Аналiз педагогiчного досвiду формування графiчних умiнь у молодших школярiв на уроках трудового навчання
РЕФЕРАТ
Аналiз педагогiчного досвiду
формування графiчних умiнь у молодших школярiв на уроках трудового навчання
Згiдно з вимогами програми з трудового навчання, у кожному класi учнi повиннi оволодiвати основами графiчної пiдготовки.
обсяг iнформацiї, яку повинен подати вчитель, а учням треба не просто засвоїти знання, але й навчитися творчо їх використовувати. Тому в процесi кожного уроку необхiдно створювати ситуацiї, якi 6 спонукали дiтей до виявлення своїх творчих здiбностей. Найрацiональнiше цей принцип вдається застосовувати на практицi пiд час урокiв моделювання.
Одним iз етапiв «Проектно-технологiчної дiяльностi» є конструкторський. На цьому етапi учнi повиннi вмiти виконувати графiчнi роботи, читати елементарнi креслення, сприймати й аналiзувати графiчну iнформацiю. Жоден учень початкових класiв не зможе розiбратися в конструкцiї та принципi роботи навiть найпростiших механiзмiв, а у сучаснiй технiцi та промисловому виробництвi й поготiв. Для цього потрiбно вмiти читати й аналiзувати графiчну iнформацiю. Необхiдно навчити учнiв виконувати нескладнi креслення на рiвнi ескiзiв, щоб еони сформували власне бачення предмета, деталi чи елементарної схеми i могли вiдобразити їх графiчно.
Завдання, спрямованi на формування графiчних навичок, дiляться на двi групи: на вмiння i навички практичного характеру i на теоретичнi знання. Наявнiсть в програмi з трудового навчання навичок практичного характеру вiдiграє важливу роль для реалiзацiї в навчаннi принципу зв'язку навчання з життям, оскiльки особлива увага в них звертається на формування вiдповiдних загальнотрудових умiнь i навичок. Визначенi в нiй практичнi вмiння i навички, набутi в процесi трудового навчання, мають пряме вiдношення до принципу зв'язку навчання з життям.
Процес формування графiчних умiнь забезпечується в залежностi вiд конкретних завдань i етапiв навчання рiзними методами i поєднанням цих методiв. Так, при початковому ознайомленнi дiтей з алгоритмом певного вимiрювання або побудови важливу роль вiдiграє застосування iгрового методу в поєднаннi з евристичною бесiдою. На етапi закрiплення вмiнь основним методом може бути самостiйна робота, а в деяких випадках – поєднання iгрового методу i самостiйної роботи. Послiдовне застосування цих вимог у навчаннi забезпечує систематичну роботу вчителiв, в ходi якої дiти навчаються у вiдповiдностi з вимогами програми кожного класу виконувати з допомогою масштабної лiнiйки i циркуля вiдповiднi вимiрювання i геометричнi побудови.
фiгури, маса, мiсткiсть i час. Тому формуванню графiчних умiнь має придiлятись постiйна увага. У процесi формування графiчних умiнь також здiйснюється виховання молодших школярiв: формуються позитивнi якостi особистостi, риси характеру, емоцiйно-вольова сфера, їхня самостiйнiсть, саморегуляцiя, чеснiсть, наполегливiсть, працелюбство, акуратнiсть тощо.
Важливим компонентом графiчної пiдготовки учнiв початкових класiв є вимiрювальнi навички. Вимоги до сутi i змiсту вимiрювальних навичок учнiв початкових класiв сформульованi у навчальних програмах з математики i трудового навчання. Так, програма з математики для 1-4 класiв спрямована на реалiзацiю мети i завдань вивчення математики, визначених у Державному стандартi початкової загальної освiти, зокрема на уточнення, поглиблення i розвиток сенсорних умiнь молодших школярiв, за допомогою яких вони успiшно орiєнтуватимуться у навколишньому середовищi, а також на формування уявлень про геометричнi фiгури i тiла, початкового досвiду вимiрювань, умiння розв'язувати задачi з геометричним змiстом. Програма з трудового навчання для початкових класiв орiєнтує школярiв на вироблення необхiдних графiчних умiнь i навичок. Програмою з трудового навчання передбачено також опанування учнями елементарних графiчних умiнь, навичок роботи з креслярськими iнструментами (лiнiйкою, циркулем), якi використовуються i в процесi вимiрювання величин.
