Вступ
. Одним з важливих завдань всебiчного розвитку сучасної дитини є виховання музичної культури. Сприйняття музики - складний процес, що вимагає вiд людини уваги, пам'ятi, розвиненого мислення, рiзноманiтних знань. Тому необхiдно навчити дiтей розумiтися в особливостях музики як виду мистецтва, свiдомо акцентувати їх увагу на засобах музичної виразностi (темп, динамiка i т. д.), розрiзняти музичнi твори по жанру, характеру.
У педагогiчнiй практицi з цiєю метою все частiше стали застосовувати музично-дидактичнi iгри, якi, впливаючи на дитину комплексно, викликають у неї зорову, слухову i рухову активнiсть, тим самим, розширюючи музичне сприйняття в цiлому.
Музичне мистецтво надає безперечну дiю на особу дитини вже в дошкiльному вiцi. Для того, щоб вона виконувала свою соцiальну функцiю, необхiдний розвиток музичного сприйняття, якому додається унiверсальна роль, оскiльки воно пов'язане зi всiма видами музичної дiяльностi дiтей.
Актуальнiсть теми визначається необхiднiстю теоретичної i практичної розробки питань, пов'язаних з музичним вихованням дiтей в певнiй системi, з урахуванням вiкового аспекту i послiдовностi залучення дiтей до цiлiсного i диференцiйованого сприйняття музики. Засвоєнi на заняттях правила i iгровi дiї музично-дидактичних iгор можуть бути перенесенi дiтьми в їх самостiйну дiяльнiсть. Але для цього необхiдно розробити поетапний шлях формування способiв самостiйних дiй. Успiшнiсть реалiзацiї цього завдання в значнiй мiрi залежать вiд якостi дидактичних iгор, що моделюють основнi властивостi музичних звукiв.
Предмет дослiдження
. Особливостi використання музично-дидактичних iгор в процесi музичного виховання дiтей дошкiльного вiку.
Об’єкт дослiдження
Мета дослiдження.
Обґрунтувати систему музично-дидактичних iгор для формування сприйняття виразностi основних властивостей музичних звукiв i розробити методику освоєння цих iгор дiтьми 3-6 рокiв.
Гiпотеза дослiдження.
Припустимо, що використання дiтьми системи розроблених музично-дидактичних iгор, що характеризуються барвистiстю i образнiстю дидактичного матерiалу, зробить позитивний вплив як на розвиток сприйняття окремих властивостей музичних звукiв, так i на цiлiсне сприйняття музичних творiв. Ефективнiсть дiї iгор залежить вiд їх структури, функцiй i продуманої послiдовностi їх пред'явлення дiтям.
Завдання дослiдження:
1) охарактеризувати роль музично-дидактичних iгор у процесi музичного виховання дiтей дошкiльного вiку;
3) дати методичнi рекомендацiї до використання системи музично-дидактичних iгор для можливостi впровадження їх в практику дошкiльних установ.
У ходi розв’язання зазначених завдань використовувалися такi методи дослiдження
:
- теоретичнi
:
1. аналiз i синтез, психолого-педагогiчної, музичної та методичної лiтератури з теми дослiдження;
- емпiричнi
:
2. педагогiчнi спостереження;
База
дослiдження
. Експериментальна робота здiйснювалась на базi Березiвської школи-садочку “Пiзнайко”, з дiтьми 3-5 рокiв.
Роздiл 1. Теоретичнi основи використання музично-дидактичних iгор в процесi музичного виховання дiтей дошкiльного вiку
1. 1
Значення розвитку музичних здiбностей у дiтей дошкiльного вiку
Дослiдження вiдомих учених, педагогiв доводять можливiсть i необхiднiсть формування у дитини пам'ятi, мислення, уяви з дуже раннього вiку.
людини надалi.
Музика завжди претендувала на особливу роль в суспiльствi. У стародавнi часи музично-медичнi центри лiкували людей вiд туги, нервових розладiв, захворювань серцево-судинної системи. Музика впливала на iнтелектуальний розвиток, прискорюючи зростання клiтин, що вiдповiдають за iнтелект людини. Музикою можна впливати на емоцiйне самопочуття людини.
сприятливого перiоду для розвитку музичних здiбностей, нiж дитинство, важко уявити. Розвиток музичного смаку, емоцiйнiй чуйностi в дитячому вiцi створює «фундамент музичної культури людини, як частини її загальної духовної культури в майбутньому».(6; с. 112)
Якщо для музичного розвитку дитини з самого народження створенi необхiднi умови, то це дає значнiший ефект у формуваннi її музичностi. Природа щедро нагородила людину. Вона дала їй все для того, щоб бачити, вiдчувати навколишнiй свiт.
Спецiальнi або основнi здiбностi включають: звуковисотний слух, вiдчуття, ладу, вiдчуття ритму. Саме наявнiсть їх у кожного наповнює почуту людиною музику новим змiстом, саме вони дозволяють пiднятися на «вершини глибшого пiзнання таємниць музичного мистецтва». (6; с. 135)
Розвиток музичних здiбностей – одне з головних завдань музичного виховання дiтей дошкiльного вiку. Кардинальний для методики музики є питання про природу музичних здiбностей: чи являють вони собою природженi властивостi людини або розвиваються в результатi дiї навколишнього середовища навчання i виховання.
На рiзних iсторичних етапах становлення методики музики в розробцi теоретичних i практичних аспектiв проблеми розвитку музичних здiбностей iснують рiзнi пiдходи.
