Ефективнiсть використання iнновацiйних тренажерiв локально направленої дiї в масовiй фiзичнiй культурi
Харкiвська державна академiя фiзичної культури
ВОДЛОЗеРОВ Володимир Єгорович
УДК 796. 022:012. 61. 001. 76
ТРЕНАЖЕРІВ ЛОКАЛЬНО НАПРАВЛЕНОЇ
ДІЇ В МАСОВІЙ ФІЗИЧНІЙ КУЛЬТУРІ
24. 00. 02. – Фiзична культура, фiзичне виховання рiзних груп населення
Автореферат
дисертацiї на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з фiзичного виховання i спорту
Харкiв – 2008
Дисертацiя є рукописом.
Роботу виконано в Таврiйському нацiональному унiверситетi iменi В.І. Вернадського, Мiнiстерство освiти i науки України.
важкої атлетики та боксу.
Офiцiйнi опоненти: доктор педагогiчних наук, професор
Шиян Богдан Михайлович,
Тернопiльський нацiональний педагогiчний унiверситет iменi Володимира Гнатюка, завiдувач кафедри теоретичних основ i методики фiзичного виховання;
кандидат фiзико-математичних наук, професор Ашанiн Володимир Семенович,
Харкiвська державна академiя фiзичної культури, завiдувач кафедри iнформатики i бiомеханiки.
Захист вiдбудеться 29. 04. 2008 р. о 13 годинi на засiданнi спецiалiзованої вченої ради К. 64. 862. 01 Харкiвської державної академiї фiзичної культури (61022, Україна, м. Харкiв, вул. Клочкiвська, 99).
Автореферат розiслано 27. 03. 2008 р.
спецiалiзованої вченої ради.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальнiсть.
Найважливiший чинник, що визначає життя нового тисячолiття, – боротьба за здоров'я в умовах екологiї, яка все погiршується, постiйного стресу, гiподинамiї. Здоровий спосiб життя немислимий без активних занять фiзичними вправами.
Важливiсть своєчасної розробки i впровадження в процес фiзичного виховання молодi, що навчається, науково-обґрунтованих програм занять руховою активнiстю визначається тiєю обставиною, що поряд з ефектом рекреацiйного, профiлактичного i оздоровчого впливу вони сприяють освоєнню i вдосконаленню життєво необхiдних рухових навичок, виконуючи, таким чином, комплекс найважливiших освiтнiх i розвиваючих завдань.
З метою пiдвищення ефективностi даних програм занять сьогоднi активно використовуються рiзноманiтнi технiчнi засоби, спецiальний iнвентар i тренажернi пристрої.
Однак, незважаючи на достатню кiлькiсть сучасних дослiджень i розробок в цiй галузi, до цього часу залишається низка питань, якi потребують подальшого вивчення.
м'язiв верхнiх та нижнiх кiнцiвок.
По-друге, при використаннi тренажерних пристроїв не завжди враховується адекватнiсть конструкцiї пристрою бiомеханiчним особливостям руху, що сприяє зниженню тренувального ефекту як щодо тренованої фiзичної якостi, так i щодо ефективностi вирiшення рухового завдання при виконаннi того чи iншого руху (Х. А. Янсон, 1980; І. П. Ратов, 1984; В. М. Зацiорський, 1988; A. C. Аруїн, 1989; А. А. Блискунов, 1990; М. Г. Лейкiн, 1996; В. А. Кашуба, 1999; В. Н. Воронiн, 2002; А. М. Єфименко, 2004; В. Ф. Пилипко, 2006 та iн.). У зв'язку з цим проблема створення тренажерних систем i методiв їхнього використання, що забезпечують успiшне виконання рухових завдань з урахуванням бiомеханiки рухiв, є актуальною, а вивчення тренувальних ефектiв, якi виникають в процесi застосування даних тренажерних пристроїв, має практичний iнтерес. Це i зумовило вибiр теми дослiдження «Ефективнiсть використання iнновацiйних тренажерiв локально направленої дiї в масовiй фiзичнiй культурi».
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дослiдження виконано згiдно зi зведеним тематичним планом науково-дослiдної роботи кафедри медико-бiологiчних основ фiзичної культури Таврiйського нацiонального унiверситету iменi В.І. Вернадського на 2001-2005 рр. за темою 4. 6. «Медико-бiологiчне обґрунтування системи фiзичного виховання» (номер державної реєстрацiї 0101U005752). Роль автора полягала в розробцi методiв використання iнновацiйних тренажерiв локально направленої дiї для
вдосконалення технiки фiзичних вправ, пiдвищення рiвнiв силових можливостей i рухливостi в суглобах.
Мета роботи
– сформувати систему засобiв для досягнення адаптацiйно-тренувальних ефектiв у процесi рухової активностi учнiвської молодi та експериментально перевiрити її ефективнiсть.
Основнi завдання дослiдження
:
¢язових груп у рухах на тренажерах.
3. Виявити адаптацiйнi реакцiї серцево-судинної системи органiзму молодi на фiзичнi навантаження з використанням авторських тренажерiв в процесi рухової активностi.
4. Розробити методи використання авторських тренажерiв локально направленої дiї для вдосконалення технiки фiзичних вправ, пiдвищення рiвнiв силових можливостей i рухливостi в суглобах та експериментально перевiрити їх ефективнiсть.
Об'єктом дослiдження
Предмет
дослiдження
Методи дослiдження.
Для розв¢язання поставлених завдань використовувалися методи: аналiз спецiально-методичної лiтератури з проблем ефективного застосування тренажерних пристроїв у фiзичнiй культурi та спортi; функцiонально-анатомiчний аналiз; моделювання; порiвняльний педагогiчний експеримент, що мiстить педагогiчне тестування, антропометричнi вимiрювання та фiзiологiчнi методи; методи математичної статистики.
Наукова новизна
Уперше запропоновано:
– тести з оцiнювання силових якостей i рухливостi в суглобах;
– метод використання авторського тренажера для навчання вправi «лазiння по канату» дiтей з надмiрною вагою;
педалей без порушення рухового стереотипу звичайного педалювання;
направленої дiї за прiоритетом анатомiчної спрямованостi.
Практичне значення роботи
полягає в розробцi на рiвнi винаходiв 14 iнновацiйних тренажерiв локально спрямованої дiї, методiв їхнього використання та практичних рекомендацiй їхнього застосування для пiдвищення рiвнiв рухових i фiзичних можливостей молодi, що займається рiзними видами масової фiзичної культури (гiмнастика, бодiбiлдинг, велосипедний спорт). За матерiалами дисертацiї опублiковано монографiю «Тренажери локально направленої дiї» i розроблено методичнi вказiвки «Портативний гiмнастичний тренажер iндивiдуального користування» для студентiв факультетiв фiзичної культури.
Результати дослiджень використано в процесi занять рiзними видами рухової активностi iз застосуванням iнновацiйних тренажерiв як педагогiчного i фiзiологiчного обґрунтованих рекомендацiй пiдвищення рiвнiв силових можливостей i рухливостi в суглобах, а також з нормування фiзичних навантажень молодi, яка навчається.
