8 травня 2001 р. Хальмстад (Швецiя). Зустрiч генеральних директорiв ЄC i керiвництва Ради ректорiв європейських країн;
• 10-16 травня 2001 р. Братислава (Словаччина). Мiжнародний семiнар i 40-а зустрiч Ради Асоцiацiї нацiональних союзiв студентiв у Європi;
• 17 травня 2001 р. Прага (Чехiя). Зустрiч у розширеному складi групи, що готує рекомендацiї з проблем Болонського процесу;
• 18-19 травня 2001 р. Прага (Чехiя). Зустрiч європейських мiнiстрiв вищої освiти. Прийнято спiльне комюнiке "До Європейського простору вищої освiти";
• Червень 2001 р. Рига (Латвiя). 8-а спiльна зустрiч у рамках мереж ENIC (European National Information Centre on Academic Recognition and Mobility - Європейський нацiональний iнформацiйний центр по академiчному визнанню i мобiльностi (мережа центрiв, створених у європейських країнах за рекомендацiєю Ради Європи i ЮНЕСКО) i NARIC (National Academic Recognition Information Centre Нацiональний iнформацiйний центр по академiчному визнанню документiв про освiтиу (мережа органiзацiй у європейських країнах, створена в рамках програми EC SOCRATES) i прийняття документа "Визнання результатiв (навчання) у Болонському процесi";
• 1-2 березня 2002 р. Брюссель (Бельгiя). Конференцiя "Болонський процес: Європейський простiр вищої освiти: перспективи i розвиток для сiльськогосподарських i сумiжних з ними наук, компетенцiя випускникiв".
• 17-18 вересня 2003 р. Берлiн (Нiмеччина). Третя зустрiч європейських мiнiстрiв вищої освiти.
Крiм того, декларований учасниками “болонскього процесу” принцип сприяння мобiльностi, що передбачає мобiльнiсть студентiв, персоналу та випускникiв, вiдкриває перед українськими студентами величезнi перспективи. Європейськi унiверситети бажають розвивати мобiльнiсть як по "горизонталi", так i по "вертикалi", i не розглядають вiртуальну мобiльнiсть як замiну мобiльностi фiзичної. Вони мають намiр творчо використати iснуючi iнструменти визнання i мобiльностi дипломiв (ЕСTS, Лiсабонську конвенцiю, Додаток до диплома, сiть NARIC/ENIC). З огляду на надзвичайно важливу роль викладацького складу з європейським досвiдом, унiверситети бажали б усунути вимоги до нацiональностi, а також iншi перешкоди й перепони для академiчної кар'єри в Європi. Проте необхiдний також загальний європейський пiдхiд до вiртуальної мобiльностi i транснацiональної освiти.
Європейськi вищi навчальнi заклади бажають стати привабливими для талановитих людей усiх континентiв. У зв’язку з цим передбачається програма дiй на iнституцiйному, нацiональному та європейському рiвнях. Специфiчнi заходи включають адаптацiю програм; ступенi, якi зрозумiлi як у Європi, так i поза її межами; необхiднi засоби забезпечення якостi; програми, що викладаються основними свiтовими мовами; адекватну iнформацiю i маркетинг; доброзичливий сервiс для iноземних студентiв i науковцiв, а також стратегiчну роботу в рамках вузiвських мереж. Керiвники європейськi вищих навчальних закладiв визнають, що їхнi студенти бажають отримати квалiфiкацiї, якi вони можуть ефективно використовувати для свого навчання i кар'єри в усiй Європi.
Вищi навчальнi заклади звертаються до урядiв з проханням заохочувати i сприяти змiнам, забезпечувати механiзм координацiї i керiвництва зближенням з урахуванням нацiональних i європейських особливостей. Вони пiдтверджують свою здатнiсть i готовнiсть iнiцiювати i пiдтримувати сумiснi зусилля для того, щоб:
розробляти й запроваджувати взаємоприйнятнi механiзми для оцiнки, гарантiї та пiдтвердження якостi освiти;
покладатися на загальнi стандарти європейського вимiрювання i забезпечувати сумiснiсть рiзних iнститутiв, програм та ступенiв;
пiдтримувати зусилля з модернiзацiї унiверситетiв у країнах, де iснують проблеми входження до зони європейської вищої освiти;
здiйснювати змiни, будучи вiдкритими, привабливими i конкурентноздатними вдома, в Європi i в свiтi;
На завершення хотiлося б зазначити, що європейськi вищi навчальнi заклади вважають за необхiдне, щоб вища освiта була вiдповiдальною перед суспiльством.
На жаль, на Українi сьогоднi немає жодного вузу, який зможе похвалитися повноцiнною участю в “болонському процесi”. В цiлому ж використання переваг, що їх обiцяє «болонський процес” українським студентам, – справа найближчого (сподiватимемося) майбутнього.
| 
