Гурткова робота з образотворчого мистецтва у школi
сформувати творчу особистiсть. Ще однiєю особливiстю гурткової роботи є добровiльний характер вiдвiдування. Зважаючи на вiковi та психологiчнi особливостi молодших школярiв, рiвень їхнiх знань та умiнь, а також результативнiсть занять у гуртках, завдання педагога полягає у необхiдностi залучити якомога бiльшу кiлькiсть дiтей до цих занять.
Гуртки образотворчого мистецтва охоплюють рiзнi види робiт-графiку i живопис, скульптуру, декоративно-прикладне мистецтво, мистецтвознавство.
Мiж гуртками iснує взаємозв'язок. Так, наприклад, на гуртку графiки i живопису виконують деякi скульптурнi i декоративно-оздоблювальнi роботи. На гуртку скульптури – графiчнi i декоративно-оздоблювальнi роботи. А в декоративно-оздоблювальному гуртку учнi лiплять, займаються графiкою i живописом. На всiх гуртках вивчаються твори художникiв.
В гуртках можуть займатися як учнi одного класу, так i вiдразу всiх чотирьох класiв початкової школи.
Успiх роботи гуртка залежить вiд багатьох причин, у тому числi i вiд захопленостi вчителя, його пiдготовки, вiд забезпечення необхiдним iнвентарем. Велике значення має i чiтке планування дiяльностi гуртка. При плануваннi керiвник гуртка враховує число членiв гуртка, кiлькiсть годин, тематику завдань, їх складнiсть, методику проведення занять.
Гурток живопису i графiки
живопис Завдяки певнiй кольоровiй гамi – колориту – у живописному творi iснує можливiсть не лише достеменно передати натуру, але й посилити образний та емоцiйний змiст картини, викликати у глядача певнi емоцiї та почуття, асоцiацiї чи уяву.
Крiм того, що колiр виражає, перш за все, почуття художника та стимулює сприйняття та почуття глядача, вiн є також засобом передачi матерiальної сутностi речей та простору на полотнi – це фактура чи технiка живопису, своєрiдний прояв темпераменту художника. «Енергiйний, смiливий мазок, щiльний густий живопис i взагалi рiзноманiтна живописна поверхня полотна створюють додаткове вiдчуття краси та складностi форми i матерiальностi речей.» [2, с. 141] Слiд сказати, що енергiйна, стрiмка технiка живопису вiдтворює динамiчне сприйняття та вираження зображуваного, «гладка» технiка передає врiвноваження, спокiй, статичнiсть.
Не менш важливим, але уже властивим i iншим видам мистецтва, є композицiя, тобто сюжетне вирiшення картини, її єдиний цiльний образ. Керуючись вiдчуттям ритму, гармонiї, рiвноваги, динамiки чи статики художник передає побачене чи уявне так, щоб було не лише зрозумiло зображене, але й виникало почуття єдностi та цiлiсностi елементiв i цiлого, видiляє головне i пiдпорядковує окремi деталi загальному живописно-пластичному вирiшенню картини. За видами живопис дiлиться на: станковий, монументальний, декоративний. декоративно-прикладний, мiнiатюра.
Залежно вiд технiки виконання живопис може бути акварельним, темперним, масляним, пастельним, восковим (енкаустика), фресковим, клейовим, мозаїчним та iн.
У шкiльному гуртку учнi початкової школи виконують живописнi роботи гуашшю, аквареллю, пастеллю, в технiцi мозаїки (з натури, по пам'ятi). Гурткiвцям демонструють твори художникiв-графiкiв, живописцiв, а також роботи учнiв з методичного фонду з теми, що вивчається на даному заняттi.
Графiка
, як вид образотворчого мистецтва, не менш необхiдна в особистiсному планi, нiж живопис. На вiдмiну вiд живопису, бiльш обмежена в зображальних можливостях, бiльш умовна, що дозволяє сконцентрувати увагу на вираженнi певної особливостi будь якого життєвого явища. Засобом виразностi, передачi зображуваного у графiцi виступає лiнiя, штрих, пляма та крапка. Її називають «тихою» через особливостi зображення – основними є ахроматичнi кольори. Лише iнодi використовують барвистi вкраплення для вираження того чи iншого фрагменту рисунку, щоб посилити композицiйний чи емоцiйний центр зображуваного. Як i у живописi, необхiдною умовою створення високохудожнього полотна є композицiя та технiка зображення. Вимоги до композицiї аналогiчнi тим, що ставляться у живописi. Технiка зображення тут дещо iнша. По-перше – лiнiя. Вона буває рiзною, однакової товщини протягом усiєї довжини лiнiя передає впевненiсть, спокiй, одноманiтнiсть. Якщо вона в одному мiсцi тонка, в iншому товща, з натиском, з несподiваними переходами вiд однiєї товщини до iншої, iнодi обiрвана – це вираження живого, динамiчного. В графiчних зображеннях лiнiя передає контур i форму фiгур, предметiв, пейзажу, особливостi її характеру – плавнiсть, твердiсть чи м’якiсть та iнше допомагає виразити змiст художньої iдеї i є складовою частиною художнього образу.
Штрих менш самостiйний нiж лiнiя, але завдяки йому передається тон картини, групою штрихiв створюється пляма. Пляма, в бiльшостi випадкiв, – рiвно зафарбована чорна площина рiзноманiтного розмiру та форми є засобом вираження матерiальностi предметного свiту. Інодi нею передають затiненi частини зображення. Емоцiйного впливу в технiцi графiки добиваються за рахунок контрастностi – бiлий папiр, товщина лiнiї чи штриха, напрямок їх проведення, насиченiсть кольору. «…протиставимо легким, тонким штрихам бiльш насиченi, широкi штрихи i малюнок «заговорить», або, як кажуть художники, «зазвучить». [3, с. 6] Графiку дiлять на такi види: станкову (станковий малюнок, естамп), книжкову i журнально-газетну, прикладну (грамоти, дипломи, етикетки, афiшi та iн.), плакатну.