Через спостереження починається ознайомлення дiтей з графiчними формами, їх iстотними ознаками, положенням у просторi i на площинi. Важливо, щоб учнi не лише сприймали готовi образи, що їх дає вчитель, а й самi вiдтворювали геометричнi форми в процесi моделювання, креслення, вирiзування, малювання. Тому центральне мiсце у формуваннi геометричних понять займає практика самих школярiв.
предметiв, якi можна вимiряти. Дiти вчаться порiвнювати предмети за довжиною, шириною, висотою способами прикладання, накладання, складанням пар, вимiрюванням за допомогою мiрок, а також словесно описувати предмети щодо параметрiв величини.
цифр. За допомогою сприймання величини предметiв, їх габаритiв дiти вчаться орiєнтуватися в предметному свiтi. У процесi спецiального навчання дiти вчаться використовувати в своїй мовi слова: довгий, широкий, високий, товстий. Так, вiдносно рiчки можна сказати, що вона довга й широка та ще глибока. Вiдносно струмка можна сказати, що вiн короткий, вузький.
стоїть?” Треба, щоб дiти пояснили, чому людина вища, як вона стоїть, а не сидить, а собака, кiшка – навпаки. Коли звiр сидить – його висота визначається розмiром тулуба, який бiльший за розмiри нiг.
Цiкавим є порiвняння зросту казкових героїв: “Хто вищий за зростом – хлопчик-мiзинчик чи дiвчинка-дюймовочка?” Дюйм є мiрою довжини i приблизно дорiвнює довжинi верхнього суглоба великого пальця дорослої людини. Дiти порiвнюють пальчик-мiзинчик iз верхнiм суглобом великого пальця i роблять висновок вiдносно зросту названих героїв.
Для порiвняння предметiв дiти використовують способи прикладання, накладання. Коли не можна накласти предмети, потрiбно користуватися мiркою. На основi вимiрювання можна робити висновок про результат порiвняння за величиною. Мiркою можуть бути палички рiзної довжини (для вимiрювання довгих предметiв треба вибрати довгу паличку).
Також у процесi трудового навчання та iнших предметiв у дiтей формуються уявлення про форму предметiв. Психолого-педагогiчнi дослiдження Л. А. Венгер, В. В. Колечко, Т. Н. Ігнатової свiдчать, що молодшi школярi слабко орiєнтуються у визначеннi форми предметiв. Форма – це властивiсть предмета, яка вiдрiзняє предмети. Дизайн форми предметiв, якi виготовляє людина для своєї життєдiяльностi, вiдповiдає вимогам зручностi, цiлеспрямованостi, вдосконалення. Наприклад, усi предмети транспорту мають округлу форму, щоб повiтря не заважало швидко рухатися.
Завданнями ознайомлення дiтей iз формою предметiв є:
- розрiзняти й називати геометричнi фiгури;
- групувати фiгури по рiзних ознаках (об’ємнi, площинi, круглi, некруглi);
- словесно порiвнювати фiгури за формою;
- видiляти елементи геометричних фiгур (кути, вершини, сторони);
- виявляти властивостi геометричних фiгур;
- трансформувати геометричнi фiгури (згортати, розрiзати).
Методика вивчення форми предметiв передбачає запровадження практичних методiв: креслення, вирiзання, згортання. Завдання готуються для розвитку зорового аналiзатора, рухового та дотикового. Запроваджується методичний прийом – спiвставлення. Наприклад, спiвставляються всi види чотирикутникiв. Для об’ємних фiгур дiти вчаться визначати, якi площиннi фiгури утворюються при розрiзах на однаковi, неоднаковi частини. Наприклад, кулю розрiзали навпiл, треба визначити, яка фiгура утворилася.
Наведемо основнi види вправ на формування уявлень про форму предметiв.
1. Серед рiзних фiгур знайди трикутники i накресли такi ж самi.
2. Усi фiгури розклади у двi коробки за властивостями: круглi, некруглi.
3. Розрiж квадрат на чотири рiвних трикутника.
4. Із геометричних фiгур склади “портрет” вовка.
5. Опиши “портрет” зайця, складений iз фiгур.
7. Обведи монети у 5 копiйок, 2 копiйки. Якi фiгури утворилися?
Важливою передумовою формування графiчних навичок є практичнi уявлення дiтей про орiєнтування в просторi. Простiр – це форма iснування матерiї. Проблему сприйняття простору дiтьми дослiдили П. Ф. Лесгафт, М. Ю. Кистяковська, Б. Г. Ананьєв.