для успiшного здiйснення музичної дiяльностi, на думку Теплова, об'єднуються в поняття «музичнiсть». А музичнiсть, це «комплекс здiбностей, потрiбних для занять саме музичної дiяльностi на вiдмiну вiд iнших, але в той же час пов'язаних з будь-яким видом музичної дiяльностi». (8; с. 235)
У людини є i загальнi здiбностi, що виявляються в рiзних видах дiяльностi. Якiсне поєднання загальних i спецiальних здiбностей утворює ширше в порiвняннi з музичнiстю поняття музична обдарованiсть.
глибше сприйняти музичний змiст, людина повинна володiти здатнiстю диференцiювати рухомi звуки слухом, розрiзняти i сприймати виразнiсть ритму.
Тривалiсть звуку лежить в основi музичного ритму. Вiдчуття емоцiйної виразностi, музичного ритму i вiдтворення його утворюють одну з музичних здiбностей людини – музично-ритмiчне вiдчуття. Висота, тембр i динамiка складають основу вiдповiдно звуковисотного, тембрового i динамiчного слуху.
Вiдчуття, ладу, музично-слуховi уявлення i вiдчуття ритму складають три основнi музичнi здiбностi, якi утворюють ядро музичностi.
1. 2 Основнi види музично-дидактичних iгор у музичному розвитку дошкiльникiв
Одним з важливих завдань всебiчного розвитку дитини є виховання музичної культури. Її основи закладаються вже в дитинствi. В зв'язку з цим велике мiсце вiдводиться музицi в дитячих садах, – вона звучить i на музичних заняттях, i в самостiйнiй музичнiй дiяльностi, i пiд час свят i розваг.
Змiст музичного виховання передбачає виховання у дiтей сприйнятливостi, iнтересу, любовi до музики, розвиток емоцiйної чуйностi на неї, залучення їх до рiзноманiтних видiв музичної дiяльностi, що дозволяє розвивати загальну музичнiсть дитини, її творчi здiбностi.
Сприйняття музики складний процес, що вимагає вiд людини уваги, пам'ятi, розвиненого мислення, рiзноманiтних знань. Всього цього у дошкiльникiв поки немає. Тому необхiдно навчити дитину розбиратися в особливостях музики як виду мистецтва, свiдомо акцентувати її увагу на засобах музичної виразностi (темп, динамiка), розрiзняти музичнi твори по жанру, характеру.(7; с. 96)
Саме з цiєю метою застосовують музично-дидактичну допомогу, яка, впливаючи на дитину комплексно, викликає у нього зорову, слухову i рухову активнiсть, тим самим, розширюючи музичне сприйняття в цiлому.
1. Допомога, мета якої дати дiтям уявлення про характер музики (весела, сумна), музичнi жанри (пiсня, танець, марш). «Сонечко i хмаринка», «Пiдбери музику»;
2. Допомога, яка дає уявлення про змiст музики, про музичнi образи. «Дiзнайся казку», «Пiдбери картинку»;
3. Допомога, яка формує у дiтей уявлення про засоби музичної виразностi. «Музичний будиночок», «Кого зустрiв колобок».
Як показала практика, систематичне застосування музично-дидактичних iгор викликає у дiтей активний iнтерес до музики, до завдань i сприяє швидкому оволодiнню дiтьми музичним репертуаром.
Музично-дидактична допомога сприяє активнiшому сприйняттю музики дошкiльниками, дозволяють в доступнiй формi залучити їх до основ музичного мистецтва. І це, на думку Л. Н. Комiсарової, є дуже «важливим аспектом розвитку у дiтей музичної культури». (10; с. 58)
Види самостiйної дiяльностi дитини в дитячому саду рiзноманiтнi. Серед них i музична. У вiльний вiд занять час дiти влаштовують iгри iз спiвом, самостiйно грають на дитячих музичних iнструментах, органiзовують уявлення, що театралiзуються. Одним з найважливiших засобiв розвитку самостiйної музичної дiяльностi дiтей є музично-дидактичнi iгри.
Основне призначення музично-дидактичних iгор є – формування у дiтей музичних здiбностей; у доступнiй iгровiй формi допомогти їм розiбратися в спiввiдношеннi звукiв по висотi; розвинути у них вiдчуття ритму, тембрового i динамiчного слуху; спонукати до самостiйних дiй iз застосуванням знань, одержаних на музичних заняттях.
Музично-дидактичнi iгри збагачують дiтей новими враженнями, розвивають у них iнiцiативу, самостiйнiсть, здатнiсть до сприймання, розрiзнення основних властивостей музичного звуку.
Педагогiчна цiннiсть музично-дидактичних iгор полягає в тому, що вони вiдкривають перед дитиною шлях застосування одержаних знань в життєвiй практицi.
У основi дидактичного матерiалу лежать завдання розвитку у дiтей музичного сприйняття, iгрова дiяльнiсть допомагає дитинi в цiкавiй для нього формi почути, розрiзнити, порiвняти деякi властивостi музики, а потiм i дiяти з ними.
Музично-дидактичнi iгри повиннi бути простi i доступнi, цiкавi i привабливi. Тiльки в цьому випадку вони стають своєрiдним збудником бажання у дiтей спiвати, слухати, грати, танцювати.
В процесi iгор дiти не тiльки набувають спецiальних музичних знань, у них формуються необхiднi риси особистостi, в першу чергу вiдчуття згуртованостi, вiдповiдальностi.
