Загальна характеристика мультимедійних засобів як методу музичного виховання

Загальна характеристика мультимедiйних засобiв як методу музичного виховання ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА МУЛЬТИМЕДІЙНИХ ЗАСОБІВ ЯК МЕТОДУ МУЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ (реферат) Важливим аспектом, що визначає характер змiн у системi освiти, є науково-технiчний прогрес та його вплив на соцiальнi та суспiльнi вiдносини. Комп’ютернi технологiї постiйно вдосконалюються, стають бiльш насиченими, ємними, гнучкими, продуктивними, нацiленими на рiзноманiтнi потреби користувачiв. Промисловiсть та мас-медiа стали першими «сферами-користувачами» мультимедiйних розробок. Навчання з використанням мультимедiйних засобiв також уперше здiйснювалося у сферi виробництва для пiдвищення квалiфiкацiї персоналу. Американськi дослiдники дiйшли висновку, що використання засобiв мультимедiйних технологiй у процесi навчання дозволяє iстотно пiдвищити показники змiстового розумiння та запам’ятовування запропонованого матерiалу. Серед причин, частiше за iншi, називали можливiсть синкретичного навчання (одночасно зорового та слухового сприйняття матерiалу), активну участь в управлiннi поданням матерiалу, легке повернення до тих роздiлiв, якi потребують додаткового аналiзу. Сучаснi освiтнi комп’ютернi програми (електроннi пiдручники, комп’ютернi задачники, навчальнi посiбники, гiпертекстовi iнформацiйно-довiдковi системи – архiви, каталоги, довiдники, енциклопедiї, тестуючi та моделюючi програми-тренажери тощо) розробляються на основi мультимедiйних технологiй, якi виникли на стику багатьох галузей знання. На нових витках прогресу вiдстань мiж новими технiчними розробками та освiтою скорочується. унiверсальнiсть її освiти. У розв’язаннi цих проблем важливе мiсце займає комп’ютерне програмне забезпечення освiтнього процесу. Інформацiйнi технологiї та їх вплив на змiст освiти, методика та органiзацiя навчання залишаються актуальною темою педагогiчних дослiджень. Останнiми роками увагу педагогiв та вчених привернули мультимедiйнi технологiї (ММТ). Пiд мультимедiйною технологiєю О. Пiнчук розумiє технологiю, яка окреслює порядок розробки, функцiонування та застосування засобiв обробки iнформацiї рiзних модальностей. Говорячи про рiзнi аспекти використання мультимедiйних технологiй в освiтi, дослiдниця зосереджує увагу на питаннях використання технiчного засобу навчання або комп’ютерно орiєнтованого засобу навчання “нового” поколiння, якому притаманнi характернi ознаки: можливiсть об’єднання iнформацiї, представленої в рiзних формах (текст, звук, графiка, вiдео, анiмацiя) та iнтерактивний режим роботи з iнформацiєю.[103] О. Пiнчук дає визначення мультимедiйних продуктiв (ММП) як документiв, якi несуть в собi iнформацiю рiзних типiв i припускають використання спецiальних технiчних пристроїв для їх створення та вiдтворення (тобто мультимедiйнi продукти створюються засобами ММТ). Нинi в загальноосвiтнiх навчальних закладах з метою пiдтримки та збагачення навчального плану найчастiше використовують такi мультимедiйнi продукти, як: iнтерактивнi довiдники та матерiали для самоосвiти (словники, енциклопедiї, атласи, самовчителi рiзних мов тощо); освiтнi програми разом з iграми або освiтнi програми з iнтерактивними, подiбними до iгор та розваг, параметрами, мета яких – викликати iнтерес i бажання пiзнавати бiльше.