У шкiльному гуртку учнi малюють олiвцем, ознайомлюються з технiкою гравюри, так званим «видряпуванням», з гравюрою по аплiкацiї, з монотипiєю (друк з скла). Роботи виконуються з натури, по пам'ятi, на рiзнi теми.
Гурток скульптури
та гурток декоративно-прикладного мистецтва.
Скульптура
належить до просторово-статичних мистецтв. Особливiстю цього виду мистецтва є його трьохмiрнiсть. Основним об’єктом зображення виступає людина. Як i iншi види мистецтва, скульптура характеризується притаманними лише їй засобами виразностi. Перш за все – це силует, оскiльки в бiльшостi випадкiв її твори «вписанi» у навколишнє середовище. По-друге – рiзноманiтнiсть та краса матерiалу, його обробка. В залежностi вiд того, в якому матерiалi виконана скульптура ми сприймаємо динамiчнiсть чи статику композицiї, виразнiсть силуету, цiльнiсть ансамблю, тобто його поєднання з навколишнiм. Наступним засобом впливу на глядача можна назвати таку особливiсть скульптурної форми як пластику – гармонiчне та ритмiчне поєднання об’ємних форм, площин, лiнiй, кольору, пропорцiй, а також виразнiсть передачi зображення. Скульптура здатна вiдобразити i передати думку, почуття, стан та настрiй. На жаль душевнi порухи залишаються у цьому видi мистецтва за межами його можливостей – «…не передаючи поруху душi, скульптура передає уявлення про iдеал людини, не просто вiдображає конкретний образ людей, але i в формi пластичних образiв утверджує iдеал, вчить iдеалу, розкриває людську гiднiсть народу, передає духовний стан цiлої епохи». [2, с. 141] Завдяки такiй особливостi ми отримуємо знання про еталони краси, значимi подiї у життi суспiльства.
Декоративно-ужиткове мистецтво
– синтез скульптури, живопису та графiки. Напевне, бiльше нiж iншi види мистецтва воно задовольняє духовнi запити людей, одночасно створюючи художньо-утилiтарнi речi. Особливiсть що вирiзняє його з помiж iнших видiв мистецтв є стилiстичнiсть. У творах декоративно-ужиткового мистецтва не iснує прямої подiбностi з дiйснiстю, хоча основою зображення є реальнi предмети чи їх форми. Ще одна особливiсть – це бiфункцiйнiсть даного виду мистецтва. Лише у творах декоративно-ужиткового мистецтва поєднується утилiтарнi та естетичнi функцiї. Художня якiсть визначається призначенням яку виконує рiч: гармонiйне поєднання матерiалу, форми, конструкцiї, спiввiдношення частин та цiлого, характер та мiра декорування. Утилiтарна – можливiстю використання її у побутi. Простi та доступнi твори декоративно-ужиткового мистецтва, яскравi за формою та кольором, виразнi, завдяки чому виникає естетична взаємодiя, тiсний зв’язок зi свiтом прекрасного та духовною пам’яттю свого народу. На сьогоднi декоративно-прикладне мистецтво є найбiльш поширеним. Причина цього в тому, що його естетично-утилiтарна властивiсть вiдповiдає потребам особистостi, завдяки йому створюється естетичне середовище, ним можна займатися як професiйно, так i для створення особистих речей чи предметiв побуту та iнтер’єру: «Декоративно-ужиткове мистецтво дає змогу кожнiй людинi iндивiдуалiзувати свiй побут, своє оточення, виявити свої естетичнi вподобання, свiй смак» [2]. Можна сказати, що у декоративно-ужитковому мистецтвi закладено гармонiю iснування людини та речей.
Розглянемо типовi плани занять гурткiв для учнiв 1–4 класiв загальноосвiтньої школи.
Гурток живопису та графiки
(Роботи дiтей 1–4 класiв представленi у додатках 1–14)
Перший рiк занять (І клас)
На гуртку завдання для малювання ускладнюються порiвняно з класними, тому що сюди приходять обдарованi та зацiкавленi дiти. Виконуються i новi завдання, яких не було на уроцi. Ширше використовуються теми, навiянi прогулянками i екскурсiями по мiсту, в лiсi, а також теми, вибранi дiтьми, малюють з натури i по пам'ятi тварин i людей, а також на теми: «Осiнь» (фарби осенi, осiнь золота i похмура, дощик йде, листопад); «Ілюстрацiя казки» («Колобок» «Лисиця заєць i пiвень», «Вовк i семеро козенят» та iн.); «Зима» (зимова казка, на ковзанцi, новорiчна ялинка та iн.); «Весна» (першi прикмети весни, льодохiд, прилiт птахiв та iн.); «Моя улюблена iграшка», «Казковi квiти», «Я допомагаю татовi i мамi», «У нас у школi свято», а iншi за вибором вчителя i учнiв.
Дiти вчаться розрiзняти особливостi станiв природи в рiзнi пори року; працюють гуашшю, аквареллю, кольоровим папером; вчаться правильно компонувати предмети на листi паперу, бачити їх характернi особливостi i передавати їх величину (бiльше – менше, вище – нижче, ширше – вужче, товстiше – тонше); розкривати характернi особливостi фiгури людини; використовувати основнi, складнi кольори i їх вiдтiнки.
вiку малюють по-пам’ятi. Тому, так зване «малювання з натури», є не що бiльше, нiж формування вмiння спостерiгати, видiляти основнi особливостi, лише згодом робити зарисовки з натури, вчитися повнiше передавати схожiсть з предметом чи явищем (форму, будову, забарвлення, схилене дерево, розкриту квiтку та iн.), яке бачать перед собою.
