Дидактичнi функцiї використання комп’ютерiв на уроках трудового навчання
Мiнiстерство освiти i науки України
Реферат на тему:
Дидактичнi функцiї використання комп’ютерiв на уроках трудового навчання
Змiст
Вступ
1. Спецiальнi технiчнi засоби навчання та особливостi їх використання на уроках
2. Комп’ютер – сучасний технiчний засiб навчання
3. Негативнi сторони використання комп’ютера на уроках
4. Дидактичнi функцiї комп’ютера
Висновки
Вступ
Успiшнiсть процесу навчання, ефективнiсть використання в ньому сучасних методiв навчання значною мiрою залежать вiд матерiальних передумов. Засоби навчання — допомiжнi матерiальнi засоби школи з їх специфiчними дидактичними функцiями. Слово вчителя — найiстотнiший засiб навчання. За допомогою слова вчитель органiзовує засвоєння знань учнями, формування в них практичних умiнь i навичок. Викладаючи новий матерiал, вiн спонукає учнiв до мiркувань, обгрунтувань, роздумiв над ним. Пiдручник як важливий засiб навчання слугує учневi для вiдновлення в пам'ятi, повторення та закрiплення знань, здобутих на уроцi, виконання домашнього завдання, повторення пройденого матерiалу.
якi повiдомляє вчитель (картини, карти, таблицi та iнший наочний матерiал); третi — є прямими об'єктами вивчення, дослiдження (машини, прилади, об'єкти природи, виробництва); четвертi — «посередники» мiж школярем i природою або виробництвом у тих випадках, коли безпосереднє вивчення останнiх неможливе або утруднене (препарати, моделi, колекцiї тощо); п'ятi використовують переважно для озброєння учнiв умiннями та навичками — навчальними i виробничими (прилади, iнструменти та iн.); шостi — символiчнi (знаковi) засоби (схеми, карти, графiки, дiаграми тощо).
1. Спецiальнi технiчнi засоби навчання та особливостi їх використання на уроках
Спецiальнi технiчнi засоби навчання (ТЗН)
— необхiдний чинник засвоєння знань. Комплексне використання аудiовiзуальних засобiв навчання на уроках повинно враховувати пiзнавальнi закономiрностi навчальної дiяльностi учнiв, їх пiдготовленiсть до сприймання i засвоєння навчального змiсту за допомогою цих засобiв; забезпечувати органiчне поєднання їх з розповiддю вчителя, iншими засобами навчання.
Необхiдно ретельно продумати поєднання слова вчителя з ТЗН, можливостi використання рiзних методичних прийомiв: пояснення, установка на сприймання перед демонструванням (простеженням) окремих елементiв комплексу чи комплексу загалом, бесiда за їх змiстом; пояснення (бесiда) за змiстом аудiовiзуальних засобiв; демонстрування (прослуховування) окремих частин, фрагментiв або кадрiв, що чергується з розповiддю (поясненням); демонстрування (прослуховування), що супроводжується поясненням (синхронним коментуванням).
У процесi пiдготовки до проведення уроку з використанням ТЗН слiд:
· визначити обсяг i особливостi знань, якi повиннi засвоїти учнi (уявлення, факти, закони, гiпотези), необхiднiсть демонстрування предмета, явища або їх зображення;
· вiдiбрати i проаналiзувати аудiовiзуальнi та iншi дидактичнi засоби, встановити їх вiдповiднiсть змiстовi та метi уроку, можливе дидактичне призначення як окремих посiбникiв, так i комплексу загалом; встановити, на якому поперед ньому пiзнавальному досвiдi здiйснюватиметься вивчення кожного питання теми;
· визначити методи i прийоми забезпечення активної пiзнавальної дiяльностi учнiв, мiцного засвоєння ними знань, набуття умiнь i навичок.
звукових.
