Виразкова хвороба дванадцятипалої кишки

Клiнiчний дiагноз Виразкова хвороба дванадцяти палої кишки повторно виявлена. Виразка цибулини по малiй кривизнi 12ПК, середнього розмiру (0,5–0,6 см), активна стадiя (гостра виразка), середня ступiнь важкостi, фаза загострення. Супутнє захворювання: хронiчний панкреатит. Хворий скаржиться на перiодичнi, приступоподiбнi, iнтенсивнi болi в епiгастральнiй дiлянцi, що виникають через 1–2 год пiсля прийому їжi (голоднi, пiзнi болi). Прийом їжi приносить тимчасове полегшення. Також вiдмiчає схуднення на 2–3 кг. за останнi 1. 5- 2 мiс., нудоту, печiю, слабкiсть, бiль у спинi. Анамнез захворювання Вважає себе хворим з 1990 р., коли вперше з’явився перiодичний, приступоподiбний, iнтенсивний бiль в епiгастральнiй дiлянцi, що виникає через 1–2 год пiсля прийому їжi (голоднiй, пiзнiй бiль). Прийом їжi приносить тимчасове полегшення. Погiршення стану супроводжувалося нудотою, печiєю, слабкiстю, болем у спинi. За спецiалiзованою медичною допомогою не зверталася, самостiйно не лiкувався. В 1991 р. в ургентному порядку був доставлений в УЦМКЛ хiрургiчне вiддiлення з дiагнозом перфоративна виразка12- ї кишки, було проведене хiрургiчне лiкування пiсля якого хворий вiдмiтив значне покращення свого стану, зникли вищеназванi скарги. В подальшому хворий не дотримувався дiєти, перiодично вживав алкогольнi напої, профiлактичної терапiї не проводив i 24. 02. 2009 р стан хворого значно погiршився, приступи болю стали тривалiшими, iнтенсивнiшими, що не знiмалися прийомом їжi та спазмолiтикiв. 25. 02. 2009 р хворий звернувся за допомогою до гастроентеролога, яким була направлена на проведення додаткових обстежень у вiддiлення гастроентерологiї УМЦКЛ, де зараз проходить стацiонарне лiкування. Опитування про стан окремих органiв i систем На мою думку, основною причиною розвитку захворювання у_________. є порушення ним режиму харчування, зловживання гострою, гарячою та смаженою їжею, вживання перiодично алкоголю, чорної кави, має мiсце також стрес, що вiдноситься до провокуючих факторiв розвитку виразкової хвороби. А саме, груба їжа сприяє прямому травмуванню слизової оболонки, кава стимулює секрецiї соляної кислоти, сприяє вивiльненню гастрину, що є одним з найсильнiших стимуляторiв шлункового кислотовидiлення. житлової площi будинку. Сiмейнi й матерiальнi умови задовiльнi, палить 20 сигарок на день. Туберкульоз, венеричнi захворювання та гепатит заперечує. На виразкову хворобу 12 – ї кишки хворiв дiдусь. Алергiчнi реакцiї на харчовi продукти, побутовi та iншi алергени не пiдтверджує. Резюме нервової системи, що вiдносяться до провокуючих факторiв розвитку виразкової хвороби. У даного хворого захворювання є гострим, повторно виявленим, з прогресуючим перебiгом. Супроводжується ураженням цибулини 12ПК, в якiй вiзуалiзується виразка середнiх розмiрiв (0,5–0,6 см). Данi об’єктивного обстеження Загальний стан задовiльний; Положення в лiжку активне; Вираз обличчя спокiйний; Зрiст – 174 см Вага – 66 кг ІМТ=МТ(кг)/зрiст(м)2 =66/2,82=21,8 (норма) t° тiла – 36. 