Бiблiографiчне iнформування
План
1 Вступ
4 Групове бiблiографiчне iнформування
5 Індивiдуальне бiблiографiчне iнформування
Лiтература
Вступ
Провiдним напрямом бiблiографiчної роботи шкiльної бiблiотеки, спрямованої на систематичне забезпечення бiблiографiчною Інформацiєю вiдповiдно до постiйних запитiв (або без запитiв) є бiблiографiчне iнформування. Така послуга призначена для постiйного ознайомлення читачiв з виходом iз друку нових видань, з новинками, якi надiйшли до бiблiотеки, а також з лiтературою, що охоплює широке коло питань для учнiв i вчителiв.
Змiст iнформування визначається специфiкою навчально-виховного процесу даної школи, навчальними планами i програмами, головними завданнями, що стоять перед школою в поточному роцi, iнтересами вчителiв, учнiв та батькiв.
У шкiльнiй бiблiотецi iнформацiйно-бiблiографiчна робота проводиться за двома напрямами:
• iнформацiйне забезпечення розвитку дитини в школi, яке сприяє засвоєнню учнями знань з основ наук, розширенню i поглибленню знань, одержаних на уроках, пiдвищує не лише Інтелектуальний, а й духовний розвиток особистостi;
Пiдвищити рiвень навчально-виховного процесу не можна без пiдвищення теоретичної, професiйної, загальнокультурної пiдготовки всiх учителiв. їм необхiдна Інформацiя про новi технологiї в навчаннi та вихованнi, новi програми, варiанти пiдручникiв, методичнi рекомендацiї, iнструкцiї, положення, матерiали про вiтчизняний i зарубiжний досвiд. Учителевi також потрiбно знати лiтературу, яку вiн потiм зможе порекомендувати учням.
Для бiблiографiчного iнформування використовуються iндивiдуальнi, груповi та масовi форми роботи.
Прiоритетними категорiями користувачiв для iндивiдуального iнформування в шкiльнiй бiблiотецi є директор школи, iншi представники адмiнiстрацiї, шкiльний психолог, керiвники кафедр i методичних об'єднань, секцiй МАНу, гурткiв, а також окремi i педагоги, якi виявляють бажання отримувати iнформацiю iндивiдуально.
Серед учнiв особливої уваги потребують дiти-члени секцiй МАНу, а також дiти «групи ризику».
Пiдготовка до впровадження системи iндивiдуального iнформування включає:
• визначення типiв i жанрiв документiв;
• обрання форми представлення iнформацiї (сам документ, бiблiографiчнi повiдомлення про видання документа, тематична пiдбiрка, що мiстить документ, бiблiографiчнi повiдомлення тощо);
Бiблiотекар заповнює реєстрацiйну картку iндивiдуального iнформування i складає картотеку тематичних запитiв, розставляючи їх в алфавiтно-предметному порядку. Ця картотека допомагає пiд час вiдбору матерiалiв з нових надходжень.
З метою аналiзу ефективностi iндивiдуального Інформування i коригування цiєї форми роботи органiзується зворотний зв'язок
Загальна методика
Довiдково-бiблiографiчне обслуговування полягає у виконаннi рiзноманiтних бiблiографiчних довiдок за разовими запитами читачiв. Запит приймається в уснiй або письмовiй формi. Бiблiографiчна довiдка мiстить данi про рiзнi види друкованих документiв.
Довiдки подiляються на:
1. Тематичнi — запити з конкретної теми. Для пiдготовки використовуються систематичний каталог, бiблiографiчнi картотеки i видання, довiдники, енциклопедiї.
2. Фактографiчнi — конкретнi вiдомостi статистичного, хронологiчного характеру. Фактографiчнi довiдки виконуються з використанням енциклопедiй, довiдникiв, словникiв, картотек тощо.
3. Адреснi — довiдки про наявнiсть в бiблiотецi конкретного видання (книги, статтi). Виконуються за допомогою каталогiв (переважно алфавiтного) та картотек.
4. Уточнювальнi — довiдки з уточнення вiдомостей про окремi вiдсутнi або невiрно зазначенi елементи бiблiографiчного опису. Виконуються, як правило, за допомогою алфавiтного каталогу, бiблiографiчних картотек, покажчикiв.
Усi типи довiдок пiдлягають облiку за єдиною формою.
Тематичнi та фактографiчнi довiдки можуть виконуватися письмово.
Бiблiотекарi надають бiблiографiчну консультацiю — вiдповiдь на разовий запит, що допомагає читачевi здiйснювати самостiйний бiблiографiчний пошук.
Для оптимiзацiї довiдково-бiблiографiчної роботи в бiблiотецi ведеться фонд виконаних довiдок,
Фонд виконаних довiдок — це та частина ДБА (довiдково-бiблiографiчного апарату) бiблiотеки, яка являє собою зiбрання копiй ранiше виконаних письмових бiблiографiчних довiдок.
