Використання вiдеоспостереження з метою формування вмiнь педагогичного менеджменту у майбутнiх учителiв iноземних мов
УДК 371. 26:004
вiдеоспостереження з метою формування вмiнь педагогичного менеджменту у майбутнiх учителiв iноземних мов
Баркасi В. В.
Постановка проблемки … В умовах ринкової економiки конкурентноздатнiсть на освiтянському ринку працi забезпечується широким спектром професiйних якостей викладача, що включають управлiнську пiдготовку, результат якої є готовнiсть учителя керувати колективом та самим собою. Сьогоднi освiтi потрiбен учитель не тiльки добре обiзнаний зi свого предмету, але й здатний створити умови, що сприятимуть розвитку та саморозвитку особистостi дитини. Це веде до пошуку та засвоєння нових методiв дiяльностi вчителя, який повинен будувати свою педагогiчну дiяльнiсть, спираючись на науковообґрунтованi процеси управлiння.
Аналiз останнiх дослiджень i публiкацiй , в яких започатковано розв’язання даної проблеми... Багато вчених (О. С. Анiсiмов, Н. В. Кузьмiна, А. К. Маркова, Г. П. Щедровицький) вважають, що педагогiчна дiяльнiсть може бути вiднесена до типу управлiнської дiяльностi за критерiєм вiдповiдностi управлiнським функцiям – проектування, корегування, проблематизацiї, перепроектування, а також контролю за виконавчої дiяльностi.
К. Я. Вазiна, Ю. В. Васильєв, В. С. Лазарев, В.І Лещинський, Ю. А. Конаржевський, С. В. Кульневич, М.І. Приходько, В. П. Симонов та iнш.
Як справедливо зазначає В. С. Лазарев: “хоч би якi найчудовiшi педагогiчнi новацiї не були розробленi, при неякiсному управлiннi не можна сподiватися на їхнє широке та результативне засвоєння” [3: 12].
менеджменту у майбутнiх учителiв iноземних мов.
Виклад основного матерiалу дослiдження... На нашу думку, в майбутнiх учителiв слiд формувати вмiння педагогiчного менеджменту, якi допоможуть їм ефективно здiйснювати свою дiяльнiсть iз навчання, виховання й розвитку особистостi та творчих здiбностей школярiв, менеджмент сьогоднi „... синтезує комп’ютеризацiю управлiння, його психологiзацiю й спрямованiсть на людину, наповнює новим змiстом управлiнськi функцiї i, у певнiй мiрi, розглядає комерцiйний аспект цього процесу” [2: 135].
Як вiдомо, термiн “менеджмент” запозичений з англiйської мови й означає керiвництво, очолювання, здатнiсть справлятися з чим-небудь, з якою-небудь проблемою. З функцiональної точки зору – це процес планування, органiзацiї, мотивацiї та контролю, що необхiднi для формування й досягнення цiлi. На думку дослiдникiв, менеджмент є складовою частиною поняття “управлiння”, тому що порозумiває “цiлеспрямовану дiю на колектив працiвникiв або окремих виконавцiв для виконання поставлених завдань та досягнення визначеної мети” [1: 6].
Педагогiчний менеджмент – це комплекс принципiв, методiв, органiзацiйних форм та технологiчних прийомiв управлiння педагогiчними системами, спрямований на пiдвищення ефективностi їхнього функцiонування та розвитку. Вiн має свою специфiку та закономiрностi, що знаходять вiдбиття у своєрiдностi самого предмету, продукту, знаряддя та результату працi менеджера. Як вказує В. П. Симонов, предметом працi менеджера освiтнього процесу є дiяльнiсть керованого суб’єкта, продуктом працi – iнформацiя, а знаряддям працi – слово, мова, мовлення. Результатом працi менеджера навчально-пiзнавального та навчально-виховного процесiв є мiра навченостi, вихованостi й розвитку об’єкта (другого суб’єкта) менеджменту – учнiв. Як i будь-яка дiяльнiсть, вiн має цiлеспрямований характер, сутнiсть якого – повнота, не суперечливiсть, непротирiччя, взаємопов’язанiсть, конкретнiсть i реальнiсть визначених цiлей та їх пiдпорядкованiсть основнiй метi – вихованню, навчанню та розвитку людини як вiльної, вiдповiдальної та творчої особистостi, формуванню в неї готовностi до працi, активної життєвої позицiї, наукового свiтогляду [4].