Шестирiчнi дiти на гуртку повиннi малювати знайомi, доступнi їм i цiкавi предмети. Спочатку це предмети простi (округлi, цилiндричної форми, овальнi), а потiм i складнiшi (поєднання двох форм: овальної i цилiндричної, округлої i конусоподiбної, кулястої та цилiндричної i т. д.). Як тiльки дитина бере в руки олiвець i пензлики, у неї необхiдно виробляти правильнi навички, щоб потiм не довелося перевчати.
Основнi заняття на першому роцi навчання на гуртку – це творчi та тематичнi роботи, якi цiкавi i кориснi першокласникам. Малювання на тему «Осiнь».
Мета заняття:
закрiпити навички i умiння, отриманi на уроках в класi, розвивати технiку роботи гуашшю; навчити уважнiше спостерiгати i зображувати все, що оточує з натури, бачити характернi особливостi осiнньої природи; сприяти розвитку в дiтей любовi до природи, виховання естетичного смаку, образного бачення.
Обладнання:
гуаш, акварель, кольоровий папiр (блакитна, сiра, рожева, жовта), бiлий папiр, пензлики, банки з водою, палiтра; репродукцiї картин художникiв («Золота осiнь» та iн.); зразки дитячих робiт з методичного фонду; грамзапис (наприклад, П. І. Чайковський «Пори року»).
Хiд заняття
вiдтiнкiв кольору листя, на блакитне небо i на забарвлення предметiв в сонячний осiннiй день або на сiре небо похмурого дня, на небо вранцi i при заходi сонця, на траву, що пожовкла. Гурткiвцi розглядають дерева, порiвнюють одну породу з iншою, молоде дерево iз старим i роблять зарисовки.
На заняттi вони згадують побачене на екскурсiї – чим вiдрiзняється дуб вiд берези i iнших дерев, якого кольору небо, земля та iншi предмети. Вчитель пропонує зобразити будь-який стан осенi (золоту осiнь з блакитним небом i бiлими хмарами, похмуру осiнь з сiрим небом i темними хмарами, дощик, листопад). Папiр для малювання береться бiлий, блакитний, сiрий.
Спочатку малюють лiнiю горизонту, покривають гуашшю мiсце для землi i трави та припиняють роботу. Час, необхiдний для висихання фарби, накладеної на лист кольорового паперу, можна використовувати для показу прийомiв роботи гуашшю, пояснення, як малювати вiдразу пензликом, без малюнка олiвцем стовбур вiд низу до верху, гiлки дерева вiд стовбура. Листя зображується узагальнено жовтою, зеленою, червоною гуашшю.
Для малювання похмурої осенi використовують сiрий папiр i гуаш або бiлий папiр i акварель. На жовтому i рожевому паперi малюють небо при сходi i заходi сонця.
При зображеннi листопаду звертають увагу на опале листя, яке утворює яскравий, чарiвний, кольоровий килим, i на листя, яке кружляє в повiтрi.
В ходi цього заняття дiти розглядають репродукцiї картин художникiв («Золота осiнь» І. Левiтана, «Золота осiнь» B. Остроухова та iн.), увага дiтей звертається на те, якi вiдчуття викликає та або iнша картина.
Зображення фiгури людини
ознайомити з головними частинами i пропорцiями людського тiла; пiдготувати дiтей до виконання тематичних робiт, в яких потрiбно зображувати людину.
Обладнання:
папiр бiлий, смужки з кольорового паперу, акварель, пензлики, банки з водою, палiтри; таблиця поетапної роботи (зроблена вчителем); малюнки художникiв.
Хiд заняття
Починається заняття iз спостереження живої натури. Хлопчик i дiвчинка стоять бiля дошки, а вчитель показує пропорцiї їх фiгур. Потiм розглядаються малюнки художникiв i гурткiвцiв з методичного фонду, а також таблиця послiдовного зображення людини. Малювання хлопчика i дiвчинки проходить в такiй послiдовностi:
1) на листi паперу, розташованому горизонтально, проводять посерединi вертикальну лiнiю. На кожнiй половинi листа паперу проводять ще вертикальну лiнiю, яка служить вiссю для побудови фiгури людини (хлопчика або дiвчинки);
2) на вертикальних осях олiвцем намiчають верх i низ фiгури, вiдокремлюють горизонтальною лiнiєю тулуб вiд нiг (лiнiя проходить посерединi i дiлить вiдрiзок навпiл);
3) верхнiй вiдрiзок дiлиться на три рiвнi частини;
4) пензликом, без олiвцевого контуру, малюється тулуб людини в одязi (для хлопчика – форма прямокутника, для дiвчинки – трапецiя);
5) пензликом, без олiвцевого контуру, малюються руки i ноги, голова i шия за величиною приблизно в одну третю частину верхнього вiдрiзка;
Малюючи в такiй послiдовностi, не треба робити зайвих рухiв. У роботi зберiгається принцип вiд загального до часткового, а потiм вiд часткового до загального.
Малювати людину в русi зручнiше на кольорових смужках з картону (десять штук розмiром 20x5 мм кожна i овал 15x10). На них дiти складають будь-якi рухи людини, малюють каркас, а потiм зображують одягнену фiгуру.
На гурткових заняттях дiти позують один одному, але малюють людину в русi по пам'ятi пензликом без олiвця, намiтивши тiльки каркас фiгури.
Малювання на тему «Весна»
Мета заняття:
навчити спостерiгати, бачити характернi особливостi ранньої i пiзньої весни, красу весняної природи та передавати свої спостереження в малюнку.