6°С Шкiра: Колiр шкiри блiдо-рожевий. Крововиливiв, висипки, вузликiв, роздряпiв, ксантелазм, ксантом, «судинних зiрочок», ангiом, пролежнiв, виразок, ерозiй, пухлин на шкiрi немає, є рубець вiд перенесеної операцiї з приводу перфорацiї 12- ї кишки, що вiдповiдає верхнiй серединнiй лапаротомiї. Проявiв ревматичних вузликiв, кiльцевидної еритеми, вузлуватої еритеми, геморагiй немає. Шкiра еластична, суха. Оволосiння за чоловiчим типом. Алопецiї, сивини немає. Пiдшкiрно-жирова клiтковина: ступiнь її розвитку помiрний. Шийнi, пахвовi та пахвиннi лiмфатичнi вузли не пальпуються. загальний розвиток задовiльний, тонус в нормi. При пальпацiї болючостi, ущiльнень, пухлин, атрофiй, гiпертрофiй та м’язових гриж не вiдмiчається. Кiстки: кiнцiвки симетричнi, сколiоз грудного вiддiлу хрепта. Активнi та пасивнi рухи виконуються в повному об’ємi. Болючостi при пальпацiї та рухах не виявлено. Стан нiгтiв: ламкостi, плям, змiн форми i кольору нiгтiв не виявлено. Голова звичайної форми. Очi правильно розмiщенi в орбiтах. Повiки – червонi, без ерозiй та сльозотечi. Щоки блiдi. Нiс прямий, вушнi раковини без особливостей. Ротова порожнина: Вiдкриття рота вiльне. Запах з рота вiдсутнiй. Губи, зуби, ясна не змiненi. Язик звичайної величини, блiдо-рожевого кольору, розладiв рухiв немає. Слизова оболонка порожнини рота блiдо-рожевого кольору, волога, крововиливiв, пухлин, рубцiв, висипних елементiв немає. Пiднебiннi мигдалики звичайної величини, рихлiсть, гнiйнi пробки вiдсутнi. Шия: Серцево-судинна система Обстеження поверхневих судин При оглядi шиї та дiлянки серця пульсацiї сонних артерiй, набухання шийних вен, пульсацiї вен немає. Пульс на правiй та лiвiй променевих артерiях синхронний, 80 ударiв за хвилину, ритмiчний, пульсовi хвилi однакового наповнення, напружений, високий. У доступних для дослiдження мiсцях властивостi артерiальної стiнки не змiненi. Вузлуватiсть, звивистiсть, ригiднiсть не визначається. Симптом Попова-Савел'єва негативний. Симптом Мюссе негативний. Псевдокапiлярний пульс Квiнке на визначається. Пульсацiя на a. dorsalis pedis та a. tibialis posterior не змiнена, однакова справа та злiва. Артерiальний тиск на лiвiй руцi 120/75, на правiй – 120/75 мм. рт. ст. Пульсовий – 45 мм рт. ст. Змiн зi сторони поверхневих вен (розширення, болючостi при пальпацiї, наявностi вузлiв, ущiльнення) немає. Огляд передсерцевої дiлянки Серцевого горбу, систолiчного втягання, серцевого та верхiвкового поштовху, пульсацiї у дiлянцi серця та в епiгастрiї немає. Пальпацiя дiлянки серця. При пальпацiї у Y мiжребер'ї на 0,5 см назовнi вiд l. medioclavicularis sinistra визначається верхiвковий поштовх, посилений, резистентний, високий, ширина приблизно 2 см, при змiнi положення тiла не змiщується. При пальпацiї в областi верхiвки серця дiастолiчне тремтiння («котяче муркотiння») не виявляється. Систолiчне тремтiння у дiлянцi аорти, ретростернальна пульсацiя аорти, серцевий поштовх не визначається. При перкусiї серця визначаються наступнi межi серцевої тупостi: Межi серця Вiдносна тупiсть Абсолютна тупiсть Права IY м/р, на 0,5 см вправо вiд l. parasternalis dexrta IY м/р, по лiвому краю грудини Верхня ІII ребро, l. parasternalis sinistra IV ребро, l. parasternalis sinistra Лiва Y м/р, на 1 см назовнi вiд l. medioclaviculari sinistra Поперечник серця 13 см. Ширина судинного пучка у II мiжребер'ї – 5 см (не виходить за межi грудини). за І. У ІІ м/р злiва вiд грудини вислуховуються обидва тони, ІІ тон сильнiший за І. У ІV точцi аускультацiї вислуховуються обидва тони, І тон краще. У точцi Боткiна вислуховуються обидвi тони, І тон сильнiший. Шуми, додатковi тони, екстракардiальнi шуми (плевроперикардiальний, кардiопульмональний, шум тертя перикарду) не