Історiя педагогiки
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Тернопiльський дежавний педагогiчний унiверситет
Іменi Володимира Гнатюка
П Р О Г Р А М А
ТА ПЛАНИ
СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
І С Т О Р І Я П Е Д А Г О Г І К И
для студентiв вищих педагогiчних
Тернопiль 2009
Навчальний курс “Історiя педагогiки” входить до загальної системи психолого-педагогiчної пiдготовки майбутнiх учителiв у вищих закладах освiти. Вiн є джерелом здобуття знань про минуле теорiї та практики виховання й освiти, має за мету розкриття скарбiв виховної мудростi українського та iнших народiв, визначення мiсця нацiональної педагогiки в iсторiї свiтової культури; поглиблення у студентiв педагогiчної ерудицiї та збагачення їх духовностi, розширення професiйного кругозору.
Головне спрямування пiд час вивчення навчальної дисциплiни – прищеплювати студентам любов до педагогiчного фаху, формувати iдеал вчителя на основi прикладiв життя вiдомих педагогiв та висвiтлених у їхнiх творах вимог до вчительської професiї, виховувати у майбутнiх учителiв риси, необхiднi для майбутньої роботи. Курс орiєнтований на те, щоб максимально використати iнтелектуальний потенцiал студентiв, залучити їх до творчого дослiдництва, розвивати у них активнiсть, самостiйнiсть пiд час оволодiня програмним матерiалом, формувати прагнення пiдвищувати педагогiчну майстернiсть.
- виявити закономiрностi розвитку виховання, школи i педагогiчної думки у рiзнi iсторичнi перiоди;
- сформувати в студентiв систему знань про свiтовий iсторико-педагогiчний процес та про мiсце української педагогiки в ньому;
- сформувати самостiйне iсторико-педагогiчне мислення (навчити бачитиi розумiти закономiрностi розвитку педагогiчних категорiй);
- розшитири професiйний свiтогляд, збагатити духовну культуру майбутнiх педагогiв.
Новi пiдходи щодо засвоєння змiсту навчального предмету полягають,
Передусiм, у прищепленнi студентам умiння творчо використовувати скарби педагогiчних систем i концепцiй минулого у сучасних умовах, у набуттi навичок через вирiшення освiтнiх завдань виробляти своє власне бачення розв’язку важливих соцiальних проблем. Навчаючись аналiзувати, зiставляти, узагальнювати педагогiчнi системи, теорiї, концепцiї, рiзноманiтнi школи, студенти отримують поштовх до розвитку iстоико-педагогiчного мислення, що дасть змогу у майбутньому набути здатнiсть моделювати ситуацiї, прогнозувати можливi наслiдки виховних впливiв.
Програма курсу складається з двох частин:
1. Історiя зарубiжної школи i педагогiки;
2. Історiя української школи i педагогiки.
Пiсля програми подано плани семiнарських занять та перелiк тем iндивiдуальних навчально-дослiдних завдань.
Вивчення програмного матерiалу хз iсторiї педагогiки вiдбувається на лекцiях i семiнарських заняттях, а також у процесi самостiйної роботи студентiв у позааудиторний час (виконання iндивiдуальних навчально-дослiдних завдань, написання творчих робiт, рефератiв тощо).
тем i видiв навчальних занять, а також визначати певнi теми для самостiйного опрацювання.
Курс розрахований на 50 аудиторних годин (28 год. лекцiйних, 22 год. семiнарських занять).
ЗМІСТ КУРСУ
ВСТУП
Предмет, завдання, значення та структура курсу “Історiя педагогiки”. Історiя педагогiки як iсторична i педагогiчна наука. Зв’язок iсторiї педагогiки з iсторiєю матерiальної i духовної культури. Історiя педагогiки як фахова i як культурологiчна дисциплiна. Принципи побудови i методи дослiдження iсторiї педагогiки. Джерела iсторiї педагогiки, їх класифiкацiя.