Учитель iноземних мов пiд час планування своєї педагогiчної дiяльностi, чи-то урок з iноземної мови чи виховний захiд, повинен умiти враховувати основнi елементи наукової органiзацiї працi, бути обiзнаним з прийомами так званого “класного менеджменту”. Найважливiшим моментом тут є врахування фактору часу. Завдання вчителя – з мiнiмальною витратою часу спланувати урок чи виховний захiд таким чином, щоб були досягненi поставленi цiлi: практична, освiтня, виховна та розвиваюча. Плануючи урок, учитель повинен враховувати необхiднiсть використання таких сучасних засобiв навчання, як лiнгафоннi кабiнети, комп’ютернi класи, проектувальна технiка, тощо, що покликане скоротити час на використання дошки з метою демонстрацiї граматичних конструкцiй, лексичних зразкiв, фонетичних моделей тощо. Пiд час планування контролю за сформованiстю граматичних та лексичних навичок доцiльне залучення тестових завдань; сформованiсть фонетичних навичок можна контролювати в усiх учнiв одночасно в мережi лiнгафонної лабораторiї.
Крiм того, позакласна робота у школi передбачає проведення вчителем виховних заходiв, якi не повиннi бути тривалими за часом. Вони мають бути тематично насиченими, виховними, цiкавими для учнiв. Саме тому таке велике значення має їх правильне планування. Компетентний учитель має також володiти навичками планування розвитку особистiсних якостей учнiв, їх коригування.
Головним етапом, що демонструє наскiльки вчитель iноземних мов володiє педагогiчним менеджментом, є етап органiзацiї його професiйної дiяльностi. Вiн повинен вмiти, використовуючи аудиторну й позааудиторну роботу, органiзувати процес навчання таким чином, щоб учнi навчилися проявляти самостiйнiсть, вмiли виконувати запропонованi вчителем завдання, такi, наприклад, як робота з текстом, з аудiоматерiалом, вiдео матерiалом, пiдготовка усного повiдомлення, як у монологiчнiй, так i у дiалогiчнiй формi, написання твору тощо.
Одним iз основних компонентiв педагогiчного менеджменту є етап контролю за ходом i результатом педагогiчного процесу. Контроль на уроках з iноземної мови може бути найрiзноманiтнiшим: це контроль вчителя, взаємоконтроль, самоконтроль; вiн може бути як поточним, так i вiдстроченим, усним або письмовим тощо. Педагог має здiйснювати вибiр вiдповiдної форми контролю для рацiонального коригування. Впровадження iндивiдуалiзацiї та диференцiацiї в роботi з учнями дозволяє полiпшити якiсть контролю за рiвнем навченостi та вихованостi в кожного окремого школяра i всього класу в цiлому.
Методична пiдготовка вчителя iноземних мов – це багатокомпонентна цiлiсна система в структурi його професiйної пiдготовки, спрямована на формування у студентiв теоретичних знань та практичних умiнь, якi необхiднi для творчої реалiзацiї професiйної функцiї вчителя. Ця система має будуватись на методологiчних засадах лiнгвiстики, педагогiки та психологiї.
Вiдтак, сучасний учитель iноземних мов має бути пiдготовлений до педагогiчної дiяльностi як теоретично, так i практично. Випускник педагогiчного вищого закладу освiти повинен володiти знаннями фундаментальних iдей, принципiв i теорiї базової науки. Вiн також має бути обiзнаним з сучасними цiлями й завданнями освiти зi свого предмета. Йому необхiднi знання базисного навчального плану й можливостей iнтеграцiї змiсту предмета з сумiжними дисциплiнами. У вчителя iноземних мов має бути сформована iншомовна комунiкативна компетенцiя, до складу якої входять мовна, мовленнєва та соцiокультурна компетенцiї. Крiм того, вчитель повинен володiти сучасними психолого-педагогiчними концепцiями навчання та виховання.