Основними завданнями навчання дiтей орiєнтуванню в просторi є:
1. Умiти розрiзняти основнi напрямки простору: вперед, назад, вправо, влiво, вверх, вниз.
2. Визначати своє розташування серед людей, предметiв.
3. Визначати розташування предметiв у просторi (близько, далеко, попереду, поруч).
4. Визначати просторову орiєнтацiю мiж предметами за лiнiями спрямувань (вертикальне, горизонтальне, похиле).
Основнi методи навчання на цьому етапi – це спостереження, розглядання малюнкiв, схем, таблиць, руховi iгри за вказiвними стрiлками. Навчання орiєнтуватися в кiмнатi вiд себе, вiд предметiв здiйснюється в процесi гри: “Доручення”, “Хованка”, “Знайди, де лежить”.
Наведемо основнi види вправ на орiєнтування в просторi.
2. Де задзвонив дзвiночок?
3. Де знаходиться сонячний “зайчик”?
4. Малювання на аркушi паперу за вказаним мiсцем розташування: “Накресли посерединi аркуша трикутник, над трикутником накресли квадрат, лiворуч квадрата накресли прямокутник”.
5. Розповiдь про розташування предметiв на малюнку.
Умiння орiєнтуватися у просторi допомагає молодшим школярам краще розумiти мову дорослих, успiшно з ними спiвпрацювати, орiєнту-ватися серед людей, серед предметiв, визначати своє мiсцезнаходження, а в перспективi полегшує формування вимiрювальних навичок.
грамоти треба виробляти в учнiв початкових класiв з перших днiв навчання в школi, що полегшить в майбутньому вивчення креслення, геометрiї, географiї, фiзики тощо. Завдяки ознайомленню iз зображенням об’ємних фiгур на площинi учнi легко засвоюють типи лiнiй, дiзнаються про їх практичне застосування, вчаться читати малюнки. Правильно сформованi в учнiв цього вiку поняття й уявлення про об’ємнi тiла, типи лiнiй i їх вимiрювання залишаються в пам’ятi на все життя.
Методисти стверджують, що оскiльки реалiзацiя принципу зв'язку трудового навчання з життям знаходить найбiльш чiтке i повне вiдображення при вивченнi величин та їх вимiрюваннi (зокрема таких, як довжина вiдрiзка, площа чи дiаметр фiгури), то формуванню графiчних умiнь має придiлятись постiйна увага.
Результати емпiричного вивчення стану сформованостi графiчних умiнь i навичок в початкових класах свiдчать, що у вправах, пов'язаних iз вимiрюванням, учнi часто припускаються помилок, бiльшiсть яких стають масовими, типовими не тiльки в початкових, а й у старших класах школи.
Одержанi данi про вимiрювання довжини вiдрiзкiв з допомогою масштабної лiнiйки свiдчать про недостатнiй рiвень сформованостi умiнь молодших школярiв користуватись масштабною лiнiйкою. Прийоми виконання окремих операцiй при вимiрюваннi вiдрiзкiв (положення листка зошита або паперу i лiнiйки вiдносно вiдрiзка, який вимiрюється, сумiщення початку у лiнiйки з початком вiдрiзку, правильне розмiщення очей при вiдлiчуваннi подiлок тощо), як правило, не вiдпрацьованi i перебувають на низькому рiвнi.
Результати перевiрних робiт, проведених вчителем-методистом М. Волчастою, також дають можливiсть стверджувати, що при навчаннi молодших школярiв недостатньо уваги придiляється формуванню в них прийомiв користування вимiрювальними iнструментами, вiдпрацьовуванню окремих операцiй Виявлено, що майже половина учнiв не володiє необхiдними реальними уявленнями про одиницi вимiрювань У результатi — у багатьох учнiв в кiнцi 4 класу не сформованi правильнi елементарнi навички користування таким найпростiшим вимiрювальним iнструментом, як масштабна лiнiйка. Такий невисокий результат пояснюється тим, що багато вчителiв недооцiнює роль цих навичок.
в методичнiй лiтературi, значне число учнiв старших класiв так i закiнчують школу, не засвоївши елементарних графiчних навичок. Враховуючи, що графiчнi вмiння i навички входять в склад практичних умiнь i навичок, незадовiльний стан негативно впливає на реалiзацiю принципу зв'язку навчання i з життям не тiльки в початкових класах, а й у старших класах загальноосвiтньої школи.