[103] Пiдготовка ефективних освiтнiх ММП багато коштує та потребує послуг бригади висококвалiфiкованих проектувальникiв i технiкiв, якi працюють у командi з педагогами. На думку О. Пiнчук є також проблеми i з використанням готових освiтнiх матерiалiв. Нинi Інтернет i World Wide Web мiстить велику кiлькiсть вузлiв з потенцiйно цiкавим i актуальним матерiалом для музичної освiти. Проте є практичнi труднощi iз знаходженням такого матерiалу, який може швидко включитися до iснуючих навчальних планiв. Взагалi, пiдкреслює вчена, iнтеграцiя освiтнього мультимедiйного матерiалу в навчальнi плани освiтянських закладiв є однiєю з найактуальнiших проблем, так як комп’ютер здатний не тiльки полегшити та зробити цiкавим процес передачi отримання знань, а й стимулювати творчу активнiсть i самостiйну дiяльнiсть учнiв. Про важливiсть використання засобiв мультимедiя з метою повторення, узагальнення та систематизацiї знань Н. Самойленко. На його думку таке використання не тiльки допомагає створити конкретне, наочно-образне уявлення про предмет, явище чи подiю, якi вивчаються, але й доповнити вiдоме новими даними. Вiдбувається не лише процес пiзнання, вiдтворення та уточнення вже вiдомого, але й поглиблення знань. Пiд час роботи з мультимедiйним посiбником важливо зосередити увагу учнiв на найбiльш складну для засвоєння частину, активiзувати самостiйну пошукову дiяльнiсть. кiлькох урокiв i використовуватися вже не як джерело знань (хоч окремi вiдомостi, що вони подають, є новими для учнiв), як основна або додаткова iлюстрацiя до повторення чи засiб вiдтворення та систематизацiї вже здобутих знань.[104] Мультимедiйнi технологiї – це практична реалiзацiя методологiчних i теоретичних основ формування iнформацiйної культури педагога. Сучасному вчителю все складнiше й складнiше бачити себе в освiтньому процесi без допомоги комп'ютера. Георгiй Осипович Аствацатуров вважає що на сьогоднi основна маса вчителiв ще не готова сприймати iнформацiйнi технологiї як нову, невiд'ємну частину людського життя, що має значення не тiльки для виробництва, а i для соцiальної сфери. Незважаючи на заходи, що приймаються, бiльшiсть педагогiв залишаються комп'ютерно безграмотними. Психологи кажуть навiть про так званий «комп'ютерний страх» дорослого. На вiдмiну вiд дитини, якiй освоєння «електронiки» дається в основному досить легко, дорослий, у тому числi й учитель, при навчаннi боїться припуститись помилки, часто шукає виправдання у своїх перших невдачах.[106] технологiй у повсякденнiй практицi вчителя. Необхiдне осмислення нового рiвня iнформацiйного забезпечення в навчаннi, вироблення конкретних методик використання навчальних комп'ютерних програм.[106] сприймати та використовувати навiть добре продуманi готовi програми, оскiльки вiн, як педагог-професiонал, має свою концептуальну лiнiю, своє бачення розв’язання предметної проблеми. Тому тiльки спiльнi зусилля, з одного боку, програмiстiв, якi пiдготували якiснi мультимедiйнi оболонки, та, з iншого боку, – професiоналiв, якi чудово знають свою предметну галузь iз змiстової та методичної точки зору, можуть дати реальний i бажаний ефект у процесi створення навчальних програм.[103] Зважаючи на це, О. Пiнчук вказує на головнi перешкоди ефективному використанню освiтнiх мультимедiйних посiбникiв у навчально-виховному процесi загальноосвiтньої школи: в) повiльна адаптацiя мультимедiйної продукцiї, яка розроблена в iнших країнах, за рахунок вiдмiнностей у мовi, культурi, шкiльних планах; г) труднощi створення працездатної взаємодiючої групи технiкiв i педагогiв для створення нових освiтнiх комп’ютерних продуктiв; д) низький рiвень компетентностi вчителiв у використаннi засобiв ММТ. На погляд О. Пiнчук, якiсний навчальний ММП повинен мати принаймнi такi характеристики: - можливiсть бути використаним для органiзацiї рiзних видiв навчальної дiяльностi; - можливiсть поповнення навчального матерiалу; - методично обґрунтований графiчний iнтерфейс; - можливiсть опрацювання рiзних типiв даних; процесу у школi представляє сканер, що набагато дешевше ксерокса. Завдяки сканеру можна вносити в комп'ютер