| Мiнiстерство освiти та науки України
Нацiональний технiчний унiверситет України «КПІ»
Факультет бiотехнологiї та бiотехнiки
Кафедра промислової бiотехнологiї
|
| |
| Реферат
iз курсу «Бiологiя парфумерно-косметичних засобiв»
на тему „Історiя косметологiї”
|
| |
|
|
|
|
| Виконав: студент групи БТ-71
Гайовий Ю. М.
|
ЗМІСТ
ВСТУП.. 3
2. ПОЯВА КОСМЕТИКИ НА БЛИЗЬКОМУ І СЕРЕДНЬОМУ СХОДІ 6
3. РОЗВИТОК КОСМЕТИКИ У СТАРОДАВНЬОМУ РИМІ 7
4. ВИНИКНЕННЯ КОСМЕТИКИ В АРАБСЬКИХ КРАЇНАХ.. 10
6. КОСМЕТИКА В РОСІЇ ТА ЄВРОПІ 14
7. РОЗВИТОК КОСМЕТИКИ У 19-20 СТОЛІТТЯХ.. 16
8. СУЧАСНИЙ СТАН РОЗВИТКУ.. 18
9. СУЧАСНА КОНЦЕПЦІЯ КОСМЕТИКИ.. 19
10. СУЧАСНИЙ КОСМЕТИЧНИЙ РИНОК У ЦИФРАХ.. 20
ВИСНОВКИ.. 31
ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА.. 33
ВСТУП
Історiя гiгiєни i косметики починається з давнiх часiв, коли первiснi люди почали вмиватися, очищати i пом'якшувати шкiру, захищати її вiд сонця, вiтру, дощу, снiгу, намагалися зробити свою зовнiшнiсть бiльш привабливою. Спостереження археологiв i вчених, якi вивчають життя племен i народiв, що збереглися до нашого часу i стояли на нижчих ступенях розвитку, пiдтверджують це. [4]
Головнi досягнення косметики пов'язанi iз знанням властивостей рослин, з досвiдом застосування рiзних продуктiв рослинного i тваринного походження, мiнералiв. І навiть те, що iнодi сприймається всього лише як прагнення прикрасити зовнiшнiсть, має лiкувальну дiю, пiдтверджену народною практикою. [3]
У багатьох племен iснувала та iснує дотепер спецiальне бойове розфарбовування. Таке розфарбовування тiла, татуювання, рiзнi притирання та ароматичнi речовини використовується i в повсякденному життi. Нанесенi на обличчя i тiло знаки означають i приналежнiсть до роду, i вiдповiднiсть прийнятому стандарту краси, використовуються в магiчних обрядах, пiднiмають бойовий дух воїнiв i мисливцiв. [4]
«Косметика» древнiх була пов'язана зi знанням властивостей рослин, iз досвiдом застосування рiзних продуктiв рослинного i тваринного походження, мiнералiв. І навiть те, що деколи сприймається всього лише як прагнення прикрасити зовнiшнiсть, має лiкувальну дiю, пiдтверджену народною практикою. [3]
якi захищають шкiру вiд пекучого сонця тропiкiв. Завдяки цьому засобу жiнки виглядають молодими навiть у зрiлому вiцi. Всiм вiдома лiкувальна дiя алое. [4] Вже декiлька тисячолiть використовують цю рослину в косметичних цiлях. Жителi аравiйського острова застосовували зварений i згущений сiк алое. У Європi його використовують у виглядi екстракту. [3]
Народний косметичний засiб – листя подорожника – використовувався слов'янами для лiкування запаленнь шкiри, при порiзах, ударах, укусах.
Особливе значення в косметологiї має мед, який у поєднаннi з масажем пом'якшує шкiру, робить її еластичною. [4]
Масаж був вiдомий здавна, з часу появи людини на Землi. Найпершим проявом масажу можна вважати природне бажання розтерти, розiм'яти мiсце удару. Вiн застосовувався в Стародавньому Китаї, Японiї та Індiї за 2000 рокiв до Гiппократа. У Стародавнiй Грецiї ним користувалися ще за декiлька сторiч до народження великого лiкаря. Але саме Гiппократ визначив масаж, як одну з головних косметичних процедур. [3]
Людина у всi часи прагнула удосконалювати гiгiєнiчну косметику. До винаходу мила для миття рук, обличчя i волосся люди користувалися дрiбним рiчковим пiском, попелом. Бруд iз тiла не стiльки вiдмивали, скiльки вiдскрiбали. В результатi шкiра ставала жорсткою i потребувала пом'якшення.
Паралельно з гiгiєнiчним в давнину бурхливо розвивалися естетичний i ароматичний напрями косметики: причiсування, масаж, використання косметичних пом'якшувальних i ароматичних засобiв, фарбування волосся, брiв, вiй, обличчя, манiкюр i педикюр. [3]
1. ВИНИКНЕННЯ КОСМЕТИКИ У СТАРОДАВНЬОМУ ЄГИПТІ
запровадити культ сонця). Природнiй красi цiєї досконалої особи i чарiвної фiгури все ж таки допомагала косметика: догляд за шкiрою, грим, прикраси. У Єгиптi того часу знали не тiльки правила гiгiєнiчного догляду за волоссям i шкiрою, але й застосовували ароматичнi речовини, виявляли цiкавiсть до фарбування нiгтiв i волосся, укладання волосся, голiння i фарбування бороди. [5]
Вже тодi були вiдомi бритви i щипчики для видалення волосся на обличчi i тiлi, гребенi, фарба для нiгтiв, креми, засоби татуювання. Багатi єгиптянки широко користувалися притираннями, запашними водами, пахощами, олiями для намащування шкiри, засобами для ароматизацiї шкiри i волосся.
Добре було вiдомо стародавнiм єгиптянам мистецтво причiсування. Природньо пряме волосся прикривалося штучними заплетеними перуками. Перуки використовувалися i жерцями. Стародавнi єгиптяни завивали волосся на тонкi прутики, обмащенi глиною, i висушували їх на сонцi. Пiзнiше дерев'янi прутики були замiненi металевими стрижнями, якi нагрiвалися, перш нiж накрутити на них волосся. [3]
Фарбували волосся хною, змiшаною з грязями. При цьому добивалися рiзних вiдтiнкiв — вiд легкого пурпурового до мiдного i темно-коричневого. Пахощi вткористовували не тiльки в побутi, але i при вiдправленнi релiгiйних обрядiв. З цiєю метою використовували вiск i смоли, квiти, корiння i трави. До наших днiв збереглися деякi з обрядiв стародавнiх єгиптян: спалювання пахощiв у кадилах iз застосуванням ароматичних олiй — мира, ладану. [4]
Косметика завжди мала одне корiння з медициною. Папiрус, присвячений питанням медицини, мiстить i косметичнi рецепти часто вперемiш iз молитвами та заклинаннями. У Лейпцiгу зберiгається знаменитий «Папiрус Еберса», що датується 2000 р. до н. е. В нiм описуються способи обмивання миртовою олiєю, єлеєм, оливковою або кунжутною олiєю, а також бальзамом, який поставляли з Пiвнiчної Африки, Аравiї i Палестини. Цi олiї не лише очищали шкiру, але й створювали на нiй захисну плiвку. [3]
Масло мирта використовувалося в сумiшi з ароматичними речовинами для вiддушки тiла, бiлизни, одягу i примiщень. У папiрусi є також рецепт приготування фарби для волосся, що належить єгипетськiй царицi Сес. Це перший записаний рецепт застосування хни як фарби для волосся.