вислуховуються. При аускультацiї судин подвiйного тону Траубе, подвiйного шуму Виноградова-Дюрозьє, шуму «дзиґи» немає. Органи дихання: Грудна клiтка нормостенiчна, положення лопаток семетричне. Змiшаний тип диханя. Обидвi половини грудної клiтки приймають участь в актi дихання, частота дихання 20/хв. Дихання ритмiчне. При пальпацiї болючостi не спостерiгається. Втягування i випинання мiж реберних промiжкiв при диханнi не вiдмiчається. Задишка вiдсутня. Патологiчний тип дихання не визначається. При пальпацiї грудна клiтка – еластична, болючiсть в мiжребер’ях i вздовж ребер вiдсутнi, шум тертя плеври не вiдчувається. Голосове тремтiння в нормi. Порiвняльна перкусiя. Над симетричними дiлянками грудної клiтини визначається ясний легеневий звук. Топографiчна перкусiя: – висота стояння верхiвок легень спереду: – справа – на 3 см вище середини ключицi – висота стояння верхiвок легень ззаду: – справа – на рiвнi 7 шийного хребця – ширина полiв Кренiга: справа – 5 см; злiва – 5 см Нижня межа легень: Назва лiнiї Лiва легеня L. parasternalis V мiжребер’я – L. medioclavicularis VI мiжребер’я – L. axillaries anterior VII ребро VII ребро L. axillaries media VIII ребро L. axillaries posterior IX ребро IX ребро L. scapullaris X ребро X ребро Остистий вiдросток XI грудного хребця Активна рухомiсть нижнього краю легенiв Лiнiї ЗЛIВА L. medioclavicularis 6 см 6 см L. axillaries media 7 см 7 см L. scapullaris 6 см 6 см При аускультацiї клiтини. : Перкусiя. При перкусiї живота перкуторний звук над дiлянкою кишок та шлунком тимпанiчний. Виявляється перкуторна болючiсть у надчеревнiй дiлянцi (симптом Менделя ІІ). Вiльна рiдина у черевнiй порожнинi не виявляється. Пальпацiя При поверхневiй пальпацiї живiт м'який, виявляється обмежена болючiсть та резистентнiсть м’язiв в епiгастральнiй дiлянцi, виявляється болючiсть справа вiд серединної лiнiї. Перiтонеальний симптом Щоткiна-Блюмберга негативний. При глибокiй методичнiй ковзнiй топографiчнiй пальпацiї за методикою В. П. Образцова-Стражеско. Пальпацiя кишечника. – сигмоподiбна кишка – пальпується у виглядi безболiсного цилiндра товщиною 2–3 см, щiльної консистенцiї з гладкими стiнками; рухливiсть невелика – 2–3 см в обидвi сторони. – слiпа кишка пальпується у виглядi гладкого, помiрно напруженого цилiндра шириною 3–4 см. Рухливiсть 2,5 см – кiнцева частина клубової кишки пальпується у виглядi гладкого, помiрно пружного цилiндра з незначною рухомiстю, дiаметром 3–4 см. – червоподiбний вiдросток не пальпується. – поперечна ободова кишка прощупується у виглядi горизонтального цилiндра в областi мезогастрiя вище пупка, дiаметром 3,5–4 см. – ободова висхiдна кишка пальпується по зовнiшньому краю правого прямого м’язу живота у виглядi вертикального цилiндра в областi дiаметром 3,5–4 см. – ободова низхiдна кишка пальпується у по зовнiшньому краю лiвого прямого м’язу живота у виглядi вертикального цилiндра в областi дiаметром 3,5–4 см. вiд серединної лiнiї, серединною лiнiєю тiла та поперечною лiнiєю, проведеною на 3–4 см вище пупка в областi правого прямого м’язу живота у виглядi цилiндра з перистальтикою. – перкусiя печiнки Розмiри печiнки по Курлову наступнi: – перший розмiр – 9 см – другий розмiр – 8 см – жовчний мiхур та пiдшлункова залоза пальпуються. – довжина 6 см, – поперечник – 4 см. При аускультацiї над дiлянкою живота вислуховуються кишковi шуми. Шум тертя очеревини не