Вища бiблiотечно-iнформацiйна освiта в сучаснiй Українi: формування документологiчної складової
ХАРКІВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ КУЛЬТУРИ
ДЕМЧИНА Любов Іванiвна
УДК 027. 08: 378. 147
ВИЩА БІБЛІОТЕЧНО-ІНФОРМАЦІЙНА ОСВІТА
27. 00. 03 – книгознавство, бiблiотекознавство, бiблiографознавство
Автореферат
дисертацiї на здобуття наукового ступеня кандидата наук
з соцiальних комунiкацiй
Харкiв – 2008
Дисертацiю є рукопис.
Офiцiйнi опоненти: доктор iсторичних наук, професор Слободяник Михайло Семенович, Державна академiя керiвних кадрiв культури i мистецтв, директор Інституту державного управлiння та iнформацiйної дiяльностi, завiдувач кафедри iнформацiйних систем i технологiй (м. Київ) кандидат педагогiчних наук, доцент Сiлкова Галина Василiвна, Рiвненський державний гуманiтарний унiверситет, завiдувач кафедри документальних комунiкацiй.
З дисертацiєю можна ознайомитися в бiблiотецi Харкiвської державної академiї культури за адресою: 61057, м. Харкiв-57, Бурсацький узвiз,4.
Автореферат розiсланий " 27 " жовтня 2008 р.
Вчений секретар
Актуальнiсть теми дослiдження. Успiшна реалiзацiя стратегiчних завдань реформування сучасної вищої бiблiотечно-iнформацiйної освiти (БІО) України потребує фундаменталiзацiї документологiчної складової пiдготовки кадрiв в умовах опанування бiблiотечно-iнформацiйною сферою новiтнiх iнформацiйно-комп’ютерних технологiй (ІКТ), диверсифiкацiї основних каналiв i засобiв передавання iнформацiї та знань у сучасному суспiльствi. Наразi посилюються тенденцiї iнтеграцiї та взаємодоповнення документального, iнформацiйного i когнiтивного рiвнiв соцiальної комунiкацiї. При цьому документальна складова, яка забезпечує створення, розповсюдження i використання соцiально значущої документованої iнформацiї, передавання її в часi та просторi, залишається одним iз найважливiших чинникiв успiшного функцiонування iнформацiйного суспiльства та суспiльства знань.
здатних ефективно дiяти в умовах iнформатизацiї суспiльства, забезпечуючи повне й оперативне задоволення потреб користувачiв у рiзноманiтних видах i типах документно-фiксованої iнформацiї, i сучасним станом пiдготовки бiблiотечно-iнформацiйних кадрiв, зорiєнтованої в основному на роботу з традицiйними друкованими виданнями; б) об’єктивною необхiднiстю забезпечення послiдовностi i спадкоємностi в здобуттi студентами системи знань, набуттi умiнь, навичок, професiйних i фахових компетенцiй щодо забезпечення "життєвого циклу" друкованих та електронних документiв i фрагментарнiстю сучасної документологiчної пiдготовки майбутнiх фахiвцiв, iснуючим дублюванням дисциплiн документально-комунiкацiйного циклу на освiтньо-квалiфiкацiйних рiвнях – молодший спецiалiст, бакалавр i магiстр; в) нагальною необхiднiстю створення цiлiсної системи документологiчної пiдготовки бiблiотечно-iнформацiйних кадрiв в Українi в умовах ступеневої освiти та станом наукової розробленостi означеної проблеми в сучасному бiблiотекознавствi. Нинi вiдсутнi дисертацiйнi i фундаментальнi науковi працi, якi б висвiтлювали сучаснi потреби в системному розвитку та якiсному оновленнi документологiчної складової пiдготовки бiблiотечно-iнформацiйних кадрiв України в умовах ступеневої освiти й iнформатизацiї суспiльства.
Вищезазначене дає пiдстави вважати, що опрацювання теоретичних засад документологiчної складової пiдготовки бiблiотечно-iнформацiйних кадрiв України за умов iнформатизацiї та ступеневої освiти є актуальною теоретичною i методичною проблемою, успiшне розв’язання якої має важливе соцiальне, науково-освiтнє i професiйне значення, сприятиме ефективному вирiшенню стратегiчних i тактичних завдань щодо пiдвищення якостi пiдготовки кадрiв бiблiотечно-iнформацiйного профiлю України i потребує спецiального дослiдження.
"Про бiблiотеки i бiблiотечну справу", "Про основнi засади розвитку iнформацiйного суспiльства в Українi на 2007-2015 роки", "Про вищу освiту", "Про освiту дорослих (про освiту впродовж життя)", програми дiй щодо приєднання України до Болонської угоди. Дисертацiйна робота виконана в межах наукової теми факультету бiблiотекознавства та iнформатики "Бiблiотечно-iнформацiйне забезпечення науки, виробництва, освiти i культури" (затв. вченою радою 28. 02. 2006 р., протокол № 8).
Мета дисертацiйного дослiдження – розроблення теоретичних засад формування системи документологiчної складової пiдготовки бiблiотечно-iнформацiйних кадрiв у сучаснiй Українi в умовах iнформатизацiї та ступеневої освiти.
Вiдповiдно до мети визначено такi завдання дисертацiйного дослiдження:
обґрунтувати мiждисциплiнарний характер документологiчного знання як домiнанти базового змiсту сучасної БІО в Українi;
визначити основнi методологiчнi пiдходи до дослiдження документологiчної складової пiдготовки бiблiотечно-iнформацiйних кадрiв України в умовах iнформатизацiї та ступеневої освiти;
опрацювати концептуальнi засади формування системи документологiчної складової пiдготовки кадрiв в умовах iнформатизацiї суспiльства та ступеневої БІО в Українi;
створити конкретно-дисциплiнарну модель системи документологiчної складової пiдготовки майбутнiх фахiвцiв бiблiотечно-iнформацiйного профiлю України в умовах iнформатизацiї та ступеневої освiти.
Об’єкт дослiдження – вища бiблiотечно-iнформацiйна освiта.
Методи дослiдження. Для досягнення мети й успiшного вирiшення завдань дисертацiї застосовано комплекс загальнофiлософських, загальнонаукових пiдходiв i методiв дослiдження. Загальнофiлософською основою дисертацiйного дослiдження є дiалектичний метод, який дозволив вивчити об’єкт у його розвитку; системний пiдхiд та його рiзновиди (системно-структурний, системно-функцiональний, системно-дiяльнiсний) – уможливили розглянути документологiчну складову пiдготовки бiблiотечно-iнформацiйних кадрiв в Українi як системну цiлiснiсть, що набуває змiстової та структурної єдностi в умовах електронного середовища та ступеневої освiти; соцiально-комунiкативний – для розгляду соцiальної комунiкацiї i документальної комунiкацiї як її складової – детермiнанти БІО; обґрунтування базового значення документологiчної складової пiдготовки сучасних вiтчизняних кадрiв, вивчення внутрiшнiх i зовнiшнiх зв’язкiв дисциплiн документально-комунiкацiйного циклу в умовах посилення iнтеграцiйних процесiв у системi соцiальних комунiкацiй сучасної України.
проблеми; iсторико-генетичний – для встановлення системно-iсторичних зв’язкiв i виявлення стадiй становлення та змiни основних наукових парадигм змiсту вищої БІО; порiвняльний – для виявлення загального та специфiчного в змiстi документологiчної пiдготовки студентiв ВНЗ бiблiотечно-iнформацiйного профiлю України та свiту; компетентнiсний пiдхiд i метод моделювання – для розроблення концептуальної моделi системи документологiчної складової пiдготовки бiблiотечно-iнформацiйних фахiвцiв України в умовах iнформатизацiї та ступеневої освiти, представлення її на конкретно-дисциплiнарному рiвнi; соцiологiчнi та iн.
