Вищий навчальний заклад
Харкiвський iнститут економiки ринкових вiдносин та менеджменту
Реферат
на тему
Завдання щодо вдосконалення вищої освiти в Українi у контекстi вимог Болонського процесу
Виконав студент Перевiрив
ІІІ курсу
заочного вiддiлення
економiчного факультету
за спецiальнiстю
„ Облiк i аудит “
Лубни 2008 рiк
План
І. Концепцiя вдосконалення освiтнього процесу на економiчних факультетах класичних унiверситетiв України в контекстi Болонського процесу
Передмова
2. Запровадження європейської системи кредитiв ЕСТ8
3. Збiльшення кiлькостi предметiв вiльного вибору студента шляхом введення спецiалiзацiї в рамках загальних спецiальностей
4. Розширення навчальних дисциплiн
5. Змiна спiввiдношення мiж аудиторними та поза аудиторними заняттями
6. Запровадження новiтнiх форм викладання дисциплiн
7. Вдосконалення критерiїв оцiнювання знань студентiв
8. Розширення сфери застосування iноземної мови професiйного спрямування в навчальному процесi
1. Загальнi положення
3. Порядок ведення Плану
4. Контроль за виконанням Планiв
КОНЦЕПЦІЯ ВДОСКОНАЛЕННЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ НА ЕКОНОМІЧНИХ ФАКУЛЬТЕТАХ КЛАСИЧНИХ УНІВЕРСИТЕТІВ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ БОЛОНСЬКОГО ПРОЦЕСУ
В основi Болонського процесу, що офiцiйно розпочався у 1999 р., лежать два основних документи: Болонська декларацiя та Празьке комюнiке.
Болонська декларацiя,
прийнята 19 червня 1999 р. у м. Болонья (Італiя), передбачала 6 основних напрямiв вдосконалення системи вищої освiти у Європi:
1. Прийняття загальної системи порiвняльних освiтньо-квалiфiкацiйних рiвнiв (зокрема через затвердження додатка до диплома).
2. Запровадження двох циклiв навчання: бакалавр — магiстр.
4. Забезпечення мобiльностi студентiв i викладачiв у межах освiтнього простору.
5. Сприяння європейськiй спiвпрацi у сферi забезпечення якостi освiти.
6. Поширення європейських стандартiв у галузi вищої освiти (зокрема щодо розробки навчальних планiв, спiвробiтництва мiж освiтнiми закладами, схем мобiльностi та iнтегрованих навчальних, дослiдних i виховних програм).
Празьке комюнiке,
3. Сприяння пiдвищенню привабливостi європейського простору вищої освiти для iнших регiонiв свiту.
Пiдписання Україною у травнi 2005 р. Болонської декларацiї вимагає розробки та виконання програми реформування процесу пiдготовки фахiвцiв найвищого рiвня з метою його наближення до єдиних європейських вимог.
Класичнi унiверситети столiттями формували традицiї пiдготовки фахiвцiв економiчного профiлю. Нинi перед унiверситетами стоїть завдання: поєднати усталенi освiтнi традицiї з новiтнiми технологiями викладання економiчних дисциплiн. Це не означає повну асимiляцiю української освiти в європейський освiтнiй простiр з втратою своєї iдентичностi та унiкальностi. Навпаки, це означає змiцнення сильних сторiн класичної унiверситетської освiти в Українi за рахунок iнтеграцiї нових методiв навчання, надання студентам бiльшої самостiйностi та свободи вибору дисциплiн, розширення курсiв тощо. Все це має сприяти iнтеграцiї України в єдиний освiтнiй простiр Європи так, щоб студент пiсля закiнчення свого навчання змiг сказати: "Я отримав освiту європейського рiвня
в класичному унiверситетi України".
У цьому документi подано проект "Концепцiї вдосконалення освiтнього процесу на економiчних факультетах класичних унiверситетiв України в контекстi Болонського процесу". Проект розроблено та схвалено науково-методичною комiсiєю економiчного факультету Київського нацiонального унiверситету iменi Тараса Шевченка.