З 16 столiття до н. е. дiйшли до нас способи використання як косметичного засобу алебастру i меду, мiкстури для депiляцiї (видалення волосся), склади фарб для забарвлення вiй в зелений, а їх країв — у чорний колiр. Губи i щоки пiдфарбовували хною, нiгтi рук i нiг золотили. Як духи єгиптянки використували рослиннi олiї з додаванням соку водяних лiлiй i лотоса. [3]
2. ПОЯВА КОСМЕТИКИ НА БЛИЗЬКОМУ І СЕРЕДНЬОМУ СХОДІ
У країнах Близького та Середнього Сходу косметика теж досягла високого рiвня розвитку. Із традицiй Єгипту багато запозичили iудеї. Вони застосовували депiляцiю та винайшли метод приготування мила iз жиру та попелу. У давньоєврейськiй збiрцi законiв Талмудi було записано, що чоловiк зобов'язаний видавати дружинi певну суму грошей на придбання засобiв для догляду за тiлом i для пiдтримки краси. До цих засобiв належали мило, пемза для чищення зубiв, трояндове мило та рiзнi мазi. Згадки про косметику можна зустрiти у Бiблiї. Там, наприклад, розповiдається про використання рiзних притирань та парфумiв у Древнiй Іудеї. Наприклад, до бальзаму Марiї Магдалини входила речовина, яку добували з кореневища чагарника нард, який росте в Гiмалаях.
За однiєю з iсторичних версiй вважається, що саме перси винайшли парфуми. Римський iсторик Плiнiй писав, що "персидськi жiнки заманювали чоловiкiв невiдомими пахощами". За переказами Магомет говорив, що найбiльше на свiтi вiн любив жiнок, дiтей та парфуми. [1]
Немало уваги догляду за шкiрою i волоссям придiляла в Ассирiї i Вавiлонi. У тi далекi часи тiла намащували пахощами, якi мiстили трояндову олiю, мiрру, мускус, вiддушки, зафарбовували волосся на головi i бороду. Трояндова вода i мигдальне молоко вперше з'явилися в Персiї.
У Стародавнiй Іудеї теж користувалися притираннями i пахощами. Іудея торгувала з багатьма країнами свiту.
Намагаючись привернути увагу царя Соломона, цариця Савська звелiла приготувати для косметичних цiлей цiлий набiр всiляких мазей i масел i навiть привезла в подарунок iудейському царевi бальзамiн — чагарник, смола якого цiнувалася, як дорогоцiннi метали. [3]
3. РОЗВИТОК КОСМЕТИКИ У СТАРОДАВНЬОМУ РИМІ
Із Стародавньої Грецiї культура гiгiєни та естетики потрапила до Риму, де отримала подальший розвиток.
Всiм вiдомi римськi терми (лазнi), якi займали велике мiсце в життi знатних римлян. Вони служили мiсцем вiдпочинку, спортивних вправ i розваг, тут вiдбувалися зустрiчi полiтичних дiячiв, людей мистецтва i лiтератури. Патрицiї проводили в публiчних купальнях найкращий час.
У лазнях застосовувалися рiзнi види масажу для збереження стрункостi фiгури, сили м'язiв i еластичностi шкiри. В тi часи вже iснували фахiвцi-парфюмери, що готували олiї для намащування i розтирання. Навiть у лазнях для простих городян кожен охочий мiг отримати виготовлену парфюмерами олiю, щоб використовувати самостiйно.
Знатнi матрони мали безлiч зiлля, духiв i косметичних препаратiв, цiлком здатних конкурувати з косметичними засобами нашого часу.
Служницi, якi повиннi були допомагати панi в обрядi прикрашання тiла, називалися косметами. У кожної був свiй обов'язок, i всi вони знаходилися пiд наглядом загальної директриси туалету.
В тi часи рецепт приготування мила був не вiдомий. Тому для видалення жиру i бруду користувалися пемзою, крейдою або попелом цибулi, а мазь, що застосовувалася пiсля цього, ставала вже лiкарським засобом. Цi мазi виготовлялися на основi оливкової олiї з додаванням запаху троянди, вербени i лимонника, лiлiї, цедри апельсинiв.
Єгипетська цариця Клеопатра (родом з Грецiї, остання з грецької правлячої династiї Птолемеїв) була великим майстром косметики i зробила великий вплив на косметику Стародавнього Риму. Значною мiрою завдяки Клеопатрi в Стародавньому Римi стало традицiєю гримування обличчя i тiла, використання перук, дорогих прикрас, купання в басейнi, застосування контрастних ванн i солярiума. Довгий час у римлянок користувалася популярнiстю i єгипетська зачiска з кучерями «пiд Клеопатру».
лабораторiю з виготовлення косметичних i фармацевтичних препаратiв, справжню парфюмерну фабрику Клеопатри, якiй, як стверджують iсторики, ця мiсцевiсть була дарована Антонiєм. Збереглися жорна iз слiдами подрiбнених трав i рослин, казани для приготування ароматичних сумiшей. За допомогою нових наукових методiв виявилося можливим вiдновити деякi з рецептiв стародавньої парфюмерiї.
Найбiльшого розквiту косметика отримала саме в Стародавньому Римi. Римляни з властивою їм усебiчнiстю зайнялися косметичними засобами серйозно в I столiттi н. е. Плiнiй Старший детально описував косметичнi засоби, якими римляни користувалися щодня: очищаючий i зволожуючий лосьйон iз мигдальної олiї з молоком, свинцевi бiлила для обличчя, спецiальне мило для волосся, що фарбує їх у рудий колiр, а також зубний порошок, приготований з пемзи i подрiбненого рогу. Зокрема, вiн писав:
«Маленькi равлики, висушенi на сонцi на черепицi, потiм стовченi в порошок i розведенi вiдваром з бобiв, є чудовим косметичним засобом, який робить шкiру бiлою i нiжною».
Про косметичнi таємницi римських жiнок писали римськi поети Овiдiй i Горацiй.
Овiдiй склав цiлу поему, присвячену косметицi, вiд неї зберiгся тiльки фрагмент приблизно в 100 вiршiв. Ось взятий звiдти рецепт одного зiлля для полiпшення кольору обличчя: «чищеного ячменю 2 фунти, борошна чечевицi 2 фунти, оленячого рогу 1/6 фунта, камедь 2 унцiї, тосканської полби 2 унцiї, меду 18 унцiй, 10 яєць, 12 товчених цибулин нарциса». Вiн приводить ще два iнших дуже складних рецепти — один для виведення плям з обличчя, iнший для забарвлення обличчя. Цей уривок закiнчується наступними двома вiршами: «Я бачив жiнку, яка мочила мак у холоднiй водi, товкла його i мастила ним щоки».
сумiшшю козячого молока i попелу дерева буку, а потiм знебарвлювалися сонячними променями. У знаменитих римських лазнях використовували найрiзноманiтнiшi есенцiї та олiї. Друга дружина Нерона Поппея Сабiна, прагнучи зберегти красу тiла, щодня приймала ванну з ослячого молока. Вона ж перша в iсторiї жiнка — автор косметичних рецептiв, якi збереглися до наших днiв.