Результати роботи впроваджено в практику занять фiзичним вихованням Таврiйського нацiонального унiверситету iменi В.І. Вернадського факультету фiзичної культури (Сiмферополь), Харкiвської державної академiї фiзичної культури (кафедра важкої атлетики i боксу), навчально-спортивної бази «Сiмферопольський велотрек», загальноосвiтньої середньої школи I-III ступенiв № 37 (Сiмферополь), про що свiдчать 7 актiв впровадження результатiв наукових дослiджень у практику (вiд 20. 04. 1989р., 04. 06. 1991р., 04. 07. 1991р., 10. 02. 2005р., 20. 08. 2005р., 15. 09. 2005р., 14. 09. 2007 р.).
Особистий внесок здобувача
полягає у виконаннi експериментальної частини роботи, обробцi отриманих результатiв, пiдборi та аналiзi лiтератури. Планування експериментiв i обговорення отриманих результатiв дослiдження проведено спiльно з науковим керiвником. У сумiсних патентах i винаходах автору належить iдея створення i моделювання. Спiвавторами винаходiв є М. Г. Лейкiн – бiомеханiчне обґрунтування тренажерiв i А. М. Єфименко – фiзiологiчне обґрунтування тренажерiв.
Апробацiя роботи.
Матерiали дисертацiї викладено на Мiжнароднiй науково-практичнiй конференцiї «Динамiка наукових дослiджень» (Днiпропетровськ, 2002), на IV Мiжнароднiй науково-практичнiй конференцiї «Наука i освiта» (Днiпропетровськ, 2003), на 2-й Мiжнароднiй електроннiй науковiй конференцiї «Проблеми i перспективи розвитку спортивних iгор i єдиноборств у вищих навчальних закладах» (Харкiв - Бєлгород - Красноярськ, 2006), на розширеному засiданнi кафедри медико-бiологiчних основ фiзичної культури Таврiйського нацiонального унiверситету iм. В. І. Вернадського (Сiмферополь, 2007).
За матерiалами дисертацiї опублiковано 29 наукових робiт, з яких 1 монографiя, 5 статей в спецiалiзованих виданнях ВАК України, 4 в матерiалах мiжнародних науково-практичних конференцiй, 1 методичнi вказiвки, 11 авторських свiдоцтв, 5 патентiв на винахiд i 2 патенти на корисну модель, 6 iз яких одноосiбнi.
Структура та обсяг дисертацiї.
Робота складається зi вступу, п’яти роздiлiв, висновкiв до роздiлiв, загальних висновкiв, практичних рекомендацiй, списку використаних джерел (269 найменувань, 13 з яких – iноземнi). Повний обсяг роботи становить 243 сторiнки, до складу якого входять 12 таблиць, 82 рисунки.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступi обгрунтовано вибiр теми дослiдження, актуальнiсть, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання i методи наукового дослiдження, зроблено огляд наукових праць, що стосуються теми, розкрито наукову новизну i практичне значення дисертацiйного дослiдження.
У першому роздiлi «Значення тренажерних пристроїв для удосконалення адаптацiйних i рухових якостей людини в процесi фiзичного виховання учнiвської молодi»
розглянуто механiзми адаптацiї до фiзичних навантажень, роль тренажерiв у силовiй пiдготовцi учнiв, студентiв, методичнi пiдходи до застосування тренажерних систем в процесi удосконалення рухових можливостей людини, сучаснi тренажернi пристрої локально направленої дiї.
Основним засобом пiдвищення ефективностi адаптацiйних процесiв до навантажень є необхiднiсть пiдвищення рухового потенцiалу конкретних функцiй ланок того рiвня, який потрiбний для реалiзацiї необхiдного руху. У розробленiй М. Г. Лейкiним (1991) багаторiвневiй структурi детермiнування i змiцнення функцiональних ланок описано використання тренажерних пристроїв для пiдвищення потенцiалу рухових якостей людини.
Пристосування рухових якостей до природних умов забезпечується пiдвищенням рухового потенцiалу за допомогою тренажерiв локально спрямованої дiї. Зростання результатiв у фiзичнiй культурi i спортi грунтується на принципi адаптацiї до тренувальних навантажень, що постiйно збiльшуються. Пристосовуючись до певних подразникiв, органiзм людини вiдповiдає надалi послабленням реакцiй, тому тренувальне навантаження повинно мати велику варiативнiсть в обсязi навантажень, що зумовлює бiльш виражену реакцiю органiзму, яка зменшує можливiсть адаптацiї i «звикання» до навантажень.
Показано, що одним iз шляхiв реалiзацiї принципу варiативностi навантаження є комплексне використання в тренувальному процесi рiзних технiчних засобiв, що дозволяє збiльшити його ефективнiсть.
Проведений аналiз використання традицiйних тренажерiв локально направленої дiї для розвитку максимальної сили i силової витривалостi м’язiв виявив низку iстотних недолiкiв. Доведено, що поза увагою дослiдникiв залишились проблеми розробки ефективних методiв використання iнновацiйних тренажерiв локально направленої дiї з позицiй збiльшення варiювання i активiзацiї подразника. Вирiшенню частини зазначених проблем i присвячене
дослiдження.
У другому роздiлi «Методи та органiзацiя дослiджень» показано, що дослiдження здiйснювалося в 2 етапи.
На першому етапi було проведено функцiонально-анатомiчний аналiз ступеня участi рiзних м’язових груп в рухах та розробку комплексу тренажерiв локально направленої дiї i методiв їхнього використання. Визначено основнi методи: реєстрацiї сили, силової витривалостi, спецiальної працездатностi, рухової пiдготовленостi (швидкiсно-силових якостей), частоти серцевих скорочень (ЧСС), пульсового тиску (ПТ), математичнi методи обробки експериментальних даних, що використовуються при обґрунтуваннi ефективностi тренажерiв.
На другому етапi для визначення ефективностi методiв використання iнновацiйних тренажерiв локально спрямованої дiї в масовiй фiзичнiй культурi (шляхом оцiнки змiн основних показникiв м¢язiв (сили i силової витривалостi), змiн рухливостi в суглобах, змiн з боку сердцево-судиної системи (ЧСС i ПТ)) проведено п’ять серiй комплексних педагогiчних порiвняльних дослiджень з використаннях авторських тренажерiв, iснуючих тренажерiв-прототипiв i експериментальних тестiв.
велотрек», студенти факультету фiзичної культури Таврiйського нацiонального унiверситету iм. В. І. Вернадського (м. Сiмферополь).
У першiй серiї експериментальних дослiджень з обґрунтування ефективностi методiв використання розроблених тренажерiв для тренування рук (порiвняно з iснуючим тренажером) взяло участь 50 студентiв 17-22- рiчного вiку, якi були роздiленi на 5 груп (1 контрольна – «А» i 4 експериментальних – «Б, В, Г, Д» (по 10 осiб у кожнiй)).
Як засiб розвитку сили i силової витривалостi рук застосовували тестову вправу, що характеризується локально спрямованою дiєю на променевозап¢ястковi суглоби, м¢язи кистей i передплiччя, i забезпечуює рiвнiсть навантажень у всiх групах.