Роздiл 1. ІСТОРІЯ ЗАРУБІЖНОЇ ШКОЛИ І ПЕДАГОГІКИ
Тема 1. Виховання у первiсному суспiльствi
Характеристика основних теорiй походження виховання. Джерела вивчення педагогiчного досвiду первiсних людей. Особливостi виховання на рiзних етапах розвитку первiснообщинного ладу. Виникнення органiзованих форм виховання. Первiснi виховнi iнституцiї: рiд, плем’я. Вiкова iнiцiацiя. Дитячi iгри, традицiї, звичаї, ритуали, обряди, реалiзованi обряди, їх роль у вихованнi пiдростаючого поколiння. Першi в iсторiї виховнi заклади. Поява писемностi. Пiктографiчне письмо. Передумови й процес видiлення вихованння в особливу форму суспiльної дiяльностi. Проблема вiдокремлення розумового виховання вiд фiзичної працi.
Виховання та навчальна практика у країнах Стародавнього Сходу. Основнi ознаки виховання у перiод становлення рабовласницького суспiльства. Передумови виникнення перших шкiл. Розвиток систем письма у стародавнiх народiв. Характеристика шкiльництва у стародавнiх Шумерi, Єгиптi, Китаї, Індiї.
Буквоскладальний метод навчання грамоти. Індивiдуальна форма органiзацiї навчання у школах Стародавнiх Афiн. Освiта в епоху еллiнiзму. Уcуспiльнення шкiльної справи.”Сiм вiльних мистецтв”. Характеристика еллiнської системи освiти.
Зародження педагогiчної теорiї у фiлософських вченнях древньогрецьких мислителiв. Педагогiчнi iдеї Демокрита, Сократа, Платона, Аристотеля. Виховання й шкiльна освiта у Ствродавньому Римi. Основнi типи шкiл, змiст освiти i виховання в них. Педагогiчнi iдеї М. Ф. Квiнтiлiана.
Тема 3. Розвиток школи, виховання i педагогiчних iдей у середньовiчнiй Європi, в епоху Вiдродження та Реформацiї
Загальна характеристика епохи середньовiччя у Європi. Основнi ознаки й умови розвитку виховання й освiти. Основнi типи виховання та освiти у Європi у перiод розквiту феодалiзму: церковне, лицарське, бюргерське, практичне. Виховання й освiта жiнок. Змiст освiти у церковних школах. Індивiдуально-групова форма навчання. Катехiзичний спосiб оволодiвання знаннями. Мета, змiст та система лицарського виховання. Мiськi школи, їх iсторико-педагогiчне значення. Виховання дiтей селян. Особливостi виховання дiвчат. Педагогiчна думка середньовiччя. Схоластика, її вплив на змiст i методику навчання. Начотництво й догматизм схоластичного навчання. Позитивнi i негативнi риси схоластики. Розвиток унiверситетської освiти у середньовiчнiй Європi. Суспiльно-економiчнi умови їх виникнення, демократичнi засади дiяльностi перших унiверситетiв. Структура, змiст освiти, методи навчання, атестацiя випускних унiверситетiв.
Загальна характеристика й умови виникнення європейського Вiдродження (ХІУ-ХУІ ст.) Основнi ознаки педагогiки епохи гуманiзму. Школа i педагогiчна думка епохи Вiдродження. Педагогiчнi iдеї педагогiв-гуманiстiв (Е. Роттердамський, Ф. Рабле, М. Монтень, Т. Мор, Т. Кампанелла, В. Фельтре). Реформацiя i контрреформацiя у Європi (ХУ-ХУІ ст.). Розвиток освiти у перiод Реформацiї. Характеристика єзуїтського виховання й освiти.
Тема 4. Педагогiчна система Яна Амоса Коменського
Життя, педагогiчна дiяльнiсть i теоретична спадщина Яна Амоса Коменського. Коменський i демократичний рух ХУІІ ст. Основнi риси i суперечностi свiтогляду. Педагогiчна теорiя Коменського як частка плану вдосконалення людства. Загальна мета i завдання виховання “Велика дидактика” – теоретичне обгрунтування педагогiки нового часу. Принципи природовiдповiдностi та народностi виховання – методологiчна основа педагогiчної теорiї Коменського.
Вчення про школу. Принципи побудови системи шкiльної освiти. Вiкова перiодизацiя. Структура навчальних закладiв, змiст освiти в них та вимоги до органiзацiї їх дiяльностi.