Обладнання:
кольоровий папiр (свiтло-сiрий або блакитний), гуаш, акварель, олiвцi, пензлики, банки з водою, палiтри; репродукцiї картин художникiв i музичнi твори (наприклад, П. Чайковський. «Пори року»); малюнки дiтей з методичного фонду.
Хiд заняття
Заняття проводиться пiсля екскурсiї на природу i зарисовок з натури.
Починається воно з бесiди, показу репродукцiй з картин художникiв i малюнкiв дiтей. Гурткiвцi розповiдають про ознаки ранньої i пiзньої весни, про красу цiєї пори року i називають сюжети, якi вони хотiли б зобразити.
Так, наприклад, для ранньої весни характерний льодохiд. На кольоровому сiрому паперi бiлою гуашшю малюють трiснутий лiд на рiчцi, залишки снiгу на землi i на дахах будинкiв.
Зображуються дiти, що пускають кораблики по водi, дерева з грачиними гнiздами. Аналiзуються репродукцiї картин про весну. Пiд час демонстрацiї репродукцiй звучать фрагменти з «Пори року» П. Чайковського.
«Казковi квiти». Малювання за уявленням
Мета заняття:
розвинути творчi здiбностi, фантазiю; удосконалювати технiку роботи аквареллю (вливання одного кольору в iнший).
Обладнання:
папiр бiлий, акварель, пензлики, банки з водою; малюнки учнiв з методичного фонду; репродукцiї робiт художникiв iз зображенням казкових квiтiв.
На початку заняття показуються малюнки дiтей з методичного фонду i репродукцiї робiт художникiв. Гурткiвцi на окремих листах паперу виконують тренувальнi вправи на перехiд одного кольору в iншiй, а потiм намiчають олiвцем малюнки казкових квiтiв i виконують роботи аквареллю, використовуючи прийом переходу одного кольору в iнший.
Мета заняття:
Обладнання:
папiр, акварель, гуаш, пензлi, банки з водою; репродукцiї з картин, присвячених темi працi; малюнки дiтей з методичного фонду.
Хiд заняття
На початку заняття гурткiвцi розповiдають про те, як вони допомагають батькам. Проводиться коротка бесiда про любов i пошану до працi дорослих. Показуються репродукцiї з картин художникiв i малюнки дiтей з методичного фонду на цю тему.
Гурткiвцi малюють (позуючи один одному), як вони допомагають батькам мити посуд, прибирати кiмнату.
На початку робляться короткочаснi зарисовки з натури i по пам'ятi, створюються композицiї на листi паперу олiвцем, а потiм роботи виконуються в кольорi аквареллю або гуашшю.
У IIкласi на заняттях гуртка графiки i живопису в основному виконуються роботи, навiянi прогулянками i екскурсiями, а також за задумом дiтей.
Гурткiвцi вчаться передавати не тiльки смисловий зв'язок мiж об'єктами, але i елементарно зображувати в тематичних малюнках простiр, пропорцiї i основний колiр предметiв. Глибше розвиваються творчi здiбностi, фантазiя, образне мислення, естетичнi вiдчуття.
Другокласники малюють по пам'ятi, з натури.
Малювання на тему «Осiнь в саду, в лiсi, в парку»
дерев, машин, людини.
папiр бiлий, акварель, олiвцi, пензлики, банки з водою, палiтри; смужки i овал з картону для зображення людини; репродукцiї з картин художникiв; малюнки дiтей.
Дiти згадують, що осiнь може бути теплою, сонячною (рiзнокольорове листя на деревах i чагарниках, пожовкла трава, високе блакитне небо, прозоре повiтря) i дощовою, похмурою (з дощем i калюжами, з вiтром, деревами без листя). Продовжується знайомство з художниками, чиї твори присвяченi осенi. Потiм дiти приступають до малювання.
На вiдмiну вiд І класу робота виконується аквареллю. Особливо заохочується самостiйнiсть задуму.
У цьому завданнi гурткiвцi вiдображають свої враження вiд побаченого, проявляючи самостiйнiсть у виборi епiзоду, композицiйного i кольорового рiшення. Розглядаються репродукцiї з картин художникiв, звучить пiсня «Що нам осiнь принесла».
Гурткiвцiв знайомлять з поняттям малювання предметiв в просторi. Для цього вчитель вивiшує на дошцi великий лист паперу або картону, де позначена лiнiя горизонту i зображено небо. На його столi лежать три малюнки осiннього дерева рiзного розмiру, вирiзанi з картону. До дошки пiдходить хто-небудь з учнiв, бере цi малюнки i прикрiплює.
Прикрiпляються дерева так, щоб одне з них здавалося ближчим до глядача, а iнше – дальшим. Дитина сама розставляє дерева за порядком їх вiддалення, причому одне з них повинно заступати iнше. Гурткiвцi уважно спостерiгають за роботою товариша i вносять вiдповiднi поправки.
Виконавши цю роботу, вони переконуються, що основи найближчих дерев далi вiд лiнiї горизонту i розмiр дерева бiльший i, навпаки, чим ближче дерево до горизонту, тим воно менше.
Малювання на тему «Зима»
Мета заняття:
закрiпити умiння i навики в малюваннi зимового пейзажу i людини; навчити передавати простiр шляхом зображення ближнiх i дальнiх предметiв; розвивати творчi здiбностi.
Обладнання: фонду.
Хiд заняття
Робота виконується пiсля зимових канiкул, коли дiти повнi вражень.
На кольоровому паперi (сiрому або синьому) бiлою гуашшю зображується снiг, а кольоровою – все iнше. Спочатку проводиться бесiда про зимовi види спорту i iгри (катання на санках з гiр, на лижах та iн.). Потiм дiти розглядають репродукцiї з картин художникiв, демонструється таблиця, на якiй зображенi ближнi предмети (нижче) i вiддаленi (вище на площинi листа).
