Вивчення структурно-семантичних аспектiв тексту
Вивчення структурно-семантичних аспектiв тексту
(реферат)
План
Вивчення поняття текст. Його види
Елементи роботи над текстом в 1-4 класах
Методика роботи над текстами рiзних видiв
Список використаної лiтератури
Поняття текст належить до багатогранних мовних явищ. Це зумовило появу в сучаснiй мовознавчiй лiтературi рiзних його тлумачень: складне синтаксичне цiле, синтаксична єднiсть, компонент тексту, контекст тощо. Пiдпорядковуючи визначення цього термiна провiднiй метi навчання – навчити учнiв самостiйно будувати зв’язнi висловлювання, можна зупинитися на трактуваннi його сформульованому бiльшiстю методистiв: текст – це одиниця вищого, нiж речення, порядку; об’єднання кiлькох речень, що характеризуються смисловою, структурною, граматичною завершенiстю i вiдповiдним ставленням мовця до змiсту висловлювання.
Текст може бути надрукований, написаний чи зафiксований на плiвцi, в пам’ятi або iмпровiзований усно [2].
Вивчення тексту як синтаксичного цiлого, окремої мовної одиницi, характерних особливостей його (тематична, смислова i стильова єднiсть, завершенiсть, наявнiсть теми та основної думки, подiл на абзаци, тiсний взаємозв’язок мiж усiма частинами, вiдповiднiсть складеному плановi, логiчна послiдовнiсть викладу думок та iн.) сприяє виробленню у школярiв умiнь будувати зв’язне висловлювання, редагувати написане.
Стає зрозумiлим, що без вiдповiдної уваги до семантичної характеристики зв’язного тексту, без вироблення в учнiв умiння надавати викладовi композицiйної стрункостi й логiчної послiдовностi належна постановка розвитку зв’язного мовлення немислима. Вiдомо, що спостереження над iнтонацiєю речення, тексту, розвиток мовленнєвого чуття, навичок виразного читання, подолання iнтонацiйної нерозбiрливостi мовлення учнiв – усе це формує зв’язне усне й писемне мовлення, а саме:
· умiння користуватися засобами виразностi усного мовлення;
· додержувати потрiбного темпу мовлення.
Основою будь-якого тексту є його семантика, пов’язана насамперед iз поняттями тема та iдея (основна думка). Уроки зв’язного мовлення формують в учнiв вмiння уважно слухати текст, визначати його тему й основну думку, детально переказувати. У будь-якому висловлюваннi людини найголовнiшими є тема та основна думка, якi зумовлюють змiст тексту, його композицiйну побудову, пiдбiр мовних засобiв. Учень повинен розумiти, що кожний текст завжди написаний на певну тему.
Тема – це те, про що розповiдається в текстi. Вона тiсно пов’язана з основною думкою, яка, як i тема, часто може виражатися у заголовку. Будь-яка творча робота учня чи художнiй твiр письменника пiдпорядковуються розкриттю задуму автора, тобто основної думки, яка найчастiше сформульована на початку висловлювання (для того, щоб нацiлити читача) чи в кiнцi (щоб зробити висновок). Основна думка – це розкриття теми, висновок, до якого приходить читач, ознайомившись iз змiстом тексту. У розповiдних текстах часто основна думка не формулюється автором, але логiчно випливає з того, про що вiн пише.
Дуже важливо навчити учнiв усвiдомлювати тему й основну думку прочитаного чи почутого тексту, власного висловлювання. У висловлювання все повинно бути пiдпорядковане темi й основнiй думцi: змiст, окремi деталi, добiр слiв. Можна запропонувати учням визначити тему та основну думку тексту вправи 35, поставити перед ними завдання знайти слова, необхiднi для розкриття основної думки. Також учнi повиннi подумати над тим, що виражає заголовок тексту: тему чи основну думку. Можна запропонувати ряд практичних завдань;
1. Записати поданi речення в логiчнiй послiдовностi так, щоб вийшло зв’язне висловлювання пiд назвою „Сiчовi стрiльцi”.