Теоретичне пiдґрунтя дослiдження складають iдеї, теорiї, концептуальнi положення вiтчизняних i зарубiжних учених, якi дослiджували окремi аспекти вищої БІО: В. В. Загуменної, В. О. Ільганаєвої, Т.І. Кiвшар, О. П. Коршунова, С. Г. Кулешова, Н. М. Кушнаренко, О. В. Матвiєнко, М.І. Сенченка, Г. В. Сiлкової, С. В. Сищенко, В. К. Скнар, М. С. Слободяника, А. В. Соколова, А. А. Соляник, Ю. М. Столярова, Л. Я. Фiлiпової, А. С. Чачко, Г. М. Швецової-Водки, І. О. Шевченко, В. М. Шейка та iн.
Наукова новизна одержаних результатiв полягає в тому, що це перша дисертацiйна праця, в якiй обґрунтовано теоретичнi засади формування системи документологiчної складової пiдготовки бiблiотечно-iнформацiйних кадрiв України в сучасних умовах iнформатизацiї та ступеневої освiти.
дослiджено еволюцiю та обґрунтовано стадiальнiсть формування наукових i навчальних дисциплiн документально-комунiкацiйного циклу; виявлено тенденцiю щодо активного розроблення теорiї документа в Українi та свiтi, основнi надбання якої мають стати органiчною складовою змiсту вищої вiтчизняної БІО;
семантичної iнформацiї (знань) у просторi та часi, що складають основу документальної пiдсистеми соцiальної комунiкацiї;
"документологiчна пiдготовка бiблiотечно-iнформацiйних кадрiв", що означає навчання, базоване на загальних теоретичних знаннях про документ як специфiчний цивiлiзацiйний феномен, джерело iнформацiї, засiб i канал соцiальної комунiкацiї, основний об’єкт подальшої професiйної дiяльностi;
доведено, що формування документологiчної складової змiсту БІО України є чинником фундаменталiзацiї галузевої освiти, пiдвищення її теоретичного рiвня та якостi, розширення професiйного свiтогляду майбутнiх бiблiотечно-iнформацiйних фахiвцiв щодо рiвнозначимостi друкованих та електронних документiв як об’єктiв пошуку, вiдбору, кумуляцiї, аналiтико-синтетичної обробки, зберiгання й органiзацiї доступу до них через сучаснi бiблiотеки;
обґрунтовано, що сформувати систему документологiчної пiдготовки нової генерацiї бiблiотечно-iнформацiйних кадрiв України можна, базуючись на таких теоретичних засадах: через перехiд вiд монодокументної до полiдокументної парадигми змiсту освiти; через гармонiзацiю в змiстi БІО традицiйних (друкованих) i новiтнiх (технотронних) соцiально значущих документiв; через внутрiшню i зовнiшню iнтеграцiю дисциплiн документально-комунiкацiйного циклу, базовану на поєднаннi книгитивно-документивної, документивно-iнформацiйної та документивно-когнiтивної парадигм у пiдготовцi молодших спецiалiстiв, бакалаврiв i магiстрiв бiблiотечно-iнформацiйного профiлю;
уведено до наукового обiгу новий фактичний матерiал про сучасний стан документологiчної пiдготовки бiблiотечно-iнформацiйних фахiвцiв у ВНЗ України І-ІІ та ІІІ-ІV рiвнiв акредитацiї, Європи та свiту, що сприяє взаємозбагаченню надбань рiзних освiтнiх систем, є гарантом уходження України до європейського i свiтового освiтнього та соцiально-комунiкацiйного простору.
Практичне значення одержаних результатiв дисертацiї полягає в обґрунтуваннi автором базового статусу документивної парадигми, що забезпечує системну єднiсть змiсту та фундаментальнiсть документологiчної складової пiдготовки сучасних бiблiотечно-iнформацiйних кадрiв в Українi; створює надiйне теоретичне пiдґрунтя для вироблення на науковiй основi стратегiї i тактики визначення на практицi загального, особливого, часткового й iндивiдуального в змiстi документологiчної складової пiдготовки молодших спецiалiстiв, бакалаврiв i магiстрiв бiблiотечно-iнформацiйного профiлю України, їх конкурентоспроможнiсть на нацiональному, європейському i свiтовому ринках працi.
Науковi висновки, результати i рекомендацiї дисертацiйного дослiдження, концептуальна i конкретно-дисциплiнарна моделi системної документологiчної складової пiдготовки бiблiотечно-iнформацiйних кадрiв сприятимуть розробленню на науковiй основi державних стандартiв освiти України для молодших спецiалiстiв, бакалаврiв i магiстрiв з освiтнiх напрямiв "Книгознавство, бiблiотекознавство i бiблiографiя", "Документознавство та iнформацiйна дiяльнiсть"; можуть використовувалися ВНЗ України І-ІІ та ІІІ-ІV рiвнiв акредитацiї бiблiотечно-iнформацiйного профiлю для розроблення освiтньо-професiйних програм (ОПП), навчальних планiв i програм з дисциплiн документально-комунiкацiйного циклу.
Матерiали та науковi результати дисертацiйного дослiдження використано i реалiзовано в навчальному процесi вищих навчальних закладiв України І-ІІ та ІІІ-ІV рiвнiв акредитацiї, зокрема:
у розробленнi освiтньо-професiйних програм, освiтньо-квалiфiкацiйних характеристик i навчальних планiв бакалаврiв та магiстрiв освiтнього напряму "Книгознавство, бiблiотекознавство i бiблiографiя" в Харкiвськiй державнiй академiї культури, освiтнього напряму "Документознавство та iнформацiйна дiяльнiсть" в Івано-Франкiвському нацiональному технiчному унiверситетi нафти i газу;
"Документознавство", "Документально-iнформацiйнi комунiкацiї", "Аналiтико-синтетична переробка iнформацiї", якi дисертант викладає впродовж багатьох рокiв в Івано-Франкiвському нацiональному технiчному унiверситетi нафти i газу;
у системi пiдвищення квалiфiкацiї бiблiотечних фахiвцiв Харкiвської та Івано-Франкiвської областей, про що свiдчать акти про впровадження.
Особистий внесок здобувача. Всi науковi положення та висновки дисертацiї є результатом власного багаторiчного дослiдження системи документологiчної складової пiдготовки бiблiотечно-iнформацiйних кадрiв України, одержанi автором самостiйно. Публiкацiї у спiвавторствi вiдсутнi.
Апробацiя результатiв дисертацiї. Основнi науковi положення, висновки i результати дисертацiйного дослiдження оприлюднено на науково-практичних конференцiях мiжнародного, всеукраїнського i регiонального рiвнiв: мiжнароднiй науково-теоретичнiй конференцiї "Духовна культура в iнформацiйному суспiльствi" (Харкiв, 2002); Сьомiй мiжнароднiй науковiй конференцiї "Бiблiотечна освiта та практика: пошуки взаєморозумiння" (Москва, 2002); мiжнароднiй науковiй конференцiї "Соцiокультурнi комунiкацiї в iнформацiйному суспiльствi" (Харкiв, 2003); Восьмiй мiжнароднiй науковiй конференцiї "Бiблiотечна справа – 2003: гуманiтарнi i технологiчнi аспекти розвитку" (Москва, 2003); другiй всеукраїнськiй науково-методичнiй конференцiї "Безперервна освiта: реалiї та перспективи" (Київ, 2004); мiжнароднiй науковiй конференцiї "Інформацiйно-культурологiчна та мистецька освiта" (Харкiв, 2004); науково-практичнiй конференцiї "Інформацiйно-культурологiчна та мистецька освiта (консенсус, партнерство, стандарти) в контекстi Болонського процесу" (Харкiв, 2005), всеукраїнськiй науково-теоретичнiй конференцiї молодих учених "Культура та iнформацiйне суспiльство ХХІ ст. " (Харкiв, 2008), щорiчних наукових конференцiях молодих учених Харкiвської державної академiї культури та Івано-Франкiвського нацiонального унiверситету нафти i газу в 1999-2008 рр.
