Викладання основ петриківського розпису в школі

Викладання основ петрикiвського розпису в школi Змiст Вступ 1. Декоративно-ужиткове мистецтво – профiль трудової пiдготовки у 5 – 7 класах 1. 1 Петрикiвський розпис як один iз давнiх видiв народного декоративно-ужиткового мистецтва i його значення в культурнiй спадщинi України 1. 2 Дидактичний аналiз рiзних трудових прийомiв у зображеннях петрикiвського розпису 2. Вдосконалення методики прилучення учнiв до нацiональної культури в процесi занять петрикiвським розписом 2. 1 Особливостi календарно-тематичного планування з курсу "Основи петрикiвського розпису" 2. 2 Обгрунтування змiсту i структури програми навчального курсу 2. 3 Реалiзацiя змiсту навчальної програми в поурочному плануваннi 3. 2 Методика та проведення дослiджень 3. 3 Результати дослiджень 3. 4 Наукова, освiтня, виховна ефективнiсть використання результатiв дипломної роботи 4. Санiтарно-гiгiєнiчнi норми та правила безпечної роботи при виконаннi петрикiвського розпису Висновки Лiтература Вступ "Освiта" (Україна ХХІ столiття), передбачають подальший перспективний пошук шляхiв розвитку школи, полiпшення пiдготовки молодi до трудової дiяльностi з використанням сучасних досягнень психолого-педагогiчних наук, залучення учнiв до вивчення декоративно-вжиткового мистецтва , створення умов для включення його у трудову дiяльнiсть. Існуюча в Українi система освiти перебуває в станi, що не задовольняє вимог, якi постають перед нею в умовах розбудови української державностi, культурного та духовного вiдродження українського народу [17, с. 5]. Серед стратегiчних завдань реформування освiти в Українськiй державi – виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицiй i звичаїв, державної i рiдної мови, нацiональних цiнностей українського народу та iнших народiв i нацiй [23, с. 1]. Не слiд забувати також i про виховання творчої особистостi, становлення її фiзичного i морального здоров'я, забезпечення прiоритетностi розвитку людини та вiдтворення i трансляцiю культури та духовностi в усiй рiзноманiтностi вiтчизняних та свiтових зразкiв [17, с. 6]. Нацiональне та естетичне виховання, якi вважаються компонентами освiти i охоплюють усi складовi її системи, та художнє навчання учнiв є соцiальними замовленнями нашої держави. Кiнцевою метою навчання i виховання є гармонiйний розвиток особистостi, формування людини, яка б не була вiдiрваною вiд нацiональних джерел i змогла б стати гiдним членом суспiльства, вiдчувати себе часткою нацiї. Тому соцiальне замовлення пред'являє особливi вимоги до пiдготовки школярiв, i одна з умов виконання цих вимог - творчiсть учителя. Реформування освiти грунтується на використаннi досвiду передових новiтнiх педагогiчних технологiй, iнновацiй в працi вчителя. Для виховання творчої особистостi учня сам учитель повинен бути творчою особистiстю, тобто мати вiдповiдну пiдготовку. Таким чином, пiдвищення якостi змiсту навчально-виховного процесу на заняттях декоративно-ужиткового мистецтва набуває суспiльного значення, а реалiзацiя поставлених завдань зумовлена професiйним, iдейним та культурним рiвнем вчителя трудового навчання, вiд якого залежить доля розбудови народної освiти та її подальший розвиток в галузi нацiональної культури, художньої освiти та нацiонального виховання. Тому компонент готовностi учителя до розвитку творчих здiбностей учнiв передбачає оволодiння методами дiагностики i формування здiбностей. Дослiдженням з проблеми пiдготовки майбутнiх вчителiв та розробцi нових педагогiчних теоретико-методологiчних аспектiв велику увагу придiляють вченi-педагоги, психологи. Зокрема, дидактичнi аспекти пiдготовки майбутнiх вчителiв розглядали в своїх роботах О. А. Абдуллiна, С.І. Архангельський, Ю. М. Бабанський, С. Я. Батишев, В.І. Бондар, О. Г. Мороз. Формування особистостi вчителя до педагогiчної дiяльностi i науково-обгрунтованої його пiдготовки придiляли увагу в своїх роботах В. В. Борисов, В. Г. Гончаренко, М. В. Зiннятуллов, Н. П. Знамеровська, Л.І. Кондратенко, В. В. Кузьменко, В. П. Курок, Б. В. Сименача. Питанням пiдготовки студентiв до керiвництва гуртковою роботою з українського декоративно-прикладного мистецтва на уроках обслуговуючої працi присвячена робота Т. А. Сиротенко. Удосконалення пiдготовки вчителя трудового навчання до професiйної дiяльностi присвячено дуже багато праць академiка Д. О. Тхоржевського. Переконливiсть у високiй результативностi нацiонально-орiєнтованої системи освiти змусила вдатися до пошуку шляхiв удосконалення пiдготовки вчителя трудового навчання на основi нацiональних культурних традицiй українського народу. в нових економiчних умовах, де на переднiй план будуть винесенi вмiння творчо вирiшувати всi виробничi та життєвi проблеми. Аналiз змiсту шкiльних програм i пiдручникiв, вивчення науково-педагогiчних, методичних та публiцистичних джерел, а також власний досвiд педагогiчної практики у школi доводять, що основною, центральною лiнiєю у створеннi нацiонально орiєнтованої системи пiдготовки учнiв повинно стати залучення їх до занять народними ремеслами та декоративно-ужитковим мистецтвом. Про їх могутнiй психолого-педагогiчний i виховний потенцiал, традицiйно-просвiтницьку й культурологiчну суть йдеться у дослiдженнях М. Б.Євтуха, Л. В. Калуської, Л. В. Оршанського, М. Г. Стельмаховича, Є.І. Сивавко, Б. М. Тимкiва та iн. Традицiї декоративно-ужиткового мистецтва допомагають вiдновлювати iсторично-духовну пам'ять i зосереджують увагу учнiв на глибинах естетичної та педагогiчної свiдомостi всього українського етносу. Вони дозволяють цiлеспрямовано формувати аксiологiчнi уявлення дiтей, збагачують процес становлення їхньої свiдомостi. Але саме аспекту педагогiчного впливу засобiв декоративно-ужиткового мистецтва на становлення особистостi школяра в дослiдженнях не надано потрiбної уваги. Недостатня увага придiляється феномену традицiйностi декоративно-ужиткового мистецтва, що акумулює в собi вiковiчний ментальний досвiд народу. Потребує вивчення ефективностi змiсту i педагогiчних засобiв викладання декоративно-ужиткового мистецтва, теоретичне i методичне забезпечення цього процесу. Такий пiдхiд до розгляду цих питань зумовлений тим, що розвиток та вiдродження декоративно-ужиткового мистецтва сьогоднi вiдбувається в трьох напрямках: 1)офiцiйним шляхом - дитячi садки, школи, училища, вищi навчальнi заклади, курси; 2)на етнопедагогiчному рiвнi - родина, народнi майстри, самодiяльнi умiльцi; На всiх цих рiвнях вiдбувається виховання пiдростаючих поколiнь на високих зразках традицiйного декоративно-ужиткового мистецтва. Це потребує вдосконалення професiйних знань та умiнь вчителя в галузi цього виду народного мистецтва, а також удосконалення вмiння керувати процесом естетичного виховання учнiв засобами декоративно-ужиткового мистецтва. Заохочуючи дiтей, учнiв до кращого досягнення справдi народного мистецтва свiтової та української культури, безпосередньо до самої творчостi, педагог повинен формувати їхнє свiтосприйняття, розкривати красу оточуючого свiту, допомагати учням жити повним духовним життям, вiдкривати перед ними шляхи художнього розумiння дiйсностi. Досвiд свiтової й вiтчизняної фiлософської, психологiчної й педагогiчної думки минулого (Я. А. Коменський, Д. Локк, Ж. Поль, Г. Сковорода, К. Д. Ушинський, Т. Г. Шевченко, М. П. Драгоманов, О. Духнович, І. Крiп'якевич, С. Русова) i сьогодення (М. Я. Антонець, Ю. Бондаренко, О. Вишневецький, В. Довбищенко, І. А. Зязюн, О. Ковальчук, Е. Пасiчник, В. А. Поплужний, М. Г. Стельмахович, М.І. Чумарна та iншi) переконливо доводить, що система освiти молодi повинна спиратися на нацiональнi коренi. На перший погляд здається, що трудове навчання, в основi якого лежать практичнi заняття з обробки найпоширенiших матерiалiв: металу, деревини, тканин та харчових продуктiв, за своєю культурологiчною насиченiстю не може жодною мiрою суперничати iз такими предметами, як мова й лiтература, образотворче мистецтво, музика i спiви. Насправдi ж воно має величезнi потенцiйнi можливостi культурного i мистецького розвитку школярiв. хоч на практицi цi можливостi реалiзуються далеко не повнiстю[34, с. 15]. Дана робота присвячена вiдродженню мистецтва петрикiвського розпису на заняттях з трудового навчання i мiстить програму художньо-естетичного напрямку, яка може викладатися у школi у якостi роздiлу варiативної частини шкiльної програми. Також її можна використовувати у роботi гурткiв, клубiв, творчих об'єднань, позашкiльних навчально-виховних закладiв. При складаннi програми враховувався обсяг знань дiтей та юнацтва з основних предметiв загальноосвiтньої школи, їх вiковi особливостi, досягнення педагогiчної практики, художньо-естетичної освiти дiтей, сучаснi умови ринкових вiдносин. Орiєнтовний вiк учнiв – 5-7 класи загальноосвiтнiх шкiл, позашкiльних установ, що цiкавляться народним мистецтвом, вiдродженням його традицiй. Роздiл носить назву "Основи петрикiвського декоративного розпису" i передбачає здобуття учнями як теоретичних знань про iсторичнi етапи розвитку даного виду народного мистецтва, так i практичнi вмiння виконувати самостiйнi композицiї у кращих традицiях Петрикiвки. Вiдродження петрикiвського розпису пiд час занять з школярами має бути традицiйним, адже до вiдродження народних традицiй спрямовують прiоритетнi напрями реформування виховного та навчального процесу в сучаснiй школi. Завданням вчителя є поєднання освiти з нацiональним пiдгрунтям, iсторiєю та народними традицiями, збереження та збагачення культури українського народу, прищеплення шанобливого ставлення до звичаїв та традицiй, що є невiд'ємною частиною нашого минулого. Крiм цього, слiд пам'ятати, що петрикiвський орнамент у виконаннi його творцiв, майстрiв декоративного розпису, виглядає завжди краще, нiж у iнтерпретацiї професiоналiв [12, с. 130]. Об'єктами педагогiчних дослiджень є органiзацiя пiзнавальної дiяльностi дiтей, навчально-виховного процесу та управляння ними, а також дiяльнiсть учителiв, вихователiв, учнiв та дiтей. Об'єкт мого дослiдження – впровадження у процес трудового навчання в школi роздiлу з вивчення петрикiвського декоративного розпису, а також вивчення мiжпредметних зв'язкiв, якi пов'язують даний курс з iншими загальноосвiтнiми предметами i забезпечують iнтеграцiю освiтнього процесу в школi. Крiм цього у роботi проводиться аналiз мiжпредметних зв'язкiв курсу петрикiвського розпису з iншими предметами загальноосвiтнього циклу для визначення мiсця описаних занять у системi цiлiсної iнтегрованої освiти. Шлях до досягнення мети полягає у розробцi рацiональних форм i методiв навчання та плануваннi системи занять, якi б повнiстю вiдповiдали основним дидактичним принципам та вимогам, а також у порiвняннi значимостi окремих мiжпредметних зв'язкiв для цiлiсностi та об'ємностi навчального процесу. Таким чином, можливостi трудового навчання у прилученнi школярiв до надбань нацiональної культури є багатими i своєрiдними, бо воно є тим рiдкiсним предметом, який перекидає мiсток мiж матерiальною i духовною культурою суспiльства. Заняття рiзноманiтними видами народних ремесел i декоративно-ужиткового мистецтва є органiчною формою поєднання пiзнавальної i продуктивної мистецької дiяльностi дiтей. Яскравою сторiнкою увiйшов декоративний розпис в iсторiю культури українського народу. Село Петрикiвка Днiпропетровської областi стало одним з найвiдомiших його центрiв завдяки своєрiдному мистецтву малювання. Нинi вже усьому свiтовi став вiдомий цей вид розпису на рiзноманiтних виробах художнiх промислiв. Чарiвна петрикiвська квiтка розцвiла на фарфоровiй вазi, лягла на шовкову тканину, загорiлася на полакованiй поверхнi сувенiрної шкатулки. Усi цi речi полонять красою вимогливого глядача на мiжнародних ярмарках у Марселi та Токiо, у Софiї та Загребi[12,с. 126]. Петрикiвський квiтковий орнамент має багатовiкову традицiю. Подiбнi до нього мотиви зустрiчаються i на старовинних речах, що належали простим запорiзьким козакам, представникам широких верств волелюбного українського народу. Та й сама Петрикiвка - старовинна запорiзька слобода, i люди, що жили в нiй, нiколи не вiдчували крiпацького ярма. Ця обставина безумовно сприяла розвитковi народної творчостi, а саме настiнного орнаментального розпису. Слобода Петрикiвка, що ранiше мала назву Петрiвка, була заснована в 1772 роцi переселенцями iз старовинного запорiзького поселення Курилiвки, землi якої перiодично зазнавали шкоди вiд повенi. Інiцiатором цього переселення був кошовий отаман Вiйська запорiзького Петро Калнишевський. Спочатку Петрикiвка входила до складу Полтавської губернiї, а згодом, коли була заснована Катеринославська губернiя, вона ввiйшла до складу Новомосковського повiту цiєї ж губернiї. Петрикiвка була чималим торгiвельним центром, щорiчно тут вiдбувались великi ярмарки. Пiсля лiквiдацiї Запорiзької Сiчi жителi села Петрикiвки почали називатись "казенними" або "державними", тодi як сусiднi з Петрикiвкою села були вiдданi указами Карини ІІ у володiння мiсцевим помiщикам. Настiнний розпис у побутi українських селян має свою давню традицiю. Цей розпис був тiсно зв'язаний з матерiалом, з якого будувало своє житло населення степових та лiсостепових областей України,тому що глина чи саманна будова з обмазаними глиною i побiленими крейдою стiнами в якiйсь мiрi обумовлювала покриття їх настiнним розписом. Зовнiшнi стiни хат прикрашалися по краях i пiд стрiхою кольоровою глиною у виглядi смуг "пiдведення", кольорових плям i крапок ("горошок"). Прикраси в зовнiшньому розписi вживалися також у виглядi карнизiв, рам, колонок i цокольних смуг (призьба), що iмiтували архiтектурнi деталi будови i вiдзначалися вдалим добором кольорiв[11,с. 3]. В iнтер'єрi хати розписом особливо видiлялася пiч, обведена по краям i карнизам стрiчками кольорових смужок, та розписана всiлякими рослинними i тваринними орнаментами - "квiтками", "пiвнями", "пташками" i т. iн. Настiнним розписом прикрашались також простiнки, фриз, сволок, обрамлення вiкон i дверей. Типовими для рослинної орнаментики були "бiгунчики", широко розповсюдженi в українському народному мистецтвi "вази", "букети", "гiлочки" та зображення окремої "квiтки". Форма i колiр орнаментальних композицiй були пiдпорядкованi архiтектурi iнтер'єру хати i, крiм того, були у тiсному взаємозв'язку з умеблюванням та предметами хатнього вжитку. Форма орнаментальної композицiї залежала вiд тiєї частини iнтер'єру, де вона була вмiщена... "Вазони", "букети" i "бiгунчики", як правило, застосовувалися в розпису комина, гiрлянди "бiгунчика" прикрашали сволок, фриз i обрамовували вiконницi i двернi прорiзи; окремi "гiлочки"i "квiтки" здебiльшого застосовувалися в насiнному розписi. Рiдше розписувалася стеля. На стiнi бiля лiжка виконувався розпис, що iмiтував "килим" [35,с. 86]. Крiм того на побiленiй стiнi хати кольоровою плямою видiлявся "мисник" з гончарним посудом червоножовтої