Дидактичнi погляди Коменського. Сутнiсть процесу навчання i завдання освiти. Вимоги до визначення змiсту освiти. Принципи навчання. “Золоте правило дидактики”. Проблема органiзацiї шкiльного навчання. Обгрунтування класно-урочної системи. Вимоги до уроку. Методи i правила навчання. Проблема пiдручника та вимогидо нього. Характеристика пiдручникiв, складених Коменським.
Проблеми виховання i дисциплiни у педагогiчнiй теорiї Коменського. Завдання, засоби та методи морального виховання. Проблема шкiльної дисциплiни. Коменський про педагогiчну професiю i вимоги до вчителя.
Тема 5. Шкiльництво та педагогiчна думка у Європi ХУІІ – ХУІІІ ст.
Англiйська педагогiка ХУІІ ст. Буржуазна революцiя в Англiї ХУІІ ст., її вплив на розвиток виховання й освiти. Педагогiчна концепцiя Дж. Локка. Шляхи форомування особистостi джентельмена. Дж. Локк про змiст i методи розумового, морального й фiзичного виховання дiтей. Педагогiчнi погляди Дж. Беллерса.
Освiтнiй абсолютизм у Європi. Французьке просвiтництво ХУІІІ ст. Педагогiчнi iдеї французьких фiлософiв-просвiтникiв ХУІІІ ст. К. Гельвецiя i Д. Дiдро. Педагогiчна теорiя Ж. -Ж. Руссо, загальнi принципи розробленої ним виховної системи. . Педагогiчнi погляди Дж. Беллерса.
Освiтнiй абсолютизм у Європi. Французьке просвiтництво ХУІІІ ст. Педагогiчнi iдеї французьких фiлософiв-просвiтникiв ХУІІІ ст. К. Гельвецiя i Д. Дiдро. Педагогiчна теорiя Ж. -Ж. Руссо, загальнi принципи розробленої ним виховної системи. Новаторський характер iдей Ж. -Ж. Руссо. Теорiя природного i вiльного виховання. Перiодизацiя життя дитини, змiст i методи навчання й виховання на кожному з вiкових перiодiв. Метод природних наслiдкiв. Ж. -Ж. Руссо. про виховання жiнок. Суперечностi у педагогiчних поглядах Ж. -Ж. Руссо.
Проблеми народної освiти у перiод французької революцiї кiнця ХУІІІ ст. Характеристика освiтнiх проектiв Кондорсе, Талейрана, Лавуазьє, Лепелетьє. Історико-педагогiчне значення iдей реоргназацiї освiти, висунутих дiячами революцiї.
Особливостi народної освiти у країнах Захiдної Європи ХУІІ-ХУІІІ ст. Монiторiальна система Бель-Ланкастера.
Педагогiчна система Й. Песталоццi. Життя i дiяльнiсть, педагогiчнi дослiди Песталоццi. Соцiологiчнi, психологiчнi та загальнопедагогiчнi основи iдей Песталоццi. Принцип природовiдповiдностi. Теорiя елементарної освiти. Дидактичнi погляди, започаткування теорiї формальної освiти. Змiст i методи розумового, морального, фiзичного i трудового виховання. Методика початкового навчання. Проблема поєднання навчання з продуктивною працею учнiв. Проблема взаємодiї сiм’ї i школи у вихованнi дiтей, прiоритетнiсть родинного виховання. Песталоццi про вчителя.
процесу в них. Неогуманiстичний напрямок у педагогiцi. Основнi iдеї неогуманiстiв. Педагогiчнi iдеї В. Гумбольта.
Песталоццiанство у країнах Європи. Педагогiчнi погляди А. Дiстервега. Загальнопедагогiчнi iдеї . Обгрунтування методологiчних принципiв виховання у творах Дiстервега. Дидактика розвивального навчання. Дiстервег про вчителя i його пiдготовку.
виховуючого навчання. Основнi засоби керування дiтьми. Система морального виховання.
Педагогiчнi погляди i дiяльнiсть соцiалiстiв-утопiстiв Р. Оуена та Ш. Фур’є.
Соцiально-педагогiчнi експерименти Оуена у Нью-Ленарку. Система шкiл. Проблема поєднання навчання з продуктивною працею дiтей у практицi Оуена. Педагогiчний досвiд комуни “Нова гармонiя”. Педагогiчнi iдеї у творах Ш. Фур’є. План iдеальної соцiально-трудової оргнанiзацiї суспiльства Гармонiї. Система виховання в суспiльствi Гармонiї.