Як i в І класi, дiти компонують геометричнi фiгурки-аплiкацiї на листах бiлого паперу, обводять вдалi композицiйнi рiшення олiвцем i малюють в геометричних фiгурах людей, дерева i т. д.
Потiм олiвцем малюнок виправляється, стираються контури геометричних фiгур i робота продовжується в кольорi. На вiдмiну вiд І класу учнi малюють пейзаж i людину з урахуванням перспективи.
Третiй рiк занять (III клас)
У III класi виконуються програмнi завдання, а також роботи, навiянi прогулянками i екскурсiями; роботи за власним задумом дiтей. Дiти органiзовуються за спiльнiстю iнтересiв.
Третьокласники точнiше передають в малюнках пропорцiї, конструктивну будову, форму i колiр предметiв, що зображуються, вчаться малювати з натури не тiльки окремi предмети, але i натюрморти. Вони вiдчувають красу гармонiйного поєднання квiтiв в забарвленнi предметiв, застосовують прийоми «переходу кольору в колiр» i «злиття кольорiв». Виконують тривалi малюнки i короткочаснi накиди з натури, по пам'ятi, за уявленням i на рiзнi теми.
з натури i по пам'ятi технiку, що працює в мiстi i сiльськiй мiсцевостi (вантажiвка, автобус, трактор, екскаватор та iн.), натюрморти з овочiв, квiтiв, фруктiв, з предметiв побуту, з виробiв художнiх промислiв.
Гурткiвцi знайомляться також з технiкою гравюри i друком з аплiкацiї.
Зображення фiгури людини з натури
учити малювати людину з натури; закрiплювати знання i умiння, отриманi в попереднiх класах.
папiр бiлий, олiвцi, акварель, фломастери, пiр'я, туш, пензлi, банки з водою; таблиця поетапної роботи.
На вiдмiну вiд І i II класiв в III класi дiти позують тривалiший час – по 7 – 8 хв. кожен. Натурщики – це гурткiвцi, що вмiють малювати швидко i добре, тому їх позування не позначається на якостi роботи. Всi три натурщики приймають одну позу. Спочатку людина зображується iз спини (щоб гурткiвцi малювали не окремi деталi – нiс, очi, рот i т. д., а загальну побудову фiгури).
На одному листi роблять двi зарисовки: одну з натури, а iншу по пам'ятi. Натурщик стоїть на спецiальнiй пiдставцi бiля класної дошки.
Малюють дiти фарбами, а також фломастером i пером в такiй же послiдовностi, як в І i II класах. При малюваннi людини гурткiвцi спираються на умiння i навички, отриманi ранiше, розвивають їх i застосовують в творчих малюнках (наприклад, «Будинок, в якому я живу, i будинок, в якому я вчуся», в iлюстративному малюваннi та iн.).
Такий порядок малювання людини може виявитися доступним i цiкавим всiм гурткiвцям.
Малювання на тему «Будинок, в якому я живу, i будинок, в якому я вчуся»
сприяти вихованню шанобливого ставлення до своєї сiм'ї, школи i шкiльних товаришiв; закрiпити умiння i навики в малюваннi людини i тварин; розвивати композицiйнi i творчi здiбностi учнiв.
Обладнання:
Хiд заняття
До цього заняття гурткiвцi спостерiгають за працею дорослих, згадують про свою домашню роботу i шкiльнi заняття. Вони малюють, як допомагають старшим пiдтримувати чистоту i порядок в квартирi, як пiклуються про бабусь i дiдусiв, молодших братикiв i сестричок, як доглядають за домашнiми тваринами i кiмнатними рослинами; малюють школу, свою вчительку, заняття малюванням, спiвами, рiзнi iгри. Кожен вибирає будь-який сюжет i по-своєму його компонує. Пiд час заняття дiти можуть позувати один одному.
Малювання з натури i по пам'ятi натюрморту з овочiв, квiтiв, фруктiв, з предметiв побуту, з виробiв художнiх промислiв, з тiл геометричної i комбiнованої форм
Мета заняття:
розширити знання дiтей про натюрморт; закрiпити умiння i навички в передачi просторового розташування групи предметiв, у визначеннi пропорцiй, кольорiв; навчити передавати об'єм предметiв олiвцем i аквареллю. Обладнання:
папiр, акварель, пензлi, банки з водою, палiтри, олiвцi; овочi, квiти, фрукти; предмети побуту (банка, глек, ваза, кiвш та iн.); вироби художнiх промислiв; репродукцiї картин художникiв; малюнки учнiв з методичного фонду; таблиця поетапної роботи над натюрмортом.
Хiд заняття
Гурткiвцi малюють натюрморти з плодiв i овочiв; з кухля i яблука; з куба та iграшкової пiрамiдки форми конуса; глечики, хлiб та ложки i т. д.
Натюрморти ставляться через одну парту (якщо предмети невеликого розмiру). З великих предметiв складаються 2–3 групи. Вони розташовуються на вчительському столi або на спецiальних пiдставках з дощок нижче рiвня очей учнiв. Предмети в натюрмортi можна пiдiбрати за тематикою, наприклад «Осiннiй урожай», «Снiданок», «Спорт», «Іграшки», «Народнi промисли» та iн.
Гурткiвцi повиннi точно передавати взаємне розташування предметiв в просторi (що ближче, що далi i наскiльки), взаємнi пропорцiї (що бiльше, що менше i наскiльки), тоновi спiввiдношення (що темнiше, що свiтлiше i наскiльки) та кольоровi.
Починається малюнок з пошуку композицiї. Потрiбно гармонiйно розмiстити на листi предмети i визначити загальну величину зображення. Далi намiтити спiввiдношення предметiв за величиною, визначити пропорцiї i основну форму кожного з предметiв.