будь-якi фрагменти текстiв, фотографiї, малюнки, таблицi тощо. Дуже часто Інтернет дозволяє знайти цiкавлячий учня та вчителя наочний матерiал, причому високої якостi. Г. Аствацатуров вважає, що набагато ефективнiше продемонструвати невеликий фрагмент, нiж показувати цiлком навчальний вiдеофiльм, розрахований на цiлий урок, а iнодi й бiльше. Учитель може зробити своєрiдний монтаж мультимедiйного заняття, причому розрахувати його з точнiстю до секунди, з урахуванням особливостей конкретного класу та кожного учня окремо. Як би не був зроблений електронний пiдручник, деякi важливi, на думку вчителя, навчальнi елементи можуть випасти з поля зору. Задача вчителя - сконструювати такий урок, що, на його погляд, мiг би найбiльш ефективно досягти поставленої навчальної мети. На змiну наочному приладдю можуть прийти анiмацiї, рухливi схеми, iлюстрацiї, що з'являються та зникають. Часто у практичнiй дiяльностi вчителя зустрiчається необхiднiсть деякi наочнi прилади показати не вiдразу, а у визначений момент. Зазвичай викладачi на уроках iдуть на хитрiсть, закриваючи частину наочної iнформацiї, що створює деякi незручностi в роботi. Комп'ютер дозволяє виконати вiдеоряд ефективно й у найважливiший для вчителя момент. Опанувавши програму складання презентацiй PowerPoint, учитель сам стає режисером свого заняття. Ця програма дозволяє педагогу створити анiмацiйний опорний конспект уроку, включити вiдео- та аудiо-фрагмент, зобразити в динамiцi якесь явище, подiю, що допоможе учневi легше засвоїти новий навчальний матерiал. На якiсно новому рiвнi проходять заняття з використанням методiв групового навчання, при проведеннi дидактичних iгор, вiкторин, конкурсiв тощо. Таким чином, саме при конструюваннi мультимедiйного уроку цiлком доречнi такi не завжди вдало використовуванi в педагогiчнiй лiтературi термiни, як «режисура», «сценарiй», «дизайн» уроку.[106] Методика роботи з мультимедiйною програмою вважає Н. Самойленко залежить вiд того, чи вона уже вiдома учням, чи вперше вони ознайомлюються з цим засобом навчання. При повторному використаннi застосована програма допомагає не лише вiдтворити навчальний матерiал, а й систематизувати його, поглибити та узагальнити. Якщо ж засоби мультимедiя попередньо не використовувалися, їх дидактичне призначення дещо змiнюється: вони не тiльки вiдтворюють вiдоме, але й подають його в новому висвiтленнi, доповнюють вже вiдоме новими фактами, допомагають узагальнити та систематизувати знання.[103] матерiалу. Пiд час урокiв повторення та узагальнення, на його думку, iнтегруються дидактичнi можливостi, а, отже, методичнi варiанти використання мультимедiйних засобiв, що мають рiзне дидактичне призначення. Це може бути джерело нової навчальної iнформацiї, матерiал для виконання самостiйної роботи чи перевiрки знань учнiв, iлюстрацiя до вже вiдомого матерiалу. Н. Самойленко вiдзначає, що пiд час повторення можуть бути використанi з великою ефективнiстю не лише навчаюча програма повнiстю, але й окремi фрагменти, якщо потрiбно iмiтувати на екранi складний процес або явище, що їх учнi недостатньо засвоїли. Разом з тим окремi демонстрацiї можуть бути успiшно використанi пiд час повторення з метою узагальнення та систематизацiї значного за обсягом матерiалу. Використання засобiв мультимедiя пiд час повторення та узагальнення навчального матерiалу може бути розраховане на проведення самостiйної роботи, порiвняння, розв'язання певних пiзнавальних завдань, на основi яких учнi повиннi краще з'ясувати суть явищ та процесiв, важливiсть подiй, зробити певнi висновки й узагальнення. Застосована в усiх випадках iнформацiя за своїм дидактичним призначенням у цьому випадку виступає як матерiал для самостiйної роботи. У вiдповiдностi до рiзноманiтних