Вiдомий римський лiкар Гален (близько 130-200 р. н. е.) залишив нащадкам науковi працi, присвяченi косметицi. Вiн автор першого систематизованого пiдручника по косметицi. У своїх роботах Гален видiляв косметику з метою маскування косметичних недолiкiв (тобто грим) i косметику для збереження природної краси, пiдкреслюючи зв'язок мiж косметикою i медициною. Галеном була запропонована рецептура охолоджуючої мазi, яка стала прототипом кольд-крему. [4]
4. ВИНИКНЕННЯ КОСМЕТИКИ В АРАБСЬКИХ КРАЇНАХ
У арабськiй лiтературi жiночiй красi i нормам краси був присвячений особливий лiтературний жанр, в доiсламськой поезiї тема краси коханої була основною. У зачинi арабської поеми опис "засобiв краси" арабки (тут маються на увазi одяг, прикраси i косметика) займає значне мiсце. [5]
З 11 ст. араби поставляли до Європи через Венецiю кристалiчну камфору i камфорне ефiрну олiю, яку отримували у Китаї зi стружок камфорного дерева на примiтивних перегiнних установках з трубочками iз бамбука i дерев'яними ящиками-конденсаторами.
Арабськi медики дотримувалися розпоряджень Галена i розробляли способи приготування екстрактiв рослин. Готувалися також i хiмiчнi сполуки: «чорний ефiоп» HgS, кiновар i сулема HgCl2
, якi використовували для лiкування хвороб шкiри; сульфат мiдi, натуральна сода, луг, якi отримували з карбонатiв при дiї вапна, галуни, натуральна бура, нашатир, оксид i сульфат цинку.
Араби створили науковий центр в Александрiї, органiзували медичну школу в Салерно. Видiляючи iндивiдуальну речовину iз сумiшi перегонкою, вони використовували жаростiйкий скляний посуд i проводили обiгрiв за допомогою водяних або пiщаних бань. Цi досягнення косметичної хiмiї були гiдно використанi i оцiненi в Європi лише в епоху Ренесансу.
У Європi дiзналися про спосiб перегонки i про отримання ефiрних масел методом перегонки з водяною парою з книги Авiценни «Канон лiкарської науки» (Абу-Алi iбн-Сiна, 980-1037 рр.), яка була перекладена латинською мовою i витримала тридцять видань. У нiй Авiценна описала близько 900 видiв лiкарських рослин. Авiценна стверджував, що здоров'я невiдокремлюване вiд краси. Вiн, вважаючи, що запахи можуть вiдiгравати важливу роль в одуженнi людини, вперше сам отримав трояндову ефiрну олiю i використовував її при лiкуваннi хворих. [1]
на естетичний аспект. Буває нелегко визначити, чим є предмет — прикрасою або амулетом, i розмежувати його подвiйну функцiю; так само складно зрозумiти, чи застосовується косметичний засiб просто для краси, як лiкувальний засiб або, перш за все, як захист вiд лихого ока. [5]
20 ст., якi спостерiгали потворне, на їх думку, розфарбовування тiл мiсцевих жителiв, що ще раз демонструє суб'єктивнiсть i вiдноснiсть поняття "краса".
"Нiколи я не бачив нiчого огиднiшого, нiж жiнки з розфарбованими обличчями. Коли вони вiдводять хустину, важко уявити собi, що це люди. Я бачив очi, прикрашенi зображеннями синiх i червоних риб, якi впираються головами в перенiсся. Верхня частина лиця була жовтою, нижня — зеленою, з маленькими чорними плямочками, а пiд нiздрями, що нагадують двi червонi вишнi, тягнулися зеленi смуги, до того ж фарби свiтилися. Лоб був розмальований трьома червоними лiнiями, вуса фарбують в червоний колiр, жовтi щоки перетинали зеленi смуги" (Ben T., Mr. and Mrs. Southern Arabia. Reading. London, 1994). [5]
"пастою жовтого кольору, виготовленою з дерева, що називається варi, розписували лоб зеленими i червоними лiнiями, так що, коли вони визнали себе дуже привабливими, стали, на мiй погляд, схожi на клоунiв... Їх голi руки i ноги були вимащенi варсом i покритi шаром сiрого бруду, неначе цi жiнки нещодавно перенесли якусь важку хворобу" (Ingrams D. A. Time in Arabia. London, 1970). [5]
У соцiологiчних дослiдженнях жiнки часто розглядаються як однорiдна категорiя. Проте в Йеменi вiдмiннiсть мiж замiжньою i незамiжньою жiнкою має важливе значення. Загальне правило таке, що незамiжнi взагалi не користуються косметикою; в особливих випадках допускається лише деяке розфарбовування. Але i замiжнi не повиннi користуватися косметикою, якщо чоловiк у вiд'їздi або помер, а також у великих сiм'ях, де жiнка, хоч i може з'явитися перед дiвером з вiдкритим обличчям, але вiн не повинен бачити її нафарбованою. Фарбу та аромати можна використовувати лише у присутностi власного чоловiка i найближчих членiв сiм'ї, а також у присутностi iнших жiнок. [5]
Пiсля весiлля причепурювання з використанням косметики навiть вважається за необхiдне, якщо жiнка хоче залишитися бажаною для чоловiка. Це є, з одного боку, частиною подружнього обов'язку, висловленням любовi i пошани до чоловiка та власної значущостi, а з iншого — символiзує статус замiжньої жiнки. Фон Брук розповiдає, як одного разу в колi дам вона показала своїй йеменськiй подрузi жiнку, яка недавно вийшла замiж. Ця жiнка вчилася в Оксфордi i одягалася просто, згiдно європейськiй модi. Йеменська подруга стисло прокоментувала ситуацiю: "Чоловiк скоро розведеться з нею". [5]
Коли у неї нафарбованi руки, вона надягає рукавички. Крiм сiмейного кола, пiсляобiднi зустрiчi жiнок є додатковою можливiстю — або навiть громадським обов'язком — використовувати i продемонструвати "засоби краси". Тут, по-перше, слiд назвати щоденнi вiзити до родичiв, подруг i сусiдок, якi вiдбуваються, головним чином, пiсля обiду до вечiрньої молитви. Ще бiльше значення в нашому контекстi мають вiзити пiд час релiгiйних або сiмейних свят, таких, як народження, обрiзання, весiлля, повернення з паломницької поїздки. Тi та iншi вiзити часто роблять без попередження, тим паче, якщо вiдсутнiй телефон. [5]
"Запахи є iстотною складовою гостинностi: вважається, що вони дуже сприяють створенню невимушеної атмосфери" (Meneley A. Tournaments of Value. Sociability and Hierarchy in Yemeni Town. Toronto, 1996). Дотриманням всiх звичаїв господиня вшановує своїх гостей. [5]
5. КОСМЕТИКА В СТАРОДАВНІЙ РУСІ
З упевненiстю можна сказати, що жiнки в Київськiй Русi розумiлися на доглядi за шкiрою обличчя i тiла. Чого тiльки вартi росiйськi лазнi з вiником, i витяжками з рослин. А так само обов'язковi масажi з мазями, якi освiжали i тонiзували шкiру. До речi, дiвчата часто вмивалися вранiшньою росою, яка надавала неповторної свiжостi i заряджала енергiєю на цiлий день. Косметика для обличчя в основному готувалася на натуральних природних компонентах тваринного походження. Наприклад, яйцем мили волосся, а настоями трав їх обполiскували. Для еластичностi шкiри обличчя, шиї i рук використовували кисломолочнi продукти, для пом'якшення i вiдновлення — жири й олiї. Приходили на допомогу i збори трав: м'ята, ромашка, волошка, звiробiй, мати-й-мачуха, подорожник, лопух, кропива, хмiль, дубова кора. З них робили всiлякi мазi, настоянки, часто лiкувального характеру. Ще було помiчено в «косметичцi» росiйських панночок: для рум'ян вони використовували вишню, малину i буряк, для бiлизни обличчя — муку, брови i вiї чорнили вугiллям або сажоею. Загалом, замiсть «елiтної» косметики, нашi предки використовували плоди городу, саду i лiсу. [6]
У Стародавнiй Русi народна косметика розвивалася в основному в гiгiєнiчному напрямi. Навiть у тi далекi часи, коли ще не було уявлення про парфюмерну промисловiсть, у жителiв Русi вже iснувала гiгiєнiчна культура, що виникла паралельно з народною медициною.
