Дидактичнi основи побудови пiдручникiв з природничо-математичних дисциплiн для початкових шкiл України
ІМЕНІ ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА
ВИСОЧАН ЛЕСЯ МИХАЙЛІВНА
Дидактичнi основи побудови пiдручникiв з природничо-математичних дисциплiн для початкових шкiл України (1958-1991 рр.)
13. 00. 01 – загальна педагогiка та iсторiя педагогiки
Автореферат
дисертацiї на здобуття наукового ступеня
Івано-Франкiвськ, 2008
Дисертацiєю є рукопис
Робота виконана у Прикарпатському нацiональному унiверситетi iменi Василя Стефаника, Мiнiстерство освiти i науки України
Науковий керiвник:
кандидат педагогiчних наук, доцент Салига Наталiя Миколаївна,
Офiцiйнi опоненти:
доктор педагогiчних наук, професор Кодлюк Ярослава Петрiвна,
Коваль Нiна Степанiвна,
iнститут педагогiки АПН України, провiдний науковий спiвробiтник лабораторiї початкової освiти
Захист вiдбудеться 12 грудня 2008 року о 1330
год. на засiданнi спецiалiзованої вченої ради К 20. 051. 01 у Прикарпатському нацiональному унiверситетi iменi Василя Стефаника за адресою: вул. Шевченка, 79, м. Івано-Франкiвськ, 76025, конференц-зала Будинку вчених.
З дисертацiєю можна ознайомитися в бiблiотецi Прикарпатського нацiонального унiверситету iменi Василя Стефаника за адресою: вул. Шевченка, 79, м. Івано-Франкiвськ.
Автореферат розiсланий 10 листопада 2008 р.
Вчений секретар
спецiалiзованої вченої ради Н. Р. Кирста
Загальна характеристика роботи
Актуальнiсть дослiдження.
На сучасному етапi розвитку української нацiональної школи оновлення й удосконалення змiсту навчання передбачає якiснi змiни в теорiї та практицi пiдручникотворення, оскiльки суспiльнi й державнi вимоги до якостi освiти детермiнують i новi вимоги до навчальної книги. Запровадження державного освiтнього стандарту, нової структури школи, акцент на самостiйне опрацювання навчального матерiалу потребують i нового пiдручника.
Утiм, сучаснi дослiдження засвiдчують не завжди високу якiсть вiтчизняних шкiльних пiдручникiв, зокрема: невiдповiднiсть європейським стандартам, вiковим i психологiчним особливостям дiтей, перевантаженiсть матерiалами, вiдсутнiсть спрямованостi на набуття стимулiв до навчання тощо.
Л. Занков, Д. Зуєв, В. Краєвський, І. Лернер, Н. Менчинська, Є. Перовський, М. Скаткiн, Н. Тализiна, В. Цетлiн та iн.) започаткували окремий напрям у педагогiчнiй науцi – теорiю шкiльного пiдручника.
Психолого-педагогiчнi функцiї шкiльних пiдручникiв дослiджували М. Бурда, Н. Буринська, Ю. Гiльбух, О. Дусавицький, Г. Костюк, І. Лернер, Н. Менчинська, В. Онищук, М. Ричик, Н. Тализiна, С. Якиманська та iн.
Сухомлинська, Б. Ступарик та iн.). Педагогiчнi аспекти iлюстративного оформлення пiдручникiв розробляли Ю. Антал, І. Бай, Н. Гончарова, Я. Кодлюк, В. Ривчин та iн.
Проблеми шкiльного пiдручника для початкової ланки освiти були предметом дослiдження вiтчизняних учених: М. Волчастої, Т. Денисюк, І. Жаркової, О. Коваленко, І. Козак, Н. Кузьменко, М. Левшин, Н. Огiєнко, Я. Холявки, Л. Чосiк, О. Штурмак, С. Якименко та iн.
Особливостi пiдручника для початкової школи конкретизовано у працях М. Богдановича, М. Вашуленка, Л. Занкова, Л.Іванової, А. Полякової, О. Савченко. Окремi тенденцiї пiдручникотворення з математики проаналiзовано у дослiдженнях О. Дубинчук, Б. Друзь, Б. Ерднiєва та iн. У зв’язку з реформуванням освiти зроблено спробу привести до сучасного рiвня курс методики викладання природознавства у вiдповiднiсть до наукових знань i вимог життя (Т. Байбара, О. Бiда). Як бачимо, актуалiзується проблема створення навчальної книги, яка б увiбрала в себе найкращi традицiї та здобутки минулого у галузi пiдручникотворення, критичне переосмислення i творче використання яких є актуальним для сучасної школи. Саме в цьому вбачаємо неодмiнну запоруку подальшого розвитку сучасного українського пiдручникотворення та мiцне пiдґрунтя для поступу нацiональної освiти. Історико-педагогiчний пiдхiд значною мiрою уможливлює аналiтико-критичне вивчення напрацювань пiдручникового забезпечення початкового шкiльництва другої половини ХХ сторiччя для найповнiшого їх використання в сучаснiй школi.
Наприкiнцi 90‑х рокiв минулого сторiччя в теорiї шкiльного пiдручника започаткованi дослiдження оцiнювання його якостi (А. Василюк, М. Корсак, М. Шишкiна та iн.). Українська педагогiчна наука поповнилася ґрунтовними напрацюваннями в галузi теорiї пiдручникотворення для початкової школи (Н. Бiбiк, М. Бурда, О. Савченко, А. Фурман). У докторськiй дисертацiї Я. Кодлюк «Теорiя i практика пiдручникотворення у галузi початкової освiти України (1960-2000 рр.)» розроблено модель пiдручника для школи першого ступеня з урахуванням дидактичних i психологiчних характеристик означеного виду навчальної лiтератури, науково обґрунтовано етапи пiдручникотворення дослiджуваного перiоду. Однак спецiальне дослiдження, в якому були б висвiтленi дидактичнi аспекти побудови пiдручникiв iз природничо-математичного циклу для початкової ланки освiти, досi вiдсутнє.
Отже, потреби початкової школи у високоякiсних пiдручниках на сучасному етапi реформування освiтньої галузi в Українi та вiдсутнiсть цiлiсного iсторико-педагогiчного дослiдження теорiї та практики навчальної книги з природничо-математичних дисциплiн зумовили вибiр теми дисертацiйної роботи«Дидактичнi основи побудови пiдручникiв з природничо-математичних дисциплiн для початкових шкiл України (1958–1991 рр.)».
