Виховання в учнів початкових класів гуманістичних цінностей у позаурочній діяльності

Виховання в учнiв початкових класiв гуманiстичних цiнностей у позаурочнiй дiяльностi ЛАВРОНЕНКО ОЛЕНА МИКОЛАЇВНА УДК 37. 034:373. 3: “3752” ВИХОВАННЯ В УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ГУМАНІСТИЧНИХ ЦІННОСТЕЙ У ПОЗАУРОЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ дисертацiї на здобуття наукового ступеня кандидата педагогiчних наук Київ-2008 Роботу виконано на кафедрi педагогiки Уманського державного педагогiчного унiверситету iменi Павла Тичини, Мiнiстерство освiти i науки України. Науковий керiвник: доктор педагогiчних наук, професор, дiйсний член АПН України Кузь Володимир Григорович, педагогiки i психологiї. Офiцiйнi опоненти: доктор педагогiчних наук, професор Пустовiт Григорiй Петрович, вчений секретар Вiддiлення теорiї та iсторiї педагогiки; Інститут педагогiчної освiти i освiти дорослих АПН України, старший науковий спiвробiтник, завiдувач вiддiлу педагогiчної психологiї i психологiї працi. 00 годинi на засiданнi спецiалiзованої вченої ради К 26. 454. 01 в Інститутi проблем виховання АПН України за адресою: 04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9 (зал засiдань). З дисертацiєю можна ознайомитися у бiблiотецi Інституту проблем виховання АПН України (04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9). Автореферат розiслано 31 травня 2008 року. Учений секретар спецiалiзованої вченої ради _______________________ Л. М. Масол ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальнiсть дослiдження. Процес становлення сучасного суспiльства потребує розвитку української нацiональної системи виховання, в основу якої будуть покладенi провiднi принципи гуманiзму та демократизацiї. Стає очевидним, що активним суспiльним суб’єктом має бути людина з високим рiвнем свiдомостi, творчої активностi, вiдповiдальностi, яка керується у своїй дiяльностi i поведiнцi гуманiстичними цiнностями. Таку людину покликана виховати школа, як соцiальний освiтнiй iнститут. формуються iнтелектуальнi, соцiальнi i моральнi якостi. Саме в початковiй школi учнi отримують основи знань з навчальних дисциплiн, правил поведiнки, розумiння гуманiстичних цiнностей, що будуть служити пiдґрунтям їхньої успiшної дiяльностi та поведiнки впродовж усього життя. Аналiз наукових джерел засвiдчив, що проблема виховання гуманiстичних моральних цiнностей в учнiв дослiджувалася рiзними авторами. Так у рядi наукових робiт вiдображено важливi аспекти означеної проблеми: загальнотеоретичнi засади гуманiзацiї виховання молодших школярiв у позаурочнiй дiяльностi, перетворення школи в „майстерню гуманностi” викладенi у працях Я. Коменського, А. Макаренка, В. Сухомлинського; психологiчнi аспекти гуманiстичного виховання розкритi у працях І. Беха, О. Бодальова, М. Боришевського, О. Киричука, Г. Костюка, Е. Помиткiна; сутнiсть та структура етично-моральних цiнностей у сучаснiй вiтчизнянiй системi виховання обґрунтованi в роботах Т. Аболiної, О. Вишневського, Е. Корнiєнко, М. Красовицького, О. Сухомлинської. Концептуальнi засади виховання гуманiстичних цiнностей учнiв сформовано І. Бехом, Н. Ганнусенко, К. Чорною. Процес формування гуманних вiдносин у позаурочнiй дiяльностi став предметом дослiдження В. Коротєєвої, Г. Ясякевич. Є. Докукiна вивчала взаємодiю школи i сiм’ї у формуваннi моральних засад поведiнки молодших школярiв. М. Трофанова i М. Глущенко з’ясовували особливостi виховання молодших школярiв у позаурочнiй дiяльностi. Г. Пустовiт, Т. Сущенко розглядали позашкiльну освiту та позаурочну дiяльнiсть як засiб формування всебiчно розвиненої особистостi. Проблемi морального виховання молодших школярiв у системi позакласної дiяльностi присвячене дослiдження О. Матвiєнко. Особливостi морального розвитку та механiзм формування моральних цiнностей розкрито у працях І. Беха, В. Галузяка, А. Донцова, В. Тюрiної. Актуальнiсть дослiдження зумовлена низкою наявних протирiч мiж: соцiальним запитом суспiльства на гуманну особистiсть i традицiйною системою виховання; необхiднiстю ефективного цiлеспрямованого виховання гуманiстичних цiнностей у молодшого школяра у позаурочнiй дiяльностi та послабленням виховної функцiї школи; визнанням позаурочної роботи важливим засобом формування гуманiстичних цiнностей в учнiв та слабким вивченням її впливу на розвиток гуманної особистостi; наявними практичними i методичними розробками з органiзацiї позаурочної дiяльностi та незначним їх використанням з метою виховання гуманiстичних цiнностей в учнiв початкових класiв; визнанням молодшого шкiльного вiку як найбiльш сензитивного перiоду для виховання гуманiстичних цiнностей та вiдсутнiстю змiсту, форм i методiв їх формування у процесi позаурочної дiяльностi. Здiйснений аналiз праць дав змогу стверджувати, що найсприятливiшою для виховання в учнiв початкової школи поведiнки на основi гуманiстичних цiнностей є їхня дiяльнiсть у позаурочний час. Вони разом iз педагогами, на основi партнерства беруть участь у суспiльно значимiй дiяльностi, в процесi якої вправляються в здiйсненнi суспiльно значущих вчинкiв на основi гуманiстичних цiнностей. Молодшi школярi залучаються до роботи в рiзних творчих об’єднаннях (гуртках, студiях) вiдповiдно до iнтересiв, добровiльного вибору, що сприяє самореалiзацiї особистостi, розвитку її iндивiдуальних нахилiв i здiбностей. Все ж реалiзацiя завдань виховання гуманiстичних цiнностей в учнiв початкової школи у позаурочнiй дiяльностi стримується їх недостатнiм теоретичним осмисленням, вiдсутнiстю належного методичного забезпечення. Наявнiсть означених суперечностей, актуальнiсть цiєї проблеми, її важливiсть для теорiї i недостатнiй рiвень розробленостi щодо практики виховання обумовили вибiр теми дослiдження: „Виховання в учнiв початкових класiв гуманiстичних цiнностей у позаурочнiй дiяльностi”. iменi Павла Тичини та науково-дослiдної лабораторiї „В. О. Сухомлинський i школа XXI ст.”. Тему дослiдження затверджено на засiданнi вченої ради Уманського державного педагогiчного унiверситету iменi Павла Тичини (протокол № 2 вiд 25 вересня 2001 року) i узгоджено в Радi з координацiї наукових дослiджень в галузi педагогiки i психологiї в Українi (протокол № 1 вiд 29 сiчня 2002 року). Об’єкт дослiдження – процес формування гуманiстичних цiнностей в учнiв початкових класiв. Предмет дослiдження – педагогiчнi умови, змiст, форми та методи виховання гуманiстичних цiнностей у молодших школярiв у процесi позаурочної дiяльностi. Вихiдною для дослiдження стала гiпотеза про те, що виховання гуманiстичних цiнностей в учнiв початкових класiв у позаурочнiй дiяльностi здiйснюватиметься ефективнiше за умов: - структурування змiсту виховання молодших школярiв вiдповiдно до принципiв гуманiстичної моралi; - поєднання у процесi позаурочної дiяльностi традицiйних та iнновацiйних форм та методiв розвитку особистостi, змiст яких пов’язаний iз вихованням гуманiстичних цiнностей у молодших школярiв; - взаємодiї позашкiльних навчальних закладiв, сiм’ї, соцiального середовища з навчально-виховним процесом початкової школи. Досягнення поставленої мети й перевiрка гiпотези зумовили вирiшення таких завдань дослiдження: 1. З’ясувати стан дослiджуваної проблеми в педагогiчнiй теорiї та виховнiй практицi сучасної початкової школи. 