Вікові аспекти імунологічної дизрегуляції при неповній глобальній ішемії мозку в самців-щурів

Вiковi аспекти iмунологiчної дизрегуляцiї при неповнiй глобальнiй iшемiї мозку в самцiв-щурiв МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД “ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ iменi І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО” 14. 03. 04 – патологiчна фiзiологiя АВТОРЕФЕРАТ дисертацiї на здобуття наукового ступеня Тернопiль - 2008 Дисертацiєю є рукопис. Робота виконана в Буковинському державному медичному унiверситетi МОЗ України. Науковий керiвник: доктор медичних наук, професор, Ткачук Свiтлана Сергiївна, Буковинський державний медичний унiверситет МОЗ України, завiдувач кафедри фiзiологiї. Офiцiйнi опоненти: доктор медичних наук, професор Абрамов Андрiй Володимирович, Запорiзький державний медичний унiверситет МОЗ України, професор кафедри патологiчної фiзiологiї; доктор медичних наук, професор Шандра Олексiй Антонович, Захист вiдбудеться 27 червня 2008 р. о 14 год на засiданнi спецiалiзованої вченої ради Д 58. 601. 01 у Державному вищому навчальному закладi “Тернопiльський державний медичний унiверситет iменi І. Я. Горбачевського” МОЗ України (46001, м. Тернопiль, Майдан Волi, 1). З дисертацiєю можна ознайомитись у бiблiотецi Державного вищого навчального закладу “Тернопiльський державний медичний унiверситет iменi І. Я. Горбачевського” МОЗ України (46001, м. Тернопiль, вул. Сiчових стрiльцiв, 8). Автореферат розiсланий 16 травня 2008 р. Вчений секретар ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Експериментальнi дослiдження та клiнiчнi спостереження останнiх рокiв дозволили перегля­нути традицiйнi погляди на iмунну iзольованiсть мозку i розширити розумiння механiзмiв взаємо­вiдносин центральної нервової та iмунної систем (Абрамов А. В., Колесник Ю. М., 2004; Reinke E., Fabry Z., 2006; Харченко Е. П., Клименко М. Н., 2007). Встановлено, що тiснi зв’язки iмунної та нервової систем здiйснюються не лише через цитокiни, нейротрансмiтери, нейропептиди та їх рецептори (Blalock J. E., 2005; Czura C. J., Tracey K. J., 2005; Watkins L. R., Maier S. F., 2005), але й шляхом безпосереднього надходження в мозок клiтин iмунної системи, якi забезпечують виникнення в ЦНС iмунних реакцiй (Engelhardt В., Ransohoff R. M., 2005). Накопиченi знання про характер нейроiмунних стосункiв знайшли логiчне завершення у виникненнi нових науково-практичних дисциплiн – нейроiмунологiї та нейроiмунопатологiї (Акмаев И. Г., 2000; Лисяный Н. И., 2004), дiяльнiсть яких спрямувала вивчення патогенезу багатьох неврологiчних захворювань, у тому числi iшемiчного пошкодження мозку, у нове русло i дозволила розглядати їх як iмунонейропатологiчнi процеси (Boulanger I., Shatz С., 2001; Shandra A. A. et al., 2002; Turrin N. P., Rivest S., 2004; Koistinaho M., Koistinaho J., 2005). Об’єднаними зусиллями неврологiв та нейроiмунологiв досягнуто значного прогресу у вивченнi iмунопатологiчних механiзмiв багатьох нервово-психiчних захворювань (Ponomarev E. D. et al., 2004; Герасимов М. М., Никитина О. А., 2006; Кутько И. И. и др., 2006; Чехонин В. П. и др., 2006). Актуальнiсть теми. Порушення церебрального кровообiгу та iнсульти вiднесено до iмунозалежних захворювань нервової системи на пiдставi появи в кровi високого рiвня нейроантитiл (Гусев Е. И., Скворцова В. И., 2001; Лисяный Н. И., 2004; Рулева Н. Ю. и др., 2004). Активацiя автоiмунних механiзмiв у подальшому вiдiграє важливу роль у формуваннi хронiчного деструктивного процесу в мозку i вогнищевого iнфаркту (Константинова Н. И. и др., 2005; Петров С. В. и др., 2005; Sharkey J. et al., 2005). проведення iмунокорекцiї (Hilschmann N. et al., 2000; Евсеев В. А. и др., 2004; Лисяный Н. И., 2004). Серед широкого спектра iмунних дослiджень при цих захворю­ван­нях прiоритетними є оцiнка iнтенсивностi нейросенсибiлiзацiї клiтинного й гуморального типiв, рiвня iмунних комплексiв, неспецифiчної iмунної вiдповiдi, про- та