Використання методу вправ у навчаннi
План
1. Метод вправ як основний вид практичних методiв навчання
3. Нагромадження практичного чуттєвого досвiду методами вправляння
1. Метод вправ як основний вид практичних методiв навчання
Практичнi методи навчання досить поширенi у початкових класах. Бiльше того, у формуваннi рiзноманiтних умiнь i навичок вони Є основним засобом. Жоден урок мови, читання, математики, малювання, музики, фiзичного виховання i трудового навчання не можна побудувати без застосування цих методiв.
Види практичних методiв:
навчальнi вправи;
iгровi вправи;
лабораторнi дослiди;
Практичнi методи використовуються у взаємодiї слова вчителя з рiзними видами унаочнення. Основним видом практичних методiв у початковiй школi є вправи - багаторазове повторення навчальних дiй з метою формування умiнь i навичок. Вправи можуть мати рiзну психологiчну основу виконання. В одних домiнують розумовi дiї, в iнших - практичнi, однi тренують слуховi, iншi - зоровi або тактильнi вмiння.
2. Педагогiчне керiвництво виконанням вправ
Особливiсть вправ - їх багаторазове виконання. Однак просте вiдтворення дiй, якi формують певне вмiння чи навичку, малоефективне й нецiкаве для молодших учнiв. Педагогiчне керiвництво виконанням вправ передбачає: мотивацiю, доведення до свiдомостi дитини мети виконання певних дiй, їх усталеної послiдовностi; врахування умов, в яких вони вiдбуваються; аналiз виконання, виявлення причин допущених помилок; пошук можливостей удосконалення вмiнь i навичок з урахуванням iндивiдуальних досягнень учнiв.
Формування вмiнь у процесi вправляння вiдбувається на основi поступового ускладнення умов виконання вправ. Спочатку дiти засвоюють спосiб дiї за зразком, який показує i коментує вчитель, потiм вправляються з опорою на рiзнi види педагогiчної пiдтримки (пам'ятка виконання аналогiчних дiй): пiсля цього виконують вправи без пiдтримки, зберiгаючи в пам'ятi спосiб виконання; нарештi, виконують вправи на застосування засвоюваного способу дiї в нових умовах.
У системi урокiв, метою яких є формування певних умiнь, способiв дiй, треба розподiляти рiзнi види вправ, що мають вiдповiдати таким основним критерiям оптимiзацiї: цiлеспрямованiсть, системнiсть i мiра. Учитель має подбати про те, щоб система вправ:
1) була спрямована на розвиток i закрiплення рiзних якостей знань i умiнь (повноти, мiцностi, усвiдомленостi, гнучкостi);
2) забезпечувала достатню повторюванiсть вправ за видами i кiлькiстю протягом вивчення всiєї теми;
3) передбачала економну форму пред'явлення, коли до одного запису, малюнка, об'єкта тощо можна поставити кiлька тренувальних завдань;
4) включала рiзнi форми керування роботою учнiв залежно вiд ступеня засвоєння ними матерiалу та рiвня готовностi (опора на зразок, таблицю, пооперацiйне коментування, контроль кiнцевих результатiв тощо).
Через рiзноманiтне вправляння розвиваються руховi вмiння i навички учнiв. Щоб праця давала дiтям задоволення, їхнi руки мають бути вправними, натренованими в швидкому, точному, координованому виконаннi багатьох рухiв, потрiбних у рiзних навчальних дiях.
На уроках фiзичного виховання чи математики дiти iз заплющеними очима виконують iгровi вправи на визначення напрямку руху за певним звуком. Де б'ють м'яч: злiва, справа, спереду чи позаду? Куди пiшов учень: до дверей чи до столу? З якого ряду учениця пiшла до дошки? До якої парти пiдiйшов учитель? Скiльки вiн зробив крокiв? Звiдки чути дзвiночок?
Корисне й цiкаве для дiтей тренування слухової чутливостi в процесi iгрових вправ на розрiзнювання звукiв ("Злови звук", "Який звук заблукав?"), iмiтацiю ("Чарiвне дзеркальце", "Луна") тощо.
певний стан, процеси, - спецiальне завдання урокiв мови. Й на iнших уроках доцiльнi такi вправи, як фонетична зарядка, розучування скоромовок, лiчилок.
лiтери. Значно ефективнiшим є опосередкований шлях - тренування вiдповiдних м'язiв руки дитини, координацiї рухiв у таких видах дiяльностi, якi, здавалося б, далекi вiд письма. Зокрема, для розвитку м'язiв руки, точностi рухiв на уроках малювання, працi та фiзичного виховання першокласники виконують рiзнi тренувальнi вправи, якi подобаються дiтям.
диктанту був привабливий для дiтей вiзерунок, орнамент тощо. Кориснi також вправи на розфарбовування, домальовування, штрихування, доповнення, з'єднування.