Дисертацiйне дослiдження виконано вiдповiдно до теми кафедри педагогiки Прикарпатського нацiонального унiверситету iменi Василя Стефаника «Історико-педагогiчнi проблеми навчання i виховання в системi безперервної освiти в Українi та зарубiжжi» (номер державної реєстрацiї 0108U009122). Тему дисертацiї затверджено на засiданнi Вченої Ради Прикарпатського нацiонального унiверситету iменi Василя Стефаника (протокол №5 вiд 27 сiчня 2004 р.) та радою з координацiї наукових дослiджень у галузi педагогiки i психологiї АПН України (протокол №2вiд 24 лютого 2004 р.).
Мета дослiдження
– обґрунтувати дидактичнi основи побудови пiдручникiв iз дисциплiн природничо-математичного циклу для початкової школи дослiджуваного перiоду задля їх творчого використання при розробцi навчальних книг для сучасної загальноосвiтньої школи першого ступеня.
Вiдповiдно до мети дослiдження були поставленi такi завдання:
– проаналiзувати психолого-педагогiчну лiтературу з проблеми та нормативно-правовi документи означеного перiоду, якi регламентували теорiю та практику пiдручникотворення;
– на основi аналiзу структури i функцiй пiдручникiв iз природничо-математичних дисциплiн означеного перiоду визначити способи їх реалiзацiї в навчальних книгах;
– розробити пiдходи до аналiзу дидактичних основ пiдручникiв iз природничо-математичних дисциплiн дослiджуваного перiоду та сучасностi, здiйснити їх порiвняльний аналiз;
– окреслити перспективнi можливостi творчого використання iдей побудови пiдручникiв iз природничо-математичних дисциплiн дослiджуваного перiоду в сучаснiй загальноосвiтнiй школi першого ступеня.
Об’єкт дослiдження
– пiдручникотворення у галузi початкової освiти України.
Предмет дослiдження
– пiдручники з природничо-математичних дисциплiн для початкових шкiл України 1958-1991 рр.
Хронологiчнi рамки дослiдження
охоплюють перiод iз1958 до 1991 рр. Нижня межа дослiдження збiгається iз уведенням Закону «Про змiцнення зв’язку школи з життям i про дальший розвиток системи народної освiти в СРСР» (грудень 1958 р.), який задекларував перехiд до обов’язкової восьмирiчної освiти. Це, у свою чергу, привело до змiни статусу початкової школи (втрата функцiональної самостiйностi, змiна цiлей тощо), що знайшло вiдображення у змiстовому забезпеченнi цiєї ланки освiти. Верхньою межею дослiдження є початок 90-х рокiв ХХ ст., коли вiдбулися докорiннi змiни в суспiльно-полiтичному життi України у зв’язку iз проголошенням її незалежностi, почалося вiдродження i розвиток нацiональної системи освiти, вiдбулася змiна основних парадигм в освiтi та, вiдповiдно, виникла потреба забезпечення сучасної початкової школи новими пiдручниками.
є концептуальнi положення теорiї наукового пiзнання, системний пiдхiд до вивчення особливостей розвитку iсторико-педагогiчних явищ, процесiв i дiяльностi; сучаснi психолого-педагогiчнi теорiї розвитку особистостi, зокрема про активну роль особистостi у засвоєннi знань, необхiднiсть поєднання чуттєвого й рацiонального у пiзнавальному процесi; положеннях про принцип взаємозв'язку навчання i розвитку, єдностi теорiї i практики, а також на досягненнях дидактичної думки означеного перiоду, сучасного здобутку українських дидактiв, законодавчих актах та нормативних документах, що стосуються системи шкiльної освiти.
Основнi джерела дослiдження
складають документи й матерiали фондiв Центрального державного iсторичного архiву у Львовi, Нацiональної бiблiотеки України iменi В.І. Вернадського (м. Київ), Наукової бiблiотеки iм. В. Стефаника НАН України (м. Львiв); Івано-Франкiвської обласної унiверсальної наукової бiблiотеки iменi І. Франка, бiблiотек Прикарпатського нацiонального унiверситету iменi Василя Стефаника, Чернiвецького нацiонального унiверситету iменi Юрiя Федьковича. Значну частину джерел складає психолого-педагогiчна та методична лiтература дослiдницького характеру, навчальнi плани, програми, пiдручники з математики та природознавства, методичнi посiбники окресленого перiоду; використано тогочаснi урядовi нормативнi документи про освiту. Важливу групу джерел становлять збiрники наукових праць, перiодичнi педагогiчнi видання (журнали «Початкова школа», «Радянська школа», «Математика в школi», «Методика викладання математики» та iн.).
методiв:
пошуково-бiблiографiчний
метод вивчення архiвних, бiблiотечних фондiв,
лiтературних джерел з метою виявлення об’єктивних даних про теорiю i практику пiдручникотворення в Українi; теоретичного
узагальнення опрацьованих матерiалiв для формулювання висновкiв i рекомендацiй щодо творчого впровадження iдей побудови пiдручникiв iз природничо-математичних дисциплiн 1958–1991 рр. у практику пiдручникотворення сучасної загальноосвiтньої школи першого ступеня.
Наукова новизна дослiдження i теоретична значущiсть вперше
цiлiсно проаналiзовано
змiст пiдручникiв iз природничо-математичних дисциплiн для початкової школи, виданих у 1958–1991 рр.; теоретично обґрунтовано дидактичнi засади пiдручникiв природничо-математичного циклу на основi аналiзу їх функцiй та способiв реалiзацiї, втiлених у структурно-функцiональнiй моделi пiдручника; поглиблено
вiдомостi про головнi тенденцiї у пiдручникотвореннi означеного перiоду; уточнено
критерiї оцiнювання пiдручника як засобу навчання; здiйснено порiвняльний аналiз пiдручникiв iз природничо-математичних дисциплiн означеного перiоду iз сучасними пiдручниками; визначено
перспективнi можливостi творчого використання iдей побудови пiдручникiв iз природничо-математичних дисциплiн у сучаснiй загальноосвiтнiй школi першого ступеня.
Практичне значення одержаних результатiв. половини ХХ столiття», пiд час пiдготовки студентами наукових робiт у Педагогiчному iнститутi Прикарпатського нацiонального унiверситету iменi В. Стефаника (акт №-01–08/120 вiд 31. 01. 08), у Дрогобицькому державному педагогiчному унiверситетi iменi І. Франка шляхом читання лекцiй, проведення семiнарiв зi студентами спецiальностi «Початкове навчання» (акт №1396 вiд 12. 12. 07), на педагогiчному факультетi Чернiвецького нацiонального унiверситету iменi Ю. Федьковича (акт №17–13/797 вiд 27. 03. 08), у Тернопiльському нацiональному педагогiчному унiверситетi iменi В. Гнатюка (акт №894–33/03 вiд 16. 11. 07), а також читання лекцiй педагогiчним кадрам в Івано-Франкiвському обласному iнститутi пiслядипломної педагогiчної освiти
Результати дослiдження можуть бути використанi пiд час розробки програм, при написаннi пiдручникiв та методичних посiбникiв, у системi пiдготовки та пiдвищення квалiфiкацiї педагогiчних працiвникiв, а також для подальших iсторико-педагогiчних дослiджень.