Педагогiчне вчення Ф. Фребеля. Фребель про дошкiльне виховання. Прогресивна педагогiка в Росiї. Педагогiчнi погляди i дiяльнiсть Л. Толстого. Теорiя вiльного виховання. Органiзацiя роботи Яснополянської школи. Педагогiчнi погляди П. Лесгафта, С. Шацького.
Тема 7. Реформаторська педагогiка зарубiжних країн у кiнцi ХІХ-ХХ ст.
реформаторської педагогiки кiнця ХІХ – поч. ХХ ст. i їх характеристика.
Педагогiка позитивiзму. Педагогiчнi погляди Г. Спенсера. Вчення про види людської дiяльностi i завдання виховання. Спенсер про розумове, моральне i фiзичне виховання.
Педагогiка “вiльного виховання”. Педагогiчнi iдеї Е. Кей, Г. Шаррельмана. Педагогiчна система М. монтессорi. Експериментальна педагогiка та її представники. Зародженняпедологiї – наукового дитинознавства. Прагматична педагогiка. Педагогiчнi iдеї Дж. Дьюї. Теорiя “громадянського виховання” i “трудової школи” Г. Кершенгштейнера. Педагогiка “нового виховання” i “нових шкiл”.
РОЗДІЛ ІІ. ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ І ПЕДАГОГІКИ
Тема 8. Виховання, школа i педагогiчна думка Київської Русi
Виховання у схiдних слов’ян. Мета, змiст, засоби i традицiї виховання у схiдних слов’ян. Етнопедагогiка. Джерела виховної мудростi. Виникнення i поширення писемностi у схiдних слов’ян.
Зародження i розвиток шкiльної освiти в Київськiй Русi. Передумови виникнення шкiл. Характеристика основних типiв шкiл i виховання. Змiст i методика шкiльного навчання. Освiта i виховання жiнок. Ярослав Мудрий i розповсюдження книгописання на Русi. Порiвняльний аналiз шкiльництва й виховання в Київськiй Русi i захiдноєвропейських державах. Причини широкого розповсюдження i зростання освiти в Київськiй Русi.
Педагогiчна думка у Київськiй Русi. Характеристика перекладних та оригiнальних лiтературно-педагогiчних пам’яток Київської Русi ХІ-ХІІ ст. Історико-педагогiчне значення “Повчання дiтям” Володимира Мономаха.
Тема 9. Розвиток освiти i педагогiчної думки в епоху українського Вiдродження (ХУІ – перша пол. ХУІІ ст.)
Умови й загальна характеристика розвитку освiти в Українi у ХУІ – 1 пол. ХУІІ ст. Виникнення i розвиток братських шкiл в Українi. Статути братських шкiл. Принципи органiзацiї, етапи розвитку, змiст i методика навчання у братських школах. Принципи органiзацiї, етапи розвитку, змiст i методика навчання у братських школах. Львiвська братська школа i її значення. Творче використання Я. Коменським досягнень українських братських шкiл. Педагогiчна дiяльнiсть учителiв братських шкiл. Роль братських шкiл в українському нацiональному вiдродженнi.
змiст i методика навчання, роль як загальноукраїнського освiтнього центру. Мiжнародне значення академiї. Педагогiчна дiяльнiсть викладачiв Острозької i Києво-Могилянської академiй.
Виховання й освiта в Запорiзькiй Сiчi. Основнi риси й завдання козацької педагогiки. Змiст i структура козацької освiти й виховання. Змiст i засоби виховання дiтей. Система шкiл Запорiзької Сiчi, характеристика їх роботи.
Педагогiчна думка в Українi ХУІ – 1 пол. ХУІІ ст. Навчальна лiтература. Просвiтницька дiяльнiсть І. Федорова, його перший буквар. Прогресивнi педагогiчнi iдеї у творах видатних дiячiв українського вiдродження Лаврентiя i Стефана Зизанiїв, І. Вишенського, К. Ставровецького, І. Борецького, Памви Беринди, Г. Смотрицького, М. Смотрицького, Є. Славинецького i iн.