заступає яблуко. На першому етапi робота ведеться олiвцем (побудова натюрморту), на другому етапi – кольором (монохромною або кольоровою аквареллю). Цей натюрморт виконується на одному заняттi (45–60 хв.).
Порядок роботи в кольорi над натюрмортом такий:
всю поверхню (окрiм полиску);
4) замальовують пiвтони i тiнi на поверхнi яблука слабким розчином поверх першого шару; межi барвистого шару злегка розмивають чистою водою, щоб вийшли плавнi переходи;
5) пiдбирають вiдповiдний тон фарби i заливають дiлянку тiнi i пiвтону на кухлi;
Об'єкти натурної постановки готують заздалегiдь, пiдбирають композицiйно за забарвленням i величиною (у тому числi i драпiровку), щоб на заняттi встановити натуру за найменший промiжок часу. На цьому заняттi вчитель пояснює порядок роботи над натурою олiвцем, говорить про композицiйну побудову, про роботу аквареллю. Можна використовувати таблицю, що зображує композицiйне розмiщення малюнка на листi паперу, поступовий хiд побудови лiнiйного малюнка i роботу аквареллю.
Друга прокладка повинна лiпити форму предметiв, пов'язуючи їх кольоровi спiввiдношення з фоном i з тiєю площиною, на якiй вони поставленi. Третя, завершальна, прокладка об'єднує всi тональнi спiввiдношення накладанням пiвтонiв, посиленням власних i падаючих тiней, виявляє об'єм предметiв i дає їх характеристику по малюнку, який зображений на них i за рiзними матерiалами.
У роботi з акварельними фарбами можна використовувати i iнший спосiб – роботу по сирому, зливанням одного кольору в iнший. В кiнцi заняття – перегляд закiнчених робiт разом з дiтьми. Вони самi вiдзначають якiсть i недолiки своїх малюнкiв.
Четвертий рiк заняття (IV клас)
У IV класi виконуються програмнi завдання, рекомендованi для позакласної роботи, малюнки, навiянi прогулянками i екскурсiями, за власним задумом. Дiти малюють з натури i по пам'ятi окремi предмети i натюрморти, iлюструють лiтературнi i музичнi твори.
Четвертокласники бiльш глибоко вивчають закони перспективи i кольорознавства, продовжують ознайомлення з монотипiєю (друком на склi).
Мета роботи – розвиток у дiтей творчих здiбностей, фантазiї, образного мислення i естетичних вiдчуттiв.
Гурткiвцi виконують наступнi завдання: пейзаж за власними спостереженнями («Перший снiг» та iн.), за уявою («Казкова квiтка»); малюють з натури окремi предмети комбiнованої форми, фiгуру людини; iлюструють лiтературнi та музичнi твори i т. д.
Малювання на тему «Перший снiг»
Мета заняття:
учити спостерiгати i передавати змiни в природi; закрiпити умiння i навики в зображеннi пейзажу i людини.
Обладнання:
кольоровий папiр, сiрий, олiвцi, гуаш бiла i кольорова, пензлi, банки з водою; репродукцiї картин художникiв; малюнки дiтей з методичного фонду.
Хiд заняття
Гурткiвцi зображують предмети в перспективi (розташованi ближче до нижнього краю листа паперу – бiльшi).
Зобразивши в кольорi предмети, дiти бiлою гуашшю покривають землю, малюють кольоровi тiнi. Для цього набирають бiлу гуаш на кисть (краще щетинну) i за допомогою пальцiв лiвої руки роблять бризки на небi – виходить падаючий снiг. Спосiб цей дуже рацiональний, вiн дає можливiсть зробити дрiбнi крапки падаючого снiгу.
На другому заняттi з кращих малюнкiв на цю тему створюється колективне панно.
закрiпити умiння i навички в зображеннi людини; вчити робити з натури короткочаснi зарисовки людини в русi i використовувати їх в тематичному малюваннi; показати рiзницю мiж пропорцiями дитини i дорослої людини.
Обладнання:
папiр бiлий, олiвцi, акварель, пензлi, банки з водою, палiтри; скелет людини (з кабiнету бiологiї); таблиця iз зображенням людини; малюнки учнiв.
На скелетi людини (i на таблицi) демонструються основнi частини i пропорцiї людської фiгури. Гурткiвцi дiзнаються, що у дорослої людини висота голови (якщо її взяти за одиницю вимiрювання) вкладається у фiгурi 7–8 разiв. Довжина нiг дорiвнює довжинi тулуба з головою. Опущена рука довша за тулуб з головою на висоту обличчя. Кисть руки приблизно дорiвнює висотi обличчя.
малюнка). Позують самi гурткiвцi. Малюнки використовуються потiм в тематичному малюваннi.
Малювання з натури натюрморту
Мета заняття:
Обладнання:
папiр бiлий, олiвцi, акварель, пензлi, банки з водою, папiр крейдяний, туш; глек, ложка i яблуко; глечик, ложка i хлiб; м'яч, ракетка та iншi спортивнi предмети; предмети декоративного мистецтва; репродукцiї робiт художникiв.
Хiд заняття
Предмети виставляються заздалегiдь. На заняттi за допомогою дiтей вчитель на дошцi може показати порядок малювання. Дiти працюють олiвцем, а потiм аквареллю в такому ж порядку, як i при зображеннi предметiв комбiнованої форми.
Пiсля виконання завдання проводиться аналiз виконаних робiт. Варто звернути увагу на передачу об'єму, форми, характеру предметiв на малюнку i в кольорi.
Учнi виконують 2 – 3 натюрморти з натури. На кожен натюрморт вiдводиться по 2 години.
Розробки заняття на тему: «Ілюстрування лiтературних i музичних творiв»
Гурток декоративно-прикладного мистецтва
(Роботи дiтей представленi у додатках 15–18).