Оглянешся у глибину столiть – а там вiйни, повстання проти чужинцiв, боротьба за незалежнiсть. Серед тих пiсень були, найдзвiнкiшi про запорозьких козакiв. Тяжка доля випала нашiй Українi. А найвища для них честь була - здобувати волю. І назву прибрали собi е вiд Запорозької Сiчi. У цiй боротьбi народжувалися й народнi думи, їхню звитягу перейняли українськi сiчовi стрiльцi, що дiяли в цьому столiттi. Дорожили запорожцi своєю славою, (за Д. Чередниченком).
1) (Котрий, скiльки) година? 2) (Ставлення, вiдношення) до людей. 3) Школа, слух (музичний, музикальний). 4) (Квиток, бiлет) на поїзд, на екзаменi. 5) (Житель, мешканець) будинку, України.
3. Пiдiбрати українськi вiдповiдники до слiв: пивзавод (броварня), дзеркало (свiчадо), фотографiя (свiтлина), слiдчий (нишпорка).
Учитель повинен пояснити, що для того, щоб мовлення було змiстовним i послiдовним, при переказуваннi тексту слiд користуватися планом. Потрiбно ознайомитися з пам’яткою „Як скласти план за змiстом твору”. Ось зразок такої пам’ятки:
1. Читай твiр частинами (абзацами).
2. Знаходь i записуй на чернетцi головну думку кожної частини.
3. Чiтко формулюй головне тiєї чи iншої частини.
4. Намагайся давати заголовки до кожної частини, слiдкуй, щоб вони формулювалися чiтко, логiчно, коротко.
5. Перечитай написане, вiдкинь усе зайве, повторення. Удосконалюй окремi невиразнi пункти.
6. Перекажи текст за записаними головними думками кожної частини.
7. Перепиши вдосконалене в зошит. Це i є план.
Подаємо зразок уроку на тему: „Текст. Ознаки тексту; подiл тексту на абзаци; план готового тексту (простий). Мовнi засоби зв’язку речень у текстi”.
Мета уроку: поновити у пам’ятi школярiв вiдоме їм про текст як поєднання речень, пов’язаних за змiстом та граматично, засоби зв’язку У ньому; формувати вмiння вiдрiзняти текст вiд групи речень, визначати тему й основну думку висловлювання, добирати заголовок, складати план та усно переказувати текст за планом;
навчити учнiв редагувати та складати тексти, використовувати мовнi засоби зв’язку речень у ньому; розвивати усне зв’язне мовлення; виховувати любов до рiдної мови, Вiтчизни.
Обладнання. Картки iз текстами.
Основний змiст уроку.
Учитель. Запишiть, будь ласка, речення, визначте у них граматичну основу.
Українська мова є нацiональною мовою українського народу. У життi люди постiйно спiлкуються. Нинi Україна стала однiєю з найбiльших держав Європи,
- Зачитайте записанi речення, назвiть у них граматичну основу.
- Скажiть, з чого складаються речення? (iз слiв i словосполучень)
- Як цi слова i словосполучення пов’язанi мiж собою? (За змiстом i граматично)
- Однак розгорнута думка, розповiдь виражається не одним, а кiлькома реченнями. Ось послухайте.
та явищ, може тiльки той, хто знає мову.
А щоб знати мову, вправно користуватися дзвiнким i гучним рiдним словом, треба цiкавитись ним, вивчати й аналiзувати кожне слово, словосполучення i речення. Глибокi знання рiдної мови, досконале володiння нею, - одне з важливих ознак високої культури й освiченостi людини.
змiст попереднiх).
- Отже, цi речення становлять текст. А текст є смисловим цiлим i складається з частин - речень, зв’язаних мiж собою однiєю спiльною думкою.