¢ястковому i лiктьовому суглобах правої руки вкручування її до зворотного хвату, а потiм поверненням до початкового положення. Без пауз тест виконували i лiвою рукою. Вправу виконували протягом одного мiсяця, при шестиразових заняттях на тиждень по 4 пiдходи в п’ятихвилинному режимi, при навантаженi 4 кГм.
У другiй серi ї експериментальних дослiджень з обґрунтування ефективностi методiв використання розроблених тренажерiв для тренування нiг (порiвняно з iснуючим тренажером)
Як засiб розвитку рухових якостей нижнiх кiнцiвок застосовували тестову вправу, що характеризується локально спрямованою дiєю на гомiлковостопнi, колiннi i тазостегновi суглоби, м¢язи стегна i гомiлки, що забезпечуює рiвнiсть навантажень у всiх групах.
Тестову вправу виконували з вихiдного положення: стоячи ногами на поворотних дисках, супiнуючи i пронуючи оберти ногами одночасно зi змiною нiг на дисках через двi хвилини. Темп обертiв поворотних дискiв склав 30-35 циклiв за хвилину. Вправу виконували протягом двох мiсяцiв при триразових заняттях на тиждень по 4 пiдходи в чотирихвилинному режимi, при навантаженнi 8 кГм.
участь 270 школярiв вiком 10-12 рокiв, якi попередньо були роздiленi на 3 групи «А» (контрольна), «Б, В» (експериментальнi) (по 90 осiб), з подальшим розподiлом на три пiдгрупи по 30 осiб (15 дiвчат + 15 хлопцiв ) за росто-ваговою рiзницею («1» пiдгрупа вiд 0 до + 5,0 ум. од.; «2» пiдгрупа вiд + 5,1 до + 10,0 ум. од.; «3» пiдгрупа вiд +10,1 i бiльше ум. од.).
Навчання вправi «лазiння по канату» здiйснювалось на уроках фiзичної культури протягом двох мiсяцiв при дворазових заняттях на тиждень по 10 хвилин.
У четвертiй серiї експериментальних дослiджень з обґрунтування ефективностi методiв використання нових велотренажерiв (навчання коловому педалюванню) порiвняно з iснуючим велотренажером взяло участь 40 юнакiв вiком 12-14 рокiв, якi попередньо були роздiленi на 4 групи (1 контрольна - «А» i 3 експериментальних - «Б, В, Г» (по 10 осiб у кожнiй)).
При навчаннi коловому педалюванню застосовували тестову вправу, що характеризується локально спрямованою дiєю на гомiлковостопнi, колiннi i тазостегновi суглоби, м¢язи стегна i гомiлки, що забезпечує рiвнiсть навантажень у всiх дослiджуваних групах.
Тестову вправу виконували таким чином: той, хто навчався коловому педалюванню, займав мiсце на велотренажерi, i крутив педалi в темпi 70 об/хв. Вправу виконували протягом одного мiсяця, при шестиразових заняттях на тиждень по 3 пiдходи в п’ятнадцятихвилинному режимi, при навантаженi 6 кГм.
У п’ятiй серiї експериментальних дослiджень з обґрунтування ефективностi методiв використання розроблених тренажерiв «Гантель» для фiзичних тренувань бодiбiлдингiстiв (порiвняно з прототипом) взяло участь 50 юнакiв 16-18 рiчного вiку, якi попередньо були роздiленi на 5 груп (1 контрольна - «А» i 4 експериментальних - «Б, В, Г, Д» (по 10 осiб у кожнiй)).
Як засiб розвитку рухових якостей застосовували тестову вправу (з вихiдного положення: тренажер вперед, хватом знизу пiдняття i опускання гантелей до вихiдного положення), яка забезпечує локально спрямованi силовi дiї на функцiональнi ланки верхнiх кiнцiвок. Вправу виконували протягом мiсяця, при шестиразових заняттях на тиждень, 4 пiдходи по 30 разiв з гантелями масою 8 кг кожна.
Розглянутi вище методи i органiзацiя дослiджень дозволили вiдповiдно до мети роботи одержати достатнiй обсяг iнформацiї, який було оброблено за допомогою математико-статистичної програми «Microsoft Excel».
У третьому роздiлi «Конструктивнi моделi iнновацiйних тренажерiв локально направленої дiї щодо пiдвищення рiвнiв силових можливостей м
¢
язiв верхнiх i нижнiх кiнцiвок»
проведено функцiонально-анатомiчний аналiз ступеня участi рiзних м’язових груп у русi та за прiоритетами анатомiчної спрямованостi дiї. Розроблено п’ять груп (14 моделей) тренажерiв локально спрямованої дiї i методи їхнього використання: для тренування верхнiх кiнцiвок – «Пристрiй для тренування рук», «Пристрiй Лейкiна-Водлозерова для тренування рук», «Пристрiй для тренування м’язiв рук»; для тренування нижнiх кiнцiвок – «Пристрiй для тренування м¢язiв нiг Лейкiна-Водлозерова», «Пристрiй Лейкiна-Водлозерова для тренування м¢язiв нiг», «Пристрiй для тренування спортсменiв», «Пристрiй для тренування м¢язiв нiг»; для тренування верхнiх i нижнiх кiнцiвок – «Пристрiй для тренування в лазiннi по канату»; для навчання коловому педалюванню велосипедистiв – «Пристрiй для тренування велосипедистiв», «Пристрiй М. Г. Лейкiна i В.Є. Водлозерова для тренування велосипедистiв»; для тренування бодiбiлдингiстiв – «Гантель Лейкiна-Водлозерова» (Гантель iнерцiйно динамiчна), «Гантель iнерцiйно динамiчно-статична», «Гантель iнерцiйно статична».
Основною вiдмiннiстю авторських тренажерiв вiд сучасних тренажерних пристроїв є наявнiсть в них керуючої ланки мас-iнерцiйними параметрами конструкцiї. Можливiсть керувати даними параметрами забезпечує необхiдну змiну локально спрямованого вектора прикладення сили на певнi м’язовi групи.
Це забезпечує регулювання навантаження, що дозволяє виконувати велику кiлькiсть вправ в широкому дiапазонi цiльової направленостi i вiдповiдно з органiзацiєю м¢язових синергiй. При цьому не тiльки м’язовi групи окремих ланок, але й кiнцiвки в цiлому опозицiйно i послiдовно переходять вiд утримуючого статичного виду роботи до динамiчного (долаючого i уступаючого) через замкнутий тренажером багатоланковий кiнематичний ланцюг. Все це забезпечує багатобiчну дiю на локальнi м’язовi групи, вирiшуючи тим самим важливе бiомеханiчне завдання змiцнення основних показникiв м’язiв верхнiх i нижнiх кiнцiвок.
«Особливостi тренувальних ефектiв i адаптацiйних реакцiй сердцево-судиної системи при використаннi iнновацiйних тренажерiв локально направленої дiї»
наведено результати комплексних експериментальних дослiджень.
подано в таблицi 1.