вислуховується. Пiдшлункова залоза при пальпацiї не болюча. При глибокiй пальпацiї вдається прощупати щiльний тяж. Дещо пiдвищена шкiрна чутливiсть в зонi Захар’їна – Геда (дiлянка VII–X сегментiв злiва). Симптом Мейо-Робсона (болючiсть при пальпацiї у лiвому реберно-хребетному кутi) негативний. Групування симптомiв у синдроми На основi вище перерахованих скарг хворого, анамнезу захворювання, об’єктивного обстеження можна видiлити наступнi синдроми, що є характерними для виразкової хвороби дванадцятипалої кишки: · Больовий синдром є головним. В перiод загострення бiль локалiзується в епiгастральнiй дiлянцi, має пристопоподiбний характер, є перiодичним i виникає через 1–2 год. пiсля прийому їжi (пiзнi, голоднi болi). Іррадiацiя болю в спину характерно для ускладнень з боку пiдшлункової залози. · Диспепсичний синдром включає печiю, що є ведучим симптомом, нудоту, больовий i диспепсичний синдроми мають сезонний характер. Диференцiальна дiагностика Враховуючи, наявнiсть спiльних симптомiв для виразки дванадцятипалої кишки та хронiчного холециститу необхiдно провести диференцiйну дiагностику мiж цими захворюваннями. Проте, для хронiчного холециститу характерний приступоподiбний характер болю, зокрема у правому пiдребер’ї, що iррадiює у праву лопатку, плече, шию. Больовi приступи виникають, як правило пiсля прийому жирної, смаженої їжi, алкоголю, часто супроводжуються нудотою, блювотою, гiркотою та сухiстю в ротi, чого не спостерiгалось у обстежуваного хворого. При загальному оглядi у хворих з хронiчним холециститом можливе виявлення субiктеричностi склер, чого не спостерiгається в даного хворого. Для хронiчного холециститу характерне виявлення таких симптомiв при пальпаторному обстеженнi: позитивний симптом Кера, Мерфi, Ортнера, болючiсть у точках Мюссi, Мак-Кензi. При лабораторному дослiдженнi у хворих на хронiчний холецистит виявляють пiдвищення рiвня бiлiрубiну у кровi, активностi трансамiназ, фiбрину, чого не виявлялось у обстежуваного хворого. У загальному аналiзi кровi для хронiчного холециститу у перiод загострення характерно лейкоцитоз зi змiщенням влiво, У обстежуваного хворого бiль у епiгастральнiй дiлянцi був перiодичним, носив ниючий характер, пов’язувався з почуттям голоду, виникав уночi, що не характерно для хронiчного холециститу. У пацiєнта при перкусiї живота вiдзначалась болючiсть у епiгастральнiй дiлянцi (Симптом Менделя ІІ), при пальпаторному обстеженнi – обмежена напруження м’язiв живота та болючiсть у епiгастральнiй дiлянцi та справа вiд середньої лiнiї живота. У лабораторних аналiзах кровi виявлено помiрний еритроцитоз, що не спостерiгається при хронiчному холециститi. ритмiчностi болю, що не спостерiгалось в обстежуваного хворого. Для уточнення проводять ФГДС. Виразкову хворобу ДПК поводять iз панкреатитом, що також характеризується больовим синдромом, що локалiзований в епiгастрiї, проте при панкреатитi провiдними симптомом є оперiзуючий бiль, у верхнiй половиннi живота з iррадiацiєю у лiву половину грудної клiтки, поперек. Бiль частiше виникає у другiй половинi дня i вночi, супроводжується нудотою, блюванням (що не приносить полегшення), проносом або закрепом (рiдше). Прийом їжi не приносить полегшення, а тiльки посилює бiль, тодi як для обстежуваного хворого характернi пiзнi та нiчнi болi, бiль має ниючий характер, що знiмається прийомом їжi, крiм того для панкреатиту характерний + симптом Мейо-Робсона, якого не має в обстежуваного хворого та пiдвищення рiвня дiастази. 