"Браво"
"Браво" (тодi що ще називався "Постскриптум"). У груднi вiдбувся перший концерт "Браво" на дискотецi в Крилатськом. У своїх виступах група "Браво" вдало поєднувала ностальгiчний iмiдж, який стане вiзитною карткою групи, i яскравi мелодiї Хавтана. Завдяки цьому "Браво" стало зiркою московської сцени. Записаний восени 1983 роки мiнiальбом розiйшовся по всiй країнi. У березнi 1984 року, в розпал антироковой компанiї, Жанна Агузарова, що виступала тодi по сценiчним iм'ям Іванна Андерс, прямо пiд час концерту була арештована i полгода провела у в'язницi i iнститутi iменi Сербського. Але вже наступного року Алла Пугачова представила групу "Браво" в програмi Ленiнградського телебачення "Музичний ринг". У травнi 1986 року, пiсля виступу на "доля-панорамi-86", група почала гастролювати по країнi. У 1987 роцi фiрма "Мелодiя" випустила першу пластинку "Браво", успiх супроводив i на "доля-панорамi-87". Всiй країнi сталi вiдомi пiснi у виконаннi спiвачки - "Жовтi черевики", "Кiшки", "Дивна країна". Проте пiсля успiхiв група вступила в смугу невдач. Пiсля неодноразових заяв про вiдхiд Жанна Агузарова покинула "Браво" i почала сольну кар'єру. У 1990 роцi вона закiнчила Московське музичне училище iменi Ипполитова-Иванова i в тому ж роцi виїхала в США i влаштувалася в Лос-Анджелесi, де працювала в ресторанi "Чорне море". У 1992 роцi вона взяла участь в записи альбому Василя Шумова "Тектонiка". У 1993 роцi Жанна Агузарова приїхала на гастролi "Браво" до Ізраїлю i разом з деякими музикантами зi свого андерграундного колективу взяла участь в ювiлейному турi "Браво" по мiстах Росiї. У червнi 1996 року спiвачка знов приїхала в Москву i взяла участь в передвиборнiй акцiї "Голосуй або програєш".
Андрiй Конусов (бас), Олександр Степаненко(саксофон, клавiшнi) i Павло Кузiн (барабани). Пiсля того, як до групи приєдналася приїхала до Москви з Сибiру спiвачка Жанна Агузарова (що виступала тодi пiд псевдонiмом Іванна Андерс) група знайшла свою назву i оригiнальний склад. Незвичайне для того часу поєднання ностальгiчного iмiджу стиляг початку 60-х рокiв i оригiнального музичного стилю, в якому стилiзованi рок-н-роллы i твисты були сусiдами з новою хвилею i реггей, зробило групу зiрками московської сцени. Незабаром “Браво” записують свiй перший мiнi-альбом, який на касетах розiйшовся по всiй країнi. Через декiлька тижнiв пiсля запису вiдбувся сумнозвiсний концерт групи в ДК “Мосенерготехпром” - у той час концерти груп поза фiлармонiчними органiзацiями жорстко присiкалися, i Агузарова прямо на концертi була арештована i декiлька мiсяцiв провела в слiдчому iзоляторi. Проте наступного року в оновленому складi “Браво” вступають в московську долю-лабораторiю, де отримують статус любительського колективу, а що виявила цiкавiсть до молодої групи Алла Пугачова представила “Браво” в популярнiй програмi ленiнградського телебачення “Музичний ринг”. У травнi 1986 року, пiсля виступу на фестивалi “долi-панорамi-86”, “Браво” перейшли на професiйну сцену i почали гастролювати по країнi. У 1987-м на фiрмi “Мелодiя” виходить перша пластинка “Браво”. Проте пiсля перiоду успiхiв група вступила в смугу невдач - виснажливi гастролi викликали чергу змiн в складi, в груднi 1988 року вирушає з групи Агузарова. Її мiсце в мiкрофону по черзi займали Євгенiї Осин (1989 ), Ірина Епiфанова (1990), проте, не дивлячись на те, що деякi iз записаних з ними пiсень придбали широку популярнiсть, спiвпраця з ними виявилася короткочасною. У вереснi 1990 року новим вокалiстом групи став Валерiй Сюткин, “Телефон”, що ранiше працював в групах, “Архiтектори”. Природжений фронтмен, обдарований спiвець i автор пiсень, Сюткин зумiв вдихнути в “Браво” нове життя. Пiснi групи знову звучать на радiо i телебаченнi, концерти йдуть з аншлагом, виходять, альбоми “Стиляги, що стали бестселерами, з Москви” (1992), “Московський бiт” (1993). Осенью 1993-го групi виконується десять рокiв, i “Браво” вирушають в ювiлейний тур по країнi, в якому взяла участь, Жанна Агузарова, що повернулася iз США. У 1996 роцi, вирiшивши почати сольну кар'єру, групу покидає Валерiй Сюткин. Пiсля довгих пошукiв група знайшла нового вокалiста: їм став Роберт Ленц з московської групи “MessAge”. З ним був записаний альбом “На перехрестях весни” (1996). На всьому протязi своєї кар'єри “Браво” не раз виявлялися на межi розпаду, склад групи неодноразово мiнявся, але всякий раз вони благополучно вiдроджувалися, ставши до середини 1990-х рокiв одними з лiдерiв вiтчизняної пiп-сцени. 1983 рiк. На базi ДК енергетикiв була створена група ПОСТСКРИПТУМ. У нiй зустрiлися: Євгенiй Хавтан (гiтара, вокал), Ігор Сукачев (гiтара, вокал) i Павло Кузiн (ударнi). Незабаром Сукачев вирушає створювати БРИГАДУ, а в групi Хавтана вiдбувається ряд змiн: з'являються басист Андрiй Конусов, саксофонiст Олександр Степаненко i, нарештi, спiвачка Жанна Агузарова (Іванна, що в тi роки виступала пiд iм'ям, Андерс). У вереснi 1983 р. народжується нова назва - БРАВО. Цiкаво, що до цього дня продовжує iснувати (не знаменуючи це якими-небудь успiхами) i ПОСТСКРИПТУМ. Конусова в 1985 р. змiнив Тiмур Муртузаєв (пiзнiше - БРИГАДА З).
"забiйнi" мелодiї, колоритний солiст. БРАВО на слуху. У 1986 р. БРАВО з успiхом виступає на "доля-панорамi-86" i переходить в професiонали (до цього статус в БРАВО був любительський). Перший альбом групи, що випущений в 1987 р. i складається з таких популярних номерiв, як "Бiлий день" (у "мелодиевском" варiантi - "Вiрю я"), "Кiшки", "Жовтi черевики", "Ленiнградський рок-н-рол" i iнших - вiдразу розiйшовся солiдним накладом по країнi.
що грав в мiсцевому банкетному залi. Потiм з'явилася Жанна Агузарова: одного дня в квартирi Женiной пролунав нiчний дзвiнок, i дiвчина на iншому кiнцi дроту заявила, що вона хоче спiвати i шукає ансамбль. "До цього про неї менi розповiдали такi альтернативщики, як "Мухомори", яких КДБ вже намагався посадити у в'язницю, i вони дивом ще не сiли на той час. Вони менi сказали, що є дiвчина така, i я вже був готовий до цього дзвiнка. Вона приїхала i пiдкорила всiх нас", - згадує лiдер групи "Браво", яка починала в наступному складi: Євгенiй Хавтан (керiвник, гiтарист, композитор), Іванна Андерс (вона ж Жанна Агузарова - вокал), Андрiй Конусов (бас-гiтара), Павло Кузiн (ударнi), Олександр Степаненко (саксофон). До речi, назву групи придумала подруга Жанни. Пiсля одного з вiдвiдин Великого театру дiвчина подумала, що традицiйнi театральнi крики "Браво" - непогане iм'я для колективу. Музиканти погодилися, що її пропозицiя краще придуманих ними варiантiв - "Твiст", "Шейк" або "КВН".
"Кiшки", яку Женя награв Жаннi на гiтарi, а опiсля декiлька днiв вокалiстка принесла для неї вiрш Уїльяма Дж. Смiта. По визнанню Євгенiя тодi Жанна володiла рiдким даром знаходити дуже вдалi вiршi для пiсень. Принесена нею поезiя i музика Хавтана склали основу першого 20-хвилинного запису, який з'явився на касетах в 1984 роцi. "Ми грали концерти, i я вже вiдчував, що за нами стежать, -рассказывает Євгенiй Хавтан. - Аби увiчнити нашу творчiсть, ще не знаючи, що з нами станеться, ми на нашiй репетицiйнiй базi за допомогою перших розповсюджувачiв магнитоальбомов Вiктора Алiсова i Юрiя Севостьянова зробили цей запис, який на сьогоднiшнiй день є для мене еталонною по енергетицi, по настрою, по кiлькостi щиростi i по кiлькостi лажi - там все вiдповiдає уявленню про те, яким має бути перший запис в групи". Ця сесiя знаменита тим, що бас-гiтарист Андрєї Конусов, якому пiд час домашньої сварки чоловiка прищикнула палець, грав на своєму iнструментi фактично трьома пальцями.