Складаючи практичнi графiчнi завдання, необхiдно враховувати словниковий запас учнiв, щоб вводити тiльки вiдомi їм поняття або за потреби сформувати новi знання про величини, якi вивчаються. Слiд також уважно добирати числовi данi, оскiльки з розвитком науки, технiки й виробництва вони постiйно i швидко змiнюються.
Перш нiж виконати графiчну побудову, учнi створюють образ, оцiнюють його вiдповiднiсть реальному предмету-прототипу. Тобто будь-який графiчний образ втiлюється на паперi тiльки на основi певних розумових дiй. Здатнiсть до активного оперування просторовими образами складається iз сукупностi конкретних умiнь, серед яких основними є такi: створити об'ємний образ поверхнi предмета типових геометричних тiл; уявно видозмiнити просторовий образ предмета вiдповiдно до заданих умов; здiйснювати перехiд вiд об'ємного зображення до плоского; здiйснювати перехiд вiд наочного зображення до умовно-схематичного i навпаки.
Ефективнiсть розв'язування графiчних завдань забезпечується:
·систематичнiстю в органiзацiї розумової дiяльностi школярiв, яка ґрунтується на чiткiй системi завдань;
Узагальненi графiчнi умiння (спостерiгати, будувати зображення, читати графiчнi рисунки) включають велику кiлькiсть конкретних умiнь: застосовувати набутi знання для виконання та читання елементарних креслень i графiчних рисункiв; обирати рацiональнi прийоми, необхiднi для виконання та читання зображень; обирати та здiйснювати розумовi дiї, на яких ґрунтується виконання графiчних дiй; пояснювати та обґрунтовувати послiдовнiсть виконання графiчних дiй i передбачати їх результат; вибирати основне зображення; вибирати оптимальну кiлькiсть зображень тощо.
Успiшне формування умiнь з розв'язування графiчних завдань можна забезпечити, поєднуючи такi методи:
·прямий шлях управлiння розумовою дiяльнiстю (використовування алгоритмiв, алгоритмiчних вказiвок);
·поетапне формування розумових дiй;
· застосування проблемного або частково пошукового методу (активiзацiя розумової дiяльностi та формування необхiдних якостей шляхом створення проблемних ситуацiй).
У подальшому, з набуттям навичок розв'язування таких завдань, можна збiльшувати частку самостiйної роботи учнiв 1-4 класiв, пiдвищувати рiвень активностi їхнього мислення.
Великого значення у формуваннi розумового розвитку учнiв пiд час розв'язування графiчних завдань набуває визрiвання у них здатностi до контролю i самоконтролю щодо результату та до самого процесу дiяльностi.
У системi оцiнювання та визначеннi навчальних досягнень кожного учня тематичне оцiнювання є основним. За тематичного оцiнювання певна кiлькiсть балiв, набраних учнем, має бути результатом вивчення ним конкретної теми.
У педагогiцi за рiвнем пiзнавальної активностi запитання подiляють на:
· репродуктивнi, що вимагають простого вiдтворення (переказу) вивчених знань. (Що таке лiнiя?);
·реконструктивнi, що передбачають застосування знань у дещо змiнених ситуацiях. (Знайти спiльнi властивостi зображень);
·творчi, що вимагають застосування знань, навичок i вмiнь у значно змiнених (нестандартних) умовах, переносу способiв дiй на розв'язування складнiших розумових завдань. (Дати визначення трикутника).
Для позначення рiзних типiв завдань з графiчної пiдготовки на уроках трудового навчання можна використовувати такi види вправ:
1) задача-завдання на досягнення певного результату, коли дiї щодо її розв'язання не вказанi, але в умовi подана основна iнформацiя, необхiдна для її виконання;
Дуже важливо на уроках трудового навчання використовувати загадки, прислiв'я, ребуси, кросворди, навчальнi iгри. Це активiзує пiзнавальну дiяльнiсть учнiв початкових класiв, пiдвищує їхнiй iнтерес до вивчення програмового матерiалу, допомагає учителю видiлити головне в темi, дає змогу в цiкавiй формi здiйснити перевiрку рiвня засвоєння знань як iндивiдуально, так i колективно. Крiм того, учнi збагачують свiй словниковий запас, розвивають спостережливiсть, уважнiсть, вчаться узагальнювати.
