Дитячi та юнацькi органiзацiї в Українi
ПЛАН
Вступ
2. Сучасне козацько-лицарське виховання дiтей i юнацтва України
Висновки
ВСТУП
виховання» - писав К. Маркс. Отже, виховання - це одне iз невiд'ємних соцiальний явищ. Воно властиве тiльки людям, належить, за словами К. Маркса, до сфери практичних соцiальних вiдносин, ставить собою одну з галузей суспiльно-необхiдної дiяльностi. Основним призначенням виховання є забезпечення життєвої наступностi мiж старшими i молодшим поколiнням. Головне в цiй наступностi - засвоєння i дальший розвиток новими поколiннями суспiльно-трудового досвiду, пiдготовка їх до участi в суспiльному виробництвi. Виконуючи свою роль у спадкоємнiй передачi трудового досвiду людей, вираженого в рiзноманiтних знаннях, умiннях i навичках, виховання виступає водночас i як засiб формування у нових поколiнь певного свiтогляду, моралi, фiзичних якостей.
Виховання - об'єктивне явище суспiльного буття. Воно не „придумане" людьми, а властиве суспiльству як постiйна i доконечна функцiя останнього. Виховна дiяльнiсть, як i всяка людська дiяльнiсть, має звичайно, свiдомий характер. Але, оскiльки свiдомiсть людей визначається реальними умовами їхнього iснування, суспiльним буттям, то й виховання не є чисто довiльним процесом, який може здiйснюватися, а може й не здiйснюватися.
Виховання має двi взаємопов'язанi сторони. Одна - педагогiчний вплив вихователя, колективу, друга - готовнiсть вихованця сприйняти i осмислити цей вплив. Адже спосiб поведiнки людини визначається, з одного боку, безперервними зовнiшнiми впливами на неї, а з другого - її природженими, iндивiдуальними якостями.
поведiнки. Вихователь корегує вплив середовища враховуючи при цьому вiковi та iндивiдуальнi особливостi дiтей. Цей процес починається з часу народження людини i продовжується все її життя. Нагромадження нових знань, змiна i змiщення поглядiв i звичок вiдбувається постiйно. Розвиток фiзичних i духовних все нових i нових способiв „урiвноваження" з оточенням, що виявляється у її поведiнцi, дiяльностi, ставлення до iнших людей i до самої себе. Тому процес виховання є не тiльки постiйним i безперервним, а й змiнюваним, динамiчним. При цьому поведiнка особистостi, її ставлення до оточення, дiяльнiсть обумовлюється тими порiвняно стiйкими якостями, що з'явилися в неї як наслiдок соцiальних умов, виховних впливiв, досвiду i стали основою їх характеру.
Людська особистiсть неповторна. Завдання виховання нової людини полягає у розкриттi неповторностi людини, її самобутностi, творчої iндивiдуальностi, в тому, щоб вмiти розпiзнати, виявити, розкрити, випликати у кожного учня його неповторно iндивiдуальний талант. Вiдповiдно до мети виховання школа покликана розвивати нахили, здiбностi i обдарування своїх учнiв. Це робить необхiдними всебiчне вивчення учнiв, знання їх можливостей в мiру зростання фiзичних i духовних сил, iндивiдуальних особливостей кожного з них.
Розкриваючи програму виховання особи, А. С. Макаренко особливу увагу акцентував на тому, що не можна вганяти кожному iндивiдуальнiсть у якийсь єдиний стандарт, бо стати на такий шлях означало б пожертвувати iндивiдуальною привабливiстю, своєрiднiстю, особливою красою особи. Саме тому, що всi учнi рiзнi, iндивiдуальний пiдхiд у вихованнi потрiбний до кожного з них. Для того щоб здiйснювати iндивiдуальний пiдхiд у вихованнi i сприяти формуванню особистостi кожного учня, потрiбно знати його життя, особливостi його характеру, його прагнення, сумнiви, слабкостi, взагалi його ресурси, i в процесi спiльної роботи допомагати учневi стати гiдним членом свого колективу.