Текст дисертацiї, її основнi науковi положення, висновки i рекомендацiї обговорено на мiжкафедральному семiнарi Харкiвської державної академiї культури.
Публiкацiї. Основнi теоретичнi положення, висновки i результати дисертацiї викладено у 23 одноосiбних публiкацiях. Серед них: 9 – статтi в наукових фахових виданнях України; 4 – навчально-методичнi матерiали; 10 – матерiали i тези доповiдей на мiжнародних i всеукраїнських наукових конференцiях.
дисертацiї – 250 сторiнок: основний текст – 193 сторiнки, 17 додаткiв на 28 сторiнках, список використаних джерел – 309 найменувань на 29 сторiнках.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступi обґрунтовуються актуальнiсть теми, наукове завдання, зв’язок роботи з науковими програмами i планами, сформульовано мету, завдання, концепцiю i гiпотезу дослiдження, визначено його об’єкт, предмет, теоретичну базу, основнi методи. Розкрито наукову новизну, практичне значення одержаних результатiв, особистий внесок здобувача, наведено вiдомостi про апробацiю результатiв дисертацiї та публiкацiї автора.
У першому роздiлi "Теоретико-методологiчнi засади дослiдження документологiчної складової пiдготовки бiблiотечно-iнформацiйних кадрiв", який складається з трьох пiдроздiлiв, дослiджено еволюцiю наукових уявлень про систему наукових i навчальних дисциплiн документально-комунiкацiйного циклу; доведено мiждисциплiнарний характер документологiчного знання як домiнанти вищої БІО; визначено теоретичну базу i методи дослiдження.
Дослiдження еволюцiї зародження, становлення та розвитку наукових i навчальних дисциплiн документально-комунiкацiйного циклу в контекстi динамiки вiтчизняної i свiтової галузевої науки дозволило умовно виокремити п’ять основних стадiй їхньої еволюцiї, зумовлених процесами диференцiацiї та iнтеграцiї: І стадiя – Х-XІV ст. – емпiричне накопичення знань у результатi узагальнення досвiду роботи рiзних соцiальних iнститутiв (зокрема бiблiотечного) з матерiальними об’єктами, що мiстять iнформацiю; ІІ стадiя – XV-XVIII ст. – початкове формування синкретичної науки про книгу та iншi друкованi видання – книгознавства (бiблiологiї, бiблiографiї), що поєднує окремi емпiричнi знання про книгу як головний засiб документальної комунiкацiї; ІІІ стадiя – ХІХ ст. – iнституалiзацiя в межах єдиної синкретичної книгознавчої науки ядра стосовно автономних наукових дисциплiн – книгознавства, бiблiотекознавства, бiблiографознавства, документознавства, початкове формування документологiї як узагальнюючої науки про документ; ІV стадiя – початок – середина ХХ ст. – диференцiацiя документально-комунiкацiйних дисциплiн, об’єктом вивчення яких є окремi процеси "життєвого циклу" документа: створення, виробництво, розповсюдження, кумулювання, оброблення та надання в користування; V стадiя – середина ХХ – початок ХХІ ст. – формування системи наукових i навчальних дисциплiн документально-комунiкацiйного циклу на засадах iнтеграцiї, поєднання документивного i комунiкативного пiдходiв, якi впродовж столiть розвивалися паралельно i лише з посиленням iнтеграцiйних процесiв зумовили формування системи дисциплiн документально-комунiкацiйного циклу в науцi та навчаннi, що є своєрiдним синтезом усього попереднього iсторичного розвитку. Попри динамiчнi змiни парадигм вищої бiблiотечної освiти в Українi та свiтi базове значення має документивна парадигма змiсту БІО, суть якої полягає у визнаннi прiоритету документа та його сукупностей як складникiв основного об’єкта i предмета сучасної бiблiотечно-iнформацiйної дiяльностi, науки та освiти.
Наразi змiст сучасної БІО в Українi визначають також iнформативна i когнiтивна парадигми, якi розвиваються паралельно. Об’єднальною для них є комунiкативна парадигма. Інтегрована документивно-комунiкативна парадигма має вiдiграти суттєву роль у пiдвищеннi якiсного рiвня документологiчної пiдготовки бiблiотечно-iнформацiйних кадрiв в Українi за умов ступеневої освiти.
Доведено, що нинi центральне мiсце в системi наукових дисциплiн документально-комунiкацiйного циклу посiдає документологiя, яка iнтенсивно розвивається як фундаментальна теоретична дисциплiна, однаково значима для цих наук, що вивчає теорiю документа, закони, закономiрностi, принципи, основнi ознаки, властивостi, функцiї, класифiкацiю типо-видового розмаїття документiв та їх сукупностей, загальнi пiдходи до їх створення i функцiонування в суспiльствi. При цьому iнституцiонально документологiя формується як навчальний курс. Перехiд на документологiчну платформу в науцi зумовлює об’єктивну необхiднiсть наступного кроку – змiнити предикат "документознавчий" на "документологiчний" i ввести до термiносистеми бiблiотекознавства поняття "документологiчна пiдготовка бiблiотечно-iнформацiйних кадрiв". У цьому разi пiд документологiчною пiдготовкою бiблiотечно-iнформацiйних кадрiв розумiється навчання, що забезпечує систему знань, умiнь i навичок про документи та їхнi утворення в типо-видовому розмаїттi, якi функцiонують у сучасному iнформацiйному суспiльствi. Це забезпечить перехiд галузевої освiти на якiсно вищий – фундаментальний рiвень документологiчної пiдготовки бiблiотечно-iнформацiйних кадрiв в Українi, що вiдповiдає розумiнню сутi вищої освiти в нашiй країнi, Європi та свiтi.
навчальних дисциплiн. Обґрунтовано висновок щодо провiдної ролi "вузiвської науки" в розвитку наукових i навчальних дисциплiн документально-комунiкацiйного циклу, визначеннi їх номенклатури, об’єкта, предмета, мiжпредметних зв’язкiв. Пiдкреслено особливу заслугу в розвитку iдеї документологiї представникiв української наукової школи, що є закономiрним результатом їх наукових пошукiв стосовно формування теоретико-методологiчних засад узагальнюючої науки про документ в усiх його проявах. Зазначено, що серед сучасних українських учених-викладачiв провiдне мiсце посiдають В. В. Бездрабко, В. О. Ільганаєва, С. Г. Кулешов, Н. М. Кушнаренко, М. С. Слободяник, А. А. Соляник, Г. М. Швецова-Водка та iн.
Доведено мiждисциплiнарний характер документологiчного знання як ключової компетенцiї, необхiдної всiм посередникам-професiоналам у цiлому i бiблiотекарям-бiблiографам зокрема в системi соцiальної комунiкацiї. В освiтньому вимiрi науковий висновок щодо мiждисциплiнарного характеру документологiчного знання створює об’єктивне пiдґрунтя для його розгляду як базового в навчаннi майбутнiх бiблiотечно-iнформацiйних фахiвцiв України. При цьому документологiчне знання в навчаннi бiблiотечно-iнформацiйних кадрiв наявне у двох основних формах:
1) як сукупнiсть навчальних дисциплiн документально-комунiкацiйного циклу;
2) як "наскрiзне" явище, що "пронизує" переважну бiльшiсть навчальних курсiв, якi викладаються бакалаврам i магiстрам.
У другому роздiлi "Сучасний стан документологогiчної складової пiдготовки бiблiотечно-iнформацiйних кадрiв в Українi та свiтi", який складається з двох пiдроздiлiв, охарактеризовано особливостi сучасного стану документологiчної пiдготовки бiблiотечно-iнформацiйних кадрiв в Українi; здiйснено порiвняльний аналiз документологiчної пiдготовки бiблiотечно-iнформацiйних фахiвцiв в європейських країнах та США.
