Сумський державний педагогiчний унiверситет
iм. А. С. Макаренка
Реферат
"Громадянська осв
"
Пiдготувала:
ФППП
Рагозiна В. О.
Суми-2010
План
1. Пiдходи та принципи виховання громадянина
Досягнення цiлей громадянського виховання вимагає дотримання наукового пiдходу до органiзацiї цього процесу, тобто врахування об’єктивних закономiрностей його перебiгу, взаємодiї системи чинникiв, що його детермiнують (рацiональнiсть, об’єктивнiсть, наукова картина свiту).
даного суспiльства загалом i кожного з його членiв зокрема. Конкретно-iсторичний пiдхiд допомагає збагнути й сформулювати специфiчнi, найбiльш актуальнi на даному етапi розвитку українського суспiльства завдання громадянського виховання, а саме:
формування у молодого поколiння почуття патрiотизму, вiдданостi Батькiвщинi й водночас вiдчуття належностi до свiтової спiльноти.
виникають i закрiплюються перш за все тi новоутворення, у "конструювання" яких iндивiдiв викладає свої почуття, власну працю, енергiю, конкретну дiю, проявляючи цiлеспрямовану активнiсть. Отже, особистiсть громадянина формується за умови його реальної включеностi у дiяльнiсть, коли апробуються, перевiряються на практицi вiдповiднi громадянськi цiнностi.
У громадянському вихованнi особливого значення набуває особистiсно-зорiєнтований пiдхiд, коли в центрi освiтньо-виховного процесу стоять iнтереси дитини, її потреби та можливостi, права окремих iндивiдiв, його суверенiтет. Лише через таку iєрархiю цiннiсних пiдходiв як людина (особистiсть) - народ (культура, iсторiя, освiта) держава (суспiльство) можна реалiзувати перспективу й демократичну модель виховання в дусi громадянськостi. При цьому спiввiдношення особистiсних i ситуативних факторiв розглядається як спiввiдношення особистiсних якостей й об’єктивних вимог дiяльностi.
Необхiдною умовою громадянського виховання виступає системний пiдхiд, який передбачає розгляд цiлiсного багаторiвневого, iєрархiчного, взаємозалежного, детермiнового вiдкритого процесу в його постiйному розвитку й саморозвитку. В умовах прогресуючої спецiалiзацiї освiти та формуваннi комунiкацiйних перешкод (бар’єрiв) мiж людьми системний пiдхiд виступає основою органiзацiї й впровадження в практику такого всеохоплюючого феномену як громадянське виховання.
Серед принципiв, дотримання яких у процесi громадянського виховання особистостi є найбiльш вагомими, слiд назвати наступнi:
Принципи гуманiзацiї та демократизацiї виховного процесу, що передбачає рiвноправнiсть, проте рiвнозобов’язанiсть учасникiв педагогiчної взаємодiї, їх взаємоповагу, переважаючу дiалогiчнiсть взаємодiї, що викликає у вихованця позитивну налаштованiсть до впливiв вихователя, вiдкритiсть до сприйняття громадських цiнностей: щиростi, доброти, справедливостi, доброзичливостi, спiвчутливостi, милосердя тощо.
Принцип самоактивностi й саморегуляцiї сприяє розвитку у вихованця суб’єктивних характеристик, формує здатнiсть до критичностi та самокритичностi, до прийняття самостiйних рiшень, що поступово виробляє громадську позицiю особистостi, почуття вiдповiдальностi за її реалiзацiю у дiях та вчинках.
Принцип системностi, згiдно з яким процес громадянського виховання зумовлюється гармонiйнiстю розвитку низки взаємопов’язаних новоутворень у структурi особистостi; фрагментарнiсть; однобокiсть, переоцiнка значення одних новоутворень i нехтування iншими, намагання виховувати дитину "по частинах" гальмує дiю психолого-педагогiчних механiзмiв, якi спрацьовують лише за умови наявностi системи певних складових.