До початку дослiджень було проведено тестування юнакiв (50 студентiв 17-22 рiчного вiку) на силовi можливостi м’язiв рук. З таблицi 1 видно, що початковий стан максимальної сили i силової витривалостi м¢язiв рук в 5 групах склав: в (контрольнiй) «А» 48,0±1,1 кГ i 5,3±0,1 с; а в (експериментальних) «Б» 50,6±1,1 кГ i 5,5±0,1 с; у «В» 52,2±1,1 кГ i 6,0±0,1 с; в «Г» 49,0±1,3 кГ i 5,5±0,1 с; в “Д” 54,0±1,5 кГ i 6,0±0,2 с вiдповiдно.
Одночасно вивчалися реакцiї серцево-судинної системи. Виконання тестової вправи з тренажерами на початку експериментiв приводило до збiльшення вихiдних реакцiй ЧСС i ПТ в усiх групах: в (контрольнiй) «А» на 30,2 % i 38,2 %; в (експериментальних) «Б» на 34,2 % i 45,0 %, у «В» на 36,1 % i 48,4 %, в «Г» на 40,8 % i 54,4 %, в «Д» комплексний режим (почерговi заняття з розробленими тренажерами) на 44,8 % i 56,4 % вiдповiдно.
Тестування величини максимальної сили i силової витривалостi м’язiв рук (табл. 1), визначення ЧСС i ПТ наприкiнцi кожного з чотирьох тижнiв тренування показало змiну цих показникiв на всiх етапах дослiдження.
Таким чином, у кiнцi дослiджень в контрольнiй групi «А», яка займалася з тренажером-прототипом максимальна сила i силова витривалiсть м¢язiв рук достовiрно зросла на 7,1% (p<0,05) i на 5,7% (p<0,05) (табл. 1).
в «Б» на 8,3 % (p<0,01) i на 7,3 % (p<0,05), у «В» на 10,0 % (p<0,01) i на 8,3 % (p<0,05), в «Г» на 15,9 % (p<0,001) i на 10,9 % (p<0,05), в «Д» (комплексний режим) на 21,1 % (p<0,001) i 15,0 % (p<0,01) вiдповiдно (табл. 1).
При виконаннi тестової вправи з тренажерами у кiнцi четвертого тижня дослiджень вiдзначалося збiльшення ЧСС i ПТ у групах: в «А» на 23,1 % i 32,3 %; в «Б» на 28,1 % i 38,4 %; у «В» на 30,6 % i 42,4 %; в «Г» на 35,4 % i 48,3 %; в «Д» (комплексний режим) на 39,6 % i 50,8 % вiдповiдно.
Виявлена достовiрна змiна ЧСС i ПТ наприкiнцi дослiдження в групах: в (контрольнiй) «А» - 23,5 % (p<0,001) i -16,2 % (p<0,05); в (експериментальних) «Б» -17,4 % (p<0,05) i -14,7 % (p<0,05), у «В» -15,1 % (p<0,05) i - 12,4 % (p<0,05), в «Г» - 13,3 % (p<0,001) i - 11,5 % (p<0,05), в «Д» (комплексний режим) - 11,8 % (p<0,001) i - 9,9 % (p<0,01) вiдповiдно.
Отриманi експериментальнi данi свiдчать про те, що збiльшення варiативностi подразника (заняття з iнновацiйними тренажерами локально спрямованої дiї для тренування рук i в комплексному режимi) покращує розвиток максимальної сили i силової витривалостi м’язiв рук, а реакцiї з боку серцево-судинної системи спостерiгаються бiльш виражено порiвняно з ефектами, отриманими при використаннi тренажера-прототипу.
У другiй серiї експериментальних дослiджень обґрунтувалась ефективнiсть методiв використання iнновацiйних тренажерiв локально направленої дiї для тренування нiг (порiвняно з тренажером-прототипом).
До початку дослiджень було проведено тестування юнакiв (60 школярiв 15-16 рiчного вiку) на руховi якостi нiг. Вихiднi величини максимальної сили, силової витривалостi м’язiв i рухливостi в суглобах нижнiх кiнцiвок склали в шести групах: в «А» (контрольнiй) 63,4±1,7 кГ, 45,4±1,1 с i 92,2±2,0 град; в (експериментальних) «Б» 65,3±1,1 кГ, 40,4±1,2 с i 94,2±2,4 град; у «В» 62,4±1,9 кГ, 38,8±1,3 с i 93,4±2,6 град; в «Г» 64,2±1,9 кГ, 47,2±1,2 с i 94,8±2,0 град; в «Д» 61,8±1,7 кГ, 39,6±1,3 с i 95,3±2,4 град; в «Е» 60,2±1,9 кГ, 49,8±1,2 с i 96,1±2,4 град. вiдповiдно.
Одночасно вивчалися реакцiї серцево-судинної системи. Виконання тестової вправи на тренажерах на початку дослiджень приводило до збiльшення вихiдних реакцiй ЧСС i ПТ в усiх групах: (контрольнiй) «А» на 34,5 % i 40,0 %, в (експериментальних) «Б» на 41,9 % i 48,8 %, у «В» на 42,2 % i 48,3 %, в «Г» на 43,0 % i 49,2 %, в «Д» на 45,1 % i 51,2 %, в «Е» (комплексний режим) на 49,1 % i 55,2 % вiдповiдно.
Тестування величини максимальної сили, силової витривалостi м¢язiв i рухливостi в суглобах нижнiх кiнцiвок, визначення ЧСС i ПТ наприкiнцi кожного другого з восьми тижнiв тренування показало змiну цих показникiв на всiх етапах дослiдження.
<0,05), силова витривалiсть м’язiв на 6,4 % (p<0,05) i рухливiсть в суглобах нижнiх кiнцiвок покращилася на 9,7 % (p<0,01).
У експериментальних групах, що займалися на розроблених авторських тренажерах, цi показники наприкiнцi занять достовiрно зросли бiльше вiд вихiдного стану: в групах «Б» на 10,9 % (p<0,05), 8,7 % (p<0,01) i 17,9 % (p<0,01); у «В» на 18,3 % (p<0,05), 12,6 % (p<0,01) i 20,4 % (p<0,001); в «Г» на 14,0 % (p<0,05), 11,2 % (p<0,05) i 12,0 % (p<0,05); в «Д» на 20,4 % (p<0,05), 14,6 % (p<0,05) i 22,1 % (p<0,001); в «Е» (комплексний режим) на 25,9 % (p<0,01), 18,0 % (p<0,05) i 22,9 % (p<0,01) вiдповiдно.
При виконаннi тестової вправи з тренажерами наприкiнцi восьмого тижня ЧСС i ПТ пiдвищувались в групах: в (контрольнiй) «А» на 28,1 % i 34,0 %; в (експериментальних) «Б» на 35,8 % i 43,1 %, у «В» на 37,1 % i 43,2 %, в «Г» на 38,4 % i 45,3 %, в «Д» на 41,1 % i 48,3 %, в «Е» (комплексний режим) на 46,0 % i 52,8 % вiдповiдно.
Виявлено достовiрне зменшення гемодинамiчних реакцiй (ЧСС i ПТ) наприкiнцi дослiдження в групах: в «А» -18,4 % (p<0,01) i -15,4 % (p<0,05); в «Б» -14,8 % (p<0,05) i -11,4 % (p<0,05); у «В» -12,1 % (p<0,01) i - 10,5 % (p<0,01); в «Г» -10,6 % (p<0,001) i - 8,6 % (p<0,001); в «Д» - 8,6 % (p<0,001) i - 6,0 % (p<0,01); в «Е» (комплексний режим) - 6,3% (p<0,001) i - 4,4 % (p<0,01) вiдповiдно до вiдношення щодо вихiдних реакцiй серцево-судинної системи на початку дослiджень.