2. Комп’ютер – сучасний технiчний засiб навчання
Комп'ютеру належить чiльне мiсце серед сучасних технiчних засобiв навчання. Перелiк професiй, пов'язаних з використанням комп'ютерiв, дедалi ширшає. Тому вмiти працювати з ними повинен кожний, i школа не може стояти осторонь цiєї справи. Узагальнивши сучаснi уявлення про можливостi комп'ютеризацiї в царинi освiти, можна виявити такi чотири напрями використання комп'ютерiв: 1) комп'ютер як об'єкт вивчення; 2) комп'ютер як засiб навчання; 3) комп'ютер як складова частина системи управлiння народною освiтою; 4) комп'ютер як елемент методики наукових дослiджень.
сферами застосування комп'ютерiв, їх роллю в розвитку суспiльства, знанням будови, принципу їх роботи, з поняттям про алгоритми i алгоритмiчну мову, умiння будувати алгоритми для вирiшення завдань, а й навчити користуватися комп'ютерними редакторами, складати програми на. однiй iз мов програмування.
За допомогою комп'ютера як засобу навчання можна реалiзувати програмоване i проблемне навчання. Комп'ютер використовують для навчального моделювання науково-технiчних об'єктiв i процесiв. Використання комп'ютера в процесi навчання сприяє також пiдвищенню iнтересу й загальної мотивацiї навчання завдяки новим формам роботи i причетностi до прiоритетного напряму науково-технiчного прогресу; активiзацiї навчання завдяки використанню привабливих i швидкозмiнних форм подання iнформацiї, змаганню учнiв з машиною та самих iз собою, прагненню отримати вищу оцiнку; iндивiдуалiзацiї навчання — кожен працює в режимi, який його задовольняє; розширенню iнформацiйного i тестового «репертуарiв», доступу учнiв до «банкiв iнформацiї», можливостi оперативно отримувати необхiднi данi в достатньому обсязi; об'єктивностi перевiрки й оцiнювання знань, умiнь i навичок учнiв.
3. Негативнi сторони використання комп’ютера на уроках
Водночас педагоги повиннi враховувати й негативнi моменти. Передусiм робота з комп'ютером швидко стомлює учнiв, може погано впливати на зiр або навiть призводити до розладу нервової системи. Комп'ютеризоване навчання не розвиває здатностi учнiв чiтко й образно висловлювати свої думки, iстотно обмежує можливостi усного мовлення, формуючи логiку мислення на шкоду збагаченню емоцiйної сфери. В умовах автоматизованого навчання швидко формуються егоїстичнi нахили людини, загострюється iндивiдуалiзм, розширюється конкурентнiсть, сповiльнюється виховання колективiзму, взаємодопомоги. Здебiльшого iнтерес до програми з обмеженою iнформативнiстю швидко згасає. Оскiльки дiалог з машиною синтаксично збiднений, учень нерiдко почувається «дурнiшим» за комп'ютер, що згодом може стати причиною стiйкого негативiзму до машини.
формує акуратнiсть, точнiсть i обов'язковiсть.
4. Дидактичнi функцiї комп’ютера
Комп’ютери в навчальному процесi виконують такi
:
- пiдсилення унаочнення;
- розвиток пiзнавальних iнтересiв i здiбностей учнiв;
- прискорення темпу навчання;
- полiпшення усвiдомлення i запам'ятовування навчального матерiалу;
- активiзацiя самостiйної роботи учнiв;
- зв'язок теорiї з практикою;
- iндивiдуалiзацiя навчання;
- контроль за засвоєнням знань.
Необхiднiсть використання ком’ютерних технологiй веде до докорiнної перебудови рiзноманiтних сторiн дiяльностi, в тому числi навчальної. Кожен вчитель повинен вмiти працювати на комп’ютерi, самостiйно розробляти теоретичнi вiдомостi з необхiдними зображеннями, тести та iншi завдання, щоб вмiти провести урок на належному науково-методичному рiвнi. Це зумовлює необхiднiсть оволодiння кожним майбутнiм учителем iнформацiйною культурою. Пiд останньою розумiють сукупнiсть методiв, прийомiв i навичок по збиранню, зберiганню, обробцi та створенню освiтньої iнформацiї.