На основi порiвняльного аналiзу доведено, що в пiдходах до змiсту БІО в Українi та свiтi є багато спiльного. Загальним можна вважати полiпарадигмальнiсть – iснування декiлькох теоретичних пiдходiв до вирiшення цього питання. Серед них: книгитивний (основний об’єкт бiблiотечно-iнформацiйної дiяльностi та освiти – книга, видання); документивний (основний об’єкт – документ, тобто iнформацiя, закрiплена на спецiально створеному матерiальному носiєвi); iнформативний (основний об’єкт – документована або усна iнформацiя, вiдомостi, данi); когнiтивний (основний об’єкт – знання); комунiкативний – передавання в часi та просторi соцiально значущої документної чи усної iнформацiї та знань у суспiльствi. Це дає пiдстави розглядати полiпарадигмальнiсть методологiчним принципом сучасної вищої БІО України та свiту. Вона передбачає iснування декiлькох теоретичних пiдходiв або концепцiй, на основi яких обґрунтовуються цiлiснi, завершенi моделi освiтнього процесу, що за змiстом i формою вiдповiдають вимогам бiблiотечно-iнформацiйної теорiї, практики та освiти, визнаних професiйною спiльнотою.
розвитку. Однiєю з таких базових парадигм можна вважати документивно-комунiкативну, суть якої полягає у формуваннi професiйної компетентностi майбутнiх бiблiотечно-iнформацiйних фахiвцiв щодо пошуку, вiдбору, придбання, опрацювання, зберiгання й органiзацiї використання соцiально значущої документної iнформацiї та знань соцiумом i ∕ або особистiстю як сьогоднi, так i в перспективi. Про базовий статус документивно-комунiкативної парадигми свiдчить, по-перше, те, що вона є найбiльш адекватною проблемам бiблiотечної практики, яка об’єктивно розширює типо-видовий склад бiблiотечних фондiв; по-друге, оскiльки найточнiше вiдповiдає генетично притаманнiй бiблiотекам документально-комунiкацiйнiй функцiї; по-третє, сама по собi БІО є документально-комунiкацiйним процесом передавання iнформацiї та знань в документнiй або уснiй формi; нарештi, надання прiоритету документивнiй парадигмi у вiтчизнянiй галузевiй освiтi вiдповiдає загальносвiтовим тенденцiям, що сприяє її iнтеграцiї до єдиного свiтового освiтнього простору.
На основi аналiзу сучасного стану викладання навчальних дисциплiн документально-комунiкацiйного циклу у ВНЗ України та iнших країнах свiту обґрунтовано висновок про їхнє переважання в обсязi та змiстi навчальних планiв та освiтньо-професiйних програм. Це пiдтверджує достовiрнiсть наукової гiпотези даного дисертацiйного дослiдження щодо базового значення документологiчного змiсту БІО. У цьому полягає подiбнiсть освiтнiх систем. Вiдмiннiсть виявляється у наданнi прiоритету зарубiжними ВНЗ електронним документам (онлайновим та офлайновим) та їх сукупностям, що забезпечує пiдготовку бiблiотечно-iнформацiйних фахiвцiв, адаптовану до сучасних iнформацiйних технологiй, є обов’язковою умовою переходу на новий рiвень розвитку бiблiотечної дiяльностi через її модернiзацiю, iнновацiю i трансформацiю. Для вiтчизняної БІО характернi такi особливостi: а) орiєнтування змiсту освiти як у минулому, так i за умов iнформатизацiї переважно на друкованi документи книжкового типу, що не повною мiрою вiдповiдає як урiзноманiтненим об’єктам сучасної бiблiотечно-iнформацiйної дiяльностi, так i очiкуванням користувачiв, якi прагнуть швидко отримати iнформацiю в будь-якiй фiксованiй формi; б) порушення паритету мiж традицiйними й електронними документами через переважання друкованих видiв документiв у змiстi навчання. За таких умов документологiчна пiдготовка бiблiотечно-iнформацiйних кадрiв в Українi об’єктивно "запiзнюється" в реагуваннi на змiни в iнформацiйних потребах суспiльства у фiксованiй iнформацiї та знаннях, перебуває в ситуацiї "доганяючого розвитку освiти", що знижує якiсть пiдготовки бiблiотечно-iнформацiйних кадрiв.
Позитивним у зарубiжному досвiдi можна вважати наявнiсть галузевих стандартiв (державних або регiональних) БІО, що забезпечує спадкоємнiсть, iнварiантну єднiсть документологiчної пiдготовки кадрiв на рiзних рiвнях освiти. В Українi такi стандарти поки що вiдсутнi. За цих умов невизначеними залишаються не лише варiативна, але й iнварiантна складовi вищої БІО, зокрема i документологiчної її складової. Водночас, iснування в Українi дипломiв молодшого спецiалiста, бакалавра i магiстра єдиного державного зразка потребує вироблення єдиних наукових пiдходiв до визначення прiоритетних професiйних компетенцiй фахiвцiв рiзних квалiфiкацiйних рiвнiв, що забезпечить послiдовнiсть i спадкоємнiсть у реалiзацiї вiдповiдних освiтньо-професiйних програм.
Порiвняльний аналiз свiдчить, що в зарубiжному досвiдi переважають тенденцiї iнтеграцiї, а у вiтчизняному – процеси диференцiацiї. Інтеграцiйнi тенденцiї виявляються в об’єднаннi декiлькох спорiднених спецiальностей в один ширший освiтнiй напрям – документально-комунiкацiйний. Загальна фундаментальна пiдготовка фахiвцiв забезпечує мобiльнiсть випускникiв у виборi майбутньої професiйної дiяльностi, переваги на ринку працi через унiверсальнiсть освiти. Така практика має й суто прагматичнi переваги: за умов державної пiдтримки БІО в бiльшостi зарубiжних країн кращi студенти мають можливiсть навчатися на держбюджетi в магiстратурi в разi обрання ними бiблiотечної спецiальностi на рiвнi бакалавра. Запозичення, на наш погляд, потребує й iснуюча в бiльшостi зарубiжних країн внутрiшньодержавна координацiя, яка передбачає "закрiплення" за окремими ВНЗ країни не лише певних спецiальностей, а й спецiалiзацiй. Тобто система вищої БІО в Європi та свiтi базується на органiчному поєднаннi принципiв iнтеграцiї i диференцiацiї, що має бути реалiзоване в реформуваннi вiтчизняної бiблiотечної освiти.
"Формування системи документологiчної складової пiдготовки бiблiотечно-iнформацiйних кадрiв України в умовах iнформатизацiї та ступеневої освiти", який складається з двох пiдроздiлiв, запропоновано концептуальну модель системної єдностi документологiчної складової пiдготовки кадрiв в умовах iнформатизацiї та ступеневої БІО в Українi; розроблено конкретно-дисциплiнарну модель документологiчної складової пiдготовки бакалаврiв i магiстрiв бiблiотечно-iнформацiйного профiлю України в умовах iнформатизацiї та ступеневої освiти.
загальнонаукового методу пiзнання i дидактичного принципу. Його застосування дозволило розглянути перспективи системної документологiчної пiдготовки бiблiотечно-iнформацiйних кадрiв України за умов ступеневої освiти у двох основних аспектах:
1) як однiєї з головних пiдсистем пiдготовки кадрiв для документальної комунiкацiї суспiльства, як складової соцiальної комунiкацiї;
2) як системне утворення, що має не лише зовнiшнi зв’язки, але й внутрiшню структуру, зумовлену системою загальнопрофесiйних i спецiальних компетентностей, якi мають набути бакалаври й магiстри пiсля закiнчення вищого навчального закладу бiблiотечно-iнформацiйного профiлю. Досягти системної документологiчної пiдготовки сучасних бiблiотечно-iнформацiйних кадрiв України можна за умов iнтеграцiї та диференцiацiї у вiдборi, проектуваннi та реалiзацiї змiсту професiйної i фахової пiдготовки з метою формування особистостi професiонала-фахiвця, здатного ефективно працювати в рiзнорiдних соцiально-комунiкацiйних i документально-комунiкацiйних системах, який набув загальнопрофесiйнi i спецiальнi документологiчнi компетенцiї, набутими в процесi навчання за рiзними освiтньо-квалiфiкацiйними рiвнями – молодший спецiалiст – бакалавр – магiстр. Особливостi атрибутивної i функцiональної пiдсистем документальної комунiкацiї мають скласти професiйнi компетентностi, а вiдповiднi пiдсистеми бiблiотечної комунiкацiї – фаховi компетентностi. При цьому суттєва роль вiдводиться органiчному поєднанню в змiстi документологiчної пiдготовки бiблiотечно-iнформацiйних кадрiв в Українi як об’єктiв навчання як традицiйних (друкованих), так i технотронних (зокрема електронних) джерел iнформацiї та їхнiх сукупностей: документних потокiв, масивiв, фондiв, ресурсiв.