- Сьогоднi ми поновимо у своїй пам’ятi та поглибимо вiдоме про текст як складне смислове i граматичне цiле, будемо формувати вмiння вiдрiзняти текст вiд окремих речень, визначати тему та основну думку, розвивати усне мовлення. Записуйте тему уроку.
- Ще раз повторiть, що називається текстом.
- Запишiть речення, що на дошцi, в такiй послiдовностi, щоб вони утворили текст,
мову своєї Вiтчизни.
Пам’ятай свiй священний обов’язок, будь достойним сином України-неньки. Мати зростила тебе не тiльки своїм сином, а й сином України. (3,1,4,2,6,5)
Жили собi чоловiк i жiнка. Мали, вони дочку на iм’я Зозуля. Вона була дуже розумна дiвчина, тiльки лiнива. Не хотiла нiчого робити.
й сонця!”
Зозуля почула материн проклiн, заплакала. А тi сльози покапали на дубове листя, та й застигли навiки. Сама ж вона обернулася, на птаха, стрепенула крильми та й полетiла помiж птахами жити.
Тепер зозуля - птах така сама ж ледача, як була дiвкою. Гнiзда собi не в’є, пташенят своїх не годує. Лiтає по дiбровах та дiтям угадує, скiльки їм рокiв, а дiвчатам - коли вони замiж пiдуть. (За легендою).
- А те, про що розповiдається у текстi, як ви знаєте, називається темою. Вона найчастiше вiдображена у заголовку.
- Який заголовок можна дати текстовi? (Зозулинi сльози)
- Чи вiдображає назва тексту його тему?
- Яка основна думка висловлювання?
- Тема, дiти, може членуватися на пiдтеми або мiкротеми. Мiкротема - це частина однiєї загальної теми. Мiкротема розкривається в кiлькох реченнях.
Частина тексту, в якiй розкривається змiст пiдтеми, є абзац. Кожен абзац записується з нового рядка. На письмi абзац видiляється вiдступом управо.
- Скажiть, скiльки абзацiв у текстi? (4)
- Запам’ятайте, що першi речення абзацу вимовляються з бiльшою силою голосу, мiж абзацами робляться паузи довшi, нiж мiж реченнями в серединi абзацу.
- Яка мiкротема другого абзацу i як його назвете? (Лiнива дочка Зозуля)
- Як назвете наступнi два абзаци? (Проклiн матерi. Ледачий птах зозуля) (План тексту учнi записують у зошити)
- Хто з вас бажає переказати цей текст за складеним планом? (Один-два учнi переказують).
- Кожен текст, висвiтлюючи якусь тему, мiстить певне повiдомлення. Вiн створюється для передачi iнформацiї. Інодi текст може складатися з одного речення. Це прислiв’я, коломийки, крилатi вислови, частiвки, Наприклад: Мудрий не все каже, що знає, а дурний не все знає, що каже.
Розвиток думки в текстi вiдбувається завдяки тому, що до вiдомого „кожне наступне додає щось „нове”.
- Визначте „дане” i „нове” у першому абзацi.
- А зараз прослiдкуємо затим, за допомогою чого пов’язуються речення у текстi.
- Скажiть, чим замiненi iменники „чоловiк i жiнка” у наступному реченнi? (Займенником „вони”)
- А iменник „зозуля”? (Займенником „вона”)
- Пов’язуються речення у текстi i за допомогою синонiмiв.
- Знайдiть їх у текстi, будь ласка. (Дочка, Зозуля, дiвчина, лiнива, ледача)
- Ще одним засобом зв’язку речень у текстi є повтори. У текстi читаємо: одного разу послала її мати на леваду брати льон. Зозуля льону не брала...
- Пов’язуються речення мiж собою i за допомогою сполучникiв.
- Знайдiть у текстi речення, якi пов’язанi сполучниками.
- А тепер звернiться до iншого тексту, що на картцi.
- Визначте його тему, доберiть заголовок, який вiдображав би тему. Яка основна думка тексту?