2. Проаналiзувати сутнiсть та уточнити змiст поняття „гуманiстичнi цiнностi” щодо учнiв початкових класiв. 3. Розробити критерiї та показники, виявити рiвнi вихованостi гуманiстичних цiнностей в учнiв початкової школи. 4. Теоретично обґрунтувати та експериментально перевiрити змiст, форми та методи виховання гуманiстичних цiнностей у молодших школярiв та педагогiчнi умови їх реалiзацiї у процесi позаурочної дiяльностi на основi iнтегрованої програми „Виховуємо гуманну особистiсть”. позаурочнiй дiяльностi. Теоретичною основою дослiдження є: основнi положення фiлософської антропологiї, аксiологiї (Т. Аболiна, О. Дробницький, М. Каган, Д. Леонтьєв) та психолого-педагогiчної науки про соцiальну сутнiсть особливостi виховання гуманiстичних цiнностей (Ш. Амонашвiлi, І. Зязюн, С. Рубiнштейн, В. Сухомлинський та iн.), утвердження дитини, як суб’єкта дiяльностi та спiлкування (A. Вейт, В. Кремень, О. Савченко, О. Сухомлинська), осмислення механiзму трансформацiї гуманiстичних цiнностей в особистiснi надбання (І. Бех, В. Кузь, Е. Помиткiн, К. Чорна, В. Шадриков). Науковий пошук здiйснено на пiдставi положень теорiї пiзнання про взаємозв’язок свiдомостi та дiяльностi, єдностi навчання, виховання i розвитку особистостi. Здiйснюючи дослiдження, ми опирались також на Конституцiю України, Закони України „Про освiту”, „Про позашкiльну освiту”, Декларацiю прав дитини, Нацiональну доктрину розвитку освiти в Українi в XXI столiттi”, положення про нацiональне виховання (Державна нацiональна програма „Освiта” (Україна XXI столiття). Методи дослiдження – теоретичнi: аналiз i узагальнення фiлософської, соцiологiчної, психолого-педагогiчної методичної лiтератури для визначення теоретичних основ дослiдження, вироблення концептуальних пiдходiв до розумiння сутностi та змiсту гуманiстичних цiнностей стосовно учнiв початкових класiв, розробка методики дослiдження, обґрунтування змiсту, форм та методiв виховання гуманiстичних цiнностей, розробка критерiїв та виявлення рiвнiв вихованостi гуманiстичних цiнностей у молодших школярiв; емпiричнi: методи педагогiчної дiагностики (цiлеспрямоване i систематичне спостереження, бесiди, тестування, анкетування, творчi завдання, проективнi методики), що використовувались для проведення зрiзiв на констатувальному та формувальному етапах дослiдження з метою визначення рiвня вихованостi гуманiстичних цiнностей в учнiв початкових класiв у позаурочнiй дiяльностi; оцiнка результатiв проводилась шляхом порiвняння досягнутого в експериментальнiй та контрольнiй групах; статистичнi: методи математичної статистики, якi використовувались для кiлькiсної обробки результатiв, що дало змогу зробити висновки про результативнiсть запропонованої iнтегрованої навчально-виховної програми виховання гуманiстичних цiнностей молодших школярiв та з’ясувати динамiку кiлькiсних змiн у рiвнях вихованостi гуманiстичних цiнностей в учнiв початкових класiв до початку i пiсля завершення дослiдно-експериментальної роботи. Дмитрушкiвської загальноосвiтньої школи І–ІІІ ступенiв Уманського району, загальноосвiтньої школи № 1 м. Уманi Черкаської областi. До педагогiчного експерименту було залучено 436 учнiв початкових класiв. Також здiйснено опитування 53 директорiв мiських, сiльських шкiл, керiвникiв станцiй юних технiкiв та юних натуралiстiв, спортивних секцiй та iнших гурткiв, 131 випадкового респондента, 69 учителiв початкових класiв, 178 батькiв. в iнтегрованiй програмi, та педагогiчнi умови їх ефективного використання у позаурочнiй дiяльностi; розроблено критерiї та показники гуманiстичної вихованостi молодших школярiв; уточнено змiст поняття „гуманiстичнi цiнностi” як особливого результату духовної дiяльностi людини, що виражається у ставленнi молодшого школяра до речей, їх властивостей, дiй, учинкiв тощо, якi регулюють поведiнку людини в усiх сферах її суспiльного життя i орiєнтують у процесi задоволення своїх потреб; набула подальшого розвитку методика виховання гуманiстичних цiнностей в учнiв початкових класiв у позаурочнiй дiяльностi. Практичне значення дослiдження полягає у розробцi та впровадженнi у практику дiяльностi початкової школи iнтегрованої навчально-виховної програми виховання гуманiстичних цiнностей у молодших школярiв у позаурочнiй дiяльностi, яка дає змогу комплексно реалiзувати змiст, форми та методи формування особистостi у взаємодiї соцiальних iнститутiв зi школою. Результати дослiдження можуть бути використанi вчителями при органiзацiї виховного процесу в початковiй школi, в органiзацiї позаурочної та позашкiльної роботи з учнями початкових класiв, у пiдготовцi пiдручникiв, посiбникiв з виховання. № 5 вiд 8 лютого 2005 року), навчально-виховного комплексу мiста Хмельницького № 4 (довiдка про впровадження № 11 вiд 17 березня 2004 року), Дмитрушкiвської загальноосвiтньої школи І–ІІІ ступенiв Уманського району (довiдка про впровадження № 35 вiд 17 грудня 2004 року), загальноосвiтньої школи мiста Уманi № 1 Черкаської областi (довiдка про впровадження № 41 вiд 25 грудня 2004 року). Окремi положення дослiдження використовуються в курсi педагогiки, теорiї та методики виховання на кафедрах педагогiки Уманського державного педагогiчного унiверситету iменi Павла Тичини (довiдка про впровадження № 813/03 вiд 7 жовтня 2005 року), Хмельницької гуманiтарно-педагогiчної академiї (довiдка про впровадження № 194 вiд 14 червня 2005 року), Кам’янець-Подiльського нацiонального унiверситету (довiдка про впровадження № 26 вiд 7 червня 2005 року) та Чернiвецького нацiонального унiверситету iменi Ю. Федьковича (довiдка про впровадження № 17-38/1158 вiд 7 червня 2005 року). поглиблення партнерства” (Донецьк, 2006), „Сучаснi педагогiчнi технологiї i освiтнi системи ХХІ столiття” (Кiровоград, 2006), „Актуальнi проблеми навчання та виховання людей з особливими потребами” (Київ, 2006), „Актуальнi проблеми навчання та виховання людей в iнтегрованому освiтньому середовищi” (Київ, 2007); Всеукраїнських - „До витокiв становлення української педагогiчної науки” (Умань, 2001), „Пiдготовка вчителiв до впровадження нових технологiй навчання у малокомплектнiй початковiй школi” (Умань, 2004), „Фiлософiя Г. С. Сковороди i нацiональна iдея” (Хмельницький, 2006), „Духовнiсть українства ХХІ столiття” (Кiровоград, 2006), „Сучаснi тенденцiї та перспективи розвитку освiти i науки вищих навчальних закладах України” (Хмельницький, 2007), „Сучаснi психолого-педагогiчнi тенденцiї розвитку освiти у вищих навчальних закладах України” (Хмельницький, 2007), а також на засiданнях кафедри педагогiки Уманського державного педагогiчного унiверситету iменi Павла Тичини (Умань, 2002–2007 рр.), засiданнях лабораторiї „В. О. Сухомлинський i школа ХХІ ст.” (Умань, 2002–2007 рр.). Структура дисертацiї зумовлена логiкою дослiдження i складається зi вступу, двох роздiлiв, висновкiв до кожного роздiлу та загальних висновкiв, списку використаних джерел з 266 позицiй. Загальний обсяг становить 256 сторiнок друкованого тексту, з них 171 основного тексту. Робота мiстить 12 таблиць, 6 схем, 13 рисункiв, 2 дiаграми. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ У вступi обґрунтовано актуальнiсть теми дослiдження, ступiнь її розробленостi, визначено об’єкт, предмет, мету, сформовано гiпотезу, завдання, теоретичнi основи та методи дослiдження, окреслено експериментальну базу, розкрито наукову новизну, теоретичне та практичне значення дослiдження, вiдображено апробацiю i впровадження результатiв. гуманiстичних цiнностей у молодших школярiв та аналiзується стан проблеми у практицi роботи початкової школи. Розкрито сутнiсть i структуру поняття „гуманстичнi цiнностi”, проаналiзовано тлумачення супутнiх понять „гуманiзм”, „гуманiстичнi взаємини”, „гуманiстичне виховання”: Визначено основнi параметри дiагностування стану вихованостi гуманiстичних цiнностей в учнiв початкових класiв. На основi узагальнення результатiв аналiзу фiлософських, психолого-педагогiчних праць (Ш. Амонашвiлi, Л. Архангельський, І. Бех, М. Боришевський, О. Вишневський, І. Зязюн, В. Кузь, С. Рубiншнейн, А. Сиротенко, В. Сухомлинський, К. Чорна) було визначено, що гуманiстичнi цiнностi – це поняття, якi регулюють поведiнку людини в усiх сферах її суспiльного життя i орiєнтацiю на них у процесi задоволення своїх потреб. У дисертацiї уточнено змiст поняття „гуманiстичнi цiнностi”, якi розумiємо як психологiчнi особливостi, систему свiтоглядних орiєнтацiй, що полягають у ставленнi до iншої людини, самого себе, суспiльства та природного довкiлля як найвищої цiнностi, у здатностi здiйснення вибору добра на противагу злу та систематичному здiйсненнi гуманiстичної дiяльностi. Осмислено механiзм трансформацiї гуманiстичних цiнностей в особистiснi надбання. Вiдзначено, що гуманiстична цiннiсть формується послiдовними дiями, коли знання та уявлення про гуманнiсть пiдкрiплюються мотивами, що базуються на почуттях, ставленнях та вiдносинах. Неодноразово повторюванi дiєво, цi знання переростають у навички i звички, якi у свою чергу коригують сутнiсть учинкiв уже як переконання. У дослiдженнях Л. Архангельського, О. Богданової, М. Болдирєва, М. Глущенко, О. Ковальова, І. Мар’єнко, Л. Нестеренко, Д. Пащенка, Н. Трофимової розглядаються теоретичнi аспекти гуманiстичного виховання, змiст якого має вiдображати спецiально створену систему благотворних впливiв сiм’ї, школи та соцiального середовища на особистiсть молодшого школяра з метою виховання гуманiстичних цiнностей, що є основою пiдготовки дитини до життя, засвоєння нею позитивного досвiду попереднiх поколiнь (обов’язково з урахуванням негативного досвiду) та вироблення нових пiдходiв до подальшого розвитку суспiльства i соцiально-суспiльних вiдносин, якi базуватимуться на нацiональнiй i загальнолюдськiй гуманiстичнiй культурi. Тому змiст гуманiстичного виховання, як пiдтверджують результати нашого дослiдження, обов’язково має здiйснюватися в комплексi з морально-етичним, естетичним, фiзичним, громадянським, трудовим та вiдображати й утверджувати у свiдомостi й дiяльностi молодших школярiв найвищi нацiональнi та загальнолюдськi гуманiстичнi цiнностi. завдання формування єдностi гуманiстичної свiдомостi i гуманiстичної поведiнки, через занепад системи iдеалiв, знекультурення суспiльства пропонуються напрями iнтеграцiї виховних впливiв шкiльного колективу, сiм’ї, позашкiльних закладiв та соцiального середовища. На основi науково-педагогiчних дослiджень С. Бакулiної, Л. Канiшевської, В. Киричок, О. Кияновського, С. Литвиненко, О. Матвiєнко, Л. Полякової, О. Фок, Г. Ясякевич розглянуто проблеми виховання гуманiстичних цiнностей у молодших школярiв та виявлено, що специфiчною особливiстю виховання гуманiстичних цiнностей у молодшого школяра є те, що воно вiдбувається не як окремий процес, а в усiх рiзновидах його дiяльностi, грi, багатьох видах взаємин з молодшими та старшими за вiком дiтьми, дорослими, батьками та педагогами. На пiдставi зазначеного вище визначено й обумовлено змiст виховання гуманiстичних цiнностей у молодших школярiв у позаурочнiй дiяльностi: - формування ставлення до людини як до найвищої цiнностi, виховання особистостi в дусi доброзичливостi, гуманностi, щиростi, чуйностi, небайдужостi, готовностi прийти на допомогу. Виховання гуманiстичних цiнностей не може обмежуватися набуттям i засвоєнням певної суми знань, а передбачає освоєння молодшими школярами своєї етнiчної спiльностi, нацiональних та загальнолюдських цiнностей (мови, територiї, культури, гiдностi, доброти, гуманностi та iн.). Ідея гуманiзму має пронизувати всi складовi виховання. Тому виховання гуманiстичних цiнностей є процесом формування у свiдомостi молодших школярiв стiйких умовно-рефлекторних утворень, зумовлених його афектно-вольовими реакцiями в рiзних ситуацiях; - практика, коли молодшi школярi втiлюють гуманiстичнi iдеї у процесi свого життя i дiяльностi. На основi аналiзу наукових дослiджень iз психологiї, педагогiки, соцiологiї, фiлософiї було визначено критерiї i показники вихованостi гуманiстичних цiнностей в учнiв початкових класiв: пiзнавально-понятiйний, емоцiйно-цiннiсний, дiяльнiсно-прогностичний. Пiзнавально-понятiйний критерiй характеризується знанням про людину взагалi, про якостi, важливi для життя в суспiльствi; знання змiсту понять i категорiй, що мають своїм структурним центром поняття “гуманнiсть”. Емоцiйно-цiннiсний пов’язується з розумiнням особистiсної цiнностi iншої людини; визначається такими показниками: адекватне ставлення до себе як суб’єкта суспiльного спiвжиття, позитивна “Я-концепцiя”; емоцiї, що переростають у гуманiстичнi почуття. Дiяльнiсно-прогностичний асоцiюється зi здатнiстю до самореалiзацiї, самоаналiзу, самовдосконалення, саморозвитку, виявляється в умiннi правильно будувати взаємовiдносини з оточуючими, у ставленнi до iншої людини як найвищої цiнностi. У процесi констатувального експерименту за допомогою бесiд, тестiв, анкетування, моральних дилем, творiв роздумiв цiлеспрямованого i систематичного спостереження за наведеними вище критерiями i показниками було визначено наявнiсть в учнiв початкових класiв рiвнiв вихованостi таких гуманiстичних цiнностей, як милосердя, ввiчливiсть, вiдповiдальнiсть, доброчиннiсть. До високого рiвня були вiднесенi учнi з повними мiцними