Дiти–iндиго та особливостi їх виховання
Мiнiстерство освiти i науки України
Тернопiльський нацiональний педагогiчний унiверситет
Ім. В. Гнатюка
РЕФЕРАТ
на тему:
Дiти–iндиго та особливостi їх виховання
Виконала:
Студентка групи СП-51
Василишина В. М
Перевiрила:
КалаурС. М
Тернопiль 2009
Змiст
1. Дiти–iндиго, як феномен сучасного суспiльства.
2. Особливостi навчання дiтей – iндиго.
3. Типологiя дiтей – iндиго та моделi їх поведiнки.
4. Психологiчний аспект виховання дiтей – iндиго
Лiтература
1. Дiти–iндиго, як феномен сучасного суспiльства
Однiєю з причин кризи сучасної освiти є поява у нашому життi дiтей, поведiнка яких докорiнним чином вiдрiзняється вiд стандартизованої, прийнятої у педагогiцi типової поведiнки дитини-дошкiльника чи першокласника. Проблема взаємостосункiв дитини i таких соцiальних iнституцiй, як дошкiльний навчальний заклад чи початкова школа, є настiльки важливою, що вирiшення її може стати нарiжним каменем у побудовi нової системи освiти. Проте для цього необхiдно з’ясувати, якi особистiснi риси характеризують сучасних дiтей i на яких засадах має будуватись навчальна взаємодiя дорослого з малюком.
В педагогiчному обiгу нещодавно з’явився новий термiн: „дiти-iндiго на рiзних рiвнях: побутового спiлкування, навчання, розвитку мистецьких здiбностей тощо.
Дiти iндиго
— це люди, якi вiд народження мають особливi здiбностi, наприклад, можуть бачити енергетичне поле людини, так звану ауру, володiють даром передбачення, їм дуже легко даються iноземнi мови, вони надзвичайно талановитi — спiвають, малюють, пишуть вiршi, танцюють, пiдбирають мелодiї на музичних iнструментах та багато всього iншого. Бiльше того, люди, якi вiрять у те, що дiти iндиго справдi iснують, а не є новiтнiм мiфом сучасного свiту, кажуть, що в деяких з цих дiтей змiнено генний код. При цьому дiти зi змiненим кодом мають iмунiтет проти раку, СНІДу та iнших важких та практично невилiковних на сьогоднi хвороб.
За даними дослiджень iноземних спецiалiстiв, людей зi змiненим генетичним кодом зараз є близько одного вiдсотка вiд усього населення землi. І їх число постiйно збiльшується. Отже сучаснi нестандартнi дiти, або дiти-iндiго, як їх назвали Н. Тепп, Л. Керолл, Дж. Тоубер, це дiти, яких перш за все характеризують такi риси:
•гiперактивнiсть
(вони весь час перебувають в русi, стояння в черзi чи строю для них проблема, так само як спокiйне сидiння пiд час занять чи приготування урокiв);
•високий рiвень iнтелекту
, нестандартнiсть мислення (вони часто знаходять кращий шлях розв’язання поставленої задачi чи практичної ситуацiї); •розвинена iнтуїцiя, гостро вiдчувають фальш
•
впевненiсть у собi
, вiра у власнi можливостi (як наслiдок – повна вiдсутнiсть страху);
•
(самоповага для них не просто почуття, це умова нормального розвитку)
•високий рiвень самооцiнки
;
•самостiйнiсть;
•
; неприйняття авторитету дорослих, якщо вiн не пiдкрiплений практичними дiями i уважливим ставленням дорослого до дитини;
•
констатувати що:
- залишити дома сучасного малюка, навiть на короткий строк, неможливо, в той час як колись така практика була широковживана у побутi; дитина обов’язково буде шукати собi забавлянку поза колом доступних iграшок, прагнучи замiнити їх побутовою технiкою, посудом, хiмiчними рiдинами тощо. В кращому разi вона стягне зi стiни килим i розмалює стiни, приб’є цвяхами килим, що лежить на пiдлозi (до того ж так рiвненько, що про те, що килим прибито ви дiзнаєтесь лише тодi, коли захочете зняти його i почистити);
- поговорити з сусiдкою чи подругою у магазинi, на вулицi, чи деiнде, якщо з вами малюк дошкiльного чи молодшого шкiльного вiку – неможливо. Дитина весь час буде сiпати вас за одяг, говорити, крутитися – усiма силами звертати увагу на себе. А рокiв 20-30 тому дитина спокiйно чекала б завершення розмови;
- у колi однолiткiв чи навiть дорослих людей буде впевнено i наполегливо вiдстоювати власну думку, якщо вона висловлена. У ситуацiї спiлкування, коли поряд немає дитини з подiбним образом мислення чи дорослого, що розумiє дитину, може вдатися до антисоцiальних вчинкiв або ж „згорнутися всередину себе”, вiдчуваючи, що її не розумiють ;
- на заняттях у дошкiльному закладi чи школi, якщо знає вiдповiдь на поставлене питання буде активно тягти руку, пiдстрибувати, вигукувати: „Мене спитайте, мене!” „Я знаю! Я!” Якщо ж не надати дитинi можливостi висловитись – ображається, iнколи настiльки, що не бажає надалi вчитися i вiдповiдати такому „поганому” педагогу.