протизапальних цито­кiнiв, а також функцiонального стану окремих субпопуляцiй лiмфоцитiв (Евсеев В. А. и др., 2004; Гусев Е. И. и др., 2000; Жданов Г. Н., 2006; Kadhim Н., Sebire G., 2002). Накопиченi нейро­iму­нологами науковi факти свiдчать, що вибiр рацiональної тактики лiкування повинен передбачати ступiнь iмунозалежностi нервового захворювання i патогенез порушення iмунного статусу конкретного хворого (Byrnes A. A. et al., 2002; Streilein J. W., 2003; Hohlfeld R., Wekerle H., 2004). дня залишаються багато в чому недослiдженими. Тимус, як центральний орган iмунної системи, у першу чергу реагує на несприятливi впливи змiнами морфофункцiонального стану (Mann C. L. et al., 2000; Камышный A. M., 2002; Абрамов А. В. и др., 2003; Перцов С. С., 2006) i не може залишитися осторонь iмунологiчної дизрегуляцiї, спричиненої iшемiєю мозку. Незважаючи на це, ми не виявили в лiтературi ґрунтовних дослiджень цiєї проблеми та її вiкових аспектiв, хоча дизрегуляторна концепцiя нейроiмунопатологiї вiдкриває новi перспективи iмунотерапiї, що зумовлює актуальнiсть подiбних дослiджень. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. паренхiма­тозно-стромального дисбалансу при ушкодженнi внутрiшнiх органiв за умов впливу екологiчно несприятливих чинникiв з розробкою шляхiв корекцiї виявлених патологiчних змiн” (№ державної реєстрацiї 01049U009029) Буковинського державного медичного унiверситету. Автором дослiджено вiковi особливостi механiзмiв iмунологiчної дизрегуляцiї, спричиненої неповною глобальною iшемiєю мозку в самцiв-щурiв рiзного вiку. Тема дисертацiї затверджена Проблемною комiсiєю "Патологiчна фiзiологiя та iмунологiя" 26 сiчня 2005 року (протокол № 41). Мета дослiдження. З’ясувати вiковi особливостi деяких ланок патогенезу iмунологiчної дизрегуляцiї за умов неповної глобальної iшемiї мозку. 2. Проаналiзувати вiковi особливостi впливу неповної глобальної iшемiї мозку на морфо­метричнi та денситометричнi параметри лiмфоцитiв структурно-функцiональних зон тимуса. 3. Вивчити вплив неповної глобальної iшемiї мозку на iнтенсивнiсть флуоресценцiї катехоламiнiв у структурно-функцiональних зонах тимуса щурiв одно- та тримiсячного вiку. 4. Дослiдити iндукованi неповною глобальною iшемiєю мозку показники пероксидного окиснення лiпiдiв та антиоксидантного захисту в структурно-функцiональних зонах тимуса одно- та тримiсячних щурiв. 5. З’ясувати можливiсть впливу емоксипiну на спричиненi неповною глобальною iшемiєю мозку порушення морфофункцiонального стану тимуса. Об’єкт дослiдження: механiзми нейроiмунної дизрегуляцiї за умов неповної глобальної iшемiї мозку. структура лiмфоїдної популяцiї тимуса, морфо- та денситометричнi параметри тимоцитiв, стан катехоламiнергiчних систем та прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу в структурно-функцiональних зонах тимуса щурiв рiзного вiку пiсля неповної глобальної iшемiї мозку та ефективнiсть емоксипiну для корекцiї виявлених порушень. - морфологiчнi та морфометричнi (вивчення структури лiмфоїдної популяцiї структурно-функцiональних зон тимуса, морфометричних i денситометричних характеристик тимоцитiв); - гiстохiмiчний (визначення iнтенсивностi флуоресценцiї катехоламiнiв); - бiохiмiчнi (визначення вмiсту дiєнових кон’югатiв, малонового альдегiду, активностi супероксид­дисмутази, каталази, глутатiонпероксидази); - математичнi (статистичний, методи математичного класифiкацiйного аналiзу). Наукова новизна одержаних результатiв. Вперше виявлено вiковi особливостi конститутивної сумарної щiльностi тимоцитiв, структури лiмфоїдної популяцiї тимуса, вiдсоткового розподiлу тимоцитiв у межах структурно-функцiональних зон тимуса, морфометричних та денситометричних параметрiв тимоцитiв, iнтенсивностi флуоресценцiї катехоламiнiв, активностi антиоксидантних ферментiв та показникiв iнтенсивностi лiпопероксидацiї в тимусi одно- та тримiсячних тварин. Встановлено, що сумарна щiльнiсть незмiнених тимоцитiв пiд впливом неповної глобальної