1. 3 Музично-дидактичнi iгри на заняттях з музики в дитячих садках
Застосування музично-дидактичних iгор на заняттях в дитячих садках дає змогу провести його найбiльш змiстовно.
В грi дiти швидше засвоюють вимоги програми по розвитку спiвочих умiнь i музично-ритмiчних рухiв, i навiть в областi слухання музики. Інодi музично-дидактичнi iгри проводяться на заняттi (частiше в другiй його половинi) як окремий вид дiяльностi. Такi iгри мають навчальний характер. В доступнiй iгровiй формi у дiтей розвиваються музичнi здiбностi.
Дидактичнi iгри на музичних заняттях починаємо проводити з першої молодшої групи. Цi iгри здебiльшого пов’язанi iз застосуванням наочностi.
В групах старшого дошкiльного вiку основним матерiалом дидактичних iгор стають музичнi iграшки i iнструменти, настiльно-друкованi iгри, а також використовуються i технiчнi засоби навчання.
Музично-дидактичнi iгри, якi використовуються с процесi спiву, допомагають нам вчити дiтей спiвати виразно, не примушено, вчать брати дихання мiж музичними фразами, втримувати його до кiнця фрази.(5; с. 129)
В дитячому садку дошкiльники спiвають пiснi рiзного характеру. Поступово дiти починають розумiти: для того щоб передати той чи iнший настрiй в пiснi, треба виконувати їх по-рiзному: однi пiснi вiдривчасто або протяжно, iншi легко або наспiвно. Використання способу виконання пiснi пiдгрупами або з солiстом надасть в цьому дiєву допомогу.
дiтей (одна дитина) повинна впiзнати пiсню по музичнiй фразi, проспiванiй усiма разом або iндивiдуально; впiзнати пiсню, програну на фортепiано або акордеонi. Цiннiсть гри ще й в тому, що дiти, визначаючи твiр, закрiплюють знання про музичнi iнструменти. Добре, коли роль ведучого в цiй грi бере на себе не музичний керiвник, а вихователь. В такому випадку гру можна буде проводити в вiльний вiд занять час.
представити музично-дидактичну гру “Музичний магазин”, яку дiти часто органiзовують в групi. Дитина-продавець пропонує покупцю запитуючу касету, диск, платiвку, повинен голосом вiдобразити мелодiю. Вiд його виконання залежить, вiзьмуть дану касету чи попросять iншу, вiд дитини вимагається i чистота звучання, i правильна постановка звуку, i дотримання всiх вiдтiнкiв при виконаннi.(8; с. 79)
Немалу роль в розвитку у дiтей слуху, ритму грають розспiвки, якi проводяться на музичних заняттях до розучування будь-якої пiснi. Розспiвка “Качелi” дає знання про висоту звукiв; дитина получає завдання визначити по одному звуку, де знаходиться качелi (вгорi чи внизу) i показати на картинцi. Якщо дитина правильно визначає, всi плескають. Таким чином проходить своєрiдна гра на визначення звукiв по висотi.
Замiсть розспiвок я використовую ще й музичнi загадки, якi вчать дiтей не тiльки мислити, шукаючи вiдгадку текстову, але й продовжити вiдгадку музичну (музичну фразу).
В грi “Де мої дiтки?” розвивається умiння розрiзняти звуки, рiзнi за висотою, дiти з задоволенням вiдповiдають тоненьким голосочком мамi-качцi, кiшцi, пташцi. І вже при повторному виконаннi гри дiти впевнено знають, що мама-кiшка спiває низьким голосом, а кошеня – високим.
Для визначення звукiв за висотою можна використати i такий прийом. Дiти слухають мелодiї, характеризуючи умовленi дитячi iграшки: ведмедя, зайця i пташку. Дiти визначають музику i кладуть вiдповiдну iграшку на вiдповiдну сходинку “музичних сходинок” (ведмiдь – нижня, зайчик – середня, пташка – верхня).
За звичай для розспiвок беруть нескладнi музичнi фрази iз знайомих дiтям пiсень, поспiвок, i дiти спiвають з рiзних звукiв. Одночасно вони можуть проплескувати ритмiчний малюнок в подальшому стукати його музичним молотком, на бубнi або металофонi (на однiй пластинцi).
В середнiй групi дiти повиннi самостiйно виконати ритмiчний малюнок поспiвки на одному звуцi якого-небудь музичного iнструменту (металофонi, трiолi, губнiй гармошцi).
В старших групах проводиться бiльш рiзноманiтна робота по розрiзнянню звукiв по висотi i тривалостi. Поспiвки допомагають дiтям визначити напрям мелодiї, вони вчаться знаходити в мелодiї два коротких i один довгий звук “Звук тягнеться довше”, - каже дитина.
Велику роль в роботi музичного керiвника вiдiграє наочнiсть, зокрема фланелеграф. Фланелеграф iз зображенням нотного стану (п’ять лiнiйок) натягається на демонстрацiйну дошку. Ноти-кружки накладаються на нотний стан. Викладаючи ноти, дiти вчаться правильно передавати мелодiю знайомої пiснi: визначати звуки по висотi, рух мелодiї (вверх, вниз).