Достовiрнiсть результатiв метi i завданням; цiлеспрямованим iсторико-педагогiчним аналiзом наукових, документальних та iнших джерел, апробацiєю одержаних результатiв.
Апробацiя i впровадження результатiв дослiдження.
Основнi результати дослiдженняоприлюднено на науково-практичних мiжнародних: «Ідея опiки дiтей i молодi в iсторико-педагогiчнiй науцi» (Івано-Франкiвськ, 2005), «Сучаснi тенденцiї розвитку освiти в Українi та за кордоном» (Горлiвка, 2006), «Проблеми сучасного пiдручника» (Київ, 2006), «Розвиток наукової творчостi майбутнiх вчителiв природничих дисциплiн» (Полтава, 2007), «Сучаснi науковi досягнення – 2007» (Днiпропетровськ, 2007); «Освiта i доля нацiї» (Харкiв, 2007); всеукраїнськiй: «Державний стандарт початкової загальної освiти» (Дрогобич, 2006); регiональнiй: «Молодший школяр: проблеми розвитку» (Івано-Франкiвськ, 2006) конференцiях, а також на звiтних наукових конференцiях кафедри педагогiки Прикарпатського нацiонального унiверситету iменi Василя Стефаника (2004–2008).
Результати дослiдження вiдображено в 17 одноосiбних авторських публiкацiях, iз яких 6 – у фахових науково-педагогiчних виданнях.
Структура роботи. тексту.
У вступi
обґрунтовано актуальнiсть теми, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання, методи дисертацiйного дослiдження; охарактеризовано джерельну базу; розкрито наукову новизну, теоретичне i практичне значення роботи та вiдображено апробацiю отриманих результатiв.
У першому роздiлi –
«Пiдручникотворення для початкових шкiл України як педагогiчна проблема» –
проаналiзовано рiзнi аспекти теорiї пiдручника та пiдходи до розробки дидактичних засад його створення, обґрунтовано доцiльнiсть використання структурно-функцiонального пiдходу як основи аналiзу дидактичних основ пiдручникiв природничо-математичного циклу для початкових шкiл України окресленого перiоду; дослiджено нормативно-правовi документи пiдручникотворення, якi регламентували дiяльнiсть загальноосвiтньої школи та визначали її прiоритети; показано еволюцiю пiдходiв до оцiнювання пiдручникiв для початкової школи.
Партiйно-державне керiвництво ставилося до освiтньої галузi з увагою, оскiльки через неї диктувало та реалiзувало полiтику в галузi навчання й виховання. Для виконання партiйних постанов i рiшень органи управлiння видавали нормативно-правовi акти, в яких розроблялися тактичнi схеми впровадження державної полiтики, в тому числi й у галузi освiти («Про змiцнення зв’язку школи з життям i про дальший розвиток системи народної освiти в СРСР» (1958); «Про стан пiдготовки та видання пiдручникiв i навчальних посiбникiв для загальноосвiтнiх шкiл Української РСР» (1962); «Про заходи дальшого полiпшення роботи середньої загальноосвiтньої школи» (1966); «Про перехiд на безплатне користування пiдручниками учнями загальноосвiтнiх шкiл», «Про хiд перебудови середньої i вищої школи та завдання партiї щодо її здiйснення» (1988) та iн.).
Початкова ланка освiти радянського перiоду зазнала кiлька iстотних перебудов змiсту, змiн тривалостi навчання, методичного забезпечення. Проте єдина трудова полiтехнiчна школа, яка була одноманiтною, породила одноманiтнiсть навчальних планiв, програм, а отже, й пiдручникiв. Уся державна полiтика в галузi освiти була спрямована на виховання пiдростаючого поколiння в дусi комунiстичної моралi, що знайшло вiдображення у змiстi тодiшнiх пiдручникiв.
М. Бантова, Г. Бельтюкова, М. Богданович, І. Василенко, Л. Кочина, Н. Мацько, А. Пишкало, Г. Поляк, О. Пчолко, Н. Скрипченко, iн.; змiст природознавства для початкових класiв – Н. Бiбiк, Н. Захарова, Н. Коваль, Г. Ковальчук, Л. Нарочна, А. Низова, В. Онищук, М. Скаткiн та iн. Чимало вищезгаданих авторiв i сьогоднi плiдно працюють над створенням пiдручникiв з курсу «Я i Україна» та математики.
Важливою складовою загальної теорiї пiдручникотворення є дидактичнi основи його побудови. У педагогiчнiй лiтературi обґрунтовано рiзнi пiдходи до їх визначення (В. Беспалько, В. Бейлiнсон, А. Гречихiн та iн.). Серед них особливе мiсце посiдає функцiональний пiдхiд (В. Краєвський, І. Лернер, І. Товпiнець). Структурно-функцiональна модель пiдручника ґрунтовно розроблена в дослiдженнях В. Бейлiнсона та Д. Зуєва, якi визначили структурнi компоненти навчальної книги на основi їх функцiонального аналiзу. Цей пiдхiд заснований на глибокому аналiзi дидактичних функцiй пiдручника, його структури, змiстового та процесуального забезпечення. Саме це зумовило вибiр структурно-функцiонального пiдходу як основи аналiзу дидактичних засад пiдручникiв з природознавства та математики окресленого перiоду.
Однак аналiз психолого-педагогiчної лiтератури з проблеми пiручникотворення в Українi дослiджуваного перiоду засвiдчив нерiвномiрнiсть розвитку теорiї шкiльного пiдручника на рiзних етапах формування педагогiчної думки, а також залежнiсть цiєї галузi вiд усвiдомлення ролi й мiсця пiдручника в навчально-виховному процесi на конкретному етапi розвитку педагогiки та школи. Починаючи iз 60‑х рокiв ХХ ст., пiдручник для початкової школи розглядається вже не лише як джерело iнформацiї для вчителя i засiб повторення для учнiв, а починає виконувати функцiї закрiплення i контролю знань.
