Дидактична гра як засіб навчання іноземних мов молодших школярів

Дидактична гра як засiб навчання iноземних мов молодших школярiв УДК 371. 382 Автореферат дисертацiї на здобуття наукового ступеня кандидата педагогiчних наук ДИДАКТИЧНА ГРА ЯК ЗАСІБ НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ 13. 00. 09 – теорiя навчання Роботу виконано в Інститутi педагогiки АПН України. Науковий керiвник РЕДЬКО Валерiй Григорович , Інститут педагогiки АПН України, завiдувач лабораторiї навчання iноземних мов. : доктор педагогiчних наук, професор КУДИКІНА Надiя Василiвна , Інститут дошкiльної, початкової i мистецької освiти Київського мiського завiдуюча кафедри методики i технологiй дошкiльної освiти; кандидат педагогiчних наук, доцент КВАСОВА Ольга Геннадiївна , Інститут фiлологiї Київського нацiонального унiверситету iменi Тараса Шевченка, доцент кафедри методики навчання iноземних мов та прикладної лiнгвiстики. 00 годинi на засiданнi спецiалiзованої вченої ради Д 26. 452. 01 в Інститутi педагогiки АПН України за адресою: 04053, м. Київ, вул. Артема, 52-Д. Автореферат розiсланий “22” квiтня 2009 р. Вчений секретар Актуальнiсть теми. Одним iз важливих крокiв до реформування i модернiзацiї системи iншомовної освiти в Українi стало навчання iноземної мови у початковiй школi. У зв’язку з цим виникла необхiднiсть в оновленнi змiсту i цiлей навчання цього предмета, в розробленнi нових стандартiв, навчальних планiв, програм, сучасних комунiкативно орiєнтованих пiдручникiв, переходу в навчаннi вiд традицiйного накопичення знань до вмотивованого засвоєння навчальної iнформацiї та вмiнь реалiзовувати здобутi знання у практичнiй дiяльностi. Іншим аспектом успiшної реалiзацiї зазначених процесiв є потреба у переглядi та уточненнi окремих усталених поглядiв на засоби навчання шкiльного предмета “Іноземна мова”. А вiдтак, пошук i вiдбiр таких iз них, якi, з одного боку, були б спрямованi на розв’язання комунiкативних завдань навчання iноземних мов, а з iншого – вiдповiдали б психолого-вiковим особливостям i фiзiологiчним можливостям учнiв початкової школи, враховували потреби та iнтереси дiтей цiєї вiкової категорiї, а також активiзували комунiкативну, пiзнавальну i творчу дiяльнiсть молодших школярiв. Одним iз таких засобiв навчання iноземних мов є дидактична гра, оскiльки, з точки зору вчених, вона спрямована на засвоєння i використання конкретних знань, умiнь, навичок i є засобом навчання, основний педагогiчний змiст i призначення якого – навчати дiяти. Дидактична гра є механiзмом цiлеспрямованого керування учителем розумовою дiяльнiстю учнiв, а також засобом формування таких пiзнавальних структур, якi уможливлюють їм самостiйно регулювати свою розумову дiяльнiсть. Останнiм часом спостерiгається пiдвищення iнтересу дидактiв i методистiв до проблем використання навчально-iгрових технологiй. Накопичено позитивний досвiд упровадження дидактичної гри у процес навчання iноземних мов учнiв молодшого шкiльного вiку. Питання розроблення i використання дидактичної гри висвiтлено у працях багатьох вiтчизняних i зарубiжних учених (Л. В. Артемова, Ю. К. Бабанський, О. О. Барташников, Н. М. Бiбiк, П. П. Блонський, В. І. Бондар, С. С. Вдовенко, О. О. Вербицький, І. М. Верещагiна, Л. К. Грицюк, І. А. Данилович, О. О. Деркач, Т. А. Жукова, Д. Б. Ельконiн, Р. І. Жуковська, О. Г. Квасова, М. В. Кларiн, В. А. Крутiй, Н. В. Кудикiна, Ю. І. Мальований, О. В. Малихiна, М. М. Микитянська, Р. М. Миронова, О. І. Негневицька, В. І. Решетняков, Г. В. Рогова, К. А. Родкiн, О. Я. Савченко, В. Г. Семенов, М. Ф. Стронiн, А. П. Усова, Г. С. Швайко, Г. І. Щукiна та iн.). На їхню думку, застосування педагогiчної технологiї використання дидактичної гри у процесi навчання активiзує навчально-пiзнавальну дiяльнiсть молодших школярiв, сприяє розвитку творчого мислення, умотивовує навчальну дiяльнiсть учнiв. Констатуючи суттєвий внесок названих дослiдникiв, слiд зауважити, що донинi недостатньо обґрунтованими залишаються дидактичнi умови використання гри на уроках iноземних мов у початковiй школi. Увага дослiдникiв, яких цiкавила ця проблема, здебiльшого зосереджується на з’ясуваннi сутностi навчально-iгрової дiяльностi, визначеннi її дидактичних можливостей у навчально-виховному процесi тощо. Як правило, поза увагою учених залишається той факт, що саме по собi застосування дидактичної гри не може цiлком гарантувати пiдвищення ефективностi навчальної дiяльностi учнiв. Лише за певних дидактичних умов педагогiчна технологiя використання дидактичної гри може сприяти активiзацiї пiзнавальної дiяльностi учнiв молодшого шкiльного вiку. Недостатня розробленiсть дидактичних засад органiзацiї та проведення дидактичної гри з позицiй особистiсно орiєнтованого та комунiкативно дiяльнiсного пiдходiв до навчання iноземних мов у початковiй школi обмежує можливостi її застосування у навчально-виховному процесi. У зв’язку з цим виникла необхiднiсть у визначеннi та обґрунтуваннi сукупностi дидактичних умов, якi сприяли б ефективному формуванню iншомовної комунiкативної компетенцiї молодших школярiв у процесi навчально-iгрової дiяльностi, умотивовували її, стимулювали активну мiжособистiсну взаємодiю суб’єктiв навчального процесу, забезпечували позитивний вплив дидактичної гри на розвиток учнiв молодшого шкiльного вiку, на формування у них умiнь використовувати свої знання у практичнiй дiяльностi тощо. Аналiз спецiальної лiтератури показав, що у вiтчизнянiй i зарубiжнiй науцi вiдсутнi усталенi погляди на класифiкацiю iгор взагалi й дидактичних зокрема, що не дає змоги вiднести ту чи iншу дидактичну гру до певної групи. Не iснує i чiтких пiдходiв до визначення дидактичного статусу гри. Вченi пов’язують її з методами навчання (А. І. Буновер, Л. В. Волкова, Г. І. Воронiна, Т. А. Жукова та iн.), з прийомами навчання (Л. К. Грицюк, В. В. Давидов), iз формами навчання (А. К. Бондаренко, С. С. Вдовенко), з видами навчальної дiяльностi (Т. І. Олiйник, Т. А. Чистякова), а також категоризують дидактичну гру як засiб навчання (О. О. Деркач, В. М. Плахотник, О. Я. Савченко, С. Ф. Щербак та iн.). Прогалини у цiй галузi пiдтверджують i результати анкетування учителiв iноземних мов, якi працюють у початковiй школi. Аналiз одержаних даних показав, що iз 120 респондентiв у педагогiчнiй дiяльностi постiйно використовують дидактичнi iгри 73,5 % опитаних, зрiдка – 19,5 %, зовсiм не використовують – 7 % педагогiв. Додатковi дослiдження показали, що вчителi мають практичнi труднощi з органiзацiєю i проведенням iгор. На думку педагогiв, це зумовлено нестачею спецiальної лiтератури i рекомендацiй щодо застосування дидактичної гри, недостатнiм досвiдом учителiв, браком навчального часу тощо. iз використанням педагогiчної технологiї дидактичної гри, обґрунтування дидактичних умов органiзацiї навчально-iгрової дiяльностi учнiв початкової школи зумовлюють вибiр теми дослiдження “Дидактична гра як засiб навчання iноземних мов молодших школярiв”. