Базоий компонент дошкiльної освiти
БАЗОВИЙ КОМПОНЕНТ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ
1. Стратегiя побудови Базового компонента дошкiльної освiти
Стратегiя побудови Базового компонента дошкiльної освiти вiдповiдає Мiжнароднiй конвенцiї про права дитини i спрямована на реалiзацiю положень Закону України “Про освiту”, Державних нацiональних програм “Освiта” (“Україна ХХІ столiття”) та “Дiти України”.
В основу Базового компонента покладено якiсть розвитку, вихованостi та навченостi дитини перших семи рокiв життя. Вiдповiдно до його вимог експертиза дiяльностi дошкiльних освiтнiх закладiв полягатиме у встановленнi вiдповiдностi рiзнобiчного розвитку дитини на момент закiнчення термiну її перебування в одному з них i вступу до школи мiнiмально обов’язковим вимогам.
Основними засадами створення Базового компонента дошкiльної освiти виступають:
- визнання своєрiдностi, унiкальностi, особливої ролi дошкiльного дитинства в становленнi особистостi, врахування сензитивностi даного перiоду для становлення первинного схематичного свiтогляду, супiдрядностi мотивiв, довiльної поведiнки, внутрiшнiх етичних iнстанцiй, самосвiдомостi;
- забезпечення гармонiйного та рiзнобiчного розвитку особистостi;
- iнтегрований пiдхiд до органiзацiї змiсту освiти;
- прiоритет актуальних потреб сьогодення, активного проживання дитиною кожного вiкового вiдрiзку життя як важливої передумови її успiшного розвитку в наступнi роки;
- особистiсно-орiєнтована модель дошкiльної освiти;
- забезпечення багатокомпонентностi, наступностi мiж дошкiльною та початковою загальноосвiтньою пiдготовкою.
З огляду на це особливого значення набуває диференцiацiя понять “розвиток”, “виховання”, “навчання”, “освiта” на основi сучасних наукових пiдходiв.
Розвиток
– це становлення дитини як суб’єкта життєдiяльностi, соцiальної iстоти, здатної цiннiсно ставитися до природи, людей, що її оточують, предметного свiту, витворiв мистецтва, самої себе.
– залучення дитини до системи вироблених людством цiнностей, органiзацiя умов для її духовного зростання, формування основ цiннiсного ставлення до дiйсностi, створення фонду “хочу”.
Навчання
– засвоєння дитиною знань, оволодiння умiннями й навичками, здатнiсть використовувати їх у життi, формування культури пiзнання, створення фонду “можу”.
Освiта
– процес набуття зростаючою особистiстю в ходi виховання й навчання духовного обличчя пiд впливом моральних цiнностей, вироблених людством i зафiксованих у культурi.
Мета дошкiльної освiти
– сформувати базис особистiсної культури дитини через вiдкриття їй свiту в його цiлiсностi та рiзноманiтностi як сукупнiсть чотирьох сфер життєдiяльностi – “Природи”, “Культури”, “Людей”, “Я”.
Основне завдання дошкiльної освiти
– не стiльки озброїти дитину системою галузевих знань, скiльки наукою життя. Суспiльству необхiднi життєздатнi, самостiйнi, практично умiлi, творчi люди з розвиненим почуттям вiдповiдальностi, гiдностi, совiстi, тому прiоритетним є цiннiсний, морально-соцiальний розвиток особистостi з перших рокiв її життя.
полегшити її входження у широкий свiт i розвинути внутрiшнi сили. Дошкiльний заклад виступає своєрiдним посередником мiж вузьким родинним колом, з якого виходить малюк, i незнайомим свiтом, до життя в якому вiн має незабаром прилучитися.
2. Загальнi положення Базового компонента дошкiльної освiти
а також умови, за яких вони можуть бути досягнутi. Базовий компонент – це мiнiмально достатнiй та необхiдний дитинi перших семи (шести) рокiв життя ступiнь компетентностi, необхiдний для її нормального функцiонування у навколишньому середовищi. Вiн передбачає набiр елементарних знань, уявлень, практичних умiнь та навичок, якi гарантують дитинi адаптацiю до життя, здатнiсть орiєнтуватися в ньому, адекватно реагувати на явища, подiї, людей. Йдеться передусiм про забезпечення особистостi перших рокiв життя своєрiдного мiнiмального освiтнього ядра, рiвень засвоєння якого вiдображено в якiсно-кiлькiсних показниках її дiяльностi та поведiнки.
У контекстi Базового компонента поняття “мiнiмальний рiвень” вживається не в розумiннi найнижчий за ступенем розвитку, а як обов’язковий набiр елементарних, доступних вiку складових. Отже, документ орiєнтує на досягнення дитиною нижнього вiкового, а не iндивiдуального порогу.
Базовий компонент складено з урахування того, що засвоєння змiсту дошкiльної освiти розраховано на весь перiод дошкiльного дитинства. Кожна вiкова сходинка у цьому процесi вiдiграє свою особливу роль за умови повної реалiзацiї дитиною своїх потенцiйних можливостей на попередньому етапi.
Базовий компонент дошкiльної освiти складається з двох частин – iнварiантної та варiантної.
i навчання дiтей незалежно вiд мiсця та умов проживання, типу дошкiльного закладу.
Варiантна частина враховує i вiдображає у змiстi освiти регiональнi, етносоцiокультурнi та iндивiдуальнi особливостi розвитку дошкiльника.
3. Змiст Базового компонента дошкiльної освiти
Змiст Базового компонента дошкiльної освiти систематизований за сферами життєдiяльностi: “Природа”, “Культурна”, “Люди”, “Я сам”.
Сфера “Природа”
формує елементарний природоцiльний свiтогляд, несе цiннiсно-змiстову наповненiсть за екологiчним та природничим напрямами, сприяє усвiдомленню дитиною себе як частки природи, формує вiдчуття вiдповiдальностi за те, що вiдбувається навколо неї i внаслiдок її дiй у довкiллi.
Сфера “Культура”
вводить дитину у свiт практичної та духовної дiяльностi людини, розвиває потребу в реалiзацiї власних творчих здiбностей, навчає дiставати задоволення вiд процесу та результатiв своєї дiяльностi, вправляє в умiннi цiнувати рукотворнi вироби, культивує iнтерес до надбань нацiональної та свiтової культур.
Сфера “Люди” i слова iнших, дотримуватись правил хорошого тону, спiвпереживати i спiвдiяти.
Сфера “Я сам” соцiального розвитку.
вiку, ставить вимоги до змiсту освiтнiх програм, професiйної компетентностi педагогiв, органiзацiї розвивального середовища.
| 