2. Особливостi навчання дiтей–iндиго
Про особливостi сучасних дошкiльнят i молодших школярiв багато можуть розказати їх педагоги. Основна труднiсть, яку вони вiдчувають, це надзвичайна складнiсть в органiзацiї iндивiдуально-диференцiйованого, особистiсно-орiєнтовного навчання i виховання в умовах роботи з великим колективом дiтей. Кожна дитина потребує концентрацiї усiх зусиль педагога i за умови коли їх у навчальнiй групi (класi) 25-30 осiб, здiйснювати якiсне навчання дуже важко. Тож очевидно, що настав час переглянути наповнюванiсть дошкiльних груп та шкiльних класiв. Мова про це ведеться ще з 70-х рокiв минулого сторiччя, та, як говориться „А вiз i нинi там”. Очевидно, що лише спiльними зусиллями батькiв i педагогiв – людей, зацiкавлених у створеннi оптимальних умов для розвитку особистостi дитини, можна вирiшити цю проблему.
Сучаснi дiти потребують самостiйностi, як умови розвитку i свободи вибору, як його джерела. Навчальна взаємодiя з ними може будуватись лише на засадах дiлового партнерства, взаємодовiри i поваги. А серед методiв навчання перевагу слiд вiддавати практичним: грi, спiльнiй дiяльностi з дорослим чи однолiтками, моделюванню, експериментуванню, вправлянню тощо. Якщо у дитини, щось не виходить i вона вiдчуває нестачу знань для розв’язання певної практичної задачi, то активно прагне до отримання цих знань, виявляючи не абияку наполегливiсть.
серйозних проблем дитини у школi. Адже за таких умов обмежується i пригнiчується самостiйнiсть, тобто саме та якiсть, яка необхiдна школяревi, виникають проблеми з розвитком почуття вiдповiдальностi. Завдання педагогiв i батькiв дiтей полягає у забезпеченнi умов, що сприяють формуванню умiнь дитини довiльно регулювати власну поведiнку у вiдповiдностi з особистими та соцiальними потребами. За умов пiдпорядкування i регламентацiї вiльного часу дитини необґрунтованим бажанням та амбiцiями дорослих, покроковому керiвництвi всiх видiв дiяльностi дошкiльника такi умiння розвинутись не зможуть.
основи цiлiсної системи знань про оточуючий свiт у всьому багатствi взаємозв’язкiв та залежностей. При цьому, враховуючи вiк i характер мислення дитини (наочно-дiйове, наочно-образне), доцiльно використовувати для навчання повсякденнi реальнi ситуацiї, гру, казку, а не органiзовувати навчання у виглядi шкiльних урокiв.
своєму розвитку. Пам’ятаючи про те, що саме цi дiти творитимуть майбутнє людства, очевидно слiд подбати про можливостi якомога бiльшої гуманiзацiї їх взаємин з оточуючим свiтом, формування довiри до нього на основi почуття захищеностi, яке може дати лише батькiвська любов i взаєморозумiння. Багато в чому сучаснi дiти мудрiшi за нас. Вони мають свою мiсiю в цьому свiтi i ми повиннi надати їм всi можливостi для самореалiзацiї.
По сутi в душi кожної людини присутнiй колiр iндiго – колiр пiзнання i творчостi. Рiзним є лише ступiнь його насиченостi. Якщо у когось з тих, хто прочитає дану статтю, виникне думка про те, що дiти-iндiго це просто звичайнi дiти, то помiркуємо над питанням: чи не здається, що словосполучення „звичайна дитина” таке ж загадкове як „звичайне диво”?