"Браво" вважає своїм офiцiйним днем народження), в ДК "Мосенерготехпром" вiдбувся сумнозвiсний концерт групи, головними дiйовими особами якого стали спiвробiтники правоохоронних органiв,, а фiнальна коди прозвучала в мiсцевому вiддiленнi мiлiцiї, де музиканти писали пояснювальнi записки з приводу того, хто органiзовував їх виступ i як i де поширювалися квитки. Посадити всiх учасникiв ансамблю не змогли, оскiльки був вiдсутнiй склад злочину. Бiльше всiх дiсталися Жаннi Агузарової, в якої були проблеми з московською пропискою i паспортом, - її заарештували i декiлька мiсяцiв вона провела в слiдчому iзоляторi, а "Браво" попало у вiдомий "чорний список" заборонених команд, в якому займало третю або четверту строчку, - пiсля "Акварiума" з "Алiсою". Проте, в перiод вiдсутностi Жанни група продовжувала репетицiї. Проте, не вiрячи в можливiсть подальшої роботи "Браво", музиканти стали покидати команду. Бас-гiтарист Андрiй Конусов пiшов в "Карнавал", де теж грав тиждень i потiм назавжди покiнчив з кар'єрою бас-гiтариста. Замiсть нього в "Браво" прийшов Тiмур Муртазаєв, що грав на контрабасi. Закiнчуючого Гнесинку Олександра Степаненко, якому була просто необхiдна концертна практика, запросив в "Динамiк" Володимир Кузьмiн. Саксофонiста, що пiшов, змiнив Ігор Андрєєв. У "перехiдний" перiод замiсть Агузарової, що писала листи з проханнями її дiждатися, спiвав Сергiй Риженко ("Футбол", "Останнiй шанс", "Машина часу"). Дебют ансамблю в новому складi вiдбувся на днi народження у Олександра Лiпнiцкого, який наголошувався на його дачi i де в числi гостей були присутнi музиканти груп "Кiно", "'Аквариум" i "Звуки Му". Всi вони взяли участь в святковому концертi, через два днi пiсля якого Євгенiй Хавтан був вiдрахований з МІЇТа.
"Браво". Повернулася Жанна Агузарова, ансамбль отримав статус любительського колективу, їм зацiкавилася Алла Пугачова, що запросила хлопцiв взяти участь в концертi "Рахунок 904" який вiдбувся в 1986 роцi пiсля трагедiї в Чорнобилi. Пiсля телетрансляцiї цього концерту, в якому прозвучала пiсня "Вiрю я", "Браво" вiдкрилася дорога на телебачення. Та ж Пугачова представила артистiв в програмi "Музичний ринг". По рекомендацiї Жанни в групу прийшов ксилофонiст i клавишник Павло Марказьян. Тодi ж "Браво" запросили на "долю-панораму-86", яка прошла в Центральному Будинку Туриста. Визнанi метри доля-музики - Олександр Градський, "Машина часу" i "Автограф" - були проти участi у фестивалi непрофесiйної команди. Проте хлопцi так вiдчайдушно i вiдважно вiдiграли свої пiснi, що отримали вiдразу двi винагороди - приз глядацьких симпатiй i приз за кращу шоу-програму. Тодiшнi акули вiтчизняного шоу-бiзнесу, що зароджувався, не могли залишитися байдужими до долi молодого колективу. Валерiй Гольденберг запросив "Браво" на роботу в Московську обласну фiлармонiю, i вже в статусi фiлармонiчних трудiвникiв музиканти взяли участь у фестивалi "Лiтуаника-86", де їх програма також була визнана кращою. Що вважає, що "Браво" ще рано бути професiоналами, Жанна Агузарова пiсля чергового скандалу залишила гурт. Мiсце в мiкрофону зайняла Ганна Салмiна, що заспiвала суперхiт "Король Помаранчеве лiто", що став по опиту "Звукової дорiжки" "МК" найпопулярнiшою композицiєю 1986 рокiв. Пiсля Салмiной в групi недовго пропрацювала Тетяна Рузаєва, а потiм Жанна Агузарова вирiшила повернутися в "Браво". У 1987 роцi фiрма "Мелодiя" випустила пластинку "Браво", яка була продана в кiлькостi 5 млн. копiй - саме за такий наклад Євгенiю Хавтан був перерахований гонорар в 260 рублiв. Виступ колективу на "доля-панорамi-87" не був таким успiшним, як роком ранiше, тому що голосно заявила про себе "Бригада З", а зi Свердловська впокорювати Москву приїхав "Наутiлус Помпiлiус".
