Використання рiзнорiвневих завдань на уроках трудового навчання
ДИПЛОМНА РОБОТА
«Використання рiзнорiвневих завдань на уроках трудового навчання »
Змiст
Вступ……………………………………………………………………………... 3
Роздiл I. Теоретичнi основи використання рiзнорiвневих завдань в процесi трудового навчання.
1. 1. Стан використання рiзнорiвневих завдань у трудовому навчаннi……….. 6
1. 2. Суть рiзнорiвневих завдань у трудовому навчаннi………………………10
1. 3. Методичний аналiз програми трудового навчання з роздiлу «Технiка i технологiчнi процеси виготовлення виробiв iз конструкцiйних матерiалiв» у 7 класi з метою розробки рiзнорiвневих завдань для учнiв……………………. 16
РоздiлII. Методичнi основи використання рiзнорiвневих завдань у 7 класi.
20
2. 2. Планування занять з роздiлу «Технiка i технологiчнi процеси виготовлення виробiв iз конструкцiйних матерiалiв» у 7 класi……………. 23
2. 3. Експериментальна перевiрка ефективностi розробленої методики використання рiзнорiвневих завдань у трудовому навчаннi у 7 класi………. 30
Висновки………………………………………………………..……………….. 34
Додатки:
1 – Календарно – тематичний план………………………………...………… 38
2, 3 – План – конспекти…………………………………………………………50
4-12 – Рiзнорiвневi завдання.
Вступ
Перебудова всiх сфер нашого суспiльства, активне залучення людського фактору як важливого чинника у дiяльностi усiх структур, призводить до нових пiдходiв вирiшення найрiзноманiтнiших проблем, якi постають перед нашою державою сьогоднi. Нацiональна система не стала винятком. Вона перебуває у постiйному розвитку, що обумовлено багатьма чинниками: економiчними, полiтичними, соцiальними. Серед найбiльш важливих загальних проблем сучасної освiти можна назвати невiдповiднiсть якостi сучасним вимогам, прагматичну орiєнтацiю освiти, що не сприяє розвитку особистостi, недостатню доступнiсть якiсної освiти для широких мас населення [23].
Сучасна школа перетворилась на «сходинку» до вступу у вищий навчальний заклад. Предмет «Трудове навчання», безперечно, є одним iз тих, що готують учнiв до дорослого життя. Пiд час вивчення трудового навчання учнi отримують, як загальнi, так i спецiальнi знання та вмiння, що будуть їм необхiднi i пiд час вибору професiї, i в домашньому господарствi.
Метою трудової пiдготовки школярiв є формування у них готовностi до працi в народному господарствi, тобто сукупностi якостей, що дають змогу працювати успiшно з користю для суспiльства i iз задоволенням для себе. Саме тому освiтня галузь «Технологiя» є однiєю з обов’язкових освiтнiх галузей , що утворюють iнварiативну складову змiсту шкiльної освiти. Разом iз iншими освiтнiми галузями вона визначає змiст загальнокультурної, загальнонаукової i технологiчної пiдготовки учнiв.[10, 3].
У Законi України «Про загальну середню освiту» зазначено, що освiта має бути спрямована на забезпечення всебiчного розвитку особистостi.
Індивiдуалiзацiя навчально-виховного процесу як складова особистiсно орiєнтованої моделi освiти привертала увагу видатних педагогiв – Я. А. Коменського, Д. Локка, Ж. -Ж. Руссо, Г. Песталоццi, К. Ушинського, Б. Грiнченка.
Активно дослiджували питання iндивiдуалiзацiї з середини ХХ столiття, що знайшло своє вiдображення в працях Ш. О. Амонашвiлi, В. О. Сухомлинського, О. Я. Савченко, Н. М. Бiбiк.
Бiльше трьох столiть тому Я. А. Коменський iз властивою йому проникливiстю писав, що той наставник досягне успiху, який викладатиметься вiдповiдно до ступеня сприймання.
Великий внесок у творчу розробку внутрiшнього диференцiювання зробив український педагог К. Д. Ушинський, який вказував на необхiднiсть працювати на уроцi з учнями рiзного рiвня знань. Вiн писав: «Такий подiл класу на групи, iз яких одна сильнiша другої, не тiльки не шкiдливий, а навiть корисний, якщо наставник вмiє працювати з однiєю групою сам, даючи iншим самостiйнi вправи».
Думку про необхiднiсть диференцiйованого пiдходу до навчальної дiяльностi школярiв не раз висловлював у своїх працях В. О. Сухомлинський: «До кожного учня треба пiдiйти, побачити його труднощi, кожному необхiдно дати тiльки призначене йому завдання» [9, 18].
«Педагогiчний словник» пiд редакцiєю В. П. Зiнченка, Б. Г. Мєщерякова трактує iндивiдуальний пiдхiд як «важливий психолого-педагогiчний принцип, згiдно з яким у навчально-виховнiй роботi з дiтьми враховуються iндивiдуальнi особливостi кожної дитини». Те ж визначення є i в «Сучасному словнику по психологiї», автором якого є Юрчук В. В.
рiзнорiвневих завдань для учнiв при вивченнi роздiлу «Технiка i технологiчнi процеси виготовлення виробiв iз конструкцiйних матерiалiв» у 7 класi».
Мета дослiдження: теоретично обґрунтувати, розробити та експериментально перевiрити методику використання рiзнорiвневих завдань для учнiв при вивченнi роздiлу «Технiка i технологiчнi процеси виготовлення виробiв iз конструкцiйних матерiалiв» у 7 класi.
Об’єкт дослiдження: процес трудового навчання учнiв 7 класу загальноосвiтньої школи.
Реалiзацiя поставленої мети передбачає визначення таких завдань:
· розкрити сутнiсть рiзнорiвневих завдань у трудовому навчаннi;
· провести аналiз програми трудового навчання з роздiлу «Технiка i технологiчнi процеси виготовлення виробiв iз конструкцiйних матерiалiв» у 7 класi з метою розробки рiзнорiвневих завдань для учнiв;
· розробити методику використання рiзнорiвневих завдань для учнiв при вивченнi роздiлу «Технiка i технологiчнi процеси виготовлення виробiв iз конструкцiйних матерiалiв» у 7 класi;
· провести планування занять трудового навчання з роздiлу «Технiка i технологiчнi процеси виготовлення виробiв iз конструкцiйних матерiалiв» у 7 класi;
· експериментально перевiрити ефективнiсть розроблених рiзнорiвневих завдань для учнiв та методику їх використання на заняттях у трудовому навчаннi у 7 класi.
метод, обробка результатiв.
Експериментальна база роботи: ЗОШ №1, м. Рiвне.
Отже, предмет, мета, об’єкт i завдання нашого дослiдження визначенi, переходимо до теоретичного розгляду проблеми.
Роздiл
I
. Теоретичнi основи використання рiзнорiвневих завдань в процесi трудового навчання
рiзнорiвневих завдань для визначення освiтнього рiвня учнiв з навчального предмета «Трудове навчання».
Васенюк Тетяна та Ісаєва Ольга пропонують пiд час вивчення теми «Технологiя пошиття швейних виробiв», на уроках трудового навчання застосовувати рiзнорiвневi картки повузлової обробки швейних виробiв. Картки першого рiвня складностi мiстять найпростiший спосiб обробки вузлiв виробу з перевагою ручних операцiй. Їх призначено для дiтей з невисоким рiвнем знань, вмiнь i навичок, зi слабо розвиненими сенсорними, моторними здiбностями. Картки другого рiвня передбачають спосiб обробки за унiфiкованою технологiєю. Вони призначаються для тих у кого добре сформованi, розвиненi загальнi та спецiальнi здiбностi i хто вправно володiє прийомами роботи за швейною машиною. Текст карток супроводжується поетапними малюнками обробки вузла виробу. Рiвень складностi учнi вибирають самостiйно (пiд контролем вчителя) пiсля виконання практичної роботи «Технологiя виконання швiв» та ознайомлення з рiзними способами обробки вузла.
кожному рiвнi, виявляти свої творчi здiбностi, навчитися прийомам рiшення та досягати мети. Школярi набували навичок працювати самостiйно, закрiплювати iндивiдуальний стиль дiяльностi щодо виготовлення швейних виробiв [4, 16].
Використання рiзнорiвневих завдань для самостiйно-практичних робiт учнiв мало практикується на уроках трудового навчання. Зустрiчаємо ще лише застосування тестових рiзнорiвневих завдань для вивчення нового матерiалу, узагальнення, систематизацiї та контролю знань. Такi завдання пропонує нам
закладiв «Трудове навчання» 5—12(К.:Перун,2005).
Тестовi завдання вiдрiзняються за обсягом матерiалу i за формою. Матерiал вiдповiдає вiковим особливостям учнiв. Текст вiдповiдей окремих тестiв супроводжується малюнками, що приносить елемент зацiкавленостi у вивчення курсу i активiзує зорову пам'ять.
Вона пропонує тестовi завдання, якi складаються здебiльшого з 13—14 запитань, поданих у формi 5 рiзних видiв завдань.
1. Вибiр однiєї правильної вiдповiдi. Варiанти вiдповiдей позначаються друкованими лiтерами. Учнi повиннi вибрати одну правильну вiдповiдь i вiдмiтити її певним умовним позначенням. Такi завдання пропонуються переважно для визначення І i IIрiвнiв навчальних досягнень учнiв.
2. Вибiр правильних та неправильних тверджень. Варiанти вiдповiдей позначаються друкованими лiтерами. Учнi повиннi навпроти кожної лiтери записати знаки«+» або «-». Завдання використовуються для визначення І, IIi IIIрiвнiв навчальних досягнень учнiв.
3. Вiдповiднiсть двох спискiв. Елементи першого списку позначаються цифрами, а другого — друкованими лiтерами. Учнi повиннi навпроти кожної цифри записати вiдповiдну лiтеру. Такi завдання пропонуються для визначення II i III рiвнiв навчальних досягнень учнiв.
4. Розташування об'єктiв у необхiдному порядку. Учнi повиннi розташувати об'єкти, позначенi друкованими лiтерами, у зазначеному в завданнi порядку. Такi завдання пропонуються для визначення II, IIIi IVрiвнiв навчальних досягнень учнiв.
5. Завдання з вiльною вiдповiддю. Учнi самостiйно формулюють вiдповiдь. Завдання використовуються для визначення IV рiвня навчальних досягнень учнiв. Об'єктом оцiнювання навчальних досягнень учнiв є знання, вмiння та навички, результати творчої дiяльностi учнiв. Пiд час визначення навчальних досягнень учнiв аналiзу пiдлягають:
• характеристика вiдповiдi учня: елементарна, фрагментарна, неповна, повна, логiчна, доказова, обґрунтована, творча;
•якiсть знань: правильнiсть,повнота, осмисленiсть, глибина, гнучкiсть, дiєвiсть, системнiсть, узагальненiсть, мiцнiсть;
•рiвень оволодiння розумовими операцiями, вмiння аналiзувати, синтезувати, порiвнювати, абстрагувати, узагальнювати, робити висновки тощо;
За правильне виконання І рiвня виставляється максимальний бал 3, за допущенi помилки пiд час виконання завдань кiлькiсть балiв вiдповiдно знижується до 2—1.
За завдання IIрiвня виставляється максимальний бал 6, за допущенi помилки пiд час виконання завдань кiлькiсть балiв вiдповiдно знижується до 5—1.
Максимальною оцiнкою правильно виконаних завдань IIIрiвня є бал 9. При допущеннi учнем помилок кiлькiсть балiв вiдповiдно знижується до 8—1.
Загалом, І рiвень складностi мiстить 6 тестових завдань; II — 3 тестовi завдання; III — 3 тестових завдання; IV — 1 завдання з вiдкритою вiдповiддю. Тобто правильне розв'язання кожного тестового завдання оцiнюється: І рiвень у 0,5 бала (0,5x6=3 бали); IIта IIIрiвнi —1 балом (1x3=3 бали); IVрiвень— 3 балами (3x1=3 бали).
Оцiнювання завдань, у яких є запитання з декiлькома вiдповiдями, має бути диференцiйованим. Загальний бал за такого оцiнювання визначається на пiдставi суми балiв, набраних учнем за виконання вiдповiдної кiлькостi завдань усiх рiвнiв [11, 40].
Отже, проаналiзувавши стан використання рiзнорiвневих завдань можна зробити висновок, що використання таких завдань на самостiйно-практичних роботах зовсiм мало практикується. Проте доцiльним на уроках трудового навчання є iндивiдуальний пiдхiд до учнiв з урахуванням їхнiх розумових можливостей, рiвня знань та успiхiв у засвоєннi дисциплiн шкiльної програми. Вони дають змогу активiзувати пiзнавальну дiяльнiсть учнiв, допомагають краще засвоїти знання правил технiки безпеки.
1. 2. Суть рiзнорiвневих завдань у трудовому навчаннi
Диференцiацiя в перекладi з латинського «difference» означає розподiл, роз пластування цiлого на рiзнi частини, форми, ступенi.