Тема 10. Розвиток української педагогiки й шкiльництва у другiй половинi ХУІІ –кiнцi ХУІІІ ст.
Суспiльно-полiтичнi умови й причини вiдмiнностей у розвитку освiти Лiвобережної i Правобережної України. Освiта Правобережної i Захiдної України у другiй пол. ХУІІ – ХУІІІ ст. Єзуїтськi, протестантськi, унiатськi школи на Правобережжi. Посилення денацiоналiзацiї українського народу засобами чужомовної школи. Дiяльнiсть Едукацiйної комiсiї. Австро-угорськi шкiльнi реформи кiн. ХУІІІ ст. i їх вплив на розвиток освiти в Захiднiй Українi. Вiдкриття Львiвського унiверситету.
Розвиток шкiльництва на Лiвобережнiй Українi у другiй пол. ХУІІ – ХУІІІ ст. Початковi навчальнi заклади як найпошренiша форма освiти Лiвобережної України. Полковi i сотеннi школи Гетьманської України. Розвиток сiчових шкiл у другiй пол. ХУІІ – ХУІІІ ст. Народнi школи грамоти. Особливостi розвитку шкiльництва у зв’язку iз втратою автономiї України у другiй пол. ХУІІІ ст. Росiйська освiтня реформа 1786 р. i її вплив на шкiльництво України. Створення нових навчальних закладiв : Харкiвського, Чернiгiвського, Переяславського колегiумiв. Гухiвської музично-спiвацької школи. Вища освiта Лiвобережної України у другiй половинi ХУІІ – ХУІІІ ст.
Українське просвiтництво ХУІІІ ст. Педагогiчнi погляди i дiяльнiсть Г. Сковороди. Фiлософськi основи педагогiчних iдей Сковороди, iдея “спорiдненої працi”. Ідея природного виховання. Принцип народностi в педагогiчнiй спадщинi Сковороди. Соворода про завдання та засоби розумового, морального, фiзичного, трудового, естетичного виховання. Проблема сiмейного виховання у творах Сковороди. Сковорода про вчителя i вчительську працю. Освiтня дiяльнiсть С. Яворського, Ф. Прокоповича.
Характеристика системи освiтнiх закладiв в Українi пiд Росiйською iмперiєю у першiй пол. ХІХ ст. Вплив освiтнiх реформ Росiї 1804 i 1828 рр. на шкiльництво України. Створення державної системи освiти ; вiдкриття на територiї України нових типiв навчальних закладiв. Особливостi розвитку шкiльництва у рiзних навчальних округах пiдросiйської України. Становлення i розвиток унiверситетської освiти. Харкiвський унiверситет. Кременецький лiцей.
Освiта в Схiднiй Галичинi, на Буковинi i Закарпаттi у першiй пол. ХІХ ст. Австро-угорськi шкiльнi реформи поч. ХІХ ст. i створення на захiдно-українських землях державної системи народної освiти. Система початкових i середнiх навчальних закладiв. Перехiд народних шкiл у вiдання консисторiй. Особливостi розвитку шкiльництва на Буковинi i Закарпаттi. Вища освiта на захiдноукраїнських землях у першiй пол. ХІХ ст. Активiзацiя боротьби українського народу ха рiдну школу i мову. Особливостi педагогiчної освiти.
Педагогiчна думка в Українi першої пол. ХІХ ст. Педагогiчнi iдеї Т. Шевченка. Шевченко про виховний iдеал. Проблема народної української школи та її вiдродження у творах Шевченка. Дiяльнiсть Шевченка по створенню пiдручникiв для українських шкiл. Вiдображення у спадщинi Шевченка проблеми сiмейного виховання. Шевченко про особу вчителя.
Розвиток прогресивних педагогiчних iдей у творчостi та дiяльностi І. Котляревського, П. Кулiша, Кулiш i проблема створення українського пiдручника. Створення української абетки, правопису “кулiшiвка”. Освiтнi виховнi iдеї М. Костомарова. Педагогiчнi погляди i дiяльнiсть М. Драгоманова.Історико-педагогiчне значення дiяльностi дiячiв “Руської трiйцi” – М. Шашкевича, Я. Головацького, І. Вагилевича.
виховання. Проблеми фiзичного, морального, розумового виховання у спадщинi Духновича. Дидактичнi погляди Духновича. Духнович про роль учителя у формуваннi особистостi.