5. Інформацiйна культура вчителя
Необхiднiсть розвитку iнформацiйної культури вчителя визначається такими положеннями:
• збiльшенням доступностi персональних комп'ютерiв (ПК), появою рiзноманiтних систем мультимедiа, наявнiстю рiзноманiтного програмного продукту як професiйного, так i iгрового;
• знайомством багатьох учнiв з цими технiчними засобами до їхнього вивчення в школi;
• невiдповiднiстю, що зустрiчається пiд час вивчення, коли наявнiсть в учнiв вдома бiльш сучасної та досконалої технiки приводить до вiдсутностi зацiкавленостi та бажання працювати iз застарiлою в навчальних закладах.
Інформацiйна ситуацiя в нашому суспiльствi характеризується появою на вiтчизняному ринку персональних комп'ютерiв, що мають значну швидкiсть обробки iнформацiї та значний потенцiал у роботi з графiчними зображеннями та звуком. Постiйне вдосконалення цих можливостей при одночасному зниженнi цiн на цю технiку, пiдвищує зацiкавленiсть у нiй, а також попит. Крiм цього, широкий спектр наявного програмного продукту дозволяє використовувати сучаснi ПК у рiзних сферах людської дiяльностi: вiд навчальної та iгрової до ведення домашнього господарства. Все це й виводить комп'ютерну технiку в один ряд з телевiзорами, магнiтофонами та iншими iнформацiйними засобами.
Водночас, використання на основi персональних комп'ютерiв рiзноманiтних систем мультимедiа значно збiльшило дидактичнi можливостi такої технiки. Здiйснюється це через повноцiнне поєднання комп'ютерної технiки з iншими видами iнформацiйних технологiй: кiно, фото, вiдео, аудiо, телекомунiкацiї, тексту й графiки. Унаслiдок цього до систем мультимедiа вiдносять спецiальнi програмно-апаратнi засоби, якi розширюють можливостi комп'ютера, що дозволяє обробляти не лише алфавiтно-цифрову iнформацiю, а й звук, нерухомi зображення, вiдеофiльми, а також двох- i трьохвимiрну анiмацiю. Такi можливостi сучасної технiки дозволяють у навчальних цiлях моделювати складнi природнi процеси i явища. Навчальнi демонстрацiйнi програми при їхньому переглядi через системи мультимедiа створюють вiдчуття реальностi того, що вiдбувається. Використання подiбних демонстрацiйних фрагментiв у навчальних системах, що супроводжуються звуковими поясненнями з боку комп'ютера, впливає на мотивацiйну сферу взаємодiї учня з персональним комп'ютером.
педагога в забезпеченнi переходу учнiв вiд механiчного засвоєння знань до оволодiння умiнням самостiйно здобувати новi знання за допомогою комп'ютерних технологiй. Освiтнi технологiї, основу яких складають засоби обчислювальної технiки, поступово перетворюються у невiд'ємну частину навчально-виховного процесу.
6. Можливостi комп’ютера як засобу навчання
оперативностi, достовiрностi та об'єктивностi оцiнки якостi засвоєння навчального матерiалу.
Створення педагогiчних програмних розробок та їх подальша практична реалiзацiя надасть навчальному процесу завершеного характеру. Очевидною є можливiсть комплексного застосування персональних комп'ютерiв як засобу навчання, контролю та облiку отриманих результатiв. Засоби навчання вiдiграють в педагогiчнiй дiяльностi ту ж роль, що i знаряддя працi в будь-якому виробничому процесi. Вiд рiвня їх розвитку i рацiональної органiзацiї застосування в значнiй мiрi залежить ефективнiсть та кiнцевий результат навчання. Широке проникнення в навчальну роботу сучасних технiчних засобiв навчання i електронних обчислювальних машин є характерним фактором розвитку освiти. Технiчне оснащення навчального процесу – це об'єктивна необхiднiсть, яка обумовлена ходом суспiльно-iсторичного розвитку. Сучаснi технiчнi засоби навчання не є найважливiшою необхiднiстю, яка покликана допомогти школi загалом вирiшити всi поставленi перед нею завдання, але вони можуть внести суттєвий вклад у вдосконалення навчально-виховного процесу.