3. Типологiя дiтей – iндиго та моделi їх поведiнки
Останнiм часом усе частiше й частiше можна почути вiд досвiдчених педагогiв - дiти стали якiсь не тi, iншi стали дiти, не те, що були ранiш...
"iнших" дiтей i знаходить свої пояснення цьому явищу - i вплив мас-культури, i занадто тiсне спiлкування з комп'ютером, i погана їжа, i проблемна екологiя...
Існує кiлька типiв Дiтей Індиго, i далi ми окреслимо їхнiй бiльш детально. А поки ми хотiли б познайомити вас з найбiльш загальними поведiнковими моделями, характерними для таких дiтей. Вам знайомо що-небудь iз приведеного списку десяти найбiльш розповсюджених якостей Дiтей Індиго?
2. Вони почувають, що "заслужили бути тут", i бувають досить здивованi тим, що iншi не завжди роздiляють їхню думку.
3. Вони не сумнiваються у своїй значимостi. Нерiдко вони повiдомляють батькам, "хто вони є".
4. У них немає абсолютних авторитетiв, вони не вважають потрiбним пояснювати свої вчинки, i визнають тiльки волю вибору.
5. Вони взагалi не роблять деяких речей; наприклад, для них нестерпне стояння в черзi.
6. Вони губляться, стикаючись з консервативними системами, де, замiсть прояву творчої думки, строго дотримуються традицiї.
7. Вони часто бачать бiльш рацiональний спосiб зробити щось у школi або вдома, однак навколишнi сприймають це як "порушення правил" i їхнє небажання пристосовуватися до iснуючої системи.
8. Вони здаються некомунiкабельними, якщо не знаходяться в компанiї собi подiбних. Якщо поруч немає нiкого, хто володiє подiбним же менталiтетом, вони часто замикаються в собi, почуваючи, що нiхто в цьому свiтi їх не розумiє. Тому встановлення соцiальних зв'язкiв у перiод навчання для них представляє чималу складнiсть.
"от почекай, прийде батько, довiдається, що ти накоїв, тодi побачиш..." вони залишаються глухi).
Існує чотири типи дiтей iндиго, кожний з яких має свою визначену життєву програму.
Гуманiсти
:
Вони служать масам i мають намiр працювати з людьми: це майбутнi лiкарi, юристи, учителi, моряки, бiзнесмени i полiтики. Вони гiперактивнi, комунiкабельнi i здатнi розмовляти з ким завгодно, як завгодно довго, у дуже дружнiй манерi. У них дуже стiйкi переконання. Фiзично вони незграбнi, i оскiльки вони гiперактивнi, то iнодi можуть "урiзатися в стiну", забувши "уключити гальма". У дитинствi вони не можуть зрозумiти, як це можна грати тiльки з одною iграшкою. Вони вивалюють iз шухляд абсолютно усе, що мається, а потiм можуть пограти, а можуть i взагалi нi до чого не доторкнутися. Якщо ви велите такiй дитинi забрати свою кiмнату, то вам доведеться неодноразово нагадувати йому про це, тому що звичайно вiн розсiяний. Вiн, звичайно, прийметься забирати, але як тiльки йому на очi потрапиться яка-небудь книжка - вiн сяде i почне запоєм читати неї, i забуде про усе на свiтi.
Концептуалiсти:
Вони хочуть керувати, i найчастiше об'єктом керування стають їхнi власнi матерi, якщо це хлопчики. А якщо дiвчинки, то пiд керуванням у них звичайно виявляються батьки. Якщо вони позбавляються свого батька, це створює величезну проблему в їхньому життi. Цей тип Індиго має схильнiсть до пагубних звичок, особливо до наркотикiв у пiдлiтковому вiцi. Батьки повиннi спостерiгати за їхнiм поводженням досить пильно, i, коли вони починають ховати речi або говорити що-небудь начебто "Не заходь в мою кiмнату", не завадило б з'ясувати, що вони ховають.