1. Загальний аналiз кровi 3. Дослiдження калу на приховану кров та я/г 4. Аналiз кровi на визначення рiвня глюкози 5. Бiохiмiчний аналiз кровi 8. ЕКГ 9. Рентгеноскопiя грудної клiтки 11. УЗД ОЧП 12. ФГДС Результати додаткових методiв обстеження 1. Загальний аналiз сечi 26. 02. 2009 р Колiр свiтло – жовтий Прозорiсть прозора Питома вага 1024 Глюкоза не виявлено Лейкоцити 4 в полi зору Еритроцити 5 в полi зору Солi оксалау + Реакцiя (рН) 6,0 2. Бiохiмiчний аналiз кровi 26. 02. 2009 р Бiлiрубiн загальний 9,4 мкмоль/л (8,5–20,5 мкмоль/л) Прямий 1 мкмоль/л (0,85–5,1 мкмоль/л) Непрямий 8,4 мкмоль/л (1,7–17,1 мкмоль/л) Загальний бiлок 70 г./л (65–85 г./л) Сечовина 8,5 ммоль/л (3,33–8,32 ммоль/л) Аланiн-амiнотрансфераза 0,4 ммоль/(год/л) (0,1–0,68) Аспартат-амiнотрансфераза 0,1 ммоль/(год/л) (0,1–0,45) 3. Загальний аналiз кровi 26. 02. 2009 р Гемоглобiн 160 г./л (130–180 г./л) Еритроцити 4 Т/л (4,0–5,0 х 1012 /л) Лейкоцити 6,3 Г/л (4,0–9,0 х 109 /л) ШОЕ 10 мм/год (2–10 мм/год) Сегментоядернi 72% (47–72%) Еозинофiльнi 2% (0,5–5,0%) Лiмфоцити 31% (19–37%) Моноцити 9% (3–11%) 4. УЗД ОЧП (26. 02. 09 р) – печiнка дифузно збiльшена за рахунок правої частини 14,6 см. Контури чiткi, рiвнi, край заокруглений. Паренхiма однорiдна, середньої ехогеностi, ущiльнена. По всiй поверхнi множиннi ехо+ конкременти. Жовчнi протоки не розширенi. Судинний малюнок пiдкреслений. Портальна i печiнкова вени не розширенi. Пiдшлункова залоза не збiльшена. Структура дрiбно-, крупнозерниста, ущiльнена, ехогенiсть середня, контури чiткi не рiвнi. 1. 5. ФГДС (20. 02. 09 р) – стравохiд прохiдний, слизова помiрно гiперемована. Шлунок слизова помiрно гiперемована, без ерозiй. Дванадцятипала кишка–є виразковий дефект слизової оболонки, розмiром 0,5–0,6 см. Дiагноз хворої людини Згiдно мiжнародної статистичної класифiкацiї хвороб 10-го перегляду (МСКХ-10, 1995 рiк) можна виставити кiнцевий дiагноз: Виразка цибулини по малiй кривизнi 12ПК, середнього розмiру (0,5–0,6 см), активна стадiя (гостра виразка), середня ступiнь важкостi, фаза загострення. Принципи та план лiкування У лiкуваннi хворого на виразкову хворобу видiляють два основних перiоди: - лiкування активної фази захворювання (вперше дiагностовано виразкову хворобу або її загострення). - попередження рецидиву (профiлактичне лiкування). Лiкування в активнiй фазi захворювання включає наступнi основнi напрямки: - пригнiчення хелiкобактерної iнфекцiї; - усунення хронiчного порушення дуоденальної прохiдностi; - припинення палiння та зловживання алкоголем; - усунення факторiв, що пошкоджують слизову оболонку ДПК 2. Лiкувальний режим. Хворому необхiдно забезпечити психiчний i фiзичний спокiй. Доцiльно рекомендувати вiльний (IV) режим. 3. Лiкувальне харчування. Дiєта №1, що стимулює процеси репарацiї ураженої слизової оболонки, попереджує розвиток закрепiв, вiдновлює апетит i має позитивний вплив на загальний стан хворого. Дiєта №1 мiстить бiлкiв-110–120 г., жирiв 110–120 г., вуглеводiв 400–450 г. не рекомендується вживати гострi страви, маринованi i копченi продукти. 4. Фармакотерапiя. Трихопол Rp.:Trichopoli 0. 25 D. S. Приймати по 0,25 3 рази на день Амоксiциклiн D. S. По 1 таб. 4 рази на день. ІІ. Антисекреторнi засоби (подавляють секрецiю соляної кислоти, пепсина). 1). М-холiнолiтики: Платифiлiн: Rp.: Sol. Plathyphyllini 0. 