Впровадження персональних комп’ютерiв в навчання стало необхiднiстю, оскiльки вони сприяють розвитку, iндивiдуальнiй неповторностi особистостi. Вiдомо, що навчання за допомогою персональних комп′ютерiв – це принципово новий тип навчального процесу, який вимагає нових форм i методiв навчальної дiяльностi. Їх використання змiнює функцiї вчителя: вiн повинен заздалегiдь визначити шляхи та розробити алгоритми оптимального керiвництва всiм навчальним процесом й окремим заняттям, у тому числi. Істотною дидактичною особливiстю навчання з допомогою персональних комп′ютерiв є встановлення безпосереднiх дiалогу мiж тим, хто навчається, i машиною або дiалогiчного трикутника: школяр-комп'ютер-вчитель. Такi дiалоги допомагають виявити i зрозумiти труднощi, якi виникають у процесi вивчення предмета при самостiйному розв'язаннi завдань, а вчителевi – спостерiгати та контролювати якiсний стан навчання. Проте технiка не може замiнити викладача, не може керувати пiзнавальною дiяльнiстю того, хто навчається, у взаємно опосередкованому процесi викладання-навчання. Але технiчний пристрiй, будучи засобом навчання в руках педагога, може виконувати ряд його функцiй з передачi навчальної iнформацiї або контролю засвоєння. Час, який звiльнився, педагог витрачає на здiйснення таких функцiй педагогiчної дiяльностi, якi не пiд силу електронiцi.
дидактичнi можливостi
: формування науковостi навчання; iнтенсифiкацiя процесу навчання; здiйснення активних методiв навчання; сприяння мотивацiйному аспекту навчання; здiйснення систематичного та об'єктивного контролю знань i вмiнь тих, хто навчається; звiльнення вчителя вiд чорнової роботи.
На сучасному етапi комп'ютеризацiї дидактичнi можливостi використання обчислювальної технiки пов'язують iз пiдвищенням iнтенсифiкацiї процесу навчання, але для цього потрiбно мати навчальнi програми, якi б вiдповiдали високим педагогiчним вимогам. Одним iз ефективних засобiв використання комп'ютера в навчаннi є його можливiсть керувати навчальним процесом тих, хто навчається. Вiн може забезпечити iндивiдуальне навчання, самостiйну роботу, допомогти учневi у разi необхiдностi при розв'язуваннi рiзноманiтних задач. Школяр при спiлкуваннi з ПК вiдiграє роль дослiдника, тому можливостi комп'ютера для реалiзацiї проблемного навчання дуже великi.
Використання персонального комп'ютера у навчальному процесi дещо змiнює функцiї вчителя, оскiльки здiйснюється їх перерозподiл мiж педагогом i ПК. При цьому машинi передаються лише тi функцiї, з якими вона може справитися ефективнiше, нiж вчитель. Програмна i технiчна система ПК допомагають автору навчальної програми компонувати iнформацiю, планувати її змiни, видавати креслення, таблицi, графiки на екран дисплея. Подання iнформацiї може здiйснюватися в будь-якому часовому режимi, а наявнiсть дидактичних засобiв з видiленням iнформацiї (наочнiсть, пiдкреслювання, штрихування, кольорове зображення i т. п.) значно пiдвищує реалiзацiю iнформацiйної функцiї ПК. Особливої уваги при цьому заслуговує структурування матерiалу, який при навчаннi краще сприймається з екрана дисплея.
можна здiйснювати за послiдовнiстю понять, що вивчаються; рiвнем науковостi матерiалу; засвоєння, складностi i кiлькостi пред'явлених завдань, часу навчання.
де б застосування комп'ютерiв не приносило суттєвих результатiв. По-друге, спостерiгається стрiмке зростання застосування комп'ютерiв в усiх регiонах планети. Всi розвиненi країни широко розробляють комп'ютернi технологiї навчання. Це викликано тим, що комп'ютер став засобом пiдвищення продуктивностi працi у всiх сферах дiяльностi людини. Рiзко зрiс обсяг необхiдних знань, i за допомогою традицiйних засобiв i методик викладання вже неможливо пiдготувати необхiдну кiлькiсть високопрофесiйних спецiалiстiв.