Диференцiацiя навчання – форма органiзацiї навчального процесу, при якiй учитель працює з групою учнiв, що складається з врахуванням наявностi в них будь-яких значущих для навчального процесу спiльних якостей. Його орiєнтацiя зводиться до навчання на рiвнi кожного на рiвнi його можливостей i здiбностей та адаптацiї навчання до здiбностей рiзних груп учнiв [15, 81].
Загальнi вiковi особливостi в кожного учня виявляються по рiзному. Це пов’язано, по-перше з тим, що дитина народжується з тiльки їй властивими задатками, типологiчними особливостями нервової системи, визначеними якостями органiв чуття i мовлення; i по-друге, iз своєрiдними умовами соцiального оточення, в якому вiдбувається її розвиток i виховання [18, 13].
ними своїх потенцiйних можливостей i життєвих цiлей вимагає глибокого осмислення i розумiння педагогами необхiдностi побудови нової педагогiчної системи на основi принципiв iндивiдуального та диференцiйованого пiдходiв у навчаннi.
Однак цi принципи не широко втiленi в практику сучасної школи. Сьогоднi можемо говорити тiльки про елементи iндивiдуального i диференцiйованого навчання в умовах класно – урочної системи.
Індивiдуалiзацiя процесу навчання передбачає вибiр такої стратегiї, яка максимально сприяла б розвитку особистостi. Педагог повинен шукати тi специфiчнi для кожного не схожi, неповторнi умови, якi вплинули б на формування визначальної риси характеру, на розвиток якостей особистостi, життєвої активностi.
i методiв роботи до iндивiдуальних особливостей учнiв (Є. С. Рабунський); особливий пiдхiд учителя до рiзних груп учнiв, який полягає в органiзацiї навчальної роботи, рiзної за змiстом, складнiстю, методами, прийомами (А. О. Кiрсанов); спосiб оптимiзацiї, який передбачає оптимальне поєднання загальнокласних, групових та iндивiдуальних форм навчання (Ю. К. Чабанський).
У дослiдженнях В. А. Крутецького, М. В. Ляховицького, С. Ю. Нiколаєва iндивiдуалiзацiя навчання трактується як максимальне наближення процесу навчання до оптимальної моделi, коли кожен учень працює у зручному для нього темпi, манерi, що вiдповiдають його загальнiй пiдготовцi, здiбностям, обсягу оперативної пам'ятi, рисам характеру та емоцiйному стану.
Індивiдуалiзоване навчання слiд розглядати як стратегiю в навчаннi: вiд мiнiмальної модифiкацiї в груповому навчаннi до повного незалежного навчання.
Отже, диференцiйований пiдхiд справдi є умовою реалiзацiї iндивiдуального пiдходу до учнiв, що є одним з основоположних принципiв педагогiки. Саме дотримання цього принципу забезпечує процес iндивiдуалiзацiї навчання.
У процесi трудового навчання iндивiдуальнi вiдмiнностi учнiв виявляються дуже широко. Вони вiдзначаються рiвнем i динамiкою розвитку теоретичного i практичного мислення, сенсомоторних (чуттєво-рухових) якостей, координацiєю рухiв, точнiстю рухових дiй i м'язових зусиль, окомiром тощо; творчою кмiтливiстю, здатнiстю до нестандартних дiй i пошуку оригiнальних технiчних рiшень, вибiрковим ставленням до тих чи iнших трудових завдань i технiчних задач.
Зрозумiло, що в реальному навчальному процесi врахувати всi можливi варiанти iндивiдуальних особливостей учнiв неможливо. З методичної точки зору для спрощення iндивiдуального пiдходу доцiльно скористатися групуванням учнiв за схожими параметрами їхнiх здiбностей [16,23].
Необхiднiсть диференцiйованого навчання вже нi в кого не викликає сумнiву. А оскiльки в структурi процесу навчання змiст навчання – один з основних елементiв, то в диференцiйованому навчаннi основним його компонентом також має бути змiст. Вiн повинен вiдрiзнятися в роботi з рiзними групами учнiв, а iнодi й окремими учнями, обсягом, складнiстю навчального матерiалу, характером запропонованих дiй з навчальним матерiалом тощо.
Проблема диференцiйованого пiдходу пов’язана з пiдвищенням якостi навчання, переорiєнтацiєю навчального процесу на особливiсть школяра. Особливо гостро стоїть питання про врахування iндивiдуальних вiдмiнностей учнiв при засвоєннi ними технiко-технологiчних вiдмiнностей, оскiльки це вiдбувається в умовах обмеженого часу iз орiєнтацiєю як правило на можливостi середнього учня. Індивiдуального пiдходу вимагає i контроль засвоєних знань, а також вмiнь застосовувати їх при розв’язуваннi технiчних задач i використаннi трудових завдань. Індивiдуальний рiзнорiвневий добiр спецiальних контрольних знань сприяє усуненню формалiзму оцiнцi знань i вмiнь учнiв, дає змогу оптимально органiзувати їх самостiйну роботу [3, 49].
Формою письмового контролю може бути тест. Для перевiрки знань учнiв доцiльно використовувати тести 4 рiвнiв.
Аналiз досвiду ряду вчителiв показали, що одним з ефективних засобiв реалiзацiї iндивiдуального пiдходу до учнiв на уроках трудового навчання,так як ми вже згадували вище, можуть бути також рiзнорiвневi завдання, тобто подiленi на якiсно рiзноманiтнi групи залежно вiд їх складностi. Остання визначається сукупнiстю таких показникiв: обсягом завдання, типом розумової дiяльностi, необхiдної для його виконання наявнiстю чи вiдсутнiстю програмованих вiдповiдей, пiдказок [ 17, 7].
Рiзнорiвневi завдання можна застосовувати для рiвня засвоєння нового матерiалу, а також практичних робiт. В останньому випадку увагу слiд придiляти питанням правильного добору таких завдань, вiд того значною мiрою залежить не тiльки iнтерес учнiв до запропонованого виду дiяльностi, а й темпу його розвитку. Виходячи з намiчених завдань, специфiка пiзнавальної дiяльностi, потреб оптимiзацiї навчально-виховного процесу розглянемо далi.
суттєвим стимулом дiяльностi [22, 12].
Без глибокого iнтересу до об’єкта працi неможлива творча дiяльнiсть iндивiда. Саме iнтерес виступає важливим мотивацiйним стимулом навчально-трудової дiяльностi учнiв, особливо пiд час виконання ними рiзнорiвневих завдань.
Варiативнiсть завдань щодо створення умов для конструювання, вiдбору найбiльш доцiльних та оптимальних у даних умовах варiантiв, ставить учнiв перед необхiднiстю аналiзувати, робити вiдповiднi технiчнi розрахунки, оцiнювати реальнi умови з точки зору технологiчностi пропонованого варiанта, вибрати оптимальнi значення параметрiв. Такi завдання як правило належать до вищого рiвня.
Завдання, вiдiбранi для роботи учня на уроках трудового навчання, мають бути посильними та доступними. Ця вимога прямо впливає з загально дидактичного принципу доступностi, який полягає в такому спiввiдношеннi складностi поставленого завдання з практичними можливостями учнiв, яке б стимулювало активнi розумовi i трудовi зусилля, спрямованi на його вирiшення, давало б розвивальний ефект. Принцип посильностi вимагає врахування iндивiдуальних особливостей учнiв: вiку, рiвня розвитку, фактичного рiвня знань, трудових умiнь, навичок, особливостей сприйняття та уваги, наявностi позитивних мотивiв дiяльностi, сформованостi iнтересiв, здiбностей. Потрiбна пiдготовка до сприйняття учнями як самого завдання,так i методики його вирiшення. В iншому разi таке завдання негативно впливає на iнтерес.
Розглянутi принципи беруться за основу пiд час складання рiзнорiвневих завдань для вирiшення навчально-дидактичних проблем трудового навчання. Завдання з технiчним змiстом, якi найчастiше використовуються на уроках трудового навчання, подiляються на такi основнi типи: графiчнi, технологiчнi, конструктивнi, розрахунковi, контрольно-тренувальнi.
вiдповiдних конкретних задач до того чи iншого рiвня.
Можна виявити 3 чи 4 основнi рiвнi органiзацiї дидактичного матерiалу у форму конструктивно-технологiчних задач.
Рiвень «А» — шаблонно-тренувальний — включає в себе: контрольно-тренувальнi запитання i задачi, графiчнi — на читання зображення, на розмiчання заготовки; технологiчнi — на пояснення технологiчного процесу; задачi на пояснення конструкцiї вибору за готовими зразками.
на розрахунковi та технологiчнi, складаючи дидактичний матерiал не за трьома, а за чотирма окремими рiвнями.
Виходячи з вищесказаного, можна зробити висновок про значимiсть задач рiзних рiвнiв для розвитку творчих здiбностей особистостi. Задачi рiвня «А» дають змогу вчителевi проконтролювати або закрiпити рiвень засвоєння на уроцi програмового матерiалу, забезпечити можливiсть виникнення «iлюзiї знання», а значить, пов'язаних з цим позитивних емоцiй та стiйких мотивiв навчальної дiяльностi учнiв з низьким рiвнем загального розвитку та розвитку здiбностей.
Рiвень «В» створює умови для забезпечення переходу вiд простого споглядання навчального процесу до активної участi в ньому, а отже, i до активної пiзнавально-пошукової дiяльностi. Якщо рiвень «А» не забезпечує розвитку творчих здiбностей (хiба що орiєнтацiю учнiв у фактичному матерiалi), то рiвень «В» створює передумови для творчого застосування набутих знань, умiнь, навичок, ознайомлює з методологiєю їх практичного використання, дає необхiдне розумiння сутi технологiчних процесiв.
чи практичного завдання.
У процесi аналiзу учнями бажаного результату розв'язку та пошуку структурно-компонентних елементiв, якi дали б змогу досягти його, вiдбувається розвиток особистостi учня, формуються стiйкi знання та мотиви їх активного пошуку [ 22, 13].
У процесi аналiзу учнями бажаного результату розв'язку та пошуку структурно-компонентних елементiв, якi дали б змогу досягти його, вiдбувається розвиток особистостi учня, формуються стiйкi знання та мотиви їх активного пошуку, засвоюються методологiчнi пiдходи до вирiшення конкретних технiчних суперечностей. Навiть у тому разi, коли пропонованi учням на уроках завдання мiстять елемент новизни тiльки для учнiв i результати дiяльностi школярiв не мають суспiльного значення у виглядi готового продукту, затрати часу на органiзацiю i проведення такої роботи повнiстю компенсуються значним зростанням iнтересу учнiв до технiчних об'єктiв i технологiчних прийомiв, розвитком їхнього творчого арсеналу, змiною ставлення до процесу та результатiв працi. Тому можна зробити висновок про педагогiчну доцiльнiсть саме такого пiдходу до складання вiдповiдних рiзнорiвневих завдань.
Основна мета трудовогонавчання - вихованнятворчоїособистостi, якнайповнiшийрозвитокїїiнтересiв, нахилiв, здiбностей, пiдготовкаучнiв до професiйногосамовизначенняйтрудовоїдiяльностi в умовахринковихвiдносин.
Упроцесiтрудовогонавчанняучнiоволодiваютьзагально-трудовимизнаннями та вмiннями, вчаться розв'язувати технiко-технологiчнiзадачi, конструюватийвиготовлятисуспiльно-кориснiвироби, засвоюють обов'язковий мiнiмум (стандарт) знань про мiсце та роль виробництвавжиттi суспiльства [13, 3].
Згiдно програми трудового навчання для загальноосвiтнiх навчальних закладiв, на теоретичнi i практичнi заняття в 7 класi по роздiлу “Технiка i технологiчнi процеси виготовлення виробiв з конструкцiйних матерiалiв” вiдводиться 24 годин. Вивчаємим роздiлом учнi опановують такi теми:
1. Види технологiчних процесiв. Розмiчання. Рiзання.
2. Технiка.
3. Ручна i механiчна обробка деталей виробiв. Монтаж виробiв.
5. Оцiнка об'єктiв i процесу технологiчної дiяльностi.
6. Професiйна дiяльнiсть людини та її вибiр [21, 94].
Пiд час вивчення теми «Види технологiчних процесiв. Розмiчання. Рiзання» учнi повиннi:
знати правила та послiдовнiсть виконання економної розкладки на тканинi; особливостi розкроювання шовкових i шерстяних тканин;
економного використання електроенергiї в процесi обробки тканини [13, 101].
Пiд час вивчення теми «Ручна i механiчна обробка деталей виробiв. Монтаж виробiв» учнi повиннi:
знати послiдовнiсть обробки та з’єднання деталей спiдницi, розпiзнавати запошивний шов та креслити його графiчне зображення;
вмiти виконувати запошивний шов, пiдготовляти деталi крою спiдницi до обробки, виконувати ручну та машинну обробку (пооперацiйну й остаточну), проводити примiрку й усувати дефекти; реставрувати шов i низ виробу.
При вивченнi учнями даної теми доцiльно використати рiвневу диференцiацiю при пошиттi виробу, тобто рiзнорiвневi картки по вузлової обробки виробу [13, 103].