Мистецтво декоративного оформлення є одним з наймасовiших видiв художньої творчостi. Естетичний i емоцiйно-виразний початок є важливою особливiстю декоративно-оздоблювальної роботи. Ця робота формує смак, розвиває вiдчуття прекрасного, творчу iнiцiативу.
картин (батiк, мозаїка).
На заняттях гуртка дiти бiльш глибоко вивчають декоративне мистецтво нашої країни, усвiдомлюють особливостi нацiонального мистецтва, розширюють та удосконалюють навички i умiння, отриманi на класних заняттях з декоративного малювання.
Все це робиться за завданням керiвника гуртка i за власним задумом дiтей. Робота, виконана своїми руками, – величезна радiсть для них. Це допомагає пiдтримувати емоцiйний настрiй в колективi, iнтерес до занять.
Для успiшнiшої роботи створюються два роздiльнi гуртки – для І–II класiв i для III–IV класiв. Молодшим допомагають старшi учнi.
Перший рiк занять (І–II класи)
Дiти І–II класiв пiсля проведеної екскурсiї, де вони малювали i збирали осiннє листя i гiлки, створюють колективно осiннiй декоративний букет у вазi; виконують композицiю «Пташка на гiлцi».
Вони розписують готовi силуети чайника, чашки, блюдця з кольорового i бiлого паперу; прикрашають клас до свят; виготовляють значки; розписують декоративний пiднос за народними мотивами; роблять новорiчнi iграшки; вирiзують з кольорового паперу силуети овочiв i фруктiв та складають декоративне панно; виготовляють карнавальнi головнi убори (шапочки, капелюхи, ковпаки), виконують iншi декоративно-оформлювальнi роботи за завданням вчителя i за власним задумом.
Мета заняття:
ознайомити з рiзними видами орнаментiв декоративної роботи художникiв; розписати готовi силуети чайника, чашки, блюдця геометричним або рослинним орнаментом.
папiр, олiвцi, гуаш, акварель, пензлики, банки з водою; готовi силуети чайника, чашки, блюдця з бiлого паперу; чайники, чашки, блюдця з фарфору, прикрашенi геометричним або рослинним узором; малюнки дiтей з методичного фонду.
Дiти отримують готовi форми з бiлого паперу (силуети чайника, чашки, блюдця). Вони розглядають чайники, чашки i блюдця з фарфору, прикрашенi геометричним i рослинним узором (або зображення цих предметiв).
На дошцi або на таблицi демонструється послiдовне чергування елементiв узору i порядок виконання роботи. Гурткiвцi проводять спочатку тренувальнi вправи на окремих листах паперу, а потiм розписують готовi форми аквареллю або гуашшю.
Ескiз килимка
розвивати фантазiю i декоративнi здiбностi дiтей; ознайомити з технiкою паперової мозаїки i колажу; добитися гармонiйного поєднання основних i додаткових квiтiв.
блакитний тонований папiр, олiвцi, гуаш, пензлики, банки з водою, палiтри, ножицi, клей, латочки тканини; зразки народного декоративного мистецтва (килимки) або їх зображення; iграшка ведмедя; малюнки учнiв на цю тему.
Хiд заняття
Вчитель показує зразки народного декоративного мистецтва, а також роботи учнiв з методичного фонду на цю тему i аналiзує їх разом з дiтьми.
килимка зображають сюжет, наприклад, з казки «Три ведмедi».
Це завдання виконується в технiцi паперової мозаїки i колажу.
скла), природних кольорових каменiв поверх обпаленої глини. Зображення складаються з шматочкiв таких матерiалiв, що добре прилягають один до одного i закрiплених на цементi або спецiальнiй масi. Мозаїка використовується для прикраси частин будiвель, i зокрема стiн, арок та iн. Дiти вчаться iмiтувати мозаїку бiсером, iншими природними матерiалами. Дуже цiкавою для них виготовлення прикрас з бiсеру.
Другий рiк занять (III–IV класи)
Дiти III i IV класiв виконують складнiшу декоративно-оформлювальну роботу.
Починають вони з аплiкацiй з опалого листя на кольоровому фонi на теми «Ociння казка», «Свято осенi». До новорiчного свята дiти майструють ялинковi iграшки, виконують ескiзи карнавальних костюмiв, декорацiї для театру, рiзнi плакати, виготовляють вiтальнi листiвки вчителям, батькам, своїм товаришам. Продовжується знайомство з аплiкацiєю, мозаїкою, вiтражем, ознайомлюються з мистецтвом розпису тканин, виконують бiльш складнi вироби iз бiсеру, вводиться вишивка бiсером.
Гурток скульптури
(Роботи дiтей поданi у додатках 19–20).
Заняття скульптурою також мають велике значення в естетичному вихованнi учнiв, вони розвивають художнiй смак, творчi здiбностi, iнтерес до мистецтва, виховують трудовi умiння i навички. Цi заняття розвивають в дитинi розумiння об'єму i тривимiрного простору, умiння його творчо органiзувати, полегшують перехiд до передачi об'єму i простору в графiчнiй формi, в малюнку.
Дiти лiплять з натури, по пам'ятi i з уяви, виконують творчi, композицiйнi завдання, займаються малюнком, декоративним лiпленням, вивчають витвори мистецтва, вiдвiдують музеї, майстернi скульпторiв.
Перший рiк занять (І клас)
Вже на першому роцi занять учнi лiплять з натури. Лiплення з натури – нелегка робота для дiтей шестирiчного вiку, але необхiдна.
Як пише Боголюбов, лiплення з натури дозволяє усвiдомлено опановувати навичками лiплення, розвиває окомiр, вчить сприймати пластичнi властивостi предметiв в цiлому, розрiзняти форми декiлькох предметiв за їх величиною i пластичними властивостями (морква – конус, кавун – куля i т. п.). З першого року навчання дiтям пояснюють специфiку скульптурного зображення i орiєнтують на лiплення витягуванням з цiлого шматка глини або пластилiну. Таке лiплення зосереджує увагу на центральнiй масi предметiв, що зображуються, i дозволяє точнiше передавати деталi.