В процесi слухання музики дiти знайомляться з iнструментальними, вокальними творами рiзного характеру вони переживають певнi почуття. Для того, щоб дитина краще розумiла музичний твiр, могла зiставити музичнi образи, слова звертаються до музично-дидактичних iгор. Застосування музично-дидактичних iгор дає можливiсть дiтям кiлька разiв слухати один i той же твiр в ненав'язливiй формi. Завдяки iграм дiти закрiплюють пройдений матерiал, знання про рiзнi музичнi iнструменти, залучаються до умiння розрiзняти i пiзнавати танець, колискову, марш i їх частини.(7; с. 49)
Одним з видiв музичної дiяльностi дiтей являються ритмiчнi рухи.
В процесi систематичних занять танцювальних рухiв у дiтей розвивається музично-слухове сприйняття. Дiтям доводиться постiйно вслухуватися в музику для того, щоб точно виконувати рухи.
У музично-дидактичних iграх використовуються iграшки, яким дiти охоче наслiдують.
Ігрова форма розучування рухiв допомагає дитинi правильно виконувати ритмiчний малюнок.
Музично-ритмiчна дiяльнiсть дiтей проходить успiшнiше, якщо навчання елементам танцювальних рухiв здiйснюється в поєднаннi з музично-дидактичними iграми з виконанням творчих завдань.
Результативнiсть навчання в музично-дидактичнiй грi створюється тодi, коли вихователь сам бере активну участь в цiй грi, стає її повноправним учасником. Гра прекрасна форма дiяльностi яка сприяє набуттю вмiння наблизити, викликати прихильнiсть до себе всiх дiтей, у тому числi i малоактивних.
Органiзовуючи музичнi iгри, необхiдно надавати дiтям бiльше самостiйностi. Практика показує, що чим бiльше довiряєш дiтям, тим свiдомiше, добросовiснiше вони вiдносяться до дорученого.
Розвиток музично-сенсорних здiбностей є засобом активiзацiї слухової уваги дiтей, накопичення первинних орiєнтувань в мовi музики.
1. 4 Структура музично-дидактичних iгор
Існують рiзнi квалiфiкацiї iгор. Наприклад, Н. А. Ветлугина роздiляє iгри для розвитку музичних здiбностей на настiльнi, рухливi i хороводи.(3; с. 68)
Інодi музично-дидактичнi iгри розподiляються на пiдставi виду музичної дiяльностi, який освоюється з їх допомогою.
Так Л. Н. Комiсарова видiляє три групи музично-дидактичних iгор для розвитку музичного сприйняття. Для розрiзнення характеру музики, елементiв зображальностi i засобiв музичної виразностi. (7; с. 143)
Оскiльки одним з основних завдань музичного виховання дiтей є розвиток музичних здiбностей, можна квалiфiкувати iгри саме на цiй пiдставi – їх можливостям в розвитку кожної з трьох основних музичних здiбностей: вiдчуття ладу, музично-слухових уявлень i вiдчуття ритму.
Музично-дидактичнi iгри для розвитку вiдчуття ладу сприяють пiзнаванню знайомих мелодiй, визначенню характеру музики, змiни побудови в окремих частинах твору, розрiзненню жанру. Тут можуть застосовуватися всi види музично-дидактичних iгор. Це i настiльнi iгри типу лото, де дiти закрiплюють вiдповiдний малюнок мелодiї, використовуються рухливi iгри, сюжетнi i не сюжетнi, в яких дiти узгоджують рухи персонажiв з характером музики, змiною жанрiв.
Дiтям подобаються iгри, що включають вiдтворення мелодiї голосом або на музичному iнструментi.
Для активiзацiї музично-слухових уявлень застосовуються музично-дидактичнi настiльнi i хороводи iгри.
Розвиток вiдчуття ритму, здатностi активно переживати музику, вiдчувати емоцiйну виразнiсть музичного ритму i точно його вiдтворювати – передбачає використання музично-дидактичних iгор пов'язаних з вiдтворенням ритмiчного малюнка мелодiї на музичних iнструментах i передачею змiни характеру музики за допомогою рухiв.
Застосовуються всi види iгор для передачi ритму i характеру музики в рухах.
Таким чином, музично-дидактичнi iгри об'єднують в собi рiзне поєднання методiв музичного виховання. Образна, iгрова форма, застосування рiзноманiтних вправ дозволяють пiдтримувати у дiтей iнтерес до дiяльностi, здiйснювати її успiшнiше.
Розвиток у дiтей музичних здiбностей повинен бути постiйно у полi зору педагога, здiйснюватися рiзними методами i засобами, зокрема за допомогою музично-дидактичних iгор.
Роздiл 2. Практичне використання музично-дидактичних iгор в дитячому садку
2. 1 Використання музично-дидактичних iгор в музичному виховання дiтей дошкiльного вiку
Музичнi заняття проходили в музичному залi, оснащеному необхiдним обладнанням, що дозволяє проводити музично-дидактичнi iгри на розвиток всiх музичних здiбностей.
Результативнiсть музичних занять дозволила судити про те, що вони проводилися за встановленим розкладом i у вiдповiдностi i програмними вимогами.
Це можна виявити лише в ходi багаторазових спостережень i занять. Тiльки тодi, на думку Л. С. Виготського, можна судити про рiвень музичного розвитку дитини.
· пiдготовчий;
На пiдготовчому етапi, який тривав протягом двох мiсяцiв, дiтям було дане загальне уявлення про всi види музично-дидактичних iгор з використанням наступних музично-розвивальних завдань:
· розвиток звуковисотного слуху;
· розвиток динамiчного слуху;
· формування тембрового сприйняття;
· вдосконалення вiдчуття ритму;
Були використанi музично-дидактичнi iгри Кононової Н. Г., Костiной Е. П., Михайлової М. А. На заняття до дiтей завжди приходив iгровий персонаж Незнайко. Дiти спiлкувалися з ним, виступали в ролi старших товаришiв i «вчителiв», коли ставилася мета чомусь навчити. Прагнучи всьому навчити незнайку, дiти навчалися самi. Завдяки цьому всi заняття проходили в iгровiй формi. Дiти були дуже емоцiйно-активнi, вiдгукувалися на музичнi завдання з великим бажанням.