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацiю виконано вiдповiдно до тематичного плану наукових дослiджень лабораторiї навчання iноземних мов Інституту педагогiки АПН України “Науково-методичне забезпечення системи навчання iноземних мов у початковiй школi” (протокол № 1, вiд 09. 01. 2003 р.). Тему роботи узгоджено в Радi з координацiї наукових дослiджень у галузi педагогiки i психологiї в Українi (протокол № 8 вiд 26. 10. 2004 р.). Метою дослiдження є теоретичне обґрунтування i розроблення педагогiчної технологiї дидактичної гри у навчаннi iноземних мов молодших школярiв. Для реалiзацiї поставленої мети передбачено розв’язання таких завдань: 1) здiйснити теоретичний аналiз проблеми, визначити стан її розв’язання у практицi навчання iноземних мов учнiв початкової школи, з’ясувати дидактико-методичнi передумови використання дидактичної гри та її функцiї як засобу навчання молодших школярiв; 3) визначити сукупнiсть дидактичних умов упровадження педагогiчної технологiї дидактичної гри у процес навчання iноземних мов молодших школярiв; 4) експериментально перевiрити вплив педагогiчної технологiї дидактичної гри на формування i розвиток iншомовної комунiкативної компетенцiї учнiв початкової школи, емоцiйно вольову та мотивацiйну сфери школярiв, продуктивнiсть пiзнавальної дiяльностi, творчу активнiсть i задоволення вiд навчання, мiжособистiснi стосунки у дитячому колективi, особливостi взаємодiї учителя i учнiв та сформулювати висновки. Предмет дослiдження – дидактична гра як засiб навчання iноземних мов учнiв 2–4-х класiв загальноосвiтнiх навчальних закладiв. Гiпотеза дослiдження полягає у тому, що процес навчання iноземних мов молодших школярiв iз використанням педагогiчної технологiї дидактичної гри буде ефективнiшим, якщо будуть дотриманi такi умови: дидактична гра буде доступною за змiстом i вiдповiдатиме психологiчним особливостям i вiковим можливостям учнiв початкової школи, їхньому навчальному досвiду, потребам та iнтересам; змiст дидактичної гри вiдповiдатиме метi й завданням уроку; використовуватимуться рiзнi види дидактичної гри, що забезпечить стiйкий iнтерес учнiв до навчання iноземних мов; застосовуватимуться iгри, якi стимулюють розвиток мотивацiйної сфери i пiзнавальної дiяльностi учнiв, сприяють удосконаленню їхнiх фiзiологiчних якостей та адаптацiї до шкiльного соцiуму; здiйснюватиметься навчальна спiвпраця вчителя i учнiв на пiдготовчому, дiяльнiсному i завершальному етапах дидактичної гри. Методи дослiдження. Для досягнення мети, розв’язання поставлених завдань, перевiрки гiпотези використано комплекс загальнонаукових методiв: теоретичного рiвня – аналiз, порiвняння, абстрагування, конкретизацiя, узагальнення, класифiкацiя, систематизацiя, схематизацiя, моделювання – застосовувалися для розроблення теоретичних засад дослiдження; емпiричнi методи дослiдження – тестування, iнтерв’ю, пряме та опосередковане спостереження, метод експертних оцiнок, самоаналiз, педагогiчний експеримент (констатувальний i формувальний), статистичне оброблення одержаних результатiв – використовувалися для одержання фактичних даних щодо стану дослiджуваної проблеми на практицi та кiлькiсного i якiсного аналiзу промiжних показникiв i остаточних результатiв експериментальної дiяльностi. Теоретико-методологiчною основою дослiдження є концепцiя сутностi дидактичних iгор, їхнiх функцiй (Л. В. Артемова, Д. Б. Ельконiн); теоретичнi положення психологiї про вiковi та iндивiдуальнi особливостi учнiв початкової школи (В. А. Артемов, П. П. Блонський, Л. І. Божович, А. І. Буяновер, Н. О. Головань, Д. Б. Ельконiн, Г. С. Костюк, О. М. Леонтьєв, В. С. Мухiна та iн.); теорiя мовленнєвої дiяльностi (І. О. Зимня, О. М. Леонтьєв, О. Й. Негневицька, В. В. Сафонова та iн.); теорiї iгрової дiяльностi (З. М. Богуславська, Л. І. Божович, Л. С. Виготський, Д. Б. Ельконiн, О. В. Запорожець, О. П. Усова); психологiчнi основи використання дидактичної гри у процесi навчання молодших школярiв (Д. Б. Ельконiн, О. В. Запорожець, Ф. І. Фрадкiна та iн.); науковi дослiдження функцiй, можливостей, значення та мiсця дидактичної гри у процесi навчання iноземних мов у початковiй школi (О. О. Барташнiков, Н. А. Бойченко, І. А. Данилович, О. О. Деркач, О. Г. Квасова, В. А. Крутiй, Н. В. Кудикiна, Р. М. Миронова, Н. І. Подгорна, Т. І. Олiйник, Г. В. Рогова, К. А. Родкiн, С. В. Роман, М. Ф. Стронiн, Т. А. Чистякова та iн.); загальнодидактичнi та методичнi принципи iншомовного навчання молодших школярiв (Н. П. Басай, П. О. Бех, І. Л. Бiм, І. М. Верещагiна, Л. К. Грицюк, С. Ю. Нiколаєва, Д. В. Ольшанський, В. М. Плахотник, В. Г. Редько, Т. В. Рогова, С. В. Роман, В. Л. Скалкiн та iн.). Наукове дослiдження здiйснювалось у чотири етапи: На першому етапi (2002–2003 рр.) було теоретично опрацьовано науковi дослiдження iз дидактики та психологiї навчання дiтей молодшого шкiльного вiку, методики навчання iноземних мов. Результати цього етапу роботи узагальнено у І-му роздiлi дисертацiї. На другому етапi (2003–2005 рр.) було обґрунтовано педагогiчну технологiю дидактичної гри та умови, що забезпечують її ефективнiсть у процесi навчання iноземних мов учнiв молодшого шкiльного вiку, зiбрано матерiали для проведення педагогiчного експерименту. На третьому етапi (2005–2006 рр.) проведено педагогiчний експеримент, який передбачав перевiрку вiрогiдностi