тональностi, скриня, на задньому полi якої грають червонi тони орнаменту. На стiнi висiли також вишитi червоними i чорними вiзерунками рушники, на лiжках i лавах стелились яскравi фарбованi домотканi рядна i килими. Уся ця гама рожевочервоних i жовтооранжевих вiдтiнкiв об'єднана в одну цiлiсну композицiю. Настiнний розпис знаходився у гармонiйному поєднаннi з усiма цими предметами домашнього вжитку. Традицiї настiнного розпису щiльно пов'язувались з iншими видами оформлення iнтер'єру. У давнину селяни самi виготовляли тканини для одягу та прикрашання житла , самi ткали килими, займалися вишиванням рушникiв, виготовленням рельєфних або розписаних кахлiв для облицювання печi, що займала бiльшу частину хати. Квiтчастими килимами прикрашали стiну бiля лiжка, iнколи ними завiшували вiкна i застеляли лави. Крiм того стiни прикрашались вишитими рушниками, котрi вiшались над дверима, на покутi i на вiльних простiнках. Згодом цi декоративнi елементи були майже повнiстю замiненi кольористим настiнним розписом. Кольористий розпис пiд "килим" замiнив справжнiй тканий килим, що висiв ранiше на стiнцi над лiжком; розпис над дверима i вiкнами та в простiнках замiнив вишитi рушники, а розпис печi – розписнi кахлi. Настiнний розпис виконувався, як правило, жiнками за допомогою дуже простих засобiв i матерiалiв. Основними барвними матерiалами були кольоровi глини i саморобнi рослиннi фарби. Останнi виготовлялись домашнiм способом iз рiзних трав, листя, ягiд та квiтiв. Так, наприклад, зелену фарбу видобували з пирiю, синю з квiтiв пролiска, жовту з цибульного лушпиння, оранжеву з кори молодих яблуневих пагiнцiв, червону i фiолетову з соку вишень та шовковицi. Вживали також такi природнi барвники як вохра, глей та сажа. Фарби з кольорових глин, глею i сажi отримували, розтираючи цi матерiали на порох, а потiм розводили їх на молоцi або яйцях. Рослиннi соки також змiшували з молоком i жовтками. Розпис провадився за допомогою ганчiрки ("вiхтя"), щiточками, колоссям, зв'язаним у пучок, а iнколи i просто пальцем. Петрикiвцi крiм цих способiв нанесення розпису користувалися тонесенькими саморобними щiточками iз котячої шерстi. традицiї петрикiвської орнаментики. На протязi багатьох десятилiть iз петрикiвських селян видiлилась група напiвпрофесiональних майстрiв. Розписували сани, вiялки i скринi й вивозили їх на продаж. Розпис на паперi, як i писанка, символiзує зародок життя, циклiчнiсть розвитку живого, цвiтiння. Темперний живопис застосовувався, головним чином, в настiнних розписах, а дерев'янi предмети вжитку розписувались олiйними фарбами, або ж, як це робиться i тепер, розведеними на жовтках яєць з домiшкою оцту. сусiднiх з Петрикiвкою сiл. Характерною особливiстю петрикiвського розпису є, перш за все, переважання рослинного (здебiльшого квiткового орнаменту) i створення фантастичних, небувалих у природi форм квiтiв, в основi яких лежить уважне спостереження мiсцевої флори. Прикладом цього є традицiйна "цибулька", схожа на розрiзану навпiл цибулю. Дрiбнi ж листочки, виконанi легкими вiдривчастими мазками, називаються "папороттю". Такими ж тонесенькими мазками, якi складають враження чогось пухнастого, легенького як повiтря, роблять пестики квiтiв i бутони. Ажурнiсть i графiчна чiткiсть малюнка, вiртуознiсть його виконання досягаються за допомогою щiточки iз котячої шерстi. Такою щiточкою петрикiвцi досягають пухнастих i перистих зображень рослин, особливо листя. Інколи квiти в петрикiвському розписi поєднуються чи замiнюються ягодами, наприклад виноградом i калиною, тут же умiщуються i птахи, що дзьобають ягоди. Рiдше зустрiчаються зображення тварини i людини. Українське мистецтво зберiгає невичерпнi багатства орнаментальних мотивiв, нагромадженi у процесi iсторичного розвитку. На жаль, невiдомими залишилися iмена багатьох i багатьох майстрiв народного мистецтва, що прикрашали побут українського народу[11,с. 3-7]. У Петрикiвцi було багато селянок-майстринь, котрi розписували хати та виготовляли "мальовки" на продаж, але лише однiй з них судилося зiграти винятково важливу роль у дальшому розвитку петрикiвського декоративного розпису. Це була Тетяна Якимiвна Пата. Народилася вона у 1884 роцi в сiм'ї безземельного селянина-бiдняка Якима Мартиненка. Всi його дiти змалечку поневiрялися по наймах. А чотирнадцятирiчна Тетянка почала заробляти собi на хлiб малюванням, ходила "квiтчати" комини до свят або весiль, розписувала скринi та вiялки, що їх робили на продаж односельчани. Водночас вона почала малювати яєчною темперою на паперi квiти та ягоди. Коли в 1913 роцi до Петрикiвки приїхала петербурзька художниця Є. К.Євенбах, яка за порадою директора Катеринославського краєзнавчого музею Д.І. Яворницького хотiла тут ознайомитися з народною творчiстю, то їй дуже сподобалися малюнки Тетяни Якимiвни. Вона стала запрошувати майстриню переїхати жити i працювати до Петербурга. Але подружжя Патiв не побажало кидати рiдне село. Очевидно завдяки Євенбах тодi ж потрапили малюнки Тетяни Пати в музеї Днiпропетровська, Києва та Санкт-Петербурга. Це – намальованi тоненьким пензликом грона червоної калини з пожовклим листям, квiти та ягоди лiсової суницi тощо. Коли в 1914 роцi загинув на одному з фронтiв iмперiалiстичної вiйни чоловiк Леонтiй, залишилася Тетяна Пата удовою з чотирма малими дiтьми[12,с. 127-128]. У 1925, 1927 i 1928 рр. Петрикiвку вiдвiдала Є. В. Берченко, що займалася збиранням розписiв. В своїй книзi "Настiнне малювання (Днiпропетровщина)" вона написала, що в тi роки широке розповсюдження в Петрикiвцi i в сусiднiх з нею селах мали так званi "мальовки" – розпис на паперi. Вони вивозились навiть для продажу на Полтавщину. Розпис робився на аркушах паперу i ними прикрашалися пiч i сволок, а над вiкнами вiшались розписнi рушники з тонкого цигаркового паперу. Варто вiдзначити, що композицiя орнаментiв, призначена для тiєї або iншої частини iнтер'єру продовжувала традицiю попереднiх елементiв декору. Так, наприклад, форматки орнаментованого паперу для прикраси комина печi рiзали прямокутниками (11. 5х12. 5 см) трохи меншими, нiж звичайний селянський кахель (11-17х22 см), яким ранiше облицьовували печi. Великою рiзноманiтнiстю мотивiв вiдзначаються вузенькi смужки з паперу для прикрашення сволока - "лиштва", "кайма" та "мереживо до полицi". Виникли i зовсiм новi форми петрикiвського розпису на паперi: букети рiзних квiтiв i декоративнi панно[11,с. 8-9]. Органiзованих, колективiстських форм творчiсть петрикiвських майстрiв почала набувати пiсля революцiї, коли по всiй Українi утворювалися промисловi артiлi. З'явилася така i в Петрикiвцi. Датою її заснування пiд назвою "Вiльна селянка" вважається 1929 рiк, однак достеменних архiвних даних на пiдтвердження цього немає. Спершу тут займалися вишивкою сорочок, блузок, наволочок, пiдковдрникiв, робили малюнки на килимках, полотнi, подушечках. Працювали, звiсно, вдома, бо свого примiщення артiль не мала. А першими її художниками на чолi з О. Ф. Стативою були: Євдокiя Клюпа-Щербина, Марiя Тимошенко-Чорнуська, Ганна Завгородня-Прудникова. Найгрунтовнiшим i найпослiдовнiшим систематизатором творчостi петрикiвських майстрiв був Олександр Федосiйович Статива. Вiн свого часу закiнчив Миргородське художнє училище. Потiм працював у школах Петрикiвського району i до 1935 року зiбрав понад 300 мальовок. Саме тодi в Києвi органiзувалася Республiканська виставка народного мистецтва. Були запрошенi народнi майстри з усiєї України. Статива надiслав до державного музею народного мистецтва сто зразкiв. Участь у цьому найвагомiшому для тих часiв показi своїх творiв взяли Тетяна Пата, Надiя Бiлокiнь, Ганна Павленко, Василь Вовк, Ярина та Ганна Пилипенко. Усi вони були нагородженi грамотами та дипломами першого ступеня, а пiзнiше отримали звання "майстер народної творчостi". Там же, при Київському державному музеї українського народного мистецтва, вiдкрилися експериментальнi майстернi, у яких працювали народнi майстри i художники-професiонали. Творча спiвдружнiсть була дуже корисна, бо поклала початок зближенню народного декоративного мистецтва з художньою промисловiстю[18,с. 11]. та забезпечила правильне теоретичне керiвництво. Інiцiатором органiзацiї школи був художник О. Ф. Статива, який зумiв залучити до викладання в школi i художникiв-професiоналiв i майстрiв народного мистецтва[11,с. 9-10]. Сам Статива був душею школи. Як згадує Галина Завгородня-Прудникова, Статива був "людиною гостинною, уважною, перед святом обов'язково привiтає листiвкою. Любив пiснi, вишивку, красу. Йому було дуже боляче бачити без вишиваного рушника iкону. І от одного разу його запросили реставрувати iкони у Бiлiй Церквi. Ще до вiйни, разом з Лiсним Андроном. Атеїстична влада цього йому не простила. Репресивний апарат спрацював - i не стало Андрона Лiсного. А Статива О. Ф. пiсля перебування у в'язницi хоч i повернувся, та не змiг на повну силу розкрити свiй талант, який вiн до того так щедро дарував людям." Доживав Олександр Федосiйович свого вiку у злиднях, але до останнього залишився невтомним популяризатором творчостi петрикiвських майстрiв[18,с. 11]. по композицiї i виробничому навчанню (український орнамент) були народний майстер Петрикiвки Т. Пата та її талановита дочка Текля Кучеренко (1906 - 1953) [11,с. 10]. Школа iснувала з 1936 по 1941 рiк. З неї вийшло цiле поколiння майстрiв-"петрикiвцiв": заслужений майстер народної творчостi УРСР Марфа Тимченко, Євдокiя Клюпа, Галина Прудникова, Векла Кучеренко, Ганна Данилейко, Марiя Шишацька, Федiр Панко, Василь Соколенко та iншi [12,с. 128]. кольорiв. Кольорами, що найчастiше використовуються в петрикiвському декоративному розписi, є жовтий, темножовтий, жовтогарячий, червоний i рожевий, синiй i блакитний, жовтозелений, подекуди бронза. Викладати композицiю i керувати виробничим навчанням у школi декоративного малювання допомагала Патi її дочка, талановита художниця Текля Леонтiївна Кучеренко, котру пiсля закiнчення школи залишили при нiй iнструктором. Вона виконала ряд робiт для Днiпропетровського обласного Будинку народної творчостi. Із запалом вiддаючись педагогiчнiй роботi, Пата в той же час брала активну участь у багатьох всесоюзних i республiканських виставках народної творчостi. За участь у першiй українськiй виставцi народного мистецтва у 1936 роцi Пата була нагороджена Дипломом І ступеня, а на виставцi українського народного мистецтва в Москвi в тому ж 1936 роцi їй було присуджено почесне звання майстра народного мистецтва УРСР. Пiд час декади українського мистецтва i лiтератури в Москвi у 1951 р. Пата була нагороджена медаллю "За трудову вiдзнаку". Разом iз своїми учнями вона здiйснила ряд розписiв у громадських будинках Києва i Москви. Петрикiвських орнаменталiстiв залучали в свiй час для розпису українського павiльйону на Всесоюзнiй сiльськогосподарськiй виставцi в Москвi. В Києвi вони розписували зали музеїв, палацiв культури, iнтер'єри магазинiв. Ученицi Тетяни Пати – В. Клименко, П. Глущенко, М. Тимченко, сестри Галя i Вiра Павленко розвивали i далi традицiї петрикiвського орнаменту, якi знайшли застосування у книжковiй графiцi, розписi фарфору [11,с. 11]. працював землевпорядником. Новопризначений головний художник всерйоз почав збирати, гуртувати петрикiвськi таланти, котрi на той час займалися чим доведеться. Чимало їх прийшло до заснованого Федором Савичем цеху пiдлакового розпису. Того ж 1958 року у Петрикiвцi вiдкрилася фiлiя Днiпропетровської дитячої художньої школи, i Панко там теж викладав композицiю петрикiвського орнаменту. З цього часу, власне, i починається свiтова слава самобутнiх майстрiв. У десятках країн на виставках, ярмарках демонструвалися їхнi роботи. У кожного майстра - свiй стиль, неповторнi риси. Тетяна Пата - це тонкi, навiть фрагментарнi лiнiї, коли малюнок робиться, здається. одним дотиком пензля. Мотиви орнаментальних композицiй Галини Пруднiкової-Завгородньої – традицiйнi фантастичнi квiти та ягоди полуницi. Дивовижний колорит творiв Вiри Клименко. Чiткi лiнiї, витончений малюнок, схильний до натуралiзму, - характерна риса численних робiт Федора Панка [18,с. 11]. Можна собi тiльки уявити масштаби творчого польоту петрикiвчан, коли у кращi роки фабрика, котра з 1961 року мала назву "Дружба", а вiднедавна – "Петрикiвський розпис", видавала до 100 тисяч (!) виробiв щорiчно. І працювало там бiльше 350 чоловiк. Тепер же не випускають i 10% тих обсягiв, отже, i бiльшiсть працюючих розбiглися хто куди. Причини цього для нашої промисловостi звичнi, хоч тут i без того ускладнює ситуацiю специфiка жанру. Наше нинiшнє життя стало занадто прагматичним, а отже, мiсце для сувенiрної, хай i талановитої продукцiї, знайти в ньому дуже важко. На початку 90-х Експериментальний цех петрикiвського розпису (нинi - Творче об'єднання "Петрикiвка") очолив Василь Бiленко. Тут же, в центрi, працюють токарi по дереву. Їхнє завдання – точити фiгури для розпису. Дерево завозять сюди з усiєї України. Бо у кожного дерева свiй малюнок. У грушi – темно-коричневий, в акацiї - темно-зелений, у шовковицi - жовтий. Часто буває так, що створенi природою лiнiї надто гарнi, щоб бути схованими за малюнком. Василь Бiленко прагне вiдроджувати й iншi ремесла (у Петрикiвцi ранiше було близько сорока видiв ремесел). У 1993 роцi зiбрав вiн рiзьбярiв, представникiв своєрiдного мистецтва, яке в Петрикiвцi було особливо поширене до зруйнування Запорiзької Сiчi, доки iснувала потреба в оздобленнi вiйськового знаряддя. У1996 роцi вирiшено вiдкрити музей скринь [18,с. 11]. Справдi, таку неповторну iсторiю, котрою у неймовiрних масштабах насичена Петрикiвка, ми просто не маємо права забути, розгубити у невпинному вирi життя. 1. 2 Дидактичний аналiз рiзних трудових прийомiв у зображеннях петрикiвського розпису Прилучення учнiв середнiх загальноосвiтнiх шкiл до надбань нацiональної культури через заняття народними ремеслами i декоративно-ужитковим мистецтвом в процесi засвоєння курсу трудового навчання є необхiдним. Але для початку слiд визначити, якi види ремесел i народного мистецтва найбiльш придатнi для впровадження у навчально-виховний процес, у якому вiцi доцiльно займатися певним видом творчостi, як узгоджується змiст традицiйних ремiсничо-мистецьких занять з програмами трудового навчання школярiв. Розiбратися в цих питаннях допомагають публiкацiї з питань iсторiї, технологiї i методики органiзацiї занять народними ремеслами i декоративно-ужитковим мистецтвом. Серед вiтчизняних авторiв, що зробили помiтний внесок у розробку даних проблем, можна назвати С. А. Антоновича, О. Боряка, В. Горленка, Р. В. Захарчук-Чугай, М. Станкевич, серед зарубiжних - К. П. Духанiна, В. О. Барадулiна, С. Газаряна, Ф.І.