". Виховання у широкому розумiннi охоплює свою суму впливiв, весь процес формування особистостi i пiдготовки її до активної участi у виробництвi, суспiльному i культурному життi, охоплює не менше виховну роботу школи, дитячих i молодiжних органiзацiй, сiм'ї, громадськостi, а й валив усього укладу життя суспiльства, лiтератури, мистецтва, кiно, телебачення, радiо, а також освiту i навчання. В цьому поняттi, „виховання" наближається до поняття „соцiалiзацiя особистостi". Виховання у вузькому поняттi означає цiлеспрямоване формування свiтогляду, морального обличчя, розвиток естетичного стану, фiзичний розвиток. Воно здiйснюється сiм'єю, навчально-виховними закладами, громадськими органiзацiями.
Виховання пiдростаючого поколiння в нашiй країнi - справа, за яку вiдповiдає не тiльки школа, а й все суспiльство. Це означає, що в одному напрямi зi школою повиннi дiяти сiм'я, позашкiльнi установи i громадсько-полiтичнi, культурно-масовi, спортивнi та iншi органiзацiї.
Із здобуттям Україною незалежностi освiта І виховання докорiнно змiнюються. Виникають новi напрямки, форми виховної роботи, якi реалiзують мету i завдання нацiонального виховання.
- в козацько-лицарському способi життя, в пробудженiй ним нездоланнiй енергiї до волi i свободи, до утвердження в усiх галузях життя нацiональних iдеалiв.
Програма „Сучасне козацько-лицарське виховання дiтей i юнацтва України" передбачає реалiзацiю трьох основних змiстовних компонентiв. Перший стосується вивчення дiтьми, пiдлiтками i юнаками iсторiї українського козацтва, другий - вiтчизняної нацiональної культури (мистецтва, науки, освiти) i третiй -вiйськової майстерностi козакiв, а оволодiння ними стратегiєю i тактикою боротьби з недругами України. Виходячи з вищенаведеного в загальноосвiтнiх школах запроваджуються такi молодiжнi органiзацiї як дитячий та юнацько молодiжнi рухи.
У кожнiй школi групи дiтей початкової ланки подiляються по вiковiй категорiї. Ми ж почнемо з дошкiльнят.
", „Я -маленький українець", „Богатирi, витязi нашого народу", „Боротьба наших предкiв з ворогами", „Першi князi Київської Руси - України", „Виникнення героїчного козацтва", „Запорiзька Сiч - осередок лицарства" та iн. У свою чергу з української культури, в садочках проходить вивчення українських пiсень, хороводiв, музики, таночкiв, давнi мистецькi традицiї i звичаї. Проводиться читання дiтям казок про Велета, Котигорошка, козакiв-лицарiв. Розкриття дiтям в емоцiйно-образнiй формi мужностi, сили волi, героїчних подвигiв козакiв. Ознайомлення козаченят iз змiстом, образами, мелодiями, козацьких пiсень, дум. Родиннi свята в групi, садку на тему „У родинному колi", „Наша велика родина - Україна", „Родиннi цiнностi в козацькому життi".
Дiяльнiсть дитячої органiзацiї козаченят спрямоване на пробудження в кожного почуттiв любовi до рiдної землi, краю. Забезпечення участi дiтей в реалiзацiї нацiональних традицiй родинностi. Плекання любовi до найдорожчих людей - Матерi i Батька, Бабусi i Дiдуся, Сестри i Брата, до України-Батькiвщини.
", „Життя i героїчнi подвиги козакiв", „Видатнi козацькi полководцi", „Великi битви козакiв з ворогами України" та iн. Щодо української культури, то проводяться родиннi свята в класах, об'єднаннях козачат на теми „Козацькому роду нема переводу", „Всi українцi - велика рiдня". Фiзкультурно художнi свята „Ми всi - дружна спортивна сiм'я", „Козачата сильнi i мужнi". Створення морально-родинної атмосфери. Культивування серед козачат взаєморозумiння, взаємодопомоги i пiдтримки один одного, родинних цiнностей.