iшемiї головного мозку зростає в усiх структурно-функцiональних зонах вилочкової залози одно- та тримiсячних щурiв, за винятком мозкової зони одномiсячних. Доведено посилювальний вплив iшемiї мозку на деструкцiю тимоцитiв у субкапсулярнiй та глибокiй кiрковiй зонах тимуса одномiсячних щурiв i гальмiвний - у субкапсулярнiй, глибокiй кiрковiй зонах та внутрiшньочасточкових периваскулярних просторах залози тримiсячних тварин. Отримано данi щодо здатностi неповної глобальної iшемiї мозку перерозподiляти щiльнiсть та вiдсоток рiзних класiв тимоцитiв за рахунок зменшення частки менш зрiлих форм та зростання частки малих лiмфоцитiв у всiх структурно-функцiональних зонах тимуса тварин обох вiкових груп, за винятком медулярної, де, навпаки, щiльнiсть та вiдсоток малих тимоцитiв зменшується. Доведено, що модифiкувальний вплив неповної глобальної iшемiї мозку на морфометричнi параметри рiзних форм тимоцитiв найбiльш суттєвий у внутрiшньочасточкових периваскулярних просторах тимуса тварин обох вiкових груп та медулярнiй зонi тримiсячних щурiв. Показано вiковi вiдмiнностi впливу неповної глобальної iшемiї мозку на оптичну щiльнiсть тимоцитiв - її зростання в тимусi одномiсячних щурiв вiдбулося в субкапсулярнiй зонi, а тримiсячних – у глибокiй кiрковiй зонi. Виявлено якiснi вiковi вiдмiнностi реагування катехоламiнвмiсних структур тимуса на неповну глобальну iшемiю мозку, якi полягають у вiдсутностi постiшемiчних змiн iнтенсивностi флуоресценцiї катехоламiнiв у медулярнiй зонi одномiсячних щурiв при зниженнi цього показника в тримiсячних. Встановлено, що неповна глобальна iшемiя мозку в цiлому знижує рiвень функцiонування прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу в рiзних зонах тимуса одно- та тримiсячних тварин за рахунок паралельного зменшення як вмiсту продуктiв лiпопероксидацiї, так i активностi антиоксидантних ферментiв. Показано, що в субкапсулярнiй, глибокiй кiрковiй зонах, внутрiшньочасточ­кових периваскулярних просторах тимуса тварин обох вiкових груп емоксипiн має переважно антиiшемiчнi ефекти щодо бiльшостi дослiджених параметрiв морфофункцiонального стану тимуса, а в мозковiй зонi залози – проiшемiчнi. Практичне значення одержаних результатiв. Результати дисертацiйної роботи суттєво доповнюють iснуючi уявлення про механiзми розвитку дизрегуляторної патологiї, її вiковi аспекти, конкретизують участь тимуса в патогенезi порушень адаптацiйного iмунiтету та тих нейроiмунних розладiв, якi є наслiдком неповної глобальної iшемiї мозку. про доцiльнiсть за даної патологiї не лише нейропротекторної терапiї, але й iмунокорегувальної, а вiковi особливостi ефектiв препарату – про необхiднiсть урахування вiку при виборi iмунокорегувальних засобiв. Новi науковi факти, отриманi при виконаннi дисертацiйної роботи, можуть знайти використання при викладаннi нормальної i патологiчної фiзiологiї, нервових хвороб, iмунологiї, педiатрiї, у роботi лабораторiй науково-дослiдних iнститутiв iз вiдповiдними науковими напрямами, при написаннi пiдручникiв та монографiй iз зазначених галузей медицини. Результати роботи впроваджено в навчальний процес кафедр фiзiологiї та патофiзiологiї Запорiзького державного медичного унiверситету, Донецького нацiонального медичного унiверситету iм. М. Горького, Львiвського нацiонального медичного унiверситету iм. Данила Галицького, Тернопiльського державного медичного унiверситету iменi І. Я. Горбачевського, Буковинського державного медичного унiверситету, м. Чернiвцi. Автор самостiйно здiйснив пiдбiр та аналiз лiтератури з проблеми дослiдження, виконав усi експериментальнi втручання на тваринах, провiв статистичну обробку отриманих результатiв, написав усi роздiли дисертацiйної роботи та публiкацiї. Основнi положення та висновки дисертацiї сформульовано спiльно з науковим керiвником. Бiохiмiчнi, гiстохiмiчнi та морфологiчнi дослiдження виконано за участi дисертанта. В опублiкованих зi спiвавторами наукових працях здобувачу належить експериментальний матерiал, статистична обробка, узагальнення результатiв, пiдготовка до друку. У тiй частинi актiв впровадження, що стосуються науково-практичної новизни, викладено фактичний матерiал автора. Апробацiя результатiв дисертацiї. 