‑х роках вiдбувся перехiд початкової школи на новий змiст i тривалiсть навчання, що зумовило новий етап у розвитку теорiї шкiльного пiдручника. У цей перiод з’являються дослiдження, присвяченi навчально-методичним комплексам та мiсцю i ролi пiдручника як ядра цього комплексу (кiнець 70‑х – початок 80‑х рокiв ХХ ст.). У результатi комплексного дослiдження навчальної книги теорiя шкiльного пiдручника збагатилась новими надбаннями. Усi пiдручники, крiм книжок iз математики, були пiдготовленi вiтчизняними авторами, а кiлькiсть перевидань досягла рекордних показникiв – до двох десяткiв (як, наприклад, М. Бантової, Г. Бельтюкової, М. Богдановича, М. Моро, М. Скаткiна та iн.).
Виразною ознакою педагогiки 80‑х рокiв ХХ ст. було реформування початкової ланки освiти та його вплив на практику пiдручникотворення, поява фундаментальних праць iз теорiї змiсту освiти. Пiдручник стали розглядати як складну i цiлiсну багатофункцiональну систему, враховуючи структурно-функцiональний пiдхiд: конкретний змiст пiдручника, який безпосередньо пов’язаний iз його дидактичними функцiями, визначає його структуру.
У другому роздiлi – «Ретроспективний аналiз пiдручникiв iз природничо-математичних дисциплiн для початкових класiв дослiджуваного перiоду»–обґрунтовано структурно-функцiональний пiдхiд до аналiзу навчальної лiтератури для початкової школи, розкрито взаємозв’язок змiсту пiдручникiв iз природничо-математичних дисциплiн у початковiй школi i навчально-методичної лiтератури.
У 60‑х роках минулого сторiччя природознавство починали вивчати лише у 4 класi, тому природничi знання дiти здобували переважно на уроках читання. Навчальний предмет «Природознавство» був забезпечений пiдручником для 4 класу М. Скаткiна перекладеним iз росiйських видань Цей пiдручник витримав 11 видань (1961–1971), а загалом ним користувалися до 1986 р. У цiлому над створенням пiдручникiв iз природознавства за означеного перiоду активно працювали не лише вченi-методисти, а й учителi-практики – як росiйськi (З. Клепанiна, Л. Мельчаков, М. Скаткiн), так i українськi автори (Н. Коваль, Л. Нарочна, В. Онищук та iн.).
На основi аналiзу джерельної бази можна простежити певну еволюцiю в пiдручникотвореннi iз цього предмету. Так, пiдручники 1960-1970-х рр. (Природознавство. 3 кл. (Л. Нарочна, В. Онищук); Природознавство. 2 кл. (Л. Нарочна, А. Низова) вiдзначалися широкою змiстовою частиною, їх укладання регламентувала чинна програма. У цей час змiнюється розумiння призначення пiдручника: вiн розглядається не як засiб повторення вивченого, а як iнструмент, за допомогою якого вчитель навчає i виховує учнiв, органiзовує їхню навчальну дiяльнiсть. Однак, хоча пiдручники витримували по декiлька видань, вони вимагали iстотного полiпшення як у змiстовому забезпеченнi, так i в дидактичнiй органiзацiї навчального матерiалу.
Текстовий та iлюстративний матерiал у пiдручниках 1960–1980‑х рр. мав виразний iдеологiчний характер, завдання часто прив’язували до основних положень комунiстичної iдеологiї. Однак слiд вiдзначити явний позитив, властивий тогочасним навчальним виданням. У цьому контекстi вартою уваги вважаємо передовсiм виховну спрямованiсть пiдручникiв (природоохоронна та природовiдтворююча, естетична, етико-моральна, трудова). Їм вiдповiдало i змiстове наповнення сюжетних завдань. Крiм вузькопрофесiйних виховних функцiй вони забезпечували пiзнавальнi знання про живу природу, формували любов до неї, викликали iнтерес до пiзнання довкiлля.
Аналiз чинних пiдручникiв iз математики дозволив констатувати, що практика пiдручникотворення розвивалася висхiдною лiнiєю, мала позитивну динамiку. Так, якщо у 1960-х роках ХХ ст. було видано i перевидано 55 пiдручникiв, то у 1980‑х роках – уже 80. Щоправда, в 1970-х роках простежується дещо сповiльнений темп розвитку практики пiдручникоукладання цiєї дисциплiни. Це пояснюється декiлькома причинами: по-перше, на повну спроможнiсть не запрацювала ще вiтчизняна науково-методична думка (побачило свiт лише два пiдручники М. Богдановича); по-друге, активно перевидавали пiдручники з математики росiйських авторiв (наприклад, пiдручник з математики для 2 кл. М. Моро, М. Бантової упродовж цього десятилiття отримав 10 перевидань); по-третє, за цього перiоду йшли активнi творчо-науковi пошуки щодо вдосконалення якостi пiдручника.
Стосовно якiсних результатiв практики пiдручникотворення теж простежується певна позитивна динамiка: укладачi прагнули, щоб змiст пiдручникiв вiдповiдав змiстовi навчального матерiалу, основним засадам реформування математичної освiти загалом i початкової зокрема, а також вiковим особливостям учнiв. Методисти того часу наголошували також на доцiльностi посилення процесуальної спрямованостi навчальної книги.
На достатньому рiвнi в пiдручниках 70‑х рокiв ХХ сторiччя була реалiзована iнформативна, мотивацiйна та виховна функцiї. Остання, зокрема була представлена через текстову частину сюжетних задач, iлюстрацiї тощо. Втiм, їхнi автори намагалися максимально пiдвести змiст текстових задач та iлюстрацiй пiд iдею комунiстичного виховання школярiв. Дуже часто саме вiд цих «iдеологiчно-виробничих текстiв» (у сумi становили 34%-65%)
найбiльше втрачали у змiстовiй частинi пiдручники, позаяк були надуманими, вiдiрваними вiд життя й iнтересiв учнiв, їх пiзнавальних запитiв i по сутi сприяли денацiоналiзацiї дiтей. Наприклад, у пiдручнику з математики для 3-го класу (О. Пчолко, Г. Поляк, 1962) iдеологiчна тематика була наявна у близько 20% змiстових задач.
У 1980‑х роках простежується посилення уваги науковцiв й авторiв пiдручникiв до реалiзацiї у книгах процесуальних аспектiв навчання. Крiм навчальних книжок для 1-3-х класiв загальноосвiтнiх шкiл почали видаватися пiдручники для пiдготовчих експериментальних класiв. З’являються варiативнi пiдручники, якi були краще iлюстрованi; там виразнiше представлено апарат орiєнтування. Спостерiгається динамiка й у тому, що у 80‑х роках ХХ ст. 77,5% пiдручникiв iз математики були створенi вiтчизняними авторами i лише 22,5% – перекладними (у 70‑х роках – вiдповiдно 6,06% i 93,9%).