Вивчаючи тему «Оздоблення виробiв» учнi повиннi:
мати уявлення про види оздоблень iз рiзних конструкцiйних матерiалiв (рiзьблення, випалювання, мереження, вишивання тощо); особливостi технологiчних процесiв оздоблення; про оздоблення одягу, бiлизни, iнших виробiв iз текстильних матерiалiв прозорими технiка вишивання; композицiю виробу, оздобленого мережками; розпiзнавати мережки («одинарний прутик», «подвiйний прутик», «роздiльний прутик»);
вмiти вишивати мережки «одинарний прутик», «подвiйний прутик», «роздiльний прутик»;обробляти краї виробу торочками, закрiпленими мережкою«одинарний прутик». В кiнцi вивчення цiєї теми можна на етапi повторення ранiше вивченого матерiалу використати також рiзнорiвневi завдання для оцiнювання знань кожного з учнiв[13, 105].
При вивченнi теми «Оцiнка об'єктiв i процесу технологiчної дiяльностi» учнi повиннi:
знати поняття про собiвартiсть;
Пiсля вивчення теми «Професiйна дiяльнiсть людини та її вибiр» учнi повиннi:
знати класифiкацiю професiй за п’ятьма типами залежно вiд предмета працi: «людина-технiка», «людина-людина», «людина-художнiй образ», «людина-природа», «людина-знаки iнформацiї»; свої професiйнi iнтереси;
вмiти аналiзувати предмет працi людей рiзних професiй.
Проаналiзувавши програму трудового навчання та дiзнавшись, якi знання i вмiння отримають учнi пiсля вивчення кожної з вище перерахованих тем, вважаємо, що доцiльно було б використати рiзнорiвневi завдання на практичних роботах [13, 107].
При виконаннi учнями практичної роботи на тему «Вибiр послiдовностi обробки виробу. Обробка окремих деталей» ми пропонуємо рiзнорiвневi завдання для вибору правильної послiдовностi обробки спiдницi. Завдання наведенi в додатках 4, 5, 6.
Пiд час практичної роботи на тему «Пiдготовка i проведення першої примiрки» доцiльно використати рiзнорiвневi картки-завдання послiдовностi пошиття спiдниць рiзних за складнiстю обробки (І рiвень – пряма спiдниця, ІІ рiвень – спiдниця з зустрiчною складкою, ІІІ рiвень – спiдниця в клини). Завдання наведенi в додатках 7, 8, 9.
При виконаннi учнями практичної роботи на тему «Вишивання мережок та оздоблення ними виробiв» пропонуємо рiзнорiвневi завдання по оздобленню серветки, в залежностi вiд рiзного рiвня складностi виконання мережки. Завдання наведенi в додатках 10, 11, 12.
виявити i розвивати навчальнi iнтереси учнiв, їхнi нахили, здiбностi.
Роздiл
II
. Методичнi основи використання рiзнорiвневих завдань у 7 класi
ми брали до уваги педагогiчний досвiд застосування рiзнорiвневих завдань, психофiзiологiчнi особливостi дiтей, i завдання сучасної освiти в цiлому та освiтньої галузi «Технологiя» взагалi.
Розглянемо методику використання рiзнорiвневих завдань, якi ми розробили та пiдiбрали до рiзних тем нашого роздiлу «Технiка i технологiчнi процеси виготовлення виробiв iз конструкцiйних матерiалiв» в пунктi 1. 3.
Диференцiйованi завдання побудовано так, щоб дати змогу кожному учневi виконати те завдання на практичнiй роботi, яке посильне саме для нього i вiдповiдає його здiбностям. Це дає змогу навiть слабким учням практично засвоїти матерiал. Завдання охоплюють конструювання та розробку технологiї виготовлення чи пошиття якогось виробу, а також вирiшення практичних завдань. Таким чином виховується в учнiв творче ставлення до працi, вмiння самостiйно приймати те чи iнше рiшення, що потiм допоможе легко адаптуватися в нових умовах.
кiлька технологiчних послiдовностей пошиття поясного виробу та вибрати доцiльну. Так як рiвень знань в учнiв рiзний, то ми пропонуємо рiзнорiвневi завдання для вибору правильної послiдовностi обробки спiдницi. Роздавши завдання учням, вчитель наголошує на тому, що кожен учень має право самостiйно обрати той рiвень складностi, який вiн вважає посильним для себе i що кожен отримує оцiнку вiдповiдно тому рiвню, який вiн обрав. Якщо у когось з учнiв виникають питання або хтось не може визначитись який рiвень складностi йому обрати, вчитель пiдходить до кожного i дає вiдповiдi на запитання та допомагає знайти рiвень пiдготовленостi учня, може порадити який рiвень складностi йому обрати. Вчитель також вказує час, який дається учням на розв’язання завдань. Завдання трьох рiвнiв складностi. Перший рiвень: учням пропонується послiдовнiсть обробки прямої спiдницi (дод. 4). Всi операцiї розмiщенi в хаотичному порядку. Учнi повиннi розмiстити їх в належнiй, правильнiй послiдовностi. Завдання даного рiвня є досить простими, тому їх призначено для дiтей з невисоким рiвнем знань, вмiнь i навичок. Другий рiвень трiшки складнiший: учням запропонована послiдовнiсть обробки спiдницi iз зустрiчною складкою на передньому полотнищi (дод. 5). Операцiї виготовлення також розмiщенi в хаотичному порядку, але наявнi операцiї, якi не потрiбнi при пошиттi запропонованої спiдницi. Учням необхiдно розмiстити їх у правильнiй послiдовностi i забрати зайвi. Третiй рiвень найскладнiший: запропонована теж в хаотичному порядку послiдовнiсть пошиття спiдницi в клини (дод. 6). Проте подана не вся послiдовнiсть пошиття i є зайвi операцiї. Учнi повиннi усунути зайвi та дописати тi, якi потрiбнi. Вони пропонуються учням з найвищим рiвнем знань.
Пропонуємо рiзнорiвневi картки-завдання до цiєї ж теми «Ручна та механiчна обробка деталей виробiв. Монтаж виробiв» на практичну роботу «Пiдготовка i проведення першої примiрки».
Картки-завдання першого рiвня: учням подана технологiчна картка «Послiдовнiстю пошиття прямої спiдницi» (дод. 7). Вони повиннi за поданою послiдовнiстю виконати пошиття виробу. Картки-завдання другого рiвня: учням запропонована бiльш складнiша технологiчна картка «Послiдовнiсть пошиття спiдицi з зустрiчною складкою» (дод. 8). Для третього рiвня картки є найскладнiшими. Необхiдно виконати пошиття найскладнiшої спiдницi за способом обробки, запропонована технологiчна картка «Послiдовнiсть пошиття спiдницi в клини» (дод. 9). В поданiй послiдовностi вiдсутнi також деякi операцiї виготовлення спiдницi та технiчнi умови виконання. Учнi повиннi самi визначити, що саме пропущено i вiдповiдно виконати цi завдання. Кожний учень, за поданою йому вчителем технологiчною карткою, повинен пошити дану спiдницю до кiнця вивчення вищесказаної теми.
рiзного рiвня складностi виконання мережки. Для першого рiвня пропонуємо вишивання серветки лише мережкою одинарний прутик (дод. 10), для дiтей з кращими здiбностями - другий рiвень – вишивання серветки мережками одинарний та подвiйний прутик (дод. 11), а третiй рiвень – серветка виконана мережками подвiйний та роздiльний прутик (дод. 12) i також додатково самостiйно придумати ще будь-яке оздоблення, так, щоб воно гармонiювало з вишитими мережками.
що полiпшує дисциплiну на уроцi. До того ж, виконуючи отримати завдання для рiзних рiвнiв розумових можливостей, кожен учень має змогу вiдчути моральне задоволення. Експериментальна база перевiрки розробленої методики ЗОШ №1 м. Рiвне.
2. 2. Планування занять з роздiлу «Технiка i технологiчнi процеси виготовлення виробiв iз конструкцiйних матерiалiв» у 7 класi
Великого значення при вивчення роздiлу«Технiка i технологiчнi процеси виготовлення виробiв iз конструкцiйних матерiалiв» у 7 класi надається пiдготовка, при якiй, створюються передумови для своєчасного матерiального та методичного забезпечення навчального процесу; розкривається зв’язок мiж змiстом занять у майстернях i змiстом iнших навчальних предметiв. Вiд правильного планування навчального процесу залежить i ефективнiсть занять iз трудового навчання. Роздiливши навчальний матерiал за часом, можна встановити, яких знань набувають учнi на уроках з iнших предметiв.
У пiдготовцi вчителя до занять у майстернях можна видiлити такi етапи; а) пiдготовка до навчального року; б) пiдготовка до навчальної теми; в) пiдготовка до уроку.
або капiтальний ремонт, то вiн складає заявку i звертається через дирекцiю школи за допомогою до промислових пiдприємств, якi є поблизу школи. Окремо складає заявку на придбання iнструментiв у магазинах.
навчального процесу, використання наочних посiбникiв, перевiрки й оцiнки дiяльностi учнiв та iн.
У програмi визначено обсяг знань, умiнь i навичок, якi повиннi засвоїти учнi на заняттях. Змiст навчального матерiалу розписано по класах. У кожному класi навчальний матерiал згруповано в теми i визначено кiлькiсть годин на кожну тему.
Змiст навчальної програми для хлопцiв i дiвчат неоднаковий. Тому клас роздiляють на двi групи: до однiєї зараховують хлопцiв, а другої - дiвчат.
суспiльно корисними за своїм призначенням.
До вибору виробiв ставлять такi вимоги:
1. Виготовлення виробу повинно складатися з операцiй, передбачених навчальною програмою.
2. Виготовлення виробу повинно бути посильним для учнiв щодо точностi обробки i запланованої норми часу.
До початку заняття вчителевi пропонується самому виготовити об’єкт, який вiн запланував дати учням як трудове завдання. З методичної точки зору це важливо з кiлькох причин:
Пiдвищується авторитет вчителя, коли учнi бачать, що вiн досконало володiє трудовими прийомами i може бути для них взiрцем;
Зразки, виготовленi вчителем, є еталоном для учнiв;
Виконуючи цю роботу, вчитель може чiтко уявити собi, якi можуть бути в учнiв помилки, що дає матерiал для розробки методики заняття.
Пiдiбравши вироби, можна переходити до складання календарно-тематичного плану. Календарно-тематичний план складають для того, щоб передбачити, скiльки потрiбно матерiалiв, коли їх слiд придбати i яким додатковим устаткуванням та iнструментами поповнити майстернi.
Залежно вiд умов календарно-тематичний план можна складати вiдразу на навчальний рiк, на пiврiччя або роздiл [21,67].
Увесь матерiал навчальної теми вже подiлено в календарно-тематичному планi на двогодиннi заняття так, щоб не було урокiв, повнiстю присвячених викладанню теоретичного матерiалу. Теоретичний матерiал розподiляють при цьому по можливостi мiж окремими уроками так, щоб вiн був пов'язаний з практичною роботою учнiв i щоб вивчення його займало не бiльш як 20—25% навчального часу. Приклад календарно-тематичного планування з даного роздiлу наведено у додатку 1.
Дуже важливо для вчителя пiдготувати технiчну документацiю. Це насамперед рисунки, технологiчнi та iнструкцiйнi картки. Залежно вiд складностi виробу, вiд пiдготовленостi учнiв вирiшується питання про те, яку форму матимуть технологiчнi картки, якi вказiвки вони мiститимуть.
читати креслення.
Вчитель також своєчасно дбає про виготовлення навчальних моделей.
Головним етапом у пiдготовцi вчителя до навчальної теми є розробка системи урокiв. Пiд системою урокiв розумiють таку їх сукупнiсть з певної теми, при якiй забезпечується дидактично обґрунтований взаємозв'язок мiж ними, що сприяє свiдомому засвоєнню учнями навчального матерiалу i їх загальному розвитку, тобто система урокiв сприяє виконанню навчально-виховних завдань. Головним етапом у пiдготовцi вчителя до навчальної теми є розробка системи урокiв. Пiд системою урокiв розумiють таку їх сукупнiсть з певної теми, при якiй забезпечується дидактичне обґрунтований взаємозв'язок мiж ними, що сприяє свiдомому засвоєнню учнями навчального матерiалу i їхньому загальному розвитку, тобто система урокiв сприяє виконанню навчально-виховних завдань.
Система створює в учителя загальну дидактичну картину, що стосується навчальної теми, бо визнає типи урокiв, зв'язки мiж ними, методи навчання, об'єкти роботи учнiв та iн.
Аналiз роботи передових учителiв показує, що, будуючи систему урокiв з тiєї або iншої теми, треба висвiтлити такi питання:
1) мiсце теми в навчальному курсi, її iдею i коло знань, умiнь i навичок, яких повиннi набути учнi;
2) зв'язок теорiї з практикою, з навчально-виробничою практикою;
4) готовнiсть учнiв до засвоєння нової теми (якими поняттями, фактами, вмiннями i навичками, потрiбними для засвоєння нового, володiють учнi на час вивчення теми);
5) логiчний шлях викладання матерiалу, який був би найефективнiшим для набуття знань та навичок, розвитку пiзнавальних сил, розподiлу навчального матерiалу на уроках;
6) творчi роботи учнiв;
7) очiкуваний результат вивчення теми;
8) зв'язок з позакласною роботою учнiв.