гiпотези, визначення ефективностi запропонованої педагогiчної технологiї дидактичної гри, здiйснено промiжний аналiз результатiв експерименту. Четвертий етап (2006–2008 рр.) передбачав узагальнення результатiв здiйсненого дослiдження, його оформлення та редагування. Експериментальна база дослiдження. Дослiдно-експериментальну роботу проводили на базi середнiх загальноосвiтнiх закладiв: Кагарлицький районний лiцей, Кагарлицька ЗОШ І–ІІІ ступенiв № 1, Слобiдська ЗОШ І–ІІІ ступенiв, Переселенська ЗОШ І–ІІІ ступенiв Київської областi, Перша мiська гiмназiя мiста Черкас, Нововолинський навчально-виховний комплекс “Спецiалiзована школа І–ІІІ ступенiв – колегiум”. Наукова новизна i теоретичне значення одержаних результатiв. розроблено модель процесу навчання iноземних мов з використанням педагогiчної технологiї дидактичної гри, обґрунтовано її змiст i структуру; визначено сукупнiсть дидактичних умов, якi забезпечують ефективнiсть реалiзацiї педагогiчної технологiї. Такими є: органiзацiя навчальної спiвпрацi вчителя й учнiв на пiдготовчому, дiяльнiсному та завершальному етапах дидактичної гри; доступнiсть змiсту гри психологiчним особливостям та вiковим можливостям учнiв початкової школи, їхньому навчальному досвiду, потребам та iнтересам; урiзноманiтнення видiв дидактичної гри у навчальному процесi; застосування iгор, якi стимулюють розвиток мотивацiйної сфери i пiзнавальної дiяльностi учнiв, сприяють удосконаленню їхнiх фiзiологiчних якостей та адаптацiї до шкiльного соцiуму; вiдповiднiсть змiсту дидактичної гри метi та завданням уроку; з’ясовано оптимальний режим розгортання дидактичної гри, її мiсце на уроцi iноземної мови та способи вмотивування навчальної дiяльностi гравцiв. Подальшого розвитку набула Практичне значення одержаних результатiв. Розроблена та експериментально перевiрена педагогiчна технологiя дидактичної гри, а також дидактичнi умови її реалiзацiї дають змогу ввести науково обґрунтованi корективи у навчальнi плани, програми i пiдручники з iноземних мов (англiйської, нiмецької, iспанської). За матерiалами дослiдження розроблено посiбник “Пiзнавати свiт у грi”, що може бути використаний учителями, укладачами пiдручникiв i посiбникiв з iноземних мов для початкової школи. Сформульованi у дослiдженнi теоретичнi положення i висновки, одержанi експериментальнi данi дозволяють осмислити ефективнiсть застосування дидактичної гри у навчаннi iноземних мов молодших школярiв та прогнозувати доцiльнi напрями її дальшого вдосконалення. ЗОШ І–ІІІ ступенiв, Переселенської ЗОШ І–ІІІ ступенiв Київської областi (Довiдка № 04/22–147 вiд 25. 05. 2006 р.), Першої мiської гiмназiї м. Черкас (Довiдка № 02/26–345 вiд 29. 05. 2006 р.), Нововолинського навчально-виховного комплексу “спецiалiзована школа І–ІІІ ступенiв – колегiум” (Довiдка № 1364 вiд 29. 05. 2006 р.). Вiрогiднiсть результатiв наукового дослiдження забезпечено комплексним використанням методiв i методик, адекватних метi й завданням дисертацiї, якiсним та кiлькiсним аналiзом одержаних даних, результатами експериментального навчання, використанням методiв математичної статистики. конференцiях i семiнарах: “Використання сучасних технологiй у навчаннi iноземних мов” (Київ, 2002), “Актуальнi проблеми теорiї та практики навчання iноземних мов та лiтератури” (Херсон, 2002), “Змiст i технологiї шкiльної освiти” (Інститут педагогiки АПН України, Київ, 2005), а також на семiнарах для учителiв iноземних мов (м. Кагарлик, Київської областi, 2003–2006). Публiкацiї. Основнi положення дисертацiї викладено у 6-ти одноосiбних публiкацiях, чотири з яких – у фахових виданнях, затверджених ВАКом України та у тезах двох наукових конференцiй. Структура дисертацiї. Робота складається зi вступу, трьох роздiлiв i висновкiв. Дисертацiя мiстить 15 таблиць i 18 рисункiв. Загальний обсяг роботи – 205 сторiнок (основна частина – 166 сторiнок). Список використаної лiтератури налiчує 222 джерела, розмiщених на 19 сторiнках. П’ять додаткiв розмiщено на 20 сторiнках. У вступi значення роботи, наведено данi про апробацiю результатiв дослiдження i впровадження їх у практику, данi про структуру дисертацiї та її обсяг. У першому роздiлi “Теоретичнi засади використання дидактичної гри у процесi навчання iноземних мов учнiв початкової школи” представлено iсторико-педагогiчний аналiз проблеми дидактичної гри, дослiджено чиннi пiдходи до використання дидактичної гри у процесi навчання iноземних мов молодших школярiв. З’ясовано, що гра – явище багатогранне. Вченi розглядали її з рiзних позицiй: основна форма активної дiяльностi дитини (П. П. Блонський, Л. І. Божович, Р. С. Костюк); засiб пiдвищення ефективностi навчання, пiзнавальної активностi учнiв (М. Ф. Стронiн); iнструмент розв’язання суперечностей мiж характером мотивацiй, пiзнавальною спрямованiстю особистостi та об’єктивною необхiднiстю оволодiння новими знаннями, мiж сприйняттям явищ та усвiдомленням їх як наукових фактiв, мiж знаннями, що мають учнi, i тими, що повиннi бути (А. С. Макаренко) та iн. Навiть цей неповний перелiк визначень гри дає змогу стверджувати, що на сьогоднi не iснує чiткої дефiнiцiї гри як педагогiчного явища, недостатньо точно визначено дидактичний статус iгор. У процесi дослiдження ми проаналiзували погляди вчених на функцiональнi можливостi дидактичної гри. З’ясовано, що у навчальному процесi дидактична гра реалiзує навчальну, комунiкативну, виховну, розвивальну, контролюючу, релаксацiйну, мотивацiйну, компенсацiйну та оздоровчу функцiї. Порiвняльний аналiз спецiальної наукової лiтератури дозволив визначити принципи використання дидактичної гри на уроках iноземних мов: комунiкативного спрямування iгор, доступностi дидактичної гри, мотивацiйного забезпечення навчального процесу засобами гри, активностi, динамiчностi, зацiкавленостi, колективностi, зворотного зв’язку, результативностi, принцип змагання. Висновки, сформульованi на основi теоретичного аналiзу лiтературних джерел, дали змогу розробити класифiкацiю дидактичних iгор, якi проводять на уроках iноземних мов. Вiдповiдно до цiєї класифiкацiї, ми диференцiювали дидактичнi iгри на такi, що готують до комунiкативної дiяльностi (сприяють