2% – 1 ml D. S. Вводити в/м’язево 2 -гiстамiнових рецепторiв). Фамотiдiн: D. S. По 1 таб. 2 рази на день за 40 хв до прийому їжi. 3). Блокатори Н+ К+ -АТФ-ази (протонової помпи) – омепразол (омез, лосек). 4). Антагонiсти гастринових рецепторiв (проглумiд, мiлiд). 5). Антациди: Альмагель (всередину по 2 чайнi ложки 4 рази на день). ІІІ. Гастроцитопротектори (пiдвищують резистентнiсть слизової оболонки i дванацятипалої кишки). 1). Цитопротектори, що стимулюєть слизоутворення (карбеноксолон, синтетичнi простагландини – енпростил, сайтотек). 2). Цитопротектори, що утворюють захисну плiвку (сукралфат, де-нол, смекта) 3). Обволакуючi i в’яжучi засоби (вiкалiн, вiкаiр). VI. Засоби, що нормалiзують моторну функцiю шлунка i ДПК (церукал, реглан, метоклопрамiд, еглонiл, спазмолiтики). Папаверiн: D. S. Вводити в/м’язево V. Репаранти Облепiхове масло. VI. Засоби центральної дiї Даларгiн (в/в, в/м по 1 мг в 10 мл iзот. р-ну натрiю хлориду 2 рази на день). дiлянку, тривалiстю 6–8 хв, курс лiкування 8–12 процедур). Використовується на епiгастральну дiлянку електрофорез деларгiна (щiльнiсть струму 0,06мА/см2 6. Санаторно – курортне лiкування. У фазi загострення не призначається. лужну реакцiю. Це, зокрема, «Боржомi», «Ессентуки»№4, «Лужанська», «Березовська». Переважно використовуються злегка пiдiгрiтi води (38–40 °С) Профiлактика Профiлактичнi заходи мають вирiшальне значення у лiкуваннi хворих виразковою хворобою. Встановлено, що порушення функцiонального стану вищих вiддiлiв ЦНС, гуморальна декомпенсацiя (змiни рiвнiв ацетилхолiна кровi та холiнестеразної активностi), зниження тонусу i реактивностi симпато-адреналової системи, секреторнi порушення в шлунку, супутнiй гастрит, дисфункцiя пiдшлункової залози, функцiональнi та морфологiчнi порушення кишечника, дистонiя судин в перiод ремiссiї. Усе викладене є патогенетичним обґрунтуванням профiлактичного лiкування хворих виразковою хворобою. Профiлактичне лiкування проводять в умовах полiклiнiки або у санаторiї-профiлакторiї, а також при можливостi на бальнеологiчному курортi. Важливими компонентами профiлактичного лiкування є: - дотримання лiкувальної дiєти i режиму харчування; - повна вiдмова вiд палiння i вживання алкоголю; подовження часу сну до 9–10 годин; - медикаментозне лiкування, фiзiотерапiя; лiкування супутньої патологiї. - своєчасному виявленнi хворих виразковою хворобою шляхом активного проведення цiльових профiлактичних оглядiв; - регулярне обстеження (два рази на рiк) хворих на виразкову хворобу для оцiнки динамiки виразкового процесу, виявлення ускладнень i супутнiх захворювань; - протирецидивне лiкування; - санiтарно-просвiтня робота: пропаганда здорового способу життя, рацiонального харчування, пояснення шкiдливостi харчування, вживання алкогольних напоїв; Лiкування даної хворої 1. Режим–палатний 2. Дiєта – №1. Їжу дають у вареному, але в протертому виглядi. В рацiон включають бiлий черствий хлiб, супи з круп, овочiв, добре розваренi кашi, картопляне пюре, негрубi сорти м’яса, птицi, риби (вiдварнi, шматком), зрiлi фрукти, ягоди в запеченому або вiдвареному виглядi, ягiднi i фруктовi соки, сир, молоко, омлети, пудинги та сирники. Ця дiєта стимулює процеси репарацiї ураженої слизової оболонки, попереджує розвиток закрепiв, вiдновлює апетит i має позитивний вплив на загальний стан хворого. D. S. Вводити в/м’язево 2. Rp.: Tab. Famotidini 0,02 №20 D. S. По 1 таб. 2 рази на день за 40 хв пiсля прийому їжi. D. S. Приймати по 0,25 3 рази на день 4. Rp.: Tab. Amoxacillini 0,5 №10 D. S. По 1 таб. 4 рази на день. 5. Rp.: Plazmoli – 1,0 ml D. S. Вводити в/м’язево раз на день Дата Перебiг хвороби 27. 