Методична пiдготовка вчителя до уроку починається з роботи над навчальною лiтературою. Учитель переглядає матерiал шкiльного пiдручника i орiєнтується на нього, коли подає новий матерiал. Така орiєнтацiя потрiбна з двох причин:
1) у пiдручнику викладено мiнiмум матерiалу, достатнього для виконання навчальної програми;
Поряд з цим учитель ознайомлюється з навчальною лiтературою з сумiжних предметiв. Щоб зробити трудову дiяльнiсть учнiв свiдомою i використати їхнi знання з основ наук у процесi виконання трудових завдань, треба мати уявлення, яких знань i вмiнь вони набувають на уроках фiзики, хiмiї, креслення, математики та iн.
Велике значення має ознайомлення вчителя з методичною лiтературою, в якiй узагальнено досвiд кращих шкiл. У методичнiй лiтературi є рекомендацiї, як будувати навчальний процес, вибирати об'єкти роботи, а також з iнших питань, зв'язаних з виконанням навчальних завдань на заняттях у майстернях. Передовi вчителi систематично стежать за новою методичною лiтературою, вивчають висвiтлений у нiй передовий досвiд i застосовують його в своїй роботi. Не менш важливим є безпосереднє вивчення досвiду iнших учителiв. У кожному районi є вчителi працi, якi досягали успiхiв у виконаннi певних завдань. Однi вмiло формують в учнiв навички, iншi вдало використовують загальноосвiтнi знання в працi або рацiонально поєднують рiзнi форми органiзацiї занять. Методичнi об'єднання органiзовують проведення вiдкритих урокiв, заслуховують на своїх засiданнях окремих учителiв з тим, щоб їхнi досягнення могли запозичити iншi вчителi працi. У деяких областях практикують проведення зразкових урокiв, якi трохи випереджають програму i завдяки цьому можуть бути творчо повторенi всiма вчителями. Вiдвiдування зразкових урокiв є однiєю з форм методичної пiдготовки до уроку [21, 68].
бесiда, застосування знань на практицi. Наступнi заняття характеризуються переважним застосуванням методiв вправ та iнструктування. Заняття теми тiсно зв'язанi мiж собою за змiстом, бо кожне з них пов’язане з одним з етапiв технологiї виготовлення виробу.
Знаючи змiст кожного заняття, учитель має можливiсть визначити пiдготовленiсть учнiв i поставити перед ними домашнi завдання для повторення теоретичного матерiалу.
У пiдготовцi вчителя до уроку можна видiлити заходи для пiдвищення виробничої квалiфiкацiї, органiзацiйнi i методичнi заходи.
Цiлком зрозумiло, що знання вчителя повиннi бути значно ширшi i глибшi, нiж тi, яких повиннi набути учнi. Тому джерелами для пiдготовки вчителя повиннi бути посiбники розрахованi на майстрiв виробництва. Учитель повинен бути готовим до вiдповiдi на запитання учнiв, якi виходять за рамки навчальної програми, а для цього треба добре знати теоретичнi основи професiй, якi вивчаються на заняттях. Треба також добре володiти вiдповiдними професiйними навичками. Тому до початку занять учителевi рекомендується самостiйно виконати той обсяг роботи, який заплановано для учнiв. Це дуже важливо iз методичної точки зору.
Методична пiдготовка вчителя до уроку починається з роботи над навчальною лiтературою. Учитель переглядає матерiал шкiльного пiдручника i орiєнтується на нього, коли подає новий матерiал. Така орiєнтацiя потрiбна з двох причин:
1) у пiдручнику викладено мiнiмум матерiалу, достатнього для виконання навчальної програми;
2) навчальний матерiал викладено на рiвнi, який, вiдповiдає загальному розвитку учнiв.
Робота над помилками учнiв займає важливе мiсце в пiдготовцi вчителя до уроку. Пояснюється це тим, що на заняттях у майстернях можливiсть допущення учнями помилок не менша, нiж на уроках з iнших предметiв. Помилки можуть виникати з рiзних причин. Інколи – з провини учня, якщо вiн неуважно слухав пояснення вчителя, а iнколи з провини вчителя, якщо вiн не зумiв зрозумiло подати теоретичний матерiал, чiтко продемонструвати виконання трудового прийому. Тому завдання вчителя полягає передусiм у тому, щоб не допустити їх.
При проведеннi занять вчитель також повинен чiтко продумати його органiзацiю. Звернути увагу на стан плакатiв та таблиць якi будуть використовуватися на уроках, а також на стан верстатiв.
Пiдготовка вчителя до заняття закiнчується складанням плану – конспекту заняття. Чим повнiший план заняття, тим легше вчителевi його вести. У ходi пiдготовки до уроку вчитель продумує виховнi задачi i шляхи їхнього рiшення. На уроках працi в учнiв виховуються багато якостей, але в кожнiм з них видiляється головний виховний момент, якому i придiляється основна увага. Учителевi необхiдно продумати методи i прийоми реалiзацiї цього моменту (наприклад, виховання навичок культури працi, формування колективiзму в роботi i т. п.).
У результатi цiєї роботи вчитель складає план уроку. Структура його залежить вiд типу уроку. Ступiнь подробицi висвiтлення питань у планi залежить вiд досвiду вчителя, його пiдготовленостi до заняття i багатьох iнших факторiв. Два план-конспекти занять наведено у додатках 2,3.
У процесi проведення заняття вчитель керується своїм планом. Однак можливi i вiдступу вiд нього по рiзних непередбачених причинах (непiдготовленiсть учнiв по якому-небудь питанню, вiдмовлення устаткування, перевитрата часу на одному з етапiв уроку i т. п.). У такому випадку вчитель повинний на ходу перешикувати роботу i змiнити план (виключити окремi етапи уроку, частина матерiалу перенести на iнше заняття). Може бути бiльш швидке просування в роботi на уроцi, i буде потрiбно давати учням додатковi завдання. Тому вчитель повинний пiдготувати також резервнi завдання.
В урочному планi треба перелiчити устаткування, iнструмент i всi наочнi посiбники, що будуть використовуватись на уроцi [12, 70]
Пiд час проходження педагогiчної практики в ЗОШ №1 м. Рiвне я експериментально перевiрила розроблену мною методику використання рiзнорiвневих завдань пiд час вивчення роздiлу «Технiка i технологiчнi процеси виготовлення виробiв iз конструкцiйних матерiалiв» у 7 класi.
Для того, щоб перевiрити ефективнiсть розробленої методики було створено експериментальний та контрольний класи, з урахуванням приблизної однорiдностi учнiвського складу.
На першому етапi з допомогою контрольної (тестової) роботи, яка складалась з 2 варiантiв, ми перевiрили рiвень знань учнiв з попереднього роздiлу «Проектування виробiв» (дод. 13). Завдання контрольної роботи ми пiдбирали виходячи з наступного:
· запитання, передбаченi контрольною роботою, повиннi вiдповiдати цiлям перевiрки, вони повиннi вiдображати найбiльш суттєво важливий матерiал, i охоплювати всi сторони явища;
· вони повиннi бути сформованi таким чином, щоб вiдповiдi на них можна було б оцiнити кiлькiсно.
Знання оцiнювались за 12- бальною шкалою (по два бали за кожну правильну вiдповiдь). Виявилось, що середнiй бал у 7-А класi становив 8,2 бали, а в 7-Б - 9 балiв (див. табл. №1). Таким чином за експериментальний було взято 7-А клас, а за контрольний - 7-Б. таблиця №1
Результати констатувальної контрольної роботи
|
|
Середнiй умовний бал |
Оцiнка в балах |
| 5 |
4 |
3 |
2 |
| 12 |
11 |
10 |
9 |
8 |
7 |
6 |
5 |
4 |
3 |
2 |
1 |
| 7 - А |
15 |
8,2 |
2 |
3 |
3 |
2 |
1 |
2 |
2 |
| 7 - Б |
14 |
9 |
3 |
4 |
1 |
4 |
2 |
На другому етапi ми проводили навчання в контрольному класi за традицiйною методикою, а в експериментальному за розробленою нами методикою, тобто використання рiзнорiвневих завдань на практичних роботах. В кiнцi експериментальної роботи ми провели перевiрочну практичну роботу, яка передбачала виготовлення серветки (оздобленої мережками), завдання були поданi у виглядi iнструкцiйних карток (дод. 10,11,12). Про сформованiсть кращих вмiнь судили за такими показниками: правильна органiзацiя робочого мiсця, виконання технологiчної операцiї, дотримання правил технiки безпеки, навички самостiйної роботи, загальна якiсть навчальної роботи. В експериментальному класi учнi виявили бiльший iнтерес до урокiв трудового навчання, вони активнiше працювали на практичних роботах, в учнiв краще розвивались навички самостiйної роботи i результати вiдповiдно були кращими (див. табл. № 2,3). таблиця № 2
Успiшнiсть учнiв в експериментальному класi
№
з/п
|
Прiзвище та iмя учня
|
Основнi вмiння, якими повиннi оволодiти учнi |
| правильна органiзацiя робочого мiсця |
виконання технологiчної операцiї
|
|
навички самостiйної роботи
|
|
∑
|
_
Х
|
| 1 |
Бiляк Т. В. |
8 |
9 |
9 |
8 |
9 |
43 |
8,6 |
| 2 |
Белаш Т. Н. |
9 |
10 |
11 |
9 |
10 |
49 |
9,8 |
| 3 |
Войтович Н. В. |
11 |
11 |
10 |
9 |
11 |
52 |
10,4 |
| 4 |
Годун А. С. |
10 |
8 |
10 |
9 |
9 |
50 |
10 |
| 5 |
Дорохо
вич О. В.
|
11 |
10 |
11 |
10 |
10 |
52 |
10,4 |
| 6 |
Ковтуно
вич О. В.
|
9 |
11 |
8 |
10 |
10 |
48 |
9,6 |
| 7 |
Колядюк С. В. |
8 |
8 |
8 |
10 |
10 |
54 |
10,8 |
| 8 |
Корiнь М. А. |
8 |
9 |
10 |
10 |
10 |
47 |
9,4 |
| 9 |
Мазур Л. О. |
7 |
8 |
9 |
9 |
8 |
41 |
8,2 |
| 10 |
Новак Н.І. |
11 |
9 |
10 |
9 |
9 |
48 |
9,6 |
| 11 |
чук Т. Г.
|
11 |
10 |
10 |
9 |
10 |
50 |
10 |
| 12 |
Павлюк Н. М. |
10 |
9 |
9 |
11 |
10 |
48 |
9,8 |
| 13 |
ХаньЛ. В. |
8 |
8 |
10 |
9 |
9 |
44 |
8,8 |
| 14 |
Якубовська О. В. |
9 |
8 |
8 |
8 |
9 |
42 |
8,4 |
| 15 |
Яригiна А. П. |
11 |
10 |
9 |
9 |
10 |
49 |
9,8 |
Середнiй бал
Х
|
9,4 |
9,2 |
9,4 |
9,2 |
9,6 |
46,8 |
9,3 |
таблиця 3
Успiшнiсть учнiв в контрольному класi
№
з/п
|
Прiзвище та iм’я учня
|
|
| правильна органiзацiя робочого мiсця |
викона
ння технолог
гiчної операцiї
|
дотримання правил технiки безпеки
|
навички самостiйної роботи
|
загальна якiсть навчаль
ної роботи
|
∑
|
_
Х
|
| 1 |
Бiлоус Т. В. |
8 |
7 |
9 |
8 |
8 |
40 |
8 |
| 2 |
Блищик Т. Н. |
9 |
8 |
9 |
9 |
8 |
43 |
8,6 |
| 3 |
Войтко Н. В. |
9 |
11 |
9 |
8 |
10 |
47 |
9,4 |
| 4 |
Грабар А. С. |
8 |
8 |
8 |
9 |
9 |
42 |
8,4 |
| 5 |
Дякович О. В. |
11 |
10 |
9 |
9 |
9 |
48 |
9,6 |
| 6 |
Климчук О. В. |
9 |
10 |
9 |
9 |
8 |
45 |
9 |
| 7 |
|
7 |
8 |
8 |
9 |
9 |
41 |
8,2 |
| 8 |
Кравчак М. А. |
8 |
9 |
8 |
10 |
9 |
44 |
8,8 |
| 9 |
Малинва
Л. О.
|
9 |
8 |
9 |
9 |
8 |
43 |
8,6 |
| 10 |
|
10 |
7 |
9 |
7 |
9 |
42 |
8,4 |
| 11 |
Мирончук Т. Г. |
10 |
9 |
8 |
9 |
9 |
45 |
9 |
| 12 |
Павленко Н. М. |
8 |
8 |
9 |
8 |
8 |
41 |
8,2 |
| 13 |
Хрущова Л. В. |
9 |
7 |
10 |
9 |
8 |
43 |
8,6 |
| 14 |
Якубовська А. В. |
9 |
7 |
10 |
8 |
9 |
43 |
8,6 |
Середнiй бал
Х
|
8,9 |
8 |
8,9 |
8,1 |
8 |
41,9 |
8,3 |
Проаналiзувавши отриманi результати пiсля використання рiзнорiвневих завдань, ми бачимо, що найкращi результати дiти мають з такого показника,як загальна якiсть навчальної роботи – 9,6 балiв та правильна органiзацiя робочого мiсця i виконання технологiчної операцiї – 9,4 бали. Середнiй бал – 9,3.