формуванню мовної компетенцiї) та тi, що забезпечують комунiкативну дiяльнiсть (сприяють формуванню мовленнєвої та соцiокультурної компетенцiй). Спираючись на науковi дослiдження вiтчизняних i зарубiжних учених (Н. О. Головань, Д. Б. Ельконiн, О. І. Ковальська, Н. А. Корнiєнко, Т. В. Косма, Г. С. Костюк, В. С. Мухiна та iн.), у роздiлi розглянуто психологiчнi чинники, що впливають на процес оволодiння iноземними мовами учнiв початкової школи. Значної уваги придiлено особливостям розвитку i своєрiдностi основних психiчних процесiв учнiв цiєї вiкової категорiї. Визначено вплив навчально-iгрової дiяльностi на розвиток уваги, уяви, сприймання, пам’ятi, процесiв мислення, пiзнавальної та комунiкативної iнiцiатив учнiв дослiджуваної групи. У другому роздiлi “Педагогiчна технологiя дидактичної гри” проаналiзовано цiлi та змiст навчання iноземних мов учнiв початкової школи. Результати цього дослiдження були основою для пiдготовки експериментальних матерiалiв i розроблення системи дидактичних iгор, яку використано у процесi експериментального навчання. мови у початковiй школi, як вiдомо, збiгається у часi зi становленням особистостi молодшого школяра, виявленням його здiбностей, формуванням умiнь i бажань учитися, навчанням культури мовлення i поведiнки. Тому вимоги до навчання цього предмета дiтей молодшого шкiльного вiку, визначенi на основi особистiсно орiєнтованого пiдходу, а вiдтак мають враховувати такi аспекти, як: гуманiзацiя навчального процесу; спiвпраця вчителя i учнiв; задоволення особистiсних потреб учнiв у пiзнаннi; вмотивування навчальної дiяльностi школярiв; усебiчна пiдтримка розумової дiяльностi учнiв; урахування особливостей iндивiдуального розвитку учнiв та iн. (І. Д. Бех, Н. М. Бiбiк, О. Я. Савченко та iн.). З iншого боку, комунiкативний пiдхiд є переважним у сучаснiй методицi навчання iноземних мов. Його положення передбачають суб’єкт-суб’єктнi вiдносини учасникiв навчального процесу, створення умов для навчання учнiв не мови як знакової системи, а мовленнєвого спiлкування засобами системи мови, тобто оволодiння навичками i вмiннями використовувати iноземну мову у ситуацiях спiлкування. Розроблена педагогiчна технологiя дидактичної гри передбачає такi етапи реалiзацiї: пiдготовчий, дiяльнiсний, завершальний (рис. 1). сукупнiсть дидактичних умов, якi забезпечують ефективнiсть реалiзацiї педагогiчної технологiї дидактичної гри у навчальному процесi. Такими є: органiзацiя навчальної спiвпрацi вчителя i учнiв на пiдготовчому, дiяльнiсному та завершальному етапах дидактичної гри; доступнiсть змiсту гри психологiчним особливостям i вiковим можливостям учнiв початкової школи, їхньому навчальному досвiду, потребам та iнтересам; урiзноманiтнення видiв дидактичної гри у навчальному процесi; застосування iгор, якi стимулюють розвиток мотивацiйної сфери i пiзнавальної дiяльностi учнiв, сприяють удосконаленню їхнiх фiзiологiчних якостей та адаптацiї до шкiльного соцiуму; вiдповiднiсть змiсту дидактичної гри метi й завданням уроку. Дiагностика мотивiв навчання учнiв початкової школи свiдчить про те, що вони нестiйкi й епiзодичнi. У процесi безпосереднього спостереження за молодшими школярами з’ясовано, що в них привалює iнтерес до зовнiшнього боку шкiльного життя: зустрiчi з однолiтками, змагання, iгри, екскурсiї тощо. Результати опитування учнiв показали, що процес навчання iноземних мов у початковiй школi характеризується наявнiстю у школярiв таких мотивiв: новизна навчального предмета “Іноземна мова” (9,5 % опитаних), авторитет учителя (16 %), бажання вивчати iноземнi мови у процесi iгор (24 %), бажання розумiти змiст iншомовних мультиплiкацiйних фiльмiв, пiсень, вiршiв тощо (17 %), бажання спiлкуватися з однолiтками, якi живуть за кордоном (10 %), можливiсть спiлкуватись iноземними мовами (16,5 %). Аналiз рiзних мотивiв включення учнiв початкової школи у дидактичну гру дав змогу визначити переважнi: прагнення до самовираження, можливiсть стати лiдером, бути негiршим, подолати втому, вiдчути себе членом колективу, займатися руховою дiяльнiстю, перемогти у грi, успiшно виконати свою роль, зацiкавленiсть та iнтерес. Таким чином, з’ясовано, що дидактична гра є дiєвим мотивом навчання у початковiй школi, а також сильним емоцiйним подразником, який знiмає психологiчнi бар’єри, що заважають iншомовному спiлкуванню. Навчально-iгрова дiяльнiсть пiдвищує iнiцiативнiсть i активнiсть учнiв, стимулює позитивнi емоцiї, сприятливо розвиває зацiкавленiсть учнiв iноземною мовою, яка з’являється завдяки задоволенню i радостi вiд участi у грi, що є одним iз найважливiших завдань навчання. У третьому роздiлi дисертацiї “Експериментальна перевiрка ефективностi використання педагогiчної технологiї дидактичної гри у процесi навчання iноземних мов” висвiтлено результати апробацiї експериментальної педагогiчної технологiї дидактичної гри i перевiрки вiрогiдностi гiпотези дослiдження. Експеримент проводили в три етапи: пiдготовка експериментальних матерiалiв; експериментальне навчання; аналiз результатiв експериментальної дiяльностi. Матерiалом для проведення експериментального навчання були пiдручники з нiмецької мови для другого класу (автор З. Л. Павлюк), з англiйської мови для третього класу (автор О. Д. Карп’юк), з iспанської мови для четвертого класу (автор В. Г. Редько). ж групи працюватимуть вiдповiдно до запропонованих у змiстi пiдручникiв видiв навчальної дiяльностi й навчально-тематичних планiв учителiв. анкетування i опитування школярiв, яке виявило особистiснi характеристики учнiв та їхнє ставлення до iноземної мови i дидактичної гри. Опрацьованi анкетнi данi уможливили визначити iндекс задоволеностi учнiв вивченням iноземної мови. Виявлено, що 105 учнiв мають максимум задоволеностi вiд вивчення iноземної мови, 145 – задоволенi, 96 школярiв виявили байдуже ставлення до цього навчально предмета, 31 – незадоволенi, а 24 учнi показували максимум незадоволеностi. Здiйснивши вiдповiднi розрахунки, ми з’ясували, що iндекс задоволеностi молодших школярiв становив І = + 0,34. На пiдготовчiй стадiї другого етапу експерименту було проведено анкетування учителiв iноземних мов. Обстеженням було