200-рiччю з дня заснування Харкiвського державного медичного унiверситету "Вiд фундаментальних дослiджень – до прогресу в медицинi" (Харкiв, 2005), Навчально-методичнiй нарадi завiдувачiв кафедр i курсiв клiнiчної iмунологiї та алергологiї i регiональнiй науково-практичнiй конференцiї України (Чернiвцi, 2006), ХІ Конгресi СФУЛТ (Полтава, 2006), ХLІX пiдсумковiй науково-практичнiй конференцiї (Тернопiль, 2006), ХУІІ з’їздi Українського фiзiологiчного товариства з мiжнародною участю (Чернiвцi, 2006), Всеукраїнськiй науковiй конференцiї "Актуальнi питання вiкової анатомiї та ембрiотопографiї" (Чернiвцi, 2006). За матерiалами дисертацiї опублiковано 12 наукових праць, iз них 6 статей у фахових наукових журналах, 6 – у матерiалах конгресiв i конференцiй. Структура та обсяг дисертацiї. найменування вiтчизняної та зарубiжної лiтератури. Бiблiографiчний опис джерел лiтератури та додатки викладенi на 55 сторiнках. Матерiал i методи дослiдження . Робота виконана на одно- та тримiсячних самцях бiлих лабораторних щурiв. Неповну глобальну iшемiю мозку моделювали двобiчним 20-хвилинним клiпсуванням загальних сонних артерiй. Контрольним тваринам проводили розтин шкiри, сепарацiю м’язiв i видiлення судин без порушення в них кровообiгу. Усi оперативнi втручання здiйснювали пiд калiпсоловим наркозом (75 мг/кг маси тiла). Частинi щурiв у першi три хвилини по закiнченнi iшемiчного перiоду, потiм щоденно, протягом 5 днiв внутрiшньочеревинно уводили емоксипiн у дозi 5 мг/кг (Тимофiйчук І. Р., 2003). Усi втручання та забiй тварин проводилися з дотриманням основних положень GСP (1996 р.), Конвенцiї Ради Європи про права людини та бiомедицину вiд 04. 04. 1997 р. та Гельсiнської декларацiї Всесвiтньої медичної асоцiацiї про етичнi принципи проведення наукових медичних дослiджень за участю людини (1964-2000 р.) i Наказу МОЗ України №66 вiд 13. 02. 2006 р. Комiсiєю з питань бiоетики Буковинського державного медичного унiверситету (протокол №23 вiд 13. 12. 2007 р.) порушень морально-етичних норм при проведеннi науково-дослiдної роботи не виявлено. На крiостатних зрiзах рiзних частин тимуса, забарвлених гематоксилiн-еозином, за допомогою комп’ютерної системи цифрового аналiзу зображення VIDAS-386 (Kontron Elektronik, Нiмеччина) вивчали структуру лiмфоїдної популяцiї тимуса, абсолютну кiлькiсть клiтин (на 1 мм2 площi залози) та вiдносну (%) щiльнiсть розподiлу кожного класу клiтин у межах окремих зон залози, морфометричнi та денситометричнi характеристики тимоцитiв. Ідентифiкацiя клiтин в отриманому зображеннi проводилася в автоматичному режимi за допомогою пакета прикладних програм VIDAS-2. 5 (Kontron Elektronik, Нiмеччина). Визначали морфометричнi характеристики лiмфоїдних клiтин (площу, периметр, коефiцiєнти форми, елонгацiї) та денситометричнi параметри (абсолютну та питому оптичну щiльнiсть). Математичний класифiкацiйний аналiз проводили з використанням мiкроскопа Axioskop (Zeiss, Нiмеччина) та системи цифрового аналiзу зображення VIDAS 2. 5 (Kontron Electronik, Нiмеччина). Видiлено 9 класiв клiтин лiмфоїдної популяцiї вилочкової залози: лiмфобласти; лiмфобласти з ознаками деструкцiї; великi лiмфоцити; великi лiмфоцити з ознаками деструкцiї; середнi лiмфоцити; середнi лiмфоцити з ознаками деструкцiї; малi лiмфоцити; малi лiмфоцити з ознаками деструкцiї; лiмфоцити в станi апоптозу. малонового альдегiду (Магаляс В. М. та iн., 2001), активнiсть супероксид­дисмутази (Fried R. , 1975; Nashikimi N. et al., 1972), каталази (Королюк М. А. и др., 1988), глутатiонпероксидази (Мещишен И. Ф., 1991). Результати дослiджень оброблено на IBM-сумiсному персональному комп’ютерi з використанням пакета прикладних i статистичних програм VIDAS 2. 