- Не плач, не плач, - заспокоїв Бог, - Дам я тобi подарунок, який залишив для самого себе,
І дав їй пiсню. А тiєю дiвчинкою була Україна. („Легенди отчого краю”, зап. Богдана Когут)
- Як можна назвати текст? (Чому проймає душу українська пiсня ?)
- А тепер розкрийте пiдручник, розгляньте таблицю „Ознаки тексту”. Назвiть цi ознаки.
Пiдсумовуючи роботу, учитель узагальнює вiдомостi про основнi ознаки тексту: 1) речення в текстi з’єднанi мiж собою спiльною темою й пiдпорядкованi основнiй думцi; це найважливiша умова, без якої тексту не iснує; 2) до тексту завжди можна пiдiбрати заголовок; 3) речення в текстi розмiщенi в певнiй послiдовностi, яка визначається змiстом; 4) речення в текстi завжди пов’язанi мiж собою за змiстом i за допомогою спецiальних мовних засобiв (займенникiв, повторень слiв, синонiмiв i т. д.).
Д/з Скласти невеличкий текст за поданим початком:
Матуся! Найтеплiше, найнiжнiше, найласкавiше слово...
Вказати, якими мовними засобами пов’язанi мiж собою речення в створеному текстi. Вивчити його основнi ознаки.
Вiдпрацьовуючи пiд керiвництвом вчителя вмiння знаходити тему й головну думку висловлювання, учнi усвiдомлюють назву тексту, спiввiдносять його iз заголовком.
Наведемо зразки комунiкативних завдань.
Завдання спрямованi на мiжпредметне (iнтегроване) вивчення читання та української мови, якi сприятимуть мовленнєвiй дiяльностi молодших школярiв (слуханню, розумiнню, говорiнню, читанню та письму):
Завдання!
Прочитай текст. Про що в ньому розповiдається?
На широчезнiй рiвнинi, скiльки сягає зiр, яскраво золотились соняшники. Стояли до самого обрiю, пишноголовi, стрункi й незлiченнi, i всi, як один, оберненi до свого небесного взiрця, до сонця.
О. Гончар
– Чи можна цей твiр назвати текстом?
Зроби звуко-буквенний аналiз слова обрiю.
Завдання 2.
Прочитай текст. Скажи, чому вiн отримав таку назву.
Як Юрко вiдпочивав. На шкiльному подвiр’ї дiти жваво розповiдали про свої канiкули. Перебиваючи всiх, Юрко доводив, що найкращий вiдпочинок був у нього в селi. Спав досхочу, не робив зарядки, не обливався водою.
– А купався, загоряв? – допитувалися друзi. Нi!
– Грав у м’яча? –Нi!
–А що ти робив?
– Читав! Майже увесь день, лежачи в лiжку, я читав цiкавi книжки. А вечорами ще дивився телепередачi – вiд початку i до кiнця.
Поясни словосполучення „цiкавi книжки”.
Перекажи текст.
Розкажи, де i як ти вiдпочивав?
А чи прочитав ти нову книжку? Про що в нiй розповiдається?
Завдання 3.
Прочитай. Як ти розумiєш текст? Визнач головну думку твору.
За грiх вважалося надкусити й недоїсти шматок.
Л. Артюх
– Чого вчить нас цей текст? Якi думки вiн викликає в нас? Знайди в текстi слова, в яких звукiв бiльше, нiж букв.
Завдання 4.
Подiли текст на речення. Запиши, постав, де потрiбно, роздiловi знаки. Люди сiють хлiб щедро оспiвана ця праця людська зерно для людини i досi залишається земним дивом воно безсмертне кинуте в землю стає колосом наливається соками землi й сонця красується радує урожаєм нелегко дається хлiб справжню цiну йому складають хлiбороби.
М. Сингаївський
– Який у тебе вийшов текст? Чи сподобався вiн тобi? Добери прислiв’я та приказки про хлiб.