Метою
цiєї Концепцiї є визначення прiоритетних напрямiв реформування системи вищої освiти на економiчних факультетах класичних унiверситетiв України для забезпечення її вiдповiдностi до ключових вимог Болонської декларацiї та Празького комюнiке.
Завдання
цiєї Концепцiї:
• розробити перелiк першочергових заходiв, якi потрiбно здiйснити класичним унiверситетам України в контекстi приєднання нашої держави до Болонського процесу;
• запропонувати новi освiтньо-професiйнi програми пiдготовки бакалавра та магiстра за напрямами 0501 "Економiка i пiдприємництво" та 0502 "Менеджмент" для всiх спецiальностей, якi вiдповiдають вимогам Болонської декларацiї;
• створити умови для реалiзацiї єдиного пiдходу щодо органiзацiї навчального процесу на економiчних факультетах класичних унiверситетiв України в контекстi Болонського процесу.
Наближення системи вищої освiти на економiчних факультетах класичних унiверситетiв України до вимог Болонської декларацiї потребує реалiзацiї низки першочергових заходiв, а саме:
1. Запровадження двоциклiчної системи навчання: бакалавр — магiстр
1. 1 Поступовий перехiд класичних унiверситетiв України до двох освiтньо квалiфiкацiйних рiвнiв: бакалавр та магiстр.
1. 2 Пiдготовка бакалаврiв та магiстрiв рiзних спецiальностей на економiчних факультетах класичних унiверситетiв, як правило, за схемою "4 + 2" (4 роки бакалаврату та 2 роки магiстратури).
:
2. 1 Розробка навчальних планiв пiдготовки фахiвцiв з повною вищою освiтою, розрахованих виходячи з 60 кредитiв еквiваленту ЕСТ8 на рiк. Загальний обсяг кредитiв на рiк охоплює всi види навантаження студента, передбаченi навчальними планами кафедри, включаючи вiдвiдування лекцiй, практичних, семiнарських та лабораторних занять, виконання самостiйної роботи, проходження практик, написання курсових та випускних квалiфiкацiйних робiт тощо.
2. 2 Закрiплення спiввiдношення мiж годинами та кредитами: 1 кредит становить 30 годин (замiсть 54 годин).
2. 3 Змiна спiввiдношення мiж загальною кiлькiстю годин / кредитiв, що вивчаються у бакалавратi та магiстратурi: повний курс вищої освiти (4 + 2 роки) — 360 кредитiв (10 800 годин), з них бакалаврат (4 роки) — 240 кредитiв (7200 годин); магiстратура (2 роки) — 120 кредитiв (3600 годин).
3
.Збiльшення кiлькостi предметiв вiльного вибору студента шляхом введення спецiалiзацiї в рамках загальних спецiальностей
:
3. 1 Введення в межах кожної спецiальностi щонайменше двох спецiалiзацiй з подальшим закрiпленням за ними блокiв дисциплiн вiльного вибору студента. Обираючи спецiалiзацiю, студент одразу обирає i перелiк дисциплiн (кластер), який вiн буде вивчати.
3. 2 Розробка перелiку позакластерних дисциплiн вiльного вибору студента.
3. 3 Збiльшення у загальному обсязi навантаження частки дисциплiн вiльного вибору студента у мiру просування вiд бакалаврату до магiстратури. Як приклад пропонується таке спiввiдношення нормативних та вибiркових дисциплiн: бакалаврат — 75:25; магiстратура — 60:40.
4. Розширення навчальних дисциплiн
4. 1 Об'єднання сумiжних дисциплiн в одну iнтегровану, яка охоплює щонайменше 4 кредити (120 годин).
4. 3 Розробка кафедрами економiчного факультету перелiку дисциплiн, що пiдлягають розширенню, та тих, якi переходять до розряду вибiркових.