На першому заняттi дiти лiплять на вiльну тему, а надалi на теми, запропонованi вчителем.
Виконуються такi завдання: лiплення за задумом, лiплення з натури листя, овочiв, фруктiв, грибiв, лiплення птахiв i риб з натури i по пам'ятi, декоративне зображення риб i птахiв за уявленням i їх розпис, лiплення казкових героїв за уявленням, виготовлення виробiв з пап'є-маше, скульптура з снiгу, з тiста та iн.
На першому заняттi учнi отримують короткi вiдомостi про скульптуру, матерiали, iнструменти та iнвентар для занять.
Проводиться бесiда про скульптуру як вид образотворчого мистецтва. Слово «скульптура» означає «вирiзую», «висiкаю». Скульптуру лiплять з глини, висiкають з каменя та iнших матерiалiв, вирiзують з дерева, кiстки i вiдливають з гiпсу та металу.
Скульптура буває кругла
i рельєфна.
Кругла скульптура тривимiрна, вона має ширину, висоту i товщину. Вона обробляється з усiх бокiв. Рельєфна скульптура є опуклим або поглибленим зображенням на площинi. Вона пiдроздiляється на два види: барельєф
i горельєф.
На Дiтям можна показати також розетку i завиток (рельєфний орнамент) з гiпсу та iншi моделi, наявнi в класi.
Для скульптури використовують жирну глину рiзних кольорiв: жовто-зелену, сiро-зелену, сiру, синювату, жовту, сiро-жовту, сiро-бiлу, срiблясту. Глину пiдсушують. Суху глину розбивають на дрiбнi шматки i просiвають через сито, а потiм висипають в ящик, заливають водою i розмiшують дерев'яною лопатою до утворення густої консистенцiї. Через три днi глина готова для роботи. Глину накривають мокрою ганчiркою, щоб вона не висихала.
Лiпити треба руками. Пальцями можна надати глинi будь-якої форми. Для лiплення дрiбних деталей застосовуються стеки – палички особливої форми i рiзної довжини. Окрiм цього, потрiбно мати скульптурнi верстати, столи, дерев'янi дошки, мольберт для лiплення рельєфу.
Другий рiк занять (II клас)
На другому роцi гурткової роботи вiдбувається подальше розширення набутих умiнь i навичок, ставиться цiль на розвиток уяви, творчостi, вiдчуття краси. Гурткiвцi бiльш глибоко вивчають декоративно-прикладне мистецтво, роблять ескiз-малюнок на паперi, а потiм лiплять.
Виконуються приблизно такi завдання: лiплення з натури листя складнiшої форми (кленових, дубових), яблука в блюдцi; лiплення ведмедя, зайця, лисицi та iн. звiрiв з натури i по пам'ятi; створення макету-композицiї «В зоопарку»; лiплення коня за уявленням; лiплення людини по пам'ятi; виконання композицiї «Вершник на конi»; лiплення iграшки-свистка у виглядi казкового птаха або звiра та iн.
Третiй рiк занять (III клас)
(натюрморт); композицiя пряника (рельєф); лiплення глечика з натури; лiплення домашнiх тварин i птахiв з натури; лiплення карнавальних масок, головок для персонажiв лялькового театру i їх виготовлення; лiплення матрьошок i їх розпис; лiплення росiйської красунi (на тему народної iграшки); лiплення сюжетної казкової композицiї та iн.
Четвертий рiк занять (IV клас)
На четвертому роцi навчання ще бiльше пiдвищуються вимоги до гурткiвцiв. Вони повиннi точнiше передавати характернi особливостi предметiв, звички тварин. У цьому вiцi учнi бiльше малюють з натури, зображають людей i тварин в русi, але менше виконують робiт на казковi мотиви, а частiше на такi теми, як спорт, гра, праця, сiм'я, школа, тобто бiльше зображується реальне життя. Виконуються на заняттях гуртка приблизно такi завдання: лiплення посудин у формi казкового птаха або тварини; лiплення фiгури людини в русi; лiплення фiгур з снiгу; лiплення на теми лiтературних творiв; лiплення натюрморту з предметiв побуту з натури i по пам'ятi та iн.
1. Боголюбов Н. С. Скульптура на занятиях в школьном кружке. – М., 1986 – С. 40–41.
2. Ванслов В. Всестороннее развитие личности и виды искусства. М.: Сов. художник, 1966. – 230 с.
3. Василенко В. О. Цiннiсть i оцiнка. – К.: Наукова думка, 1964. – 160 с
4. Ватагин В. А. Воспоминания: Записки анималиста: Статьи. – М, 1980. – С. 152.
5. Выготский Л. С. Воображение и творчество в детском возрасте. - М.: Просвещение, 1967.
6. Горобець Н. Щоб зазвучали струни дитячої душi. Естетичне виховання. // Рiдна школа, 1997. – №12. – С 20–22.
Просвещение, 1986.
8. Давидов А. И. Знай, люби, береги. – К.: Веселка, 1989. – 224 с.
11. Ермаш Г. Л. Творческая природа искусства. – М.: Искусство, 1997. – 320 с.
12. Концепцiя художньо-естетичного виховання учнiв у загальноосвiтнiх навчальних закладах // Збiрник документiв, що регламентують роботу закладiв освiти України. – Кiровоград 2004. – С. 134–140.
14. Круглик С. Формування творчих здiбностей школярiв на заняттях
образотворчого мистецтва // Свiтло. – 2003. – №1. -С.? 2–74.
| 