Сучасний учитель iноземних мов для ефективного здiйснення навчання та виховання також має не тiльки володiти педагогiчними технологiями, а й вiдчувати внутрiшню необхiднiсть у їхньому постiйному застосуваннi, у використаннi iнновацiйних технологiй. Це розкриває його розумiння сутi педагогiчних iнновацiй та вмiння осмислювати їх в контекстi особливостей свого предмета, спiввiдносити з власними iнтересами та досягненнями, застосовувати у своїй професiйнiй дiяльностi, вмiти бачити можливi педагогiчнi труднощi iнновацiйних розробок.
засобiв навчання. Використання вiдеозасобiв на заняттях з методики викладання iноземних мов може бути одним з них.
З метою формування вмiнь педагогiчного менеджменту у майбутнiх учителiв iноземних мов можна запропонувати здiйснювати вiдеоспостереження за навчальною педагогiчною дiяльнiстю студентiв. Так, на лабораторних заняттях робиться вiдеозапис пiдготовлених студентами п’ятнадцятихвилинних фрагментiв урокiв на означену тему, знятих у ситуацiях iмiтування. Потiм вiдеозапис стає предметом групового обговорення в лабораторiї.
На нашу думку, вiдеозапис представляє собою цiнний засiб для складної структури побудови продуманої практики, що передбачає досягнення певних результатiв, протягом якої вiдбувалася самооцiнка i саморегуляцiя. Запис на вiдео робить можливим повторне самоспостереження з витримкою в часi, що стимулювало iндивiдуальну та групову рефлексiю. Зображення на вiдео дозволяє групi студентiв разом аналiзувати одну й ту ж педагогiчну ситуацiю й отримувати цiнний документальний матерiал для спостереження за педагогiчною дiяльнiстю та професiйною компетентнiстю студента, що, безумовно, є чималою перевагою для того, щоб зафiксувати зв’язок мiж теорiєю та практикою.
Завдяки зворотному зв’язку та повторному аналiзу, який стає можливим пiд час роботи з вiдео, студент залучається до теоретичного осмислення своєї практичної дiяльностi. Вiдеозапис вiдiграє у цьому значну роль, вiн надає можливiсть оцiнювати самого себе як особистiсть, яка виконує свої професiйнi обов`язки.
У той же час вiд викладача вимагається велика педагогiчна майстернiсть для використання цього механiзму з мiнiмальним ризиком i з максимальною ефективнiстю. Дiйсно, перша зустрiч учасника вiдеозапису зi своїм власним зображенням у багатьох випадках справляє бiльш чи менш тяжке враження. Перед тим, як стати пiдтримкою для вiдстроченого спостереження й самоаналiзу свого образу дiї, вiдеозображення порушує уявлення про власну особистiсть та професiйну компетентнiсть. Це враження у багатьох студентiв серйозно коливається внаслiдок розбiжностi мiж суб’єктивним сприйняттям самого себе й бiльш об’єктивним, яке нам представляє екран. Показово, що вiдео викликає як захиснi реакцiї на агресивне вторгнення в емоцiйне життя й вiдносини з оточуючими, так i формування рефлексивної позицiї.
Навчання вiдбувається у процесi спостереження за собою, за педагогiчними ситуацiями, за “експериментами”, що проводяться. Тренування спостереження будується таким чином: спочатку студенти знайомляться з методикою спостереження, з його труднощами, потiм встановлюється поле нагляду, фiксується мета i обговорюються способи спостереження за власними педагогiчними дiями та їх аналiз. Пiсля вiдеозапису студенти iнтерпретують отриманi данi, що передбачає зв’язок прийомiв спостереження з теоретичною рефлексiєю. Вiдеонагляд за власними педагогiчними дiями й за дiями своїх товаришiв дає засоби для її регулювання й здiйснює випробовування теорiї практикою.