Єгорова, Л. Д. Ронделi, К. М. Сєдова, О. С. Хворостова, Я. Я. Чарнецького, . Я. Федотова та багатьох iнших. Для подальшого аналiзу потрiбно мати достатньо повний перелiк видiв ремесел i народного мистецтва. Оскiльки загальна їх кiлькiсть у перiод найбiльшого розквiту сягала 300, то доцiльно розглянути лише найбiльш уживанi види. Щоб цей розгляд носив обгрунтований i системний характер, необхiдно спочатку визначитися з термiнологiєю, що описує традицiйнi види виробничо-мистецької дiяльностi нашого народу. утилiтарно-ужитковi та художньо-декоративнi якостi. Самостiйними полюсами декоративно-ужиткового мистецтва є ремесло - виробництво ужиткових речей з вiдсутньою або мiнiмальною декоративнiстю, а також декоративне мистецтво, продуктом якого є художнi твори без ужиткової направленостi. декоративно-прикладне мистецтво ремесло Ковальство Гутництво Теслярство Столярство Бондарство Обробка шкiри Шевське ремесло Художня обробка металу Художня обробка деревини Художнє скло Художня керамiка Художнє ткацтво Вишивка Художнiй розпис Витинанки Оформлювальнi й декорацiйнi роботи (органiзацiя перiоду промислової революцiї чи бригади (сучасний тип) та максимально можливим рiвнем механiзацiї формотворчих i обов'язковою присутнiстю ручних оздоблювальних робiт. Виробничi Художнi Металургiйний Каменотесний Скловарний Лiсохiмiчний Солеварний Миловарний Деревообробний Керамiка Плетiння Обробка тканин i волокнистих матерiалiв Заснований на таких визначеннях перелiк видiв декоративно-прикладного мистецтва i народних промислiв не має внутрiшнiх протирiч, а значить, i багатозначностi. Щоб детально охарактеризувати можливостi кожного з означених видiв дiяльностi у вдосконаленнi трудового навчання, виховання i нацiонально-культурного розвитку школярiв, слiд встановити критерiї дидактичної цiнностi занять народними ремеслами чи декоративно-ужитковим мистецтвом. Такими критерiями можуть бути: 1. Пiзнавальна цiннiсть занять окремим видом народного мистецтва. Вона визначається тим об'ємом теоретичних вiдомостей про предмети, явища i закономiрностi оточуючого свiту, який засвоюється дiтьми в процесi нової дiяльностi, а також їх важливiстю для повноцiнної пiдготовки молодi до трудового життя, їх зв'язками з системою знань, що формуються пiд час вивчення предметiв загальнонаукового, художньо-естетичного i практично-трудового циклiв. 2. Практична цiннiсть, яка визначається кiлькiстю i досконалiстю нових трудових операцiй, що засвоюються учнями в процесi занять, їх поширенню на виробництвi i в побутi. 3. Розвиваюча цiннiсть, котра тiсно пов'язана iз багатством i варiативнiстю технологiчних процесiв, на яких грунтується даний вид ремесла чи декоративно-ужиткового мистецтва, можливiстю удосконалення окремих прийомiв роботи, в тому числi й за рахунок використання рiзноманiтних пристосувань. 4. Профорiєнтацiйна цiннiсть, що зумовлюється поширенiстю даного виду занять у сучасному виробництвi та системi художнiх промислiв. 5. Художньо-культурна цiннiсть - можливiсть вивчення учнями основ художнього конструювання, композицiї i колористики, а також знайомства на цiй основi з культурною спадщиною свого народу. 6. Вiдповiднiсть розумовим та фiзичним можливостям дiтей шкiльного вiку, вiдсутнiсть потенцiйної загрози їх здоров'ю. 8. Узгодженiсть з дiючими програмами трудового навчання [34,с. 20-22]. Розглянемо тепер з цих позицiй практичну придатнiсть до використання з навчально-виховною метою декоративного мистецтва художнього петрикiвського розпису. Одним з поширених видiв народного мистецтва, що здавна культивується на Українi, є декоративний розпис. Декоративнi розписи надзвичайно рiзноманiтнi. Споконвiку вони побутують на сiльських будiвлях, домашнiй утварi, речах домашнього вжитку - меблях, посудi, тканинах. Але головною їх рiзновиднiстю є настiнний розпис. виконання. Зовнi хати їх найчастiше розмiщували пiд стрiхою, як фриз, потiм навколо вiкон, дверей та на вiконницях. Мiж вiкнами малюнок зображувався у виглядi вiнка або букета. Часто оздоблювалася навiть тилова сторона будинку [52,с. 26]. Але найбiльша увага придiлялася розпису хати всерединi, особливо печi, яка прикрашалася пишними букетами квiтiв. Другим центральним мiсцем розпису була стiна над полом, де звичайно зображувався килим. Майстернiсть виконання таких розписiв часто була настiльки високою, що важко було вiдрiзнити мальованi килими вiд справжнього тканого [35,с. 87]. У селi Петрикiвцi Днiпропетровської областi i зараз старанно зберiгають чудовi традицiї декоративного малювання. Для початкiвця, щоб навчитися малювати петрикiвський орнамент, треба мати цупкий папiр (краще ватман або напiвватман), акварельнi фарби, кiлька саморобних пензликiв, склянку для води, куряче яйце, фарфорову чашку та плоску фарфорову тарiлочку для палiтри, м'який олiвець (М, 2М). Акварель – це розтерта на природному прозорому клеї фарба, яка легко розводиться водою. Легкiсть, прозорiсть, чистота – основнi ознаки акварельних фарб, що зближають їх з петрикiвськими "манiйками". Перед початком роботи всi фарби зволожують, щоб вони стали м'якими i легко бралися на пензель. Тим часом готують яйце: вiдокремлюють бiлок i у фарфорову чашку кладуть тiльки жовток. Для палiтри в домашнiх умовах використовують плоску фарфорову тарiлку. На палiтрi змiшують фарби, створюють кольори. Чистим пензлем, змоченим у водi, набирають фарбу i жовток (сумiш швидко змiшується) i роблять мазок на паперi. Для опанування технологiї петрикiвського розпису та його елементiв слiд тренуватися на таких вправах: Вправа 1 (дод. 1). Мета — навчитись робити "зернятка" майже однакової форми i на однiй вiдстанi одне вiд одного. "Зернятко" є основним елементом народного петрикiвського розпису. За його допомогою створюються всi орнаментальнi мотиви. Уздовж вертикальної лiнiї пензликом наносять мазки — "зернятка", схожi на краплi води, що падають. Тримати пензлик треба так, щоб вусик "зернятка" був перпендикулярний до лiнiї, проведеної олiвцем або уявної. При цьому корпусом пензлика натискують так, щоб мазок був овальної форми. Вправа 2 (дод. 2). Уздовж вертикальної лiнiї наносять такi ж мазки — "зернятка", але пiд гострим кутом вiдносно лiнiї. Необхiдно навчитись робити цi мазки легко, однакової форми. Вправа 3 (дод. 3). Уздовж вертикальної лiнiї наносять пензликом мазки на однаковiй вiдстанi один вiд одного пiд гострим кутом. Тримати пензлик треба кiнчиком угору, щоб вусик "зернятка" тягнувся догори, а овальна форма мазка була бiля лiнiї. Вправа 4 (дод. 4). Кiнчик пензлика опускають бiля вертикальної лiнiї. Витягуючи тонку лiнiю вусика, легким поворотом пензля роблять "кривеньке зернятко". Цю вправу треба навчитись виконувати впевнено, з легкiстю. "зернятка", розташовуючи мазок проти мазка. Оволодiння цiєю вправою наближає до зображувальних елементiв петрикiвського розпису, наприклад, травички, билинки тощо. Вправа 6 (дод. 6). Обабiч вертикальної лiнiї пiд гострим кутом наносять "зернятка" з вусиками догори, розташовуючи мазок проти мазка. Цей малюнок нагадує зображення колоска. Вправа 7 (дод. 7). Обабiч вертикальної лiнiї наносять "кривенькi зернятка" (див. впр. 4) з видовженими вусиками, утворюючи майже однаковi групи з таких мазкiв. Інтервали мiж групами бажано робити теж однаковi. Малюнок вправи нагадує пiрчасте листя. Вправа 8 (дод. 8). З двох мазкiв "кривеньке зернятко" роблять напiврозкриту квiтку — "пуп'янок". Мазки сполучають округлою частиною так, нiби вусики тягнуться з однiєї точки. Бажано розташовувати "пуп'янки" на однаковiй вiдстанi, повертаючи їх вусиками щоразу в протилежний бiк. У цiй вправi необхiдно звернути бiльшу увагу на композицiю, тобто розмiщення зображення на паперi даного формату, на розмiр елементiв. "пуп'янок" роблять з двох бiльших "кривеньких зерняток" та двох менших мазкiв "зерняток", якi розмiщенi всерединi. Готовi елементи сполучають тоненькою хвилястою лiнiєю. Ця скромна стрiчка може бути використана як декоративне оздоблення у виглядi фриза на стiнах кухнi, коридора тощо. Вправа 10 (дод. 10). Повторюють вправу з тiєю вiдмiннiстю, що пiрчасте листя (див. впр. 7) наносять пензликом обабiч хвилястої сполучної лiнiї. "хвилька", "бiгунець", "бiгунчик" або "фриз". Стрiчковий орнамент можна провести на стiнi пiд стелею, навколо вiкон та дверей. Можна зробити закладку для книги з таким декоративним оздобленням. Необхiдно звернути увагу на кольорове вирiшення орнаменту та композицiї. Вправа 11 (дод. 11). Із спарених "кривих зерняток" (див. впр. 8) роблять своєрiдну квiтку, сполучивши до центра три пари "кривих зерняток". Необхiдно звернути увагу на розмiр квiтiв, вiдстань мiж ними, колiр. "бiгунець", що складається з трипелюсткових квiток. Квiти сполучають легкою хвилястою лiнiєю, обабiч якої розташовують листки з довгими вусиками. Необхiдно навчитись виконувати цю вправу легко, невимушено. Вправа 13 (дод. 13). Із спарених "кривеньких зерняток" малюють трипелюсткову квiтку. Вона вiдрiзняється вiд попередньої тим, що вусики кожного мазка спрямованi до центра квiтки. Малюють кiлька вертикальних стрiчок — одну квiтку за одною, щоразу змiнюючи нахил квiтки з рiвномiрними промiжками мiж малюнками. Бажано, щоб усi елементи були майже однаковi за розмiром. Вправа 14 (дод. 14). Повторюють попередню вправу, додаючи в кожну пелюстку по два мазки — "зернятка". Пiд вусиками кожної квiтки малюють "зернятка", розташовуючи їх симетрично до центра. Утворюється зовсiм нова квiтка. Сполучивши квiтки хвилястою лiнiєю, мають ще один "бiгунець". Вправа 15 (дод. 15). Вправа аналогiчна попереднiй, але ускладнюється тим, що тоненьким пензликом роблять маленькi мазки — "зернятка" всерединi кожної квiтки, повторюючи напрям до центра вусикiв основних пелюсток. Обабiч хвилястої лiнiї наносять пiрчасте листя, витягуючи вусик кожного "кривенького зернятка". Вправа 16 (дод. 16). Опанувавши попереднi вправи, можна перейти до виконання складнiших. На iлюстрацiї зображено чотири квiтки — необхiднi елементи майбутнiх композицiй. Вони створюються поєднанням таких рiзних мазкiв, як "зернятко", "кривеньке зернятко", спарованi "зернятка", а також треба мати на увазi їх розмiр, розташування та колiр. В основi кожної квiтки — "пуп'янок" iз заповненням всерединi та розкладенi у певному порядку дрiбнi й великi пелюстки. На пiдставi цих нових рослинних елементiв можна виконати свої варiанти квiтки. "пуп'янка" (див. впр. 16). Основа може бути рiзною: кулястою, видовженою або розтягнутою по ширинi чи висотi. Залежно вiд форми основи — нижньої частини квiтки вирiшують форму рослинного елемента. "пуп'янка" малюють першi пелюстки, створюючи їх з мазкiв — "кривих зерняток". пелюстки. Вiд них i починають розгортати форму гвоздики: майже кожний мазок чiтко пiдкреслюють, тонкий вусик "зернятка" протягують вiд центра, формуючи контурний малюнок овальною частиною мазкiв, натискуючи корпусом пензля iз зовнiшнього боку. Центральну частину i квiтки створюють з видовжених мазкiв — "кривих зерняток", що закiнчуються поворотом пензля всередину квiтки, де роблять легкий натиск пензля i вiдривають його вiд поверхнi паперу. Вiялоподiбна форма квiтки чорнобривцiв будується видовженими мазками вусикiв вiд центра, вiд широкої чашечки — основи. На основi цiєї вправи можна виконати кiлька рiзних мотивiв. Вправа 19 (дод. 19). Образи квiтково-рослинних мотивiв петрикiвського орнаменту запозичено у природи. На iлюстрацiї зображено чотири рiзнi закiнченi квiтки. Перша з них дає уявлення про пишну квiтку — жоржину в стадiї розквiту: тiльки-тiльки почали вiдокремлюватися першi довгi пелюстки вiд центра — цибульки. В народному розписi цей мотив iснує як окремий елемент пiд назвою "цибулька". Будується "цибулька" з видовжених мазкiв — "кривих зерняток". Створення жоржини починається з малювання "цибульки". Інший мотив — квiтка соняшника, яка будується округлими пелюстками — "пуп'янками" (див. дод. 8, 9). Схему її побудови покладено i в такi мотиви, як барвiнок, рожа та iн. Вправа 20 (дод. 20). Грона калини, винограду та горошок петрикiвчани роблять кiнчиком пальця. Такi тендiтнi гiлочки та дрiбнi пуп'янки квiток з хвилястим листям та тоненькими вусиками, як наведено в цiй вправi, є допомiжними елементами майже кожної бiльш-менш складної композицiї. Вправа 21 (дод. 21). Звернiть увагу на листя рiзної форми: багатозубчасте овально-видовженої форми (характерне для петрикiвського розпису), кленове та виноградне. Першi листки малюють на основi видовженого мазка. Верхiвкою кожного листка є перший мазок, а вiсь цього мазка — середина всього майбутнього зображення (вона нiби дає основний напрям малюнка). Уздовж цiєї уявної лiнiї (у початкових вправах центральну лiнiю можна провести легенько олiвцем), нiби спускаючись, поступово розташовують iншi мазки, кiнчики яких — вусики i є зубцями листкiв. Кленовi листки за своєю будовою складнiшi. Вони складаються з трьох майже однакових частин: тризубчастої центральної верхiвки i двох бiчних. Треба починати малювати з центральної частини, з серединного зубчика, довгенький мазок якого дає основну лiнiю нахилу всього листка. Обабiч нього додають два мазки, якi сполучаються знизу. Потiм у такому ж порядку роблять бiчнi частини листка. Готове зображення можна залишити в одному кольорi, або нанести темною фарбою тонесенькi штрихи, пiдкреслюючи спрямованiсть зображення. "папоротi", якi схожi мiж собою i водночас рiзнi. Будова кожного малюнка така: один центральний мазок, поруч другий, бiчний i так далi. Вправу повторюють. Необхiдно навчитися працювати так, щоб кожний мазок був легким, прозорим. Вправа 23 (дод. 23). На iлюстрацiї показано рiзноманiтне вирiшення листкiв: одне — за допомогою мазкiв-"зерняток" видовженої форми, вусики яких створюють зубчастий контур малюнка; два iнших — легкi, нiжнi, з хвилястою лiнiєю контура утворюють за допомогою маленьких мазкiв-"зерняток", вусики яких тягнуться вiд серединної лiнiї листка, вiд центра. "Зернятка" майже однакової чiтко окресленої форми. Вправа дає уявлення про великi можливостi саморобного пензлика. Необхiдно майстерно виконувати цi елементи. Вправа 24 (дод. 24). Мета — навчитися робити "перехiдний мазок". На пензлик набирають темну фарбу (коричневу), потiм верхiвкою пензля набирають фарбу свiтлого тону (яскраво-жовту). Роблять перший мазок: спочатку тягнуть свiтлий вусик, поступово з'являється темнiший вiдтiнок, який в кiнцi мазка набирає повної сили темної фарби, що була першою, натискують корпусом пензля i закiнчують видовжений мазок. Знову повторюють весь процес для нового мазка. У такий спосiб малюють другий листок, де кожний перехiдний мазок складається i з червоної (першої) та жовтої (другої) фарби, а в розтяжцi, при переходi вiд першої до другої — оранжевий. Останнє завдання вправи — поєднання жовтої i зеленої фарб. Такi необхiднi для створення композицiй елементи, як листки, бажано вирiшувати рiзноманiтне. Вправа 25 (дод. 25). Мета — оволодiти технiкою перехiдного мазка у малюваннi квiтки темперними фарбами. В основi нiжного тону фарби, яку беруть на пензлик першою, є бiлило. Потiм на кiнчик пензля набирають фарбу темного тону (чисту). Темпера чiткiше пiдкреслює розтяжку