Отже як ми бачимо, в експериментальному класi середнiй бал зрiс на один бал, в той час як в контрольному середнiй бал успiшностi залишився майже незмiнним. Проаналiзувавши дослiдження можна сказати, що на початку всi учнi майже однаково виконували прийоми роботи. Наприкiнцi експерименту у експериментальних класах учнi швидше почали виконувати прийоми роботи, ретельнiше вiдноситись до органiзацiї своїх робочих мiсць, дотримувались правил технiки безпеки та результати працi були кращими. Здобутi результати дослiджень свiдчать про ефективнiсть та доцiльнiсть застосування розробленої методики. Отже, мету, яку ми ставили перед курсовою роботою досягнуто, завдання виконано.
ВИСНОВКИ
В сучасних умовах розвитку школи особлива увага вiдводиться вдосконалення трудової пiдготовки учнiв. Обумовлено це тим, що сучасне виробництво, науково-технiчний прогрес потребують все бiльше квалiфiкованих робiтникiв, здатних до творчої дiяльностi.
Сьогоднiшньою задачею пiдвищення трудової пiдготовки учнiв є формування на полiтехнiчнiй основi практичних вмiнь i навичок, науково-технiчних знань, необхiдних для їх включення в суспiльно-корисну працю.
Метою курсової роботи було теоретично обґрунтувати, розробити та експериментально перевiрити методику використання рiзнорiвневих завдань для учнiв при вивченнi роздiлу «Технiка i технологiчнi процеси виготовлення виробiв iз конструкцiйних матерiалiв» у 7 класi.
Особливiстю даної методики є те, що формування трудових вмiнь та навичок здiйснюється внаслiдок диференцiацiї навчання, тобто пiд час виконання учнями спецiально розроблених рiзнорiвневих завдань.
Запропонована методика передбачає широке застосування в ходi практичних робiт рiзнорiвневих завдань, пов’язаних з об¢єктами працi i видами практичних робiт i спрямована на осмислення учнями трудової дiяльностi, технологiчних знань i вмiнь, а також конструкторських здiбностей.
Пiд час розроблення методики використання рiзнорiвневих завдань, та введення її в загальноосвiтнiй школi стало зрозумiло, що трудове навчання – це органiчна частина загального процесу виховання пiдростаючого поколiння в сiм’ї i школi. Виховання в учнiв готовностi до працi, любовi до неї є основним завданням вчителiв трудового навчання i для цього необхiдно завжди залучати i самих учнiв, заохочувати їх рiзними методами, зацiкавлювати у самому технологiчному процесi. Учнi активнiше включались в роботу, краще розвивались навички самостiйної роботи.
Успiшне досягнення цiлей трудового навчання в значнiй мiрi залежить вiд засвоєння учнями трудових дiй i прийомiв роботи, а також виготовлення практичних виробiв. Вони повиннi поступово ускладнюватись, розвивати самостiйнiсть учнiв, готувати їх до вирiшення творчих, технiчних, конструкторських i технологiчних задач.
Виконуючи практичнi роботи з застосуванням рiвневої диференцiацiї, учнi закрiплюють i вдосконалюють трудовi вмiння, i дуже важливо до виконання роботи сформувати в них вiрний образ цiєї трудової дiї або операцiї, особливо в молодших класах.
Таким чином, трудова дiяльнiсть є одним з важливих чинникiв виховання особистостi. Коли дитина включається в трудовий процес, вона мiняє своє уявлення про себе i про навколишнiй свiт, у неї змiнюється самооцiнка. Коли вона робить успiхи в трудовiй дiяльностi, то в свою чергу мiняє свiй авторитет в класi, тобто вона може вiдчути своє ”я”.
Лiтература
1. Бусел В. Т. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. i голов. ред. В. Т. Бусел. – К.; Ірпiнь: ВТФ «Перун», 2002. – 140с.
2. Богданова С.І. Трудове навчання (для груп дiвчат). 7 клас: Розробки урокiв. – Х.: Веста: Вид-во «Ранок», 2008. – 208.
3. Братинич О. Реалiзацiя диференцiйованого навчання в умовах комбiнованого уроку // Рiдна школа. – 2000. – №11. - с. 49-52.
4. Васенюк Т., Ісаєва О. Рiвнева диференцiацiя навчання пiд час виготовлення швейних виробiв // Трудова пiдготовка в закладах освiти. – 2005. – №3. – с. 16-18.
5. Васьков Ю. В. Педагогiчнi теорiї, технологiї, досвiд. – Х.: Скорпiон, . -2000. - 120.
6. Денисенко Л.І. Трудове навчання: 7кл.: Пiдруч. для загальноосвiт. навч. залк. / Л.І. Денисенко, О. П. Гнеденко, Т. С. Мачача та iн. – К.; Ірпiнь: ВТФ «Перун», 2007. – 192с.: iл.
7. Курсова робота з теорiї та методики трудового навчання: Методичнi рекомендацiї/ Укл. Далюк Н. Я., Ковальов В. М., Янцур М. С. -Рiвне, 1995.
8. Липова Л. Основнi концепцiї диференцiацiї змiсту освiти у 12- рiчнiй школi // Рiдна школа. – 2004. – №5. - с. 5-8.
9. Логачевська С. Диференцiацiя – одна з форм iнтерактивного навчання молодших школярiв // Початкова школа. – 2006. – №10. - с. 18-23.
10. Н. Виховувати трудiвника // Сiльська школа України. – 2007. – № 10. - с. 3
11. Манько О. Тестовi завдання // Трудове навчання. – 2008. - №1. – с. 40-43.
12. Педагогiчна практика студентiв ІV курсу (за вимогою кредитно-модульної системи). Методичний посiбник. Спецiальнiсть 6. 010100 «Педагогiка i методика середньої освiти. Трудове навчання (технiчна праця, обслуговуюча праця)». /Автори-укладачi: М. С. Янцур, А.І. Войтко, Г.І. Наумчук, О. Д. Лiтковець, О. М. Хоронжевський. – Рiвне: РДГУ, 2008. – 84с.
13. Програма для загальноосвiтнiх навчальних закладiв Трудове навчання 5 – 12 класи / Денисенко Л.І., Дятленко С. М., Федченко С. В. та iн. – К.: ВТФ «Перун», 2005. – 256с.
14. Прокопенко В. Застосування «Стоп-тестiв» на уроках трудового навчання // Трудова пiдготовка в закладах освiти. – 2006. – №4. – с. 18-20.
15. Рябченюк Г. С., Степанчук Н. В. Сучасний урок в iнтерактивних технологiях навчання в 1-4 класах. – К.: Видавництво ТОВ фiрма «Юлат», 2007. - 120с.
16. Сiгула Т. Диференцiйованi завдання як засiб iндивiдуального пiдходу до учнiв // Трудова пiдготовка в закладах освiти. – 2004. – №4. – с. 23-24.
17. Терещук Г. В. Диференцiйованi завдання як засiб iндивiдуального пiдходу до учнiв // Трудова пiдготовка в закладах освiти. – 1998. – №4(11). – с. 7-12.
18. Ткаченко Л. Впровадження принципу iндивiдуалiзацiї в навчально виховний процес у початковiй школi // Початкова школа. – 2003. – №11. - с. 13-15.
20. Тхоржевський Д. О. Методика трудового i професiйного навчання та викладання загально технiчних дисциплiн. -3-є видання, перероб. i доп. -К.: Вища школа, 1992. -334с., iл.
21. Тхоржевський Д. О. Методика трудового та професiйного навчання. – К.: НПУ i МПП. Драгоманова 2000р.
22.
Якубовський Т. Розвиток творчих здiбностей учнiв за допомогою рiзнорiвневих карток-завдань // Трудова пiдготовка в закладах освiти. – 2001. – №3. – с. 11-12.
Додаток 2
План-конспект заняття з трудового навчання
Клас: 7
ТЕМА ЗАНЯТТЯ:Ручна i механiчна обробка деталей виробiв. Монтаж виробiв
ЗМІСТ ЗАНЯТТЯ:
1. Теоретичнi вiдомостi:
надсiчок на симетричнi деталi; позначення лiнiї середини деталей i лiнiї стегон). Пiдготовка виробу до першої примiрки (зметування виточок, складок, бокових швiв; приметування пояса чи корсажної стрiчки). Проведення першої примiрки, виявлення дефектiв та їх усунення.
2. Практична робота: Пiдготовка i проведення першої примiрки.
МЕТА ЗАНЯТТЯ:
1. Навчальна:
Ознайомити з технологiчною послiдовнiстю виготовлення спiдницi. Дати термiнологiю ручних, машинних, волого-теплових робiт. Ознайомити з пiдготовкою деталей крою до обробки(перевiрка наявностi деталей; перенесення лiнiй виточок, складок, надсiчок на симетричнi деталi; позначення лiнiї середини деталей i лiнiї стегон). Навчити учнiв готувати вирiб до першої примiрки(зметування виточок, складок, бокових швiв; приметування пояса чи корсажної стрiчки); проводити першу примiрку та усувати дефекти.
2. Виховна:
3. Розвивальна :
4. Профорiєнтацiйна:
Продовжити знайомити учнiв з професiєю швачки.
ДИДАКТИЧНІ ЗАСОБИ:
– пiдручник Денисенко Л.І. «Трудове навчання 7 клас», 2007р.
– робочий зошит;
– iлюстрацiї з журналiв;
– таблиця «Види дефектiв при пошиттi спiдницi»;
– навчально-технiчна документацiя (НТД):
– технологiчнi картки «Послiдовнiсть виготовлення прямої спiдницi»; «Послiдовнiсть виготовлення спiдницi з зустрiчною складкою»; «Послiдовнiсть виготовлення спiдницi в клини»;
– зразки виробiв рiзного способу пошиття;
– матерiали для контролю знань учнiв:
рiзнорiвневi картки-завдання.
ОБЛАДНАННЯ, ІНСТРУМЕНТИ, МАТЕРІАЛИ :
· кабiнет трудового навчання;
· швейнi машини;
ТРУДОВІ ДІЇ, ПРИЙОМИ ТА ОПЕРАЦІЇ:
МЕТОДИ НАВЧАННЯ:
розповiдь, демонстрацiя, робота в групах, самостiйна робота, рiзнорiвневi завдання.
Тип ЗАНЯТТЯ: комбiнований.
ПЛАН ЗАНЯТТЯ
I. Органiзацiйний момент. ________________________________2 хв.
II. Повторення ранiше вивченого матерiалу. _________________5 хв.
III. Мотивацiя навчально-трудової дiяльностi учнiв. ___________2 хв.
IV. Вивчення нового матерiалу. ___________________________15 хв.
V. Закрiплення нового матерiалу. __________________________3 хв.
VI. 2. Самостiйна практична робота учнiв та iнструктаж вчителя45 хв.
VI. 3. Заключний iнструктаж. _____________________________ 3 хв.
VII. Прибирання робочих мiсць i примiщення майстернi черговим.
VIII. Пiдведення вчителем пiдсумкiв заняття. ________________ 5 хв
ХІД І ЗМІСТ ЗАНЯТТЯ
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ 2 хв.
1) введення учнiв в майстерню пiсля дзвоника; привiтання;
2) перевiрка присутностi учнiв за рапортом чергового; заповнення вчителем класного журналу;
6) ознайомлення учнiв з планом заняття.
ІІ. ПОВТОРЕННЯ РАНІШЕ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ: 5 хв.
Для повторення ранiше вивченого матерiалу я проводжу усне фронтальне опитування:
1. Чому iснує багато варiантiв послiдовностi виготовлення спiдницi?
2. Якi з перелiчених факторiв впливають на послiдовнiсть виготовлення спiдницi: а) довжина виробу; б) наявнiсть складок; в) колiр тканини; г) кiлькiсть деталей; д) обсипальнiсть тканини; е) силует тканини.
3. Чому основнi деталi виробу до примiрки зметують, i тiльки пiсля примiрки зшивають?
Критерiї оцiнювання:
9 балiв – учень добре орiєнтується у питаннi, вiрно вiдповiдає;
7 -8 балiв – учень допускає незначнi помилки у вiдповiдi на питання;
4 -6 балiв – учень мало, тобто погано розумiє змiст питання, вiдповiдає невпевнено, з помилками.
На сьогоднiшньому заняттi, тема якого «Ручна i механiчна обробка деталей виробiв. Монтаж виробiв» ви навчитесь здiйснювати пiдготовку виробу до першої примiрки (зметування виточок, складок, бокових швiв; приметування пояса чи корсажної стрiчки); проводити першу примiрку та усувати виявленi дефекти. Набутi знання обов’язково знадобляться вам в майбутньому при пошиттi одягу. Ви зможете не затрачаючи багато коштiв одягатися вишукано i вашi речi будуть ексклюзивними та оригiнальними.
ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ: 15 хв.
Повiдомляю письмово нову тему уроку, її запис учнями.
