Вивчення теми "Складні випадки правопису слів з ненаголошеними голосними"

"Складнi випадки правопису слiв з ненаголошеними голосними" Тема заняття: Складнi випадки правопису слiв з ненаголошеними голосними. Дидактична Навчити грамотно використовувати орфограми на практицi; правильно поєднувати звучання та написання Виховувати творчу грамотну особистiсть Розвиваюча - Розвивати творчi здiбностi, грамотне використання правил правопису Вид заняття: Практичне заняття Форма проведення заняття: Виконання вправ Методичне забезпечення: Лiтература: Обов’язкова: Ющук І. П. Практикум з правопису української мови. 1997. Пазяк О. М., Українська мова i культура мовлення. -К.,1995 Український правопис. -К.,1994. Додаткова: Збiрник диктантiв. -Д.,1999. Беляєв О. М. Українська мова/Пiдручник для 10-11 кл. -К.,1998. Орфографiчний словник української мови. - К., 1999. комп’ютер ненаголошений голосний фонетична транскрипцiя 1. Органiзацiйний момент 1. 1 Привiтання студентiв. Перекличка. 1. 2 Пiдготовка аудиторiї до заняття, перевiрка наявностi студентiв. 3. Мотивацiя навчання (пригадуємо вивчене на попередньому заняттi, з’ясовуємо необхiднiсть вивченої теми) 4. Актуалiзацiя опорних знань – виконання вправ Прочитайте. Пояснiть, вiд чого залежить вимова голосних звукiв [е], [и], [о]. Як вимовляємо голоснi [е], [и] в ненаголошених складах? Чи впливає наголос на вимову звука [о]? Окриленiсть, зорiти, весело, джмелик, кропива, глибоко, чепурний, широкоплечий, яснесенький, розумний, голубиця, зозулька,Кожушний. Проведiть мовний експеримент. Прочитайте слова в уповiльненому темпi, потiм у пришвидшеному. Чи змiнився ступiнь наближення [е] до [и] та [и] до [е] в ненаголошених складах? На якi правописнi правила впливає це мовне явище? ♦ Передайте фонетичною транскрипцiєю видiленi слова. В українськiй лiтературнiй мовi вимова голосних звукiв пов'язана з їхньою наголошеною або ненаголошеною позицiєю. Наголошенi голоснi вимовляють чiтко. Лише початковий голосний [i] в небагатьох словах наближається у вимовi до [и]: [iи нод'i], [iи нколи]. На ступiнь наближення [е] до [и] та [и] до [е] в ненаголошенiй позицiї впливає наступний наголошений склад, а також темп мовлення — обидвi умови посилюють ступiнь наближення. У коренi українських слiв перед складом iз наголошеним [у] ненаголошений звук [о] вимовляємо як [оу ]: [гоу лубка], [зоу Перепишiть, передаючи фонетичною транскрипцiєю, слова з ненаголошеними голосними [е], [и], [о]. Погойдує вiтер [в'iтеи р] калину (П. Перебийнiс). 1. Летять гуси через Лету, хтось гукає перевозу. Вiє вiтер з очерету, клонить вiчнi верболози (Ю. Ряст). 2. Журавель край поля стереже криницю, не здiйметься вгору, не махне крилом; колосом додолу хилиться пшениця, слухає розмову вiтру з джерелом (Б. Раєвський). 3. Оперились пташенята, в iрiй полетiли, на калинi, на гiлочцi, гнiздечко лишили (Б. Грiнчак). 4. Голуб твiй повернеться сьогоднi через грози i вiтри холоднi (І. Калянник). 