кольору, зображення стає рельєфнiшим, рухливiшим. Бажано пробувати малювати також гуашшю [40,с. 135-142]. Пiсля засвоєння основ петрикiвського малювання дальше вивчення розпису пов'язане з виконанням деяких композицiй, в яких можна закрiпити набутi знання. На початковому етапi найкраще звернутись до творiв визнаних майстрiв петрикiвського розпису, спробувати зробити копiї з їхнiх робiт. Цi вправи допоможуть у майбутнiй творчiй роботi по оформленню рiзних речей побуту. Стрiчковий – будується з однакових елементiв, що повторюються або чергуються i розташованi вздовж прямої або кривої лiнiї. Однаковi по величинi стрiчки, що повторюються, створюють монотоннiсть i одноманiтнiсть ритму. Елементи, що чергуються, народжують бiльш живу композицiю з наростаючим або хвилеподiбним ритмом. Цi елементи можуть бути рiзнi по величинi, тобто побудованi на контрастi форм (бiльшої, середньої i малої) з рiзноманiтним їх рухом. Контрастнiсть допомагає виявити образну характеристику форм, що проявляються. Контраст може проявлятися i в розподiлi чорно-бiлих плям тону: коли посилюються однi i ослаблюються iншi плями. Велике значення має принцип свiтлового контрасту - будь-який колiр на свiтлому темнiє ,а на темному свiтлiє. Це явище вiдноситься в однаковiй мiрi як до ахроматичних (чорно-бiлих), так i до хроматичних кольорiв. Стрiчковий орнамент може бути у виглядi горизонтальної, вертикальної або похилої смуги. Для такого орнаменту характерна вiдкритiсть, тобто можливiсть його продовження. у всiх напрямках. Композицiйно замкнений орнамент вписується у будь-яку форму (квадрат, овал, трикутник). Такий орнамент може створюватися як частина орнаментальної смуги чи комiрки або як окремий елемент. Для створення всiх видiв орнаменту застосовуються простi метричнi форми, форми рослинного свiту. Часто зустрiчається орнамент, де поєднуються рослиннi i геометричнi елементи [14,с. 9-12]. разом вони утворюють форму, яка представляє певне гармонiйне цiле. У природi найбiльш характерною композицiйною закономiрнiстю є симетрiя. Вона проявляється у рiвновазi, схожостi лiвої i правої частин об'єкту. Для симетричної органiзацiї композицiї характерна урiвноваженiсть її частин по масам, по тону, кольору i навiть формi. У таких випадках одна частина є майже дзеркальним вiдображенням iншої, а також iснує яскраво виражений центр симетрiї (це може бути точка чи лiнiя). Асиметрiя по структурi своїй протилежна явищу симетрiї. В асиметричнiй композицiї рiвновага досягається введенням просторових пауз мiж предметами. Рiвновага досягається також протиставленням великих i малих форм, контрастiв темних i свiтлих, яскравих i приглушених кольорiв [5,с. 28-30]. на основi дзеркального вiдображення. Динамiчна композицiя характеризується направленим рухом. В нiй, як правило, композицiйний центр змiщений, а рух пiдкреслюється акцентом, який ставиться для завершення лiнiйного руху. Ускладненi композицiї мають зигзагоподiбний рух. Композицiя побудована по законам пластики будується на пластичнiй змiнi самої форми. В такiй композицiї самий простий рух - хвилеподiбний. Вiн проявляється у вигнутих лiнiях, ковзає по формам, плавно обтiкаючи їх, закручуючись в спiралi, рiзноманiтнi завитки, i не зупиняється у межах даного формату, а має тенденцiю розвиватися у всi сторони вiд композицiйного центру [5,с. 64]. Щоб самому створювати орнамент, необхiдно знати деякi закономiрностi, правила побудови композицiй. Композицiя — розмiщення, спiввiдношення зображувальних елементiв (в даному випадку — рослинних) у певному порядку. Найпростiшою орнаментальною композицiєю є стрiчкова (дод. ), що будується на основi чергування рiвномiрного, ритмiчного повторення основного елемента. У кожному з наведених на iлюстрацiї варiантiв стрiчкового орнаменту можна видiлити окремi основнi мотиви, що становлять основу цих малюнкiв: широке багатозубчасте та пiрчасте листя, листя з червоними ягiдками, грона ягiд, квiтка. Водночас у цих так званих "бiгунцях" ритм закладено i в повтореннi поворотiв цих елементiв та їх кольоровому вирiшеннi. Таким чином "бiгунець" досить динамiчний, цiкавий орнамент, в якому вiдсутнi випадковiсть або навмиснiсть. "бiгунця" починають з послiдовного виконання основних елементiв композицiї, розташовуючи їх на однаковiй вiдстанi один вiд одного, розгортаючи щоразу в протилежний бiк. Пiсля цього сполучають їх хвилястою лiнiєю i доповнюють композицiю легкими невимушеними мазками — "кривенькими зернятками", утворюючи ними пiрчастi листки, билинки [40,с. 142]. Для оздоблення iнтер'єру, створення декоративних панно петрикiвськi майстри використовують композицiю українського вишиваного рушника (дод. ). Такi композицiї дають уявлення про поєднання стрiчкового орнаменту i симетричних мотивiв. Звернiть увагу, що складовi. частини "рушникової" композицiї можуть бути використанi як окремi самостiйнi мотиви та для оздоблення речей побуту [40,с. 143]. Для досконалого оволодiння основами створення петрикiвського орнаменту необхiднi знання законiв колористики, а точнiше – принципiв сумiсностi та доцiльностi поєднання кольорових вiдтiнкiв. Існує чотири основних кольори: синiй, жовтий, червоний i зелений. При змiнi їх яскравостi та насиченостi вони перетворюються у безкiнечний ряд кольорiв. Кольори об'єднуються по принципу близькостi кольорових тонiв. Гармонiйнi сполучення кольорiв складають використовуючи їх властивостi взаємно доповнювати один одного по принципу контрасту, спорiдненого контрасту i спорiдненостi. У кольоровому крузi на вертикальних i горизонтальних осях лежать основнi елементарнi кольори. У кожнiй чвертi круга знаходяться промiжнi кольори. Змiшуючи мiж собою елементарнi кольори отримаємо: червоний + жовтий = оранжевий; жовтий + зелений = салатний; - до синьо-зеленого. При подальшому змiшуваннi промiжних парних кольорiв з основними отримаємо допомiжнi кольори. Вони знаходяться у протилежних зонах кольорового круга [3, с. 34-35]. Контрастнi сполучення знаходяться на протилежних напрямках. Спорiднено-контрастнi - на сусiднiх кiнцях чвертi (червоний i жовтий, жовтий i зелений). Якщо вписати в круг квадрат, сполучивши чотири основнi спорiднено-контрастнi кольори, i повертати по колу, знаходимо парнi сполучення спорiднено-контрастних кольорiв. Спорiдненi сполуки спектральних кольорiв отримують iз сусiднiх один з одним кольорiв (3-4 кольори). Для спорiднених кольорiв характерне поєднання їх спiльним кольоровим тоном, але при цьому у сполученнi не має бути двох контрастних кольорiв. - сумними, пасивними. Теплi кольори наближають предмети, холоднi - вiддаляють. При цьому предмети забарвленi в теплi кольори здаються бiльшими своїх дiйсних розмiрiв, а холоднi – меншими [2,с. 25-26]. оцту, полягає в тому, щоб розробити простий i виразний стрiчковий орнамент "бiгунець", пiдiбрати кольорову гаму з двох-трьох фарб, узгоджену з фоном. Можна також використати "мальовки" (малюнки на тонкому паперi) i, створивши свої композицiї, цiкаво художньо оформити iнтер'єр [40,с. 143]. У роботах петрикiвських майстрiв, особливо старшого поколiння, привертає увагу така особливiсть: тоненькi прожилки листочкiв проводяться загостреним кiнчиком дерев'яного держальця пензлика, а пелюстки деяких квiток, наприклад айстр,— трiсочкою завширшки до 3 мм або рогозинкою. Це роблять тодi, коли нанесена фарба ще мокра i зображення має вигляд суцiльної кольорової плями. Пензлик зразу ж повертають щiточкою догори i кiнчиком держальця проводять по мокрiй лiнiї прожилок, або проводять трiсочкою вiд центра квiткової плями кiлька рiвчачкiв-стрiчок, що утворюють малюнок пелюсток. ложки, сiльнички, великi та малi меблi тощо [40,с. 143]. Декоративно-прикладне мистецтво є невiд'ємною частиною нашого життя, побуту. Крiм описаного вище об'єму знань для майстерного оволодiння мистецтвом петрикiвського розпису початкiвцям необхiдна терплячiсть i наполегливiсть пiд час виконання практичних занять. Для творчої роботи потрiбна постiйна практика, вивчення творiв народного мистецтва в музеях, на виставках. 2. 1 Особливостi календарно-тематичного планування з курсу "Основи петрикiвського розпису" При плануваннi навчального процесу створюються передумови для його своєчасного матерiального забезпечення, розкривається зв'язок мiж зиiстом даного виду занять та змiстом iнших навчальних предметiв, створюються умови для полегшення порiвняння обсягу запланованої та виконаної роботи. Навчальний матерiал згруповано в теми. У кожнiй темi розкривається змiст теоретичних вiдомостей, з якими треба ознайомити учнiв, а також наводиться перелiк об'єктiв роботи. Головним етапом у пiдготовцi вчителя до навчальної теми є розробка системи урокiв. Пiд системою урокiв розумiють таку їх сукупнiсть з певної теми, при якiй забезпечується дидиактично обгрунтований взаємозв'язок мiж ними, що сприяє свiдомому засвоєнню учнями навчального матерiалу i їхньому загальному розвитку, тобто система урокiв сприяє виконанню навчально-виховних завдань. Система створює в учителя загальну дидактичну картину, що стосується навчальної теми, бо визнає типи урокiв, зв'язки мiж ними, иетоди навчання, об'єкти роботи учнiв та iн. Теоретичний матерiал розподiляють в процесi планування мiж окремими уроками так, щоб вiн був пов'язаний з практичною роботою учнiв i щоб вивчення його займало не бiльш як 20…25 % навчального часу [49, с. 125]. Календарно – тематичний план роздiлу"Основи петрикiвського декоративного розпису" 5 клас № п/п Мета Тип уроку Види наочностi Обладнання, iнструменти, сирови-на Найме-нуван-ня виробу навчальна (знати) (розвивати) І. Історiю пертикiвського розпису; виникнення та застосування у народному господарствi посидючiсть, допитливiсть, дисциплiнова-нiсть пам'ять, увагу, уяву, естетич-ний смак 2 г. екскур-сiя в худож-нiй музей - - - - ІІ. Технологiя розпису темперою на паперi. Фарби, їх рiзновиди та особливостi. Інструменти та їх виготовлення особливостi технологiї розпису, способи виготовлення iнструментiв. Склад темпери, iншi види фарб га сфери їх застосування допит-ливiсть, дисцип-лiнова-нiсть, посидю-чiсть пам'ять, увагу, уяву, здатнiсть до порiвнян-ня 2 г. комбiноване заняття рiзнi види фарб: акварель, темпера, гуаш, олiйнi фарби; пензлики з бiлячої та котячої шерстi, палiтра, iлюстрацiї пучечок котячої шерстi, цупка нитка, держальце пенз-лик з котячої шерстi малювання ІІІ. Створення рисунка на вiльну тему старан-нiсть, творчу актив-нiсть та потяг до навчан-ня просторо-ве мислення (пам'ять, уяву), зацiкав-ленiсть до малюван-ня 2 г. заняття-перевiрка сформованостi знань i вмiнь пензлик, акварельнi фарби, папiр малю-нок малювання ІV. 1. 2. 3 4.. "Зернятко" - мазок звичайний "Вусик зернятка" Мазок пiд гострим кутом "Кривеньке зернятко" вигляд та сфери застосування мазкiв "зернятко", "вусик зернятка", мазка пiд гострим кутом та "кривенького зернятка" посидю-чiсть, охай-нiсть, точ-нiсть, старан-нiсть 2 г. 2 г. 2 г. 2 г. комбiноване заняття --//-- --//-- зразок виконання вправи, готовi малюнки з його застосуванням, iнструкцiйна картка --//-- пензлi, акварельнi фарби, яєчний жовток, папiр, лiнiйка, простий олiвець -//-- --//-- вправа на аркушi паперу --//-- --//-- --//-- --//-- --//-- --//-- V. 1. 2. 3. 4. 5. Поєднання елементiв "Травичка" "Колосок" "Пiрчасте листя" "Пуп'янок" "Три пари кривих зернят" "травичка", "колосок", "пiрчасте листя", "пуп'янок", "три пари кривих зернят"; розумiти механiзм їх утворення з первинних елементiв; вмiти їх виконувати охай-нiсть, точ-нiсть, старан-нiсть. Посидючiсть, прагнення до само-вдоско-налення логiчне та просторо-ве мислення, окомiр та образне сприймання 2 г. 2 г. 2 г. 2 г. 2 г. --//-- --//-- --//-- зразок виконаної вправи, готовi малюнки з її застосуванням, зображення первинних елементiв --//-- --//-- --//-- --//-- пензлi., акварельнi фарби, яєчний жовток, папiр, лiнiйка, простий олiвець --//-- --//-- --//-- --//-- вправа на аркушi паперу --//-- --//-- --//-- --//-- малювання, креслення, приро-дознавство --//-- --//-- --//-- --//-- VІ. Поняття про орнамент. Створення ескiзiв орнаменту простим олiвцем. мати поняття про орнамент та його види, вмiти їх розрiзняти та визначати сфери застосування посидю-чiсть, допитливiсть. творчий пiдхiд логiчне та просторо-ве мислення. кольорове сприймання 2 г. комбiноване заняття ескiзи орна-ментiв VІІ. 1. 2. Стрiчковий орнамент. "Пуп'янок" як основа стрiчкового орнаменту Створення композицiй орнаментiв з вивчених елементiв з вивчених елементiв охай-нiсть, старан-нiсть, працьо-витiсть, прагнення до само-вдоско-налення 2 г. 2 г. комбiноване заняття заняття-перевiрка сформованостi знань i вмiнь зразок виконання вправи, iлюстрацiї з рiзноманiтним композицiйним вирiшенням стрiчкового орнаменту, роботи петрикiвських майстрiв пензлi, акварелi, яєчний жовток, папiр, олiвець, лiнiйка --//-- вправа на аркушi паперу творча робота та вправа на арку-шах паперу малювання, геомет-рiя --//-- VІІІ. мати поняття про кольоровий круг, холоднi та теплi кольори, спорiдненi та контрастнi; ефект їх поєднання та властивостi охай-нiсть, старан-нiсть, працьо-витiсть, точнiсть 4 г. комбiноване заняття зображення кольорового круга, композицiї у холоднiй та теплiй кольоровiй гамi, композицiї з рiзним кольоровим фоном пензлi, акварельнi фарби, лiнiйка, папiр, олiвець, циркуль вправа на зобра-ження кольо-рового круга малювання, матема-тика (геометрiя) ІХ. Створення власних орнаментiв з вивчених елементiв у холоднiй та теплiй кольоровiй гамi узагальнити знання про теплi та холоднi кольори, закрiпити їх на практицi пiд час виконання композицiй охай-нiсть, старан-нiсть, працьо-витiсть, естетич-ний смак просторо-ве та логiчне мислення, здатнiсть вiдчувати колорит малюнка в залежнос-тi вiд поєднання кольорiв 4 г. практичне заняття --//-- --//-- компо-зицiї орна-ментiв у теплiй та холод-нiй кольо-ровiй гамi малювання 6 клас І. Петрикiв-ський розпис як мистецтво народу, прояв його духовної та моральної краси допитливiсть, посидю-чiсть, дисцип-лiнова-нiсть пам'ять, увагу, уяву, естетич-ний смак 2 г. вступне заняття iлюстрацiї робiт петрикiвських майстрiв, їх портрети -- -- iсторiя, малювання, приро-дознав-ство (бiоло-гiя) ІІ. 1. 2. 3. 4. Новi поєднання елементiв "Бiгунець" з трипелюсткових квiток "Вусики" до центра квiтки Поєднання "кривих зернят" iз "зернятами" Бiгунець на основi попередньої вправи мати уявлення про зовнiшнiй вигляд запропонованих вправ, розумiти механiзм їх утворення з первинних елементiв, розширити уявлення про рiзноманiтнiсть композицiйного вирiшення стрiчкового орнаменту, вмiти виконувати просторо-ве та логiчне мислення, окомiр, образне бачення 2 г. 2 г. 2 г. 2 г. комбiноване заняття --//-- --//-- зразок виконаної вправи, готовi малюнки з її застосуванням, зображення первинних елементiв --//-- --//-- --//-- --//-- --//-- малювання, креслення, приро-дознав-ство --//-- --//-- ІІІ. 1. 2. 3. 4. 