Розповiдь учителя
Для складання технологiчної послiдовностi виготовлення тiєї чи iншої моделi спiдницi, слiд спочатку проаналiзувати модель за технiчним малюнком та описом. Залежно вiд силуету спiдницi, кiлькостi деталей, їх форми, наявностi виточок, складок, зборок, виду оздоблення, виду й мiсця розташування застiбки, а також виду матерiалу i наявного обладнання необхiдно вибрати певнi способи обробки деталей i вузлiв. Так, наприклад, якщо тканина має високу обсипальнiсть, то бiчнi зрiзи спiдницi слiд обметати до з'єднання її полотнищ. Низ спiдницi зазвичай обробляють пiсля з'єднання з поясом для уточнення довжини виробу. Однак низ спiдниць з воланами, оборками, фестонами та iншими складними оздоблювальними елементами можна обробляти до з'єднання полотнищ з поясом.
Демонстрацiя
Демонструю готовi спiдницi рiзного способу пошиття.
Розповiдь учителя
Технологiчна послiдовнiсть пошиття спiдниць є в основному однаковою для спiдниць рiзних покроїв та фасонiв:
1) пiдготовка деталей крою до обробки;
2) проведення першої примiрки та усунення дефектiв;
4) обробка бiчних швiв;
5) обробка застiбки;
8) обробка нижнього зрiзу;
9) кiнцева обробка й оздоблення спiдницi.
Перш нiж обробляти деталi спiдницi, слiд перевiрити наявнiсть усiх деталей крою. Обробку деталей починають з переведення крейдяних лiнiй. Існує кiлька способiв переведення лiнiй. Той чи iнший спосiб обирають залежно вiд волокнистого складу тканини. На тканинах з дуже слизькою поверхнею (або свiтлих) лiнiї переводять за допомогою шпильок. Для цього деталi складають лицьовим боком всередину та сколюють шпильками по намiчених лiнiях правої половини. На iншiй половинi в мiсцях проколювання шпильок роблять крейдянi штрихи. Потiм цi штрихи з'єднують лiнiями.
Лiву половину деталi розмiщують до картону. За намiченими на правiй половинi деталi лiнiями проводять рiзцем.
Якщо тканина погано зберiгає крейдянi лiнiї, то пiсля проведення лiнiй по них виконують прокладнi строчки. Прокладну строчку виконують по середнiй лiнiї переднього та заднього полотнищ, посерединi пояса.
Перевести крейдянi лiнiї можна також за допомогою копiювальних стiбкiв.
Демонстрацiя
Пiдготовка до обробки деталей спiдницi: а, б, в, г – прямої, г - напiвсонце, д - сонце, е - клинової
Розповiдь учителя
Однiєю iз операцiй iз пошиття спiдницi є проведення примiрки. Її роблять до виконання машинних робiт. Призначення примiрки полягає в тому, щоб визначити, чи вiдповiдає спiдниця фiгурi конкретної людини. Для цього необхiдно правильно пiдготувати спiдницю для примiрки. Щоб пiдготувати спiдницю до примiрки, виконують початкову обробку деталей i тимчасове з'єднання основних деталей спiдницi. На передньому та задньому полотнищах спiдницi зметують виточки, складки (якщо такi передбаченi моделлю). Зметують бiчнi зрiзи спiдницi, залишаючи не зметаним розрiз для застiбки. Обробляють пояс i приметують його до верхнього зрiзу спiдницi. Заметують припуск на пiдгин низу спiдницi.
Для проведення примiрки зметаний вирiб надiвають на фiгуру людини. Пояс спiдницi сколюють. Примiрку виконують за допомогою шпильок. Звертають увагу на посадку спiдницi на фiгурi. Перевiряють об'єм спiдницi по лiнiї талiї, стегон, лiнiї низу. Перевiряють баланс спiдницi — положення переднього та заднього полотнищ, бiчних швiв. Пiсля цього перевiряють глибину, напрямок i довжину виточок та складок.
При внесеннi незначних змiн до конструкцiї спiдницi її складають виворiтним боком усередину, перегинаючи по середнiх лiнiях переднього та заднього полотнищ, сумiщують шви, виточки i складки. Потiм уточнюють розмiр i форму деталей спiдницi.
Якщо спiдниця пiсля примiрки пiдлягає значним змiнам, нитки зметування зi швiв слiд витягнути i прокласти нитки по всiх уточнених швах, складках i виточках.
Демонстрацiя
Пiд час розповiдi одночасно демонструю зразок спiдницi, що пiдготовлена до примiрки.
Пiд час проведення примiрки можуть бути виявленi дефекти. Найчастiше це: невiдповiднiсть об'єму спiдницi по лiнiї талiї чи стегон, прилягання переднього чи заднього полотнищ до нiг у нижнiй частинi спiдницi. Основнi види дефектiв,їх причини й методи усунення наведенi в таблицi (дод. )
Ранiше одяг шили вручну повнiстю вiд початку до кiнця. Зараз на швейних пiдприємствах працюють на спецiалiзованих машинах швеї – мотористки. В одному цеху зшивають перiод зi спинкою; в iншому – вшивають рукави;окремо виготовляють комiрцi, накладнi деталi; потiм проводиться остаточне оформлення виробу – робиться декоративна строчка, пришиваються ґудзики.
Вiд якостi роботи швачки залежить зовнiшнiй вигляд одягу.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ: 3 хв.
1) Якi операцiї з пошиття є загальними для всiх iз запропонованих моделей?
2) Якi додатковi операцiї застосовуються для оригiнальних фасонiв?
3) Чи порушують цi операцiї типову технологiчну послiдовнiсть пошиття спiдницi?
VІ. ПРАКТИЧНА РОБОТА 58 хв.
Тема : Пiдготовка i проведення першої примiрки.
VІ. 1. ВСТУПНИЙ ІНСТРУКТАЖ: 10 хв.
Мета : навчитися готувати вирiб до першої примiрки (зметування виточок, складок, бокових швiв; приметування пояса чи корсажної стрiчки); проводити першу примiрку та усувати дефекти.
Завдання: пiдготувати вирiб до першої примiрки (зметати виточки, складки, боковi шви; приметати пояс чи корсажну стрiчку); провести першу примiрку та усунути дефекти.
правила технiки безпеки: шпильки та голки зберiгати у спецiальнiй коробочцi, ножицi на столi класти з зiмкнутими лезами, не класти на тканину. Передавати кiльцями вiд себе. Праску тримати на спецiальнiй пiдставцi, прасувати дуже обережно.
з зустрiчною складкою, третiй - спiдницi в клини. Останнiй найскладнiший. В технологiчнiй картцi послiдовностi пошиття спiдницi вiдсутнi також деякi операцiї виготовлення спiдницi та технiчнi умови виконання. Ви повиннi самi визначити, що саме пропущено i вiдповiдно виконати цi завдання. На попередньому уроцi ви вже обрали самi собi свiй рiвень складностi, який є посильним для вас. Тому вашим завданням на сьогоднiшньому заняттi є пошиття спiдницi рiзних рiвнiв складностi обробки. Кожний з вас має виконати подане завдання, вiдповiдно до обраного рiвня i бали будуть рiзними. Завдання виконуєте керуючись технологiчною карткою виготовлення спiдницi. Узагальнена послiдовнiсть полягає в наступному:
Пiдготовка спiдницi до примiрки
· Зметати виточки на передньому та задньому полотнищах;
· Зметати складку, приметати кокетку (по моделi);
· Зметати переднє i заднє полотнища спiдницi (сумiщаючи контрольнi знаки). Розрiз для застiбки в лiвому боцi залишити не заметаним;
· Продублювати деталь пришивного пояса клейовою прокладкою. Якщо пояс складається з двох деталей, треба попередньо зшити та розпрасувати деталi.
· Приметати пояс до верхнього зрiзу спiдницi. Деталi складати лицьовим боком в середину. Приметування виконувати з боку пояса.
· Заметати припуски на пiдгин низу спiдницi.
Перша примiрка спiдницi
б) сколоти пояс спiдницi;
в) перевiрити об’єм спiдницi – прилягання її фiгури, до талiї, стегон;
г) перевiрка положення бiчного шва;
д) перевiрка мiсця розташування, довжини та глибини складок, кокеток.
5. Ще раз розповiдаю, наголошую на найголовнiших етапах пiдготовки та проведення першої примiрки.
6. Наголошую про якiсть (чiтке дотримання контурних лiнiй, довжина стiбка не бiльше 0,5, примiрка проведена правильно, з дотриманням вимог, усуненi виявленi дефекти).
7. Наголошую, що брак може виникнути якщо передня половинка буде заходити на задню, не однакової довжини виточки, розмiщенi нерiвномiрно.
8. Демонструю зразки виробiв, пiдготовлених до першої примiрки
9. Роздаю технологiчнi картки «Послiдовнiсть виготовлення прямої спiдницi», «Послiдовнiсть виготовлення спiдницi клини»; «Послiдовнiсть виготовлення спiдницi з зустрiчною складкою»; «Послiдовнiсть виготовлення спiдницi в клини»;
10. Затрати часу 45 хв. ;
11. Робота оцiнюється за якiстю пiдготовленої спiдницi до проведення першої примiрки спiдницi: зовнiшнiй вигляд, дотримання розмiрiв, вчаснiсть виконання, усунення дефектiв та врахуванням рiвня який обрав учень;
12. Зараз кожний приступає до виконання завдання.
VІ. 2. САМОСТІЙНА ПРАКТИЧНА РОБОТА УЧНІВ ТА ІНСТРУКТАЖ ВЧИТЕЛЯ: 45 хв.
А. Самостiйна робота учнiв.
1) учнi розбиваються по групам i кожна група вiдповiдно обраному рiвню виконує своє завдання, користуючись технологiчними картками. Потiм вiдповiдно проводять першу примiрку й усувають дефекти.
2) форми органiзацiї працi учнiв групова.
Б. Інструктаж вчителя:
1-й обхiд: перевiрка правильностi органiзацiї робочого мiсця i початку роботи;
3-й обхiд: перевiрка правильностi проведення самоконтролю; концентрацiя уваги учнiв на найефективнiших прийомах виконання операцiй; надання допомоги слабо пiдготовленим до виконання завдання учням;
4-й обхiд: перевiрка правильностi дотримання технiчних умов; контроль за бережливим ставленням учнiв до засобiв працi i навчання; перевiрка рацiонального використання навчального часу учнями;
Постiйна перевiрка виконання учнями правил безпеки працi та виробничої санiтарiї;
VІ. 3. ЗАКЛЮЧНИЙ ІНСТРУКТАЖ: 3 хв.
1) пiдведення пiдсумкiв практичної роботи;
2) вiдзначення учнiв, якi найкраще виконали аналiз найхарактернiших помилок i недолiкiв у роботi учнiв; з’ясування причин, якi призвели до помилок;
VІІ. ПРИБИРАННЯ РОБОЧИХ МІСЦЬ І ПРИМІЩЕННЯ МАЙСТЕРНІ ЧЕРГОВИМИ.
VІІІ. Пiдведення вчителем пiдсумкiв ЗАНЯТТЯ: 5 хв.
2) повiдомляю домашнє завдання : параграф 16-18, закiнчити пошиття спiдницi.
Додаток 2. 1
Дефекти при пошиттi спiдницi та способи їх усунення
Клас: 7
ТЕМА ЗАНЯТТЯ: Оздоблення виробiв
ЗМІСТ ЗАНЯТТЯ:
2. Практична робота: Вишивання мережок та оздоблення ними виробiв.
Оздоблення виробiв мережками.
1. Навчальна:
Ознайомити учнiв з рiзновидами оздоблення виробiв мережками, обробкою країв виробу торочками, закрiпленими мережкою «одинарний прутик». Навчити оздоблювати вирiб мережками.
2. Виховна:
Виховувати в учнiв дбайливiсть до вишитих виробiв, працелюбнiсть, акуратнiсть при вишиваннi виробiв.
3. Розвивальна :
Сприяти розвивати в учнiв координацiю рухiв, концентрацiї уваги, наочно-образного мислення.
4. Профорiєнтацiйна:
Продовжити знайомити учнiв з професiєю вишивальницi.
ОБ’ЄКТИ ПРАЦІ: серветка з вишиванням одинарного прутика, серветка з поєднанням одинарного i подвiйного прутика i серветка виконана подвiйним та роздiльним прутиком.
ДИДАКТИЧНІ ЗАСОБИ:
- пiдручник Денисенко Л.І. «Трудове навчання 7 клас», 2007р
- навчально-технiчна документацiя (НТД):
iнструкцiйнi картки «Одинарний прутик», «Подвiйний прутик», «Роздiльний прутик»;
- зразки мережок;
- рiзнорiвневi завдання по оздобленню серветки (залежно вiд рiвня складностi виконання мережки).
ОБЛАДНАННЯ, ІНСТРУМЕНТИ, МАТЕРІАЛИ :
· кабiнет трудового навчання;
· iнструменти: голка (№ 80), ножицi середнi та малi з загостреними кiнцями, п’яльця, булавки, праска, сантиметрова стрiчка, мило, наперсток;
ТРУДОВІ ДІЇ, ПРИЙОМИ ТА ОПЕРАЦІЇ:
заметування, зшивання, вишивання, рiзання, прасування.
розповiдь, пояснення, бесiда, демонстрацiя, самостiйна робота, рiзнорiвневi завдання.
ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ:
фронтальна.
Тип ЗАНЯТТЯ: комбiнований.