навчальних завдань, змiсту та мети повторення мультимедiйнi засоби можуть бути використанi як пiд час пояснення з елементами поточного повторення, так i пiд час окремих урокiв повторення як наочна опора, посiбник до самостiйної роботи або iлюстрацiя до повторення чи як засiб повторення, узагальнення та систематизацiї знань. Вiдповiдно до цього змiнюється мiсце мультимедiйної iнформацiї на уроцi та методичнi прийоми її застосування. [103] активiзацiї iнтелектуальної дiяльностi учнiв. Використання технiчних засобiв дозволяє розглядати музичнi явища в динамiцi їх розвитку, пiдвищуючи силу впливу на емоцiйну сферу учнiв, даючи змогу органiзувати iндивiдуально-диференцiйоване навчання пiд час уроку. [105] Мультимедiйна педагогiчна технологiя з вiдповiдним апаратним i програмним забезпеченням входить у структуру навчально-методичного комплексу i не може розглядатись у вiдривi вiд iнших засобiв – пiдручника, друкованих посiбникiв, нотографiчних матерiалiв тощо. Доведено, що використання комп'ютерних навчальних програм у системi музичної освiти має вiдповiдати її концептуальним засадам i враховувати основнi дидактичнi принципи, що забезпечує ряд iстотних переваг: iндивiдуалiзацiя навчання в умовах колективного навчання; розширення можливостей подання навчальної iнформацiї (колiр, графiка, вiдео, тощо); посилення мотивацiї навчання, обумовлене новизною роботи з комп'ютером; пiдвищення активностi учнiв у навчальному процесi; розширення можливостей вибору навчальних завдань, можливiсть управлiння процесом їх розв'язання; якiсна змiна контролю за дiяльнiстю учнiв, забезпечення гнучкостi в керiвництвi навчальним процесом; автоматизацiя рутинних операцiй у дiяльностi педагога шляхом передачi комп'ютеру частини його функцiй Вiдзначено, що в початковiй музичнiй освiтi практичне застосування здобули тренувально-закрiплюючi i – частково - навчально-iгровi мультимедiйнi програми. Сутнiсть тренувальних музичних програм полягає в тому, що учням пропонується самостiйне розв'язання музичного завдання з використанням комп'ютера. Дiї комп'ютера спрямованi на пiдрахунок знайдених ним помилок i оцiнку якостi виконання завдання. [105] Дослiджуючи особливостi проектування, конструювання та використання в навчально-виховнiй дiяльностi мультимедiйних навчальних посiбникiв Г. Аствацатуров визначає урок, як безпосереднiй iнструмент реалiзацiї основних iдей iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй, що вимагає максимально ретельної його пiдготовки. Саме уроки є тим лакмусовим папiрцем, якi показують ефективнiсть тiєї або iншої розробки. Це одночасно й кiнцевий результат, i остання стадiя оформлення, реалiзацiї iдей, закладених розробниками тих або iнших технологiй. Пiдготовка подiбних урокiв вимагає ще бiльш ретельної пiдготовки, нiж у звичайному режимi. Такi поняття, як сценарiй уроку, режисура уроку – в цьому випадку не просто новомоднi термiни, а важлива складова частина пiдготовки до уроку. Проектуючи майбутнiй мультимедiйний урок, учитель повинен продумати послiдовнiсть технологiчних операцiй, форми i способи подачi iнформацiї на великий екран. Варто вiдразу ж замислитися над тим, як учитель керуватиме навчальним процесом, яким чином будуть забезпеченi педагогiчне спiлкування на уроцi, постiйний зворотний зв'язок з учнями, розвиваючий ефект навчання. [106] статтях, присвячених цiй темi, часто зустрiчається вираз «урок з мультимедiйною пiдтримкою». Цiлком очевидно, що так називають урок, де мультимедiа використовується для пiдсилення навчального ефекту. На такому уроцi вчитель залишається одним з головних учасникiв освiтнього процесу, часто й головним джерелом iнформацiї, а мультимедiйнi технологiї застосовуються ним для пiдсилення наочностi, для пiдключення одночасно