5. Квiтковi елементи Найпростiшi форми квiтiв Квiти на основi "пуп'янка" Улюбленi квiти петрикiвських майстрiв: гвоздика та чорнобривець Квiтка-"цибулька" та соняшник мати уявлення про найпростiшi форми квiтiв та квiтiв на основi "пуп'янка", умiти розчленовувати їх на первиннi елементи, ознайомитися з традицiйними формами квiтiв у творчостi народних майстрiв, знати їх прототипи у рослинному свiтi, вмiти виконувати старан-нiсть, посидю-чiсть, охай-нiсть, допитливiсть. прагнення до само-вдоско-налення образне та кольорове сприймання, просторо-ве та логiчне мислення 2 г. 2 г. 2 г. 2 г. 2 г. комбiноване заняття --//-- --//-- --//-- зразок виконаної вправи, готовi малюнки з її застосуванням, натуралiстичнi зображення квiтiв та ягiд --//-- --//-- --//-- --//-- --//-- --//-- вправа на аркушi паперу --//-- --//-- --//-- малювання, приро-дознав-ство --//-- --//-- --//-- ІV. 1. 2. 3. Традицiйнi форми листя Листя "папоротi" Листя з контуром "зернятками" старан-нiсть, допитливiсть, посидю-чiсть, охай-нiсть, прагнення до само-вдоско-налення образне та кольорове сприйнят-тя, просторо-ве та логiчне мислення 2 г. 2 г. 2 г. --//-- --//-- зразок виконаної вправи, готовi малюнки з її застосуванням, натуралiстичнi зображення листочкiв (гербарiй) --//-- --//-- --//-- --//-- вправа на аркушi паперу --//-- --//-- малювання, приро-дознав-ство --//-- V. 1. 2. 3. 4. 5. Основи композицiї петрикiвсько-го розпису Статика i динамiка Вивчення прийомiв композицiї на основi робiт традицiйних петрикiвських майстрiв Особливостi композицiї "бiгунця" Композицiй-ний зв'язок 2-3 елементiв розпису; створення нескладних самостiйних композицiй з 2-3 елементiв розпису "композицiї", такими її аспектами, як статика i динамiка, симетрiя та асиметрiя, знайти пiдтвердження розглянутим поняттям у творчостi петрикiвських майстрiв, осягнути особливостi композицiї бiгунця та створити власноруч композицiю з 2-3 елементiв розпису посидю-чiсть, охай-нiсть, старан-нiсть, прагнення до само-вдоско-налення, критич-нiсть само-оцiнки та суджень просторо-ве та логiчне мислення, кольорове сприймання, окомiр 2 г. 2 г. 2 г. 2 г. 2 г. комбiноване заняття комбiноване заняття --//-- --//-- --//-- приклади статичної та динамiчної композицiї, готовi вироби приклади симетричної та асиметричної композицiї, готовi вироби зразки композицiйного вирiшення стрiчкового орнаменту зразки вирiшення композицiйного зв'язку 2-3 елементiв пензлi, фарби, яєчний жовток, простий олiвець, папiр --//-- -- фарби, пензлик, простий олiвець, папiр, яєчний жовток --//-- симет-рична та асиметрична компо-зицiї на арку-шах паперу -- вправи на компо-зицiй-не вирi-шення "бiгун-ця" малювання, матема-тика --//-- --//-- VІ. отримати поняття про побудову композицiї у прямокутному контурi, вмiти її виконувати охай-нiсть, естетич-ний смак, старан-нiсть, критич-нiсть само-оцiнки 2 г. комбiноване заняття зразки композицiй у прямокутному контурi, альбом творiв народних майстрiв фарби, пензлик, папiр, простий олiвець, яєчний жовток компо-зицiя у прямо-кутно-му контурi малювання, геомет-рiя VІІ. Композицiя розпису у колi. Створення ескiзу та виконання отримати поняття про побудову композицiї у колi, вмiти її компонувати охай-нiсть, естетич-ний смак, старан-нiсть, критич-нiсть само-оцiнки просторо-ве та логiчне сприймання, кольорове сприймання, окомiр 2 г. комбiноване заняття зразки композицiй у круглому контурi, альбом творiв народних майстрiв компо-зицiя у круглому контурi малювання, геомет-рiя 7 клас І. Значення петрикiвсько-го розпису у вiдродженнi традицiй народного мистецтва. Його застосування у рiзних галузях художньої промисловос-тi галузi застосування петрикiвського орнаменту: розпис по фарфору i склу, по дереву, орнаментацiя тканин, альфрейнi роботи, розпис меблiв та iн. допит-ливiсть, посидю-чiсть , дисцип-лiнова-нiсть пам'ять, увагу, уяву, естетич-ний смак 2 г. вироби з рiзних галузей застосування петрикiвського орнаменту, розписанi вази, посуд, вишитi рушники, розписанi меблi, кухонне приладдя, шкатулки, фотографiї з зображенням альфрейного розпису -- -- ІІ. Характернi особливостi традицiйного пiдходу у зображеннi птахiв, комах i тварин. Виконання зображення птаха приклади композицiйного вирiшення зображення птахiв, комах i тварин; традицiйнiсть цього процесу та полiт фантазiї старан-нiсть, прагнення до само-вдоско-налення, охай-нiсть образне та кольорове сприймання, просторо-ве та логiчне мислення 2 г. комбiноване заняття iлюстрацiї народних майстрiв вiдповiдно до теми, натуралiстичнi зображення птахiв акварельнi фарби, яєчний жовток, пензлик, папiр, простий олiвець вправа на аркушi паперу ІІІ. 1. 2. Опанування технiки виконання перехiдного мазка Перехiдний мазок у виконанi квiтки мати уявлення про зовнiшнiй вигляд перехiдного мазка, його особливостi та сфери застосування, вмiти його виконувати, мати уявлення про поєднання кольорiв для малювання листя та квiтки посидю-чiсть, охай-нiсть, точнiстьстаран-нiсть, прагнення до само-вдоско-налення просторо-ве та логiчне мислення, кольорове сприйнят-тя 2 г. 2 г. комбiноване заняття комбiноване заняття зразок виконання перехiдного мазка (iнструкцiйна картка), роботи з його використанням --//-- вправа на аркушi паперу малю-вання ІV. Виконання "бiгунця" з використан-ням перехiдного мазка систематизувати та узагальнити знання про перехiдний мазок та стрiчковий орнамент, вмiти доцiльно та рiзнобiчно використовувати новий вид мазка старан-нiсть, охай-нiсть та посидю-чiсть, прагнення до само-вдоско-налення просторо-ве та логiчне мислення, окомiр, кольорове сприймання 2 г. комбiноване заняття iнструкцiйна картка на виконання перехiдного мазка, iлюстрацiї папiр, фарби, яєчний жовток, пензлик, простий олiвець малю-вання, креслення V. Пошук нових елементiв петрикiвсько-го декоративно-го розпису та використання їх у роботах стимулювати творчу дiяльнiсть, виражати настрiй та почуття через поєднання елементiв та кольорiв просторо-ве мислення, зацiкав-ленiсть до малюван-ня 2 г заняття-перевiрка сформованостi знань i вмiнь роботи iнших учнiв, роботи майстрiв папiр, фарби, яєчний жовток, пензлик, простий олiвець творча робота малю-вання, креслення VІ. традицiйнi прийоми орнаментацiї тканини (вишивка, холодний i гарячий батик, вибiйка); створити рушникову композицiю допит-ливiсть, охай-нiсть, старан-нiсть, точнiсть просторо-ве та логiчне мислення, окомiр, кольорове сприймання 2 г. українськi рушники, тканина, оздоблена батиком, вибiйкою, зразки рушникових композицiй папiр, фарби, яєчний жовток, пензлик, простий олiвець творча робота на створення рушни-кової компо-зицiї малю-вання, народознав-ство VІІ. 1. 2. Технологiя розпису об'ємних предметiв з дерева Технологiчний процес Предмети побуту, вплив їх форми та функцiї на створення композицiї розпису послiдовнiсть, виконання розпису на дерев'янiй поверхнi, iнструменти та матерiали, потрiбнi для цього, вмiти вiдтворити процес на зразку, традицiйнi принципи розпису предметiв з дерева, вплив форми, функцiї та мiсця, що займає предмет у просторi на характер його розпису вправ-нiсть, охай-нiсть, старан-нiсть просторо-ве мислення, кольорове сприймання, окомiр 2 г. 2 г. комбiноване заняття готовi дерев'янi вироби, покритi розписом, зразки поетапно обробленої поверхнi, схеми, таблицi -- дерев'я-на заготiв-ка, лак, олiйнi, гуашевi або темпернi фарби, наждач-на шкiрка, столяр-ний клей або желатин -- оброблений зразок деревини -- малю-вання -- VІІІ. Вiдомi майстри петрикiвсько-го розпису, їх роботи творчий шлях найвидатнiших майстрiв петрикiвського розпису, їх учнiв та послiдовникiв,ознайомитись з власним стилем кожного з них допит-ливiсть, дисцип-лiнова-нiсть, спосте-режли-вiсть логiчне та просторо-ве мислення, естетич-ний смак 2 г. заняття по закрiп-ленню знань -- -- ІХ. 1. 2. 3. 4. 5. 6. Створення ескiзiв розпису об'ємних предметiв народного побуту Розпис горщика Розпис тарiлки Розпис вази Розпис круглої шкатулки Розпис прямокутної шкатулки систематизувати та узагальнити вивчений матерiал, на прикладi окремих побутових предметiв продумати, а потiм створити ескiзи для їх розпису (у розгортцi або площинному зображеннi) вправ-нiсть, старан-нiсть, охай-нiсть просторо-ве мислення, окомiр, кольорове сприймання, творчу актив-нiсть 2 г. 2 г. 2 г. 2 г. 2 г. 2 г. комбiноване заняття --//-- --//-- --//-- --//-- --//-- --//-- --//-- --//-- --//-- --//-- ескiз розпису горщи-ка ескiз розпису тарiлки ескiз розпису вази ескiз розпису круглої шкатулки ескiз розпису прямо-кутної шкатулки малю-вання, креслення --//-- --//-- Х. 1. 2. Розпис комина печi та фризу вправ-нiсть, охай-нiсть, старан-нiсть просторо-ве мислення, окомiр, кольорове сприймання, творчу актив-нiсть 2 г. 2 г. комбiноване заняття iлюстрацiї та фотографiї папiр, фарби, яєчний жовток, простий олiвець --//-- ескiзи розпису колис-ки та скринi малю-вання, креслення --//-- ХІ. Пiдведення пiдсумкiв. Виставка робiт учнiв систематизувати та узагальнити набутi знання i вмiння 2 г. пiдсум-кове заняття учнiвськi роботи -- -- малю-вання 2. 2 Обгрунтування змiсту i структури програми навчального курсу Навчальна програма з навчального предмета – це документ, що визначає змiст знань, умiнь та навичок, яких повиннi набути учнi на заняттях. та iн. Змiст навчального матерiалу розписано по класах. У кожному класi навчальний матерiал згруповано в теми i визначено кiлькiсть годин на кожну тему [49, с. 122-123]. Навчання мистецтву петрикiвського декоративного розпису вiдноситься до варiативної частини курсу трудового навчання в 5-7 класах i має на метi залучення учнiв до самостiйних занять традицiйним для України видом декоративно-ужиткового мистецтва. до думки про те, що кожна людина може й повинна працювати за законами краси, створювати не лише кориснi, але i мальовничi речi. Звичка до творчостi, вироблена на заняттях розписом, буде благотворно впливати на всю подальшу трудову дiяльнiсть школярiв. В змiстi програми придiляється увага не лише спецiальнiй, але й загальноосвiтнiй пiдготовцi школярiв, адже при вивченнi окремих тем встановлюється тiсна взаємодiя з питаннями iсторiї й географiї рiдного краю, бiологiї рослин, хiмiчних властивостей речовин та їх фiзико-механiчних характеристик, поглиблюються знання i вмiння учнiв з креслення, образотворчого мистецтва й художньої лiтератури. Основи декоративного розпису у школi5-7 клас Пояснювальна записка Програма курсу "Основи декоративного розпису" передбачає вiдродження стародавнього мистецтва українського народу i ознайомлення з ним учнiв середнiх шкiл у процесi викладання предмету "трудове навчання". Мета програми - сформувати творчо активну особистiсть дитини, розширити її кругозiр та сфери вмiнь i навичок. Дати учням систематизованi знання, необхiднi для оволодiння народним мистецтвом розпису. Змiст, форми i методи роботи даної програми спрямованi на формування естетичних смакiв, виховання любовi до прекрасного. Початок свого розвитку цей вид народного мистецтва бере з настiнного малювання, поширеного з давнiх часiв у селах України, особливо на Днiпропетровщинi, Подiллi, Буковинi. У наш час, зi змiною побуту жителiв села зазнало змiн i мистецтво розпису. Велике орнаментальне багатство з народної архiтектури, сiльського побуту перейшло в полiграфiю, фарфорово-фаянсову i текстильну промисловiсть, широко застосовується в монументальному оформленнi сучасних споруд, а також стає самостiйним видом народного мистецтва у формi малюнкiв на паперi, картонi тощо. Програма передбачає ряд практичних робiт та домашнiх завдань. Практична робота з учнями полягає в опануваннi майстернiстю малювати петрикiвський орнамент, починаючи вiд простих елементiв розпису - до складних, багатокольорових, а в подальшому - до виготовлення авторських робiт. Пiсля засвоєння основ петрикiвського малювання подальше вивчення розпису пов'язане з виконанням деяких композицiй, в яких можна закрiпити набутi знання. 5 клас Учнi повиннi знати: iсторiю петрикiвського розпису, його виникнення та застосування; особливостi технологiї розпису; способи виготовлення iнструментiв; орнамент та його види; стрiчковий орнамент; холоднi а теплi кольори, їх поєднання; вмiти: готувати фарби до застосування; виконувати основнi елементи петрикiвського розпису та вправи на основi їх поєднання; компонувати кольори на малюнку в залежностi вiд їх спорiдненостi чи контрастностi; Учнi повиннi знати: iмена найвiдомiших майстрiв; ознайомитися з iндивiдуальним стилем кожного; вигляд та застосування деяких ускладнених поєднань елементiв петрикiвського розпису; квiтковi елементи та традицiйнi форми листя; основнi принципи композицiї петрикiвського розпису - статика i динамiка, симетрiя та асиметрiя; "бiгунця",розпису у колi та прямокутнику; виконувати новi поєднання елементiв; виконувати квiтковi елементи та традицiйнi форми листя; визначати основнi характеристики композицiї; компонувати стрiчковий орнамент; вирiшувати завдання з побудови композицiй у колi та прямокутнику. 7 клас галузi застосування петрикiвського орнаменту; приклади стилiзованого зображення комах, птахiв та тварин; зовнiшнiй вигляд та сфери застосування перехiдного мазка; традицiйнi прийоми орнаментацiї тканин; закономiрностi створення рушникових композицiй; вплив функцiї та форми предметiв побуту на створення композицiї його розпису; творчий шлях найвидатнiших майстрiв петрикiвського розпису, їх творчий шлях; виконувати перехiдний мазок; здiйснювати початкову та кiнцеву обробку зразка деревини, призначеного для розпису; створювати ескiз розпису об'ємного предмету чи композицiю для альфрейної роботи. Орiєнтовний тематичний навчальний план курсу "Основи декоративного розпису" № п\п Тема Кiлькiсть годин лекцiй 5 клас 1. Вступ. Історичнi вiдомостi про петрикiвський розпис. Його виникнення i становлення. Основнi етапи розвитку. 2 2. Технологiя розпису темперою на паперi. Фарби, їх особливостi. Інструменти та їх виготовлення. 3. Створення рисунка на вiльну тему. 2 2 4. Основнi елементи петрикiвського розпису. 8 5. Поєднання елементiв. 10 6. Поняття про орнамент. Створення ескiзiв орнаменту простим олiвцем. 2 7. "бiгунець". 6 8. Холоднi та теплi кольори, їх поєднання. 2 9. Створення власних орнаментiв з вивчених елементiв у холоднiй та теплiй гамi. 4 4 34 6 клас 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. Вступ. Петрикiвський розпис як мистецтво народу, прояв його духовної та моральної краси. Складнi квiтковi елементи. Традицiйнi форми листя. Основи композицiї петрикiвського розпису. Її прийоми та особливостi. Створення самостiйних композицiй з 2-3 елементiв розпису. Вивчення прийомiв композицiї на основi робiт традицiйних петрикiвських майстрiв. Композицiя розпису у прямокутнику. Створення ескiзу та виконання. Композицiя розпису у колi. Створення ескiзу та виконання. 