5 (Kontron Electronik, Нiмеччина) та EXCEL iз пакета MS Office 2000 (Microsoft Corp., США) i проаналiзовано з використанням критерiю Стьюдента. Статистично вiрогiдними вважали змiни при Р £ 0,05. Результати дослiджень та їх обговорення. - вилочковiй залозi. Згiдно з нашими дослiдженнями, у субкапсулярнiй та глибокiй кiрковiй зонах тимуса одномiсячних тварин неповна глобальна iшемiя головного мозку пiдвищила сумарну щiльнiсть незмiнених i деструктивних тимоцитiв. У даних зонах залози тримiсячних тварин за аналогiчних умов сумарна щiльнiсть нормальних лiмфоцитiв зросла, а деструктивних – знизилася. Емоксипiн у субкапсулярнiй зонi одномiсячних щурiв зменшував постiшемiчний прирiст щiльностi нормальних та, особливо, деструктивних тимоцитiв. Незважаючи на протилежне спрямування порушень щiльностi нормальних та деструктивних тимоцитiв у цiй зонi залози тримiсячних щурiв, емоксипiн також частково нормалiзував цi показники. У глибокiй кiрковiй зонi тимуса одномiсячних щурiв препарат посилив вплив iшемiї мозку на щiльнiсть нормальних тимоцитiв, проте повнiстю нормалiзував щiльнiсть деструктивних клiтин, а в тримiсячних – мав антиiшемiчний ефект, однак iз деякими ознаками надлишковостi дiї. Неповна глобальна iшемiя головного мозку пiдвищила сумарну щiльнiсть незмiнених тимоцитiв у внутрiшньочасточкових периваскулярних просторах тимуса щурiв обох вiкових груп та знизила щiльнiсть деструктивних тимоцитiв у тримiсячних. Емоксипiн в одномiсячних щурiв запобiгав пiдвищенню сумарної щiльностi нормальних тимоцитiв та знижував щiльнiсть деструктивних, незважаючи на вiдсутнiсть постiшемiчних змiн останнього показника, що, ймовiрно, можна пов’язати з недостовiрним його пiдвищенням пiд впливом iшемiї. У данiй зонi тимуса тримiсячних щурiв емоксипiн частково нормалiзував щiльнiсть нормальних тимоцитiв та повнiстю – клiтин з ознаками деструкцiї. мозку в одномiсячних шурiв, а в тримiсячних - посилив iшемiчний вплив на щiльнiсть нормальних тимоцитiв та спричинив зростання щiльностi деструктивних клiтин, незважаючи на вiдсутнiсть постiшемiчних змiн цього показника. залози, а також ефекти емоксипiну на виявленi постiшемiчнi змiни (табл. 1-2). Структура лiмфоїдної популяцiї в окремих зонах тимуса одномiсячних щурiв у контролi та пiсля iшемiї головного мозку (М±m) Клас клiтин лiмфоїдної популяцiї Субкапсулярна зона Глибока кiркова зона Внутрiшньо- Медулярна зона Лiмфоблаcти 907±68,7 380±40,7 916±61,0 460±48,2 990±59,5 481±42,9 4196±127 1221±79,0 1282±83,6 958±62,4 4023±132 5021±130 753±68,6 5504±152 666±55,6 6263±168 588±53,2 7070±201 874±62,3 9755±196 1095±73,6 803±58,6 8626±257 540±47,6 Апоптотичнi клiтини 223±31,7 254±32,3 305±35,7 139±27,4 Ішемiя Лiмфоблаcти 642±49,7* 391±40,7 792±57,4 421±42,3 886±58,8 374±37,1 1016±60,7 386±39,5 Великi лiмфоцити 3230±100* 1063±68,5 3204±118 1118±66,1 3336±130* 1082±71,2 4108±139 960±67,5 3807±101* 1138±63,6* 3834±124* 5666±207 609±54,8 6735±169* 589±54,2 1248±69,3* 12451±289* 1475±80,2* 12102±381* 830±56,9 7615±295* 394±41,2* Апоптотичнi клiтини 820±56,2* 164±26,1 Лiмфоблаcти 985±62,3^ 350±34,6 768±54,4 374±33,1 398±41,4 877±58,7 466±43,2 Великi лiмфоцити 3685±121*^ 1175±71,5 3815±122^ 929±67,2 4315±121 1069±69,1 Середнi лiмфоцити 5286±155^ 620±57,2^ 5815±154^ 904±56,8^ 6353±195*^ 522±50,1 6898±190* 513±46,4 Малi лiмфоцити 10071±208*^ 1047±60,1^ 8429±330*^ 521±49,9*^ 7013±316* 280±34,2*^ Апоптотичнi клiтини 369±39,0*^ 365±36,4*^ 144±25,6 Примiтки: вiрогiднiсть змiн щодо показникiв: * – у контрольних тварин; ^ – у тварин iз неповною глобальною iшемiєю мозку; у чисельнику – питома щiльнiсть нормальних клiтин, у знаменнику – клiтин з ознаками деструкцiї (на 1 мм2 залози) Аналiзуючи сукупнiсть змiн структури лiмфоїдної популяцiї тимуса пiсля неповної глобальної iшемiї мозку, можна зазначити, що в субкапсулярнiй, глибокiй кiрковiй зонi тимуса тварин обох вiкових груп та у внутрiшньочасточкових периваскулярних просторах одномiсячних щурiв має мiсце стабiльне зростання щiльностi малих тимоцитiв при