кiлькох каналiв подання iнформацiї, для доступнiшого пояснення складного нового матерiалу. У будь-який момент учитель може за допомогою гiперпосилань перейти до деталiзацiї iнформацiї, «оживити» матерiал, який вивчається, за допомогою анiмацiї i т. д. Цiлком очевидно, що ступiнь i час мультимедiйної пiдтримки уроку можуть бути рiзними: вiд декiлькох хвилин до повного циклу. Проте мультимедiйний урок може виступати i як «мiнi-технологiя», тобто як пiдготовлена тим або iншим автором розробка з заданими навчальними цiлями та завданнями, орiєнтована на певнi результати навчання. Такий урок володiє достатнiм набором iнформацiйної складової, дидактичним iнструментарiєм. При його проведеннi iстотно змiнюється роль учителя, який у цьому випадку є, перш за все, органiзатором, координатором пiзнавальної дiяльностi учнiв. Проведення уроку в режимi мiнi-технологiї зовсiм не означає, що вчитель позбавлений можливостi маневру та iмпровiзацiї. Нiчого дивного не буде в тому, що у бiльш досвiдченого вчителя подiбний урок може заграти новими гранями, пройти цiкавiше, динамiчнiше, нiж у його молодого колеги. Проте урок – мiнi-технологiя передбачає iстотне зменшення «педагогiчного браку» навiть педагогом-початкiвцем. При проектуваннi майбутнього мультимедiйного уроку розробник повинен замислитися над тим, якi цiлi вiн переслiдує, яку роль цей урок грає в системi урокiв по темi, що вивчається, або всього навчального курсу. Яке призначення мультимедiйного уроку: - для вивчення нового матерiалу, подання новiй iнформацiї; - для закрiплення пройденого, вiдпрацювання навчальних умiнь i навичок; - для повторення, практичного застосування отриманих знань, умiнь, навичок; - для узагальнення, систематизацiї знань. [106] Слiд вiдразу визначити: завдяки чому посилиться навчальний i виховний ефект уроку, чи це буде просто данина новомодним захопленням. Мультимедiйний урок може досягти максимального навчального ефекту, якщо вiн є осмисленим цiлiсним продуктом, а не випадковим набором слайдiв. Певний набiр усної, наочної, текстової iнформацiї перетворює слайд на навчальний епiзод. Розробник має прагнути перетворити кожен з епiзодiв на самостiйну дидактичну одиницю. Педагогiчнi довiдники визначають дидактичну одиницю, як логiчно самостiйну частину навчального матерiалу, що за своїм обсягом i структурою вiдповiдає таким компонентам наповнення, як поняття, теорiя, закон, явище, факт, об'єкт тощо. Дидактична одиниця складається з одного або декiлькох фреймiв. ФРЕЙМ – мiнiмальний опис явища, факту, об'єкта, при видаленнi з якого будь-якої складової частини це явище, факт або об'єкт припиняють пiзнаватися (класифiкуватися), тобто опис втрачає сенс. Набiр пов'язаних за суттю та логiкою фреймiв складає дидактичну одиницю. Таким чином, готуючи навчальний епiзод i розглядаючи його як дидактичну одиницю, розробник повинен уявляти, якi навчальнi завдання вiн переслiдує цим епiзодом, якими засобами вiн досягне їх реалiзацiї. буде довго й марно мучитися над ними; але пов'яжiть iз картинками двадцять таких слiв – i дитина засвоїть їх на льоту. Ви пояснюєте дитинi дуже просту думку, i вона вас не розумiє; ви пояснюєте тiй же дитинi складну картину, i вона вас розумiє швидко... Якщо ви входите у клас, вiд якого важко добитися слова (а таких класiв у нас немало), почнiть показувати картинки, i клас заговорить, а головне, заговорить вiльно». до подання наочностi, якi окреслює Г. Аствацатуров. 1. Упiзнаванiсть наочностi, яка повинна вiдповiдати письмовiй або уснiй iнформацiї. 2. Динамiка подання наочностi. Час демонстрацiї має бути оптимальним, причому вiдповiдати навчальнiй iнформацiї, що вивчається в даний момент. Дуже важливо не перестаратися з ефектами. 