2 2 8 10 6 8 2 2 Всього 4 36 7 клас Характернi особливостi традицiйного пiдходу у зображеннi птахiв, комах та тварин. Виконання зображення птаха. Опанування технiки виконання перехiдного мазка. Виконання "бiгунця" з використанням перехiдного мазка. Орнаментацiя тканини та створення рушникових композицiй. Вiдомi майстри петрикiвського розпису. Розмаїття барв i фантазiї у їх творах Створення ескiзiв розпису об'ємних предметiв. Створення композицiй для альфрейних робiт та розпису меблiв. 2 2 2 4 2 2 2 4 14 6 Всього 4 36 Програма Історичнi вiдомостi про петрикiвський розпис. Виникнення i становлення розпису. Основнi етапи розвитку. Петрикiвський розпис як мистецтво народу, прояв його моральної та духовної краси. Значення петрикiвського розпису у вiдродженнi традицiй народного мистецтва. Його застосування у рiзних галузях народної промисловостi. пензлiв з котячої шерстi. Опанування технологiї петрикiвського розпису. Основнi елементи: "зернятко", "вусик зернятка", "кривеньке зернятко", мазки пiд гострим кутом. Вправи на їх поєднання: "травичка", "колосок", "пiрчасте листя", "пуп'янок", "три пари кривих зернят" i т. д. Складнi квiтковi елементи i традицiйнi форми листя: зв'язок з природою та полiт фантазiї. "бiгунець". Його виконання з використанням перехiдного мазка. Створення власних орнаментiв. Кольорова гама. Колорит. Основи композицiї петрикiвського розпису. Поняття про композицiю та її елементи. Статика i динамiка. Симетрiя та асиметрiя. Вивчення традицiйних прийомiв композицiї на основi робiт петрикiвських майстрiв. Особливостi композицiйного вирiшення "бiгунця". Композицiйний зв'язок 2-3 елементiв розпису. Створення самостiйних композицiй з двох - трьох елементiв розпису. Композицiя розпису у прямокутнику. Створення ескiзу статичного розпису прямокутника. Композицiя розпису у колi. Створення ескiзу динамiчного розпису у колi. Орнаментацiя тканини та створення рушникової композицiї. Технологiя розпису об'ємних предметiв з дерева. Технологiчний процес. Характер розпису у зв'язку з колоритом мiсцевостi та матерiалами, якими вiн виконується. Предмети побуту, вплив форми та функцiї на створення композицiй їх розпису. Створення ескiзiв розпису об'ємних предметiв: кухонної дощечки, горщика, тарiлки, вази, круглої та прямокутної шкатулок. Створення композицiй для альфрейних робiт та розпису меблiв: комина, печi i фризу, колиски, скринi. Розмаїття барв i фантазiї у виробах народних майстрiв. Вивчення особливостей творiв вiдомих майстрiв старшого поколiння, таких як Тетяна Пата, Надiя Бiлокiнь, Ярина Пилипенко, Надiя Тимошенко, Параска Павленко. Ознайомлення з роботами учнiв Тетяни Пати - Федора Панка, Василя Соколенка та її послiдовникiв - Марфи Тимченко, Галини Павленко-Черниченко, Вiри Павленко, Полiни Глущенко. Загальнi правила безпеки працi. Виробнича санiтарiя i гiгiєна. Процес навчання має будуватися на основi об'єктивних законiв психологiї навчання i принципах дидактики - науковостi, систематичностi, послiдовностi, наочностi i доступностi, усвiдомленостi i активностi, iндивiдуального пiдходу у навчаннi, мiцностi та грунтовностi знань, принципах виховуючого навчання, зв'язку навчання з життям, працею. Цi дидактичнi принципи мають творчо здiйснюватися учителем на кожному уроцi. б вiдповiдi учнiв при вирiшення поставлених задач та в процесi закрiплення, а також їх активнiсть на уроцi. На уроцi учитель органiзовує систематичний i цiлеспрямований контроль за якiстю засвоєння учнями знань, виробленням навикiв та умiнь. а також оцiнкою знань учнiв. Сучасному уроку має бути притаманна чiтка дидактична цiлеспрямованiсть як у дiяльностi вчителя, так i в навчальнiй дiяльностi дiтей. Не лише вчитель, але i учнi мають знати як загальну, головну цiль уроку, так i конкретну задачу кожної послiдуючої роботи, операцiї. Водночас з озброєнням учнiв знаннями, умiннями i навичками слiд навчати школярiв рацiональним способам пiзнавальної i практичної дiяльностi. Необхiдно сформувати в учнiв навички самостiйної роботи з пiдручником, книгою, працi при допомозi iнструкцiї чи iнструкцiйної картки, навчити самоконтролю. Виконання стрiчкового орнаменту "бiгунець" з використанням перехiдного мазка Розгорнутий план-конспект уроку 7 клас Мета: "бiгунець"; розкрити принципи його утворення та особливостi виконання; сформувати поняття сумiсностi окремих фарб та кольорiв; ознайомити учнiв з ускладненим мазком - перехiдним у два кольори (кiнчиком або бiчною частиною пензлика); пояснити принцип його виконання та сфери застосування; навчити виконувати його на практицi; закрiпити та узагальнити знання з iсторiї виникнення та розвитку петрикiвського розпису. розвиваюча - розвивати просторове мислення (пам'ять, увагу, уяву), логiчне мислення (аналiз, порiвняння, спiвставлення), а також зорове сприймання, чiткiсть, окомiр, вiдчуття композицiї, пiдбору i гармонiї кольорiв, координацiю рухiв. виховна - виховувати посидючiсть, охайнiсть, стараннiсть, творче ставлення до роботи, послiдовнiсть та повагу до своєї працi, художнiй смак та прагнення до самоконтролю i самовдосконалення. Дидактичне забезпечення уроку: - готовi розписанi предмети, що мають у вiзерунку розпису бiгунцевий орнамент; - зображення рiзних видiв орнаменту (дод. ); - iнструкцiйна картка на виконання стрiчкового орнаменту (дод. ); - iнструкцiйна картка з технологiї виконання перехiдного мазка (дод. ); - зразки елементiв розпису, що мiстять перехiдний мазок; Мiжпредметнi зв'язки: геометрiя, креслення, образотворче мистецтво, iсторiя. Тип уроку: комбiнований. Хiд уроку І. Органiзацiйна частина. - привiтання; - вiдмiтки про присутнiсть учнiв у класi; - перевiрка готовностi дiтей до уроку i правильної органiзацiї робочого мiсця. - усунення зовнiшнiх перешкод для повноцiнного сприйняття нового матерiалу (закрити дверi чи фiранку для послаблення звукових подразникiв ззовнi або для уникнення протягу; скоригувати освiтлення); - налаштування дiтей на робочий лад, зосередження їх уваги на сприйманнi нового матерiалу теми. Методи навчання: за джерелом знань i вмiнь - словеснi (бесiда). ІІ. Актуалiзацiя опорних знань. Форма органiзацiї: фронтальна. Методи: за джерелом знань i вмiнь - бесiда, опитування. 1. Де знаходиться батькiвщина петрикiвського розпису? Орiєнтовна вiдповiдь: у селi Петрикiвцi Днiпропетровської областi. 2. Назвiть найбiльш вiдомих майстрiв петрикiвського розпису. Орiєнтовна вiдповiдь: Тетяна Пата, Марфа Тимченко, Галина Павленко-Черниченко, Вiра Павленко, Полiна Глущенко, Федiр Панко, Василь Соколенко, Надiя Бiлокiнь, Ярина Пилипенко, Надiя Тимошенко, Параска Павленко. 3 Назвiть елементи петрикiвського розпису, зображенi на данiй iлюстрацiї (дод. ). Орiєнтовна вiдповiдь: а) пряме зернятко; б) нахилене пiд кутом; в) "кривеньке". 4. Якi частини народного житла та предмети домашнього вжитку розписувалися за традицiєю? Орiєнтовна вiдповiдь: стiни, пiч, вiконницi, скринi, барабаннi вiялки, спинки саней, сволок, колиска, фриз та iн. 5. Якi фарби використовують для петрикiвського розпису? Орiєнтовна вiдповiдь: акварель з жовтком (аналог темпери), гуашевi, анiлiновi або маслянi фарби. 6. Що таке композицiя? Орiєнтовна вiдповiдь: розмiщення, спiввiдношення зображуваних елементiв у певному порядку. 7. Якi кольори належать до теплої, а якi до холодної гами? Якi їх властивостi? Орiєнтовна вiдповiдь: холодними є кольори з добавкою синього – синiй, фiолетовий, зелений, блакитний та iн. Теплими є кольори з добавкою жовтого – червоний, жовтий, оранжевий, рожевий та iн. Чорний та бiлий кольори - нейтральнi. Теплi кольори вважаються активними, радiсними; холоднi – сумними, пасивними. Теплi кольори наближають предмети i збiльшують їх, а холоднi - вiддаляють i зменшують. 8. Як потрiбно правильно зберiгати пензлi для малювання? Орiєнтовна вiдповiдь: щоб пензлi зберiгали належну форму, пiсля роботи їх миють з милом, промивають чистою водою i загортають у м'який папiр. Мета дiяльностi: заохочення учнiв до сприймання нового матерiалу. Форма органiзацiї навчання: за джерелом знань, умiнь – розповiдь, демонстрування iлюстрацiй та готових виробiв; за рiвнем пiзнавальної активностi учнiв – методи наочно-образного сприймання. Слово вчителя Гарно навеснi в Петрикiвцi…Велике степове село широко розкинулося на розлогих пагорбах, вкритих запашною травою. По берегах рiчки Чаплинки росте очерет i оситняг, блискучими, немов полакованими цяточками виглядає з трави квiтка-жовтець. А бiля чепурних будинкiв, наче вкритi бiлоснiжною пiною, цвiтуть вишневi садки. Гарно в Петрикiвцi й улiтку, коли буйно розпускаються на городах червонi маки, а на ланах повертає голову до сонця золотавий соняшник. А ще краще в Петрикiвцi восени, коли достигають грона винограду, а гордовитi жоржини пишаються багатим вбранням. Вечорами й ранками легкий серпанок туману приховує в балках пожовклi кущi калини з червоними кетягами ягiд. Краса української природи зачаровує петрикiвських майстрiв i надихає їх вiдображати свої вiдчуття на паперi барвистими вiзерунками. стежинку, що кружляє серед дивовижно прекрасних квiтiв у облямуваннi пухнастого листя? Нiби невеличкий вiдбиток української природи застиг разком намиста на бiлоснiжнiй шийцi вази. Розкiшна широка смуга основного узору на вмiстилищi вази мимоволi притягує до себе погляд динамiчним чергуванням казково прекрасних квiтiв. Гiлочка на узорi по черзi вигинається то в один, то в iнший бiк i поспiшає вперед, замикаючи сама себе. Це чергування, нiби мотив пiснi, таїть у собi смисл, який кожен здатний прочитати по-своєму. То як осягнути його закони? Як розгадати загадку дивовижного руху квiтiв, бутонiв та листя? Для початку давайте пильнiше придивимося до однiєї з квiток. Погляньте як виграють її пелюстки. Починаючись насиченим синiм кольором, пелюстка поступово втрачає глибину забарвлення i переходить у нiжно-блакитну серцевину, тягнучи за собою тендiтнi синi прожилки. Як нагадує це справжню живу рослину. Листочки виконанi тiєю ж технiкою, але в iнших кольорах. При цьому весь малюнок набуває рухливостi, рельєфностi, полонить око нiжними переходами i несподiваними кольоровими нюансами. Загалом вся композицiя при детальному розглядi створює пiднесений, оптимiстичний настрiй. Невловимою енергетикою впливає вона на кожну клiтинку душi людини i народжує бажання творити - осягнути красу природи i вiдобразити її через призму власного свiтобачення у щось незвичайне. Мета дiяльностi: зосередити учнiв на конкретнiй темi, визначити i сформувати завдання уроку. Форма органiзацiї: фронтальна. Методи навчання: за джерелом знань, умiнь - розповiдь, пояснення. Давайте тепер визначимося з завданням нашого уроку. "орнамент", його рiзновидами та особливостями. Детальнiше зупинимося на стрiчковому орнаментi - найбiльш поширеному у петрикiвському розписi. Розглянемо етапи його створення та особливостi виконання. По-друге, ознайомимося з технологiєю виконання перехiдного мазка рiзними способами. Потiм виконаємо кiлька вправ i композицiй. При цьому ви дiзнаєтесь, чи всi фарби можна змiшувати мiж собою для отримання повноцiнного кольору. "Виконання стрiчкового орнаменту "бiгунець" з використанням перехiдного мазка". V. Формування нових знань. Мета дiяльностi: формування в учнiв поняття про орнамент; його рiзновиди; детальний розгляд стрiчкового орнаменту; його iсторичне застосування та призначення; вивчення рекомендацiй щодо поєднання фарб та кольорiв у вiдповiдностi з їх хiмiчним складом. Форма органiзацiї: фронтальна. Методи навчання: за джерелом знань, умiнь – пояснення, демонстрування наочностi; за рiвнем пiзнавальної активностi – метод наочно-образного сприймання. Орнаментом називається ряд зображень, що повторюються на площинi, де основою служить вибраний художником ритм. Види орнаменту: стрiчковий, сiтчастий, композицiйно замкнений (дод. ). В основi сiтчастого орнаменту лежить комiрка з вписаним у неї орнаментальним мотивом (рапорт). Розмiр комiрки може бути рiзним. Сiтчастий орнамент характерний для тканини. Комiрка може неодноразово повторюватися у всi сторони. комiрки або як окремий елемент на самому костюмi. Стрiчковий орнамент будується з однакових елементiв, що чергуються або повторюються, i розташованi вздовж прямої чи кривої лiнiї. Повторення елементiв, однакових по величинi, створює монотоннiсть та одноманiтнiсть ритму. Елементи, що чергуються, народжують бiльш живу композицiю з наростаючим чи хвилеподiбним ритмом. Цi елементи можуть бути рiзнi по величинi, тобто побудованi на контрастi форм з рiзним їх рухом. Контрастнiсть допомагає виявити образну характеристику форм, що проявляються. Стрiчковий орнамент може бути у виглядi горизонтальної, вертикальної чи похилої смуги. Для нього характерна вiдкритiсть, тобто можливiсть продовження. У петрикiвському розписi стрiчковий орнамент є найбiльш поширеним. У ньому можна видiлити окремi основнi мотиви, що становлять основу цих малюнкiв: широко багатозубчасте i пiрчасте листя, листя з червоними ягiдками, грона ягiд, квiтка. В той же час ритм закладено i в повтореннi цих елементiв та їх кольоровому вирiшеннi. Таким чином це є досить динамiчний орнамент, у якому вiдсутнi випадковiсть або навмиснiсть. Через це, мабуть, не треба пояснювати iншу його назву – "бiгунець". У житлах українцiв форма i колiр монументальних композицiй були пiдпорядкованi iнтер'єру хати i, крiм того, тiсно пов'язанi з умеблюванням та предметами хатнього вжитку. Форма орнаментальної композицiї залежала вiд тiєї частини iнтер'єру, де вона була вмiщена. "Вазони", "букети" i "бiгунчики", як правило, застосовувалися в розпису комина, гiрлянди бiгунчика прикрашали сволок, фриз, обрамовували вiконницi i двернi прорiзи. "Бiгунцем" оздоблювали також скринi, мисники, колиски та iншi речi домашнього вжитку. їх з петрикiвськими "манiйками" – дешевими анiлiновими фарбами, що використовувалися при розписi. З вiтчизняних акварелей краще мати такi набори, як "Ленинград", "Нева", "Спутник" та" "Акварель художественная". Слiд пам'ятати, що для збереження основних властивостей акварельних барвникiв не треба змiшувати бiльше 2-3 фарб, не користуватися бiлилами, не захоплюватися чорною фарбою. Також треба знати деякi властивостi акварелi. Так кадмiй червоний темнiє, руйнується в сумiшi з вохрою, жовтим марсом, сiєною натуральною. Інтенсивнi по кольору, прозорi кадмiй та краплак у сумiшi з окисом хрому, смарагдовою зеленню розпадаються або набувають брудного вiдтiнку. Надзвичайно красива фарба кадмiй жовтий легко вступає в хiмiчнi взаємодiї з вохрами, сiєнами, марсом, кобальтом фiолетовим. Ультрамарин не треба змiшувати з кадмiєм, бо цi сумiшi чорнiють. Перед початком роботи всi фарби зволожують, щоб вони стали м'якими i легко бралися на пензлик. VІ. Формування нових умiнь. Мета дiяльностi: вивчити послiдовнiсть створення орнаменту "бiгунець"; ознайомитися з технологiєю виконання перехiдного мазка пiд час виконання вправ. Форма органiзацiї: фронтальна. Методи дiяльностi вчителя: за джерелом знань, умiнь – пояснення, демонстрування наочностi, прийомiв виконання перехiдного мазка та послiдовностi створення стрiчкового орнаменту. Вступний iнструктаж Усi iнструменти повиннi лежати так, щоб не заважали пiд час роботи. На робочому мiсцi не повинно бути зайвих предметiв. Мазки виконуємо фарбами, а вам вiдомо, що фарби виготовляють з хiмiчних речовин, якi часто бувають шкiдливi для людського органiзму. Слiдкуйте за тим, щоб фарба не потрапила в очi або ротову порожнину, а якщо таке вже трапилося - звернiться до вчителя. Нi в якому разi не слiд куштувати фарби на смак, а при попаданнi на стiл їх потрiбно вiдразу витерти спецiальною вологою ганчiркою. Всi олiвцi i пензлi повиннi знаходитися у спецiальних пiдставках. Заточування ножiв проводиться спецiальним пристроєм, який зберiгається у вчителя. Будьте обережнi з гострими кiнчиками пензликiв. Не розмахуйте ними, щоб не вколоти сусiда по партi або не потрапити в очi. 1. Зараз я покажу вам прийом виконання перехiдного мазка. А ви на чистих аркушах паперу за допомогою iнструкцiйних карток (дод. ) спробуєте його вiдтворити. 