охоплено 120 педагогiв. Аналiз одержаних даних свiдчить, що бiльшiсть учителiв (96,5 %) вважають за необхiдне використання дидактичних iгор у процесi навчання i лише 3,5 % – необов’язковим. Спостереження за навчальним процесом у початковiй школi дозволило з’ясувати, що вчителi, якi використовують дидактичнi iгри, не завжди враховують мету i завдання уроку, не дотримуються етапiв органiзацiї навчально-iгрової дiяльностi тощо. Практично вiдсутня аргументована i цiлеспрямована система дидактичних iгор, яка здатна сприяти ефективному формуванню iншомовної комунiкативної компетенцiї школярiв, удосконалювати технологiю навчання, оптимiзувати навчальну дiяльнiсть учнiв, задовольняти їхнi вiковi потреби у грi пiд час виконання непростої для їхнього вiку дiяльностi, якою є оволодiння iноземними мовами. виконували всi навчальнi завдання, передбаченi змiстом пiдручникiв. Їхня кiлькiсть для обох груп була однакова. Проте рiзниця полягала в тому, що для навчання учнiв експериментальних груп виконання близько 40 % iз цих завдань пропонувалися у процесi проведення дидактичних iгор рiзних видiв, за дотриманням сукупностi дидактичних умов. на розвиток умiнь аудiювання, становили 9,6 % вiд загальної кiлькостi дидактичних iгор, умiнь говорiння – 19,2 %, читання – 9,6 %, письма – 9,6 %. Ігри, що сприяють формуванню соцiокультурної компетенцiї – 9,6 %. На початку експериментального навчання було помiчено, що учнi одержують задоволення вiд навчально-iгрової дiяльностi. З кожною наступною грою уроки ставали емоцiйнiшими, насиченiшими, закладалися основи для доброзичливих стосункiв у дитячому колективi. Завдяки цьому у дiтей з’являлися тiснi мiжособистiснi стосунки, якi, зазвичай, впливали на розвиток у школярiв вiдчуття вiдповiдальностi за результатами власної дiяльностi. Учнi пiдтримували, довiряли й допомагали одне одному. Вони порiвнювали свiй внесок у перемогу з iншими гравцями, намагалися бути сильнiшими, швидшими, помiтнiшими та спритнiшими. Дiти самi знаходили правильнi вiдповiдi, розмiрковували, розвивали умiння контролювати свою комунiкативну дiяльнiсть, а також комунiкативну дiяльнiсть iнших учасникiв гри. Удосконалення мовленнєвих умiнь i навичок учнiв експериментальних груп, розвиток їхнiх творчих здiбностей, емоцiйно-вольової сфери, покращення стосункiв у групi сприяли пiдвищенню iндексу задоволеностi, який, за нашими розрахунками, становив І = + 0,49 (І = + 0,34 на початку експерименту). Цей факт пiдтвердив ефективнiсть дидактичних iгор не лише у процесi вивчення iноземної мови, а й для розвитку i виховання особистостi учня та формування позитивного мiкроклiмату в дитячому колективi. В учнiв контрольних груп iндекс задоволеностi залишився практично на тому самому рiвнi, що i на початку експериментального навчання, i становив І = + 0,36. Мала мiсце позитивна динамiка змiн стану сформованостi мотивацiї учасникiв експериментальних груп до вивчення iноземних мов. Кiлькiсть учнiв експериментальних груп з високим рiвнем мотивацiї у 2-х класах становила 49,5 % (43,5 % – на початку експериментального навчання), 46,4 % (40,6 %) – у 3-х класах, а у 4-х – 47,9 % (38,9 % – на початку експерименту). Дещо iншi результати були у контрольних групах. У 2-х класах кiлькiсть учнiв iз високим рiвнем мотивацiї до вивчення iноземних мов зросла вiдносно до аналогiчного показника перед початком експерименту на 1,6 % i становила 43,6 %, у 3-х i 4-х класах на 3 % (41,9 % i 42 % вiдповiдно). Кiлькiсть учнiв експериментальних груп з низьким рiвнем мотивацiї у середньому знизилася на 2,7 %, а у контрольних групах – на 1,2 %. Завдяки систематичному застосуванню дидактичних iгор молодшi школярi мали змогу постiйно задовольняти свої потреби у грi. Таким чином, пiдтверджено припущення, що дидактичнi iгри можна використовувати на рiзних етапах уроку. Учителi-експериментатори вiдзначали, зокрема, методичну доцiльнiсть застосування їх пiд час вивчення нового матерiалу, закрiплення i систематизацiї знань учнiв, перевiрки домашнiх завдань, на початку уроку для актуалiзацiї навчального досвiду школярiв. Застосування дидактичних iгор рiзних видiв сприяло тому, що дiти усвiдомлювали, що лише достатнє володiння iншомовними засобами спiлкування може забезпечити їм участь i перемогу в грi. Учнi початкової школи сприймали навчальну дiяльнiсть як гру. Вони не замислювались над тим, що, граючись, навчаються. Цi чинники значною мiрою впливали на ефективнiсть i швидкiсть формування у школярiв iншомовних навичок i вмiнь, оскiльки гра, практично, створювала їм умови i середовище для iншомовного спiлкування, чого вони самi не завжди усвiдомлювали. Органiзовуючи навчально-iгрову дiяльнiсть, ми виходили iз положень вiкової психологiї про потенцiйнi можливостi молодшого школяра сприймати пiзнавальнi завдання i цiлеспрямовано розв’язувати їх. Складнiсть i поступовiсть запропонованих iгор перебувала у прямiй залежностi вiд вiку учнiв. Спочатку керування дидактичною грою здiйснював безпосередньо вчитель, а пiзнiше дiти вже самi пропонували свої варiанти органiзацiї гри, розробляли правила тощо. Інодi вони виконували роль учителя, органiзовуючи гру. Учнi активно включались у процес визначення ведучого, капiтанiв команд, приносили свої iграшки, а також власноруч виготовляли дидактичний матерiал, який використовували у процесi навчально-iгрової дiяльностi. Звичайно, цьому передувала змiстовна пiдготовка школярiв, у процесi якої вони могли неодноразово спостерiгати, як виконує цю роботу сам учитель. Дiти пропонували свої плани проведення iгор, а роль учителя, у такому випадку, зводилася до пiдбору навчального матерiалу, що вивчався i був адекватний метi уроку. Таким чином, стимуляцiю пiзнавальної активностi учнiв у процесi експериментального навчання забезпечували через залучення їх до органiзацiї та активної участi у грi, до пiдбору iгрового матерiалу, до допомоги вчителевi тощо. були байдужими, 7,9 % – мали негативне ставлення, 25,9 % – виявляли значну зацiкавленiсть iноземною мовою. Пiсля експериментального навчання динамiка розвитку зацiкавленостi школярiв докорiнно змiнилася. Так, 51 % учнiв виявили чiтко вираженi позитивнi враження вiд вивчення iноземних мов i лише у 28,8 % школярiв оволодiння мовою викликало певною мiрою зацiкавленiсть. Причиною цього був рiзний рiвень готовностi учнiв до оволодiння iноземною мовою. Аналiз анкетних даних пiдтвердив це припущення. Ми з’ясували, що, крiм iноземної мови, молодшi школярi (16,5 % респондентiв) виявляють зацiкавленiсть i у вивченнi iнших навчальних предметiв. 