02. 09 Т – 36,6 С Рs-75/' АТ-120/60 мм. рт ст вiдрижку, загальну слабкiсть, швидку втомлюванiсть. Об'єктивно: стан хворого задовiльний, шкiра та слизовi блiдо-рожевого кольору, Лiмфатичнi вузли та щитовидна залоза не пальпуються. Тони серця ритмiчнi, звучнi. Над легенями ясний перкуторний звук. Вислуховується везикулярне дихання. Виявляється перкуторна болючiсть у надчеревнiй дiлянцi (симптом Менделя ІІ). При поверхневiй пальпацiї живота виявляється обмежена болючiсть та резистентнiсть м’язiв в епiгастральнiй дiлянцi, болючiсть справа вiд серединної лiнiї. Вiдрiзки кишкiвника без особливостей. Печiнка не збiльшена. Симптом Щоткiна-Блюмберга негативний. Симптом Пастернацького негативний з обох сторiн. Сечовипускання та випорожнення в нормi. Призначення див. у листку призначень 29. 03. 09 Т – 36,6 С Рs-75/' АТ-120/60 мм. рт ст ЧД-16/' Загальний стан хворого задовiльний. Хворий вiдзначає зменшення iнтенсивностi та незначний бiль ниючого характеру в епiгастральнiй дiлянцi, що виникає натще, перiодично виникає вiдрижка, зберiгається загальна слабкiсть, втомлюванiсть. Об'єктивно: стан хворого задовiльний, шкiра та слизовi блiдо-рожевого кольору, Лiмфатичнi вузли та щитовидна залоза не пальпуються. Тони серця ритмiчнi, звучнi. Над легенями ясний перкуторний звук. Вислуховується везикулярне дихання. Симптом Менделя ІІ слабко-позитивний. При поверхневiй пальпацiї живота виявляється обмежена болючiсть та резистентнiсть м’язiв в епiгастральнiй дiлянцi. Вiдрiзки кишкiвника без особливостей. Печiнка не збiльшена. Симптом Щоткiна-Блюмберга негативний. Симптом Пастернацького негативний з обох сторiн. Сечовипускання та випорожнення в нормi. Призначення див. у листку призначень Дата Призначення Т – 36,6 С Рs-75/' АТ-120/60 мм. рт ст ЧД-16/' Загальний стан хворого задовiльний. Хворий вiдзначає значне зменшення iнтенсивностi болей в епiгастральнiй дiлянцi, що виникає натще, перiодично виникає вiдрижка, зберiгається загальна слабкiсть. Об'єктивно: стан хворого задовiльний, шкiра та слизовi блiдо-рожевого кольору, Лiмфатичнi вузли та щитовидна залоза не пальпуються. Тони серця ритмiчнi, звучнi. Над легенями ясний перкуторний звук. Вислуховується везикулярне дихання. Симптом Менделя ІІ слабко-позитивний. При поверхневiй пальпацiї живот не болючий. Вiдрiзки кишкiвника без особливостей. Печiнка не збiльшена. Симптом Щоткiна-Блюмберга негативний. Симптом Пастернацького негативний з обох сторiн. Сечовипускання та випорожнення в нормi. Призначення див. у листку призначень Листок лiкарських призначень П р и з н а ч е н н я дата 27. 02 28. 02 29. 02 01. 02 02. 03 03. 03 Режим IV + + + + + + + + Дiєта №1. + + + + + + + + D. S. Вводити в/м’язево + + + + + + + + Rp.: Tab. Famotidini 0,02 №20 D. S. По 1 таб. 2 рази на день за 40 хв пiсля прийому їжi. + + + + + + + + Rp.:Trichopoli 0. 