4. 4 Розробка викладачами, що читають передбаченi навчальними планами кафедр дисциплiни, нових анотацiй цих дисциплiн з урахуванням їхнього розширення. Такi анотацiї обов'язково мають мiстити iнформацiю про знання та навички, яких набуває студент у результатi прослуховування вiдповiдного курсу.
5
. Змiна спiввiдношення мiж аудиторними та позааудиторними заняттями
5. 1 Зменшення годин аудиторних занять студента та вiдповiдне збiльшення його поза аудиторного навантаження (самостiйної роботи).
5. 2 Закрiплення спiввiдношення мiж аудиторним та поза аудиторним навантаженнями студента, як правило, 50:50.
5. 3 Розробка викладачами, якi читають передбаченi навчальним планом дисциплiни, науково-методичного забезпечення самостiйної роботи студентiв вiдповiдно до "Положення про самостiйну роботу студента".
6. 1. Застосування методiв активiзацiї навчально-пiзнавальної дiяльностi студента: проблемних лекцiй, семiнарiв-дискусiй, господарських ситуацiй (кейсiв), презентацiй, рольових та дiлових iгор, тренiнгових занять тощо.
6. 3. Вiдкриття персональних сайтiв викладачiв та розмiщення на них анотацiй курсiв, завдань для самостiйної роботи студентiв, поточної iнформацiї тощо; запровадження iнтерактивного консультування студентiв.
7. Вдосконалення критерiїв оцiнювання знань студентiв
7. 1 Розробка чiтких критерiїв оцiнювання знань студентiв з навчальних дисциплiн.
7. 2 Перехiд до оцiнювання знань студентiв шляхом проведення промiжного модульного контролю (ПМК) та iспитiв з ПМК.
7. 3 Введення диференцiйованого оцiнювання знань студентiв з навчальних дисциплiн за вибором за результатами ПМК (ранiше залiку). Це передбачає отримання студентом протягом навчального семестру оцiнок за виконання модульних завдань. Кожне завдання на модуль має свою вагу у загальнiй оцiнцi з дисциплiни. Наприкiнцi семестру отриманi оцiнки та ваговi коефiцiєнти перемножуються, що визначає загальну оцiнку з дисциплiни.
Оцiнювання знань студентiв з iнтегрованих фахових дисциплiн за результатами iспитiв з ПМК. Дисциплiна розбивається на логiчнi частини (модулi), кожен з яких має ваговий коефiцiєнт. Модулi можуть читатися поступово в рiзних семестрах рiзними викладачами. Виконуючи завдання на модуль, студент отримує оцiнку за нього, а наприкiнцi вивчення дисциплiни складає iспит. Загальна оцiнка з дисциплiни розраховується базуючись на вагових коефiцiєнтах модулiв та iспитi й отриманих за них оцiнках,
"Положення про оцiнювання знань студентiв".
8. Розширення сфери застосування iноземної мови професiйного спрямування в навчальному процесi
8. 1. Можливiсть викладання окремих дисциплiн або модулiв iноземною мовою.
8. 3. Посилення професiйної спрямованостi викладання iноземної мови вiдповiдно до вимог сучасної освiти європейського рiвня.
ПОЛОЖЕННЯ ПРО ІНДИВІДУАЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН СТУДЕНТА ТА РЕЗУЛЬТАТИ ЙОГО ВИКОНАННЯ
1. Індивiдуальний навчальний план студента та результати його виконання (далi за текстом — План) є робочим документом, який формується на основi навчального плану, затвердженого вченою радою унiверситету, з метою iндивiдуалiзацiї навчального процесу — максимального врахування iндивiдуальних потреб студентiв щодо своєї фахової пiдготовки та вимог ринку працi.
2. План вiдображає структурно-логiчну схему пiдготовки фахiвця за певною спецiальнiстю (перелiк навчальних дисциплiн, що передбаченi програмою пiдготовки, та форми органiзацiї навчання), обсяги навчального навантаження студентiв з усiх видiв навчальної дiяльностi та мiстить пiдсумкову оцiнку успiшностi та результати державної атестацiї випускника.