Випиши слова за зразком: (хто?) люди,...(що?) хлiб,...
Прочитай. З якою метою мовиться текст?
Шануй i поважай бабусю й дiдуся. Вони дали життя твоїй матерi й твоєму батьковi. Вони ночей не спали бiля твоєї колиски. Пам’ятай, що сонце осяює твiй радiсний ранок. Для них сонце – на вечiрньому крузi.
В. Сухомлинський
Вiдшукай слова з буквами, що позначають два звуки. Пiдкресли цi букви.
Завдання 6.
Прочитай. Скажи, якi недолiки є в побудовi тексту. Розташуй абзаци у вiдповiдному порядку: зачин, основна частина, кiнцiвка.
Принiс менi один знайомий перепела з перебитим крилом. Крило загоїлось, але лiтати перепел не мiг.
Проходять люди повз наш будинок i все шукають очима, де це перепел спiває. За такий гучний голос i назвали його Крикуном.
Влаштував я його у великiй клiтцi i поставив на своєму балконi.
За О. Копиленком
Який текст у тебе вийшов?
Завдання 7.
Прочитай. Вiдгадай загадки. Скажи суниця, вишня, сливи, аґрус ростуть на кущах, деревах? Якi фруктовi дерева та кущi ти знаєш? А якi ростуть на городi чи в садку твого дiдуся i бабусi?
Росте низько — до землi близько.
(суниця)
Червоний колiр, Чудовий смак, Ком ’яне серце Чому то так?
(вишня)
(сливи)
Мов їжак колючий, Солодкий та пахучий. Ягiдку зiрвеш – Руку обдереш.
(агрус)
С. Жупанин
Завдання 8.
Прочитай. Вiдгадай загадку. Скажи яких птахiв ти знаєш? Якi з них залишаються зимувати в Українi, а якi вiдлiтають у теплi краї?
Прилетiли гостi, сiли на помостi,
поробили собi хати.
(пташки).
З огляду на предмет дослiдження найбiльшу увагу доцiльно придiляти вiдбору мовних засобiв стосовно висловлювання на будь-яку тему. Це включає стилiстичний аспект мови. На основi опрацьованої лiтератури (Т. О. Ладиженська, М. С. Вашуленко, Л. О. Варзацька) ми визначили вимоги до мовлення учнiв.
Друга вимога передбачає логiчнiсть, послiдовнiсть i чiткiсть побудови висловлювання. Добре знання того, про що учень розповiдає чи пише, допомагає йому не пропустити чогось важливого, логiчно переходити вiд однiєї частини до iншої, не повторювати одного й того ж кiлька разiв.
й словосполучення, якi передають саме тi риси, якi притаманнi певному предмету.
Мовлення лише тодi впливає на читача й слухача з вiдповiдною силою, коли воно виразне, виразнiсть мовлення – це вмiння яскраво, переконливо стисло передати думку, це здатнiсть впливати на людей iнтонацiєю, добором фактiв, побудовою фрази, вибором слiв.
Яснiсть мовлення – це його доступнiсть адресатовi. Воно завжди будь-кому адресоване. Той, хто розповiдає чи пише, повинен ураховувати можливостi, iнтереси та iншi якостi адресата. Мовленню шкодить зайва заплутанiсть. Його не рекомендується переобтяжувати термiнами, цитатами.
І виразнiсть, i яснiсть мовлення передбачають також його чистоту, тобто вiдсутнiсть зайвих слiв (так званих слiв-паразитiв: ну, значить, розумiєш та iн.), грубих слiв i висловiв, iншомовних, просторiчних слiв i виразiв.
Для оволодiння учнями рiдною мовою необхiдно дотримуватися такої вимоги, як правильнiсть. Це вiдповiднiсть лiтературним нормам. Розрiзняють правильнiсть (побудова речень, утворення морфологiчних форм), орфографiчну, пунктуацiйну для письмового мовлення, а для усного –орфоепiчну i правильнiсть вимови.