3. Продуманий алгоритм вiдеоряду зображень. Пригадаймо уроки, де вчитель закривав (перевертав) пiдготовленi наочнi посiбники, щоб показати їх у необхiдний момент. Це було вкрай незручно, вiднiмало у вчителя час, втрачався темп уроку. Засоби мультимедiа дають учителевi можливiсть представити необхiдне зображення з точнiстю до митi. Учителевi досить детально продумати послiдовнiсть подачi зображень на екран, щоб навчальний ефект був максимально великим. 4. Оптимальний розмiр наочностi. Причому це стосується не лише мiнiмальних, а й максимальних розмiрiв, якi теж можуть негативно впливати на навчальний процес, сприяти швидшiй стомлюваностi учнiв. Учителевi слiд пам'ятати, що оптимальний розмiр зображення на екранi монiтора в жодному випадку не вiдповiдає оптимальному розмiру зображення великого екрану проектора. 5. Оптимальна кiлькiсть представлених зображень на екранi. Не слiд захоплюватися кiлькiстю слайдiв, фото та iн., якi вiдволiкають учнiв, не дають зосередитися на головному. [106] При пiдготовцi навчального епiзоду перед учителем обов'язково постане проблема подання друкарського тексту. На думку Г. Аствацатурова необхiдно звернути увагу на наступнi вимоги до тексту: - структура; - об'єм; Текст з екрану повинен виступати як одиниця спiлкування. Вiн має або пiдлеглий характер, що допомагає вчителевi пiдсилити смислове навантаження, або є самостiйною одиницею iнформацiї, яку вчитель навмисно не озвучує. Природно, коли на екранi з'являються визначення термiнiв, ключовi фрази. Часто на екранi ми бачимо своєрiдний тезовий план уроку. У такому разi головне не перестаратися. Давно очевидно, що великий об'єм тексту погано сприймається з екрану. Учитель повинен прагнути по можливостi замiнити друкований текст наочнiстю. По сутi, це теж текст, але поданий iншою мовою. Важливим є й те, як буде представлений друкований текст з екрану. Так само, як i наочнiсть, текст повинен з'явитись у заздалегiдь продуманий учителем час. Учитель або коментує поданий текст, або пiдсилює подану ним усну iнформацiю. Дуже важливо, щоб учитель у жодному випадку не дублював текст з екрану. Тодi в учнiв не виникне iлюзiї зайвої ланки iнформацiї, яка надходить. Хоча можливi й випадки, коли дублювання друкованого тексту вчителем або учнем дидактично виправдане. Такий прийом використовується в початковiй школi, коли вчитель досягає комплексного пiдходу в навчаннi, пiдключаючи рiзнi канали сприйняття. Дублювання друкованого тексту обов'язкове також у будь-якому вiцi при проведеннi мультимедiйних дидактичних iгор. Цим учитель досягає рiвних умов для всiх учнiв: як тих, хто легше сприймає усну iнформацiю, так i тих, хто легше засвоює iнформацiю друкованого тексту. [106] Займаючись пiдготовкою мультимедiйного уроку, Г. Аствацатуров вказує на те, що розробник повинен мати хоч б елементарнi уявлення про колiр, колiрну гаму, що може успiшно позначитися на проекуваннi колiрного сценарiю навчального епiзоду. Не слiд нехтувати рекомендацiями психологiв, дизайнерiв про вплив кольору на пiзнавальну дiяльнiсть учнiв, про поєднання кольорiв, оптимальну кiлькостi кольорiв на екранi тощо. Слiд звернути увагу й на те, що колiрне сприйняття на екранi монiтора i на великому екранi значно вiдрiзняються, i мультимедiйний урок необхiдно готувати насамперед з розрахунком на екран проектора. Важливе значення має й використання на уроцi звуку. Звук може грати роль: - шумового ефекту; - звукової iлюстрацiї; - звукового супроводу. [106] Як шумовий ефект звук може використовуватися для привернення уваги учнiв, переключення на iнший вигляд навчальної дiяльностi. Наявнiсть мультимедiйної колекцiї звукових ефектiв зовсiм не означає обов'язкове їх вживання. Шумовий ефект має бути дидактичний виправданим. Наприклад, у разi проведення мультимедiйної дидактичної