Козачата (3-4 класи) працюють в свою чергу над такими темами бесiд, розповiдей, ранкiв : „Навчання i фiзичне загартування дiтей в козацьких школах (ХУ 1-Х VIII ст.), „Сiчова школа лицарського виховання", „Боротьба козакiв з турецькими, польськими i росiйськими загарбниками, „Вiдродження козацтва в наш час" тощо. А вiдносно української культури, то в цих класах розглядають дослiдно-пошуковi завдання на теми „Жили собi запорожцi та й на Запорiжжi", „Запорiзькi козаки-характерники", „Козацькi сурми кликали до бою". Проводяться вiкторини, конкурси, змагання, турнiри „Гей ви, хлопцi, славнi запорожцi", „Помiряємося козацькою силою", „Турнiр лицарiв-любомудрiв", „Чи знаємо художнi твори про козакiв?" та iн. Також водять хороводи, танцi „Кривий танець", „А ми просто сiяли", „Льон", „Гречка", „Огiрочки" та iн.
Пiдсумовуючи все про дитячi рухи в початкових класах можна впевнено сказати, що вони виховують справжнiх патрiотiв, знавцiв української державностi, культури та iсторiї.
2. Сучасне козацько-лицарське виховання дiтей i юнацтва України
Активною дiяльнiстю вiдзначається дитячий козацький рух, бiльше вiдомий пiд назвою „Сiч". Українське дитяче-юнацьке товариство „Сiч" - це добровiльна, незалежна, неполiтична, недержавна органiзацiя. Дитячий козацький рух - виховний рух, спрямований на всебiчний розвиток i виховання особистостi, формування позицiй особистостi. Мета руху полягає в тому, аби через участь козачат у мiсцевих, регiональних, всеукраїнських, а, а можливо, i в мiжнародних органiзацiях виховувати вiдповiдальних i гiдних громадян України, сприяти розвитку i соцiальному становленню молодi, для розкриття їх найбiльш повного фiзичного, iнтелектуального, суспiльного i духовного потенцiалу.
" Сила, Істина, Честь - знайшли поєднання цих чинникiв. Сила - фiзичний розвиток. Істина — iнтелектуальний i духовний в цiлому. Честь -виховання певних суспiльних та духовних якостей. Фундаментальнi принципи дитячого козацького руху спiвпадають iсторичними принципами козацької Сiчi - Христос, Україна i Воля.
Христос. Цей принцип вiдзначається, як прихильнiй духовних цiнностям, вiрнiсть заповiдям Христа, прийняття на себе обов'язкiв, якi з них випливають.
Україна. В цьому принципi сконцентрованi позицiї козацького руху. Цей принцип визначається, як вiрнiсть своїй Батькiвщинi, участь у життi суспiльства iз визнанням та повагою до гiдностi спiввiтчизникiв, взаєморозумiння та спiвробiтництво на мiсцевому, державному та мiжнародному рiвнях.
Воля. Цей принцип означає вiдповiдальнiсть перед собою за власний розвиток. Молодi козаки вiдповiдальнi за вдосконалення своїх власних здiбностей.
З початком перебудови в Українi почали вiдроджуватися органiзацiї, що були дуже поширеними до 1939 року. Це Луг, Пласт, Кiвш, Сокiл та найбiльш популярними органiзацiя Скаутського руху. Скаутський рух є мiжнародним. Вiн має нацiональнi органи у 130 країнах свiту. Сучасний Скаутський рух спирається на загальнолюдськi цiнностi та християнську релiгiю. Цi органiзацiї не повиннi бути в школi, а мають дiяти поза школою. Скаутський рух в Українi називається „Пласт".
В груднi 1989 року вiдбулось вiдкриття Львiвської скаутської органiзацiї „Пласт", яка заявила про вiдновлення своєї дiяльностi у мiстi.