2. Для досконалого оволодiння технiкою перехiдного мазка я пропоную вам двi вправи. Одна познайомить вас з використанням перехiдного мазка пiд час малювання листя, а iнша знадобиться у малюваннi квiтки. Вправа 1 (дод. ). На пензлик набирають темну фарбу, потiм верхiвкою пензля набирають фарбу свiтлого тону. Роблять перший мазок: спочатку тягнуть свiтлий вусик, поступово з'являється темнiший вiдтiнок, який в кiнцi мазка набирає повної сили темнiшої фарби, що була першою, натискують корпусом пензля i закiнчують видовжений мазок. Знову повторюють весь процес для нового мазка. Вправа 2 (дод. ). Мета - оволодiти технiкою перехiдного мазка у малюваннi квiтки темперними фарбами. В основi нiжного тону фарби, яку беруть на пензлик першою, є бiлило. Потiм на кiнчик пензля набирають фарбу темнiшого тону (чисту). Темпера чiткiше пiдкреслює розтяжку кольору, зображення стає рухливiшим i рельєфнiшим. 3. Останнє i найголовнiше завдання - створити власноруч орнамент "бiгунець", де б обов'язковим було використання перехiдного мазка (дод. ). Для цього ви маєте розглянути iнструкцiйну картку (дод. ), яка розкриває процес створення стрiчкового орнаменту i поєднати її змiст з вимогами попередньої картки про перехiдний мазок. Навчальна дiяльнiсть, яку ми щойно розглянули, сприятиме розвитку у вас логiчного мислення, а також впливатиме на розвиток таких вагомих якостей характеру, як охайнiсть, посидючiсть, повага до своєї працi та працi iнших людей, розвине вашi художнi смаки. Поточний iнструктаж На кожному з трьох етапiв виконання роботи учитель обходить клас, спостерiгаючи за роботою учнiв (чи всi встигають, чи не припускаються помилок та неточностей у малюваннi, чи дотримуються правил безпечної роботи); вiдповiдає на запитання учнiв; при необхiдностi коригує їх дiяльнiсть та проводить iндивiдуальний iнструктаж. VІІ. Закрiплення набутих умiнь. Мета дiяльностi: визначення рiвня засвоєння учнями теми. Методи навчання в дiяльностi вчителя: за метою навчання – перевiрка i оцiнювання знань учнiв. Змiст дiяльностi учнiв по виконанню завдання: усi дiти отримують завдання iндивiдуально виконати стрiчковий орнамент з використанням перехiдного мазка, не користуючись нiяким зразком. Це завдання допомагає розкрити творчий потенцiал дiтей, пiдiйти до виконання роботи з точки зору власного смаку та фантазiї кожного. в роботi. Форма органiзацiї: iндивiдуальна, фронтальна. Методи навчання: за метою навчання – метод контролю i самоконтролю процесiв i наслiдкiв працi. Домашнє завдання: повторити пройдений матерiал; створити по три фрагменти стрiчкового орнаменту за власною фантазiєю або за iдеями друзiв. На наступне заняття взяти всi тi самi прилади i матерiали для продовження творчих пошукiв. Прибирання робочих мiсць. Інструкцiйна картка. Послiдовнiсть малювання стрiчкового орнаменту "бiгунець" № п/п Операцiя Прийоми виконання Графiчне зображення 1. Провести двi горизонтальнi обмежуючi лiнiї Ширина мiж ними залежить вiд задуму (3-5 см) 2. Розмiтити довжину мотива Повторити розмiтку протягом всiєї задуманої довжини орнаменту 3. Спочатку простим олiвцем, а потiм фарбами 4. Сполучити їх хвилястою чи прямою лiнiєю(можна уявною) 5. Листя – звичайне та пiрчасте, билинки, "зернятка" та "кривенькi зернятка" 6. Витерти допомiжнi лiнiї Гумкою Інструкцiйна картка. Виконання перехiдного мазка № п/п Операцiя та прийоми її виконання 1 НАПИСАННЯ МАЗКА На пензлик набрати темну фарбу 2 Верхiвкою (iнодi бiчною частиною) пензля набрати фарбу свiтлiшого тону 3 Написати мазок: а) спочатку тягнути свiтлий вусик Роздiл 3. Педагогiчний експеримент 3. 1 Об'єкт i предмет дослiдження Об'єктом дослiдження дипломної роботи є змiст навчання. При вивченнi петрикiвського розпису застосовують принцип iнтеграцiї змiсту освiти. Інтеграцiя змiсту освiти в середнiй школi полягає у послiдовному, вiд уроку до уроку, поєднаннi знань, що здобуваються учнями у процесi навчання, при вивченнi окремих предметiв та у формуваннi в їх свiдомостi природно-наукової картини свiту. Принцип iнтеграцiї стосується знань, методiв, форм навчання i контролю. У природничо-науковiй освiтi вiн стосується фундаментальної закономiрностi природи. Мета iнтеграцiї гуманiзацiя та гуманiтаризацiя навчально-виховного процесу через формування цiлiсної свiдомостi соцiально-зрiлої особистостi учнiв. Предметом дослiдження роботи є мiжпредметнi зв'язки мiж заняттями петрикiвським розписом та основними загально-освiтнiми предметами середньої школи. При вивченнi розпису використовують знання з народознавства, хiмiї, бiологiї, креслення, малювання. Мiжпредметнi зв'язки подiляють на три види: супутнi, наступнi, попереднi. Наступнi зв'язки передбачають використання в курсi петрикiвського розпису ранiше набутих на уроках народознавства, природознавства та малювання знань i умiнь. Попереднi зв'язки - коли на заняттях з петрикiвського розпису учням дають знання, закономiрностi, а обгрунтування їх вони отримують на уроках хiмiї, бiологiї, креслення в подальшому навчаннi. 3. 2 Методика i проведення дослiджень 1. Збiр даних та статистичне зведення одержаних результатiв. Аналiз програм для середнiх загально-освiтнiх шкiл з бiологiї, креслення, малювання, народознавства та працi (1-9 класи). Представлення результатiв зведення у виглядi таблицi. Клас Тема предмету Тема заняття з петрикiвського розпису 2. Дослiдити мiжпредметнi зв'язки мiж петрикiвським розписом та iншими предметами. Результати представити у виглядi таблицi. Таблиця 1. Мiжпредметнi зв'язки мiж петрикiвським розписом та iншими предметами Теми занять з петрикiвського розпису Теми предмету 1 2 3 4 5 6 7 8 9 1 2 3 4 f f- частота повторення тем з кулiнарiї при вивченнi iнших предметiв. 3. Встановлення закономiрностей за графiчними зображеннями. Побудова полiгона частоти, яка тема петрикiвського розпису найчастiше перекликається з бiологiєю, кресленням, малюванням та народознавством. - креслення - малювання - бiологiя - народознавство 3. 3 Результати дослiджень 1. Таблиця 2 Клас Предмет Тема предмету Вид мiжпредмет. зв'язку 8 кл. Креслення Подiл вiдрiзка, кола i кута на рiвнi частини. Основнi елементи петрикiвського розпису. Композицiя розпису у колi. 8 кл. Креслення Побудова взаємно перпендикулярних i паралельних прямих. Основнi елементи петрикiвського розпису. Композицiя розпису у прямокутнику. Наступний 8 кл. Креслення Циркульнi та лекальнi кривi Основнi елементи петрикiвського розпису Наступний 8 кл. Креслення Побудова проекцiй на трьох взаємоперпендикулярних площинах проекцiй Наступний 8 кл. Креслення Утворення наочних зображень за допомогою аксонометричних проекцiй Технологiя розпису об'ємних предметiв з дерева 6 кл. Бiологiя Квiтка – видозмiнений пагiн. Квiтковi елементи Перехiдний мазок у виконанi квiтки 6 кл. Бiологiя Плоди. Їх будова i значення Виконання зображення ягiд Супутний 6 кл. Бiологiя Листок – бiчна частина пагона. Традицiйнi форми листя. Перехiдний мазок у малюваннi листя Супутний 6 кл. Бiологiя Особливостi будови вищих спорових рослин. Традицiйнi форми листя. Супутний 6 кл. Бiологiя Квiтковi елементи та традицiйнi форми листя. Супутний 7 кл. Бiологiя Характернi особливостi традицiйного пiдходу у зображеннi птахiв. Виконання зображення птаха Супутний 7 кл. Бiологiя Тип членистоногi. Клас комахи. Характернi особливостi традицiйного пiдходу у зображеннi комах. Супутний 1 кл. Малювання Знайомство з пензлем, фарбами. Змiшування фарб. Фарби, їх рiзновиди та особливостi. Інструменти та їх виготовлення Попереднiй 2 кл. Малювання Попереднiй 3 кл. Малювання Ритм як засiб виразностi композицiї. Основи композицiї петрикiвського розпису Попереднiй 3 кл. Малювання Створення динамiчної композицiї. Основи композицiї петрикiвського розпису Статика i динамiка 3 кл. Малювання Попереднiй 5 кл. Малювання Залежнiсть декору вiд форми, функцiї предмета i матерiалу, з якого вiн виготовляється. Предмети побуту, вплив їх форми та функцiї на створення композицiї розпису Попереднiй 6 кл. Малювання Роль кольору та кольорової гами в ДПМ. Супутний 7 кл. Вiдмiннi особливостi народного та професiйного ДПМ. Петрикiвський розпис як мистецтво народу. 3 кл. Народознав-ство Народна символiка. Попереднiй 5 кл. Символiка квiтiв. Квiтковi елементи Попереднiй 5 кл. Народознав-ство Українська вишивка. Рушники. Попереднiй 6 кл. Народознав-ство Деревообробка Технологiя розпису об'ємних предметiв з дерева Попереднiй 6 кл. Народознав-ство Історичнi вiдомостi про петрикiвський розпис. Петрикiвський розпис як мистецтво народу. Супутнiй 2. Теми петрикiвського розпису: 1. Основнi елементи петрикiвського розпису. 3. Композицiя розпису у прямокутнику. 4. Технологiя розпису об'ємних предметiв з дерева. Теми креслення: 1. Подiл вiдрiзка, кола i кута на рiвнi частини. 3. Циркульнi та лекальнi кривi. 4. Побудова проекцiй на трьох взаємоперпендикулярних площинах проекцiй. 5. Утворення наочних зображень за допомогою аксонометричних проекцiй. Таблиця 3. Мiжпредметнi зв'язки петрикiвського розпису з кресленням 1 2 3 4 5 1 + + + 2 + + 3 + 4 + + f 2 2 2 1 1 Теми петрикiвського розпису: 2. Перехiдний мазок у виконанi квiтки. 3. Виконання зображення ягiд. 4. Традицiйнi форми листя. 5. Перехiдний мазок у малюваннi листя. 6. Характернi особливостi традицiйного пiдходу у зображеннi птахiв. Виконання зображення птаха. 7. Характернi особливостi традицiйного пiдходу у зображеннi комах. Теми бiологiї: 3. Листок – бiчна частина пагона. 4. Особливостi будови вищих спорових рослин. 5. Насiннi рослини. Загальна характеристика. 6. Пiдтип черепнi. Клас птахи. 7. Тип членистоногi. Клас комахи. 8. Клiтина, її хiмiчний склад. Теми петрикiвського розпису 1 2 3 4 5 6 7 1 + + 2 + 3 + 4 + + + 5 + 6 + 7 + f 2 1 2 1 2 1 1 2. Теми петрикiвського розпису: 1. Фарби, їх рiзновиди та особливостi. Інструменти та їх виготовлення. 3. Основи композицiї петрикiвського розпису. 4. Статика i динамiка. 5. Симетрiя та асиметрiя. 6. Предмети побуту, вплив їх форми та функцiї на створення композицiї розпису. 7. Петрикiвський розпис як мистецтво народу. 2. Порiвняння кольорiв за колiрним тоном. 3. Ритм як засiб виразностi композицiї. 4. Створення динамiчної композицiї. 5. Симетрiя як основа побудови форми. 6. Залежнiсть декору вiд форми, функцiї предмета i матерiалу, з якого вiн виготовляється. 3. Таблиця 5. Мiжпредметнi зв'язки петрикiвського розпису з малюванням: Теми петрикiвського розпису Теми малювання 1 2 3 4 5 6 7 8 1 + 2 + + 3 + + + 4 + 5 + 6 + 7 + f 1 1 1 2 2 1 1 1 1. Петрикiвський розпис як мистецтво народу. 2. Квiтковi елементи. 3. Орнаментацiя тканини; створення рушникової композицiї. 5. Історичнi вiдомостi про петрикiвський розпис. Теми народознавства: 3. Українська вишивка. Рушники. 4. Деревообробка. Теми петрикiвського розпису 1 2 3 4 5 1 + + 2 + 3 + 4 + 5 + f 1 1 1 1 2 - креслення - малювання - бiологiя - народознавство 3. 4 Наукова, освiтня, виховна ефективнiсть використання результатiв дипломної роботи Ефективнiсть i якiсть урокiв трудового навчання залежить вiд вчителя, його наукової методичної пiдготовки, вiд ретельного творчого планування кожного уроку, оснащення його вiдповiдним навчальним обладнанням, наочними посiбниками; вiд правильного вибору i використання сукупностi методiв для проведення уроку, а також вiд продуманого здiйснення виховних, навчальних, розвиваючих завдань. "Основи петрикiвського декоративного розпису" учнi знайомляться з своєрiдним мистецтвом народного розпису, його iсторичними коренями та технологiчними особливостями. При цьому вони займаються навчальною, трудовою i суспiльно-корисною дiяльнiстю. Це має великий виховний вплив. Крiм цього, даний курс робить свiй внесок в розвиток iнтересiв школярiв щодо народного декоративно-прикладного мистецтва, його iсторично обумовлених шляхiв розвитку та регiональних особливостей. Пiсля теоретичного вивчення учнi переходять до практичної роботи. Застосовується дiйовий пiдхiд до навчання, отриманi знання переходять на рiвень практичного застосування. В ходi цих занять в учнiв розвиваються такi психологiчнi якостi, як логiчне та просторове мислення, кольорове сприймання, окомiр. Виховуються стараннiсть, охайнiсть, посидючiсть, повага до своєї та чужої працi. Одне iз завдань вчителя - навчити учнiв виконувати трудовi завдання без зайвих непродуктивних витрат часу, що збуджує економiчний ефект роботи. Цiєї мети можна досягти в результатi правильного розподiлення робочого часу. При такiй формi органiзацiї працi колективна робота учнiв поєднується з iндивiдуальною. Кожен учень має можливiсть виконувати частину загальної роботи, що дозволяє поряд з вихованням у дiтей почуття колективiзму виявити iндивiдуальнi здiбностi, нахили, задатки, застосовувати творчий пiдхiд до працi. 