Цi дiти набагато бiльш чуттєвi, чим представники iнших категорiй Індиго. Звичайно вони легкої статури, хоч i не завжди. Вони зануренi в рiзного роду мистецтва. Вони схильнi до творчостi, це майбутнi вчителi i художники. До якої би сфери людської дiяльностi вони нi звернулися, вони завжди зберiгають творчий пiдхiд. Якщо вони йдуть у медицину, то з них виходять непоганi хiрурги або науковi спiвробiтники. Коли вони приходять у мистецтво, саме з них виходять видатнi актори. У вiцi 4-10 рокiв вони можуть перепробувати себе в пiвтора десятках видiв творчої дiяльностi, недовго позаймавшись одною справою i потiм закидавши його. Тому я завжди говорю матерям майбутнiх художникiв i музикантiв: "Нiколи не купуйте iнструмент - краще берiть його напрокат!" Індиго-художник може працювати одночасно з п'ятьма або шiстьма рiзними iнструментами, а, досягши пiдлiткового вiку, вiн вибирає один з них i стає майстром в обранiй областi.
Живучi у всiх вимiрах:
Це четвертий тип Дiтей Індиго. Вони крупнiше, нiж iншi Індиго. Коли їм виповнюється рiк або два, ви вже не можете їм нiчого сказати. Вони вiдповiдають вам: "Я знаю. Я можу зробити це сам. Залиш мене". Це тi люди, що несуть у свiт новi фiлософiї i новi релiгiї. Вони можуть бути задирами i забiяками, тому що вони значно крупнiше i тому що не вмiють пристосовуватися, як iншi три типи Індиго.
Перерахованi нижче якостi допоможуть вам визначити, чи є ваша дитина обдарованим.
· Має пiдвищену чутливiсть.
· Має надмiрну енергiю.
· Йому швидко набридає будь-яка справа - може показатися, що вiн здатний сконцентрувати своя увага тiльки на дуже короткий час.
· Повстає проти авторитетiв, якщо вони не орiєнтованi на поважне до нього вiдношення.
· Волiє самостiйно вибирати спосiб навчання, особливо це стосується читання i математики.
· Може швидко заточуватися, тому що сповнено великих iдей, але випробує недолiк у ресурсах i людях, здатних допомогти в реалiзацiї цих iдей.
· Здобуває знання емпiричним шляхом, вiдмовляючись вiд зубрiння i пасивного навчання.
· Не в змозi сидiти на мiсцi спокiйно, якщо тiльки не захоплений справою, що представляє для нього особистий iнтерес.
· Досить жалiсливий; має безлiч страхiв, таких, як страх смертi або втрати близької людини.
· Якщо невдача осягає його в ранньому вiцi, може кинути навчання, тому що в процесi неприйнятного для нього навчання розвивається постiйний опiр такому навчанню.
Усi цi якостi властивi Дитинi Індиго. Данi цiєї органiзацiї збiгаються з нашими вiдкриттями, що полягають у тiм, що "обдарованi дiти можуть замкнутися, коли почувають себе в небезпецi або випробують вiдчуження, i пожертвувати своєю здатнiстю до творчостi тiльки заради того, щоб "бути як усi". Багато дiтей, яких ми тестуємо, показують високий рiвень IQ, але також i те, що їхнi творчi здiбностi "заблокованi".
4. Психологiчний аспект виховання дiтей – iндиго
Дiти iндиго — янголи, представники нової раси.
сподiватися, що в них народиться саме така надзвичайна дитина. Адже дослiдники проблеми дiтей iндиго кажуть, що такi люди почали «приходити в цей свiт» ще у 70-х роках ХХ столiття, а зараз серед новонароджених близько 90 вiдсоткiв малюкiв мають паранормальнi здiбностi. Важливо лише цi здiбностi побачити та не «ламати дитину через колiно», даючи непотрiбнi їй знання.
Саме психологiчному аспекту виховання дiтей було присвячено багато лiтератури.. Були припущення, що особлива психологiчна чутливiсть дiтей пов'язана з сьогоднiшнiм перенасиченням свiту iнформацiєю. Так дiти змалечку чують радiо, бачать передачi по телевiзору, а у деяких сiм'ях iз малих рокiв мають доступ до комп'ютера та iнтернету. Вiдомо, що мозок дитини особливо чутливий до iнформацiї. У однорiчних канал сприйняття свiту цiлком вiдкритий, трирiчнi дуже здiбнi до вивчення мов, малювання, спiвiв, танцiв. А з часом можливiсть сприйняття зменшується. І вже дорослi використовують переважно тi знання про свiт, якi отримали в дитинствi. Вiдомо також, що ми використовуємо свiй мозок на мiзерний вiдсоток вiд його можливостей, даних людству вiд природи чи вiд Бога. Отже, були припущення, що дiти iндиго — це звичайнi дiти, з якими просто бiльше «займалися» дорослi. Були й припущення, що особливi здiбностi дiтей пов'язанi з погiршенням екологiї на планетi, в тому числi з радiацiєю.