Наведемо зразки завдань:
Завдання 1.
Знайди i прочитай речення в якому висвiтлюється головна думка твору. Чи точно вона виражена?
Є в нашiй мовi коротке, але напрочуд тепле слово „дякую”. Чи часто користуємось ми ним, особливо в магазинах? Цiлий день стоїть за прилавком продавець. Беручи покупку, ми нерiдко забуваємо сказати одне-сдине слово. А може, воно б зняло в людинi втому, пiднесемо настрiй.
Подумай i скажи, коли й де потрiбно вживати це слово. Запиши слова ввiчливостi, якi ти знаєш. Позмагаймося: хто бiльше знає слiв ввiчливостi.
Завдання 2.
Прочитай виразно вiрш, роблячи паузи та передаючи голосом iнтонацiю.
Є слова – ну й цiкаво! означають те саме,
Прочитаймо їх з вами: око, Кирик, зараз, пiп...
Чи то злiва направо, Є ще й iншi на умi,
Д. Бiлоус
Назви цi слова, А якi подiбнi до цих слiв ще знаєш?
Чи розумiєш тобi пояснення до цих слiв?
Знайди в текстi слова, якi означають назви предметi.
Постав до них питання.
Завдання 3.
У мене такого бажання не було, але iз ввiчливостi я погодився.
Двiрник колов лiд, а я скидав шматки в отвiр каналiзацiї. Наш двiрник поцiкавився, чи хочу я допомогти йому колоти лiд. Прийшло ще кiлька хлопцiв i почали нам допомагати.
За Я. Стельмахом
Одним iз шляхiв удосконалення культури усного мовлення учнiв є iнтонацiйно-пунктуацiйний аналiз. Досягти ефективностi можна лише за умови систематичного й послiдовного вдосконалення необхiдних умiнь на основi правильного добору вправ, якi поєднують орфоепiчнi, стилiстичнi, текстовi, граматичнi, пунктуацiйнi завдання з тими, якi розвивають iнтонацiйнi вмiння.
Визначити тему i мету, стиль тексту. Довести свою думку Прочитати текст виразно, додержуючи пауз, логiчного наголосу, перелiчувальної iнтонацiї.
Отже, можна зробити висновок, що робота над текстом – це складова частина дiяльностi з розвитку зв’язного мовлення, її теоретична база, тому проводитися вона повинна не епiзодично, а систематично, з урахуванням характеру засвоюваного матерiалу та доцiльностi й ефективностi вправ на кожному етапi. Робота над текстом продовжується на уроках пiдготовки до написання переказiв i творiв.
Список використаної лiтератури
1. Бадер В. Розвиток зв’язного мовлення школярiв // Рiдна школа. – 1999. – № 11. – С. 60-62.
2. Еiлецька М. А., Вашуленко М. С. Рiдна мова. Пiдручник для 2 класу чотирирiчної початкової школи. – К.: Освiта, 1993. – 272 с.
4. Вашуленко М. С. Державний освiтнiй стандарт з української мови // Початкова школа. – 1997. – №2. – С. 2-5.
5. Демченко Г. С. Опанування багатства рiдної мови // Початкова школа. – 1990. – №8. – С. 30-32.
6. Демченко Г. С. Розвивальнi засоби на уроках мови // Початкова школа.– 1987. – 6. – С. 20-23.
8. Нiкоденко Л. Т. Розвиток мовлення молодших школярiв // Початкова школа. – 1987. – №7. – С. 39-44.
9. Пономарьоеа К. Увиразнення синонiмами мовлення молодших школярiв // Початкова школа. – 2001. – № 4. – С. 23-26.
10. Савченко О. Я. Сучасний урок у початковiй школi. – К.: „Магiстр”, 1997. – С. 15-28.
11. Семчинський С. В. Загальне мовознавство. – К.: Вища школа, 1988. – С. 4-18.
| 