На увагу педагога заслуговують i такi форми роботи:
"слiпе" лiплення - дитина iз заплющеними очима лiпить за зразком;
складання iндивiдуально або в групi композицiй з рiзноманiтних природних та iнших матерiалiв;
iгри з "Чарiвним мiшечком", мета яких - розпiзнавання вiдомих предметiв навпомацки;
iгри-змагання на швидкiсть зав'язування i розв'язування вузлiв на товстих рiзноколiрних шнурах;
виконання iгрових завдань, що потребують погоджених дiй правої i лiвої руки, погоджених дiй для роботи в парi;
гра "Безпомилкова дiя" - вправляння у точностi, виразностi рухiв (з музичним супроводом, без нього, сфантазованих на задану тему).
3. Нагромадження практичного чуттєвого досвiду методами вправляння
Нагромадження практичного чуттєвого досвiду з рiзних джерел сприймання - та основа, яка прискорює розвиток процесiв мислення, мовлення, загострює увагу; багатшими стають iнтелектуальнi почуття, фантазiя дiтей. Учитель i вихователь мають використовувати щонайменшу можливiсть для розвитку процесiв сприймання, збагачення зорової пам'ятi, практичних дiй учнiв.
Помiтне мiсце належить оволодiнню учнями дослiдницькими та практичними вмiннями, необхiдними для вивчення природи. За програмою, завершуючи початкове навчання, четвертокласники повиннi вмiти орiєнтуватися на мiсцевостi за сонцем i компасом, користуватися простим планом, визначати вiдстань за масштабом, розрiзняти рослини, спостерiгати за рослинами, тваринами, погодними умовами (вимiрювати температуру, визначати напрямок вiтру) тощо.
Опануванню цих та iнших практичних умiнь сприяє проведення предметних урокiв, на яких учнiв ознайомлюють з об'єктами та явищами природи на основi дослiдницьких методiв, посилення ролi самостiйної роботи пiд час визначення сталих ознак природних об'єктiв.
У процесi формування й закрiплення природничих понять важливий вид практичних вправлянь - схематичне малювання й креслення. Особливо корисна ця робота пiд час формування понять: план, масштаб, карта, низовина, височина, горб; джерело, струмок, рiчка; озеро, болото; Земля-планета; доба, рiк. Скажiмо, в 3-му класi вивчається тема "Рiвнини, яри", мета якої - дати учням уявлення про рiвнини та яри й навчити розрiзняти їх на картi за умовними позначеннями. Учитель спершу виявляє знання учнiв про рiвнину та яр з опорою на наочнiсть (таблицю й карту). Пiсля цього учнi читають статтю "Рiвнини", за текстом якої креслять схеми-малюнки низовини, височини, горба.
Звичайно, самостiйне виконання малюнкiв-схем потребує вiд дiтей певних навичок. Тому добре, щоб розповiдь учителя супроводжувалася малюванням на дошцi, щоб учнi могли бачити зразок правильного виконання схематичного малюнка. Скажiмо, в 3-му класi, пояснюючи новий матерiал на тему "Озера i болота", вчитель може супроводжувати свою розповiдь схематичним зображенням перетворення озера в болото.
На уроках природознавства додiльною є i рiзноманiтна робота практичного характеру з рулеткою, термометром, терезами, флюгером; виготовлення макетiв тощо.
Учнi 2-3-х класiв можуть за описом у пiдручнику виконувати нескладнi дослiди. Наприклад, у 2-му класi вони можуть цiлком самостiйно проводити дослiди на виявлення властивостей повiтря, снiгу й льоду, води при нагрiваннi та охолодженнi: умов, необхiдних для життя рослин. У 3-му класi доцiльно проводити дослiди на виявлення властивостей (твердiсть, колiр, блиск тощо) кам'яного вугiлля та iнших корисних копалин.
за кроком, проробити все по черзi. Учитель записує на дошцi запитання, на якi учням треба буде вiдповiсти по завершеннi самостiйних спостережень.
Спостереження, дослiди в поєднаннi iз самостiйною практичною дiяльнiстю поступово формують у дiтей практичнi вмiння користуватися навчальними приладами (гномоном, флюгером, снiгомiрною рейкою, компасом, термометром, рулеткою тощо).
Висновки
програми з цих предметiв (особливо з художньої працi) дають учителям можливiсть поєднувати рiзнi види навчальної та iгрової дiяльностi: художнє слово, музику, кольорознавство, ритмiчнi рухи тощо для формування практичних умiнь.
Отже, практичнi методи - важливий i незамiнний засiб формування в молодших учнiв рiзноманiтних умiнь, навичок, практичних дiй. Вони переважно реалiзуються через систему навчальних та iгрових вправ, застосовуваних у процесi закрiплення, повторення, а також на предметних уроках та екскурсiях, пiд час виконання практичних робiт.
Список використаної лiтератури
1. Волкова Н. П. Педагогiка. -Київ. - Академiя. - 2001. - С. 196 - 201
2. Педагогiка /за ред. М. Д. Ярмаченка. - К., 1986.
3. Савченко О. Я. Розвиток пiзнавальної самостiйностi молодших школярiв. - К.: Радянська школа, 1982.
4. Форми навчання в школi / За ред. Ю.І. Мальованого. - К., 1992. - С. 4-40
| 