Науковцi України постiйно працювали над удосконаленням навчально-методичного забезпечення вчителя початкової школи, реагували на всi освiтнi змiни. Навчально-методичну лiтературу як для вчителя, так i для учня iз природничо-математичних дисциплiн зазвичай створювали автори пiдручникiв, а також провiднi методисти, та вчителi-практики.
За результатами дослiдження 1980-тi роки визначено як найбiльш плiдний перiод у створеннi навчально-методичного забезпечення. Його ознаменовано появою «навчально-методичного книжкового комплексу» (Д. Зуєв), що включав пiдручник, методичний посiбник, зошит iз друкованою основою, альбоми дидактичного та наочного матерiалу, дiафiльми.
чинних пiдручникiв iз предметiв природничо-математичного циклу означеного перiоду показано можливостi використання здобуткiв минувшини у навчальнiй практицi початкової школи сьогодення.
На основi структурно-функцiонального аналiзу пiдручникiв з математики: Арифметика. 3 кл. (О. Пчолко, Г. Поляк, 1962), Математика. 3кл. (О. Пчолко, М. Бантова, М. Моро, А. Пишкало, 1976), Математика. 4 кл. (М. Богданович, Л. Кочина, М. Левшин, 1989), Математика. 4 (3) кл. (М. Богданович, 2002) увиразнено три змiстовi лiнiї: арифметичний матерiал; вправи, у яких наявний геометричний матерiал та алгебраїчна пропедевтика. Найбiльше в них представлено арифметичний матерiал. Алгебраїчна пропедевтика, що передбачає ознайомлення з рiвняннями i нерiвностями, а також основи геометричних знань поданi у пiдручниках у кiлькiсному вiдношеннi майже рiвномiрно. Цiкаво, що в 1970-1980 рокiв серед завдань переважна частка припадала на дiї над арифметичними прикладами,
у сучасних пiдручникахкiлькiсть таких прикладiв зменшилася (54% проти 61-67%), натомiсть збiльшилося число задач.
У близько 20% завдань пiдручникiв радянської доби представлена текстова iнформацiя про iсторiю СРСР, її культуру, успiхи у розвитку тощо. Водночас у сучасних пiдручниках з математики для початкових класiв вагоме мiсце серед текстових матерiалiв (43%) займає виробнича тематика i надто мало (усього 1,4%) завдань українознавчого змiсту.
Ілюстративний матерiал автори пiдручникiв з математики дослiджуваного перiоду намагалися пiдпорядкувати тогочаснiй iдеї виховання дiтей. Для цього умiщували малюнки не лише iз зображенням пiонерiв, а й намагалися «по-радянському» декорувати iншi сюжети, зображуючи вiдповiдну атрибутику (прапори, зiрки, пiонерськi галстуки тощо).
Нами проаналiзовано 19 пiдручникiв iз природознавства дослiджуваного перiоду. З них здiйснено структурно-функцiональний аналiз тих, якi найвиразнiше представляють певнi хронологiчнi перiоди. Для зручностi взято по одному пiдручнику iз природознавства для 4 кл. з кожного десятилiття – 1960–1980‑х рокiв (Скаткiн М., 1962, Коваль Н., Нарочна Л., 1989). Крiм того, з метою порiвняльного аналiзу розглядалися пiдручники українських, бiлоруських i росiйських авторiв. Щоб увиразнити науково-методичнi здобутки минулого, аналiзували й сучасну книгу навчального курсу «Я i Україна» (Т. Байбара, Н. Бiбiк, 2004).
курсу «Я i Україна») ширше i краще представлено апарат орiєнтування, який шляхом виокремлення головної iнформацiї дає змогу школярам засвоїти основну думку, яку необхiдно запам’ятати.
Позитивним напрацюванням пiдручникiв iз навчального курсу «Я i Україна» для початкової школи дослiджуваного перiоду вважаємо їхню естетизацiю. Естетичне начало присутнє не тiльки в навчальних текстах, а й у позатекстових складових, зокрема в iлюстрацiях. Виразну естетичну спрямованiсть мають текстовi матерiали, якi «працюють» на виховання естетичних почуттiв, навчають бачити i розумiти прекрасне в довкiллi, формують почуття насолоди та естетичного задоволення вiд спiлкування з природою, пробуджують творчi нахили, вчать прекрасногочерез художнє слово.
Разом з тим пiдручники з природознавства на сучасному етапi недостатньо спрямованi на екологiчне виховання учнiв, утвердження природозберiгаючої та природостворюючої дiяльностi людини. У цiй площинi варто використати досвiд авторiв минулого. Як показав аналiз, у пiдручнику з природознавства для 4 кл. (Н. Коваль, Нарочна Л., 1989) такого характеру тексти представленi значно численнiше (23%), а в сучасних – надто скромно (0,8%).
старших класах, у пiдручниках iз природознавства для початкових класiв дослiджуваного перiоду вiн наявний. Наприклад, у пiдручнику iз природознавства для 4 кл. (Н. Коваль, Л. Нарочна, 1989) є 98 завдань такого характеру, що становить 21,5% проти 16,7% у сучасному пiдручнику для 4 кл. (Т. Байбара, Н. Бiбiк, 2004).
ви, що?», художнi твори, загадки, народнi прикмети, iлюстрацiї тощо), якi мiстили пiзнавальну iнформацiю, спонукали до дiалогу.
Виховна функцiя пiдручникiв iз природознавства в основному сприяла формуванню свiтогляду дiтей, розвитку в них почуття патрiотизму та гордостi за успiхи СРСР. Водночас вагому роль автори вiдводили вихованню у дiтей любовi до природи, її охорони, бережливого ставлення до неї.
Бiльшiсть текстових i позатекстових матерiалiв з природознавства утверджували почуття людяностi, бережливого ставлення до всього живого, показували живi яскравi приклади гуманних взаємин людини i природи, виховували у дiтей почуття дружби, товариськостi мiж представниками рiзних етносiв, етнiчних груп i народностей, спрямовувати на порозумiння та налагодження контактiв мiж дiтьми рiзних нацiй, що значною мiрою сприяло розширенню пiзнавальних горизонтiв школярiв, формувало етнокультурнi цiнностi, а також почуття патрiотизму.
Особливе значення для сьогодення мають тексти, умiщенi в пiдручниках 60–80‑х рокiв ХХ столiття, у яких iдеться про здоров’язберiгаючi функцiї людини, зокрема дiтей. Позитивом у навчальних книгах з природознавства дослiджуваної доби вважаємо i доступнiсть викладу навчального матерiалу.