"Браво" влаштувало прослухування нових вокалiстiв, в числi яких були i Роберт Ленц з Євгенiєм Осиним. Останнiй приходив на кожну репетицiю, благаючи узяти його ким завгодно, - хоч барабанщиком, хоч гiтаристом. Врештi-решт, його наполегливiсть перемогла - в 1989 роцi вiн був узятий в групу як солiст. Разом з Осиним колектив записав декiлька речей, якi нiколи i нiде не були виданi, проте, двi пiснi - "Менi сумно i легко" i "Добрий вечiр, Москва" - знайшли всесоюзну популярнiсть. Роком пiзнiше в "Браво" замiсть Євгенiя Осина, що пiшов, спiвала Ірина Епiфанова. За iронiєю долi про її роботу в "Браво" також нагадують двi композицiї - "Джамайка" i "Червоне свiтло". У тому ж 1990 року Євгенiй Хавтан запросив в колектив Валерiя Сюткина. Однiєю з головних умов його працi в гуртi була змiна зачiски - Хавтан умовив Валерiя постригти довге волосся. Одним з перших спiльних творiв стала пiсня "Вася", яка дала старт черговому витку популярностi "Браво", - це був другий ренесанс ансамблю, вважає його керiвник. Перший концерт з фронтменом Сюткиним вiдбувся 25 серпня 1990 в мiстi Торби в складi: Е. Хавтан - гiтара, В. Сюткин - вокал, І. Данiлкин - ударнi, С. Лапiн - бас, А. Іванов - саксофон, С. Бушкевiч - труба.
"Стиляги з Москви", i була записана пластинка "Московський бiт". Цi два диски плюс видана пiзнiше "Дорога в хмари" стали альбомами, що найбiльш продавався, в iсторiї "Браво".
У 1992 роцi був виданий диск "Московський бiт", а рiк потому, провiвши успiшний тур, присвячений своєму 10-лiттю, "Браво" записує "Дорогу в хмари". Першими в нашiй країнi музиканти включили в цей диск ремикс на заголовну пiсню, який зробили спiльно з Олексiєм Соловьевим i групою "Ракета". Релiзу альбому передував випуск синглу з "Дорогою в хмари" i ще декiлькома речами. До моменту виходу пластинки на GeneralRecords в 1994 роцi стало ясно, що Валерiй Сюткин покидає команду ради сольної кар'єри, оскiльки в "Браво" з'явилися творчi розбiжностi з приводу того, що надалi буде група.
"Браво" поповнився пiтерським басистом Дмитром Ашманом, що грав в командах "Добранiч" i "Нiколи не вiр хiппi", повернулися Кузин i Степаненко. Зайняти вакантне мiсце вокалiста знов запросили Роберта Ленца ("Тиха година" i Message), i цього разу вiн вiдповiв згодою. Проте ще деякий час "Браво" приховувало iм'я свого нового спiвця, проводячи репетицiї в атмосферi секретностi i паралельно записуючи альбом "На перехрестях весни", який вийшов в 1996 роцi. Релiзу диска знов передувало видання синглу. Євгенiй Хавтан вiдносить цю пластинку до найулюбленiших, оскiльки в нiй "дуже правильний настрiй". Весной вiдбулася презентацiя диска i програми "На перехрестях весни" в ГЦКЗ "Росiя" - це був перший виступ "Браво" з новим солiстом на крупному майданчику. На останньому з трьох концертiв, 24 травня, залицяльникiв групи чекав справжнiй сюрприз - в кiнцi програми на сценi несподiвано з'явилася Жанна Агузарова (що виїхала за океан в 1990 роцi), що тiльки що повернулася з Америки, i стигла "Кiшки" i "Вiрю я". Наступного року артисти записали "Хiти про кохання" - альбом, трохи нехарактерний для свого звичайного стилю. В кiнцi 1997 року вiдбулася презентацiя синглу "Серенада 2000", випущеного в оригiнальному конвертi у виглядi пронизаного гiтарою серця. Саму "Серенаду" заспiвали дуетом Роберт Ленц i лiдер "Бахыт-компота" Вадим Степанцов. Взагалi ж пан Степанцов написав для "Браво" не один текст - практично в кожному альбомi колективу є композицiї на його вiршi.
"Хiти про кохання" в 1998 роцi випустила фiрма Ехtraрhопе. Своє 15-лiття колектив вирiшив вiдсвяткувати грандiозним гастрольним туром "Бравоманiя" з трьома солiстами - Робертом Ленцем, Жанною Агузарової i Валерiєм Сюткиним. Проте пiсля п'ятого концерту Жанна залишила колег i повернулася до Москви. Запланованi на осiнь сольнi концерти в ГЦКЗ "Росiя", завершуючi "Бравоманiю", не вiдбулися.
"Море". Павло Кузiн зробив диск "Браво, Жанна" з ремиксами на кращi пiснi у виконаннi Жанни Агузарової, Євгенiй Хавтан освоював комп'ютер i займався вiртуальним проектом "Мiкки Маус i стилети". Влiтку музиканти зiбралися разом, аби зайнятися пiдготовкою матерiалу для нового альбому. Перший сингл з нього - "XX вiк" - вийшов 6 грудня на збiрцi "У-2" разом з молодими групами "Танцi мiнус", Найк Борзов, "Мультфiльми".... !
|