У такому фондi зберiгаються копiї вiдповiдей на складнi запити читачiв, що вимагали широкого бiблiографiчного пошуку, довiдки з актуальних тем, а також довiдки на запити, що постiйно повторюються. Цi довiдки можуть бути цiкавими широкому загалу читачiв.
Органiзувати фонд виконаних довiдок можна по-рiзному. Як правило, списки зберiгають у спецiальних папках, альбомах або конвертах, якi нумерують у мiру їх надходження i розташовують за прямою або зворотною хронологiєю. На папцi слiд написати тему замовлення, дату виконання та прiзвище укладача.
Важливою базою для iнформацiйної та довiдково-бiблiографiчної роботи є довiдково-бiблiографiчний фонд. Вiн складається з довiдкової лiтератури, рiзної за тематикою І типами видань, у тому числi: загальнi та спецiальнi енциклопедiї, найважливiшi енциклопедичнi, тлумачнi, термiнологiчнi, мовнi словники, загальнi та галузевi довiдники, статистичнi збiрники, бiблiографiчнi посiбники.
Групове бiблiографiчне iнформування
Групове бiблiографiчне iнформування — це обслуговування певної групи користувачiв iнформацiї, котрi мають близькi за змiстом iнформацiйнi потреби; учителi однiєї спецiальностi (предметнi кафедри), творчi групи вчителiв, класнi керiвники; серед учнiв — це члени секцiї МАНу, гурткiв, творчих об'єднань, факультативiв, органiв самоврядування, представники окремих вiкових груп.
Групове iнформування вiдбувається шляхом складання тематичних i галузевих спискiв нових надходжень, тематичних виставок-переглядiв, тематичних оглядiв лiтератури, Днiв фахiвцiв (учителя-предметника).
Масова форма iнформування — це iнформування всiх читачiв бiблiотеки. Головна його мета — Інформування про новi надходження до бiблiотеки, їх пропаганда, сприяння самоосвiтi.
У шкiльнiй бiблiотецi здебiльшого застосовують такi форми масового бiблiографiчного iнформування: органiзацiя виставок нових надходжень i бiблiографiчних оглядiв; картотеки новинок, проведення днiв iнформацiї.
Тематичнi виставки нових надходжень диференцiюють за видами видань: новi книги, новi журнали. Експозицiю змiнюють у зазначенi днi, але не рiдше одного разу на мiсяць.
Виставки на допомогу навчальному процесу можуть бути адресованi як учителям, так i учням. Інодi такi виставки мають допомiжний характер, полегшуючи пошук лiтератури з окремого навчального предмета, теми заняття, теми для самостiйної роботи.
Як правило, експонується навчальна, навчально-пiзнавальна i довiдкова лiтература.
Пiд час оформлення виставок слiд пам'ятати, що велика кiлькiсть представлених книжок стомлює читачiв, розсiює їхню увагу. Для скорочення кiлькостi видань можуть бути складенi бiблiографiчний список або спецiальна картотека з даної теми.
Бiблiографiчний огляд передбачає характеристику творiв, об'єднаних за певним принципом. Його рекомендується проводити систематично, один раз на мiсяць, у певний визначений день. Щоб огляд був ефективним, до нього варто долучити наочнi форми iнформацiї про лiтературу: виставку книг з вiдкритим переглядом, магнiтофоннi записи, слайди, iлюстрацiї. Складовою частиною огляду може бути фрагмент лiтературного ранку або вечора.
Найдiєвiшою формою масових заходiв є комплекснi, якi сприяють залученню до бiблiотеки нових читачiв. Вони є найефективнiшими в роботi з учителями. До таких комплексних форм належить День фахiвця, змiст якого мiстить не лише бiблiографiчну, а й фактографiчну iнформацiю, тобто повiдомлення за конкретною тематикою.
День фахiвця включає екскурсiю до бiблiотеки, органiзацiю книжкової виставки, проведення бiблiографiчного огляду, ознайомлення з довiдково-бiблiографiчним апаратом, зустрiчi з провiдними науковцями та вчителями-новаторами, презентацiї фахових перiодичних видань й видань психолого-педагогiчного характеру.
Успiх проведення Дня фахiвця багато в чому залежить вiд виконання таких умов:
• вибiр актуальної тематики, пов'язаної з проблемами навчально-виховного процесу в школi;
• однорiднiсть контингенту (групи) вчителiв, наприклад: класнi керiвники, завуч, директор, учителi-предметники, учителi початкових класiв;
• продуманий комплекс масових заходiв, якi вiдповiдають змiсту Дня фахiвця (усi заходи повиннi бути взаємопов'язанi, зосередженi на поглибленому розкриттi тематики);
День фахiвця є однiєю з трудомiстких форм масових заходiв, тому доцiльно проводити його не частiше одного разу на квартал.