знаннями, чiтко засвоєними поняттями про сутнiсть гуманiстичних цiнностей, якi здобутi у процесi позаурочної дiяльностi та самостiйним систематичним цiлеспрямованим пiзнанням. Їм притаманнi: стiйкий позитивний вiдгук на гуманiстичнi цiнностi; гуманне ставлення до себе, iнших людей, бережливе ставлення до довкiлля; сформовано стiйке прагнення прийти на допомогу, захистити слабкого, творити добро на користь iншим, дотримуватись правил пристойностi, виявити люб’язнiсть, чемнiсть та здiйснювати соцiально значиму справу у позаурочний час, тобто постiйна, самостiйна, не потребуюча зовнiшнього пiдкрiплення вираженiсть милосердя, ввiчливостi, вiдповiдальностi, доброчинностi у ставленнєвих взаємодiях; систематичне здiйснення гуманiстичної дiяльностi; стiйкi навички самовиховання, самооцiнки; гармонiйне поєднання позитивного ставлення до себе з доброзичливим ставленням до iнших людей. Рiвень вище середнього характеризується повними знаннями про сутнiсть гуманiстичних цiнностей, якi здобутi у процесi позаурочної дiяльностi без самостiйного пiзнання; позитивний емоцiйний вiдгук щодо гуманiстичних цiнностей; виявляється у прагненнi прийти на допомогу, захистити слабкого, дотримуватись правил пристойностi, виявити люб’язнiсть, чемнiсть та здiйснювати соцiально значиму справу у позаурочний час; вираженiсть милосердя, ввiчливостi, доброчинностi, вiдповiдальностi постiйна, iнколи потребує часткового пiдкрiплення; бережливе ставлення до довкiлля та навичками самооцiнки, сформованими, але не завжди реалiзованими на практицi. Середнiй рiвень притаманний тим учням, якi мали не глибокi знання про сутнiсть гуманiстичних цiнностей, досить ситуативнi, здобутi виключно в процесi позаурочної дiяльностi. Їм характерний нестiйкий позитивний вiдгук про гуманiстичнi цiнностi, ситуативне прагнення прийти на допомогу, захистити слабкого, дотримуватись правил пристойностi, творити добро на користь iнших; вираженiсть милосердя, ввiчливостi, доброчинностi, вiдповiдальностi у ставленнєвих ситуацiях епiзодична та вимагає, як правило, переважно зовнiшнього пiдкрiплення; бережливе ставлення до довкiлля. Гуманiстична дiяльнiсть здiйснюється ними ситуативно. Рiвень нижче середнього наявний в учнiв, якi мали поверхневi знання про гуманiстичнi цiнностi та скептичне ставлення до них. Вони не вбачали сенсу у цiннiсному ставленнi до себе, до iнших, у них вiдсутнє прагнення прийти на допомогу, творити добро на користь iнших, дотримуватись правил пристойностi, бути люб’язними та чемними, здiйснювати соцiально значиму справу у позаурочний час; необхiднiсть повного пiдкрiплення цих проявiв; характерна байдужiсть до збереження довкiлля, безпощадне ставлення до тварин, неадекватна самооцiнка. Низький рiвень характеризував вихованцiв, у яких вiдсутнi знання про гуманiстичнi цiнностi Їм притаманне цiннiсне ставлення до себе, але не до iнших, вiдсутнє прагнення прийти на допомогу, агресивне ставлення до друзiв, прояв жорстокостi до тварин; неадекватна самооцiнка, невмiння керувати своїми емоцiями, глузування над слабкими. середнього – 16,1 %, низький – 5,9 %; високий рiвень сформованостi гуманiстичних цiнностей у 21 % другокласникiв, вище середнього – 23,2 %, середнiй – 35,7 %, нижче середнього – 11,9 %, низький – 8,2 %; високий рiвень сформованостi гуманiстичних цiнностей мають 19,9 % третьокласникiв, вище середнього – 22,3 %, середнiй – 35,2 %, нижче середнього – 12,4 %, низький – 10,2 %; високий рiвень сформованостi гуманiстичних цiнностей у 17,7 % четвертокласникiв, вище середнього – 21,4 %, середнiй – 32,2 %, нижче середнього – 16,7 %, низький – 13 %. цiнностей, а здiйснювана серед учнiв позаурочна виховна робота є недостатньо ефективною. З метою пiдвищення вiдсоткового спiввiдношення учнiв з низьким, нижче середнього та середнiм рiвнями було розроблено iнтегровану програму виховання гуманiстичних цiнностей в учнiв початкових класiв „Виховуємо гуманну особистiсть”. У другому роздiлi – „Теоретичне обґрунтування та експериментальна перевiрка ефективностi педагогiчних умов, змiсту, форм та методiв виховання гуманiстичних цiнностей молодших школярiв у позаурочнiй дiяльностi” – обґрунтовано педагогiчнi умови, змiст, форми та методи виховання гуманiстичних цiнностей у молодших школярiв у позаурочнiй дiяльностi за розробленою iнтегрованою програмою „Виховуємо гуманну особистiсть”; викладено методику формувального етапу педагогiчного експерименту; представлено перебiг формувального етапу експерименту та аналiз результатiв дослiдження; здiйснено iнтерпретацiю отриманих даних. На основi аналiзу наукової лiтератури, результатiв констатувального етапу педагогiчного експерименту розроблено структуру виховання гуманiстичних цiнностей в учнiв початкових класiв у позаурочнiй дiяльностi (рис. 1). функцiй гуманiстичного виховання; дотримання в позаурочнiй роботi з молодшими школярами принципiв гуманiстичного виховання; залучення молодших школярiв до рiзних видiв дiяльностi; напрями забезпечення виховання гуманiстичних цiнностей; упровадження iнтегрованої програми „Виховуємо гуманну особистiсть” у позаурочну дiяльнiсть та її органiзацiйно-методичне забезпечення. Контрольнi та експериментальнi класи добиралися таким чином, щоб мiж учнями не iснувало рiзких розбiжностей у загальному розвитку. У процесi розробки програми i методики формувального експерименту враховували, що становлення та перехiд на бiльш високий рiвень гуманiстичних цiнностей в учнiв початкових класiв вiдбуватиметься поетапно. iнтегрованої програми, спрямовану на збiльшення самостiйностi, iндивiдуальностi молодших школярiв у поєднаннi їх з активною дiяльнiстю. Програма передбачала дотримання компонентiв цiлiсної структури: вiд отримання гуманiстичних знань до закрiплення їх та свiдомого втiлення на практицi. З метою забезпечити системнiсть виховання гуманiстичних цiнностей в молодших школярiв. Програма реалiзовувалась за кiлькома напрямами: цiннiсне ставлення до власного „Я”; цiннiсне ставлення до iншої людини; бережливе ставлення до довкiлля; взаємодiя соцiальних iнститутiв з початковою школою. Розроблена iнтегрована програма спрямована на формування пiзнавально-понятiйного, емоцiйно-цiннiсного, дiяльнiсно-прогностичного компонентiв цiннiсного ставлення до власного ”Я“, вплив на психiчну, фiзичну, духовну складовi у вихованнi дiтей. У процесi експериментального впровадження програми в молодших школярiв формувалась система гуманiстичних знань, поглядiв, iдей, переконань про такi гуманiстичнi цiнностi, як: милосердя, ввiчливiсть, вiдповiдальнiсть, доброчиннiсть. Сутнiсть програми полягала у поглибленнi iнформованостi учнiв про гуманiстичнi цiнностi; формуваннi на цiй основi свiтогляду молодших школярiв, який би вiдповiдав вимогам гуманного суспiльства; виховання гуманiстичних цiнностей особистостi як провiдного показника гуманiстичної