ПЛАН ЗАНЯТТЯ
I. Органiзацiйний момент. ________________________________2 хв.
II. Повторення ранiше вивченого матерiалу. _________________5 хв.
III. Мотивацiя навчально-трудової дiяльностi учнiв. ___________2 хв.
IV. Вивчення нового матерiалу. ___________________________20 хв.
V. Закрiплення нового матерiалу. __________________________3 хв.
VI. 1. Вступний iнструктаж. ______________________________ 5 хв.
VI. 2. Самостiйна практична робота учнiв та iнструктаж вчителя45 хв.
VII. Прибирання робочих мiсць i примiщення майстернi черговим.
ХІД І ЗМІСТ ЗАНЯТТЯ
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ 2 хв.
1) введення учнiв в майстерню пiсля дзвоника; привiтання;
2) перевiрка присутностi учнiв за рапортом чергового; заповнення вчителем класного журналу;
3)перевiрка пiдготовленостi учнiв до заняття (зошит, наявнiсть спецодягу, матерiалiв, обладнання);
4) призначення чергових вчителем ;
5) на столi повинно бути: вишивальна тканина полотняного переплетення (30х30), , ножицi середнi та малi з загостреними кiнцями, п’яльця, вишивальнi нитки (№ 60,80), наперсток, голка (№ 80), лiнiйка 30 см, мило, булавки.
6) ознайомлення учнiв з планом заняття.
При повтореннi ранiше вивченого матерiалу я проводжу гру «Блеф-клуб». Учнi повиннi визначити правильнi i помилковi твердження, позначивши їх знаками «+» та «-». Гра проводиться письмово.
1. Мережки – це лiчильнi шви.
2. Мережка «одинарний прутик» - це глухий шов.
3. Мережки вишивають злiва направо.
4. Для виконання мережок пiдходить будь-яка тканина.
5. «Качалочка»- лiчильний шов.
6. вишивати треба при достатньому освiтленнi.
Критерiї оцiнювання:
9 - 10 - балiв – учень добре орiєнтується у питаннi, вiрно вiдповiдає;
7 -8 балiв – учень вагається у вiрностi своєї вiдповiдi.
4 -6 балiв – учень мало, тобто погано розумiє змiст питання, вiдповiдає невпевнено, з помилками.
На сьогоднiшньому заняттi, тема якого «Оздоблення виробу» ви ознайомитесь з методами обробки краю вишитого виробу та навчитесь обробляти краї вишитого виробу мережкою.
Усi вироби, якi ви бачите, мають гарний естетичний вигляд. Чому? Тому що в цих виробiв немає вузлiв, кiнцiв, петель з ниток, недовишитих елементiв вiзерункiв, деформацiї вiзерунку внаслiдок затягування ниток, акуратно обробленi краї та кути. Також цi вироби без плям, накрохмаленi, акуратно випрасуванi. Для того щоб вашi вишитi серветки також милували око, ви повиннi навчитися красиво вишивати та завершувати роботу. Це i буде завданням нашого заняття.
ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ: 7 хв.
Повiдомляю письмово нову тему уроку, її запис учнями.
Розповiдь учителя
Вiддавна мережки були вiдомi у вишиваннi багатьох народiв. В Українi нею оздоблювали найрiзноманiтнiшi вироби: одяг, рушники, скатертини, узорнi покривала на лiжка, занавiски тощо.
Демонстрацiя
Демонструю готовi вироби оздобленi мережкою.
Розповiдь учителя
Оздоблення виробiв мережкою було завжди популярне. Орнаменти з використанням мережки надають вишивцi витонченостi та вишуканостi. Гарний вигляд мають мережки на жiночих блузах, платтях, костюмах, чоловiчих сорочках, дитячому одязi, бiлизнi, косинках, серветках тощо.
Мережки можуть бути основною частиною узору або способом обробки країв вишитих виробiв – скатертини, серветки, рушника, фiранки. В одязi за допомогою мережки можна з’єднувати полотнища, що називається змережуванням.
Суттєве значення для вишивки має кольорова гама. Потрiбно враховувати ритмiчне чергування кольору, видiлення основного тону, який надає вишивцi необхiдну цiльнiсть i завершенiсть. Вiзерунки мережок виконують переважно нитками свiтлих тонiв (бiлими, голубими, рожевими) на бiлiй тканинi. На тканинах iнших кольорiв мережки виконують нитками в тон тканини. Ажурнiсть наскрiзного шиття бiлим по бiлому особливо характерна на Полтавщинi, Чернiгiвщинi. У пiвденних i захiдних областях України застосовують i кольоровi нитки, за допомогою яких створюються яскравi вiзерунки на ажурному фонi.
Історiя розвитку Українського вишивання нагромадила безлiч рiзноманiтних мережок. Серед усього розмаїття видiв мережок простежуються основнi, так званi простi мережки, на базi яких виконують усi iншi. Залежно вiд мiсцевостi той самий вид мережки може мати рiзнi назви.
Кожна пошита або вишита рiч потребує вiдповiдного оформлення. Особливо це стосується обробки країв. Вона має бути гармонiйним закiнченням композицiї вишивки.
Бесiда
Учитель :
Якi ви знаєте методи обробки краю вишитого виробу?
Учень
До країв вишитого виробу можна пришити мереживо, стрiчку, зробити китицi.
Краї серветок, рушникiв, дорiжок можна оформити по рiзному. Це можуть бути такi шви як: торочки, китички, рубцюванням, зубцюванням, облямiвка. На сьогоднiшньому заняттi ми розглянемо один iз способiв: торочками, закрiпленими мережкою «одинарний прутик».
Для пiдрублювання мережкою краю виробу використовують нитки, якi були витягнутi з тканини або вишивальнi нитки. Можна також використовувати котушковi нитки 40 чи 50 номеру. Нитки необхiдно пiдбирати в тон тканини. Тканину беруть тiльки з полотняним переплетенням , з якої легко висмикуються нитки.
Спочатку на певнiй вiдстанi (2.. 5 см) вiд краю тканини висмикують 4-5 ниток для мережки. Внутрiшнiй край прорiдженої смужки обробляють «одинарним прутиком», а всi зовнiшнi нитки паралельно зрiзу висмикують.
Краї можна обробити за допомогою торочок з iншої тканини, що дає можливiсть зробити густу двоколiрну бахрому: один колiр (верхнiй) — колiр основної тканини, другий (нижнiй) — контрастний колiр iншої тканини. Смужка тканини контрастного кольору має бути вдвоє ширшою, нiж майбутнi торочки. Смужку складають по ширинi навпiл i запрасовують. На основнiй тканинi виробу на вiдстанi вiд краю, що дорiвнює ширинi майбутнiх торочок, висмикують кiлька ниток для мережки. Упритул до нижнього краю прорiдженої смужки з вивороту приметують тканину контрастного кольору. При цьому згин смужки накладають точно по висмикнутiй нитцi. Потiм по цьому краю виконують мережку «прутик». Виконуючи стiбки мережки по основнiй тканинi, одночасно пришивають до згину i пiдкладену тканину.
Демонстрацiя
Демонструю готовi вироби, краї яких оздобленi мережкою «одинарний прутик».
Розповiдь учителя
текстильнi вироби узорами, рiзними типами вишивок.
дефектiв, робити зарисовки вишивок, виконувати нескладнi композицiї для рiзних видiв технiк вишивки
V. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ: 3 хв.
Опитування проводжу iндивiдуально. Опитую таких учнiв: Чиркова Анастасiя, Войтович Тетяна, Бiляк Валентина.
1. Що таке мережка i яке її призначення?
2. Яким чином можна обробити край вишитого виробу?
3. Якi види мережок ви знаєте? Якi найкраще використовувати для пiдрублювання краю вишитого виробу i чому?
4. Яка послiдовнiсть обробки краю вишитого виробу мережкою «одинарний прутик»?
5. Який є ще спосiб обробки краю виробу торочками?
VІ. ПРАКТИЧНА РОБОТА.
VІ. 1. ВСТУПНИЙ ІНСТРУКТАЖ: 5 хв.
9. Повiдомляю тему практичної роботи;
Мета : навчитися оздоблювати вирiб мережками.
Завдання : оздобити вирiб мережками.
10. Повiдомляю про вимоги до якостi виконання завдання : правильно, вiдповiдно технологiї виконана мережка, гарно вишита мережка, краї виробу обробленi вiдповiдно до поданої технологiї;
11. На столi пiд час практичної роботи повинно бути : вишивальна тканина полотняного переплетення (30х30), , ножицi середнi та малi з загостреними кiнцями, п’яльця, вишивальнi нитки (№ 60,80), наперсток, голка (№ 80), лiнiйка 30 см, мило. Повторюю з учнями правила технiки безпеки:
· Шити з наперстком;
· Зберiгати голки i булавки у спецiальнiй коробочцi, не залишати голки i булавки на робочому столi. Забороняється брати голки i булавки в рот, користуватись iржавою голкою;
· Зберiгати ножицi у певному мiсцi, класти їх iз зiмкнутими лезами вiд себе;
· Передавати ножицi iз зiмкнутими лезами, кiльцями вперед;
· Пiсля закiнчення роботи вимикати усi електроприлади.
12. Розповiдаю учням про змiст поданих рiзнорiвневих завдань (дод. 10,11,12). Завдання по оздобленню серветки, залежно вiд рiзного рiвня складностi виконання мережки. Кожен з вас має право самостiйно обрати той рiвень складностi, який ви вважаєте посильним для себе i отримуєте ту оцiнку вiдповiдно тому рiвню, який вiн обрав. Якщо у когось з учнiв виникають питання або хтось не може визначитись який рiвень складностi йому обрати, то звертаєтесь до мене, я допомагаю з вiдповiдями на запитання та допомагаю знайти рiвень вашої пiдготовленостi, раджу який рiвень складностi вам обрати. Завдання трьох рiвнiв складностi.
Для першого рiвня пропонуємо вишивання серветки лише мережкою одинарний прутик, для дiтей з кращими здiбностями - другий рiвень – вишивання серветки мережками одинарний та подвiйний прутик, а третiй рiвень – серветка виконана мережками подвiйний та роздiльний прутик i також додатково самостiйно придумати ще будь яке оздоблення, так, щоб воно гармонiювало з вишитими мережками.
Демонструю та одночасно розповiдаю послiдовнiсть обробки краю вишитого виробу торочками, закрiпленими мережкою «одинарний прутик».
Послiдовнiсть виконання
Спочатку на вiдстанi 2.. 5 см вiд краю тканини висмикуємо 4-5 ниток для мережки. Внутрiшнiй край прорiдженої смужки обробляємо «одинарним прутиком», а всi зовнiшнi нитки паралельно зрiзу висмикуємо.
13. Наголошую про якiсть : однакова ширина, правильно виконана та мережка, рiвномiрнiсть розмiщення її на серветцi.
14. Перевiряю правильнiсть засвоєння прийомiв та способiв виконання операцiй учнями. Викликаю одного учня i вiн розповiдає технологiю пiдрублювання краю виробу мережкою.
15. Демонструю готовi вироби, оздобленi мережками, а також тi, в яких краї пiдрубленi мережкою «одинарний прутик». Роздаю iнструкцiйнi картки «Одинарний прутик» (дод. 10), «Подвiйний прутик» (дод. Б), «Роздiльний прутик»(дод. В).
16. Затрати часу 45 хв. ;
17. Робота оцiнюється за якiсть виконаного завдання : зовнiшнiй вигляд, дотримання розмiрiв, вчаснiсть i правильнiсть виконання i найголовнiше за те якого рiвня складностi ви виконували завдання;
18. Зараз кожний приступає до виконання завдання.
VІ. 2. САМОСТІЙНА ПРАКТИЧНА РОБОТА УЧНІВ ТА ІНСТРУКТАЖ ВЧИТЕЛЯ: 45 хв.
А. Самостiйна робота учнiв.
4) форми органiзацiї працi учнiв групова.
Б. Інструктаж вчителя:
4) форма проведення фронтальна;
5) змiст цiльових обходiв робочих мiсць учнiв:
1-й обхiд: перевiрка правильностi органiзацiї робочого мiсця i початку роботи;
2-й обхiд: перевiрка правильностi виконання мережок, прийомiв пiдрублювання виробу нею; iнструктування учнiв з виконання окремих операцiй i завдання в цiлому;
3-й обхiд: перевiрка правильностi проведення самоконтролю; концентрацiя уваги учнiв на найефективнiших прийомах виконання операцiй; надання допомоги слабо пiдготовленим до виконання завдання учням;
4-й обхiд: перевiрка правильностi дотримання технiчних умов;
Постiйна перевiрка виконання учнями правил безпеки працi та виробничої санiтарiї;
6) прийняття i попередня оцiнка робiт учнiв.
VІ. 3. ЗАКЛЮЧНИЙ ІНСТРУКТАЖ: 3 хв.
7) пiдведення пiдсумкiв практичної роботи;
8) вiдзначення учнiв, якi найкраще виконали завдання;
9) аналiз найхарактернiших помилок i недолiкiв у роботi учнiв;
VІІІ. Пiдведення вчителем пiдсумкiв ЗАНЯТТЯ: 5 хв.