Пам'ятники народної культури повiдомляють, що жiнки Стародавньої Русi, пiклуючись про красу шкiри особи i тiла, з успiхом використовували для цiєї мети природнi чинники (сонце, воду, тепло i холод), харчовi продукти (молоко, кисле молоко, житнiй хлiб, сметану, хлiбний квас, мед, толокно, рослинне i вершкове масло, огiрки, яйця i iн.), цiлющi властивостi багатьох рослин. Найбiльше розповсюдження в народнiй косметицi мали листя ромашки, звiробiй, подорожник, чистотiл, лопух, дубова кора, кропива, м'ята та iн. Рекомендацiї щодо їх застосування до цих пiр збереглися в деяких травниках i лiкарських порадниках.
Соком цибулi i часнику лiкували бородавки, подряпини, потертостi, хвороби слизової оболонки рота. Терту картоплю використовували при опiках, листя капусти, буряка — при гнiйних процесах на шкiрi. Настої рослин застосовували для умивань i протирань, ванн, примочок. [3]
«Мазi». У ньому, разом з вiдомостями про рiзнi хвороби i способи лiкування, наведенi поради з догляду за тiлом, рецепти вiд «паршивостi голови», засоби вiд поганого запаху з рота i для чищення зубiв. Рослини, вiдомi нашим далеким предкам, з успiхом застосовувалися i пiзнiше. [4]
6. КОСМЕТИКА В РОСІЇ ТА ЄВРОПІ
У Росiї спрадавна iснував звичай раз на тиждень паритися в лазнi, де березовими i дубовими вiниками «масажували» тiло. У традицiях народної гiгiєни i косметики було умивання пiсля сну холодною водою, часте миття в рiчцi, в лазнi, пiсля лазнi — застосування холодної води або натирання особи i тiла снiгом.
молоком, вiдваром трави низки, розмiшаними у водi пшеничними висiвками, соком свiжих огiркiв, бузини.
У шкiру i волосся втирали деревну i реп'яхову олiю, робили масаж тiла з мазями, в якi входили подразнюючi речовини з трав, зварених на коров'ячому маслi або на тваринному жирi.
Придворна знать Росiї копiювала захiдну, особливо французьку, моду. Деякi, втiм, не боялися i смiливих нововведень: обтирання вранцi обличчя, шиї i тiла харчовим льодом. Цiнувалися парфуми i такi косметичнi засоби, як мускус, камфора, амбра, мiрра, шафран, трояндова олiя i трояндова вода. [3]
— рум'яна, пудри, помади, креми i пасти — завезли до Францiї iталiйськi артисти при Катеринi Медiчи. Гримувалися i жiнки, i чоловiки. З 1566 р. при дворi потрiбно було з'являтися з фарбованим обличчям i бiлявим завитим волоссям.
Починаючи з XVI столiття, Францiя вiдiграє провiдну роль у виготовленнi i використаннi косметичних засобiв. Рецепти трималися в цiлковитiй таємницi i передавалися у спадок.
У XVI столiттi в Парижi доктором медицини Паризького унiверситету Андре ле Фурнiє видається популярна книга “Прикраса людської натури i убрання жiнок”. У цей же перiод виходить ще одна книга — “Секрети сеньйора Алексиса”, в якiй даються рецепти приготування косметичних засобiв.
В серединi XVIII столiття англiйський парламент видав спецiальний закон проти “чудо-зiль”. Згодно нього всi жiнки, що користуються парфюмерiєю i гримом, пiдлягали покаранню як чаклунки, а шлюби, укладенi з ними, розривалися.
І все-таки спроби заборонити косметику якими-небудь указами були безрезультатнi. Косметичнi рецепти переходили з поколiння в поколiння рiзними шляхами, одним з яких була лiтература. [7]
У середньовiчнiй Європi поширюється перукарське ремесло, яким займалися в лазнях. Там же органiзовувалися спецiальнi салони. . Тут же займалися i малою хiрургiєю: пускали кров, ставили п'явки, банки, лiкували рани, розкривали гнiйники, виривали зуби, зрiзали мозолi.
У епоху Вiдродження в Італiї, а потiм у Францiї розвивається парфюмерiя i косметична промисловiсть. Починається випуск одеколонiв, духiв, олiй, кремiв.
для рук.
Пiсля поразки Наполеона моду на прикрасу зовнiшностi i догляд за нею диктує вже не Париж, а Вiдень. [3]
7. РОЗВИТОК КОСМЕТИКИ У 19-20 СТОЛІТТЯХ
У 19 ст. у Європi набула поширення гiгiєнiчна ванна, з'являються першi синтетичнi косметичнi препарати. Часто бувало, що, вiддаючи дань модi, жiнки завдавали шкоди своєму здоров'ю. Деякi жiнки, прагнучи досягти iдеалу краси, прикривали обличчя вуаллю, тривалий час залишаючись в примiщеннi, ховаючись вiд свiжого повiтря, а тим бiльше вiд сонця; iншi для надбання блiдостi ковтали кульки бiлого паперу i тримали пiд пахвами камфору, пили оцет, застосовували вибiлюючi умивання i бiлила iз вмiстом ртутi i свинцю.
До 1920-х рокiв у жiнок зберiгається мода на довге волосся. У 1904 р. винаходиться шестимiсячна завивка (перманент). Змiнилися вимоги до косметики, розширився асортимент запашних речовин i засобiв догляду за шкiрою i волоссям, що не забарилося позначитися на технологiї виробництва парфюмерних i косметичних засобiв. На жаль, люди стали забувати, про народну гiгiєну i косметику. [3]
косметики», який, розширюючись, до 1968 р. перетворився на «Інститут краси». А в 1937 р. за наказом Наркома харчової промисловостi А. Микояна в Москвi був створений «Інститут косметики i гiгiєни Главпарфюмерпрома», реорганiзований в 1966 р. в Московський НДІ косметологiї, а пiзнiше — в «Інститут пластичної хiрургiї i косметологiї».
з'явилася можливiсть органiзувати вiдразу декiлька вiддiлень — фiзiотерапiї, дерматокосметологиi, амбулаторнiй хiрургiї i дерматохирургиi. У 1977 р. на базi iнституту вiдкрилося єдине в свiтi вiддiлення дитячої косметологiї, де все лiкування проводиться по методиках, що враховують вiк юних пацiєнтiв, їх психологiчний стан. У 1989 р. була створена лабораторiя по експертизi косметологiчних засобiв, яка в даний час є одним з провiдних випробувальних центрiв. Також в «Інститутi краси» багато рокiв працює лабораторiя по створенню косметичних засобiв. В першу чергу, «Інститут краси» є практичною установою. Проте протягом всього часу iснування тут проводиться велика наукова робота, захищаються дисертацiї, видаються книги i методичнi вказiвки для фахiвцiв. [8]
Якщо говорити про «Інститут пластичної хiрургiї i косметологiї», то iсторiя його розвитку багата подiями не менше, нiж iсторiя «Інституту краси» i теж вже переступила 70-рiчний рубiж. Коли в 1966 р. в «Інститутi пластичної хiрургiї i косметологiї» (тодi ще «Інститутi лiкарської косметики») вiдбулася реорганiзацiя, i вiн став Московським науково-дослiдним iнститутом косметологiї, в його структурi видiлилися науковi i полiклiнiчнi пiдроздiли. Був створений вiддiл експертизи косметичних засобiв, який з початку 70 рокiв приступив до проведення наукових дослiджень по апробацiї парфюмерно-косметичної продукцiї i сировини вiтчизняного i зарубiжного виробництва. У 1975 р. Московський НДІ косметологiї отримав нове примiщення на вулицi Ольховськая в будинку 27, де розташовується i до цього дня. Був вiдкритий хiрургiчний стацiонар, штат поповнився лiкарями-анестезiологами i хiрургiчними медсестрами. Стали регулярно проводитися науково-практичнi конференцiї з обмiну досвiдом з лiкарями iнших установ.