одночасному зниженнi тих чи iнших класiв менш зрiлих клiтин. У внутрiшньочасточкових периваскулярних просторах тимуса тримiсячних щурiв зростання щiльностi малих та середнiх тимоцитiв не супроводжувалося зниженням щiльностi iнших форм, тобто, вiдбувся не перерозподiл, а абсолютне зростання зазначених класiв тимоцитiв. Таблиця 2 Клас клiтин Субкапсулярна зона Глибока кiркова зона Медулярна зона 891±67,3 401±49,0 764±55,8 1013±62,5 376±37,5 961±54,9 373±38,9 4263±137 1064±64,5 3911±137 1271±81,5 3751±123 876±67,9 Середнi лiмфоцити 4980±167 668±59,2 5340±158 793±57,7 5517±149 757±55,6 5476±142# 500±51,3 Малi лiмфоцити 8129±182# 778±63,4 10782±253# 1108±59,2 9255±263# 578±49,1# # 682±47,9# Апоптотичнi клiтини 203±34,8 # 273±37,1 149±28,0 Лiмфоблаcти 940±54,2 # 374±42,0 954±55,5 *# 379±37,6 1013±49,4 Великi лiмфоцити 3562±134 *# 960±67,3 3304±122 * 1149±72,1 3776±140# 895±65,9 4113±135 919±56,4 4554±153# 703±59,8# * 7171±243*# 578±49,2 8400±177* # 564±43,6 Малi лiмфоцити 11737±349 *# 620±60,4# 16385±281*# 597±59,5*# 10342±431*# 577±58,5# 5037±153*# 498±51,8* Апоптотичнi клiтини 174±27,2# 400±46,0# 168±26,0*# 119±21,3 457±41,4 744±52,4^ 823±52,1* 368±41,2 Великi лiмфоцити 989±63,2 2899±116*^ 1283±78,3 3172±121*^ 3699±140*^ Середнi лiмфоцити 5046±152^ 5685±196^ 704±63,6 6670±190*^ Малi лiмфоцити 10187±267*^ 996±64,8*^ 10667±285* 701±52,8 8230±234*^ 565±56,2 Апоптотичнi клiтини 263±32,4^ 311±30,8 208±28,1 щiльнiсть нормальних клiтин, у знаменнику – клiтин з ознаками деструкцiї (на 1 мм2 Привертає увагу вагоме зростання пiд впливом iшемiї мозку щiльностi деструктивних середнiх i малих та апоптотичних тимоцитiв у субкапсулярнiй i глибокiй кiрковiй зонах тимуса одномiсячних щурiв. Ішемiя мозку суттєво знижує щiльнiсть деструктивних малих тимоцитiв у мозковiй зонi тимуса тварин обох вiкових груп та апоптотичних клiтин - у внутрiшньочасточкових периваскулярних просторах залози тримiсячних щурiв. периваскулярних просторах тимуса тварин обох вiкових груп i мозковiй зонi залози тримiсячних щурiв. Разом iз тим, у глибокiй кiрковiй зонi тимуса три­мi­сячних щурiв та в мозковiй зонi залози одномiсячних препарат мав поодинокi проiшемiчнi ефекти. Характеризуючи вплив неповної глобальної iшемiї головного мозку на вiдсотковий роз­по­дiл рiзних класiв тимоцитiв, можна видiлити деякi закономiрностi. По-перше, у субкапсулярнiй, глибокiй кiрковiй зонах тимуса тварин обох вiкових груп та внутрiшньо­часточ­кових периваскулярних просторах одномiсячних щурiв, за цих експериментальних умов, зменшився вiдсоток менш зрiлих класiв незмiнених тимоцитiв та зрiс вiдсоток малих. Лише у внутрiшньо­час­точ­кових периваскулярних просторах тимуса тримiсячних щурiв та мозковiй зонi залози тварин обох вiкових груп цей перерозподiл вiдбувся на користь середнiх тимоцитiв, а вiдсоток малих - не змiнювався або знижувався. Можна думати, що зниження вiдсотка найбiльш зрiлих класiв – малих тимоцитiв - свiдчить про посилення їх мiграцiї за межi залози, адже саме через внутрiшньо­час­точковi периваскулярнi простори та мозкову зону пiсля вiдбору, елiмiнацiї автоагресивних тимоцитiв або повного їх антигензалежного дозрiвання вони мiгрують за межi залози (Харченко В. П. и др., 2000). Емоксипiн у бiльшостi випадкiв зменшував або усував вплив iшемiї на вiдсотковий розподiл тимоцитiв у субкапсулярнiй, глибокiй кiрковiй зонах тимуса тварин обох вiкових груп та мозковiй зонi залози тримiсячних щурiв. Особливо вагомий корегувальний ефект препарат мав у глибокiй кiрковiй зонi тварин обох вiкових груп. У внутрiшньочасточкових периваскулярних просторах тимуса тварин обох вiкових груп поруч iз корегувальними мали мiсце нечисельнi проiшемiчнi ефекти препарату, а в медулярнiй зонi одномiсячних щурiв емоксипiн не запобiгав змiнам, якi спричиняє iшемiя мозку. щурiв спричинила поодинокi змiни морфометричних показникiв лiмфобластiв, великих i середнiх лiмфоцитiв, але найбiльш суттєвi змiни стосувалися малих нормальних та деструктивних