Актуальною й досi залишається проблема мови пiдручникiв. Зазначимо, що присутнiсть дiалогiв у текстах пiдручникiв минулого – якiсно новий методичний напрям авторiв означеного перiоду, що є характерною ознакою для розмовного та художнього стилiв мовлення, уможливлює наближеннянаукового стилю викладу до науково-популярного. Проте в сучасних пiдручниках iз навчального курсу «Я i Україна» великий вiдсоток становлять складнi речення – складнопiдряднi та складносуряднi, якi певним чином утруднюють розумiння навчального матерiалу.
У пiдручниках дослiджуваного перiоду посилено загальнодидактичнi функцiї: iстотно збiльшилася питома частка природознавчого матерiалу; умiщено додатковi тексти у виглядi цiкавого хрестоматiйного матерiалу, посилилась iлюстративна функцiя (даються кольоровi малюнки). Ілюстративний матерiал у пiдручнику починає виступати джерелом самостiйного отримання iнформацiї.
Цiннiсно-орiєнтацiйна функцiя пiдручникiв (особливо кiнця 1980‑х рокiв), зосереджувалась у текстових i позатекстових матерiалах, сприяла гуманiзацiї навчання та створювала певне iнтелектуальне тло, яке сприяло кращому пiзнанню дiтьми картини свiту.
1. На основi iсторiографiчного аналiзу теорiї пiдручникознавства дослiджуваної доби зроблено висновок, що ця проблема була предметом постiйної уваги як учених-дидактiв, так методистiв, учителiв. Започаткували спецiальнi дослiдження пiдручникiв тогочаснi вченi Ю. Гiльбух, Л. Занков, Н. Менчинська, Є. Перовський, iн. До розробки дидактичних основ побудови пiдручника активно спричинилися В. Беспалько, В. Бейлiнсон, В. Краєвський, Д. Зуєв, якi всебiчно дослiдили структуру, функцiї навчальної книги, методи її аналiзу, обґрунтували структурно-функцiональний пiдхiд до аналiзу та оцiнювання пiдручника.
2. Аналiз психолого-педагогiчних джерел дозволяє зробити висновок про доцiльнiсть використання структурно-функцiонального пiдходу як основи аналiзу дидактичних засад пiдручникiв природничо-математичних дисциплiн для початкових шкiл України дослiджуваного перiоду. Пiдручник розглядаємо як складну i цiлiсну багатофункцiональну систему. З огляду на це саме структурно-функцiональний пiдхiд дозволяє проаналiзувати конкретний змiст пiдручника, його структурнi компоненти через реалiзацiю iнформацiйної, мотивацiйної, виховної, трансформацiйної, деяких iнших функцiй навчальної книги.
3. За дослiджуваний перiод вiдбувався подальший розвиток i вдосконалення системи освiти в УРСР. Зростала увага партiйних i державних органiв до проблем освiти, в т. ч. й проблем пiдручникотворення. За означеного перiоду керiвними органами держави було ухвалено ряд постанов i рiшень, законiв, якi регламентували освiтнi питання, зокрема i в галузi створення навчальної книги. Недолiком освiтньої полiтики в царинi пiдручникотворення до початку 90‑х рокiв ХХ ст. була надмiрна заiдеологiзованiсть та полiтехнiзацiя (iдеологiчна тематика властива третинi текстiв). Тодiшнiй iдеологiї вiдповiдав змiст навчальних книг, свiтогляднi функцiї яких насамперед вираженi через такi структурнi компоненти, як текстовi та позатекстовi матерiали. Автори пiдручникiв вважали за потрiбне у курсi вивчення природничо-математичних дисциплiн дати молодшим школярам чiткi уявлення про радянське соцiалiстичне суспiльство, про успiхи Радянської держави у справi розбудови нового життя.
‑х роках ХХ ст. пiдручник уперше став об’єктом наукової уваги. Однак роль навчальної книги була репродуктивною i обмежувалася виключно повторенням, закрiпленням i контролем знань. Найбiльш плiдною була перша половина 1970‑х рокiв, коли, крiм учених-дидактiв(І. Лернера, В. Паламарчук, М. Скаткiна), пожвавилися науковi пошуки у галузi пiдручникотворення вчених–психологiв (Г. Гiльбух, О. Дусавицький, Л. Занков, Н. Тализiна, iн.). Недостатньо сформульованими були принципи побудови пiдручникiв, система та методика їх перевiрки, критерiї оцiнки. Початок 70‑х рокiв минулого сторiччя характерний пошуком системи наукових i методичних критерiїв, якi уможливили об’єктивну оцiнку змiсту та структури програми i чинних пiдручникiв, виявили їх недолiки, окреслили шляхи удосконалення. Це був перiод поширення комплексних дослiджень навчальної книги, коли розгорталася творча спiвпраця дидактiв, методистiв, психологiв, що брали участь у створеннi нового методичного забезпечення навчально-виховного процесу для 4-рiчної школи з урахуванням нових цiлей навчання i здобуткiв психологiчної та педагогiчної науки. Виразною ознакою пiдручникотворення 1980‑х рокiв було iстотне оновлення пiдручникового фонду для початкової школи, розробка навчальних книг для експериментальних класiв. Цей перiод став пiдґрунтям для створення нових пiдручникiв у незалежнiй Українi.
матерiалу, кiно – дiафiльмiв тощо. Вони вiдповiдали змiсту пiдручникiв iз природничо-математичних дисциплiн.
6. Основними функцiями пiдручникiв природничо-математичного циклу дослiджуваного перiоду для початкової школи є iнформацiйна, ровивальна, мотивацiйна та виховна, якi тiсно взаємопов’язанi i реалiзованi через структуру пiдручника – текст (основний, додатковий, пояснювальний), позатекстовi компоненти (апарат органiзацiї засвоєння знань, апарат орiєнтування, iлюстративний матерiал). Проведений структурно-функцiональний аналiз пiдручникiв природничо-математичного циклу для початкової школи означеного перiоду уможливлює висновок про педагогiчну доцiльнiсть їх побудови та вiдповiднiсть змiсту навчального матерiалу новим програмам i рiвневi розвитку учнiв, а також дидактичним принципам науковостi, доступностi, послiдовностi викладу матерiалу.
Завдання пiдручникiв iз природознавства носили переважно творчий характер, анiж репродуктивний. Позитивної оцiнки дослiдникiв заслуговують позатекстовi матерiали – питання та завдання, позаяк чимало з них створювали передумови для активiзацiї самостiйної дослiдницької дiяльностi школярiв, були спрямованi на розвиток логiчного мислення, мистецьких здiбностей («намалюй», «опиши», «створи»), а також пiдготовки до життя молодшого школяра.
далеко не всi позитивнi напрацювання минулого, зокрема у царинi духовного, морально-естетичного, екологiчного, патрiотичного виховання.