Принцип комплектностi та мiж дисциплiнарної iнтегрованостi, який передбачає налагодженiсть у громадському вихованнi тiсної взаємодiї та об’єднання навчального й виховного процесiв, зусиль найрiзноманiтнiших iнституцiй - сiм’ї, дошкiльних закладiв, школи, громадських спiлок, дитячих, молодiжних самодiяльних угрупувань, релiгiйних органiзацiй - усiх об’єднань, що причетнi до процесу виховання та самовиховання.
Принцип наступностi та безперервностi: починаючись у дошкiльному вiцi, з перших рокiв життя дитини, громадське виховання проходить ряд етапiв, протягом яких поступово ускладнюються, урiзноманiтнюються змiст та напрями розвитку тих утворень, котрi загалом складають цiлiсну систему характеристик процесу утворень громадських чеснот особистостi. Вiн є безперервним, нескiнченним, триває протягом усього свiдомого життя людини.
Принцип культуровiдповiдностi, що в цьому контекстi передбачає органiчну єднiсть громадянського виховання з iсторiєю та культурою народу, його мовою, народними традицiями та звичаями, що забезпечує духовну єднiсть, наступнiсть та спадкоємнiсть поколiнь.
Принцип iнтеркультурностi, що передбачає iнтегрованiсть української нацiональної культури у контекст загальнодержавних, європейських i свiтових цiнностей, у загальнолюдську культуру.
2. Громадянська освiта в школi - зарубiжний досвiд
здатної вiдповiдати вимогам сучасного життя.
В той же час рух суспiльства до демократiї та гуманiзму обумовлює розвиток освiти у напрямку формування в пiдростаючого поколiння загальнолюдських цiнностей, толерантностi, активної громадянської позицiї.
з метою забезпечення отримання високого квалiфiкованого рiвня та адекватної пiдготовки для дорослого життя, забезпечення реальної безперервностi освiтнього процесу i забезпечення пiдготовки пiдростаючого поколiння до життя у демократичному суспiльствi, вiдкритому для iнших народiв свiту. (Болгарiя, Велика Британiя, Данiя, Іспанiя, Норвегiя, Росiя, Францiя та iн).
Слiд наголосити, що характерною особливiстю сучасного етапу реформування середньої освiти є уникнення важливих структурних змiн системи освiти, як це вiдбувалося ранiше. Сьогоднi основними iнструментами пiдвищення якостi та демократизацiї освiти виступають реформування змiсту освiти, систем оцiнювання та управлiння.
введення нових дисциплiн або тем до предметiв, що вже викладаються;
запровадження "ядра" знань (або базового компоненту, або iнварiантної частини).
Так, у бiльшостi зарубiжних країн, як з централiзованою, так i децентралiзованою системою освiти вiдбувається розподiл структури змiсту освiти на двi частини: на спiльне ядро, тобто обов’язкiв мiнiмум для кожного та факультативну частину (або частину за вибором).
До ядра, зазвичай входить досить велика кiлькiсть предметiв (вiд 10 (Велика Британiя) до 14 (Нiдерланди)), серед яких основними є: рiдна мова, математика, природничi науки, технологiя, iсторiя, географiя, музика, мистецтво, фiзичне виховання.
Прикладом оновлення змiсту традицiйних дисциплiн може слугувати такий предмет, як iсторiя. Виходячи з рiшення Ради Європи про запровадження так званого поняття як "європейський вимiр" в освiтi, який розумiється як "знання традицiй, культури, мови та економiчного стану iнших країн" для отримання комплексного уявлення про Європу та визначення iснування розмаїття в її рамках вiдбувається перебудова значної кiлькостi освiтнiх програм.
Тому удосконалення курсiв з iсторiї для загальноосвiтнiх шкiл європейських країн вiдбувається, значною мiрою, у напрямку представлення багатогранної картини сучасної Європи, її культурно-iсторичної спадщини з усвiдомленням мiсця нацiонального внеску в загально iсторичний процес.
Ще один напрям реформування змiсту освiти полягає у введеннi нових предметiв, що донедавна не вивчалися в школi. До таких вiдносяться "Екологiчна освiта", "Освiта про здоровий спосiб життя", "Технологiя", "Громадянська освiта", яка у широкому сенсi розумiється, як така, що нацiлена на передачу знань та формування навичок, що необхiднi громадянину для iснування в суспiльствi.
