Види i функцiї спiлкування
Реферат на тему:
Види i функцiї спiлкування
Слiд зазначити, що пiдготовка iнформацiї з використанням життєвого досвiду для студентiв практично не має сенсу. Але цей досвiд можна використовувати при органiзацiї спiлкування з iнформацiєю у процесi навчання. Воно може мати наступнi форми:
1. Спiлкування з викладачем Роль викладача дуже важлива, адже вiн повинен допомогти студентовi повiрити у свої сили та можливостi, зрозумiти цiлi та завдання навчання. В такому разi воно стає бiльш мотивованим, бо викладач значно посилює мотивацiю пiд час зворотного зв'язку та застосовує засоби формування та закрiплення навичок студентiв.
У ДН викладач (т'ютор) має дещо поширенiшi функцiї, нiж у традицiйному навчаннi. Вiн не виконує авторитарнi функцiї, не є єдиним i найавторитетнiшим джерелом iнформацiї. Все вирiшуться у процесi навчання, враховуться точки зору всiх учасникiв процесу, але т'ютор керує пiзнавальною дiяльнiстю i допомагає кожному навчаємому знайти оптимальну пошукову траєкторiю в iнформацiйному процесi.
Навчання базується на принципах спiвробiтництва i ненав'язливого, товариського керiвництва. У ДН ролi т'ютора придатнi наступнi риси надання загальних вiдомостей про технологiю, використану в процесi навчання:
пiдключення студентiв до списку розсилки;
органiзацiя та керування теледискусiями студентiв;
забезпечення для учасникiв груп обмеженого доступу до закритої частини освiтнього серверу;
органiзацiя телекомунiкацiйних проектiв;
контроль i оцiнка виконаних робiт студентiв
соцiально-психологiчного тренiнгу, участь у ситуацiйних та дiлових iграх значно збiльшують мотивацiю навчання. Але при такiй роботi необхiдний iндивiдуально-диференцiйний пiдхiд для врахування ступiня розумiння, дiйсно самостiйної роботи i завчасного усунення психологiчних бар'єрiв. Це вимагає постiйного iндивiдуального опитування та тестування, а також органiзацiї бесiд для аналiзу успiхiв кожного навчаємого та оцiнки ступiня розумiння навчальної iнформацiї та вiдтворення її.
3. Дискусiйний форум є формою взаємодiї, яка керується викладачем i побудована на рiзноманiттi точок зору студентiв щодо конкретної проблеми. Вiн дозволяє висловити кожному свою думку. Плiднiсть дiалогу студентiв в певнiй мiрi залежить вiд умiння викладача керувати ходом дискусiї. При нагодi викладач стає учасником дiалогу, щоб надавати зразки мовноi культури i доцiльно використовувати чати для формування особистостi студентiв.
4. Навчання у спiвпрацi. При органiзацiї самостiйної дiяльностi своє мiсце знайшли новi iнформацiйнi технологiї, якi можуть стимулювати розкриття внутрiшнiх резервiв кожного студента, формувати соцiальнi якостi особистостi (досвiд роботи у колективi, виконання рiзноманiтних соцiальних ролей, допомога один одному у вирiшеннi пiзнавальних завдань тощо). В першу чергу мова йде про метод проектiв та навчання у спiвпрацi.
Переваги спiльтної дiяльностi наведенi у працях Х. Й. Лiйметса, Я. Л. Коломiнського, Л. О. Петровської. Результати останьої роботи, присвяченої питанням соцiально-психологiчного тренiнгу, мають особливе значення для органiзацiї спiльної працi в ДН, оскiльки вони передбачають невеликi групи (до 3-4 осiб). Крiм того, спiлкування викладача iз студентом i студента з викладачем через iнформацiю моделює ситуацiю такого тренiнгу i може використовувати його закономiрностi.
Наступнi риси позитивно характеризують спiвпрацю:
З'являються вмiння вибирати форми i засоби передачi своїх думок для найбiльш оптимального взаєморозумiння;
можливiсть обговорювати навчальну iнформацiю, вiдстоювати точку зору, що є важливою умовою засвоєння навчальної iнформацiї.
5. Звiтування та домашнi завдання. Студент повинен вмiти викласти те, що вiн вивчав, дослiдити iснуючу власну систему знань, вмiнь та навичок, яка буде змiнюватись i вдосконалюватися на кожному етапi навчання. Корисно для формування навичок самоаналiзу давати викладачу звiт про виконану роботу на протязi процесу вивчення матерiалу.
В основi всього лежить зв'язок мiж викладачем i навчаємим, а також мiж навчаємими, засобом його здiйснення виступає запитально-вiдповiдева iнформацiя. Для здiйснення зворотного зв'язку:
не на всi завдання належить вимагати явної вiдповiдi;
при розв'язуваннi складних навчальних задач доцiльно вимагати вiд навчаємого вiдповiдi не пiсля розв'язання задачi в цiлому, а при виконаннi окремих його етапiв.
Якщо абстрагуватися вiд форми навчання i тим самим вiд обмежень у можливостi застосування зворотного зв'язку, то тодi можна стверджувати, що частота зворотного зв'язку залежить:
вiд режиму навчання (так, наприклад, при дiалоговому навчаннi частота зв'язку значно збiльшується);
|