Незнайко якоюсь мiрою сприяв досягненню високих результатiв i ефективностi музично-дидактичних iгор, що проводяться.
«Колобок»
Мета:
розвиток слухової уваги, динамiчного, вчити змiнювати, iнтонацiю голосу.
Ігровий матерiал
: вирiзаний з паперу колобок, невеликi предмети, що зображають стiг сiна, ялинку, пеньок, будиночок, гриб, указка, iгрове поле-стiл, шапочки зайця, вовка, лисицi i ведмедя.
Хiд гри
: всi предмети розставленi на iгровому полi. Водить виходить за дверi або вiдвертається вiд тих, що грають. Учасники домовляються, за яку фiгурку вони заховають колобка, потiм кличуть ведучого. Входить ведучий i в цей час звучить текст:
Покотився колобок, колобок – рум'яний «бок».
Як же нам його знайти, до дiда з бабою принести?
Нумо, Оля.(iм'я будь-якої дитини) по дорiжцi будь схожим
Гравцi спiвають пiсню «Журавлi» Парцхаладзе. Ведучий бере указку, водить нею вiд фiгурки до фiгурки. Якщо указка знаходиться далеко вiд тiєї фiгурки, за якою захований колобок, то всi спiвають тихим голосом, якщо близько – гучним.
голосу, залежно вiд того, якого героя вони зображають, i при цьому вигадати рухи.
Наприклад:
Я сiренький зайчик
Мене кличуть боягузкою.
Дитина повинна була проспiвати це з боязкою iнтонацiєю.
Люта iнтонацiя.
Я ведмiдь – люблю ревти.
Інтонацiя голосу повинна бути грiзна.
Я руда лисичка
Я хитра сестричка.
Інтонацiя голосу нiжна i в той же час хитра. (Лисиця могла спiвати i нiжною, ласкавою iнтонацiєю).
Гра дозволяла виховувати у дiтей увагу, швидкiсть реакцiї, умiння слухати спiв дiтей. А завдання в цiкавiй iгровiй формi сприяли не лише тому, що дiти були дуже емоцiйнi i активнi, але i вдосконаленню динамiчного слуху i спiвочих навичок.
«тихо», «трохи тихше», «трохи голоснiше» i зображали це.
Кожного разу героїв грали дiти з рiзним рiвнем сформованостi динамiчного слуху, i день вiд дня можна було спостерiгати щось нове в елементах творчостi дiтей.
«Нашi гостi прийшли»
Мета
:
розвиток тембрового сприйняття, вдосконалення вiдчуття ритму.
: Дорослi (вихователь, музичний керiвник) i дiти, що зображають гостей, ширма, картки, на яких зображенi дитячi музичнi iнструменти.
Хiд:
Дорослий говорить: «Сьогоднi нас повиннi прийти гостi». Стук в дверi. Приходить ведмiдь(дорослий в костюмi ведмедя).
«Здрастуйте дiти, я прийшов вас в гостi. Я дуже люблю танцювати i грати. Сьогоднi я придумав таку гру: один з вас встає за ширму, обирає там музичний iнструмент, на якому вiн гратиме. А iншi вгадуватимуть, який же це чарiвний iнструмент».
Дитина проходить за ширму, i за допомогою дорослого вибирає iнструмент, який найбiльше пiдходить до незграбного ведмедя. В даному випадку це буде бубон. Ведмiдь танцює пiд бубон, дiти йому хлопають. Пiсля закiнчення танцю ведмедя дiти повиннi вгадати пiд який iнструмент вiн танцював. (Заздалегiдь дiти отримують картки iз зображенням музичних iнструментiв).
Коли дiти вгадають, приходять iншi гостi, i кожного разу використовуються рiзнi iнструменти: зайчик стрибає пiд швидкi удари молоточком на металофонi, конячка – пiд чiткi удари музичного молоточка або дерев'яних ложок, пташка – пiд дзвiн дзвiночкiв.
«Що музичний iнструмент розповiсть про себе»
Мета:
закрiплення знань про музичнi iнструменти.
:
Коробка з iнструментами стоїть за ширмою. Дитина пiдходить до ширми, витягує з коробки iнструмент, i, не показуючи дiтям, починає розповiдати про нього. Якщо дитинi важко, дорослий ставить йому питання: «Що умiє робити iнструмент?», «Як витягуються звуки?», «на що схожий звук iнструменту».
Дiти можуть ставити розповiдачу питання. Гра повторюється до тих пiр, поки дiти не втомляться, або поки все не побувають в ролi розповiдача. Гру можна урiзноманiтнити тим, що в кiнцi дорослий читає цiкавi iсторiї i казки про музичнi iнструменти.
Музично-дидактична гра допомогла рiзноманiтити i удосконалити знання дiтей про музичнi iнструменти, що надалi дозволило проводити з ними iндивiдуальну роботу, метою якої було навчання дiтей грi на простих дитячих музичних iнструментах.
«Принц i принцеса».
Мета:
вдосконалення динамiчного сприйняття i вiдчуття ритму.