У 1989 р. Московський НДІ косметологiї був перетворений в НВО «Косметологiя» з фiлiями в Краснодарi i Сочi, а в 1998 р. знов вiдбулася реорганiзацiя: НВО «Косметологiя» було перетворено у Федеральне державне унiтарне пiдприємство «Інститут пластичної хiрургiї i косметологiї» Мiнiстерства охорони здоров'я Росiйської Федерацiї. Була вiдновлена припинена в складний перiод 90-х рокiв науково-дослiдна дiяльнiсть, створена вчена рада, видана перша збiрка наукових праць спiвробiтникiв iнституту, зареєстрований Випробувальний лабораторний центр незалежної експертизи косметичних засобiв. [8]
8. СУЧАСНИЙ СТАН РОЗВИТКУ
Косметика в нашi днi — це цiлiсна система знань про будову шкiри, про її роль в процесах життєдiяльностi i загальному обмiнi органiзму, про терморегуляторной, захисною, дихальною, видiленням i iнших її функцiях, про механiзми поглинання нею рiзних, зокрема, бiологiчно активних, речовин. Зараз, що дуже важливе, зрiс iнтерес до лiкування травами на противагу використанню лiкiв, створених штучним шляхом.
Фiтокосметiка, що багато сторiч визначала розвиток народної косметики, має велику популярнiсть у сучасної людини i анiскiльки не втратила свою ефективнiсть. [3]
У наш час, коли ринок заповнений хiмiчними засобами, iнтерес до природної косметики не слабшає, адже у неї є iстотнi переваги — висока ефективнiсть, дешевизна i можливiсть самостiйно виготовляти косметику в домашнiх умовах. [9]
Сучасна косметика дiйсно базується на ретельно перевiрених наукових даних в областi медицини, хiмiї фiзики, фiзiологiї, бiологiї i т. д. Але, застосовуючи найкращi найсучаснiшi косметичнi препарати, потрiбно пам'ятати що з часiв стародавнiх грекiв i донинi залишається актуальним правило: по-справжньому якiсна турбота про красу можлива тiльки при систематичному доглядi за всiм тiлом, при пiдтримцi загального здоров'я, при рацiональному харчуваннi i здоровому способi життя. Зовнiшнiй красi шкiри сприяє дотримання правильного режиму дня з чергуванням працi i вiдпочинку повноцiнний i достатнiй за тривалiстю сон, активне перебування на свiжому повiтрi, заняття спортом i фiзкультурою. [1]
9. СУЧАСНА КОНЦЕПЦІЯ КОСМЕТИКИ
Мабуть, головною причиною створення i застосування косметики є прагнення до краси, властиве людинi. Змiна естетичних уявлень людства про красу коректує i само змiст поняття «косметика». Це приводить до змiн у складi i функцiональному призначеннi косметичнихзасобiв, до появи нових, затребуваних ринком косметичних продуктiв i послуг.
косметичнi засоби. У 1914 р. загальний оборот засобiв гiгiєни у всьому свiтi складав близько 40 млн доларiв, а за 50 рокiв вiн вирiс до 6 млрд доларiв, тобто збiльшився бiльш, нiж в 150 разiв. Варто вiдмiтити, що пiд час одного з найбiльших свiтових економiчних криз в 1929 р. багато галузей промисловостi прийшли до занепаду, багато пiдприємств розорилися але косметичнi i парфюмернi фабрики продовжували отримувати прибуток.
упаковки косметичних товарiв, поява на ринку нових косметичних продуктiв i масованi рекламнi кампанiї провiдних виробникiв косметики. Не викликає сумнiвiв i роль науково-технiчного прогресу в зростаннi косметичної iндустрiї. Згiдно всiм останнiм дослiдженням подiбна тенденцiя до зростання косметичної галузi збережеться i в майбутньому. [1]
Формуючи асортимент, слiд враховувати (основнi тенденцiї розвитку парфумерно-косметичної галузi у свiтi за версiєю агенцiї Mintel — Велика Британiя):
· Помолодшання споживчої аудиторiї.
· Зростання попиту на чоловiчу косметику.
· Зростання попиту на салоннi процедури «вдома» — так званий Wellness.
· Споживачевi подобаються продукти, якi полегшують його вибiр (продукт вирiзняється особливим кольором, використовуються спецiальнi пiктограми).
· Пiдвищення попиту на продукти, якi є своєрiдною альтернативою пластичної хiрургiї.
· Змiна форматiв продуктiв. Як приклад — серветки в новiй якостi: це й засiб догляду за шкiрою, i очищення, i вiтамiнiзацiя шкiри.
10. СУЧАСНИЙ КОСМЕТИЧНИЙ РИНОК У ЦИФРАХ
Найбiльший за розмiром косметичний ринок на теперiшнiй час — це країни Захiдної Європи, що не дивно, приймаючи до уваги, що чисельнiсть населення там близька до 400 млн. осiб. У цифрах ринок складає 35,5 млрд євро. Японiя (127,3 млн жителiв) i США (285,6 млн жителiв) мають iстотно нижчий за рiвнем споживання косметичних товарiв.
Згiдно статистики, що приводиться COLIPA (Європейською Асоцiацiєю виробникiв товарiв косметики i засобiв гiгiєни) у 2003 р. об'єм продажу косметичних товарiв в Захiднiй Європi вирiс в порiвняннi з 2002 р. на 3,5% i склав 58,1 млрд євро. Зростання об'єму продажiв у вiдсотках виявиилося меншим, нiж в 2000 (4,8%), у 2001 (4,1%) i в 2002 (3,6%) рр. Об'єм продажiв на косметичному ринку в п'яти основних країнах Захiдної Європи (Германiї, Францiї, Великобританiї, Італiї та Іспанiї) склав 77,3% вiд всього об'єму продажiв в Європi. [1]
На косметичному ринку Нiмеччини спостерiгається деякий застiй. У 2002 р. там було вiдмiчено падiння об'єму продажiв на 0,4%, а в 2003 р. — зростання всього на 1,5%. У Францiї зростання об'єму продажiв косметичних засобiв склало 3,4%, що менше, нiж у 2002 р. (5,5%). Зменшення продажiв косметики i парфюмерiї торкнулося i селективної продукцiї, i продукцiї масс-маркета. Італiйський ринок продажу збiльшився на 3,8%, досягнувши 8,3 млрд євро. Найбiльше зростання косметичного ринку спостерiгалося у Іспанiї, де вiн склав 7,7% (для порiвняння: у 2002 р. — 6,6%). У Великобританiї прирiст склав 3,6% i в основному визначався зростанням продажу засобiв по догляду за шкiрою i волоссям, частка яких на нацiональному ринку 18,2% i 26,1% вiдповiдно. У Бельгiї i Люксембурзi зростання об'єму продажiв склало 5%, якщо навiть взяти до уваги iнфляцiю i зростання цiн на товари. Цiкаво, що продажi косметичних засобiв для чоловiкiв збiльшилися на 20%, хоча цi продукти складають тiльки 1,4% спiльного ринку. [1]
Найбiльший об'єм продажiв парфюмерiї — у Францiї, декоративної косметики — в Нiмеччинi, Італiї, Великобританiї i Францiї, засобiв по догляду за шкiрою — у Францiї, засобiв по догляду за волоссям i засобiв особистої гiгiєни — в Германiї.