вихованостi. Програма передбачала одночасне формування в учнiв позитивних гуманiстичних цiнностей та засудження негативних: якщо виховувалася милосердя, то засуджувався її антипод – байдужiсть, набувалася доброчеснiсть – приборкувався гнiв, тощо. Змiст iнтегрованої програми „Виховуємо гуманну особистiсть” складається з чотирьох основних компонентiв: - 1 клас – програма “Гуманiстичний вибiр” (клуб „Ти на землi – Людина”); - 4 клас – програма “Добре слово” (гурток „Слово до слова”). Для дiяльностi клубу “Ти на землi – Людина” (1 клас) було розроблено програму “Гуманiстичний вибiр”, до основних завдань якої включено розв’язання проблемних ситуацiй гуманiстичного змiсту. Робота в гуртку складалася з двох частин: перша – прослуховування та обговорення змiсту проблемної гуманiстичної ситуацiї, друга – її iнсценiзацiя (на вiдмiну вiд традицiйної методики, обмеженої тiльки прослуховуванням й обговоренням). При розв’язуваннi гуманiстичної ситуацiї молодший школяр ставиться в умови вiльного гуманiстичного вибору. Причому нами завжди передбачалося кiлька можливих варiантiв не просто вiдповiдi, а й поведiнки у вiдповiднiй ситуацiї. Головна особливiсть вирiшення таких ситуацiй у тому, що вони розрахованi на активнiсть школяра. Загалом функцiї таких гуманiстичних ситуацiй зводяться до вияву, закрiплення i випробування сформованих гуманiстичних цiнностей. Експериментальна програма “Берегиня” (2 клас) була розроблена для дiяльностi клубу “Джерельце”, метою якого було виховання в учнiв гуманiстичних цiнностей (любов до природи, благоговiння перед життям, добродiйнiсть, милосердя, альтруїзм). Учнi в клубi залучались до рiзних видiв дiяльностi: пiзнавальних (перегляд наукового фiльму ”Перелiтнi птахи“, бесiда ”Рослини Черкащини, що охороняються законом“ та iн.), практичних (збiр кормiв для пташок, що зимують у нашому краї, очищення джерел на берегах Ятранi, Уманки, виготовлення годiвниць, гнiзд для птахiв та iн.), дослiдницьких (визначення рiвня шкiдливостi смiття в саду, визначення придатностi ґрунту для кiмнатних рослин, фенологiчнi спостереження, участь в операцiї ”Мурашки“ пiд керiвництвом лiсничого та iн.), екологiчна рефлексiя (розв’язання моральних задач на екологiчну тему, слухання музичних творiв - ”Пори року“ П. Чайковського, ”Пер Гюнт“ Е. Грiга, написання творiв, вiршiв про природу та iн., декламування i обговорення вiршiв Т. Шевченка, П. Тичини, В. Сюсюри, Л. Українки, Я. Щоголiва, оповiдань В. Сухомлинського). сiмейних цiнностей (пошана до батькiв i старших у сiм’ї, предкiв; злагода та довiр’я мiж членами сiм’ї, дотримання народних звичаїв, традицiй, гостиннiсть) ми виховували в молодших школярiв гуманiстичнi цiнностi, зокрема, милосердя, ввiчливiсть, вiдповiдальнiсть i доброчиннiсть. Молодшi школярi разом iз батьками вiдтворювали свiй родовiд, переймали традицiї наших предкiв: поважне ставлення до рiдних та дорослих загалом, пошанування матерi й батька як найближчих та найдорожчих людей, а також вiдповiдне ставлення батькiв до дiтей. У межах роботи гуртка були проведенi свята, приуроченi до Дня Матерi. Значний виховний потенцiал має й збiрка вiршiв дiтей. Пропонованi у цiй збiрцi твори активно використовувалися пiд час проведення Тижня родини. Робота гуртка “Слово до Слова” для учнiв 4 класу була органiзована за програмою “Добре слово”, змiст якої полягає в опануваннi учнями комунiкативним репертуаром усного спiлкування, основними формулами етикетного мовлення українцiв iз метою налагодження соцiальних контактiв та усвiдомлення необхiдностi поєднання його з рiзноманiтною особистiсно значущою доброчинною дiяльнiстю адекватно вiку i життєвого досвiду. Ми спонукали гурткiвцiв до того, щоб вони, засобами мовленнєвого етикету могли передавати, висловлювати спiвчуття до слабких i хворих, милосердя, повагу до старших, тобто формували початковi основи гуманiстичних цiнностей, через залучення до доброчинної дiяльностi (привiтання зi святом учителiв, батькiв, ровесникiв з дитячого будинку, старших людей з будинку престарiлих, написання їм вiтальних листiвок); до рефлексивного аналiзу i практичних дiй, особистiсно значущої доброчинної дiяльностi. У процесi занять учнi вчились складати уснi i письмовi привiтання, приуроченi до свят, вправлялись у написаннi запрошень, виголошеннi вiншiвок. у Країну Добра за маршрутом: Милосердя – Ввiчливiсть – Вiдповiдальнiсть – Доброчиннiсть. Добровiльнiсть участi в подорожi сприяла тому, що у школярiв розвивалося цiннiсне ставлення до всього живого, а прагнення турбуватися один про одного, спiвчувати, спiвпереживати один одному вело до глибшого усвiдомлення його унiкальностi та своєрiдностi. У процесi проведення формувального експерименту враховувався той факт, що дитячий мозок зазнає агресивного впливу з боку телебачення, яке постiйно перепрограмовує дитину, проникає у пiдсвiдомiсть, колонiзує розум, нав’язує фальшивi цiнностi. Тому практикувалися колективнi перегляди телепередач з їх наступним обговоренням; пропонувалося учням прослiдкувати i продемонструвати зразки етичного мовлення, моделi доброчинної поведiнки. Отже, формувалося у свiдомостi молодших школярiв розумiння, що таке добро i зло, здатнiсть розрiзняти видиме i невидиме добро i переконання, що немає нiчого бiльш оманливого, нiж добро, з винятково матерiальним задоволенням, яке дає людинi лише iлюзiю щастя. Змiст програми складали традицiйнi (участь у гуртках, у клубах (поглиблення гуманiстичних знань шляхом розв’язання проблемних ситуацiй), читання книг, перiодики, перегляд кiнофiльмiв та наступне їх обговорення тощо) та iнновацiйнi форми (дерево родоводу (зустрiчi поколiнь); у сiмейному колi (iндивiдуальнi консультацiї, зустрiчi з лiкарями, психологами, юристами); родинний мiст (зустрiчi з батьками та обговорення проблем виховання); народна свiтлиця (звернення до народних традицiй); день добрих справ (спiльна трудова дiяльнiсть педагогiв, батькiв i дiтей); вечiр великої розмови (участь педагогiв, батькiв, учнiв), органiзацiя вiдпочинку, iгри, вистави тощо; альбом-естафета “Як ми вiдпочиваємо”, досвiд органiзацiї вiдпочинку в родинi; дискусiйний клуб; скринька досвiду сiмейного виховання; аукцiон iдей родинної педагогiки; батькiвський ринг (розв’язання педагогiчних ситуацiй); сiмейнi свята в класi (спiльнi проведення днiв народження дiтей, календарних, народних свят). Заняття у гуртках та клубах проводилися з використанням сукупностi методiв: роз’яснення, бесiда, педагогiчна вимога, вправляння, привчання, доручення, створення виховуючи ситуацiй, методи стимулювання дiяльностi та поведiнки, створення ситуацiй для вивчення поведiнки учнiв Отже, скерованiсть нашої роботи – активне залучення учнiв до позаурочної роботи та надання їм можливостi самореалiзуватися – створювала сприятливi умови для просування молодшого школяра до бiльш високого (порiвняно з наявним у