Отриманi експериментальнi данi достовiрно свiдчать про суттєвий вплив варiйованих навантажень (заняття з винайденими iнновацiйними тренажерами локально направленої дiї для тренування нiг i в комплексному режимi) на розвиток силових можливостей м’язiв i рухливiсть в суглобах нижнiх кiнцiвок, на бiльш вираженi реакцiї з боку серцево-судинної системи як на початку, так i наприкiнцi дослiджень порiвняно з ефектами, отриманими при використанi тренажера-прототипу.
Результати третьої серiї експериментальних дослiджень з обґрунтування ефективностi методу використання авторського тренажера локально спрямованої дiї для навчання вправi «лазiння по канату» (порiвняно зi звичайним «канатом» i тренажером-прототипом) подано в таблицi 2.
До початку дослiджень 270 школярiв 10-12 рiчного вiку були роздiленi за росто-ваговою рiзницею i проведено тестування дiтей – виконання контрольного нормативу «залiзти» на висоту 5м по канату. Виконати цей тест могли в контрольнiй групi «А» у пiдгрупi «1» (вiд 0 до + 5 ум. од.) 33,3 % хлопцiв i дiвчат, у пiдгрупi «2» (вiд + 5,1 до + 10 ум. од.) 20,0 % хлопцiв i 13,3 % дiвчат, у пiдгрупi «3» (вiд + 10,1 i бiльше ум. од.) 0 % хлопцiв i дiвчат; в експериментальнiй групi «Б» у пiдгрупi «1» (вiд 0 до + 5 ум. од.) 40,0 % хлопцiв i 33,3 % дiвчат, у пiдгрупi «2» (вiд + 5,1 до + 10 ум. од.) 13,3 % хлопцiв i дiвчат, у пiдгрупi «3» (вiд + 10,1 i бiльше ум. од.) 0 % хлопцiв i дiвчат; у експериментальнiй групi «В» у пiдгрупi «1» (вiд 0 до + 5 ум. од.) 33,3 % хлопцiв i 26,6 % дiвчат, у пiдгрупi «2» (вiд + 5,1 до + 10 ум. од.) 13,3 % хлопцiв i дiвчат, у пiдгрупi «3» (вiд +10,1 i бiльше ум. од.) 0 % хлопцiв i дiвчат (табл. 2).
Тестування з вправи «лазiння по канату» наприкiнцi кожного другого з восьми тижнiв навчання показало змiну цих показникiв виконання контрольного нормативу на всiх етапах дослiдження.
Тест виконання нормативу (залiзти на висоту 5 м по канату) наприкiнцi восьмого тижня навчання показав, що в контрольнiй групi «А», котра займалася на звичайному «канатi», у пiдгрупi «1» виконали 100 % хлопцiв i 80,0 % дiвчат, у пiдгрупi «2» 33,3 % хлопцiв i 20,0 % дiвчат, у пiдгрупi «3» 0 % хлопцiв i дiвчат.
В експериментальнiй групi «Б», що навчалася вправi «лазiння по канату» на тренажерi-прототипi, виконання контрольного нормативу наприкiнцi дослiдження також змiнювалося i склало в пiдгрупах «1» 100 % у хлопцiв i 86,6 % у дiвчат, «2» 40,0 % у хлопцiв i 33,3 % у дiвчат, «3» 0 % у хлопцiв i дiвчат (табл. 2).
При навчаннi вправi експериментальної групи «В» на сконструйованому нами «Пристрої для тренування в лазiннi по канату» виконати тест (залiзти на висоту 5 м по канату) наприкiнцi восьмого тижня змогли в пiдгрупi «1» 100 % хлопцiв i дiвчат, в пiдгрупi «2» 86,6 % хлопцiв i 66,6 % дiвчат, в пiдгрупi «3» 46,6 % хлопцiв i 33,3 % дiвчат (табл. 2).
Отриманi експериментальнi данi свiдчать про те, що у школярiв з найбiльш вираженим показником надмiрної ваги (експериментальна) група «В» пiдгрупа «3» (де росто-вагова рiзниця
+ 10,1 i бiльше ум. од.) навчання вправi «лазiння по канату» на розробленому «Пристрої для тренування в лазiннi по канату» розв’язане на новому якiсному рiвнi i дало позитивний результат (у хлопцiв 46,6 %, у дiвчат 33,3 %) (табл. 2).
Застосування ранiше вiдомих технiчних засобiв («канат» i тренажер- прототип) для навчання учнiв (вiком 10-12 рокiв) вправi «лазiння по канату» в групах «А» i «Б» в пiдгрупах «3» (де росто - вагова рiзниця + 10,1 i бiльше ум. од.) не супроводжувалося виконанням контрольного нормативу «залiзти» на висоту 5 м по канату (табл. 2).
У четвертiй серiї експериментальних дослiджень обґрунтовано ефективнiсть методiв використання авторських велотренажерiв (навчання коловому педалюванню) для збiльшення швидкiсно-силових якостей велосипедистiв (порiвняно з iснуючим велотренажером-прототипом).
До початку дослiджень було проведено тестування 40 юнакiв 12-14- рiчного вiку шляхом оцiнки часу проходження дистанцiї в гiтi на 1000 м з мiсця на велотреку. Початковий спортивний результат склав в контрольнiй групi «А» 92,4±1,6 с, а в експериментальних групах «Б, В, Г» 90,1±1,5 с, 94,0±1,7 с, 95,0±1,8 с вiдповiдно.
Одночасно вивчалися змiни в серцево-судиннiй системi (ЧСС i ПТ). Виконання тестової вправи на початку дослiдження на велотренажерах в усiх групах пiдвищувало ЧСС i ПТ: в (контрольнiй) «А» на 44,2 % i 51,0 %; в (експериментальних) «Б» на 45,2 % i 52,1 %, у «В» на 49,2 % i 54,8 %, в «Г» (комплексний режим) на 51,3 % i 56,2 % вiдповiдно.
Фiксацiя часу проходження юнаками дистанцiї в гiтi на 1000 м з мiсця на велотреку, визначення ЧСС i ПТ наприкiнцi кожного з чотирьох тижнiв тренування свiдчить про змiну цих показникiв на всiх етапах дослiдження.
Таким чином, наприкiнцi занять спортивний результат в контрольнiй групi «А» (що займалася на велотренажерi-прототипi) достовiрно зрiс на 5,4 % (p<0,05), а в експериментальних групах (що навчалися круговому педалювання на сконструйованих велотренажерах) зрiс: в «Б» на 10,0 % (p<0,001); у «В» на 12,7 % (p<0,001); в «Г» (комплексний режим) на 13,5 % (p<0,001) вiд початкового спортивного результату.