Вмiле використання обчислювальної технiки набуло в нашi днi загальнодержавного значення, i одне з найважливiших завдань школи – озброювати учнiв знаннями i навичками використання сучасної обчислювальної технiки. З комп'ютеризацiєю навчання в усьому свiтi пов'язанi намагання пiдвищити ефективнiсть навчального процесу, зменшити розрив мiж вимогами, якi суспiльство пред'являє пiдростаючому поколiнню, i тим, що дiйсно дає школа.
Функцiї комп'ютера в системi освiти дуже рiзноманiтнi. Якщо ж говорити про основнi функцiї комп'ютера в навчальному процесi, то вiн виступає як об'єкт вивчення i засiб навчання. Кожнiй iз цих функцiй вiдповiдає свiй напрямок комп'ютеризацiї навчання. Перша з них припускає засвоєння знань умiнь i навичок, що дозволяють успiшно використовувати комп'ютер при вирiшеннi рiзноманiтних завдань. Інший напрямок бачить у комп'ютерi потужний засiб навчання, що здатний значно пiдвищити його ефективнiсть. Зазначенi два напрямки i складають основу комп'ютеризацiї навчання. Вчитель трудового навчання не може не використовувати такий необхiдний засiб удосконалення навчального процесу.
Ми проаналiзували можливостi використання комп’ютерного навчання на уроках трудового навчання у 5 – 6 класах.
1._Інтерактивнi заняття.
Цей вид роботи застосовується здебiльшого для вивчення нового матерiалу. Ефективнiсть цього виду роботи значно залежить вiд складеної навчальної програми. Низькоякiснi програми, як правило, надають можливiсть лише поступово перегортати сторiнки, вiдводить учневi лише пасивну роль у навчаннi й нiчим не вiдрiзняються вiд звичайного пiдручника. Високоякiснi програми, навпаки, активно втягують учня у взаємодiю з ПК у режимi «запитання – вiдповiдь», що вiдбувається протягом усiєї презентацiї нового матерiалу. Кожне запитання, яке ПК виводить перед учнем на дисплей, контролює розумiння матерiалу, а вiдповiдь учня знову ж таки викликає адекватну реакцiю комп'ютера. В мiру того як учень навчається на заняттi, комп'ютер аналiзує його вiдповiдi, i на основi цих даних визначає подальшi вiдповiднi iндивiдуальнi види дiяльностi, наприклад: допомiжна iнформацiя в разi виникнення труднощiв у розумiннi матерiалу, детальнiший розгляд теми, що викликала зацiкавленiсть, або можливiсть повторити чи пропустити певний роздiл цього заняття.
Так проявляється один iз найважливiших критерiїв навчальної програми: iнтерактивнiсть, що й повинно якiсно вiдрiзняти її вiд книжки. Водночас досвiд переконує в тому, що найбiльший ефект досягається тодi, коли комп'ютерний курс пiдтримується вiдповiдним пiдручником.
2._Наступний вид застосування комп'ютера на уроках – це
Цей вид дiяльностi спрямований на практичне застосування та засвоєння вiдповiдних умiнь i навичок на основi попередньо вивченого теоретичного матерiалу. Дуже корисним є те, що вчитель або учень (залежно вiд навчальної ситуацiї) можуть вiльно розширювати комплекс вправ, доповнювати його. Практично це означає, що пiд час вивчення, наприклад, теми „Елементи машинознавства”, а саме будови швейної машини, учнi спочатку вивчають внутрiшню будову за допомогою комп’ютера, маючи можливiсть побачити її нiби "зсередини", а потiм можуть вiдповiсти на питання про типи з'єднань, якi використовуються у швейнiй машинi, знайти несправностi у роботi i навiть запропонувати методи лiквiдацiї цих несправностей.