Тема 12. Педагогiчна система К. Д. Ушинського
Головнi вiхи життя i дiяльностi К. Д. Ушинського. Свiтогляд. Новаторство та педагогiчна творчiсть К. Д. Ушинського. Теоретичне обгрунтування педагогiки.
про рiдну мову. Реалiзацiя у спадщинi Ушинського традицiй народної педагогiки.
Дидактичнi погляди Ушинського. Основнi закономiрностi процесу навчання.
Вчення про ступенi пiзнання. Ушинський про формальну i матерiальну цiлi навчання. Основнi функцiї навчання. Новаторство Ушинського у розробцi дидактичних принципiв. Удосконалення класно-урочної системи навчання. Типи i структура урокiв. Розробка методiв навчання. Вимоги до пiдручникiв. Характеристика пiдручникiв, складених Ушинським: “Рiдне слово”, “Дитячий свiт”.
Ушинський про гармонiйний розвиток особистостi. Шiсть великих вихователiв. Основнi засоби i методи морального, фiзичного, естетичного, трудового виховання. Роль працi у життi i вихованнi людини.
Ушинський про вчителя i його пiдготовку. Система i змiст педагогiчної освiти. Педагогiчна практика як елемент пiдготовки вчителя. Проблема пiдвищення квалiфiкацiї вчителiв. Вплив педагогiчних iдей Ушинського на розвиток педагогiки i школи в Українi.
Тема 13. Розвиток української педагогiки i шкiльництва у другiй половинi ХІХ – на поч. ХХ ст.
Характеристика розвитку освiти в Українi пiд Росiйською iмперiєю у другiй пол. ХІХ ст. Вплив росiйських шкiльних реформ 60 – 70 рр. на шкiльництво України. Система навчальних закладiв початкової i середньої освiти та особливостi поширення в Українi. Реакцiйна полiтика царського уряду Росiї у галузi народної освiти. Розвиток недiльних шкiл. Розвиток приватних навчальних закладiв. Колегi Павла Галагана. Реформа вищої освiти. Особливостi вищої жiночої освiти в Українi. Фребелiвський жiночий педагогiчний iнститут. Створення нових типiв навчальних закладiв. Характеристика системи народної освiти, яка склалася в Росiї i на територiях пiдросiйської України на пояатку ХХ ст.
Характеристика розвитку освiти й шкiльництва на захiдноукраїнських землях у другiй половинi ХІХ ст. – на поч. ХХ ст. Змiни в розвитку української освiти пiд впливом демократичної революцiї в Австро-Угорщинi 1848 року. Австро-угорськi шкiльнi реформи 2 пол. ХІХ ст. Змiни в розвитку освiти Захiдної України пiд впливом нових освiтнiх законiв. Особливостi поширення початкових i середнiх навчальних закладiв в Захiднiй Українi у другiй половинi ХІХ ст. – на поч. ХХ ст. Запровадження утраквiзму в школi. Розвиток жiночої освiти. Особливостi розвитку педагогiчної освiти в Захiднiй Українi. Вища освiта.
Боротьба українського в Українi другої пол. ХІХ ст. Педагогiчнi погляди i дiяльнiсть М. ПИрогова, Х. Алчевської, М. Корфа, Б. Грiнченка, І. Франка, Л. Українки, Т. Лубенця.
Тема 14. Розвиток освiти i шкiльництва в Українi у ХХ ст.
Доба української революцiї i початок нацiонального, культурного й освiтнього вiдродження. Виникнення Центральної Ради i її дiяльнiсть. Вплив лютневої революцiї 1917 року в Росiї на суспiльно-полiтичну ситуацiю та умови розвитку освiти в Українi. Освiта в Українi пiд час Тимчасового уряду (лютий-червень 1917 р.). Роль громадських органiзацiй у розвитку освiти. Всеукраїнський з’їзд учителiв у квiтнi 1917 року i його рiшення. Шкiльництво в Українськiй державi у перiод правлiння Центральної Рди. Українiзацiя школи. Рiшення Всеукраїнських учительських з’їздiв (лiто 1917 р.), їх значення для оформлення нацiональної системи освiти. РОзвиток освiти у перiод Гетьманату. Освiтня полiтика у перiод Директорiї вiдновленої УНР. “Проект єдиної школи в Українi”. Дiяльнiсть ЗУНРу галузi освiти i виховання. Педагогiчнi iдеї С. Срополка.