25 D. S. Приймати по 0,25 3 рази на день + + + + + + + + Rp.: Tab. Amoxacillini 0,5 №10 + + + + + + + + Rp.: Plazmoli – 1,0 ml + + + + + + + + Альмагель А + + + + + + + + Даларгiн (в/в, в/м по 1 мг в 10 мл iзот. р-ну натрiя хлорида 2 рази на день). + + + + + + + + слабкiсть, швидку втомлюванiсть. Пiд час опитування з’ясовано, що хворiє з1990 року, коли вперше з’явився тривалий, ниючий бiль в епiгастральнiй дiлянцi, якому передувала печiя. За медичною допомогою не звертався, самостiйно не лiкувався. Пiд час приступiв печiї та болю приймав соду, що приносило полегшення. В 1991 р. в ургентному порядку був доставлений в УЦМКЛ хiрургiчне вiддiлення з дiагнозом перфоративна виразка12- ї кишки, було проведене хiрургiчне лiкування пiсля якого хворий вiдмiтив значне покращення свого стану, зникли вищеназванi скарги. В подальшому хворий не дотримувався дiєти, перiодично вживав алкогольнi напої, профiлактичної терапiї не проводив i 24. 02. 2009 р стан хворого значно погiршився, приступи болю стали тривалiшими, iнтенсивнiшими, що не знiмалися прийомом їжi та спазмолiтикiв. 25. 02. 2009 р хворий звернувся за допомогою до гастроентеролога, яким була направлена на проведення додаткових обстежень у вiддiлення гастроентерологiї УМЦКЛ. На основi вище перерахованих скарг, даних анамнезу (порушення хворою режиму харчування, зловживання гострою та смаженою їжею, вживання натще чорної кави, частi психоемоцiйнi стреси, реактивний панкреатит), проведення об’єктивного обстеження (язик вологий, обкладений бiлим нальотом, гiпертрофiя маргiнальних сосочкiв. При пальпацiї живiт м’який, болючий в епiгастральнiй дiлянцi, позитивний симптом Менделя, локальне напруження м’язiв), та результатiв додаткових методiв дослiдження (ФГДС вдванадцятипалiй кишцi виявлено виразковий дефект слизової оболонки, розмiром 0,5–0,6 см) можна сформувати клiнiчний анамнез: виразкова хвороба дванадцяти палої кишки вперше виявлена. Виразка цибулини по малiй кривизнi 12ПК, середнього розмiру (0,5–0,6 см), активна стадiя (гостра виразка), середня ступiнь важкостi, фаза загострення. Хворому було поведене лiкування (режим (IV), дiєта №1, трихопол, амоксiциклiн, платифiлiн, фамотiдiн, омепразол, альмагель, папаверiн, даларгiн, фiзiотерапiя) в зв’язку з яким стан хворого значно покращився, зменшилась iнтенсивнiсть болю в епiгастральнiй дiлянцi, вiдчуття печiї. На день закiнчення курацiї хворий залишився в стацiонарi для продовження лiкування. 1. Прогноз вiдносно життя – сприятливий 3. Прогноз вiдносно вiдновлення функцiй та працездатностi – сприятливий · Дотримання лiкувальної дiєти та режиму харчування. · Збiльшення тривалостi сну до 7–8 год. · Медикаментозне лiкування. · Фiзiотерапiя. · Психотерапевтичнi впливи. · Санаторно-курортне лiкування. 1. Зодионченко В. С., Кольцов П. А. «Поликлиническая гастроэнтерология. Руководство для врачей». Москва. Издательство «Старко». 1998 год. 2. Пропедевтика внутрiшнiх хвороб з доглядом за терапевтичними хворими/ За заг. ред. А. В.Єпiшина.–Тернопiль: Укрмедкнига, 2001. -768 с. 3. Сметнев А. С., Кукс В. Г. Внутренние болезни. -М.: Медицина, 1982, 496 с. 4. Тринус Ф. П. Фармакотерапевтический справочник. – 6-е узд., перераб. и доп. -К.: Здоров’я, 1988. – 640 с. 5. Клиническая гастроэнтерология. / Под ред. Г. И. Бурчинского. – К.: Здоров’я, 1978. – С. 77 – 145. 6. Коломоєць М. Ю., Троян М. Ф., Федiв О.І. Схема iсторiї хвороби та додатковi матерiали з терапiї. Навчальний посiбник. – К.: Книга плюс, 1999. – 350 с. 8. Пелещук А. П., Передерiй В. Г., Свiнцицький А. С. Гастроентерологiя. – К.: Здоров’я, 1995. – 304 с. 10. Язвенная болезнь или пептическая язва? / Под. ред. проф. В. Г. Передерия. К.: 1997. – 160 с.