нього) рiвня гуманiстичного розвитку. Проведення виховних заходiв гуманiстичного спрямування за активної участi школи, батькiв, позашкiльних установ викликало в молодших школярiв потребу в обмiнi думками, обговореннi з дорослими результатiв своїх учинкiв, дiй, полегшувало формування культури спiлкування i поведiнки в соцiумi, сприяло формуванню гуманiстичної свiдомостi, гуманiстичної активностi. З цiєю метою проводилися засiдання проблемних груп та дискусiйних клубiв, на яких обов’язково були присутнi батьки, вчителi, представники позашкiльних установ та учнi. Рiзнобiчнiсть поглядiв (дитина – батьки – учитель) приводила до вироблення гуманiстичної поведiнки. Впровадження розроблених педагогiчних умов, змiсту програми та її органiзацiйно-методичного забезпечення дозволило отримати позитивнi результати: в експериментальних класах зросла кiлькiсть учнiв, у яких зафiксовано високий та вище середнього рiвнi сформованостi гуманiстичних цiнностей, зменшилася кiлькiсть учнiв iз нижче середнiм та низьким рiвнем, вiдбулася активiзацiя позаурочної гуманiстичної дiяльностi учнiв початкових класiв, якi робили свiдомий вибiр у тiй чи iншiй ситуацiї на користь ввiчливiсть, милосердя, вiдповiдальностi, доброчинностi. – в учнiв 1 класiв: 22,3 % i 25,1 % учнiв контрольних та експериментальних класiв вiдповiдно мали високий рiвень сформованостi гуманiстичних цiнностей, 15,4 % i 23,2 % – вище середнього, 37,1 % i 38,8 % – середнiй, 19 % i 9,9 % – нижче середнього, 6,2 % i 3 % – низький рiвень; – в учнiв 2 класiв: 22,1 % i 24,4 % учнiв вiдповiдно контрольних та експериментальних класiв мали високий рiвень сформованостi гуманiстичних цiнностей, 19,6 % i 26 % – вище середнього, 34 % i 38,6 % – середнiй, 15,7 % i 5,3 % – нижче середнього, 8,6 % i 5,7 % – низький рiвень; – в учнiв 3 класiв: 20,4 % i 26,2 % учнiв вiдповiдно контрольних та експериментальних класiв мали високий рiвень сформованостi гуманiстичних цiнностей, 23,1 % 26,9 % – вище середнього, 32,8 % i 38,4 % – середнiй, 13,7 % i 5,6 % – нижче середнього, 10 % i 2,9 % – низький рiвень; % – середнiй, 20 % i 10,7 % – нижче середнього, 13,3 % i 4,1 % – низький рiвень. Проведення повторних зрiзiв засвiдчує, що в контрольних класах показники сформованостi гуманiстичних цiнностей залишилися практично такими ж, якими були на початку експерименту. І навпаки: у класах, де велася експериментальна позаурочна виховна дiяльнiсть, спрямована на формування в учнiв гуманiстичних цiнностей, маємо значнi вiдмiнностi – кiлькiсть учнiв вищого, вище середнього та середнього рiвнiв збiльшилася вiд 2 % до 8 %, вiдповiдно й зменшилася кiлькiсть учнiв нижче середнього та низького рiвнiв. Данi експерименту засвiдчують, що рiвень сформованостi гуманiстичних цiнностей при цiлеспрямованiй комплекснiй позаурочнiй виховнiй роботi суттєво збiльшується, а кiлькiсть учнiв iз низьким рiвнем у кожному експериментальному класi зменшується до 1–2. Порiвняння динамiки формування милосердя, ввiчливостi, вiдповiдальностi та доброчинностi у молодших школярiв за розробленими критерiями пiдтвердило, що за час формувального етапу експерименту в експериментальних класах: – кiлькiсть учнiв 1 класiв з високим рiвнем вищеперерахованих гуманiстичних цiнностей зросла на 2,7%, вище середнього – на 5,7%, середнього – на 0,7%, нижче середнього зменшилась на 6,2%, низького – на 2,9% вiдповiдно; – кiлькiсть учнiв 2 класiв з високим рiвнем гуманiстичних цiнностей зросла на 3,4%, вище середнього – на 2,8%, середнього – на 2,9%, нижче середнього зменшилась на 6,6%, низького – на 2,5% вiдповiдно; – кiлькiсть учнiв 3 класiв з високим рiвнем гуманiстичних цiнностей зросла на 6,3%, вище середнього – на 4,6%, середнього – на 3,2%, нижче середнього – зменшилась на 6,8%, низького –на 7,3% вiдповiдно; – кiлькiсть учнiв 4 класiв з високим рiвнем гуманiстичних цiнностей зросла на 6,1%, вище середнього – на 4,8%, середнього – на 4% вiдповiдно, нижче середнього зменшилась на 6%, низького – на 8,9% вiдповiдно (табл. 1). Таблиця 1 Рiвнi сформованостi гуманiстичних цiнностей в учнiв початкових класiв у позаурочнiй дiяльностi (у %) Класи Рiвнi сформованостi гуманiстичних цiнностей Кiлькiсть учнiв у % Рiзниця показникiв до i пiсля проведення експерименту Початок експерименту Кiнець експерименту 1 класи Високий 22,4 25,1 +2,7 Вище середнього 17,5 23,2 +5,7 Середнiй 38,1 38,8 +0,7 Нижче середнього 16,1 9,9 - 6,2 Низький 5,9 3 - 2,9 2 класи Високий 21 24,4 +3,4 Вище середнього 23,2 26 +2,8 Середнiй 35,7 38,6 +2,9 Нижче середнього 11,9 5,3 - 6,6 8,2 5,7 - 2,5 3 класи Високий 19,9 26,2 +6,3 Вище середнього 22,3 26,9 +4,6 Середнiй 35,2 38,4 +3,2 Нижче середнього 12,4 5,6 - 6,8 Низький 10,2 2,9 - 7,3 4 класи Високий 17,7 23,8 +6,1 Вище середнього 21,4 26,2 +4,8 Середнiй 31,2 35,2 +4 Нижче середнього 16,7 10,7 - 6 Низький 13 4,1 - 8,9 Результати проведеного педагогiчного експерименту свiдчать про ефективнiсть запропонованих педагогiчних умов, змiсту, форм i методiв виховання гуманiстичних цiнностей в учнiв початкових класiв у позаурочнiй дiяльностi. Таким чином, всi завдання дослiдження було виконано. Проведена дослiдно-експериментальна робота пiдтвердила основнi положення робочої гiпотези, що дало змогу сформулювати вiдповiднi висновки, надати педагогiчним працiвникам необхiднi рекомендацiї та визначити перспективи подальшої роботи над означеною проблемою. ВИСНОВКИ У дисертацiї здiйснено теоретичне узагальнення i нове вирiшення наукової проблеми, сутнiсть якої полягає в обґрунтуваннi процесу виховання учнiв початкових класiв на основi гуманiстичних цiнностей. класiв у позаурочнiй дiяльностi залишається недостатньо дослiдженим. З’ясовано, що для виховання гуманiстичних цiнностей головним завданням є ефективно органiзована позаурочна дiяльнiсть молодшого школяра, яка дає змогу практично переконатися в правильностi здобутих знань, перевiрити їх мiцнiсть i визначити стiйкiсть мотивiв дiяльностi. 2. Проаналiзовано сутнiсть та уточнено змiст поняття ”гуманiстичнi цiнностi“, якi визначаються як психологiчнi особливостi, систему свiтоглядних орiєнтацiй, що полягають у ставленнi до iншої людини, самого себе, суспiльства та природного довкiлля як найвищої цiнностi, у здатностi здiйснення вибору добра на противагу злу та систематичному здiйсненнi гуманiстичної дiяльностi. Провiдними визначено такi цiнностi: милосердя (спiвчутливе, сердечне ставлення до iнших; вияв жалостi, помилування); ввiчливiсть (дотримання правил пристойностi, виявлення уважностi, люб’язностi, чемностi); вiдповiдальнiсть (взятий на себе обов’язок вiдповiдати за певну дiлянку роботи, справу, за чиїсь дiї, вчинки, слова; за здiйснення соцiально значимої справи в позаурочний час); доброчиннiсть (творити добро на користь iнших), якi регулюють поведiнку людини в усiх сферах її суспiльного життя й орiєнтують у процесi задоволення своїх потреб. 