Освiта у першi роки становлення радянської влади в Українi (1917-1920 р.). Основнi засади освiтньої полiтики українських бiльшовикiв. Робота по створенню української радянської системи освiти. “Положення про єдину трудову школу УРСР”. “Декларацiя про соцiальне виховання дiтей”. Схема шкiльної свiти за проектом Г. Гринька. Вiдмiнностi мiж системами освiти Радянської України i Росiї. Розвиток українського шкiльництва мiж першоюi другою свiтовими вiйнами. “Кодекс законiв про народну освiту в УРСР” (1922 р.). Рiзноманiтнiсть типiв навчальних закладiв в Радянськiй Українi у 20-х роках. Характеристика програмно-методичної роботи, змiсту, органiзацiї та методiв навчально-виховного процесу в загальноосвiтнiх школах Радянської України у 20-30 рр. Постанови ЦКВКП(б) про школу 30-х рокiв – гальмо демократичних засад розвитку шкiльництва. Унiфiкацiя освiти в Радянськiй Українi у 30-х роках, запровадження нової системи освiти. Характернi риси радянської тоталiтарної школи i системи виховання. Українська школа у роки другої свiтової вiйни. Розвиток української освiти в повоєнний час. Освiтнi реформи 50-80 –х рокiв.
Концепцiя середньої загальноосвiтньої школи України (1991). Закон України “Про освiту” (1991). Формування системи безперервної, багатоступеневої освiти, її суть i шляхи здiйснення. Вiдродження рiзних типiв навчальних закладiв : гiмназiй, лiцеїв, коледжiв тощо. Заснування Академiї педагогiчних наук України (1992). Державна нацiональна програма “Освiта” (Україна ХХІ ст.) (1993). Закон України “Про загальну середню освiту” (1999). Концепцiя 12-рiчної загальноосвiтньої загальноосвiтньої школи (2000). Визначення стратегiї i перспектив розвитку освiти в Українi на ХХІ ст.
Тема 15. Розвиток української педагогiчної науки у ХХ ст.
Розробка С. Русовою фундаментальних проблем теорiї навчання i виховання. Теорiя дошкiльного виховання С. Русова про вчителя.
Життя, педагогiчна дiяльнiсть i теоретична спадщина Антона Семеновича Макаренка. Вчення про виховний дитячий колектив. Проблема виховання свiдомої дисциплiни. Питання трудового виховання дiтей та поєднання навчання iз продуктивною працею. Виховання дiтей в сiм’ї. Думки А. Макаренка з питань педагогiчної майстерностi.
Педагогiчна спадщина Г. Ващенка. Створення Ващенком української нацiональної педагогiки. Ващенко про український виховний iдеал. Ващенко про завдання гармонйного виховання української молодi. Створення Ващенком української нацiональної системи освiти i виховання.
у спадщинi В. Сухомлинського. Всебiчний i гармонiйний розвиток особистостi як основа виховання дитини. Проблема, морального, естетичного, трудового та фiзичного виховання. Проблема самовиховання. Виховання колективiзму, гармонiя iнтересiв особистостi i колективу.
Популяризацiя i творче впровадження у практику роботи шкiл iдей А. Макаренка, В. Сухомлинського. Створення авторських шкiл. Новаторська педагогiка 80-90-х рокiв (В. Шаталов, М. Гузик, О. Захаренко та iн.).
Вiдродження традицiй української нацiональної педагогiки наприкiнцi ХХ ст. Педагогiка народознавства, козацька педагогiка. Провiднi напрямки сучасної педагогiчної науки в Українi: педагогiка спiвробiтництва, педагогiка життєтворчостi, педагогiка толерантностi, особистiсно-зорiєнтована педагогiка, педагогiка рефлексiї, психопедагогiка особистостi та iн. Впровадження iнновацiйних технологiй у педагогiчному процесi: модульно-розвивальне навчання; школа дiалогу культур ; екологiя i дiалектика та iн. Перспективи розвитку педагогiчної науки в Українi у ХХІ ст.
| 