Освiта з прав людини, що спрямована на усвiдомлення учнями своїх прав та обов’язкiв, спiввiднесення з правами iнших, заохочення вiдповiдальних дiй для охорони прав усiх, розглядається як базовий компонент громадянської освiти, що слугує об’єднуючим фактором для iнших її напрямiв (економiчного, мiж культурного, тощо)
3. Громадянська освiта в практицi роботи зарубiжної школи
Так, в деяких зарубiжних країнах викладання знань та розвиток вмiнь вiдбувається через впровадження окремого предмету "Громадянознавство". Це ми бачимо на прикладi Францiї, де предмет "Громадянознавство" входить до базового комплекту. Як окремий предмет "Громадянознавство" також викладається i в початковiй школi Бельгiї (в частинi французької спiльноти (1 год. на тиждень)).
У Францiї "Громадянознавство" викладається у колежi (перший рiвень середньої школи - 4 роки навчання) та початковiй школi. Офiцiйнi французькi документи визначають громадянську пiдготовку учнiв як "абсолютно необхiдну" в середнiй школi, проте навчальним планом цiй дисциплiнi вiдводиться лише 1 год. на тиждень. Оцiнки також не ставляться i це знижує зацiкавленiсть учнiв.
Викладання громадянознавства в початковiй школi вiдповiдає рекомендацiям мiжнародних органiзацiй про те, що громадянську культуру слiд формувати з раннього дитинства.
"Громадянознавства" викладаються шляхом включенням блокiв знань з громадянознавства до iнших навчальних дисциплiн. (Велика Британiя, Данiя, Норвегiя, Нiдерланди, Фiнляндiя, тощо).
Освiта з прав людини в середнiй школi зарубiжних країн зазвичай передбачає формування знань, навичок, цiнностей та громадянської участi.
Ядро знань, як правило, включає:
основнi категорiї прав людини, права та обов’язки (iдея прав має бути пов’язана iз вiдповiдальнiстю перед iншими, перед суспiльством та людством в цiлому);
основоположнi мiжнароднi декларацiї та конвенцiї з прав людини;
"Навчання правам та обов’язкам" включена Декларацiя прав дитини з пояснення прав дитини на освiту, соцiальний захист, на вiльний розвиток, тощо.
Змiст "Громадянознавства" у Францiї зосереджено на правилах демократичного життя, полiтичних та адмiнiстративних iнститутах, мiсцi Францiї у свiтi.
Наприклад, в програму для початкової школи включенi такi теми, як: - Пiдготовчий курс (один рiк)"Основнi правила життя в суспiльствi", "Повага до себе та iнших, почуття автономiї i вiдповiдальностi", "Визнання прав iнших, рiвнiсть рас i статi, повага до особистостi", "Символи Республiки: Марiанна, прапор, Марсельєза, день 14 липня".
Елементарний курс (один рiк): "Поняття особистостi i власностi на прикладах шкiльного", "Батькiвщина, єднiсть i нацiональна iдентичнiсть", республiканськiй девiз: "Свобода, Рiвнiсть, Братерство", "Право на голосування i загальне виборче право", "Нацiональна територiя, президент, мiнiстри, депутати".
Середнiй курс (три роки): - Роль Францiї у свiтi Декларацiя прав людини i громадянина 1789 року, Загальна Декларацiя прав людини 1948 року, демократичнi iнститути Францiї, конституцiя.
В середнiй школi вивчають такi теми (наприклад, у 3-му класi колежу, де прийнята зворотна нумерацiя, тобто 4-й рiк навчання у колежi (6,5,4,3кл). Францiя, республiканська держава, мiжнародне життя, цiнностi демократiї.
В країнах, де блоки з громадянства входять до iнших навчальних предметiв, знання включаються в навчальнi програми та пiдручники.
Так, в програми та пiдручники з iсторiї включенi такi аспекти освiти прав людини, як: виникнення та розвиток демократiї, рабство, колонiалiзм, iмперiалiзм, революцiї, її iдеали та внесок, порушення прав людини в процесi вiйн, засоби масової iнформацiї.