Достовiрне зниження гемодинамiчних реакцiй (ЧСС i ПТ) наприкiнцi дослiдження склало в групах: «А» (контрольнiй) - 18,2 % (р<0,01) i - 15,4 % (р<0,01); (експериментальних) «Б» - 13,66 % (р<0,001) i - 11,8 % (р<0,05); «В» - 12,2 % (р<0,001) i - 9,9 % (р<0,01); «Г» (комплексний режим) - 8,0 % (р<0,001) i - 6,5 % (р<0,001) щодо вiдношення до вихiдної реакцiї серцево-судинної системи.
Отриманi данi свiдчать про те, що збiльшення варiативностi подразника (навчання на винайдених велотренажерах i в комплексному режимi) в експериментальних групах «Б, В, Г» активiзує розвиток i вдосконалення рухової функцiї велосипедистiв, а реакцiї зi сторони серцево-судинної системи спостерiгаються бiльш виражено як на початку, так i пiсля закiнчення занять порiвняно з ефектами, отриманими при використаннi велотренажера-прототипу в контрольнiй групi «А».
У п’ятiй серiї експериментальних дослiджень обґрунтовано ефективнiсть методiв використання авторських гантелей для тренування бодiбiлдингiстiв (порiвняно з тренажером-прототипом).
До початку дослiджень було проведено тестування 50 юнакiв 16-18 рiчного вiку на максимальну силу i силову витривалiсть м’язiв верхнiх кiнцiвок. Вихiднi величини максимальної сили i силової витривалостi м’язiв рук в контрольнiй групi «А» склали 52,0±1,5 кГ i 35,4±0,6 с, а в експериментальних групах: «Б» 54,0±1,7 кГ i 37,2±0,8 с; у «В» 54,4±1,1 кГ i 36,6±0,7 с; в «Г» 52,6±1,5 кГ i 35,4±0,7 с; в «Д» (комплексний режим) 52,4±1,5 кГ i 34,6±0,8 с вiдповiдно.
Таким чином, максимальна сила i силова витривалiсть м’язiв рук в контрольнiй групi «А» (що займалася з гантеллю-прототипом) наприкiнцi спостережень достовiрно зросли вiд вихiдного стану на 8,5 % (p<0,05) i 6,0 % (p<0,05), а в експериментальних групах, якi тренувалися з розробленими гантелями, у «Б» на 16,3 % (p<0,01) i 11,0 % (p<0,001), у «В» на 10,3 % (p<0,05) i 7,9 % (p<0,05), у «Г» на 15,2 % (p<0,05) i 10,7 % (p<0,05), у «Д» (комплексний режим) на 18,3 % (p<0,01) i 14,2 % (p<0,05) вiдповiдно.
%, в «Г» на 39,2 % i 44,1 %, в «Д» (комплексний режим) на 42,0 % i 46,3 % вiдповiдно.
<0,01) i - 21,2 % (p<0,01); в (експериментальних) «Б» - 15,0 % (p<0,001) i - 12,4 % (p<0,05), «В» - 14,9 % (p<0,01) i - 11,9 % (p<0,05), «Г» - 13,4 % (p<0,001) i
- 10,1 % (p<0,01), «Д» (комплексний режим) - 11,8 % (p<0,001) i - 9,7 % (p<0,01) вiд вихiдної реакцiї серцево-судинної системи на початку дослiджень.
великим розвитком максимальної сили i силової витривалостi м¢язiв верхнiх кiнцiвок i ослабленням адаптацiйних реакцiй серцево-судинної системи на фiзичнi навантаження.
бiльшому (порiвняно з iснуючими) розвитку рухових якостей молодi, яка навчається. Реакцiї зi сторони серцево-судинної системи (ЧСС i ПТ) при використаннi авторських тренажерiв наприкiнцi дослiджень спостерiгаються бiльш виражено, що супроводжується менш вираженою динамiкою адаптацiйних процесiв (зменшення «звикання» органiзму до фiзичних навантажень) порiвняно з ефектами, отриманими при використаннi тренажерiв-прототипiв. Заняття у комплексному режимi робить тренування ще бiльш ефективним внаслiдок збiльшення варiативностi подразника.
У п’ятому роздiлi «Аналiз результатiв дослiдження та їх обговорення»
До першої групi вiднесено результати, якi пiдтверджують дослiдження Албушина В. А., Боровко В. М., Герасименко А. П., Дудника В. П., Дутова Л. А., Єфименко А. М., Лейкiна М. Г., Макурина Ю. К., Цвяткова Ю. А., Freydberg І. М., Kilkenny N. Y. Доведено ефективнiсть методiв використання iснуючих тренажерiв локально спрямованої дiї («Пристрiй для тренування рук», «Пристрiй для тренування нiг», «Пристрiй для тренування рук i нiг», «Пристрiй для тренування велосипедистiв», «Пристрiй для тренування бодiбiлдингiстiв») в процесi фiзичного виховання людини.
До другої групi вiднесено результати, якi доповнюють дослiдження iнших авторiв. Проведено функцiонально-анатомiчний аналiз ступеня участi рiзних м’язових груп у русi на iнновацiйних тренажерах, обґрунтовано ефективнiсть методу використання нових гантелей для змiцнення м’язiв верхнiх кiнцiвок спортсменiв пiд час заняття бодiбiлдингом в умовах змiн мас-iнерцiйних параметрiв тренажерiв, обґрунтовано використання вибiрково-направлених м’язових навантажень у процесi фiзичного виховання молодi, яка навчається. Цi результати доповнюють дослiдження Брисiна В. В., Єфименко А. М., Кузнєцова А.І., Лейкiна М. Г., Орел В. О., Ратова І. П.
дiтей з надмiрною вагою; методи використання авторських тренажерiв для навчання коловому педалюванню велосипедистiв в умовах цiлеспрямованого створювання додаткових навантажень на рiзних фазах обертання педалей без порушення рухового стереотипу звичайного педалювання; методика комплексного використання ряду iнновацiйних тренажерiв за прiоритетом анатомiчної спрямованостi.
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
1. Теоретико-методичне обґрунтування застосування тренажерних пристроїв показало, що тренажерне забезпечення в масовiй фiзичнiй культурi i спортi має велике значення як в процесi адаптацiї до фiзичних навантажень, вдосконалення фiзичних якостей i технiки рухових дiй, так i як засiб пiдвищення варiативностi фiзичних навантажень. Проте основною проблемою тут є розробка таких тренажерних конструкцiй i методiв їхнього використання, якi б дозволили збiльшити варiативнiсть подразника без порушення рухового стереотипу виконуваної вправи.
2. Проведений функцiонально-анатомiчний аналiз мiри участi рiзних м'язових груп у рухах при використаннi авторських тренажерiв локально направленої дiї для пiдвищення рiвнiв силових можливостей м'язiв верхнiх i нижнiх кiнцiвок опорно-рухового апарату свiдчить про бiльше включення додаткових м'язових одиниць у роботу порiвняно з використанням iснуючих тренажерiв (прототипiв).
3. Визначено, що основною вiдмiннiстю авторських тренажерiв вiд сучасних тренажерних пристроїв є наявнiсть в них керуючої ланки мас-iнерцiйними параметрами конструкцiї, що дозволяє пiдвищити варiативнiсть навантажувальних зусиль. Можливiсть керувати даними параметрами в розроблених тренажерах забезпечує необхiдну змiну локально спрямованого вектора прикладення сили на певнi м’язовi групи. Це створює умови для бiльшої варiативностi м’язових синергiй, що формуються при виконаннi фiзичних вправ.