Практична спрямованiсть пiдручникiв iз природознавства на сучасному етапi, на наш погляд, повинна передовсiм цiлепокладатися на питання екологiї, охорони довкiлля, утверджувати природозберiгаючу та природостворюючу дiяльнiсть людини. Позитивом у навчальних книгах з природознавства дослiджуваного перiоду вважаємо доступнiсть викладу навчального матерiалу, та його естетизацiю.
Пiдручники з математики для початкових класiв нового поколiння у деяких аспектах вигiдно вiдрiзняються вiд попереднiх. Так, їхнiй змiст позбавлений iдеологiчних нашарувань, звiльнений вiд комунiстичних догм. У змiстi сучасних пiдручникiв реалiзується не лише iнформацiйна, але й мотивацiйна та розвивальна функцiї. У бiльшостi навчальних книг ураховано елементи диференцiйованого навчання. У зв’язку iз цим структурування змiстової частини передбачає вiльний вибiр дидактичного матерiалу за рiвнями складностi, наявнi також обов’язковi текстовi й позатекстовi компоненти. З-помiж сучасних пiдручникiв iз математики вигiдно вирiзняються навчальнi книги для дiтей 6-7-рiчного вiку, в яких дидактичний матерiал подано в цiкавiй формi, застосовуються iгровi методи навчання. Вони вiдзначаються i якiстю iлюстрацiй, а от щодо кiлькостi, то сучасний пiдручник з математики втрачає у кiлькостi невербальних джерел iнформацiї (таблиць, схем, дiаграм тощо).
шкiльного вiку потребує опертя на конкретнi зразки iз життя своїх ровесникiв, з довкiлля. У цьому планi варто творчо використати здобутки науково-методичного потенцiалу минулого, коли кiлькiсть завдань, спрямованих на формування у школярiв готовностi до життя в соцiумi, становила досить великий вiдсоток. Виховна лiнiя, втiлена у доборi текстiв виховного спрямування, а саме: формування морально-етичних, патрiотичних, екологiчних, естетичних цiнностей у школярiв, у пiдручниках дослiджуваного нами перiоду може бути творчо використана у сьогоднiшнiй теорiї i практицi пiдручникоукладання з математики.
8. Проведене дослiдження дозволило виокремити iдеї, якi доцiльно творчо використовувати при визначеннi дидактичних основ побудови пiдручникiв iз природничо-математичних дисциплiн для загальноосвiтнiх шкiл першого ступеня незалежної України:
– постiйне оновлення дидактичних основ пiдручникiв вiдповiдно до суспiльно-полiтичних, соцiально-культурних умов;
– врахування в ходi оновлення дидактичних основ сучасних пiдручникiв принципiв науковостi пропонованого змiсту навчання, доступностi, систематичностi та iнтегрованостi, логiчної послiдовностi та наступностi у розгортаннi понять, що розглядаються, iсторизму в аналiзi понять, теорiй та iн.;
– використання навчальних завдань, якi цiлепокладають на життєвий досвiд молодших школярiв;
– добiр текстiв морально-етичного спрямування, якi б формували у молодших школярiв нацiональнi та загальнолюдськi цiнностi;
– насичення пiдручникiв завданнями, якi спрямованi на науково-пошукову дiяльнiсть молодших школярiв, розвиток в них творчого мислення;
– використання в пiдручниках дiалогiзованої форми викладу матерiалу;
– посилення мотивацiйної функцiї навчальної книги за допомогою цiкавих позатекстових компонентiв.
розвивальної тощо), їх реалiзацiя, а також питання про критерiї якостi навчальної книги.
Список праць, опублiкованих за темою дисертацiї
1. Височан Л. М. Шкiльнi пiдручники з природничо-математичних дисциплiн для початкових шкiл (1959–1991 рр.) / Л. М. Височан // Джерела. Науково-методичний вiсник. – Івано-Франкiвськ, 2004. – №3–4 (39–40) – С. 37–42.
2. Височан Л. М. Деякi питання вивчення математики в початковiй школi: iсторичний аспект / Л. М. Височан // Вiсник Прикарпатського унiверситету. Педагогiка. Випуск ХV‑ХVІ. Ч. 2. – Івано-Франкiвськ: Плай, 2006. – С. 65–76.
3. Височан Л. М. Змiст, структура сучасних розвивальних пiдручникiв з природничо-математичних дисциплiн для загальноосвiтньої школи І ступеня / Л. М. Височан // Проблеми сучасного пiдручника. – К., 2006. – Вип. 6. – С. 301–305.
4. Височан Л. М. Методичне забезпечення викладання природничо-математичних дисциплiн у початковiй школi (1959–1991) / Л. М. Височан // Науковий вiсник Чернiвецького унiверситету. – Вип. 316. Педагогiка та психологiя: зб. наук. праць. – Чернiвцi: Рута, 2006. – С. 22–29.
6. Височан Л. М. Навчально-методичне забезпечення викладання природничо-математичних дисциплiн у початковiй школi (60–80-тi роки ХХ ст.) / Л. М. Височан // Педагогiка та психологiя: зб. наук. праць. – Вип. 31 / за заг. ред. академiка І. Ф. Прокопенка, чл. -кор. В.І. Лозової. – Харкiв, 2007. – С. 109–118.
Публiкацiї в iнших виданнях
7. Височан Л. М. Вивчення природничих дисциплiн як фактор розвитку особистостi школярiв (1959–1991 рр.) / Л. М. Височан // Ідея опiки дiтей i молодi в iсторико-педагогiчнiй науцi: зб. наук. праць. – Івано-Франкiвськ, 2005. – С. 48–54.
стандарт початкової загальної освiти та його реалiзацiя пiд час навчально-виховного процесу». – Дрогобич: Посвiт, 2006. – С. 66–70.
9. Височан Л. М. Методичнi рекомендацiї для пiдготовки i проведення урокiв з курсу «Я i Україна» в школi І ступеня / Л. М. Височан // Педагогiчна практика в початковiй школi. – Ч.І. Навч. -метод. посiбник з педагогiчної практики для студентiв Педагогiчного iнституту, спецiальнiсть «Початкове навчання». – Івано-Франкiвськ: Гостинець, 2006. – С. 68–70.
10. Височан Л. М. Розвиток особистостi молодших школярiв у процесi використання нових пiдручникiв для початкових шкiл / Л. М. Височан // Молодший школяр: проблеми розвитку. – Івано-Франкiвськ: Плай, 2006. – С. 86–92.
11. Высочан Л. М. Возможности использования наработок прошлого в практике подготовки современных учебников по математике (1958–1991) / Л. М. Высочан // Научно-теоретический и практический журнал «Современный научный вестник». – 2007. – №10(18). – С. 50–67.