тимоцитiв. Емоксипiн повнiстю або частково нормалiзував бiльшiсть змiнених iшемiєю параметрiв, i, незважаючи на поодинокi випадки проiшемiчного впливу на показники стану лiмфобластiв, великих i середнiх тимоцитiв, корегувальнi ефекти препарату значно домiнували. У тримiсячних щурiв пiсля неповної глобальної iшемiї мозку мали мiсце змiни одного-двох iз чотирьох дослiджених морфометричних параметрiв у популяцiї незмiнених лiмфобластiв, великих, середнiх i малих тимоцитiв, деструктивних лiмфобластiв, великих i середнiх лiмфоцитiв. Емоксипiн також справляв хороший корегувальний ефект у класах великих, середнiх та малих лiмфоцитiв як незмiнених, так i деструктивних. У глибокiй кiрковiй зонi тимуса одномiсячних щурiв найвагомiших змiн пiсля неповної глобальної iшемiї мозку зазнали морфометричнi параметри незмiнених та деструктивних середнiх i малих тимоцитiв, якi емоксипiн значною мiрою нiвелював або запобiгав їх виникненню. У данiй зонi залози тримiсячних щурiв на неповну глобальну iшемiю мозку найбiльшою кiлькiстю змiнених характеристик вiдреагували малi незмiненi тимоцити, а емоксипiн мав хорошi корегувальнi ефекти. У внутрiшньочасточкових периваскулярних просторах тварин обох вiкових груп суттєвих змiн зазнали морфометричнi параметри незмiнених великих, середнiх та малих лiмфоцитiв. Постiшемiчнi порушення параметрiв великих незмiнених лiмфоцитiв в одномiсячних щурiв емоксипiн нормалiзував, а в тримiсячних – збiльшив їх кiлькiсть. Препарат також поглибив вплив iшемiї на стан середнiх i малих тимоцитiв в одномiсячних щурiв, а в тримiсячних щурiв постiшемiчнi змiни середнiх та малих тимоцитiв усував або частково нормалiзував. Отже, у внутрiшньочасточкових периваскулярних просторах тимуса щурiв дослiджених вiкових груп препарат мав протилежно спрямований вплив, що свiдчить про яскраво вираженi вiковi особливостi його дiї. Найбiльш принциповi вiковi вiдмiнностi реагування морфометричних параметрiв тимоцитiв на iшемiю мозку виявлено в мозковiй зонi тимуса. Вони стосувалися всiх дослiджених класiв лiмфоцитiв, але найвагомiшими були для малих - жодних морфометричних порушень у тримiсячних щурiв не виявлено, зате в одномiсячних щурiв змiн зазнали всi дослiдженi параметри цих клiтин. Суттєвi вiдмiнностi виявлено в цiй зонi i щодо ефектiв емоксипiну. щiльнiсть майже всiх форм лiмфоцитiв. Виняток становили субкапсулярна зона тимуса тримiсячних i глибока кiркова зона одномiсячних щурiв, де виявлено зростання цього показника. Уведення емоксипiну запобiгало впливам iшемiї на денситометричнi параметри тимоцитiв або значно зменшувало їх у всiх дослiджених зонах тимуса незалежно вiд вiкової групи тварин. Лише в субкапсулярнiй зонi тримiсячних щурiв емоксипiн мав проiшемiчний вплив. Г. Ю. и др., 2001). Тому цiлком iмовiрно, що змiни структури лiмфоїдної популяцiї тимуса та морфометричних показникiв тимоцитiв пiсля iшемiчно-реперфузiйного ушкодження головного мозку можна пов’язати з порушенням стану катехоламiнвмiсних утворень залози. Як видно з таблицi 3, конститутивна iнтенсивнiсть флуоресценцiї катехоламiнiв переважала в тимусi тримiсячних щурiв. На шостий день постiшемiчного перiоду iнтенсивнiсть флуоресценцiї катехоламiнiв знизилася в субкапсулярнiй, глибокiй кiрковiй, премедулярнiй зонах тимуса одномiсячних та в субкапсулярнiй, глибокiй кiрковiй, премедулярнiй та медулярнiй зонах залози тримiсячних щурiв. Пiсля iшемiї мозку iнтенсивнiсть флуоресценцiї катехоламiнiв залишилася вищою в усiх дослiджених зонах тимуса тримiсячних щурiв. Емоксипiн позитивно вплинув на постiшемiчнi порушення функцiї катехоламiнвмiсних структур тимуса тварин обох вiкових груп (табл. 3). Таблиця 3 Інтенсивнiсть флуоресценцiї катехоламiнiв у структурно-функцiональних зонах тимуса щурiв рiзного вiку пiсля неповної глобальної iшемiї мозку на тлi уведення емоксипiну (М±m, n=10) Група спостереження Субкапсулярна зона Глибока кiркова зона Премедулярна зона зона Контроль 116±5,54 86,5±4,29 118±5,29 32,1±3,41 102±4,12* 