4. Встановлено, що використання розроблених iнновацiйних тренажерiв локально спрямованої дiї дозволяють бiльш ефективно, порiвняно зi стандартними методиками, навчати фiзичним вправам (на уроках фiзичної культури у школi, на заняттях у спортивних секцiях) i розвивати силовi й руховi витривалостi, рухливостi в суглобах тих, що займаються. Реакцiї зi сторони сердцево-судинної системи (ЧСС i ПТ) органiзму спостерiгаються бiльш виражено як на початку, так i наприкiнцi навчань, порiвняно з ефектами, отриманими при використаннi тренажерiв-прототипiв.
5. Розробленi методи використання авторських тренажерiв забезпечують широку варiативнiсть навантажень, що приводить до достовiрного розвитку силових i рухових можливостей молодi 12-22-рiчного вiку (сили i силової витривалостi м’язiв рук на 21,1 % i 15,0 % протягом мiсяця; сили, силової витривалостi м’язiв i рухливостi в суглобах нiг на 25,9 %, 17,9 % i 22,9 % протягом восьми тижнiв; швидкiстно-силових якостей велосипедистiв на 13,5 % протягом мiсяця; сили i силової витривалостi м’язiв верхнiх кiнцiвок бодiбiлдингiстiв на 18,3 % i 14,2 % протягом мiсяця ) нiж у тих, що займалися на iснуючих тренажерах.
6. Встановлено, що використання створеного тренажера «Пристрiй для тренування в лазiннi по канату» забезпечує ефективнiсть навчання вправi «лазiння по канату» школярiв вiком 10-12 рокiв з надмiрною вагою.
7. Доведено, що використання тренажерiв локально спрямованої дiї у процесi рухової активностi учнiвської молодi 12-22- рiчного вiку достовiрно супроводжується менш вираженими адаптацiйними реакцiями серцево-судинної системи (ЧСС i ПТ) органiзму порiвняно з ефектами, отриманими при використаннi iснуючих тренажерiв. Заняття в комплексному режимi (почергова варiативнiсть технiчними засобами) з тренажерами роблять тренування ефективнiшим внаслiдок збiльшення варiативностi подразника i зменшення «звикання» органiзму до фiзичних навантажень.
8. Створенi тренажери локально направленої дiї портативнi, зручнi в експлуатацiї, технологiчнi у виготовленнi, ефективнi для застосування в процесi фiзичного виховання молодi, що навчається.
Проведене дисертацiйне дослiдження не розв’язує всiх проблем використання тренажерiв у фiзичнiй пiдготовцi учнiв. Подальше дослiдження повинно з’ясувати питання, якi закономiрностi необхiдно встановити для наукового обґрунтування нових методик використання тренажерiв локально спрямованої дiї у фiзичнiй пiдготовцi учнiв для бiльшого розвитку силових i рухових можливостей.
СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ З ТЕМИ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Водлозеров В. Е. Тренажеры локально направленного действия (монография) – Симферополь: Издательский центр КГМУ, 2003. – 101 с.
2. Водлозеров В. Е. Физиолого - биомеханические аспекты адаптации к физическим нагрузкам с помощью тренажеров локально направленного действия для тренировки рук // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения: Труды Крымского государственного медицинского университета им. С. И. Георгиевского. – Симферополь, 2002, том 138, часть 1. – С. 40-44.
3. Водлозеров В. Е. Физиолого-биомеханическое обоснование эффективности системы тренажеров локально направленного действия для тренировки ног // Таврический медико-биологический вестник / Научно-практический журнал Крымского научного центра национальной Академии наук Украины и министерства образования и науки Украины. – Симферополь, 2003. – Т. 6. – С. 155-160.
// Физическое воспитание студентов творческих специальностей: Сб. научных трудов под ред. Ермакова С. С. – Харьков: ХГАДИ (ХХПИ), 2003. – № 7. – С. 10-19.
5. Водлозеров В. Е. Физиолого-биомеханическое обоснование эффективности системы тренажеров локально направленного действия для тренировки рук и ног // Педагогiка, психологiя та медико-бiологiчнi проблеми фiзичного виховання i спорту: Зб. наук. пр. за ред. Єрмакова С. С. – Харкiв: ХДАДМ (ХХПІ), 2003. – № 21. – С. 62-67.
6. Водлозеров В. Е. Физиолого-биомеханическое обоснование эффективности тренажеров локально направленного действия для тренировки велосипедистов // Педагогiка, психологiя та медико-бiологiчнi проблеми фiзичного виховання i спорту: Зб. наук. пр. за ред. Єрмакова С. С. – Харкiв: ХДАДМ (ХХПІ), 2003. – № 22. – С. 119-127.
7. Водлозеров В. Е., Лейкин М. Г. Устройство для тренировки мышц ног Лейкина-Водлозерова // А. с. СССР № 1493270, кл. А 63 В 23/04. Бюл. № 26. – Москва, 1989. – 5 с.
8. Водлозеров В. Е., Гружевская В. Ф., Королев Н. В., Ефименко А. М., Лейкин М. Г., Яровой Н. М. Устройство для тренировки в лазании по канату // А. с. СССР № 1600803, кл. А 63 В 7/04. Бюл. № 39. – Москва, 1990. – 3 с.
10. Водлозеров В. Е., Лейкин М. Г. Устройство для тренировки спортсменов // А. с. СССР № 1639676, кл. А 63 В 22/14. Бюл. № 13 – Москва, 1991. – 3 с.
12. Водлозеров В. Е., Лейкин М. Г. Устройство для тренировки мышц ног //А. с. СССР № 1650165, кл. А 63 В 22/14. Бюл. № 19.–Москва, 1991.– 8 с.
14. Лейкин М. Г., Водлозеров В. Е. Устройство М. Г. Лейкина и В. Е. Водлозерова для тренировки велосипедистов // А. с. СССР № 1731246, кл. А 63 В 69/16. Бюл. № 17. – Москва, 1992. – 6 с.
15. Лейкин М. Г., Водлозеров В. Е. Гантель Лейкина-Водлозерова // А. с. СССР № 1734790, кл. А 63 В 21/075. Бюл. № 19. – Москва, 1992. – 4 с.
16. Лейкин М. Г., Водлозеров В. Е. Гантель // А. с. СССР № 1771771, кл. А 63 В 21/075. Бюл. № 40. – Москва, 1992. – 3 с.
17. Лейкин М. Г., Водлозеров В. Е. Устройство для тренировки мышц рук // А. с. СССР № 1799610, кл. А 63 в 23/12. Бюл. № 9. – Москва, 1993. – 3 с.
20. Лейкин М. Г., Водлозеров В. Е. Гантель // Пат. R. U. № 2043130, кл. А 63 В 21/072. Бюл. № 25. – Москва, 1995. – 5 с.
21. Водлозеров В. Є., Єфименко А. М., Лейкiн М. Г. Гантель // U. A. Д. П. на винахiд № 65907 А, кл. А 63 В 21/072. Бюл. № 4. – Київ, 2004. – 2 с.