,. Пласт" - це органiзацiя української молодi для патрiотичного i всебiчного самовиховання, а пластуни сенiори згуртованi в „Пластi" з метою допомагати пластовiй молодi.
7-Ю рокiв - кобскаути (дiвчата), бромскаути (хлопцi);
11-14 рокiв - бойскаути, ґолскаути ;
15-21 рокiв - дослiдники.
На чолi стоять дорослi лiдери, якщо багато скаутiв у загонi, то його очолює рада лiдерiв. Усе життя скаута спрямоване на здiйснення законiв :
Пластун надiйний
Пластун сумлiнний
Пластун точний
Пластун ощадний
Пластун ввiчливий
Пластун зрiвноважений
10. Пластун слухняний пластовiй старшинi
11. Пластун пильний
12. Пластун дбає про здоров'я
13. Пластун любить красу i дбає про неї.
14. Пластун завжди доброї гадки Завданням „Пласту" є :
а)проводити всебiчне, патрiотичне i самовиховання української молодi;
б)розвивати моральнi, духовнi i фiзичнi прикмети української молодi;
в)вишколювати молодь на свiдомих, вiдповiдальних i повновартiсних громадян з допомогою виховних метод i на iдейних основах „Пласту", опертiй на пластовiй присязi, пластовому законi i Трьох Головних Обов'язках пластуна;
Пластова самовихована метода здiйснюється в :
Гуртковiй системi, що допускає молодь - хлопцiв i дiвчат - до бажаного ними членства в гуртi, який, спершу ведений старшим провiдником, збiгом часу набуває щораз бiльше самоуправи.
Рядi ступеневих проб та накладаннi на молодь щораз бiльшої вiдповiдальностi за себе i iнших, так, щоб вона набула знання, самовпевненiсть i здiбнiсть спiвпрацi з iншими та вмiлiсть провiдництва.
3. Спрямуваннi молодi до таких занять i змагань, головним чином серед природи, якi розвивають в неї спостережливiсть, слухнянiсть i самозароднiсть до iнших, вправляють її у службi для нацiонального i загального добра i вчать умiлостей, корисних для неї самої. Вiдзнакою цiлого українського „Пласту" є український тризуб i бiла трилиста лiлея, по-мистецьки сплетенi в одну гармонiйну цiлiснiсть.
Коли пластун зустрiчає iншого друга-пластуна, то вiтає його словом „Скоб". Це слово означає назву одної породи орла, що зветься скоб бiлохвостий. Це орел величини скельного орла.
Вiн живе над великими водами, отже буває теж в Українi. Пластуни прийняли його як свiй символ. Так склалося, що лiтери української назви є початковими лiтерами чотирьох слiв, що висловлюють iсторичнi прикмети доброго пластуна, або кажуть йому, який йому треба бути : сильним, красним, обережним, бистрим.
школярiв „пасивної" психiки у вiдношеннi до навколишнього свiту, надало б поштовху до дiєвостi.
І потрiбно докладати всiх зусиль щоб не позбавити iнтересу молодої частини населення до участi в роботi органiзацiї, адже, аналiзуючи їхню дiяльнiсть, можна з впевненiстю стверджувати, що їхня робота не повинна зникнути безслiдно i в майбутньому ми матимемо iз пiдготованих кадрiв для нових соцiальних, економiчних i полiтичних реформ, якi докорiнно змiнять наше життя, внесуть в нього щось нове, добре, чисте...
А це потрiбно починати робити з нашого наймолодшого поколiння. Бiльше уваги придiляти нацiональному вихованню в 1-4 класах, адже доведено вiдомими педагогами, що усвiдомлення свого призначення формується у дитини з 6 рокiв. Тому у всiх загальноосвiтнiх школах потрiбно поширювати дiяльнiсть вищенаведених дитячих органiзацiй. А цим потрiбно займатися не лише вчителям, а й батькам. Сiм'я повинна пiдтримувати та надихати дiтей до вступу у „Пласт", „Веселять-соколята", „Сiч", „Козачата" тощо.
|