12,3 % дiтей подобається iноземна мова поряд iз рiдною мовою, фiзичним вихованням, музикою, образотворчим мистецтвом та iн. В учнiв контрольних груп аналогiчнi показники були такими: 37 % школярiв (36,5 % – на початку) виявляли iнтерес i зацiкавленiсть уроками iноземної мови, 20,5 % (24,5 % – на початку) були байдужими i лише 27,5 % (26 % – на початку) мали стiйкi мотиви до вивчення цього навчального предмета. Аналiз показникiв iндексу задоволеностi учнiв експериментальних груп демонстрував тенденцiю до зростання. На початку експериментального навчання вiн становив І = + 0,34, у процесi навчання – І = + 049 (І = + 0,36 – в учнiв контрольних груп) i І = + 0,60 (І = + 0,39 – в учнiв контрольних груп) наприкiнцi експерименту. Здiйснивши монiторинг стану сформованостi мотивацiї молодших школярiв до вивчення iноземних мов, ми з’ясували, що кiлькiсть учнiв експериментальних груп з високим рiвнем мотивацiї до вивчення iноземних мов у 2-х класах зросла, порiвняно з аналогiчним показником перед початком експерименту, на 14,7 % (5,9 % – у контрольних групах), у 3-х класах – на 14,6 % (6,2 % – у контрольних групах), на 17,7 % (7,5 % – у контрольних групах) у 4-х класах. У 2-х i 4-х класах експериментальних груп школярiв iз низьким рiвнем мотивацiї не виявилося зовсiм. Кiлькiсть таких учнiв наприкiнцi експериментального навчання у середньому по класах становила 0,5 %, а у контрольних групах – 6,4 %. Результати цього монiторингу переконливо свiдчать про ефективнiсть запропонованої педагогiчної технологiї для формування в учнiв позитивної мотивацiї учiння. Окрiм того, цi змiни ми пояснюємо i доцiльною дидактично дiбраною i реалiзованою системою iгор, якi проводилися з дотриманням визначеної нами сукупностi дидактичних умов. Пiд час експериментальної дiяльностi зафiксовано показники особливостей взаємодiї учителя та учнiв у процесi навчально-iгрової дiяльностi, а також динамiку розвитку пiзнавальної активностi школярiв. Якщо перед початком експериментального навчання в експериментальних групах високий рiвень сприятливостi психологiчного мiкроклiмату становила 8 % (8 % – у контрольних групах), то пiсля експерименту вiн становив 12 % (9 % – у контрольних групах). Середньо-низький рiвень несприятливостi на початку експериментального навчання становила 7 % (6 % – у контрольних групах), а пiсля експерименту 0,5 % (4 % – у контрольних групах). Результати експериментальної дiяльностi свiдчать про переваги педагогiчної технологiї дидактичної гри у навчаннi iноземних мов молодших школярiв для оптимiзацiї навчального процесу. В експериментальних i контрольних групах за один i той самий промiжок часу комунiкативнi вмiння з iноземних мов досягли рiзного рiвня розвитку, а це означає, що експериментальна педагогiчна технологiя забезпечує ефективнiшi умови для iнтенсифiкацiї процесу формування i розвитку iншомовної комунiкативної компетенцiї учнiв початкової школи, нiж умови, в яких навчались школярi контрольних груп. Одержанi данi свiдчать про те, що в учнiв експериментальних груп рiвень сформованостi мовної компетенцiї виявився дещо вищим. У середньому 65 школярiв (31,9 %) експериментальних груп не припустилися жодної помилки, виконуючи тест. У контрольних групах цей показник становив 27,5 % (55 учнiв). . Результати тестування показали, що жодної помилки пiд час його виконання не припустилося 19,6 % учнiв експериментальних груп та 15 % у контрольних групах. Таблиця 1 Результати тестування рiвня сформованостi в учнiв компетенцiї в аудiюваннi Групи Кiлькiсть допущених помилок 0 1 2 3 4 5 6 7 8 ЕГ К-сть учнiв 39 48 37 34 24 19 - - - % 19,6 24,2 18,4 16,4 11,8 9,6 - - - КГ К-сть учнiв 30 45 38 34 26 25 2 - - % 15 22,5 19 17 13 12,5 1 - - Компетенцiя у говорiннi . Як видно з таблицi, найбiльшої кiлькостi балiв (17) досягли 9 учнiв iз експериментальних груп i лише двоє дiтей iз контрольних груп. Найменший показник у контрольних групах – 3 бали (5 дiтей), а в експериментальних – 4 бали (троє дiтей). Таблиця 2 Результати тестування рiвня сформованостi в учнiв компетенцiї у говорiннi Групи 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 ЕГ Учнiв - 3 9 14 16 16 21 17 21 20 14 16 13 12 9 КГ Учнiв 5 9 13 18 21 17 26 24 18 18 9 8 8 6 2 Компетенцiя у читаннi Таблиця 3 Технiка читання речень у % Групи Темп читання сл./хв. Кiлькiсть помилок Коефiцiєнт помилковостi у % Технiка читання слiв у % ЕГ 54 5,4 9,9 90,1 92,3 КГ 51 5,7 11,1 87,9 90,1 . Данi, наведенi у таблицi, вказують на те, що учасники експериментальних груп досягли вищих результатiв. Мiнiмальний показник в експериментальних групах – 60 %, у контрольних – 58,7 %. Максимальний показник в експериментальних групах – 98,7 %, а в контрольних – 96,3 %. Таблиця 4 Результати тестування рiвня сформованостi в учнiв компетенцiї у письмi (у середньому в групах) Рiвень сформованостi навичок технiки письма Група На рiвнi окремих слiв Тест 1 Тест 2 Тест 3 Орфографiчнi навички Орфографiчнi й лексичнi навички Експериментальна 95 % 89 % 83,4 % 78,3 % 93,5 % 82,6 % 77,5 % Результати теоретичного та експериментального дослiдження довели вiрогiднiсть гiпотези дисертацiї, ефективнiсть розробленої педагогiчної технологiї дидактичної гри у навчаннi iноземних мов молодших школярiв та дали пiдстави сформулювати певнi висновки. ВИСНОВКИ У дисертацiї теоретично обґрунтовано i запропоновано нове розв’язання проблеми використання дидактичної гри як засобу навчання iноземних мов учнiв молодшого шкiльного вiку. Ми визначили принципи, на основi яких конструюється навчальний процес i якi є значущими пiд час органiзацiї та проведення дидактичних iгор, зокрема: комунiкативного спрямування iгор, доступностi дидактичної гри, мотивацiйного забезпечення навчального процесу засобами