(спецiальностей) пiд єдиною освiтньою галуззю. Принаймнi, це стосується таких освiтнiх напрямiв (у минулому спецiальностей), як "Книгознавство, бiблiотекознавство i бiблiографiя", "Документознавство та iнформацiйна дiяльнiсть", "Журналiстика", "Видавнича справа та редагування", "Реклама та зв’язки з громадськiстю". З огляду на перспективи, їх слiд об’єднати пiд iнтегрованою освiтньою галуззю "соцiальнi комунiкацiї", що забезпечить її вiдповiднiсть за змiстом i назвою новiй науковiй галузi, введенiй в Українi у 2007 роцi. Це дозволить на засадах iнтеграцiї-диференцiацiї забезпечити системний розвиток професiйної дiяльностi, вiдповiдних галузей знань, а також пiдготовку кадрiв для документальної комунiкацiї як головної пiдсистеми соцiальних комунiкацiй.
Обґрунтовано, що ступенева БІО в Українi потребує системного пiдходу до формування документологiчної складової пiдготовки молодших спецiалiстiв, бакалаврiв i магiстрiв. Вона має враховувати iнварiантнi етапи будь-якої дiяльностi людини (орiєнтацiя – пiзнання об’єкта вивчення – його перетворення – оцiнювання), будуватися на логiчнiй послiдовностi етапiв навчального процесу (адаптацiя – спецiалiзацiя – iнноватизацiя – полiфункцiоналiзацiя – професiоналiзацiя), передбачати розширення i поглиблення спецiальних документологiчних компетенцiй на кожному освiтньо-квалiфiкацiйному рiвнi. Цього можна досягти, на наш погляд, якщо вибудувати структуру документологiчної складової пiдготовки сучасних бiблiотечно-iнформацiйних кадрiв на засадах поєднання об’єктного й аспектного пiдходiв. Об’єктний пiдхiд передбачає наявнiсть у структурi документологiчного навчання таких складових: документ (традицiйний i технотронний) як елемент документальної комунiкацiї суспiльства; окремi види документiв та їх сукупностi – основнi об’єкти бiблiотечно-iнформацiйної дiяльностi; процеси й операцiї, пов’язанi з професiйною пiдтримкою "життєвого циклу" первинних i вторинних документiв. Аспектний пiдхiд передбачає наявнiсть у структурi документологiчного навчання бiблiотечно-iнформацiйних кадрiв таких складових: основи знань; теорiя; iсторiя; технологiя; управлiння; методологiя документа та документально-комунiкацiйної дiяльностi.
Доведено, що використання об’єктного й аспектного пiдходiв забезпечує методологiчне пiдґрунтя для iнтеграцiї та диференцiацiї документологiчної складової пiдготовки сучасних бiблiотечно-iнформацiйних кадрiв України на рiзних освiтньо-квалiфiкацiйних рiвнях. Програма молодших спецiалiстiв має ознайомити їх з основами документологiчних знань, умiнь i навичок, необхiдних для майбутньої професiйної дiяльностi, має переважно практичну спрямованiсть. Програма бакалаврiв передбачає набуття базових документологiчних компетенцiй для успiшної роботи з рiзними видами i типами документiв – об’єктiв майбутньої професiйної дiяльностi; вивчення технологiчних, теоретико-iсторичних аспектiв "життєвого циклу" первинного i вторинного документiв; оперативного управлiння документними ресурсами (потоками, масивами, фондами). Магiстерська програма спрямована на креативне, творче використання здобутих документологiчних знань, необхiдних у майбутнiй професiйнiй дiяльностi, пов’язаної з науковою, освiтньою й управлiнською дiяльнiстю; забезпечує iсторичнi, теоретичнi, методологiчнi, освiтнi й управлiнськi напрями документологiчної професiйної пiдготовки; орiєнтує на актуалiзованi фаховi напрями професiйного забезпечення "життєвого циклу" документа та стратегiчне управлiння документними ресурсами бiблiотек. Програма пiслявузiвської освiти покликана постiйно оновлювати документологiчнi знання, її характерна ознака – iнновацiйнiсть. Ступенева БІО є головною складовою безперервної освiти, що забезпечує системне формування та постiйне вдосконалення документологiчних компетенцiй бiблiотечно-iнформацiйних фахiвцiв "упродовж життя".
Пiдкреслено, що послiдовностi i спадкоємностi документологiчної складової пiдготовки сучасних бiблiотечно-iнформацiйних кадрiв України рiзних освiтньо-квалiфiкацiйних рiвнiв можна досягти, якщо при визначеннi її змiсту в навчаннi фахiвцiв освiтньо-квалiфiкацiйного рiвня "молодший спецiалiст" дотримуватися переважно принципових засад книгитивно-документивної парадигми; "бакалаврiв" – документивно-iнформацiйної парадигми; "магiстрiв" – документивно-когнiтивної парадигми. Це сприятиме пiдвищенню фундаментального рiвня документологiчної складової вищої БІО, дозволить упровадити в практику цiлiсну модель галузевої освiти.
– випускникiв ВНЗ України ІІІ-ІV рiвнiв акредитацiї освiтнього напряму (спецiальностi)"Книгознавство, бiблiотекознавство i бiблiографiя", з урахуванням прийнятої iєрархiчної пiдпорядкованостi – професiї, спецiальностi, спецiалiзацiї, iндивiдуалiзацiї. Освiтню модель документологiчної складової пiдготовки бакалаврiв бiблiотечно-iнформацiйного профiлю складають чотири блоки навчальних дисциплiн документально-комунiкацiйного циклу: Блок 1. Загальнопрофесiйнi (фундаментальнi) дисциплiни, серед яких: соцiальнi комунiкацiї; документологiя; книгознавство та iсторiя книги, бiблiографознавство; Блок 2. Професiйно орiєнтованi дисциплiни; Блок 3. Спецiальнi дисциплiни; Блок 4. Курси за вибором – найдинамiчнiша номенклатура дисциплiн.
майбутнiх магiстрiв за умов спадкоємностi, диференцiацiї, спецiалiзацiї та iндивiдуалiзацiї їхньої фахової пiдготовки.
У процесi дослiдження досягнуто поставлену мету, вирiшено завдання, що дозволило дiйти основних наукових висновкiв:
1. Стратегiчним завданням реформування вищої БІО в сучаснiй Українi є пiдвищення її фундаментального рiвня. Одним iз ефективних шляхiв вирiшення цiєї важливої соцiально значущої i професiйної проблеми може стати формування та системний розвиток документологiчної складової її змiсту. Фундаменталiзацiя дисциплiн документально-комунiкацiйного циклу – запорука фундаменталiзацiї вищої БІО загалом, пiд якою розумiються єднiсть професiйної та фахової пiдготовки майбутнiх фахiвцiв, збагачення змiсту галузевої освiти новим науковим знанням про документ, його властивостi, ознаки, функцiї, класифiкацiю, типологiзацiю, закономiрностi "життєвого циклу" документа та формування документоутворень з огляду на специфiку динамiчних трансформацiйних перетворень у сучаснiй системi соцiальної комунiкацiї. Це має суттєве значення також за умов формування iнформацiйного суспiльства, суспiльства, базованого на знаннях; упровадження системи ступеневого навчання та iнтеграцiї вiтчизняної вищої БІО до європейського i свiтового освiтнього простору. Однак, незважаючи на актуальнiсть проблеми, в сучасному бiблiотекознавствi вiдсутнi фундаментальнi i дисертацiйнi працi, в яких дослiджується проблема формування та системного розвитку документологiчної складової пiдготовки бiблiотечно-iнформацiйних кадрiв України за умов iнформатизацiї суспiльства i ступеневої освiти, якi є важливими чинниками її вдосконалення. Це є додатковим свiдченням актуальностi, наукового та практичного значення дисертацiйного дослiдження.