Тим часом езотерики стверджують, що дiти iндиго — це представники наступної раси земних людей, тi, яким будуть данi бiльшi можливостi, порiвняно з попередньою расою. Вони народжуються не в найбiльш благополучних сiм'ях, навiть частiше в тих батькiв, яким буде потрiбна допомога їхньої дитини. І допомога ця полягатиме в тому, щоб дати новi знання про свiт старшим людям, якi живуть в системi обмежень, правил та чiтких уявлень про те, «що є добре, а що погано». Знання цих дiтей, на думку езотерикiв, пов'язанi з так званими «знаннями душi», бiльше того, вони вiрять, що цi дiти — це втiленi в земнi iстоти янголи, якi прийшли в цей свiт для того, щоб врятувати його, вiдвернути вiд передбачуваного мiстиками апокалiпсису. Проте якщо їм постiйно «обрубувати крила», якщо все свiтло, яке цi дiти несуть у свiт, буде свiтовi непотрiбним, якщо їх зустрiчатимуть лише глум, недовiра, пiдкреслена демонстрацiя силових методiв (це стосується як батькiв, так i вулицi), то цi дiти боляче переживатимуть втрату своєї iндивiдуальностi. Дехто може дiйти до самогубства, дехто погодиться зi своєю участю бути «сiрою конячкою», iншi — стануть активними поборниками правил, небезпечними анархiстами та борцями iз системою...
Стверджувати, що дiти-посланцi справдi iснують, ми не будемо. Проте тi методи, про якi говорять прихильники версiї дiтей iндиго, знайшли безумовне схвалення у психологiв усього свiту. А найпрогресивнiшi сучасники — фiлософи, письменники, дiячi культури, деякi полiтики та громадськi дiячi давно кажуть про те, що людство має стати добрiшим до iнакомислячих, в тому числi й до представникiв iнших культур, iнакше цi непорозумiння i далi виливатимуться в розгул тероризму, а людство продовжуватиме страждати на неврози, алкоголiзм та наркозалежнiсть.
Отже, психологи пропонують батькам бiльше слухати власну дитину, розпитувати про її уявлення про свiт, навiть якщо дитинка ще зовсiм маленька — тим несподiванiшими i цiкавiшими можуть виявитися її вiдповiдi. Обов'язково треба розвивати здiбностi дитини, адже iснує теорiя, згiдно з якою кожен вiд народження має прекраснi здiбностi — i до малювання, i до мов, i до музики, лише не в усiх цi здiбностi розвинули. У бiльшостi вони так i залишилися у зародковому станi. А той, кому пощастило розвинути хоча б частину, став вiдомим та успiшним.
Хотiлося б, щоб бiльшiсть дiток виховували так, начебто вони справдi є втiленням янголiв та майбутнiми генiями. Впевнена, що батькам будь-якої дитини є що вiдкривати в нiй. Цiкаво, що езотерики стверджують: дiти iндиго не обов'язково є лiдерами. Цi дiти люблять свободу, а лiдерство часто передбачає пiдпорядкування авторитету. Саме тому для них є неприйнятним нi бездумно слухатися iнших, анi пiдпорядковувати когось собi. Їх сила — у спiвпрацi, творчому розвитку, взаємодопомозi. Як на мене, навiть якби таких дiтей не було, їх варто було б вигадати. Хоча б заради того, щоб люди навчилися берегти природу i пробачати собi подiбних, щоб перестали думати категорiями успiху та завоювання, щоб не було, як спiвав колись Висоцький, «насильства i безсилля». Тодi свiт i справдi став би кращим.
Л
iтература
2. Дiти iндиго - дiти майбутнього? [Текст] // Завуч. - 2006. - №34. - С. 11-12
3. Дети Индиго - другая реальность [Текст] / С. Левшинова // Наука и религия : Научно-популярный журнал. - 2006. - N9,10. - С. 2-4,2-5. - ISSN 0130-7045
|