гри, системностi, активностi, динамiчностi, зацiкавленостi, колективностi, зворотнього зв’язку, результативностi, принцип змагання. У процесi дослiдження проаналiзовано погляди вчених на функцiональнi можливостi дидактичної гри. З’ясовано, що в навчальному процесi дидактична гра реалiзує навчальну, комунiкативну, виховну, розвивальну, контролюючу, релаксацiйну, мотивацiйну, компенсацiйну та оздоровчу функцiї. вiку. вiкової категорiї. Визначено вплив навчально-iгрової дiяльностi на розвиток уваги, уяви, сприймання, пам’ятi, процесiв мислення. iгор, що готують до комунiкативної дiяльностi (iгри, спрямованi на формування i вдосконалення мовних навичок), та iгри, що забезпечують комунiкативну дiяльнiсть (сприяють формуванню мовленнєвої, соцiокультурної та загальнонавчальної компетенцiй учнiв початкової школи). школи, їхньому навчальному досвiду, потребам та iнтересам; вiдповiднiсть змiсту дидактичної гри метi й завданням уроку; урiзноманiтнення видiв дидактичної гри у навчальному процесi; застосування iгор, якi стимулюють розвиток мотивацiйної сфери та пiзнавальної дiяльностi учнiв, сприяють удосконаленню їхнiх фiзiологiчних якостей та адаптацiї до шкiльного соцiуму; органiзацiя навчальної спiвпрацi вчителя i учнiв на пiдготовчому, дiяльнiсному та завершальному етапах дидактичної гри. Спостереження за навчальним процесом у початковiй школi, бесiди та анкетування учителiв дозволили нам з’ясувати, що найоптимальнiший режим тривалостi дидактичної гри на уроцi становить 8–12 хвилин, а полiфункцiональнiсть цього засобу навчання молодших школярiв дає змогу застосувати дидактичнi iгри на всiх етапах уроку iноземної мови. На основi одержаних у процесi дослiдного навчання результатiв видiлено чинники, що визначають тривалiсть дидактичної гри у часi та її мiсце на уроцi: рiвень складностi iншомовного навчального матерiалу, що пропонується у змiстi дидактичної гри; досвiд учителя в органiзацiї та проведеннi навчально-iгрової дiяльностi; досвiд участi учнiв у дидактичних iграх; особливостi учнiвського контингенту (iнтелектуальна готовнiсть, мотивацiйна i комунiкативна готовнiсть, фiзичнi здiбностi школярiв, кiлькiсний склад групи). Аналiз рiзних точок зору щодо визначення мотивiв включення учнiв початкової школи у дидактичну гру дозволив нам визначити такi з них: прагнення до самовираження – змога проявити себе у колективнiй дiяльностi; стати лiдером (капiтаном); бути не гiршим за iнших; докласти власнi зусилля для перемоги команди; успiшно виконати свою роль у грi; можливiсть здобути i поглибити власнi знання; наявнiсть неформального оточення у процесi дидактичної гри; наявнiсть особистої зацiкавленостi та iнтересу до iгрової дiяльностi; задоволення фiзiологiчних i духовних потреб: подолати втому; займатися руховою дiяльнiсть; вiдчути себе членом колективу; переключити увагу з одного виду дiяльностi на iнший. З’ясовано, що дидактична гра виступає як дiєвий мотив навчання у початковiй школi, а також є сильним емоцiйним подразником, який знiмає психологiчнi бар’єри, що заважають iншомовному спiлкуванню, пiдвищує iнiцiативнiсть й активнiсть учнiв, стимулює позитивнi емоцiї, сприятливо розвиває зацiкавленiсть до iноземної мови, яка з’являється внаслiдок задоволення i радостi вiд участi у грi. Проаналiзованi нами напрацювання з дидактики, методики, психологiї стали науковим пiдґрунтям для створення моделi процесу навчання iноземних мов молодших школярiв iз використанням педагогiчної технологiї дидактичної гри, яка складається з таких компонентiв: мета навчання iноземної мови; комунiкативно-дiяльнiсний пiдхiд; особистiсно орiєнтований пiдхiд; види дiяльностi (функцiї) учителя i учнiв на пiдготовчому, дiяльнiсному i завершальному етапах навчально-iгрової дiяльностi; цiлi та змiст навчання iноземних мов у початковiй школi; педагогiчна технологiя дидактичної гри у навчаннi iноземних мов молодших школярiв; результат навчально-iгрової дiяльностi. З метою обґрунтування механiзмiв функцiонування моделi у дисертацiї розроблено педагогiчну технологiю дидактичної гри, в основу якої покладено такi етапи: пiдготовчий, дiяльнiсний i завершальний. Крiм того, визначено змiст дiяльностi (функцiї) учителя i учнiв на кожному з цих етапiв. навчання; аналiз результатiв експериментальної дiяльностi. Аналiз результатiв експериментальної дiяльностi пiдтвердив, що дидактична гра є ефективним засобом органiзацiї навчального iншомовного комунiкативного середовища i сприяє розвитку пiзнавальної активностi учнiв; створює умови для дружнiх мiжособистiсних стосункiв i спiвпрацi у дитячому середовищi; сприяє набуттю досвiду працювати в колективi, знаходити оптимальнi шляхи розв’язання навчальних завдань у процесi дидактичної гри; удосконалює особливостi взаємодiї учителя i учнiв; розвиває емоцiйно-вольову сферу дiтей (самостiйнiсть, активнiсть, iнiцiативнiсть, вiдповiдальнiсть, емоцiйнiсть); забезпечує механiзми формування та розвитку мотивацiйної сфери учнiв молодшого шкiльного вiку. дальших дослiджень функцiй дидактичної гри: уточнення структурних компонентiв гри, розроблення i упровадження у навчальний процес комп’ютерних iгор, застосування системи дидактичних iгор у змiстi пiдручникiв iз iноземних мов (у тому числi й електронних), широкого застосування дидактичних iгор у процесi навчання рiдної мови тощо. СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ 2. Федусенко Ю.І. До проблеми використання iгор у змiстi сучасного пiдручника iноземної мови для початкової школи / Ю. І. Федусенко // Проблеми сучасного пiдручника : зб. наук. праць. – К. : Пед. думка, 2004. – Вип. 5. – С. 124–131. 3. Федусенко Ю.І. Особливостi впливу навчально-iгрової дiяльностi на розвиток основних психiчних процесiв у молодшому шкiльному вiцi / Юрiй Федусенко // Рiдна шк. – 2005. – № 4 (903). – С. 23–25. 6. Федусенко Ю.І. Дидактичнi умови ефективного використання iгрової дiяльностi у навчаннi iноземних мов учнiв початкової школи / Ю. І. Федусенко // Змiст i технологiї шкiльної освiти : звiтн. наук. конф. Ін-ту педагогiки АПН України, 30–31 бер. 2005 р. – К. : Пед. думка, 2005. – С. 69. АНОТАЦІЇ Федусенко Ю.