(аудiо-, вiдео- та iн.), що й породило сучасну назву, поняття «мультимедiа» поступово наповнилося новим змiстом саме завдяки змiстовнiй частинi додаткiв, а не технiчних засобiв, якi їх реалiзують. На сьогоднiшнiй день мультимедiйнi програми широко використовуються в рiзноманiтних галузях завдяки рiзноплановiй спрямованостi: довiдники, енциклопедiї, репетитори з рiзних предметiв, навчальнi, демонстрацiйнi програми тощо. Вже iснують десятки тисяч компакт-дискiв з мультимедiйними навчальними програмами iз рiзних предметiв – загальноосвiтнiх, загально технiчних i спецiальних.
За належного програмного й технiчного забезпечення використання мультимедiйних програм на уроках приведе до полiпшення знань учнiв, розширить їх свiтогляд, надасть можливiсть спостерiгати явища та процеси, якi на звичайному уроцi продемонструвати неможливо.
Значно можуть полегшити роботу вчителя i, що досить суттєво, виявити реальний рiвень знань учнiв тестовi програми
.
Вони кориснi ще й тому, що кожний учень може самостiйно перевiрити свої знання та звернути увагу на недостатньо засвоєний матерiал.
Участь школярiв у трудовiй дiяльностi створює можливiсть ознайомити їх iз сучасною (у тому числi й комп'ютерною) технiкою та шляхами її використання в конкретному виробництвi. Хоча в трудовiй дiяльностi учнiв ПК поки що практично не використовуються, оскiльки вiдсутня належна навчально-матерiальна база в майстернях i немає спецiальних методичних розробок, все ж таки ця проблема, особливо її теоретико-методична розробка в трудовому навчаннi, є особливо актуальною. Використання ПК у трудовому навчаннi пов'язане з вирiшенням дидактичних завдань, спрямованих на пiдвищення рiвня навчання на уроках з цiєї дисциплiни.
Висновки
Отже, на заняттях вивчення елементiв машинознавства доцiльно використовувати в режимi навчання, тренажера та контролю. Природно, що режим роботи ПК визначає й тип програми: навчальна, тренувальна та контролююча. Дамо їх коротку характеристику.
на виробництвi, у сiльському господарствi, зв'язку, медицинi, космосi тощо.
У режимi тренажераза допомогою комп'ютера вiдпрацьовується один елемент, наприклад, умiння розрiзняти за певними ознаками серед багатьох зображень одне конкретне.
Пiд час розробки програми треба обов'язково передбачити реакцiю комп'ютера на помилку та пояснення до неї. Пояснення може бути обов'язковим або викликатися на дисплей за бажанням учня. У програмi має бути чiтко вказаний шлях слiдування пiсля того, як пояснення вивчене: повернутися до першого завдання та виконати його знову або рухатися далi.
У режимi контролю ПК пiдраховує помилки, допущенi учнями, i оцiнює правильнiсть вiдповiдей. Тут слiд чiтко визначити шлях вiд одного завдання до iншого або допустити можливiсть повернення до попереднього завдання, проте не повiдомляти додаткову iнформацiю.
Лiтература
1. Актуальнi питання iнформатизацiї загальноосвiтнiх навчальних закладiв_// Комп’ютер школi та сiм’ї. – 2002 – №6 – С. 3 – 10.
2. Використання комп’ютерiв у процесi трудового навчання учнiв у школi_// Рiдна школа – 2000 – №10 – С. 36-38.
3. Гуревич Р. С. Чи потрiбен комп’ютер на уроках трудового навчання // Трудова пiдготовка в закладах освiти – 2001. –№2 – С. 6-10.
"Застосування мультимедiйних засобiв навчання та глобальних iнформацiйних мереж у наукових дослiдженнях".
5. Дiдух В. Полiтехнiчна освiта в процесi трудового навчання // Трудова пiдготовка в закладах освiти. - 1999. №3. - С. 27-29.
6. Осипов О. "Створення та використання демонстрацiйної наочностi на уроках трудового навчання // Трудова пiдготовка в закладах освiти. - 1999. -№2. – С. 35-38.
| 