3. Індивiдуальний навчальний план студента формується на весь термiн пiдготовки за освiтньо-квалiфiкацiйними рiвнями бакалавра та магiстра за роками (семестрами).
4. Студент несе персональну вiдповiдальнiсть за виконання Плану.
2. Порядок формування iндивiдуального навчального плану студента
дисциплiн, що включенi до плану, у кожному семестрi має складати 30 кредитiв ЕСТ8 (60 кредитiв на навчальний рiк).
2. 3 Нормативнi та вибiрковi навчальнi дисциплiни, що формуються ВНЗ входять до навчального плану вiдповiдного семестру, є обов'язковими для вивчення. Дисциплiни вiльного вибору студента пропонуються кафедрами факультету i заздалегiдь обираються для вивчення студентом самостiйно. Всi навчальнi дисциплiни подiляються на такi цикли:
Освiтньо-квалiфiкацiйний рiвень "бакалавр":
1)цикл дисциплiн гуманiтарної пiдготовки;
2)цикл дисциплiн загальноекономiчної та природничо-наукової пiдготовки;
4)цикл дисциплiн за вибором вищого навчального закладу;
6) факультативнi дисциплiни. Освiтньо-квалiфiкацiйний рiвень "магiстр":
1)цикл дисциплiн соцiально-економiчної пiдготовки;
2)цикл дисциплiн професiйної пiдготовки за спецiальнiстю;
3)цикл дисциплiн за вибором вищого навчального закладу;
4)цикл дисциплiн за вибором студента.
3. 1 Бланки Планiв з кожної спецiальностi вiдповiдного освiтньо-квалiфiкацiйного рiвня отримують спiвробiтники деканату за кiлькiстю осiб, зарахованих на навчання.
3. 2 Нормативна складова iндивiдуального плану студента формується iз дисциплiн циклiв навчального плану i має бути виконана у повному обсязi.
3. 3 При обраннi студентом вибiркових дисциплiн формується варiативна складова його Плану, яка заповнюється координатором. Інформацiя щодо виконання Планiв зберiгається в деканатi факультету, координатором фiксуються всi змiни i доповнення, внесенi протягом навчання студента.
3. 4 Протягом всього перiоду навчання до Планiв вносяться данi щодо пiдсумкової успiшностi студента з навчальних дисциплiн, практичної пiдготовки викладачами унiверситету, якi читають вiдповiдний курс. На окремiй сторiнцi зазначаються результати державної атестацiї: назва дипломної (квалiфiкацiйної роботи); назви навчальних дисциплiн, винесених на державну атестацiю з оцiнками за нацiональною шкалою та за шкалою ЕСТ8; рiшення державної атестацiйної комiсiї.
4. 1 Контроль за виконанням Планiв здiйснює координатор на пiдставi вiдомостей облiку успiшностi студентiв.
4. 2 Координатором є працiвник деканату, який має бути ґрунтовно ознайомлений з вимогами вiдповiдних галузевих стандартiв вищої школи.
4. 3 Основнi функцiональнi обов'язки координатора:
• ознайомлення студентiв з нормативно-методичними матерiалами (iнформацiйним пакетом тощо), якi регламентують органiзацiю навчального процесу за кредитно-модульною системою;
• надання квалiфiкованих консультацiй щодо формування iндивiдуального навчального плану студента, його реалiзацiї протягом усього перiоду навчання;
• ознайомлення студентiв з основними напрямами сучасного наукового процесу та вчасне iнформування студентiв щодо iнновацiй, якi виникають в органiзацiї навчального процесу;
вiдрахування.
Використана лiтература
1. Сучасна економiчна освiта: Україна i Болонський процес. За редакцiєю В. Д. Базилевича – К. : Знання, 2006. – 326 с.
| 