Таблиця 10. 1 — Характеристика споживання косметики в деяких країнах Захiдної Європи. [1]
|
|
Рiст об'ємiв продажу косметичних товарiв на нацiональному ринку в 2003р., % (порiвняно з 2002 р.)
|
Частка країни за об'ємом продажу на косметичному ринку Захiдної Європи
|
| Нiмеччина
Францiя
Італiя
Іспанiя
Бельгiя/Люксембург
Грецiя
Австрiя
Швейцарiя
|
1,5
3,4
3,6
3,8
7,7
6,6
5,0
3,8
2,6
–1,1
|
19,4
17,9
14,7
14,3
11,0
2,1
2,8
2,1
2,0
2,8
|
Таблиця 10. 2 — Частка вiд загального об'єму продажу рiзних категорiй косметичних товарiв. [1]
| Косметичнi засоби
|
|
| Засоби догляду за волоссям
Засоби особистої гiгiєни
Парфюмерiя
Декоративна косметика
|
25,1
24,8
23,5
14,8
11,9
|
Що стосується Росiї, то в 2003 р. за об'ємом продажiв косметичних засобiв Росiя займала шосте мiсце в Європi пiсля Нiмеччини Францiї, Великобританiї, Італiї i Іспанiї. Темпи зростання косметичного ринку в Росiї випереджають середньосвiтовi темпи зростання, хоча поступово знижуються. Поки росiяни витрачають на косметику в середньому близько 29 євро в рiк, що значно менше, нiж у країнах Євросоюзу (129 євро в рiк). [1]
Експерти мiжнародної агенцiї Mintel, за результатами дослiдження свiтового парфумерно-косметичного ринку, назвали 10 основних тенденцiй, якi свiдчать про новi уподобання споживачiв «красивої» продукцiї. За словами комерцiйного директора ТОВ «Косметик Експо Медiа» Тетяни Федорової, свiтовi тенденцiї вже знаходять вiдображення на вiтчизняному ринку. Утiм, переглядаючи асортимент, роздрiбним мережам не слiд забувати i про суто «нашi» особливостi ринку. Наприклад, в Українi виробникам, дистриб’юторам, роздрiбним мережам варто звернути увагу на зростання попиту на засоби особистої гiгiєни. Вони прогнозовано лiдирують у структурi продажу, — шампунi пересiчний споживач купує раз на мiсяць, а туш чи помаду — раз на три-чотири мiсяцi. Також серед особливостей українського ринку — збiльшення частки декоративної косметики в структурi споживання парфумерно-косметичної продукцiї.
Зростання вiтчизняного ринку вiдбувається i за рахунок продажу високоякiсної i дорогої косметики — як нацiональних брендiв (Bishoff, Savitri, Color Me), так i зарубiжних (Christian Dior, Chanel). Ця тенденцiя найближчим часом, на думку експертiв, не змiниться, тож акцент продавцям варто зробити саме на брендованiй продукцiї. Однак при цьому необхiдно звернути увагу на стiйке переконання споживачiв, що в українськiй i росiйськiй косметицi використовуються лише натуральнi компоненти, тому й купують її нашi спiввiтчизники iнодi охочiше, нiж дорогу iмпортну. [10]
Виробникам i дистриб’юторам слiд ураховувати, що український покупець ще довгий час «заглядатиме» в рiзнi цiновi категорiї. Наприклад, українки часто користуються водночас французькими парфумами вартiстю $100 за флакон i рум’янами вiтчизняного виробництва за 50 грн. За спостереженнями експертiв, дорогою, високоякiсною тушшю, помадою, пудрою вiдомих свiтових брендiв, таких як Christian Dior, Chanel, Guerlain, користувалася кожна друга українка iз середнiм рiвнем доходiв. Однак на дорогих i якiсних кремах, масках i лосьйонах з догляду за обличчям та тiлом спiввiтчизницi всi ще економлять. Тому робити ставку виключно на засоби з догляду за шкiрою буде не зовсiм правильно i фiнансово виправдано, адже потенцiйних покупцiв у цьому сегментi небагато. Водночас зараз вигiднiше запропонувати покупцевi великий вибiр продукцiї, яка йому необхiдна щодня (засоби гiгiєни). [10]
За спостереженнями Тетяни Федорової (комерцiйний директор ТОВ «Косметик Експо Медiа»), українськi чоловiки дедалi активнiше купують косметичнi засоби. Косметологи стверджують, що за останнiй рiк кiлькiсть чоловiкiв — вiдвiдувачiв столичних салонiв збiльшилася на 40%, особливо це стосується мешканцiв великих мiст. Експерти ринку впевненi — якщо зараз правильно сформувати асортимент з урахуванням цiєї тенденцiї, прибуток можна суттєво збiльшити. «Якщо п’ять рокiв тому атрибутом успiшного чоловiка були машина, стiльниковий телефон i костюм вiд Versace, то сьогоднi чоловiки, до всього iншого, хочуть виглядати доглянутими й привабливими», — говорить Тетяна Федорова. Ця тенденцiя навiть має назву — метросексуалiзм. Метросексуал — це стильний, доглянутий чоловiк, який придiляє багато часу своїй зовнiшностi, вiдвiдує салони краси i веде здоровий спосiб життя. Експерти одностайнi в тому, що чоловiчий сегмент найближчим часом очiкує стрiмке зростання. «Косметика для чоловiкiв є доволi перспективною нiшею, обсяги продажу в цьому сегментi лише пiдвищуватимуться», — впевнена бренд-менеджер компанiї Грасс Олена Заяц. Помiтивши цю тенденцiю, виробники вже почали розширювати асортимент цiлими серiями засобiв з догляду за обличчям i тiлом з урахуванням особливостей чоловiчої шкiри. Щоправда, київськi метросексуали все-таки скаржаться на дефiцит такої продукцiї. [10]
Утiм, попит на чоловiчу косметику в Українi ще не сформований на європейський манiр. Наприклад, не всi представники сильної статi готовi використовувати, примiром, живильний крем для обличчя, тому робити ставку виключно на чоловiчу косметику ще зарано.