Хiд
:
дiти розсаджуються на килимку лицем до центру круга, руки прибирають за спину. Вибирається принц, який закриває очi, i в цей час в долоньки однiй з дiвчаток кладуть красивий бантик. Вона принцеса. Принц повинен дiзнатися принцесу по гучнiй музицi. Звучить «Вальс» Е. Доги, принц поволi йде пiд музику по колу поряд з дiтьми дорослий регулює динамiку: вiд тихого звучання до гучного.
Чувши голосну звучну музику, принц указує на принцесу. Дiвчинка розкриває долоньки, показує бантик.
Потiм як ускладнення гри принц i принцеса повиннi танцювати, при цьому придумавши свiй ритмiчний малюнок.
Гра проводилася кiлька разiв i «ритмiчнi танцi», придуманi дiтьми були дуже рiзноманiтнi.
«Бубонцi»
Мета
:
розвиток звуковисотного слуху.
Ігровий матерiал
:
бубонцi.
Хiд середнiм голоском: «Дан-дан». А у бубонця Дона голосок був грубiший, нижчий нiж у його братiв. «Дон-дон» - грiзно звучала його пiсенька (використовується фланелеграф, на якому три лiнiєчки i бубонцi повиннi бути в своїх будиночках)».
Дiти повиннi повторити пiсеньки рiзними голосами їх голоси повиннi зливатися, коли одночасно спiває 3-4 людини.
пiд редакцiєю О. А. Сафоновї.
Вся робота допомогла виявити вiдчуття ритму розвинене у старших дошкiльникiв найслабше, що i послужило пiдставою надалi для проведення, на основному етапi музично-дидактичних iгор тiльки на розвиток цiєї здатностi. Як вiдомо, вiдчуття ритму складає основу емоцiйної чутливостi до музику. І пiдiбранi музично-дидактичнi гри, поза сумнiвом, повиннi були служити цiй метi.
Для успiшного формування музичних здiбностей i для досягнення вищого результату роботи був внесений елемент новизни – поєднання будь-якого музично-сенсорного завдання з розвитком вiдчуття ритму.
Були використанi наступнi iгри.
«
Мета:
придумувати деталi ритмiчних малюнкiв, повтор вже знайомих, закрiплення тривалостi нот.
Матерiал:
картки (по числу тих, що грають), на яких зображенi ведмiдь, зайчик, пташка.
Хiд:
Дiтям надаються картки. На фортепiано звучать вiдповiднi мелодiї: «Зайчик» Н. Старокадамського, «Ведмiдь» В. Ребiкова, «Горобцi» М. Красєва. Дiти дiзнаються мелодiї i пiднiмають вiдповiднi картки.
Як ускладнення на наступному заняттi дiтям було запропоновано проспiвати вiдповiднi мелодiям, ритмiчнi малюнки i спробувати придумати свої, дуже простi.
На наступному заняттi дiти вже повиннi були пiд пiсню «Разом весело крокувати» спробувати показати рухами героїв: зайчик стрибає - використовуються четвертнi i восьмi ноти; ведмiдь - цiлi ноти i половинки; пташки – восьмi i шiстнадцятi.
Ця музично-дидактична гра значно полiпшила реакцiю дiтей на розрiзнення тривалостi нот, сприяла швидшому формуванню звуковисотного слуху i вiдчуття ритму.
«Прогулянка»
Мета:
Ігровий матерiал
:
Хiд гри:
Дорослий: «Зараз, хлоп'ята, ми вiдправимося з вами на прогулянку, але це буде незвичайна прогулянка, ми гулятимемо, допоможуть нам в цьому музичнi iнструменти. Ось ми з вами спускаємося по сходах (повiльнi удари молоточком по столу), а зараз ми вийшли на вулицю. Свiтить яскраве сонечко, ми зрадiли, побiгли (частi удари по барабану або можна молоточками по столу). Ми гуляли, веселилися, але раптом з'явилася хмара, подув вiтер, ударив грiм, виблискувала блискавка, i пiшов дощ. Спочатку це були рiдкiснi краплi, а потiм почалася часта сильна злива (ритм прискорюється, дiти можуть стукати в барабан, бубон, молоточками по металофону, ударяти в тарiлки, дзвоником передавати рiдкiснi краплi дощу; використовуються всi iнструменти для передачi стану погоди; рiдкiснi краплi дощу i сильну часту зливу дiти передають в певному ритмi, унаслiдок чого у них закрiплюються знання про тривалiсть нот)».
Дорослий: «Злякалися хлоп'ята такої погоди i побiгли додому, - знову швидкi i ритмiчнi удари».
Гра поступово ускладнювалася, дiти за допомогою дорослого придумували новi подiї, якi вiдбувалися на «прогулянцi», i кожного разу ритмiчнi малюнки ставали все рiзноманiтнiшими i складнiшими.
«Навчи матрьошок танцювати»
Ігровий матерiал
:
Хiд:
У дорослого в руках велика матрьошка, у дiтей – маленькi. «Велика матрьошка учить танцювати маленьких»- говорить дорослий. Вiдстукує по столу спочатку нескладний ритмiчний малюнок. Дiти повторюють. Як ритмiчнi малюнки використовувалися знайомi дiтям мелодiї пiсень i танцiв: «У полi берiзка стояла», «Ах ви сiни.», «Разом весело крокувати», «Сонячний капiж». Якщо спочатку дiти повторювали за дорослими, то потiм вони самi стали придумувати нескладнi ритмiчнi малюнки, або дорослий починав, а дiти закiнчували. Приклади ритмiчних малюнкiв були найрiзноманiтнiшi.