2. Обґрунтування теоретичних засад формування системи документологiчної складової пiдготовки бiблiотечно-iнформацiйних кадрiв в Українi передбачає синтез сучасного наукового знання i стабiлiзацiю вже вiдомих наукових iстин, якi набувають значення iсторико-методологiчного i наукового фундаменту. Вивчення еволюцiї наукових поглядiв на змiст та структуру наукових i навчальних дисциплiн документально-комунiкацiйного циклу в контекстi свiтової i вiтчизняної галузевої науки, практики й освiти з огляду на динамiчний розвиток соцiально-комунiкацiйної дiяльностi в бiблiотечнiй галузi дозволило виявити стадiальнiсть їх формування – вiд накопичення емпiричних знань про окремi документи, їхньої диференцiацiї, оформлення перших галузей знань, виникнення окремих спорiднених наукових i навчальних дисциплiн, якi мають справу з документами рiзних сфер iнформацiйної дiяльностi, – до формування iнтегрованої фундаментальної науки про документ – документологiї, предметом вивчення якої є загальне у феноменi документа, рiзноманiтних утворень документiв, що функцiонують у сучасному суспiльствi завдяки бiблiотекам. Документологiя має вiдiграти провiдну роль у формуваннi документологiчної складової пiдготовки сучасних бiблiотечно-iнформацiйних кадрiв України на оновленому теоретико-методологiчному ґрунтi, що сприятиме, з одного боку, розширенню професiйної свiдомостi випускникiв, з iншого, – пiдвищенню фундаментального рiвня галузевої освiти, осмисленню динамiки трансформацiйних змiн її змiсту в умовах iнформатизацiї бiблiотечної галузi та ступеневої освiти.
якостi й ефективностi професiйної пiдготовки майбутнiх фахiвцiв бiблiотечної галузi України, конкурентоспроможних на вiтчизняному i свiтовому ринках працi. Такою базовою iдеологiєю має стати документивна парадигма, суть якої полягає у визнаннi прiоритету документа як одного з основних засобiв соцiальної комунiкацiї, об’єкта i предмета сучасної бiблiотечно-iнформацiйної практики, науки, освiти й управлiння. Через своє важливе соцiальне та професiйне значення документ як матерiальний об’єкт, що мiстить iнформацiю, закрiплену створеним людиною способом для її передавання в часi та просторi, має посiсти належне мiсце в змiстi пiдготовки сучасних бiблiотечно-iнформацiйних кадрiв України. Документивна парадигма галузевої освiти вiдповiдає одвiчнiй унiкальнiй функцiї бiблiотек у системi соцiальної комунiкацiї щодо повного й оперативного задоволення потреб користувачiв у документованiй соцiально значущiй iнформацiї (знаннях), незалежно вiд її зберiгання; забезпечує дисциплiнарно-предметну цiльнiсть ядра професiї за умов постiйних парадигмальних змiн розумiння її сутностi, зумовлених динамiкою iнформацiйного суспiльства.
нової генерацiї бiблiотечно-iнформацiйних кадрiв України. Серед основних iз них: розгляд документальної комунiкацiї суспiльства як домiнанти вищої БІО, що є однiєю з основних пiдсистем соцiальної комунiкацiї; мiждисциплiнарний характер документологiчного знання; об’єктивне iснування iнтегрованої документально-комунiкацiйної професiї, яка об’єднує всiх професiоналiв – посередникiв у системi соцiальної комунiкацiї суспiльства; провiдна роль бiблiотекарiв-професiоналiв у забезпеченнi "життєвого циклу" первинних i вторинних соцiально значущих документiв, що спецiально створюють для збереження i передавання семантичної iнформацiї в просторi i часi. Все це в системному поєднаннi з пiзнавальними можливостями документивної парадигми i теоретико-методологiчним потенцiалом документологiї дало пiдстави для обґрунтування об’єктивної необхiдностi переходу БІО на вищий – документологiчний – щабель. Документологiчна складова вищої БІО в Українi – це фундаменталiзацiя галузевої освiти, пiдвищення її теоретичного рiвня; перехiд вiд монодокументивної на полiдокументивну платформу навчання; гармонiзацiя в змiстi освiти традицiйного й технотронного сегментiв; системна цiлiснiсть i структуризацiя змiсту навчання, базованi на органiчному поєднаннi документивної, iнформацiйної i когнiтивної парадигм на рiзних освiтньо-квалiфiкацiйних рiвнях пiдготовки кадрiв; iнтелектуалiзацiя вищої БІО в сучаснiй Українi.
5. Використання пiзнавальних можливостей системного, дiяльнiсного, функцiонального, соцiокомунiкативного, компетентнiсного пiдходiв, комплексу дослiдницьких методiв – аналiзу i синтезу, джерелознавчого, iсторико-генетичного, порiвняльного аналiзу, моделювання, а також соцiологiчних (анкетування, опитування, тестування) дозволило запобiгти фрагментарностi та суб’єктивностi, на науковiй основi розробити концептуальну i конкретно-дисциплiнарну моделi документологiчної пiдготовки бiблiотечно-iнформацiйних кадрiв України за умов iнформатизацiї i ступеневої освiти, зорiєнтованої на пiдвищення фундаментальностi навчання, iнтелектуалiзацiю навчально-пiзнавальної дiяльностi, високу професiйну компетентнiсть, розвиток творчих здiбностей майбутнiх фахiвцiв, здатних ефективно працювати як з традицiйними (друкованими), так i з новiтнiми (технотронними) видами та типами документованої iнформацiї для успiшного виконання бiблiотеками своєї специфiчної – документально-комунiкацiйної – функцiї в сучаснiй системi соцiальних комунiкацiй.
6. Усебiчний аналiз навчальних планiв, програмних, навчально-методичних матерiалiв ВНЗ України І-ІІ та ІІІ-ІV рiвнiв акредитацiї, результатiв соцiологiчного дослiдження, а також власний багаторiчний досвiд викладання дисциплiн документально-комунiкацiйного циклу свiдчать, що в бiльшостi навчальних курсiв спецiальної пiдготовки бiблiотечно-iнформацiйна професiя розглядається через призму документивного пiдходу. Нинi документологiчна складова вищої БІО iснує у двох основних формах – iнституцiональнiй i латентнiй, з переважанням останньої. Типовi приклади навчальних курсiв: "Документознавство", "Книгознавство", "Патентознавство", "Бiблiотечнi фонди", "Аналiтико-синтетична обробка документiв", "Бiблiографознавство", "Обслуговування в бiблiотецi", "Документнi ресурси" та iн. Спiввiдношення iнституцiональних i латентних її форм в основному залежить вiд спецiалiзацiї, визначеної в межах освiтнього напряму "Книгознавство, бiблiотекознавство i бiблiографiя". Пiдкреслено, що за рiвнем перспективностi документологiчна пiдготовка вiтчизняних бiблiотечно-iнформацiйних кадрiв не поступається зарубiжнiй. Однак на сучасному етапi розвитку iснує нагальна необхiднiсть формування її системи через якiсне оновлення змiсту освiти, вiдповiдно до соцiально-комунiкацiйних перспектив, потреб iнформацiйного суспiльства та вимог ступеневого навчання.