І. Дидактична гра як засiб навчання iноземних мов молодших школярiв. – Рукопис. Дисертацiя на здобуття наукового ступеня кандидата педагогiчних наук за спецiальнiстю 13. 00. 09 – теорiя навчання. – Інститут педагогiки АПН України, Київ, 2009. У дисертацiї обґрунтовано дидактичну доцiльнiсть застосування педагогiчної технологiї дидактичної гри як ефективного засобу навчання iноземних мов учнiв початкової школи. Дослiджено сутнiсть дидактичної гри, її функцiї та принципи застосування у навчальному процесi. Визначено сукупнiсть дидактичних умов, що забезпечують ефективнiсть її реалiзацiї у навчальному процесi. Такими є: органiзацiя навчальної спiвпрацi вчителя й учнiв на пiдготовчому, дiяльнiсному та завершальному етапах дидактичної гри; доступнiсть змiсту гри психологiчним особливостям та вiковим можливостям учнiв початкової школи, їхньому навчальному досвiду, потребам та iнтересам; урiзноманiтнення видiв дидактичної гри у навчальному процесi; застосування iгор, якi стимулюють розвиток мотивацiйної сфери i пiзнавальної дiяльностi учнiв, сприяють удосконаленню їхнiх фiзiологiчних якостей та адаптацiї до шкiльного соцiуму; вiдповiднiсть змiсту дидактичної гри метi та завданням уроку. умов. Ключовi слова: дидактична гра, дидактичнi умови використання iгор, педагогiчна технологiя дидактичної гри, iншомовна комунiкативна компетенцiя, пiзнавальнi iнтереси учнiв, мотивацiя. Федусенко Ю. И. Дидактическая игра как средство обучения иностранным языкам младших школьников. – Рукопись. Диссертация на соискание учёной степени кандидата педагогических наук по специальности 13. 00. 09 – теория обучения. – Институт педагогики АПН Украины, Киев, 2009. В диссертации определена и обоснована дидактическая целесообразность использования дидактических игр в качестве эффективного средства обучения иностранным языкам учащихся младшего школьного возраста. Для теоретического обоснования использования дидактических игр как средства обучения проанализированы педагогические и психологические исследования, посвящённые возрастным способностям и психологическим особенностям учеников начальной школы, уровню развития их психических процессов, познавательных интересов, потребностей, мотивации, эмоционально-волевой сферы и формирования иноязычной коммуникативной компетенции. Проанализированы научные исследования, которые касаются функций, сути и определения дидактической игры. В диссертации предлагается классификация дидактических игр как средства формирования у младших школьников иноязычной коммуникативной компетенции. иностранным языкам младших школьников. выполнить свою роль в игре и др. В ходе теоретико-экспериментального исследования определена наиболее оптимальная продолжительность дидактической игры по времени, а также её место на уроке иностранного языка. Разработана модель процесса обучения иностранным языкам младших школьников с использованием педагогической технологии дидактической игры. Обоснованы механизмы её реализации. Предложенная модель включает в себя такие компоненты: цели обучения иностранным языкам, виды деятельности учителя и учеников, содержание обучения иностранным языкам в начальной школе, педагогическая технология дидактической игры, результат. С целью обоснования механизмов функционирования модели в диссертации разработана педагогическая технология использования дидактической игры в основу которой положено организацию определенных этапов её подготовки и проведения: подготовительного, деятельностного и завершающего. Кроме того, определены функции учителя и учеников на каждом из этих этапов. Эффективность разработанной педагогической технологии для обучения иностранным языкам младших школьников подтверждена в процессе экспериментального исследования, которое проводилось в три этапа: подготовка экспериментальных материалов; организация экспериментального обучения; анализ результатов экспериментальной деятельности. Определены и теоретически обоснованы условия использования дидактической игры как средства обучения иностранным языкам младших школьников. Среди них – сотрудничество учителя и учеников в ходе дидактической игры; доступность содержания игры психологическим особенностям и возрастным возможностям учеников начальной школы, их учебному опыту, требованиям и интересам; использование дидактических игр различных видов; использование игр, которые стимулируют развитие мотивации и познавательных процессов учеников, способствуют усовершенствованию их физиологических качеств и адаптации к школьной среде; соответствие содержания дидактической игры цели и заданиям урока. В результате соблюдения условий использования педагогической технологии, определённых и обоснованных в процессе исследования, экспериментально подтверждена её эффективность в качестве средства обучения иностранным языкам учеников начальной школы. Ключевые слова: дидактическая игра, дидактические условия использования игр, педагогическая технология дидактической игры, иноязычная коммуникативная компетенция, познавательные интересы учеников, мотивация. Fedusenko Y. Game as a Means of Teaching Primary School Children Foreign Languages. – Manuscript. The thesis for a Candidate Degree in Pedagogical Sciences in speciality 13. 00. 09 – Theory of teaching. – The Institute of Pedagogy of APS (Academy of Pedagogical Science) of Ukraine, Kyiv, 2009. In the dissertation the didactic expediency of the use of a game as an effective means of teaching primary school children foreign languages is founded. The essence, functions and principles of using games are defined. With the aim of theoretical foundation of the games use for teaching primary school children the didactic conditions of games use are determinated. We offer the model of study intended for the development of foreign language communicative competence by means of game teaching technology use. Analyzing the result of the experiment we came to the conclusion that the pupils had positively attitude to the games. relations during joint activity, emotional-relations, trend to communication. Key words: game, didactic conditions of games use, game teaching technology, foreign language communicative competence, cognitive interests of primary school children, motivation.