10) повiдомляю про досягнення цiлей заняття;
11) повiдомляю домашнє завдання : закiнчити вишивання мережки
Додаток 4
Завдання для І – го рiвня
Послiдовнiсть обробки прямої спiдницi
1. Обробка виточок.
2. Обробка тасьми-блискавки.
3. Обробка пояса.
4. Обробка бiчних швiв.
5. Обробка низу.
6. Волого-теплова обробка виробу.
6. Обробка верхнього зрiзу спiдницi пришивним поясом.
Додаток 5
Завдання для ІІ – го рiвня
Послiдовнiсть обробки спiдницi iз зустрiчною складкою
1. Обробка бiчних швiв.
3. Обробка складки.
4. Обробка однобiчної складки.
5. Обробка пояса.
8. Волого-теплова обробка виробу.
10. Обробка зборок.
11. Обробка зустрiчної складки.
12. Обробка низу.
Додаток 6
Завдання для ІІІ – го рiвня
1. Обробка переднього полотнища спiдницi.
2. Обробка клинiв.
4. Обробка низу.
5. Обробка верхнього зрiзу спiдницi обшивкою.
6. Обробка пояса.
7. Обробка рюш.
Додаток7
| № з/п |
Назва неподiльної операцiї |
Графiчне (умовне) зображення |
Технiчнi умови виконання |
Обладнанняiнструменти, пристрої |
| 1 |
Викроїти спiдницю |
Скласти тканину вдвоє i, до згинiв прикрiпити кравецькими шпильками викрiйки спiдницi. Обвести контури та викроїти деталi по намiченим лiнiям |
ножицi, мило, кравецькi шпильки |
| 2 |
Зшити виточки |
Деталь спiдницi скласти лицьовим боком всередину по середнiй лiнiї виточки. Зметати виточки побiчних сторонах, починаючи вiд зрiзiв деталi (довжина змету вального стiбка 1,5см). Зшити вiд зрiзiв, закiнчуючи в кiнцi виточки. Запрасувати в бiк деталi. |
|
| 3 |
|
Скласти деталi спiдницi лицевими сторонами всередину, зметати на вiдстанi 1,4 см i зшити на 1,5см вiд зрiзiв. Обметати зрiзи, розпрасувати. |
|
| 4 |
Обробити застiбку тасьмою-блискавкою |
Приметати тасьму-блискавку до запрасованих зрiзiв спiдницi. Пришити, використовуючи спецiальну лапку. Внутрiшнi краї тасьми настрочити на припуски для швiв. Припрасувати пришиту тасьму блискавку. |
|
| 5 |
|
Обметати та обшити кути продубльованi деталi пояса. Пiдрiзати на 0,2.. 0,5 см припуски на шви в кутах. Вивернути пояс та припрасувати. Приметати на 1см вiд краю та пришити внутрiшню частину пояса до верхнього краю спiдницi на 1,2см. Запрасувати припуск на шов у бiк пояса. Приметати i пришити на вiдстанi 1 см внутрiшнiй зрiз пояса до шва пришивання внутрiшньої частини пояса. Припрасувати пояс у готовому виглядi |
голка, нитки, ножицi, швейна машина, праска, прасувальний стiл, кравецькi шпильки |
| 5 |
Обробка низу |
Заметати низ виробу швом упiдги з закритим зрiзом на 1,5…2 см, надягнути спiдницю та уточнити лiнiю низу. Заметати низ виробу по уточнених лiнiях. Обробити низ виробу. |
голка, нитки, ножицi, швейна машина, праска, прасувальний стiл, кравецькi шпильки |
| 6 |
Волого-теплова обробка |
Видалити тимчасовi нитки змотування.
|
ножицi, праска, прасувальний стiл |
Додаток 8
ІІ рiвень
Технологiчна картка виготовлення спiдницi з зустрiчною складкою
| № з/п |
|
Графiчне (умовне) зображення |
|
|
| 1 |
Викроїти спiдницю |
Скласти тканину вдвоє i до згинiв прикрiпити кравецькими шпильками викрiйки спiдницi. Обвести контури та викроїти деталi по намiченим лiнiям. |
ножицi, мило, кравецькi шпильки |
| 2 |
|
Деталь спiдницi скласти лицьовим боком всередину по середнiй лiнiї виточки. Зметати виточки побiчних сторонах, починаючи вiд зрiзiв деталi (довжина змету вального стiбка 1,5см). Зшити вiд зрiзiв, закiнчуючи в кiнцi виточки. Запрасувати в бiк деталi. |
голка, нитки, ножицi, швейна машина, праска, прасувальний стiл, кравецькi шпильки |
| 3 |
Обробити складку |
|
голка, нитки, ножицi, швейна машина, праска, прасувальний стiл, кравецькi шпильки |
| 3 |
|
|
голка, нитки, ножицi, швейна машина, праска, прасувальний стiл, кравецькi шпильки |
| 4 |
Обробити застiбку тасьмою-блискавкою |
Приметати тасьму-блискавку до запрасованих зрiзiв спiдницi. Пришити, використовуючи спецiальну лапку. Внутрiшнi краї тасьми настрочити на припуски для швiв. Припрасувати пришиту тасьму блискавку. |
голка, нитки, ножицi, швейна машина, праска, прасувальний стiл, лапка для вшивання тасьми-блискавки, кравецькi шпильки |
| 5 |
Обробка пояса |
Обметати та обшити кути продубльованi деталi пояса. Пiдрiзати на 0,2.. 0,5 см припуски на шви в кутах. Вивернути пояс та припрасувати. Приметати на 1см вiд краю та пришити внутрiшню частину пояса до верхнього краю спiдницi на 1,2 см. Запрасувати припуск на шов у бiк пояса. Приметати i пришити на вiдстанi 1 см внутрiшнiй зрiз пояса до шва пришивання внутрiшньої частини пояса. Припрасувати пояс у готовому виглядi |
голка, нитки, ножицi, швейна машина, праска, прасувальний стiл, кравецькi шпильки |
| 5 |
Обробка низу |
|
голка, нитки, ножицi, швейна машина, праска, прасувальний стiл, кравецькi шпильки |
| 6 |
Волого-теплова обробка |
Видалити тимчасовi нитки змотування.
Попрасувати вирiб.
|
|
Додаток 9
ІІІ рiвень
Технологiчна картка виготовлення спiдницi в клини
| № з/п |
Назва неподiльної операцiї |
Графiчне (умовне) зображення |
Технiчнi умови виконання |
Обладнання, iнструменти, пристрої |
| 1 |
Викроїти спiдницю |
|
ножицi, мило, кравецькi шпильки |
| 2 |
Скласти клини лицьовим боком всередину, зметати на вiдстанi 1,4 см вiд зрiзiв. Зшити вiд зрiзiв на 1,5 см. Припуски обметати i запрасувати або розпрасувати. |
голка, нитки, ножицi, швейна машина, праска, прасувальний стiл, кравецькi шпильки |
| 4 |
|
голка, нитки, ножицi, швейна машина, праска, прасувальний стiл, лапка для вшивання тасьми-блискавки, кравецькi шпильки |
| 5 |
Продублювати та обметати деталi обшивки. Скласти лицьовим боком всередину i приметати обшивку на вiдстанi 1см вiд зрiзу до верхнього краю спiдницi, прокласти машинну строчку. Вивернути на лицеву сторону, виметати та обшити в кант на 0,1-0,2 см вiд верхнього краю. Припрасувати обшивку у готовому виглядi |
голка, нитки, ножицi, швейна машина, праска, прасувальний стiл, кравецькi шпильки |
| 5 |
Обробка низу |
Заметати низ виробу на 1,5…2 см, надягнути спiдницю та уточнити лiнiю низу. Заметати низ виробу по уточнених лiнiях. Обробити низ виробу. |
голка, нитки, ножицi, швейна машина, праска, прасувальний стiл, кравецькi шпильки |
| 6 |
Волого-теплова обробка |
Видалити тимчасовi нитки змотування.
Попрасувати вирiб
|
ножицi, праска, прасувальний стiл |
·
Додаток 10
Інструкцiйна картка виконання мережки «одинарний прутик»
Навчальна мета: навчитися виконувати мережку одинарний прутик.
Об’єкт роботи: зразок з вишитою мережкою.
| № п/п |
Змiст i послiдовнiсть виконання операцiй |
Графiчне зображення операцiй |
| 1. |
Закрiпити робочу нитку |
| 2. |
|
| 3. |
Залишити зверху i знизу по 2 нитки, пiдрiзати 4 нитки, розмiщенi посерединi закрiпки i витягнути їх |
| 4 |
Бiля лiвої закрiпки закрiплюємо робочу нитку i набираємо на голку 4 вертикальнi нитки тканини. |
| 5 |
Обкрутити цi нитки i вколоти голку за 2 нитки числитi. Зробити весь нижнiй ряд стiбкiв |
| 6 |
Закрiпити нижнiй ряд i голку перемiстити вгору, пiд нитками закрiпити. Зразок повернути |
| 7 |
|
Завдання ІІ i ІІІ рiвня
Інструкцiйна картка виконання мережки «подвiйний прутик»
Тема: Вишивання мережок та оздоблення ними виробiв.
Навчальна мета: навчитися виконувати мережку подвiйний прутик.
Об’єкт роботи: зразок з вишитою мережкою.
Пристрої та матерiали: голка (№ 80), нитки вишивальнi (№ 60,80), ножицi малi з загостреними кiнцями та середнi, тканина полотняного переплетення
| № п/п |
Змiст i послiдовнiсть виконання операцiй |
Графiчне зображення операцiй |
| 1. |
Закрiпити робочу нитку |
| 2. |
По краях мережки зробити закрiпки по 15 стiбкiв. Витягнути 2 нитки пiткання i виконати нижнiй ряд прутика, закрiпити нитку |
| 3. |
|
| 4 |
Виконати прутик посерединi числитi: вгорi – одинарний, звичайний, внизу – способом «у петлю». Закрiпити нитку, перевiрити правильнiсть виконання шва |
Додаток 12
Завдання ІІІ рiвня
Технологiчна картка виконання мережки «роздiльний прутик»
Тема: Вишивання мережок та оздоблення ними виробiв.
Навчальна мета: навчитися виконувати мережку роздiльний прутик.
Об’єкт роботи: зразок з вишитою мережкою.
Пристрої та матерiали: голка (№ 80), нитки вишивальнi (№ 60,80), ножицi малi з загостреними кiнцями та середнi, тканина полотняного переплетення.
| № п/п |
Змiст i послiдовнiсть виконання операцiй |
Графiчне зображення операцiй |
| 1. |
Закрiпити робочу нитку |
| 2. |
По краях мережки зробити закрiпки з 9-ти стiбкiв, витягнути зайвi нитки i виконати ряд прутика, обкручуючи 4 нитки |
| 3. |
|
| 4 |
Вишивати прутиком iншу частину мережки, беручи на двi нитки з першого i другого прутика, та стягуючи їх в один |
| 5. |
|
Додаток 13
Констатувальна тестова контрольна робота з роздiлу
Варiант 1
1. Якi з перерахованих швейних виробiв належать до поясної групи?
а) сарафан; б) шорти; в) блуза.
а) посерединi тулуба спереду вiд лiнiї талiї до бажаної довжини;
б) по вертикалi вiд лiнiї талiї до бажаної довжини;
в) по серединi спини вiд лiнiї талiї до бажаної довжини.
а) 4; б) 6; в) 5.
4. Якi є види складок?
а) однобiчнi; б) двобiчнi; в) багатошаровi.
а) кози; б) вiвцi; в) кроля.
6. Яка з зазначених умов стала вирiшальною для появи моди на одяг?
б) машиновiдкриття крупних виробництв;
в) винайдення швейної машини.
1. Якi з перерахованих швейних виробiв належать до плечової групи?
а) сукня; б) брюки-капрi; в) комбiнезон.
2. Якi з перелiчених чинникiв впливають на прибавку?
а) силует; б) довжина; в) облягання.
а) пiвсонце; б) клинка; в) сонце.
4. На якi види подiляються двобiчнi складки?
а) бантовi; б) зустрiчнi; в) рiзностороннi.
5. Якi бувають шерстянi тканини?
а) пальтовi; б) костюмнi; в) брючнi.
6. Якi з перелiчених виробiв належать до поясного вбрання українських жiнок:
а) плахта; б) запаска; в) брючна.
| № варiанта |
ня
|
Еталон вiдповiдей
|
Число Р
|
| І |
1 |
|
3 |
| І |
2 |
а (-), б (+),в (-) |
3 |
| І |
3 |
а (-), б (+),в (-) |
3 |
| І |
4 |
|
3 |
| І |
5 |
а (-), б (+),в (-) |
3 |
| І |
6 |
|
3 |
| Загальне сумарне число |
18 |
| ІІ |
1 |
а (+), б (-),в (-) |
3 |
| ІІ |
2 |
а (+), б (-),в (-) |
3 |
| ІІ |
3 |
а (+), б (+),в (-) |
3 |
| ІІ |
4 |
а (+), б (+),в (-) |
3 |
| ІІ |
5 |
а (+), б (+),в (-) |
3 |
| ІІ |
6 |
а (+), б (+),в (-) |
3 |
| Загальне сумарне число |
18 |
| Разом |
36 |
| 