Складання ребусiв на уроках може урiзноманiтнюватися за рахунок проведення невеликих вiкторин. Домашнє завдання у формi складання ребусiв теж успiшно практикується. Щоб його виконати, учням треба звернутися до багатьох пiзнавальних джерел, вiдшукати необхiднi уточнення в рiзних словниках, довiдниках, що, безумовно, поглиблює їх знання та ерудицiю.
про матерiали, а й ознайомлюються з iнструментами, якi використовують для обробки цих матерiалiв, з прийомами й операцiями, що їх застосовують пiд час виготовлення виробiв.
Важливу роль вiдiграє вмiле втiлення елементiв народознавства. На допомогу приходить культурна спадщина українського народу, його багатовiковий досвiд трудового виховання пiдростаючого поколiння. Особливо значущими залишаються традицiї усної народної творчостi: приказки, прислiв'я, загадки. Завдяки образностi, лаконiчностi, глибокому змiсту, мудростi фольклор акумулює виховну силу. Використання фольклорних скарбiв робить урок емоцiйнiшим та динамiчнiшим.
Список
використаної
2. Атутов П. Р. Полiтехнiчний принцип у навчаннi школярiв. - К.:Рад. шк.. 1982. - 176 с.
3. Ботюк А. Ф. Формирование конструктивно-технических умений у
5. Волчаста М. Вивчення геометричних фiгур на уроках математики // Поч. школа. – 1998. – №6. – С. 19-23.
7. Король Я. А. Формування практичних умiнь i навичок на уроках математики. – Тернопiль: Навч. книга – Богдан, 2000. – 136 с.
9. Костюк Г. С. Навчально-виховний процес i психiчний розвиток особистостi / За ред. Л. Н. Проколiєнко. – К.: Рад. школа, 1989. – 608 с.
10. Левенберг Л. Ш. Рисунки, схемы и чертежи в начальном курсе обучения. – М.: Педагогика, 1986. – 160 с.
11. Лось А. Как воспитать трудового человека // Народное образование. – 2002. – №10. – С. 202-208.
12. Национальная доктрина развития образования// Освiта. - 2002. - №26 (4984). – 96 с.
13. Перевертень Г.І. Програма з трудового навчання для 1-4 класiв // Поч. школа. – 1991. – №7. – С. 46-47.
14. Подоляк В. О. Формування в учнiв системи наукових компетентностей в галузi сучасного виробництва. - Вiнниця: Книга-Вега, 2002. - 462 с.
15. Поляков В. А. Политехнический принцип в трудовом обучении школьников. - М.: Просвещение, 1977. - 80 с.
16. Пономарьова К. Вимоги до сучасного уроку трудового навчання // Початкова школа. - 2004. -№10.– С. 15-18.
17. Сидоренко В. К., Щетина Н. П. Графiчна пiдготовка школярiв: реальний стан та перспективи // Науковi записки Тернопiльського державного педагогiчного унiверситету. Серiя: Педагогiка. – 1999. - №5. – С. 29-33.
18. Сидоренко В. К., Щетина Н. П. Дидактичнi умови графiчного розвитку школярiв // Науковi записки ТДПУ. Серiя: Педагогiка. – 2001. - №3. – С. 76-82.
19. Стахiв Л. Роль працi в моральному вихованнi особистостi //Рiдна школа. -2004. -№5.– С. 56-58.
20. Тименко Н. П. Педагогическое обоснование содержания трудового обучения в современной неполной средней школе. – К.,1989. - 121 с.
21. Тхоржевский Д. А. Дидактика трудового обучения. - Киев: Рад.
шк., 1972. -224 с.
22. Тхоржевський В. Мозаїка планiв – конспектiв занять. // Трудова пiдготовка в закладах освiти. -1997. -№ 4. – С. 43 -39.
23. Тхоржевський Д. О. Система трудового навчання. – К.: Вища школа, 1985. –м175с.
24. Тхоржевський Д. О. Методика трудового навчання та викладання загальнотехнiчних дисциплiн. –К.: Вища школа, 1985. – 175с.
25. Уваров В. М. Дидактические вопросы переноса трудовых умений
младших школьников. – М., 1997. - 22 с.
27. Чернышенко И. Д. Трудовое воспитание школьников. - М.: Просвещение, 1991. - 181 с.
28. Щетина Н. П. Дидактичнi функцiї графiчної пiдготовки школярiв // Трудова пiдготовка в закладах освiти. – 2001. - №1. – С. 51-55.
| 