12. Височан Л. М. Дидактичнi основи ефективного використання краєзнавчого матерiалу на уроках природознавства в початкових класах гiрської школи Українських Карпат (1959–1991 рр.) /
Л. М. Височан // Гiрська школа Українських Карпат. – 2007. – №2–3. – С. 146–150.
13. Височан Л. М. Дидактичнi функцiї пiдручникiв з природознавства та способи їх реалiзацiї / Л. М. Височан // Розвиток наукової творчостi майбутнiх вчителiв природничих дисциплiн. Матерiали мiжнародної науково-практичної конференцiї. Збiрник наукових праць / За редакцiєю М. В. Гриньової. – Полтава: Астрая, 2007. – С. 168–172.
«Професiйна кар’єра педагога: динамiка, основнi проблеми, шляхи їх вирiшення». – Івано-Франкiвськ: Видавничо-дизайнерський вiддiл ЦІТ Прикарпатського нацiонального унiверситету iменi Василя Стефаника, 2007. – С. 45–52.
15. Височан Л. М. Проблема формування обчислювальних навичок молодших школярiв в сучасних умовах / Л. М. Височан // Науковий вiсник. Серiя «Фiлософiя» / Харкiвський нац. пед. ун‑т iменi Г. С. Сковороди. – Харкiв: 2007. – Вип. 25. – С. 81–83.
16. Височан Л. М. Психолого-дидактичнi вимоги до пiдручникiв початкової школи (1959–1991 рр.) / Л. М. Височан // Современные научные достижения. – Т. 4. Педагогика.– Днепропетровск: Наука и образование, 2007. – С. 71–76.
17. Высочан Л. М. Развития методики преподавания природоведения та учебников для начальных школ Украины (1958–1991 гг.) / Л. М. Высочан // Научно-теоретический и практический журнал Оралдын Фылым Жаршысы. – №7 (8). – 2007. – С. 10–17.
Анотацiї
Височан Л. М. Дидактичнi основи побудови пiдручникiв з природничо-математичних дисциплiн для початкових шкiл України (1958–1991 рр.).
– Рукопис.
Дисертацiя на здобуття наукового ступеня кандидата педагогiчних наук за спецiальнiстю 13. 00. 01 – загальна педагогiка та iсторiя педагогiки. – Прикарпатський нацiональний унiверситет iменi Василя Стефаника, Івано-Франкiвськ, 2008.
Дисертацiйне дослiдження присвячене дидактичним основам побудови пiдручникiв iз природничо-математичних дисциплiн для початкових шкiл України (1958–1991 рр.). У роботi проаналiзовано основнi аспекти теорiї пiдручника, рiзноманiтнi пiдходи до розробки дидактичних засад його створення, обґрунтовано доцiльнiсть використання структурно-функцiонального пiдходу як основи аналiзу дидактичних основ навчальних книг природничо-математичного циклу для початкових шкiл України дослiджуваної доби.
У роботi охарактеризовано дидактичнi основи побудови пiдручникiв iз природознавства та математики. Вони включають функцiї (iнформацiйна, розвивальна, мотивацiйна та виховна), якi тiсно взаємопов’язанi i реалiзуються у структурi пiдручника. На основi структурно-функцiонального аналiзу пiдручникiв iз предметiв природничо-математичного циклу означеного перiоду показано можливостi використання здобуткiв минувшини в навчальнiй практицi сьогодення.
Ключовi слова:
пiдручник, дидактичнi основи,
природничо-математичнi дисциплiни, структурно-функцiональний аналiз, текст, функцiї, молодшi школярi.
Высочан Л. М. Дидактические основы построения учебников естественно-математических дисциплин для начальных школ Украины (1958–1991 гг.).
– Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13. 00. 01 – общая педагогика и история педагогики. – Прикарпатский национальный университет имени Василия Стефаника, Ивано-Франковск, 2008.
Диссертационное исследование посвящено дидактическим основам построения учебников естественно-математических дисциплин для начальных школ Украины (1959–1991 гг.). Обновление и усовершенствование содержания обучения на современном этапе развития украинской национальной школы предусматривает качественные изменения в теории и практике создания учебников, поскольку общественные и государственные требования предусматривают и новые требования к учебной книге.
новых учебников.
также о том, что отдельные его аспекты остаются за пределами внимания исследователей: недостаточно исследоваными остаются учебники естественно-математических дисциплин.
В работе проанализированы дидактические основы построения учебников естественно-математического цикла для начальных школ Украины исследуемого периода. Они включают функции (информационная, развивательная, мотивационная и воспитательная), которые тесно взаимоповязаны и реализуются через структуру учебника – текст (основной, дополнительный и т. д.), а также внетекстовые компоненты (аппарат организации усвоения знаний, аппарат ориентирования, иллюстративный материал).
Обоснован структурно-функциональный подход к анализу учебной литературы для начальной школы, раскрыто соотношение содержания учебников естественно-математических дисциплин в начальной школе и учебно-методической литературы.
учебной практике.
Проведенный сравнительный анализ учебников естественно-математических дисциплин исследуемого периода с современными учебниками, показал, что в современной практике построения учебников используются далеко не все положительные наработки прошлого, в частности в области духовного, морально-эстетического, экологического, патриотического воспитания.
Ключевые слова:
учебник, дидактические основы, естественно-математические дисциплины, структурно-функциональный анализ, текст, функции, младшие школьники.
Uysochan L. M. – The didactic basis of textbooks in Natural Sciences and Mathematics subjects composition (1958–1991)
– Manuscript.
Desertation (a theis) for getting the Schoiar Degre of Cancliclate of Pedagigical Sciences in spesiality 13. 00. 01‑the General Pedgogics and the History of Pedagogics. -The National University of Precarpathia named after V. Stefanuk. -Ivano-Frankivsk, 2008.
the educational’s contents on the modern lever of the development of Ukrainian national school provides the quality changes in the theory and practice of textbook making. The above mentioned changes are actukal since the social and state demands to the quality of an education standard, the new school structure, the change of accents in the teaching process.
The dydactik aspects of textbook of Natural Sciences and Mathematics are worked out in the theis. The structural and functional approach to the analysis of the theacher's Literature for the primary school-children, the contents interrelation of the textbooks of Natural Science and Mathematical subjects in the primary school and the educational and methodological literature is grounded and inlighted.
ideals of Natural Sciences and Mathematical subjects' textbook in modern comprehensive school of the first lever are determined.
the textbook, the didactic basis, Natural Sciences and Mathematical subjects, the structural and functional analysis, text; the pupils of junior school age, functions.
| 