22. Водлозеров В.Є., Єфименко А. М., Лейкiн М. Г. Гантель // U. A. Д. П. на винахiд
№ 65908 А, кл. А 63 В 21/072. Бюл. № 4. – Київ, 2004. – 2 с.
25. Водлозеров В. Е., Ефименко А. М. Исследование эффективности системы тренажеров локально направленного действия для создания избирательно-направленных мышечных нагрузок при развитии и совершенствовании двигательной функции велосипедистов // Динамiка наукових дослiджень: Зб. матерiалiв Мiжнародної науково-практичної конференцiї. – Днiпропетровськ: Наука i освiта, 2002. – Т. 12 – С. 6-7.
26. Водлозеров В. Е., Ефименко А. М. Исследование эффективности системы тренажеров локально направленного действия для тренировки рук // Наука i освiта 2003: Матерiали VI Мiжнародної науково-практичної конференцiї. – Днiпропетровськ: Наука i освiта, 2003. – Т. 30 – С. 6-7.
27. Лейкин М. Г., Водлозеров В. Е., Садовськая Ю. Я., Макурин Ю. К. Тренажер для
ред. проф. Ермакова С. С. – Харьков-Белгород-Красноярск, 2006. – С. 145-148.
28. Лейкин М. Г., Водлозеров В. Е., Садовськая Ю. Я., Макурин Ю. К. К проблеме тренажерного обеспечения студенческого спорта // Проблемы и перспективы развития спортивных игр и единоборств в высших учебных заведениях: Сб. статей 2-й Международной электронной научной конференции под ред. проф. Ермакова С. С. – Харьков-Белгород-Красноярск, 2006. – С. 149-151.
29. Лейкин М. Г., Водлозеров В. Е. Портативный гимнастический тренажер индивидуального пользования // Методические указания по гимнастике для студентов специальности 2114 «Физическое воспитание». Таврический национальный университет им. В. И. Вернадского. – Симферополь, 1990. – 22 с.
АНОТАЦІЇ
Водлозеров В.Є. Ефективнiсть використання iнновацiйних тренажерiв локально направленої дiї в масовiй фiзичнiй культурi. – Рукопис.
Дисертацiя на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фiзичного виховання i спорту за спецiальнiстю 24. 00. 02. – Фiзична культура, фiзичне виховання рiзних груп населення. – Харкiвська державна академiя фiзичної культури, Харкiв, 2008.
Дисертацiя присвячена розробцi ефективних методiв використання iнновацiйних тренажерiв локально спрямованої дiї i вивчення адатапцiйно-тренувальнiх ефектiв у процесi рухової активностi учнiвської молодi. Встановлено, що систематичне використання авторських тренажерiв для силового тренування м¢язiв верхнiх i нижнiх кiнцiвок учнiв внаслiдок варiювання i активiзацiї подразника (заняття з авторськими тренажерами) достовiрно дає бiльший позитивний ефект (розвиток максимальної сили, силової витривалостi м`язiв, рухливостi в суглобах, бiльш виражену реакцiю з боку сердцево-судинної системи (як на початку, так i наприкiнцi дослiджень)) i менш виражену динамiку адаптацiйних процесiв (зменшення «звикання» органiзму до фiзичних навантажень) у порiвняннi з ефектами, отриманими при використаннi iснуючих тренажерiв. Дослiдження обґрунтовують доцiльнiсть занять з винайденими тренажерами у комплексному режимi, оскiльки це робить тренування бiльш ефективним внаслiдок збiльшення варiативностi подразника.
Ключовi слова:
Водлозеров В. Е. Эффективность использования инновационных тренажеров локально направленного воздействия в массовой физической культуре.
– Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата наук по физическому воспитанию и спорту по специальности 24. 00. 02 – Физическая культура, физическое воспитание разных групп населения. – Харьковская государственная академия физической культуры, Харьков, 2008.
В работе изучена эффективность методов использования авторских тренажеров локально направленного воздействия в процессе совершенствования двигательных возможностей учащихся.
Во введении обоснованы выбор темы исследования и её актуальность, определен объект, предмет, цель, задачи и методы научного исследования, показана степень научной разработанности темы, указана научная новизна и практическая значимость диссертационного исследования.
Проведено теоретико-методическое обоснование значения тренажерных устройств для совершенствования адаптационных и двигательных возможностей человека в процессе физического воспитания.
Сделан функционально-анатомический анализ степени участия различных мышечных групп в движениях при использовании авторских тренажеров локально направленного воздействия (14 тренажеров на уровне изобретений) для повышения уровней силовых возможностей мышц верхних и нижних конечностей и по приоритетам анатомической направленности, разработаны и теоретически обоснованны методы использования тренажеров.
общеобразовательной средней школы I-III ступени № 37, учащиеся НСБ «Симферопольский велотрек» (г. Симферополь).
В работе показана взаимосвязь между варьированием и активизацией раздражителя, повышением уровней силовых возможностей мышц верхних и нижних конечностей и механизмом адаптационных сдвигов в сердечно-сосудистой системе в процессе совершенствования двигательных возможностей человека.
Экспериментальными исследованиями по изучению особенности тренирующих эффектов и адаптационных реакций сердечно-сосудистой системы при использовании инновационных тренажеров локально направленного воздействия установлено, что систематические занятия с ними вследствие варьирования и активизации раздражителя, дают больший положительный эффект (развитие максимальной силы, силовой выносливости мышц, подвижности в суставах, более выраженную реакцию со стороны сердечно-сосудистой системы (в начале и в конце исследований) и менее выраженную динамику адаптационных процессов (суммарные сдвиги)), по сравнению с эффектами полученными при использовании существующих тренажеров (прототипов). Исследования обосновывают целесообразность занятий с изобретенными тренажерами в комплексном режиме (поочередная вариативность техническими средствами), так как это делает тренировку более эффективной вследствие увеличения вариативности раздражителя и уменьшения фактора «привыкания» организма к физическим нагрузкам.
и нижних конечностей опорно-двигательного аппарата.
Ключевые слова:
тренажеры локально направленного воздействия, физическая нагрузка, адаптация, максимальная сила, силовая выносливость.
Vodlozyorov V. Ye. The Efficiency for Use of Innovative Trainers Local Action in Mass Physical Culture. – Manuscript.
A Dissertation for the degree of Candidate of Sciences in Physical Education and Sports in speciality 24. 00. 02 – Physical Culture, Physical Education of different groups of population. Kharkiv State Academy of Physical Culture, Kharkiv, 2008.
Due to the experimental research for studies of peculiarities of training effects and adaptation reactions of the cardiovascular system at the use of innovative trainers local action it was established that the systematic training in result of variation and activation of stimulus gives a big positive effect (the development of maximum strength, power endurance, a more expressed reaction of the cardiovascular system, and less expressed dynamics of adaptation processes) in comparison with the training on before-known trainers. A research grounds an advisability of the training on invented trainers in a complex mode (alternate variation with technical means), as it makes the training more effective due to the increase of the variation of stimulus and the reduction of “habituation” of an organism to physical loads which slows a physical ability to train.
Key words:
|