Наприклад, в пiдручнику з iсторiї для середнiх шкiл Нiдерландiв, в роздiлi "Фашизм та нацiонал соцiалiзм Італiї та Нiмеччини" входить тема "Менталiтет (расистка доктрина)", а в роздiлi "Свiт пiсля 1945 р." - "Європейське Економiчне Спiвтовариство".
Програма з iсторiї для середньої школи Люксембургу (вiк 15 рокiв) включає тему "Середина 19-го сторiччя до теперiшнього часу", пiдтеми - європейський iмперiалiзм, росiйська революцiя, СРСР пiд керiвництвом Ленiна та Сталiна, фашизм в Італiї та Нiмеччинi, Гiтлер, холокост, мiжнароднi органiзацiї: ООН, НАТО, Європейський Союз.
В програму з iсторiї для середньої школи Велико Британiї входить тема "Заснування ООН та Загальна Декларацiя прав людини".
Канадськi програми та пiдручники з iсторiї для середньої школи, виходячи iз полiтики нацiленостi на плюралiстичне суспiльство, в першу чергу, включають тематику багато культурної спадщини.
Що стосується громадянської освiти у Норвегiї, то вона, як i в бiльшостi країн iмплементована до рiзних навчальних дисциплiн. При порiвняннi змiсту, то у Норвегiї "громадянознавство" розглядається значно ширше анiж, наприклад, у Францiї, де спостерiгається зосередженiсть на правилах демократичного життя, полiтичних та адмiнiстративних iнститутах.
У Норвегiї предмет "громадянська освiта" охоплює предметний матерiал для 1-6 класiв, який розглядається у процесi вивчення iсторiї рiдного краю, географiї, природничих наук i суспiльствознавства.
До програми внесено роздiл: народнiсть саамi, в процесi вивчення якого учнi знайомляться з культурою та iсторiєю саамського народу, у них формується почуття поваги до цiєї народностi, що проживає на територiї Норвегiї.
"наше тiло i здоров’я" (пропаганда здорового способу життя), "використання навколишнього середовища" (формування екологiчної культури), "повсякденне життя i спiвпраця серед людей" (розвиток вмiнь спiвпрацювати, здатностi до самооцiнки), "спiлкування, драма, картини й засоби iнформацiї" (розвиток творчих здiбностей).
Основнi завдання громадянської освiти у Норвегiї такi:
забезпечити учнiв рiзнобiчними знаннями про себе, сiм’ю i довкiлля; iсторiю й життя в суспiльствi, природнi ресурси i географiю;
надати iнформацiю про взаємозв’язок природи, суспiльства;
сприяти здобуттю рiзноманiтного досвiду, почуттю впевненостi у власних здiбностях;
Навички подiбнi до тих, якими оволодiвають в процесi iнших форм соцiальної освiти:
спiлкування (висловлювання думок усною та письмовою формою, обговорення та слухання);
критичне мислення (збiр та аналiз матерiалу з багатьох джерел, досягнення логiчних умовиводiв);
соцiальнi навички (спiвробiтництво, розв’язання конфлiктiв, тощо).
Цiнностi включають розвиток позитивного iмiджу iндивiду, пiдвищення самосвiдомостi, вiдкритiсть по вiдношенню до iнших, прийняття та повага вiдмiнностей.
Елемент громадської участi акцентує основну iдею громадянської освiти - застосування набутих знань та навичок для удосконалення реалiй суспiльства.
Серед методiв, що застосовуються перевага надається iнтерактивним. Вони передбачають дискусiї, вiльне висловлювання думок, захист особистих i колективних прав.
В Захiднiй Європi активно застосовуються полiтичнi iгри, наприклад, "Якщо б я був президентом протягом тижня", "Якщо б я був директором школи".
За допомогою канадських посiбникiв (для середньої школи) учнi вчаться розробляти "Кодекс школи", працюють у "Клубi правозахисникiв", засновувати "Комiтет з захисту прав жiнок та дiтей", готувати виступи з проблем прав людини та дитини на телебаченнi та ставити п’єси вiдповiдної спрямованостi.
І останнє - кожна програма громадянської освiти вiдповiдає тим вимогам суспiльства, якi останнє ставить в певний конкретний час.
| 