5. Летять, пливуть i сурмлять ув iмлi шовковi, жовтi й сизоперi птицi iз континентiв чорної землi у рiднi гнiзда, на свої криницi (А. Малишко). Що вам вiдомо про правопис слiв iз ненаголошеними голосними? Позначте в словах орфограму «Лiтери е, и, що позначають ненаголошенi голоснi в коренях слiв». Що уособлює в античнiй мiфологiї рiчка Лета? Пригадайте фразеологiзм, що вмiщує це слово. Пояснiть його значення. Що вам вiдомо про правопис слiв iз ненаголошеними голосними? Позначте в словах орфограму «Лiтери е, и, що позначають ненаголошенi голоснi в коренях слiв». 5. Коментар вiдповiдей та робiт студентiв 6. Викладення та вивчення нового матерiалу (змiст позначених питань подається у вправах, якi студенти мають виконувати) Щоб знати, яку лiтеру треба писати в ненаголошеному складi з [е] або [и], треба поставити слово в такiй формi, щоб сумнiвний голосний стояв пiд наголосом (з[и]ма — зими, м[еи ]не — до мене) або ж дiбрати спiльнокореневе слово, у якому сумнiвний голосний є наголошеним (н[еи ]бесний — небо, т[ие ]хенько — тиша, г[оу Якщо за змiни форми слова або у спiльнокореневому словi сумнiвний голосний випав, треба писати лiтеру е: учень (бо учня), справедливий (бо правда). Запам'ятайте! Завжди пишемо: •лiтеру е у сполуках -ере-, -еле-: очерет, шелест; бо блискiт. •У коренях українських слiв пiсля ж, ч, ш, щ та г, к, х пишуть лiтеру и: життя, чистий, шити, щирий, гикнути, килим, хист. •Лiтеру i пишуть лише тодi, коли звук [i] чергується з [о] Лiтеру а пишемо i в похiдних вiд цих слiв словах iз наголосом на iншому складi: хазяйновитий, гарячковiсть, багатир (у значеннi багатий). Запам'ятайте! Лiтеру о пишуть у таких словах: богатир (у значеннi герой, силач), козак, поганий, солдат, монастир, лопата, гончар, товар. Перепишiть, уставляючи пропущенi лiтери. Позначте в словах орфограму «Лiтери е, и, що позначають ненаголошенi голоснi в коренях слiв». 1. В ж.. ттi лиш сила нищить пер.. шкоди (І. Франко). 3. Ми з ж.. ття зр.. вали нарiст моху (Т. Севернюк). 4. Цiлющої води я зач.. рпнув з гл.. бокої кр.. ницi (П. Мовчан). 6. Обр.. ває вiт.. р п.. люстки п.. чальнi в синiй т.. шинi (Б. Сосюра). 7. В.. слуємо. А iз в.. сла в.. селка зводиться в.. села. За селами с.. пнули села, мов квiту рiчка нан.. сла (О. Довгий). 9. Вiд людського поговору не запнешся пел.. ною (Народна творчiсть). ♦ Слова, написання яких слiд перевiрити за словником, пiдкреслiть. П.. р.. мога, з.. л.. ний, ч.. рговий, зуп.. нятися, ст.. блина, л.. сиця, ч.. рствий, хв.. лювання, д.. вина, д.. сяток, бл.. зький, в.. шневий, с.. лянка, ч.. рв'як, п.. рiй, ц.. буля, к.. рувати, л.. ман, д.. таль, тр.. мтiти, ч.. брець, печ.. нiг, м.. тушня, м.. дiвник, коз.. лець, бр.. нiти, гл.. тати, кр.. латий, тр.. вога, п.. р.. пустка, об.. р.. жний, стр.. мiти, довгот.. лесий. ♦ Правопис яких слiв вам довелося перевiряти за орфографiчним словником? Чому? * Перепишiть, вибираючи з дужок потрiбну лiтеру. Пiсля слiв iз лiтерою i в коренi пiсля ж, ч, ш, щ та г, к, х запишiть у дужках слово з чергуванням [i] — [е] або [i] — [о]. 1. Освiта — г(и, i)сть, а господар — розум. 2. Аби вмiв працювати, а ж(и, i)ти навчишся. 3. У коровi молоко не к(и, i)сне. 4. Пiвнячий гребiнь не розч(и, i)сує. 5. Маког(и, i)н — хазяїн в хатi. 6. Пiшло дiло — все зак(и, i)пiло. 7. Дiм без ж(и, i)нки — вiтряний млин без вiтру. 