7. Порiвняльний аналiз сучасного європейського i свiтового досвiду пiдготовки бiблiотечно-iнформацiйних кадрiв свiдчить: кожна країна має свої нацiонально-специфiчнi традицiї в цiй царинi, що унеможливлює пряме запозичення зарубiжного досвiду. Постає об’єктивна необхiднiсть розроблення власної нацiональної стратегiї документологiчної пiдготовки бiблiотечно-iнформацiйних кадрiв з огляду на загальносвiтовi тенденцiї i реалiї української вищої освiти. Вiдмiтними ознаками свiтового досвiду є: спрямованiсть навчання студентiв ВНЗ на роботу iз сучасними електронними джерелами iнформацiї; iнтеграцiйнi процеси, що виявляються в узгодженостi освiтнiх програм рiзних країн, регiонiв, їхнiй унiфiкацiї; об’єднання спорiднених освiтнiх напрямiв i спецiальностей документально-комунiкацiйного профiлю, що сприяє мобiльностi випускникiв у сучаснiй системi соцiальних комунiкацiй та на ринку працi; спадкоємнiсть i послiдовнiсть документологiчного навчання на рiвнi освiтнiх напрямiв, спецiальностей, спецiалiзацiй, освiтньо-квалiфiкацiйних ступенiв освiти, змiсту навчальних дисциплiн документально-комунiкацiйного циклу; орiєнтування бiблiотечної спецiальностi на iнновацiї в реалiях сучасного електронного середовища; наявнiсть стандартiв освiти на державному i регiональному рiвнях та iн. Орiєнтацiя на свiтовi тенденцiї з урахуванням кращих вiтчизняних традицiй дозволить пiдвищити якiсть документологiчної складової пiдготовки бiблiотечно-iнформацiйних кадрiв в Українi, сприятиме її органiчному входженню до європейського i свiтового освiтнього простору.
8. Системної єдностi документологiчної складової пiдготовки сучасних бiблiотечно-iнформацiйних кадрiв України в умовах ступеневої освiти можна досягти через реалiзацiю в її змiстi принципу рефлексивностi i професiоналiзацiї, який передбачає структуризацiю навчання на таких якiсних рiвнях: технологiчний, управлiнський, теоретичний i методологiчний. Кожний iз наступних освiтньо-квалiфiкацiйних рiвнiв (молодший спецiалiст, бакалавр, магiстр) потребує оперування з ширшим фрагментом документно-професiйного простору; посилення iнтелектуальної компоненти навчання; розвитку професiйно-творчих здiбностей майбутнiх фахiвцiв бiблiотечно-iнформацiйної галузi України. Використання методологiчного потенцiалу принципу рефлексивностi i професiоналiзацiї, пiзнавальних можливостей об’єктного й аспектного пiдходiв дозволило обґрунтувати концептуальнi засади та вибудувати конкретно-дисциплiнарну модель системної документологiчної складової БІО сучасної України, згiдно з якою молодшi спецiалiсти мають вивчати основи документально-комунiкацiйної дiяльностi, професiйно здiйснюваної бiблiотечними установами; бакалаври – практично-технологiчнi й органiзацiйнi аспекти створення, розповсюдження, опрацювання, зберiгання i використання документiв, а також основи теорiї, iсторiї функцiонування рiзних видiв документiв i документацiйної дiяльностi; магiстри – управлiння, теоретико-методологiчнi аспекти "життєвого циклу документа", методику науково-дослiдницької дiяльностi й особливостi викладання дисциплiн документально-комунiкацiйного циклу. На рiвнi перепiдготовки i пiдвищення квалiфiкацiї бiблiотечно-iнформацiйних кадрiв основну увагу слiд придiляти методологiї, теорiї, управлiнню та iнновацiям.
9. На основi здiйснення теоретичних та емпiричних дослiджень обґрунтовано конкретно-дисциплiнарну модель структури дисциплiн документально-комунiкацiйного циклу в системi документологiчної складової пiдготовки молодших спецiалiстiв, бакалаврiв i магiстрiв бiблiотечно-iнформацiйного профiлю в Українi на рiвнi загальнопрофесiйних, професiйно орiєнтованих, спецiальних навчальних дисциплiн, курсiв спецiалiзацiї та за вибором. Запропонована конкретно-дисциплiнарна модель базується на принципах науковостi, послiдовностi, спадкоємностi, iнновацiйностi; передбачає на кожному ступенi навчання розширення, поглиблення, закрiплення та розвиток документологiчних знань, умiнь i навичок майбутнiх бiблiотечно-iнформацiйних фахiвцiв; структурується на методологiчних засадах книгитивно-документивної (програма пiдготовки молодшого спецiалiста), документивно-iнформацiйної (програма пiдготовки бакалаврiв) i документивно-когнiтивної (програма пiдготовки магiстрiв) парадигм змiсту документологiчної складової пiдготовки бiблiотечно-iнформацiйних кадрiв за умов ступеневої освiти, пiдвищення iнтелектуального рiвня бiблiотечно-iнформацiйної професiї, що сприятиме органiзацiї вищого рiвня функцiонуванню бiблiотеки як соцiально-комунiкативної структури в сучаснiй iнформацiйнiй iнфраструктурi суспiльства.
10. Проведене дослiдження не вичерпує повнiстю означеної проблеми. Подальшими перспективними напрямами вдосконалення документологiчної пiдготовки бiблiотечно-iнформацiйних кадрiв в Українi за умов ступеневої i безперервної освiти можна назвати такi: а) обґрунтування оновлення змiсту i структури навчальних дисциплiн документально-комунiкацiйного циклу; б) надання прiоритетного значення в навчаннi бiблiотечно-iнформацiйних кадрiв електронним документам як перспективним об’єктам дiяльностi сучасних бiблiотек; в) визначення дидактичних засад документологiчної пiдготовки кадрiв, адаптованих до рiзних ступенiв вищої БІО з метою їх стандартизацiї; г) адаптацiя теоретичних i методичних засад Болонської угоди до нацiональної галузевої вищої школи; д) розроблення теоретичних i методико-органiзацiйних засад дистанцiйного навчання за умов ступеневої i безперервної БІО в Українi та iн.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Демчина Л.І. Структурування дисциплiн документально-комунiкацiйного циклу в умовах ступеневої бiблiотечно-iнформацiйної освiти / Л.І. Демчина // Вiсн. Харк. держ. акад. культури: зб. наук. пр. – Х, 2003. – Вип. 11. – С. 114-194.
2. Демчина Л.І. Етап зародження дисциплiн документально-комунiкацiйного циклу як базової змiстовної компоненти бiблiотечної освiти / Л.І. Демчина // Вiсн. Харк. держ. акад. культури: зб. наук. пр. – Х, 2004. – Вип. 16. – С. 121-130.
3. Демчина Л.І. Змiстовне оновлення документознавчої пiдготовки бiблiотечних фахiвцiв / Л.І. Демчина // Вiсн. Харк. акад. культури: зб. наук. пр. – Х, 2004. – Вип. 15. – С. 142-151.
4. Демчина Л.І. Моделювання документознавчої складової вищої бiблiотечно-iнформацiйної освiти: педагогiчнi засади / Л.І. Демчина // Вiсн. Харк. держ. акад. культури: зб. наук. пр. – 2006. – Вип. 18. – С. 141-153.
5. Демчина Л.І. Системний пiдхiд до документознавчої пiдготовки фахiвцiв в умовах ступеневої бiблiотечно-iнформацiйної освiти / Л.І. Демчина // Вiсн. Харк. держ. акад. культури: зб. наук. пр. – Х., 2006. – Вип. 17. – С. 131-137.
6. Демчина Л.І. Документальна комунiкацiя як детермiнанта змiсту вищої бiблiотечно-iнформацiйної освiти / Л.І. Демчина // Вiсн. Харк. держ. акад. культури: зб. наук. пр. – Х., 2007. – Вип. 19. – С. 113-123.
7. Демчина Л.І. Конкретно-дисциплiнарна структура документологiчної пiдготовки бiблiотечно-iнформацiйних кадрiв України / Л.І. Демчина // Вiсн. Харк. держ. акад. культури: зб. наук. пр. – 2007. – Вип. 20. – С. 85-92.