Вiдеоспостереження допомагає студентам завдяки аналiзу записаних ситуацiй контролювати в дiї свiй власний розвиток, усвiдомлювати те, чого їм не вистачає у планi теоретичних знань, практичних умiнь i навичок, прийомiв педагогiчного менеджменту, професiйної мобiльностi, комунiкативностi й iнших показникiв професiйної компетентностi й те, що вони знають i вмiють. Виходячи з цього, кожен студент проектує разом з викладачем особистий план, що сприяє просуванню вiд набуття до становлення вмiнь педагогiчного менеджменту.
Так, за результатами практики студенти оцiнюють свої здiбностi i можливостi щодо вибраної професiї вчителя, рiвень сформованостi вмiнь професiйного менеджменту.
Практика у школi найкращим чином надає студентам можливiсть проводити самоспостереження власного професiйного самовдосконалення в педагогiчнiй дiяльностi, а саме, в залученнi отриманих теоретичних знань, використаннi педагогiчних технологiй i прийомiв педагогiчного менеджменту. Вони також можуть аналiзувати прояв своїх професiйно-значущих якостей, професiйна мобiльнiсть, педагогiчного менеджменту, визначати шлях для професiйного вдосконалення.
Аналiзуючи свої педагогiчнi дiї, студенти починають розумiти, що для досягнення висунутих цiлей i завдань необхiдно лiквiдувати невiдповiднiсть мiж власним рiвнем професiйного й особистiсного розвитку i вимогами, що пред’являються до педагогiчної дiяльностi. Усвiдомлення цього протирiччя зумовлювало розвиток умiнь i своєчасне корегування самооцiнки.
Висновки.
компонентом дiяльностi сучасного вчителя iноземних мов;
· сформованiсть умiнь з управлiння в класi є показником ступеня оволодiння педагогом прийомами класного менеджменту, усвiдомленням i стiйкою потребою в їх вдосконаленнi;
· компетентний учитель повинен умiти вибирати й ставити завдання своїй управлiнськiй дiяльностi, правильно аналiзувати педагогiчнi ситуацiї, причини поведiнки дiтей, приймати педагогiчно обґрунтованi рiшення, передбачати їх соцiальнi наслiдки; вiн має вмiти самостiйно вибирати й розробляти методи управлiння;
· застосування вiдео спостереження на заняттях з методики викладання iноземних мов сприятиме формуванню вмiнь педагогiчного менеджменту у майбутнiх учителiв iноземних мов.
Список лiтератури
1. Андрушкiв Б. М., Кузьмiн О.Є. Основи менеджменту. – Львiв: Свiт, 1995.– 296 с.
3. Лазарев В. С. Управление образованием на пороге новой эпохи // Педагогика. – 1995. – № 5. – С. 12 – 14.
4. Симонов В. П. Педагогический менеджмент: 50 НОУ-ХАУ в управлении педагогическими системами: Учебное пособие. – 3-е изд., испр. и доп. – М.: Педагогическое общество России, 1999 – 430 с.
Заявка
на участь у Всеукраїнськiй
науково-практичнiй конференцiї
«СУЧАСНІ ЗАСОБИ НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ»
Прiзвище Баркасi
Ім’я Вiкторiя
Мiсце роботи Миколаївський державний унiверситет iменi
В. О. Сухомлинського
Наукова ступiнь к. п. н.
Контактний телефон/факс 47-50-51
Необхiднiсть у бронюваннi
Назва доповiдi Використання вiдеоспостереження з метою формування вмiнь педагогичного менеджменту у майбутнiх учителiв iноземних мов
Секцiя 3. Вiдеозасоби навчання iноземних мов
Дата 13. 11. 2005
Пiдпис
Заявка
на участь у Всеукраїнськiй
«СУЧАСНІ ЗАСОБИ НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ»
Вiдомостi
про
Прiзвище
Ім’я
Мiсце роботи
Наукова ступiнь
Контактний телефон/факс
Адреса для листування
мiсця проживання
Дата 13. 11. 2005
Пiдпис
|