8. Гнилими нитками не ш(и, i)ють. 9. Що вiд к(и, i)шки народиться, те мишей ловитиме. 10. Цибуля — панна з г(и, i)р, що має сто шк(и, i)р. 11. Найсмачнiше м'ясо — бiля к(и, i)сток. 12. Витiвки лиса х(и, i)трi хiба що для курки. 13. Дома лев, а на вiйнi тх(и, i)р. 14. Хороший тесля i до колiна к(и, i)л заструже. 15. Х(и, i)сту на базарi не купиш. ♦Позначте в словах орфограму «Лiтери и-i пiсля ж, ч, ш, щ та г, к, х в коренях слiв». ♦Пояснiть написання лiтер и-i в коренях слiв. Перепишiть, уставляючи пропущенi лiтери. 1. У чварах губимо до працi давнiй х.. ст (Б. Раєвський). 2. Над усе — ч.. стота душi. Тешiмо себе, тешiм! (М. Самiйленко). 3. Не вiдступай в затятому двобої, кров предкiв хай у серцi зак.. па (П. Перебийнiс). 4. Лягли к.. стьми незванi гостi (Л. Забашта). 5. Нег.. дно бути речником юрби. Раби рабiв ще г.. рше, нiж раби (Л. Костенко). 6. Коли горiти, то вiльно й ч.. сто, за правду щ.. ру, за честь вогнисту (Б. Грiнчак). 7. Ти не давай з братiв лупити шк.. ру (І. Франко). 8. А я не г.. сть, не зайда випадковий (Д. Луценко). 9. Хвої запах ч.. стий та г.. ркий (М. Рильський). 10. І десь х.. хоче х.. мородь лiсна (Л. Костенко). 11. Ск.. глить осiннiй вiт.. р над к.. стяками д.. рев (Л. Чернов). 12. Х.. литалася темiнь патлата, веч.. р важко лiз через тин (Б. Симоненко). 13. Поч.. плялися за ноги дикi водоростi трав (П. Перебийнiс). 14. Завтра потяг. Квиток у к.. шенi. Дай же руку востаннє твою (Б. Сосюра). ♦Позначте в словах орфограму «Лiтери и—i пiсля ж, ч, ш, щ та г, к, х у коренях слiв». Пояснiть правопис цих слiв. Розкрийте значення одного з поданих фразеологiзмiв у короткому гумористичному текстi. 1. По гарячих слiдах. 2. Насипати жару за халяви. 3. Жити в гараздi. 4. Сам собi хазяїн. Як ви вважаєте, чи потрiбнi друкованi засоби масової iнформацiї в добу поширення Інтернету? Яке майбутнє ЗМІ ви можете спрогнозувати? Свою думку обґрунтуйте. У висловлюваннi використайте поданi у вправi фразеологiзми. 8. Пiдсумок заняття: 1. Сонце пром.. нем г.. рячим розтопило смуток неба (Б. Раєвський). 2. День, як б.. гаття, тихо погаса (Д. Павличко). 3. Б.. грянiло життя, нiби хмари в вишинi над туманами трав (Б. Сосюра). 4. М.. настир iз в.. сокої кручi заз.. рає у води Десни (Б. Раєвський). 5. Жив у нас у селi к.. зак Хмара; б.. гатир був! Що було в нього поля, худоби та всякого добра! (Марко Бовчок). 6. І падала на шоломи ворожi б.. гатиря пудова булава (М. Шевченко). 7. Тi руки, хоч мiцнi, та не к.. рявi (Д. Павличко). 8. Без ґазди якi там г.. разди! (Народна творчiсть). *Доберiть слова до диктанту, мета якого — перевiрити знання орфограми «Лiтери е, и, що позначають ненаголошенi голоснi в коренях слiв». 9. Домашнє завдання:Уявiть, що вам запропонували стати головним редактором всеукраїнського журналу, присвяченого культурi спiлкування. Доберiть для журналу назву. Розробiть рубрики, обмiркуйте тематику статей. Напишiть вступне слово до читачiв, у якому прорекламуйте нове видання. Чим такий часопис може зацiкавити ваших однолiткiв?