гри уривчастий шумовий ефект може стати сигналом до початку обговорення поставленого запитання або, навпаки, сигналом до завершення обговорення i необхiдностi подання вiдповiдi. Використання звукових iлюстрацiй є важливим елементом мультимедiйного уроку музики. Зважаючи на те, що школи здебiльшого не забезпеченi якiсними музичними iнструментами, на яких можна музичнi iлюстрацiї на належному рiвнi, вчителi не завжди володiють високопрофесiйними виконавськими навичками, використання мультимедiї значно значно полiпшує сприйняття музичного матерiалу, який вивчається на уроцi. Нарештi, звук може грати роль навчального звукового супроводу наочного зображення, анiмацiї, вiдеоролика. У цьому випадку вчителевi слiд ретельно зважити, наскiльки рацiонально використовувати на уроцi звуковий супровiд. Сучаснi технологiї, як вiдомо, дозволяють успiшно використовувати в мультимедiйному уроцi фрагменти вiдеофiльмiв. Використання вiдеоiнформацiї та анiмацiї може значно пiдсилити навчальний ефект. Саме фiльм, а точнiше невеликий навчальний фрагмент, найбiльшою мiрою сприяє вiзуалiзацiї навчального процесу, представленню анiмацiйних результатiв, iмiтацiйному моделюванню рiзних процесiв в реальному часi навчання. Там, де в навчаннi не допомагає нерухома iлюстрацiя, таблиця, може допомогти багатовимiрна рухлива фiгура, анiмацiя, кадроплан, вiдеосюжет i багато iншого. Проте при використаннi вiдеоiнформацiї не слiд забувати про збереження темпу уроку. Вiдеофрагмент має бути гранично коротким за часом, причому вчителевi необхiдно попiклуватися про забезпечення зворотного зв'язку з учнями. Тобто вiдеоiнформацiя повинна супроводжуватися низкою запитань розвиваючого характеру, що викликають дiтей на дiалог, коментування того, що вiдбувається. У жодному випадку не варто допускати перетворення учнiв у пасивних глядачiв. Отже, даючи загальну характеристику мультимедiйним засобам як методу музичного виховання можемо пiдсумувати наступне: - мультимедiйним називаємо такий урок, на якому використовують багатосередовищне подання iнформацiї за допомогою технiчних засобiв, перш за все, комп'ютера; - мультимедiйний урок може досягти максимального навчального ефекту, якщо вiн є осмисленим цiлiсним продуктом, а не випадковим набором слайдiв, певний набiр усної, наочної, текстової iнформацiї перетворює слайд на навчальний епiзод; - готуючи навчальний епiзод i розглядаючи його як дидактичну одиницю, вчитель повинен уявляти, якi навчальнi завдання вiн переслiдує цим епiзодом, якими засобами вiн досягне їх реалiзацiї. Список використаних джерел 1. Апраксина О. А. Методика музикального воспитания в школе: Учебное юсобие. -М.: Просвещение, 1983. -224 с. 3. Газман О. С, Харитонова Н. Е. В школу с игрой: Книга для учителя. -М.: Просвещение, 1991. - 96 с. 4. Кабалевський Д. Про трьох китiв та iншi цiкавi речi. - К.: Муз. Україна,1973. -190с. 6. Олексюк О. Музична педагогiка: Навчальний посiбник. – К.: КНУКiМ, 2006. – 188 с. 7. Островський В. М., Сидiр М. В. Вчимося музики. 1 клас. Посiбник-зошит для загальноосвiтнiх навчальних закладiв. - Тернопiль: Навчальна книга - Богдан. - 2007. - 64 с. 9. Ростовський О. Я. Методика викладання музики в початковiй школi. - Тернопiль: Богдан, 2000. -215 с. 11. Сисоєва С. О. Пiдготовка вчителя до формування творчої особистостi учня. - К.: Полiграф книга, 1996. - 406 с. 12. завдання на уроках музики // Початкова школа. - 1997. -№ 6. -С. 30-33. 13. Уланова С. І. Свiтоглядно-методологiчнi основи формування музично-естетичної культури // Художня освiта i проблема виховання молодi. 36. наук, статей. - К.: Мiносвiти України, ІЗМН, 1997. - С. 3-11. 14. Черноиваненко Н. М., Дмитриева Л. Г. Методика музыкального воспитания в школе. - М.: Просвещение, 1989. - 207 с.