4. Санiтарно-гiгiєнiчнi норми та правила безпечної роботи при виконаннi петрикiвського розпису Робоче мiсце школяра має забезпечувати зручнiсть виконання графiчних робiт i сприятливi умови для його правильного фiзичного розвитку. Виконуючи графiчнi побудови, учень проводить рiзнi за своєю довжиною та напрямом лiнiї. Якiсно провести такi лiнiї можна лише вiльним i плавним рухом усiєї руки. Цьому руху не повинна заважати неправильна посадка учня або нерацiональне розмiщення iнструмента. Графiчну роботу вважають бiльш трудомiсткою, нiж письмо. Пiд час письма кисть i лiкоть руки учня лежать на столi, i основнi рухи здiйснюються в лiктьовому та променево-зап'ястному суглобах. Пiд час графiчних робiт усi основнi рухи виконуються в плечовому суглобi, а тому рука, не маючи додаткової опори, звисає над столом. У такому положеннi м'язи спини i плечового пояса дуже напружуються. Ця, невидима на перший погляд, статична робота швидко стомлює учня. положення тiла з легким вигином назад у поперековiй частинi хребта. Вiдстань вiд очей до робочої поверхнi має становити близько 30 см. Якщо учень працюватиме в дуже нахиленому вперед станi, то м'язи спини зазнаватимуть великого статичного навантаження, а дихання i кровообiг внаслiдок здавлення черевної порожнини будуть утрудненi. Коли учень сидить за столом прямо, то м'язи спини також напруженi, i втома настає значно швидше, нiж при трохи зiгнутiй спинi. Тому треба навчити учнiв правильно сидiти пiд час виконання графiчних робiт. Правильна органiзацiя графiчної роботи багато в чому залежить вiд висоти i конструкцiї стiльця, нахилу робочого стола, розмiщення iнструментiв на столi, рiвня освiтленостi тощо. Звичайно, цi фактори в школi регулювати важко, особливо тодi, коли заняття з петрикiвського розпису проводяться у звичайних класах. Учитель повинен знати основнi вимоги, якi мають бути створенi для нормального виконання графiчних робiт. Так, висоту парти i стiльця визначають з спецiальних таблиць залежно вiд зросту учня. Висоту парти можна вважати приблизно нормальною, коли в учня, що стоїть бiля неї, вiдстань вiд лiктьового суглоба, зiгнутого пiд прямим кутом, до парти становить 23-25 см. Користуючись таким простим способом, можна завжди проконтролювати i пiдiбрати учневi парту або стiл потрiбної висоти. Нахил столу або альбому визначає не тiльки правильнiсть робочої пози, а й умови видимостi малюнка. Напрям зору i площина роботи мають бути взаємно перпендикулярнi. Вiдхилення вiд цього призводить до зменшення кута зору i, вiдповiдно, до збiльшення зорового навантаження, а також спотвореного сприймання малюнка. Якщо малюнок лежить на горизонтальному столi, то учень iнстинктивно намагається направити зiр по лiнiї, перпендикулярнiй до його площини. Голова при цьому нахиляється, наближаючись до малюнка, що створює додаткове напруження м'язiв шиї i призводить до швидкої втоми очей. Спецiальними фiзiологiчними дослiдженнями доведено, що найправильнiшим є нахил робочої поверхнi пiд кутом 30° до горизонту. Вiдомо, що графiчна робота пов'язана з великим напруженням органiв зору. Гiгiєнiчнi дослiдження показують, що виконання графiчних робiт за несприятливих умов бiльшою мiрою, нiж iншi види занять, призводить до швидкої втоми очей i розладу зору Тому велику увагу треба придiляти освiтленню класних кiмнат, в яких учнi працюють над малюнками. Освiтлення має бути достатнiм i рiвномiрним, не давати тiней на робочому мiсцi i вiдблискiв у полi зору учня. Розглянемо докладнiше санiтарно-гiгiєнiчнi вимоги до природного освiтлення на заняттях з петрикiвського розпису, оскiльки заняття в школi, в основному, вiдбуваються вдень. Природне освiтлення класу залежить вiд вiдношення заскленої площi вiкон до площi пiдлоги. Цей показник називають свiтловим коефiцiєнтом; вiн повинен бути не меншим за 1:4 Крiм того, на освiтленiсть впливає якiсть вiконного скла, колiр стiн, стелi, меблiв, вiдстань вiд вiкон до протилежного будинку та iн. Так, забрудненi вiкна зменшують освiтленiсть на 10—12%, темний колiр меблiв—на 6—8%, квiти на пiдвiконнях—на 20— 30%. Для збiльшення освiтленостi кабiнету його стелю бiлять крейдою, а стiни фарбують у свiтлi тони: зелений, зелено-блакитний, жовтий, тепло-жовтий, зелено-жовтий (малої насиченостi з доданням сiрого кольору). Краща освiтленiсть буде тодi, коли вiкна в кабiнетi виходять на пiвдень або пiвденний схiд. Рiвень природного освiтлення визначають коефiцiєнтом природної освiтленостi—вiдношенням освiтленостi всерединi примiщення до освiтленостi зовнi. Для занять петрикiвським розписом коефiцiєнт природної освiтленостi має становити 2—3%. Проте вiн значно зменшується вже на вiдстанi 3 м вiд вiкон. Тому для кабiнетiв з одностороннiм природним освiтленням можна використовувати кiмнати шириною не бiльш як 6 м з максимальною вiдстанню найдальших столiв вiд класної дошки до 10,5 м Це може бути кiмната площею близько 70 м2. Допустимим вважають такий коефiцiєнт природної освiтленостi, коли учень з нормальним зором може вiльно читати текст з дрiбним шрифтом на вiдстанi 50 см вiд очей. Цим орiєнтовним способом визначення природної освiтленостi може скористатись кожний учень. Установлено, що для освiтленостi в 200 лк при лампах розжарювання слiд мати питому потужнiсть 42... 48 Вт/м2 Цим простим способом кожний учитель може визначати освiтленiсть Якщо освiтленiсть класу менша за допустиму, то її приводять у вiдповiднiсть з нормами [7,с. 60-63]. Перед виконанням графiчної роботи учень має уважно оглянути робочий стiл, лiнiйку та iнше приладдя i в разi потреби витерти їх сухою тканинкою, а також помити руки з милом (навiть тодi, коли були зовсiм чистими), щоб вiд доторкання рук не забруднювався папiр. Учитель повинен стежити, щоб учнi додержувались правил безпеки при користуваннi робочими iнструментами. Циркулi та вимiрники не можна тримати голками догори. Всi олiвцi i пензлi повиннi знаходитися у спецiальних пiдставках. На перших уроках треба навчити учнiв застругувати олiвцi Правильно застругати олiвець — справа досить складна, яка потребує певних навичок, терпiння та деяких фiзичних зусиль. Краще радити учням застругувати олiвцi звичайним складаним ножиком. Якщо дехто з них не зможе самостiйно цього робити, то на перших порах допомогу учням подають батьки або вчитель. При розфарбуваннi кожному видається набiр фарб, тому учням не слiд переносити i пересувати пляшечки з фарбами з пiдставок. Не куштувати фарби i лак на смак, при попаданнi на шкiру – змити, а на стiл – витерти спецiальною вологою ганчiркою. Крiм того, при розписi дерев'яних речей слiд звернути увагу на якiсть їх обробки, щоб не загнати у пальцi рук скалку. При лакуваннi слiд користуватися спецiальними щiточками i пам'ятати, що лак дуже легко запалюється [46,с. 118]. Пiд час роботи краще одягати спецiальнi робочi манжети i фартух (можна халат), щоб запобiгти забрудненню одягу лаком i фарбами. Волосся має бути зав'язане i забране пiд косинку. На протязi всього уроку вчитель повинен слiдкувати за виконанням учнями правил технiки безпеки. Для цього при складаннi завдань слiд аналiзувати їх з точки зору створення умов безпечної працi. Висновки Одним з найважливiших напрямкiв сучасної вiтчизняної педагогiчної науки є розробка концептуальних пiдходiв до визначення мети i змiсту навчання та виховання учнiв середнiх шкiл, пошук нових ефективних шляхiв їх фiзичного, розумового й морального розвитку. Особливо складнi завдання в цьому планi перед методикою трудового навчання, бо жоден iз шкiльних предметiв не понiс за останнi роки таких втрат, як трудове навчання. Протистояти нищiвним актам жорстокого сьогодення на ледве пробудженi в юних душах почуття людяностi, милосердя, доброчесностi й працелюбностi можна, лише спираючись на споконвiчну мудрiсть i трудовi традицiї нашого народу, на пiдвалини етнопедагогiки, на традицiйну культуру предкiв, що зберегли нацiональний характер i мораль. Із загального числа проявiв нацiональної культури найбiльший вплив на формування людської особистостi справляє мистецтво. Це пов'язане iз тими функцiями, котрi мистецтво виконує як елемент суспiльної й iндивiдуальної свiдомостi. Органiзацiя занять декоративно-ужитковим мистецтвом на уроках працi багато в чому допомагає вирiшенню поставлених перед освiтою завдань, адже вправлятися у декоруваннi предметiв на доступному для нього рiвнi тут може кожен учень. Оскiльки художня частина роботи, якою б важливою вона не була, є тут побiчною, дiти почувають себе бiльш розкуто. легше переживають невдачi, i в кiнцевому результатi це позитивно впливає на їх творчий розвиток. Зокрема, корисним є впровадження на уроках трудового навчання занять петрикiвським розписом, який бере свої витоки з традицiйного настiнного розпису. Настiнний розпис належить до найпiзнiших за часом виникнення видiв народного мистецтва, тому увiбрав у себе деякi традицiї та елементи, характернi для вишивки, писанкарства, килимарства, виготовлення кахлiв, ткацтва тощо. З часом, пiд впливом соцiально-iсторичних умов настiнний розпис як вид мистецтва почав втрачати своє значення i замiнюватись на iншi види вияву творчої фантазiї. Цi новi види вiдроджувались у нових формах i нових якостях, насамперед малюваннi на паперi. Центром так званих "мальовок" стало село Петрикiвка на Днiпропетровщинi. Особливiстю петрикiвського розпису є те, що, вимальовуючи центральну квiтку, плiд чи ягоду, розташовують їх так, щоб зобразити найпривабливiше, показати багато дрiбних деталей, пiдкресливши найвиразнiшi. Розпис виконується густими фарбами, i кожний мазок вiдтiняється вiд сусiднього, у ньому все гранично виражене через форму, лiнiю, колiр. Жоден елемент не накладається на iнший, Така впорядкованiсть йде вiд особливостей народного побуту, де нi в чому не допускається зайвого нагромадження. Оскiльки заняття петрикiвським розписом здiйснюється на уроках трудового навчання в 5 – 7-х класах, то предметною дидактикою для них стає методика трудового навчання i виховання, основи якої закладенi в працях таких вчених, як Е. П. Верещака, О.І. Воловиченко, Г. Е. Левченко, М. П. Тименков, Д. О. Тхоржевський. В процесi виконання своєї дипломної роботи я використовувала їх посiбники та статтi, а також працi iнших вчених. Мною було складено програму курсу петрикiвського розпису, орiєнтовнi календарно-тематичнi плани та розгорненi плани-конспекти п'яти урокiв, в яких я розглянула психолого-педагогiчнi та методичнi аспекти формування спецiальних вмiнь пiд час занять петрикiвським розписом. Дослiдженням моєї дипломної роботи було визначення мiжпредметних зв'язкiв мiж заняттями петрикiвським розписом на уроках трудового навчання та iншими предметами загальноосвiтнього циклу. Результати дослiдження пiдтвердили мiцний зв'язок даної теми з тим обсягом знань, який учнi отримують на протязi свого навчання у школi. Отже ця тема є додатковим гарантом всебiчного та рiзностороннього розвитку дiтей. Багато завдань на заняттях петрикiвським розписом потребують вiд учнiв досить високої уваги до точностi виконання. Це потребує великої напруги органiв зору. Крiм цього учнi на протязi довгого часу знаходяться у малорухливiй позi, що й зумовлює певнi особливостi вимог до обладнання кабiнету. Про особливостi використання небезпечних iнструментiв та матерiалiв слiд наголошувати дiтям на кожному заняттi. Отже, праця над дипломною роботою з обраної мною теми збагатила мене новими знаннями, що стосуються як органiзацiї навчального процесу, так i дидактичного та методичного забезпечення теми. Лiтература 1. Азбука цветов. – СПб.: Кристалл, Терция, 1998. – 368 с.: ил. 2. Аксенов К. Н. Рисунок в помощь начинающему художнику-оформителю. – М.: Плакат, 1987. – 192 с.: ил. 3. Беда Г. В. Основы изобразительной грамоты. – М.: Просвещение, 1969. – 416 с. 4. Богун А. М., Лисенко Н. В. Інтер'єр українського житла // Українське народознавство в дошкiльному закладi. – К., 1994, с. 377-384. 5. Бойко А. М., Титаренко В. П. Український рушник: засiб нацiонального виховання i витвiр народного декоративно-ужиткового мистецтва. – Полтава: Верстка, 1998. – 72 с. 6. Бутник-Сiверський Б. Народные украинские рисунки. – М.: Сов. художник, 1971. - 200 с. 7. Верхола А. П. Методика викладання креслення в школi. – К.: Рад. школа, 1989. – с. 60-63. 9. Гамезова А. Хата моя, бiла хата: нацiональний декоративний розпис у хатньому iнтер'єрi // Тернопiль. - 1993. - №2. – с. 24-28. 10. Глухенька Н. Петрикiвськi декоративнi розписи. – К.: Мистецтво, 1965. – 64 с. 12. Глухенька Н. Творцi прекрасного (про майстрiв укр. декоративного розпису с. Петрикiвка)//Жовтень. - 1972. - № 5. - с. 126 - 130. 13. Гончаренко С. Український педагогiчний словник. - К.: Либiдь, 1997. - 376 с. 14. Гурська А. Граматика орнаменту // Мистецтво та освiта. - 1999. - №1. – с. 9-12. 15. Данилюк А. Т. Українська хата. – К.: Наукова думка, 1991. - с. 29-31, 57-59. 16. Данилюк А. Т. Українська хата // Дзвiн. – 1991. - №4. - с. 129-136. 17. Державна нацiональна програма "Освiта" (Україна ХХІ столiття). - К.: Радуга, 1994. - с. 5-16. 18. Довгаль С. Панко – культура Петрикiвки // Україна молода. – 1999. – 7 жовтня – с. 11. 20. Елкова В. А., Романова Л. Ф. Народное искусство СССР. – М.: Изобразительное искусство, 1972. – 225 с. 21. Жецкин И. С. Эстетическое воспитание на уроках труда // Школа и производство. - 1984. - №11. – с. 19. 24. Зенкова З. М. Уткин П. И. Школа изобразительного искусства. – М.: Искусство, 1968. – Вып. 10. – с. 65-81. 25. Золотницький М. Ф. Квiти в легендах i переказах. – К.: Довiра, 1992. – 206 с. 26. Кара-Васильева Т. В. Творцi Дивосвiту. – К.: Рад. школа, 1984, – 175с. 28. Лiщинська Л. Усi барви життя // Мистецтво та освiта. - 1996. - №2. – с. 50-54. 29. Лозко Г. С. Українське народознавство: посiбник для вчителя. – К.: Зодiак, 1995. – 368 с. 30. Лосина Н. Тематичнi плани профiльного трудового навчання // Трудова пiдготовка в закладах освiти. - 1998. – №2. – с. 45. 31. Маковiй Г. Прадiдiвська хата // Маковiй Г. Затоптаний цвiт. – К.: 1993. - с. 66-69. 32. Манучарова Н. Д. Декоративний розпис // Нариси з iсторiї українського мистецтва. - К., 1996. - с. 159-161. 33. Мельникова А., Осипова В. Методика трудового обучения. - М.: Просвещение, 1985. – 224 с. 34. Мусiєнко В. Д., Захарченко Р. О. Прилучення учнiв до нацiональної культури у процесi трудового навчання. – К., 1996. – 122 с. с. 36. Нова хата: У справi народної ношi // Журнал для жiноцтва "Нова хата". - Львiв, 1932. - № 1. 37. Павлуцький Г. Історiя українського орнаменту // Образотворче мистецтво. – 1992. - №5. – с. 19-22. 38. Петрикiвськi розписи / Авт. вступ. статтi та упорядник Н. О. Глухенька. – К.: Мистецтво, 1973. – 185 с. 39. Положение о школьных учебных мастерских // Школа и производство. – 1998. - №11. – с. 43. 40. Прикрась свiй дiм / Л. П. Гура, Л.Є. Жоголь, Н. М.Ісупова та iн. - 2-ге вид. –К.: Технiка, 1990. – с. 134-144. 41. Програми для загальноосвiтнiх навчально-виховних закладiв: трудове навчання 5-7 класiв. – К.: Перун, 1996. – 142 с. 43. Сибiрна З. Петрикiвська казка // Культура i життя. – 1995. – 13 вересня. – с. 1, 4. 45. Статива О. Майстер декоративного розпису Надiя Бiлокiнь. – К.: Мистецтво, 1966 - 40 с. 46. Сула М. Б. Охрана труда. – М.: Просвещение, 1989. – 272 с. 47. Супрун Л. Я. Резьба и роспись по дереву. – М.: Просвещение, 1983. - 112 с. 48. Теория и практика педагогического эксперимента / А. М. Пискунов, Г. В. Воробьев. – Куйбышев, 1974. – 128 с. 49. Тхоржевський Д. О. Методика трудового i професiйного навчання та викладання загальнотехнiчних дисциплiн. – К.: Вища школа. – 1992. – 333 с. 50. Українцi: народнi вiрування, повiр'я, демонологiя. – 2-ге вид. – К.: Либiдь, 1992. – 635 с.:iл. 52. Чепелик В. Материнська хата // Укр. культура. – 1992. - №1. – с. 26-27. 53. Шорохов Е. В. Основы композиции. – М.: Просвещение, 1979. – 322 с. 55. Щербо А. Б., Джола Д. М. Форма i методи позакласної роботи з естетичного виховання учнiв. – К.: Рад. школа, 1972. – 167с. 56. Юхимович С. Не Петрикiвка… // Українська культура. – 1996. - №3. – с. 18-19. 57. Яценко Л. Доля старої Петрикiвки // Наша вiра. – 1993. - №23-24. – с. 11.