Ця музично-дидактична гра використовувалася як iндивiдуальна робота i на музичному заняттi.
«Визнач по ритму»
: картки, на однiй половинi яких зображенi ритмiчний малюнок, а iнша половина порожня, картки, що iлюструють змiст пiсень, дитячi музичнi iнструменти (ложки, бубон, дзвоник, барабан, музичний молоточок).
Хiд:
Ведучий, дитина або дорослий, виконує ритмiчний малюнок пiснi або танцю (за допомогою виляскiв або просто стукає музичним молоточком по столу, використовуються дерев'янi ложки, барабан), знайомих дiтям: «Ах ви сiни», «В полi береза стояла» росiйськi народнi пiснi, «Сьогоднi мамине свято», Парцхаладзе, «Сонячний капiж» Соснiн, «Рiзноколiрна гра», «Горобця» М. Красєва.
Дiти по ритму визначають пiсню i картинкою закривають порожню половину картки. Ритмiчнi малюнки можуть бути мимовiльними: повiльнi удари в барабан – йде ведмiдь, дзвiн дзвоника – пташка летить. Дiти повиннi вгадати самi, без допомоги дорослого.
«Тiнь-тiнь»
Цю пiсню дiти знають добре. Для досконалiшого розвитку у дiтей ритмiчного вiдчуття були використанi наступнi завдання в iгровiй формi:
- пiсня спiвається разом з дiтьми з метою закрiплення тексту;
Кожна дитина виконує свою роль.
- спiв по ролях, але роль виконують долоньками. Дiтям пояснюють, що голосок «сховався», долоньки «спiвають замiсть нього».
- вся пiсня вiд початку до кiнця спiвається долоньками
«Прикрась музику»
Ігровий матерiал:
магнiтофон iз записом «Неаполiтанської пiснi» П.І. Чайковського, дитячi музичнi iнструменти, якi лунають дiтям (бубон, барабан, дзвiночки, дудочка, трикутник, музичний молоточок).
Хiд: Потiм, в кульмiнацiйнiй частинi пiснi, iнструменти звучать всi одночасно.
Як завдання дiтям пропонується проявити творчiсть: прикрасити звучання. Наприклад, десь можна уловити дзвiн дзвоника, удар в барабан або бубон, металофон.
У такiй музично-дидактичнiй грi дiти розрiзняють характер музики, настрiй намагаються пiдстроїтися пiд певний ритм i уловити щонайменшi його змiни i проявляють творчiсть, що грає важливу роль в розвитку вiдчуття ритму.
«Склади пiсеньку».
Мета
.
Розвивати у учнiв умiння розрiзняти форму музичного твору (заспiв i приспiв), передавати структуру пiснi, що складається з елементiв, що повторюються, у виглядi умовного зображення.
Опис
.
Три – чотири кружки (червоний, синiй, зелений, жовтий) i таку кiлькiсть прямокутникiв (бiлого або темно – коричневого кольору ).
Методика застосування
. рiзноколiрних фiгурок: кожен новий куплет позначити кружком якого-небудь кольору, а приспiв – прямокутником. Пiд час повторного виконання пiснi учень викладає геометричнi форми в тiй послiдовностi, яка вiдповiдає будовi пiснi – чергуванню заспiву i приспiву. Решта учнiв перевiряє, чи правильно викладенi форми.
«Море».
Мета
.
Розвивати у учнiв уявлення про образотворчi можливостi музики, її здатностi вiдображати явища навколишньої природи.
Опис
.
Три картки iз зображенням лiнiй. Вони умовно передають рiзний стан моря. На першiй – лiнiя, зiгнута сiро – блакитному фонi – «море схвильоване», на другiй – лiнiя сильно зiгнута, фiолетовий фон – «море бушує», на третiй – лiнiя слабо хвиляста, блакитний фон – «море заспокоюється, буря затихає».
Методика застосування
. Учнi слухають в записi вступ до опери «Садко», «Море» Н. А. Римського-Корсакова. Пiсля виконання учнi дiляться своїми враженнями про характер музики. Вчитель разом з учнями звертає увагу на те, що композитор намалював яскраву картину моря, показуючи найяскравiшi його стани; воно то схвильоване, то бушуюче, то таке, що заспокоюється. Потiм вчитель пояснює хлоп'ятам умовнi зображення, що передають той або iнший стан моря. Вчитель пропонує ще раз послухати твiр i прослiдкувати, як змiнюється характер музики впродовж звучання всiєї п'єси. Один з учнiв за допомогою карток показує цi змiни, тобто розкладає картки в тiй послiдовностi, яка вiдповiдає розвитку музичного образу.
«Дiзнайся i склади мелодiю».
Мета
.
Передавати ритмiчний малюнок знайомих мелодiй i дiзнаватися по зображенню ритмiчного малюнка ту або iншу мелодiю.
Опис.
Для цього використовують прямокутники рiзної довжини, але однакової ширини. Довгi прямокутники – червонi – вiдповiдають довгим звукам, короткi – зеленi – коротким. І тих i iнших по 10 штук. Чергуючи прямокутники рiзної довжини, можна умовно зобразити ритмiчний малюнок знайомої мелодiї, що виконується вчителем.
.
Розучуючи разом з вчителем мелодiю, учнi за допомогою карток викладають її ритмiчний малюнок, використовуючи рiзнi прямокутники. Навчившись виконувати це завдання, хлоп'ята можуть перейти до складнiшого – дiзнатися по викладеному вчителем ритмiчному малюнку знайому мелодiю.