3. Розроблено критерiї та показники вихованостi гуманiстичних цiнностей в учнiв початкових класiв, що вiдображають знання про людину взагалi, про якостi, важливi для життя в суспiльствi; знання змiсту понять i категорiй, що мають своїм структурним центром поняття “гуманнiсть”; розумiння особистiсної цiнностi iншої людини; та визначаються такими показниками: адекватне ставлення до себе як суб’єкта суспiльного спiвжиття, позитивна “Я-концепцiя”; емоцiї, що переростають у гуманiстичнi почуття; здатнiсть до самореалiзацiї, самоаналiзу, самовдосконалення, саморозвитку, що виявляється в умiннi правильно будувати взаємовiдносини з оточуючими, у вiдношеннi до iншої людини як найвищої цiнностi, у бережливому ставленнi до довкiлля. 4. За допомогою критерiальних показникiв виявлено рiвнi вихованостi гуманiстичних цiнностей в учнiв початкових класiв – низький, нижче середнього, середнiй, вище середнього, високий. Результати констатувального етапу експерименту засвiдчили, що в молодших школярiв переважає середнiй рiвень вихованостi гуманiстичних цiнностей: високий рiвень сформованостi гуманiстичних цiнностей мають 22,4 % першокласникiв, вище середнього – 17,5 %, середнiй – 38,1 %, нижче середнього – 16,1 %, низький – 5,9 %; високий рiвень сформованостi гуманiстичних цiнностей у 21 % другокласникiв, вище середнього – 23,2 %, середнiй – 35,7 %, нижче середнього – 11,9 %, низький – 8,2 %; високий рiвень сформованостi гуманiстичних цiнностей мають 19,9 % третьокласникiв, вище середнього – 22,3 %, середнiй – 35,2 %, нижче середнього – 12,4 %, низький – 10,2 %; високий рiвень сформованостi гуманiстичних цiнностей у 17,7 % четвертокласникiв, вище середнього – 21,4 %, середнiй – 32,2 %, нижче середнього – 16,7 %, низький – 13 %. 5. З метою пiдвищення рiвня вихованостi гуманiстичних цiнностей розроблено педагогiчнi умови: урахування у позаурочнiй роботi завдань та функцiй гуманiстичного виховання; дотримання у позаурочнiй роботi принципiв гуманiстичного виховання; залучення молодших школярiв до рiзних видiв дiяльностi; впровадження iнтегрованої програми „Виховуємо гуманну особистiсть”; поєднання у позаурочнiй дiяльностi традицiйних та iнновацiйних форм та методiв розвитку особистостi, змiст яких пов’язаний iз вихованням гуманiстичних цiнностей в учнiв початкових класiв. Теоретично обґрунтовано та експериментально перевiрено ефективнiсть розроблених педагогiчних умов, змiсту, форм (гуртки „Дерево роду” та „Слово до слова”, клуби „Джерельце” та „Ти на землi – Людина”, проблемнi групи та дискусiйнi клуби) та методiв (роз’яснення, бесiда, педагогiчна вимога, вправляння, привчання, доручення, створення виховуючи ситуацiй, методи стимулювання дiяльностi та поведiнки, створення ситуацiй для вивчення поведiнки учнiв) виховання гуманiстичних цiнностей у молодших школярiв. 6. Визначено особливостi взаємодiї соцiальних iнститутiв (позашкiльних навчальних закладiв, сiм’ї, соцiального середовища) та початкової школи у вихованнi гуманiстичних цiнностей в учнiв початкових класiв у позаурочнiй дiяльностi: – залучення до виховання молодших школярiв батькiв, громадськостi, позашкiльних установ; – створення емоцiйно забарвленого в мажорному ключi шкiльного позаурочного середовища, вiдчуття партнерства в спiльнiй позаурочнiй дiяльностi. 7. Упровадження у практику роботи експериментальних класiв iнтегрованої програми “Виховуємо гуманну особистiсть” (програми „Гуманiстичний вибiр” (1 клас), „Берегиня” (2 клас), „Даруймо радiсть” (3 клас), „Добре слово” (4 клас)), забезпечило помiтне зростання ефективностi процесу виховання милосердя, ввiчливостi, вiдповiдальностi, доброчинностi, що пiдтверджено результатами формувального експерименту: – кiлькiсть учнiв 1 класiв з високим рiвнем гуманiстичних цiнностей зросла на 2,7%, вище середнього – на 5,7%, середнього – на 0,7%, нижче середнього зменшилась на 6,2%, низького – зменшилась на 2,9%; – кiлькiсть учнiв 2 класiв з високим рiвнем гуманiстичних цiнностей зросла на 3,4%, вище середнього – на 2,8%, середнього – на 2,9%, нижче середнього зменшилась на 6,6%, низького – на 2,5% вiдповiдно; – кiлькiсть учнiв 4 класiв з високим рiвнем гуманiстичних цiнностей зросла на 6,1%, вище середнього – на 4,8%, середнього – на 4% вiдповiдно, нижче середнього зменшилась на 6%, низького – на 8,9% вiдповiдно. Дисертацiйне дослiдження довело, що молодший шкiльний вiк є найбiльш сприятливим до формування гуманiстичних цiнностей, що зумовлено вiковими та психологiчними особливостями молодших школярiв. Вiдзначимо й те, що кожному молодшому школяревi властивi два аспекти вираження гуманiстичних цiнностей – загальний (гуманне ставлення до всього живого в цiлому) i соцiальний (гуманiстична цiннiсть характерна для дитини певного вiку i може виявлятися в конкретнiй сферi дiяльностi). Завершена дисертацiйна робота не вичерпує розгляд складної i багатогранної проблеми виховання в учнiв початкових класiв гуманiстичних цiнностей у позаурочнiй дiяльностi. Актуальними залишаються дослiдження виховання на основi гуманiстичних цiнностей учнiв основної школи; створення вiдповiдної системи пiдготовки вчителiв початкової школи як педагогiв-гуманiстiв, як посередникiв мiж дiтьми i цiлим свiтом, що проявляється в спiлкуваннi, спiльнiй дiяльностi, в освоєннi навколошкiльного середовища, позаурочного простору i часу. СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ – С. 171-180. 2. Лавроненко О. Прiоритет гуманiстичного виховання в цiлiснiй виховнiй системi // Психолого-педагогiчнi проблеми сiльської школи: Збiрник наукових праць Уманського державного педагогiчного унiверситету iм. Павла Тичини / Редкол.: Н. С. Побiрченко (гол. ред.) та iн. – Вип. 10. – К.: Мiленiум, 2004. – С. 123–129. 3. Лавроненко О. Реальнi спектри українського вiдродження // Збiрник наукових праць / Гол. ред. В. Г. Кузь. – К.: Мiленiум, 2004. – С. 100–109. 5. Лавроненко О. Взаємодiя видiв виховання у формуваннi гуманiстичних цiнностей // Психолого-педагогiчнi проблеми сiльської школи: Збiрник наукових праць Уманського державного педагогiчного унiверситету iм. П. Тичини / Редкол.: Н. С. Побiрченко (гол. ред.) та iн. – Вип. 13. – К.: Мiленiум, 2005. – С. 97–107. 7. Лавроненко О. Гуманiзм як домiнанта виховної системи Василя Сухомлинського// Рiдна школа. – 2005. – № 1. – С. 9–11. 8. Гурман О. Неспокiйнi буднi українського педагога // Сучаснi тенденцiї та перспективи розвитку освiти i науки у вищих навчальних закладах України: Матерiали Всеукраїнської науково-теоретичної конференцiї. – Хмельницький: Видавництво Нацiональної академiї ДПСУ, 2006. – 105. 9. Гурман О. Гуманiстичне виховання дiтей з особливими потребами i соцiальне середовище // Актуальнi проблеми навчання i виховання людей з особливими потребами: Зб. матерiалiв сьомої мiжнародної науково-практичної конференцiї, Київ: Унiверситет „Україна”, 2006. – 344-346. 