Ще одна важлива тенденцiя ринку парфумерiї та косметики — зростання продажу за рахунок молодiжної аудиторiї. Одна з причин — помолодiлий споживач — якщо в серединi 90-х дiвчата-пiдлiтки декоративною косметикою починали користуватися з 17-18 рокiв, то тепер — з 14-15. Цей факт також треба враховувати при формуваннi асортименту. [10]
Дедалi бiльшим попитом i у свiтi, i в Українi користується продукцiя, яка виступає певною альтернативою пластичнiй хiрургiї. Бiльшiсть людей вiком 38-50 рокiв психологiчно не готовi пiддаватися хiрургiчному втручанню, однак здатнi витрачати значнi кошти на ефективну альтернативу. Крiм того, на цю продукцiю слiд звернути особливу увагу, оскiльки основний її покупець — успiшна особа з рiвнем доходiв вищим за середнiй. Вiдповiдно такi покупцi схильнi зупиняти свiй вибiр на якiснiй i дорогiй косметицi. На сьогоднi українськi виробники поки що не готовi розробляти такi складнi продукти, тому вибирати доводиться з iмпортних. Препарати цього типу можна знайти в лiнiйцi продукцiї Helena Rubinstein (Collagenist), KORFF (365 Lifting Express) тощо. [10]
Добре продаються останнiм часом космецевтичнi препарати (продукти, розробленi лiкарями-дерматологами). В Українi можна натрапити, примiром, на дерматологiчну косметику Dr. Irena Eris (Польща). Такi препарати вже розробленi й українськими медиками. Днями медичне науково-виробниче об’єднання «Бiокон» (Донецьк) презентувало нову косметичну лiнiю HIRUDO-DERM. До складу цiєї косметики входять не лише оригiнальнi екстракти (наприклад, активнi речовини медичної п’явки), а й лiкувальнi компоненти. [10]
Таблиця 10. 3 — Свiтовi та вiтчизнянi лiдери з продажу косметики. [10]
| Хто править косметичний бал
|
| Свiтовi лiдери (за обсягами продажу в 2003 р.)
|
|
| L'oreal group $ 15,5 млрд
|
Procter&Gamble $ 143,9 млн
|
| &Gamble $ 13 млрд
|
Avon-Україна $ 72,5 млн
|
|
|
ППТ "Юсi" $ 44,3 млн
|
| Shiseido Co $ 5,27 млрд
|
Жиллет Юкрейн $ 42,9 млн
|
| Estee Lauder Cos $ 5,1 млрд
|
|
2003 року свiтовий ринок косметики оцiнювався у $201 млрд.
2003 року ринок Схiдної Європи посiв друге мiсце у свiтi за динамiкою зростання, а його обсяг становив $12,5 млрд.
Обсяг парфюмерно-косметичного ринка України 2003 року був оцiнений в $1,5 млрд, за даним агентства Euromonitor. [10]
11. ПРЕДМЕТ КОСМЕТИКИ, КОСМЕЦЕВТИКА, ЛІКИ
в дерматологiї в 90-х роках XX столiття. З'ясувалося, що верхнiй роговий шар шкiри — це не вiдмерлi клiтини епiдермiсу, як вважалося ранiше, а складно органiзована структура, що вiдiграє важливу роль у фiзiологiї людини. З'явилася цiла наука, корнеологiя, яка вивчає анатомiю i фiзiологiю рогового шару, його роль в людському органiзмi. Дослiдження Вiльямса, Елiаса, Ландмана в цiй областi вже дозволяють зробити висновки, важливi для розробникiв нових шкiрних препаратiв. [11]
Було доведено, що дiя будь-яких iнгредiєнтiв препаратiв для шкiри визначається не тiльки тим, як вони проникають крiзь роговий шар, але i тим, як вони з ним взаємодiють. Всi речовини, що здатнi взаємодiяти з лiпiдним бар'єром рогового шару, можуть iстотно впливати на фiзiологiю шкiри, i реальна шкода вiд речовин, якi руйнують лiпiдний бар'єр, може бути важливiшою, нiж цiлющi властивостi активних речовин. З iншого боку, речовини, що захищають верхнiй роговий шар вiд руйнiвних чинникiв, можуть виявитися кориснiшими за активнi добавки. [11]
Стало зрозумiлим, що роговий шар — це не прикра перешкода на шляху активних речовин, а частина складної бiосистеми людини, грубе втручання в яку може привести до розвитку захворювань. Все це потребує жорсткiших вимог до сучасної косметики. Цi вiдкриття зробили iстотний вплив i на дослiдження шкiри, i на виробництво засобiв для догляду за шкiрою. Сучасна косметологiя i дерматологiчна фармацевтика зробили якiсний стрибок в своєму розвитку. На межi наук з'явився новий напрям — космецевтика. [11]
Її завдання — розробка нових ефективних препаратiв для здоров'я i краси, достатньо безпечних, щоб використовувати їх без призначення лiкарем.
Космецевтика — напрям, сформований на стику косметологiї i фармакологiї. Косметичнi продукти, що володiють тими або iншими перевагами, пов'язаними з їх реальною, заявленою i/або передбачуваною позитивною дiєю. Нерiдко виробники заявляють про схожiсть космецевтики з лiкарськими препаратами, розробкою яких на користь косметологiї ранiше займалася виключно Лiкувальна косметика. [2]
Проте поява космецевтики за часом спiвпала з дослiдженнями вчених у галузi використання стовбурових клiтин та ембрiональних екстрактiв i часто цi напрями асоцiюють. Звичайно, ефект цих iнгредiєнтiв беззаперечний. Але ще не накопичено достатньо досвiду їх застосування, щоб говорити про безпеку таких препаратiв для здоров'я людини. Не слiд також не враховувати етичну сторону питання — адже всi знають про походження ембрiонального екстракту.
засоби виявляються набагато ефективнiшими за препарати фундаментальної медицини. Це не протиставляє народну i фундаментальну медицину, а дає привiд для подальшого вивчення дарiв природи з метою поставити їх на службу здоров'ю людини. [11]
Їх увагу привернув досвiд успiшного лiкування в племенах тубiльцiв таких важковилiковних шкiрних захворювань, як трофiчнi виразки, псорiаз i навiть проказа. В результатi цих дослiджень було виявлено цiлий ряд унiкальних цiлющих бiохiмiчних сполук, таких як калофiллолiд, калофiллiєвая кислота та iншi, що мають унiкальнi регенеруючi i захиснi властивостi та при цьому не викликають алергiчних реакцiй i не руйнують роговий шар шкiри.
Цi речовини, у поєднаннi з iншими компонентами, що взаємодiють один з одним i взаємно пiдсилюють дiю, дозволили розробити складний космецевтичеський компонент, НР-комплекс, який не тiльки не руйнує роговий шар шкiри, але i активно вiдновлює його. При цьому вiн стимулює регенеративну дiяльнiсть шкiрних клiтин, пiдвищує шкiрний iмунiтет i захиснi властивостi. [11]
Таким чином, можна говорити про появу нового космецевтичного компоненту, створеного на основi натуральних олiй i трав'яних екстрактiв, що довели свою ефективнiсть протягом столiть. Цей компонент по своїх омолоджуючих властивостях може порiвнятися з ембрiональним екстрактом i фiтогормонами, при цьому його нешкiдливiсть для шкiри дозволяє вводити його в косметику навiть для новонароджених дiтей. [11]
в результатi до створення «чудодiйних» засобiв. Дива тут нiякого не немає. Космецевтика — це знайома нам косметика з тiєю вiдмiннiстю, що це не стихiйний, а науковий пiдхiд до догляду за шкiрою, за її здоров'ям i красою. [11]
12. КОСМЕТОЛОГІЯ ЯК НАУКОВА ДИСЦИПЛІНА
Косметологiя як наука про збереження краси, а вiдповiдно i здоров'я, опирається на досягнення багатьох дисциплiн: дерматологiї, хiрургiї, дiєтологiї i т. д. [12]
Погiршення екологiчної обстановки, постiйнi стреси, незбалансованiсть i недостатнiсть харчуваня, високi щiльнiсть населення i рiвень комунiкацiй, розповсюдженнiсть вiрусних, бактерiальних, грибкових, паразитарних захворювань, знижений iмунiтет — все це неухильно призводить до погiршення здоров'я в цiлому i негативно вiдбивається на красi всiх складових людської зовнiшностi: постави, шкiри, обличчя, рук, нiг, волосся, зубiв, нiгтiв. Враховуючи проблеми сьогоднiшнього дня, необхiдний комплексний пiдхiд до проблеми збереження здоров'я i краси. [12]
Косметологiя — область медицини. Мета косметологiї — регулювати обмiннi процеси в шкiрi i максимально вiдстрочити зовнiшнi прояви старiння.