День iнформацiї — комплексна форма бiблiографiчного iнформування, мета якої надати читачам Інформацiю про книги, iншi джерела iнформацiї на певну тему або ж про лiтературу, яка надiйшла до бiблiотеки протягом певного часу. Бажано День iнформацiї проводити систематично, зокрема до кожного предметного тижня, декади чи мiсячника.
Тривалiсть Дня iнформацiї — два-три днi. До програми включають органiзацiю виставок лiтератури, причому не тiльки книг, а й перiодичних видань, аудiовiзуальних матерiалiв; виставок довiдкових та iнформацiйних видань; проведення бесiд, бiблiографiчних оглядiв та iн.
День iнформацiї для школярiв може включати i читання окремих оповiдань або вiршiв, представлених на виставцi.
По проведеннi Дня iнформацiї детально аналiзують його наслiдки, визначають ефективнiсть.
надходження до бiблiотеки», де лiтература групується за галузями знань.
Замiсть спискiв можна вести картотеку нових надходжень. Щоб привернути увагу читача, її розташовують на кафедрi видачi або бiля каталогiв.
Ефективною i досить оперативною формою iнформування є «Експрес-iнформацiя» — iнформацiйний листок, у якому повiдомляється про одну-двi кращi новi книги. В iнформацiйному листку визначається читацьке призначення, подається повний бiблiографiчний опис, розгорнута анотацiя.
переглядаються найактуальнiшi статтi, опублiкованi в перiодичних виданнях, довiдниках, енциклопедiях. Наступний етап передбачає вiдбiр лiтератури згiдно з цiльовим i читацьким призначенням списку. Значною мiрою вiдрiзнятимуться рекомендацiйнi посiбники для читачiв молодшого шкiльного вiку, старшокласникiв, учителiв, батькiв.
Для вчителiв бiблiотека складає списки з актуальних педагогiчних проблем, з питань виховання, iнновацiйних технологiй у роботi з учнями, з методики викладання окремих предметiв.
Батьки потребують iнформацiї з питань сiмейного виховання, спiлкування в сiм'ї, керування домашнiм читанням своїх дiтей.
Групування лiтератури в рекомендацiйному списку може бути тематичним, проблемно-тематичним, за алфавiтом прiзвищ авторiв i назв книг, за жанрами лiтератури (хронологiчне, формальне за типами i видами лiтератури).
Загальнi вимоги до групування i розмiщення матерiалу — чiткiсть, обов'язкове пояснення читачам доцiльностi такого групування, взаємозв'язок групування з анотацiями.
Для дiтей молодшого шкiльного вiку бажано складати списки-закладки (тематичнi, нової лiтератури, «З чого починати?», «Що читати далi?»), І вони повиннi мiстити короткi анотацiї, мати вступну частину, що звертає увагу читача на цiннiсть рекомендованої лiтератури. Оптимальна кiлькiсть книг у закладцi — 5—6 назв.
навчити їх методики ефективного використання бiблiотечних фондiв, довiдково-бiблiографiчного апарату, орiєнтацiї в системi бiблiографiчних посiбникiв. Пропаганду бiблiотечно-бiблiографiчних знань здiйснюють бiблiотекарi i вчителi за програмою на уроках позакласного читання, класних годинах, факультативних заняттях, пiд час роботи гурткiв.
На початку нового навчального року школа складає графiки проведення бiблiотечно-бiблiографiчних занять. Учителi-предметники, класнi керiвники включають теми цих занять до своїх планiв роботи.
Наприкiнцi кожного навчального року слiд проводити пiдсумковi заняття — масовi заходи, де учнi матимуть можливiсть застосовувати i демонструвати набутi ними бiблiографiчнi знання. Існують рiзноманiтнi форми пiдсумкових занять: вiдповiдi на запитання або вiкторини, подорожi, конкурси, читацькi конференцiї, написання рефератiв тощо.
У бiблiотецi доцiльно органiзувати картотеку на допомогу проведенню бiблiотечних урокiв, де б накопичувався використаний матерiал певної тематики. З метою вивчення ефективностi пропаганди основ бiблiографiї бiблiотечнi працiвники ведуть облiк, заповнюють анкети, що сприяють виявленню глибини знань учнiв.
Успiх роботи з питань прищеплення учням бiблiотечно-бiблiографiчної грамотностi залежить вiд тiсного контакту школи i бiблiотеки, батькiв, вiд єдиного планування всiєї роботи з книжкою, виховання загальної культури.
Висновок
Бiблiотечне iнформування користувачiв це дуже важливий процес, який допомагає у навчаннi. Змiст iнформування визначається специфiкою навчально-виховного процесу даної школи, навчальними планами i програмами, головними завданнями, що стоять перед школою в поточному роцi, iнтересами вчителiв, учнiв та батькiв.
| 