10. Гурман О. М. Виховання гуманiстичних цiнностей у сучаснiй початковiй школi // Актуальнi проблеми навчання i виховання людей з особливими потребами: Зб. матерiалiв восьмої мiжнародної науково-практичної конференцiї, Київ: Унiверситет „Україна”, 2007. – 420-422. 11. Гурман О. Проблема виховання гуманiстичних цiнностей у пiдростаючого поколiння в сучасних соцiальних умовах // Збiрник наукових праць Нацiональної академiї Державної прикордонної служби України iм. Б. Хмельницького. – Ч.ІІ. – Хмельницький, 2007. – № 39. – С. 82–85. АНОТАЦІЯ Лавроненко О. М. Виховання в учнiв початкових класiв гуманiстичних цiнностей у позаурочнiй дiяльностi. – Рукопис. Дисертацiя на здобуття наукового ступеня кандидата педагогiчних наук за спецiальнiстю 13. 00. 07 – теорiя та методика виховання. Інститут проблем виховання АПН України, Київ, 2008 рiк. У дисертацiї дослiджена проблема виховання в учнiв початкових класiв гуманiстичних цiнностей у позаурочнiй дiяльностi. Дослiдження виконане на основi особистiсно орiєнтованого пiдходу та аксiологiчного вчення, як домiнуючої фiлософської iдеї. У дисертацiї здiйснено наукову iнтерпретацiю ключового поняття „гуманiстичнi цiнностi”. Дослiджено педагогiчнi умови, змiст, форми та методи ефективного виховання в молодших школярiв гуманiстичних цiнностей, розроблено, експериментально перевiрено та запропоновано iнтегровану програму виховання в учнiв початкових класiв гуманiстичних цiнностей “Виховуємо гуманну особистiсть”. дослiдження було впроваджено в навчально-виховний процес педагогiчних ВНЗ, у практику роботи початкової школи. Ключовi слова: гуманiстичнi цiнностi, учнi початкової школи, позаурочна дiяльнiсть, програма виховання. АННОТАЦИЯ Анализ философской, педагогической литературы по проблеме воспитания у учащихся начальной школы гуманистических ценностей свидетельствует о том, что среди специалистов сегодня не существует единого подхода и понимания природы и структуры этого феномена. поведенческие, мировоззренческие знания; патриотизм, выполнение нравственных норм, принятых в обществе; умение согласно требованиям этих норм поступать; милосердие, вежливость, ответственность и добродетель, которые стали составными интегрированной программы воспитания в учащихся гуманистических ценностей во внеурочное время. В работе рассматриваются формы и методы внеурочной воспитательной деятельности, анализируются ее возможности в контексте исследуемой проблемы, разработаны критерии и показатели эффективного воспитания гуманистических ценностей у младших школьников. На основе анализа психолого-педагогической литературы, изучения передового педагогического опыта, обобщение результатов констатирующего этапа экспериментальной работы были обоснованы ключевые понятия исследования: - гуманизм – принцип мировоззрения, в основе которого, – признания безграничности возможностей человека и его способности к усовершенствованию, прав личности на свободное проявления своих способностей, убеждений, утверждения блага человека как критерия оценки уровня общественных взаимоотношений, что является одним из основных принципов современной педагогики; - гуманистические взаимоотношения – атмосфера почета, доброжелательности, доверия, сопереживания, уважения между воспитанниками и взрослыми (родителями, педагогами), умение жить в гармонии, согласии с самим собой, с другими людьми, с окружающей средой. - гуманистические ценности – это особенные результаты духовной деятельности человека, в процессе которой определенным способом превращаются и находят свое выражение отношения личности к вещам, их свойствам, действиям, поступкам и т. п.; - внеурочная деятельность – организованные и целеустремленные занятия учеников, которые проводятся школой во внеурочное время с целью продолжения учебы и воспитания детей, которые основаны на уроках, расширение и углубление знаний, умений, навыков, развития самостоятельности, индивидуальных способностей учеников, удовлетворения их запросов на основе организации деятельности по собственному выбору, в обеспечении умного и активного досуга. На основе анализа констатирующего этапа эксперимента выявлено, что педагоги не всегда используют возможности внеурочной деятельности в целях воспитания в учащихся гуманистических ценностей, их деятельность нередко отличается односторонностью и формализмом, что снижает эффективность педагогического влияния на школьников. Обобщение результатов констатирующего этапа эксперимента свидетельствует о необходимости усиления внимания к проблеме воспитания у учащихся начальной школы гуманистических ценностей во внеурочной деятельности. программе “Воспитываем гуманную личность”. В процессе работы использовались традиционные и инновационные формы и методы воспитания гуманистических ценностей у младших школьников во внеурочной деятельности. Как показало проведенное исследование, ученики начальной школы должны получать качественное образование, поведенческие знания, понимания гуманистических ценностей, которые должны служить основой их плодотворной деятельности и поведения на протяжении всей жизни. Получены, в процессе экспериментальной работы, позитивные результаты апробации интегрированной программы воспитания в учащихся начальной школы гуманистических ценностей засвидетельствовали ее эффективность. Результаты исследования были внедрены в учебно-воспитательный процесс педагогических ВУЗов, в практику работы начальной школы. Ключевые слова: гуманистические ценности, ученики начальной школы, внеурочная деятельность, программа воспитания. The dissertation on the scientific degree competition of the candidate of pedagogical sciences for the speciality 13. 00. 07 - the theory and the education technique. The institute of problem education of Ukraine APS, Kiev, 2008. In the dissertation the problem of humanistic values education of initial classes’ pupils in extra-curricula activities is investigated. The research is executed on the basis of individually focused technologies and axiological studies, as the dominating philosophical idea. Pedagogical conditions, contents, forms and methods of children effective education of humanistic values is researched; the integrated program of humanistic values education in pupils of initial classes “Bringing up of humane individuality” is worked out, checked experimentally up and offered. Positive results of integrated program approbation of the humanistic values education in pupils of initial school received in the course of the experimental research have testified its efficiency. Results of the research have been involved in teaching – educational process of pedagogical high educational establishments, in practice of initial school work. Key words: humanistic values, pupils of initial school, extra-curricula activities, program of education.