«Драбинка чарiвниця».
Мета.
Розвивати у учнiв умiння спiввiдносити звуки по висотi, розрiзняти напрям руху мелодiї.
Опис.
Картка iз зображенням драбинки з семи сходинок. Кожна сходинка закрашена певним кольором. Сiм круглих фiшок, вiдповiдних кольору сходинок драбинки.
не дограючи нижнього звуку. Дiти повиннi визначити, який iз звукiв мелодiї не був виконаний при русi мелодiї вгору i при русi вниз. Визначивши його, вони на вiдповiдну сходинку кладуть фiшку того кольору, яким закрашена сходинка.
«Вибери iнструмент».
Мета.
Опис
.
Набiр маленьких карток iз зображенням рiзних музичних iнструментiв. (iнструменти симфонiчного оркестру, оркестру росiйських народних iнструментiв).
Методика застосування
. в яких переданi характернi особливостi звучання рiзних музичних iнструментiв. Пiсля прослуховування учнi повиннi вибрати картки з вiдповiдним зображенням iнструменту.
музичний дидактичний дошкiльний гра
2. 2 Аналiз i результати практичної роботи
кожної дитини i вiдповiдно коректувати змiстом музичних занять.
Крiм того, для успiшнiшого розвитку у старших дошкiльникiв вiдчуття ритму були використанi фрагменти системи елементарного музичення австрiйського композитора Карла Орфа.
В результатi музичних занять було виявлено:
- слухова увага дiтей стала бiльш органiзованою;
- з'явилася швидка i чiтка реакцiя на високi i низькi звуки;
- ритм, що передається дiтьми, став точнiшим не тiльки у вилясках, але i в передачi його звучними жестами i на металофонi;
Завершує роботу конкретний практичний матерiал, який вiдображений в додатку.
Проведена робота показала, що вiдповiдно до мети, об'єкту, предмету дослiдження, i в процесi вивчення методичної лiтератури з проблеми у дiтей музично-сенсорних здiбностей, ми дiйшли висновку, що саме дошкiльний вiк надзвичайно важливий для розвитку загальних музичних здiбностей дитини, у тому числi i музично-сенсорних. І розвиток цих здiбностей у кожної дитини повинен бути постiйно в полi зору у вихователя, музично керiвника, здiйснюватися рiзними методами i засобами. Зокрема за допомогою музично-дидактичних iгор i допомоги.
Висновок
Безумовно, сама органiзацiя використання музично-дидактичних iгор вимагає вiд педагога розумiння значущостi i цiнностi музичного розвитку дiтей, великої творчостi i майстерностi.
Як показує практика, систематичне застосування музично-дидактичних iгор викликає у дiтей активний iнтерес до музики, сприяє швидкому оволодiнню дiтьми музичним репертуаром.
У практичнiй частинi роботи, що проводиться, ми ще раз переконалися в тому, що якщо в процесi музичної дiяльностi розвиватимуться музичнi здiбностi у всiх дiтей без виключення це не пройде безслiдно для їх подальшого музично розвитку.
Пропонованi музично-дидактичнi iгри, фрагменти занять не були самоцiллю, а лише сприяли розвитку не тiльки музичних здiбностей, але i творчих.
Напрацьований наочний допомiжний музичний матерiал дозволив в простiй доступнiй iгровiй формi дати дiтям уявлення про властивостi музичного звуку, про виразнi можливостi музики, навчити розрiзняти гамму вiдчуттiв, настроїв, що зраджуються нею.
Напрацьованiй наочний допомiжний музичний матерiал дозволивши в простiй доступнiй iгровiй формi дати дiтям уявлення про властивостi музичного звуку, про виразнi можливостi музики, навчити розрiзняти гамму вiдчуттiв, настроїв, що сприймаються нею.
Пропонований узагальнений, систематизований досвiд iз дошкiльниками по розвитку у них музичних здiбностей доступний в оволодiннi будь-яким педагогом, музичним керiвником, i може бути рекомендований для використання його в дитячих дошкiльних освiтнiх установах, як на музичному заняттi, так i в iндивiдуальнiй роботi з музичного виховання.
Список лiтератури
1. Бондаренко А. К.
2. В
и
. Игра и ее роль в психологическом развитии ребенка// Вопросы психологии: - 1966. - № 6.
3. Ветлугина Н. А.
Развитие музыкальных способностей дошкольников в процессе музыкальных игр. – М., Просвещение, 1988.
4.
Формирование восприятия музыки у дошкольников. – М., Просвещение 1992.
5. Железнов С
6. Кабалевский Д.
“Как рассказывать детям о музыке” Москва, “Просвещение”, 1989.
7. Комисарова Л., Костина Э.
Наглядные средства в музыкальном воспитании дошкольников. – М., Просвещение, 1986.
8. Кононова Н.
Музыкально-дидактические игры для дошкольников. – М., Просвещение 1982.
9. Кудрявцева А. А. Кутузова И. А.
Музыкальный калейдоскоп: Методическое пособие для педагогов образовательных учреждений. – М., 2002
10. Михайлова М.
11. Никитин Б. П
. Развивающие игры. – 2-е изд. – М.: Педагогика, 1985.
12.
А вже весна воскресла. – Коломия, 1993
13. Тарасова Л.
Музыка в семье. – М., Детская литература, 1985.
| 