8. Демчина Л. Реформування змiсту вищої бiблiотечно-iнформацiйної освiти в контекстi документологiчної парадигми / Л. Демчина // Вiсн. Кн. палати. – 2007. – № 2. – С. 28-31.
11. Демчина Л.І. Аналiтико-синтетична переробка iнформацiї: метод. вказiвки для студ. / Л.І. Демчина. – Івано-Франкiвськ: Факел, 2003. – 13 с.
12. Демчина Л.І. Аналiтико-синтетична переробка iнформацiї: метод. вказiвки до написання курсових робiт / Л.І. Демчина. – Івано-Франкiвськ: Факел, 2003. – 25 с.
13. Демчина Л.І. Документально-iнформацiйнi комунiкацiї: метод. вказiвки до вивчення дисциплiни / Л.І. Демчина. – Івано-Франкiвськ: Факел, 2003. – 22 с.
14. Демчина Л.І. Документально-iнформацiйнi комунiкацiї: курс лекцiй / Л.І. Демчина. – Івано-Франкiвськ: Факел, 2004. – 82 с.
р. / Харк. держ. акад. культури. – Х., 2003. – С. 171-172.
17. Демчина Л. И. Дисциплины документально-коммуникационного цикла: основания комплексирования / Л. И. Демчина // Библиотечное образование и практика: поиски взаипонимания: тез. докл. Седьмой Междунар. науч. конф. 24-25 апр. 2002 г. – М., 2002. – С. 50-51.
18. Демчина Л.І. Інтеграцiйнi тенденцiї у формуваннi дисциплiн документально-комунiкацiйного циклу / Л.І. Демчина // Соцiокультурнi комунiкацiї в iнформацiйному суспiльствi: матерiали i тези мiжнар. наук. конф., 20-21 листоп. 2003 р. / Харк. держ. акад. культури. – Харкiв, 2003. – С. 61-62.
19. Демчина Л. И. Направления модернизации содержания библиотечно-информационного образования за рубежом / Л. И. Демчина // Библиотечное дело – 2003: гуманитарные и технологические аспекты развития: материалы Восьмой междунар. научн. конф., 24-25 апр. 2003 г. – М., 2003. – С. 223-224.
20. Демчина Л.І. Система безперервної освiти: проблеми i перспективи / Л.І. Демчина // Вища освiта України: матерiали ІІ Всеукраїнської науково-методичної конференцiї "Безперервна освiта: реалiї та перспективи". – 2004. – № 4. – С. 56-58.
жовт. 2004 р. – Х., 2004. – С. 29-30.
22. Демчина Л.І. Системоутворююча роль дисциплiн документознавчого циклу в пiдготовцi бiблiотечно-iнформацiйних кадрiв / Л.І. Демчина // Інформацiйно-культурологiчна та мистецька освiта (консенсус, партнерство, стандарти) в контекстi Болонського процесу: матерiали наук. -практ. конф., 13-14 груд. 2005 р. – Х., 2005. – С. 209-211.
конф. молодих учених, 25-26 квiтня 2006 р. – Х., 2006. – С. 209-210.
квiтня 2007 р. – Х., 2007. – С. 238-239.
наук. конф. молодих учених, 24-25 квiтня 2008 р. – Х., 2008. – С. 245-246.
– Харкiв, 2008.
Уперше документологiчна складова вищої бiблiотечно-iнформацiйної освiти розглядається як системне явище, що формується пiд впливом змiн у соцiально-комунiкацiйному середовищi за умов iнформатизацiї та ступеневої освiти в сучаснiй Українi. Визначено основнi стадiї розвитку наукових та навчальних дисциплiн документально-комунiкацiйного циклу, що дозволило виявити передумови трансформацiї книгитивно-документознавчої в документологiчну пiдготовку вiтчизняних бiблiотечно-iнформацiйних кадрiв, зорiєнтовану на широке коло традицiйних i технотронних (електронних) соцiально значущих документiв, спецiально створених для передавання iнформацiї в часi i просторi, базовану на документивнiй парадигмi змiсту навчання. Доведено провiдну роль документальної комунiкацiї як домiнанти змiсту вищої бiблiотечно-iнформацiйної освiти. Здiйснено порiвняльний аналiз сучасного стану пiдготовки фахiвцiв в Українi та iнших країнах свiту щодо пошуку, вiдбору, кумуляцiї, аналiтико-синтетичної обробки документiв рiзних типiв i видiв через сучаснi бiблiотеки. Розроблено концептуальну та конкретно-дисциплiнарну моделi документологiчної складової пiдготовки молодших спецiалiстiв, бакалаврiв i магiстрiв, базовану на поєднаннi книгитивно-документивної, документивно-iнформацiйної та документивно-когнiтивної парадигм галузевої освiти.
пiдготовки фахiвцiв.
Демчина Л. И. Высшее библиотечно-информационное образование в современной Украине: формирование документологической составляющей. – Рукопись.
культуры. – Харьков, 2008.
Впервые документологическая составляющая содержания высшего библиотечно-информационного образования рассматривается как системное явление, сформировавшееся под влиянием изменений в социально-коммуникационной среде в условиях информатизации и ступенчатого образования. Выявлены четыре основные стадии развития научных и учебных дисциплин документально-коммуникационного цикла, что позволило определить предпосылки трансформации книгитивно-документоведческой в документологическую подготовку отечественных библиотечно-информационных кадров, сориентированную на широкий круг традиционных и технотронных (электронных) социально значимых документов, специально созданных для передачи информации во времени и пространстве, базируемой на документивной парадигме содержания обучения. Даная парадигма становится составляющей фундаментализации высшего библиотечно-информационного образования в целом, под которой понимается единство общепрофессиональной и специальной подготовки библиотечно-информационных кадров новой генерации, обогащение содержания образования новым научным знанием о документе, его свойствах, признаках, функциях, классификации, закономерностях формирования документных фондов, специфике динамичных трансформаций в современной системе социальной коммуникации. Обоснована ведущая роль документальной коммуникации как доминанты содержания высшего библиотечно-информационного образования. Осуществлен сравнительный анализ современного состояния подготовки бакалавров и магистров в Украине и в других странах мира к поиску, отбору, кумуляции, аналитико-синтетической обработке, сохранению и организации доступа к документам разных типов и видов с помощью современных библиотек. Предложена концептуальная модель формирования системы документологической составляющей подготовки бакалавров и магистров библиотечно-информационного профиля на уровне образовательного направления, специальности, специализации, номенклатуры учебных дисциплин, в основу которой положен объектно-аспектный подход, принципы научности, системности, преемственности, последовательности, инвариантности и вариативности. Разработана конкретно-дисциплинарная модель документологической подготовки бакалавров и магистров, построенная на объединении когнитивно-документивной, документивно-информационной и документивно-когнитивной парадигм отраслевого образования.
документологической подготовки кадров.
Demchyna L. I. Higher education in the sphere of library and information science in present day Ukraine: formation of documentological component. – Manuscript.
Kharkiv, 2008.
social-communicative environment upon condition of informatization and level education in present-day Ukraine. The main stages of the development of scientific and educational subjects of document-communication cycle are determined, which makes it possible to reveal prerequisites of transformation of book-document science education into documentological education of Ukrainian library and information personnel. This education is directed to the wide range of traditional and electronic socially significant documents specially created for transfer in time and space, and based upon document paradigm of education content. The important role of document communication as a dominant of content of higher LIS education is proved. The comparative analysis is made of the present-day state of specialists training in Ukraine and other countries as for retrieval, selection, cumulation, analytical and synthetic processing of documents of various types and forms through modern libraries. Both conceptual and specific-disciplinary models of documentological content of education of junior specialists, bachelors and masters based upon integration of book-document, document-information and document-cognitive paradigms of LIS education are developed.
Key words: library and information science education, social communication, document communication, conceptual model of documentological education of personnel, specific-disciplinary model of documentological education of specialists.
|