бiологiї, мiкробiологiї, хiмiї, дiєтологiї та iнших медичних i природничо-наукових дисциплiн.
гармонiйного образу людини вiдповiдно до сучасного розумiння краси. [2]
Косметологiю часто називають наукою, мистецтвом або самостiйною галуззю медицини. Всi цi визначення правильнi, але все-таки жодне з них не вичерпує значення поняття «Сучасна косметологiя», в якiй прийнято видiляти два напрями — естетичний i лiкарський (медичний). Естетична косметологiя допомагає здiйснювати повноцiнний догляд за шкiрою, приховувати недолiки зовнiшностi, пiдкреслювати красу людини, проте об'єктом її уваги є люди з практично здоровою шкiрою. Практикувати естетичну косметологiю можуть лiкарi-косметологи або естетисти, якi не мають вищої медичної освiти. Естетисти не можуть займатися лiкарськими манiпуляцiями, що порушують цiлiснiсть шкiрних покривiв (контурна пластика, мезотерапiя, iн'єкцiї ботулотоксина, середнi та глибокi пiлiнги, лазерне шлiфування i т. д.), лiкувати дерматологiчнi хвороби, виписувати лiкарськi препарати. Всi цi напрями в косметологiї вимагають серйозної медичної пiдготовки, i ними займається лiкарська косметологiя. Довгий час велися суперечки про право на iснування окремої спецiальностi — лiкар-косметолог, загальноприйнятою була професiя дерматокосметолога, яку представляли лiкарi-дерматовенерологи, якi отримали спецiальну пiдготовку по косметологiї. [2]
Сьогоднi вiтчизняна косметологiя зазнає складний перiод становлення, перетворення з примiтивної прикладної дисциплiни в багатогранну науку про Красу i Здоров'я. Прогрес, досягнутий у вивченнi фiзiологiї шкiри, механiзмiв її старiння i патогенезу захворювань, дозволив виробникам косметичних засобiв пiдiйти до створення косметики усвiдомлено, згiдно потреб шкiри i механiзму дiї активних компонентiв. [12]
З липня 2009 року професiя лiкаря-косметолога офiцiйно затверджена МОЗ РФ, i незабаром у росiйських вузах готуватимуть фахiвцiв такої квалiфiкацiї. Робота лiкаря-косметолога вимагає вiд нього не лише знань iз базової спецiальностi — дерматологiї, але й освоєння традицiйних та iнновацiйних фiзiотерапевтичних методiв i навикiв вирiшення естетичних проблем за допомогою сучасного устаткування, обiзнаностi з останнiми досягненнями в областi вiдновлювальної медицини, гiнекологiї та ендокринологiї, дiєтологiї, геронтологiї, так званої медицини анти-старiння i, звичайно, психологiї. [2]
Передовi технологiї косметичних засобiв базуються на комплексному пiдходi, на синергiзмi компонентiв, на одночасному i послiдовному використаннi засобiв очищення, живлення i стимуляцiї рiзних процесiв у шкiрi i на створеннi лiнiй косметичних засобiв найрiзноманiтнiшої дiї. Поєднання косметичних засобiв i рiзних процедур (масаж, фiзiотерапiя i т. д.) дозволяє пiдсилити i закрiпити ефект. [12]
лiкар-косметолог може пiдвищити її самооцiнку, позбавити вiд комплексiв i багатьох проблем в спiлкуваннi iз зовнiшнiм свiтом, а значить полiпшити якiсть її життя. [2]
Таким чином, "Косметологiя" — це наука про засоби i методи догляду за зовнiшнiстю, де вдало поєднуються апаратнi методики, знання лiкарiв i препарати високих технологiй. Основне завдання науки "Косметологiя" полягає в пошуку сучасних та ефективних засобiв i методiв, розробцi новiтньої продукцiї та косметичних послуг для захисту i пiдтримки здоров'я i краси. [12]
ВИСНОВКИ
шкiри жиром тварин для захисту вiд вiтру та холоду, бойового розфарбовування обличчя та тiла та iн.
Вважають, що батькiвщиною сучасної косметики був Давнiй Єгипет. Тут знали не тiльки правила гiгiєнiчного догляду за волоссям i шкiрою, але й застосовували ароматичнi речовини, фарбували нiгтi i волосся, голилися i фарбували бороди.
У знаменитому «Папiрусi Еберса» (2000 р. до н. е) описуються способи обмивання миртовою та iншими олiями, якi не лише очищали шкiру, але й створювали на нiй захисну плiвку.
На Близькому та Середньому Сходi косметика теж досягла високого рiвня розвитку. Іудеї застосовували депiляцiю та винайшли метод приготування мила iз жиру та попелу. За однiєю з iсторичних версiй вважається, що саме перси винайшли парфуми.
У Стародавньому Римi культура гiгiєни i косметики також мала великий розвиток. Стародавнi римляни знали косметичнi есенцiї, засоби вiд мозолiв, вугрiв, розчини для забарвлення вiй i брiв. У Римi були розповсюдженими терни (лазнi). Тут застосовувалися рiзнi види масажу для збереження стрункостi фiгури, сили м'язiв i еластичностi шкiри.
Велике значення мала косметика i в арабських країнах. Араби використовували кiновар i сулему для лiкування хвороб шкiри, створили науковий центр в Александрiї. Вони вмiли також добувати ефiрнi олiї.
цибулi лiкували бородавки.
У Росiї спрадавна iснував звичай раз на тиждень паритися в лазнi. Як рум'яна використовували буряк; для вибiлювання i пом'якшення шкiри обличчя — розсiл капусти, кисле молоко.
У середньовiчнiй Європi використання косметики тривалий час було забороненим, оскiльки це вважалося чаклунством. Та все ж вона розвивалася попри цi заборони. Зокрема у Францiї великого розвитку набула парфумерiя.
Що ж до сучасних тенденцiй розвитку косметики, то є вплив багатьох факторiв. Наприклад, великий попит на косметичнi засоби зумовлює пошук виробниками нових i дешевших компонентiв. Внаслiдок розвитку хiмiчної технологiї частина iнгредiєнтiв синтезується штучно. Проте останнiм часом все бiльше виробникiв починають використовувати природнi компоненти, оскiльки тi є менш або й взагалi нешкiдливими.
Загалом найбiльший ринок косметики за даними рiзних агенств знаходиться в Захiднiй Європi.
Цiкаво, що на сучасному етапi зародився новий напрямок — космецевтика, яка поєднує в собi досягнення косметики та фармацiї. Вона має ту ж мету, що i звичайна косметика, але досягає її шляхом покращення фiзiологiчного стану та за рахунок лiкувального ефекту.
Таким чином, косметологiя iснує як цiлий науковий комплекс, який буде розвиватися i надалi.
ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА
2. http://ru.wikipedia.org
3. http://supercook.ru
4. http://www.nevcos.ru
5. http://www.aini.com.ua
6. http://shpilka. nu
8. http://www.1nep.ru
9. http://shkolazhizni.ru
11. http://www.cbio.ru
12. http://studentochka.ru
|