25,6±1,49* 82,6±4,02* 29,4±2,14 Ішемiя та емоксипiн 121±7,42^ 91,1±6,98^ 109±4,45^ 30,8±3,18 Тримiсячнi Контроль 154±6,03 115±3,10 216±5,81 43,6±2,11 Ішемiя 132±4,80* 82,0±2,98* 93,6±3,48* 35,2±2,45* Ішемiя та емоксипiн 102±4,48*^ 188±6,20*^ 28,3±2,20*^ Примiтки: вiрогiднiсть змiн стосовно показникiв у структурно-функцiональних зонах тимуса: * - контрольних тварин вiдповiдної вiкової групи; - тварин вiдповiдної вiкової групи пiсля iшемiї Повна нормалiзацiя змiнених показникiв вiдбулася в субкапсулярнiй, глибокiй кiрковiй, премедулярнiй зонах тимуса одномiсячних щурiв та в субкапсулярнiй зонi тримiсячних. У тимусi щурiв останньої вiкової групи зменшилося також збiднення катехоламiнами премедулярної та глибокої кiркової зон. У мозковiй зонi тримiсячних щурiв препарат дещо поглибив постiшемiчне зниження iнтенсивностi флуоресценцiї катехоламiнiв. Аналiз iндукованих iшемiєю мозку змiн iнтенсивностi флуоресценцiї катехоламiнiв дозволяє дiйти висновку, що у тварин обох вiкових груп бiльшою мiрою страждають структурнi зони залози, вiдповiдальнi за продукцiю катехоламiнiв, нiж за їх поглинання. Вагомiше реагування в тримiсячних щурiв премедулярної зони, а в одномiсячних – глибокої кортикальної - означає, що впродовж постнатального онтогенезу вiдбувається змiна прiоритетностi даних зон у реагуваннi на несприятливi чинники. Активацiя вiльнорадикальних процесiв за багатьох патологiчних станiв є унiверсальним патогенетичним механiзмом пошкодження клiтин, у тому числi й iмунокомпетентних (Семенов Ю. В. и др., 2003; Тутельян А. В., 2004), тому ми вважали доцiльним вивчити вплив неповної глобальної iшемiї мозку на показники прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу в структурно-функцiональних зонах тимуса щурiв рiзних вiкових груп (табл. 4). Неповна глобальна iшемiя головного мозку в субкапсулярнiй зонi одномiсячних щурiв пiдвищує вмiст дiєнових кон’югатiв, знижує активнiсть супероксиддисмутази, каталази та глутатiонпероксидази, а також знижує вмiст дiєнових кон’югатiв, малонового альдегiду, активнiсть супероксиддисмутази i каталази у внутрiшнiй зонi кiркової речовини, вмiст дiєнових кон’югатiв, активнiсть супероксиддисмутази та глутатiонпероксидази в премедулярнiй зонi, активнiсть каталази в мозковiй зонi. Емоксипiн у субкапсулярнiй зонi тимуса не впливав на постiшемiчнi змiни лiпопероксидацiї, проте суттєво покращував показники антиоксидантного захисту за рахунок часткового вiдновлення активностi супероксиддисмутази та нормалiзацiї активностi каталази i глутатiон­пероксидази. У внутрiшнiй зонi кiркової речовини препарат запобiгав постiшемiчному зниженню вмiсту дiєнових кон’югатiв, активностi супероксиддисмутази, каталази та зменшував порушення активностi глутатiонпероксидази. Часткової корекцiї зазнали постiшемiчнi змiни вмiсту дiєнових кон’югатiв, активностi супероксиддисмутази i повної – активностi глутатiонпероксидази в премедулярнiй зонi залози. Препарат виявився неефективним щодо змiн, спричинених мозковою iшемiєю, у медулярнiй зонi тимуса одномiсячних щурiв. У тримiсячних тварин неповна глобальна iшемiя мозку в субкапсулярнiй зонi спричинила зниження вмiсту дiєнових кон’югатiв, малонового альдегiду, активностi супероксиддисмутази i каталази, у глибокiй кiрковiй, премедулярнiй зонах - тотальне зниження дослiджених параметрiв, у мозковiй зонi - накопичення дiєнових кон’югатiв та малонового альдегiду й пiдвищення актив­ностi глутатiонпероксидази (табл. 4). У субкапсулярнiй зонi тимуса тримiсячних щурiв емоксипiн усував постiшемiчнi змiни вмiсту малонового альдегiду, активностi супероксид­дис­му­тази i каталази, у глибокiй кiрковiй зонi препарат запобiгав лише змiнам вмiсту дiєнових кон’югатiв та зменшував порушення активностi супероксиддисмутази. У премедулярнiй зонi препарат усував постiшемiчнi порушення вмiсту дiєнових кон’югатiв, малонового альдегiду, активностi каталази i глутатiонпероксидази та суттєво наближав до норми активнiсть супероксиддисмутази, у мозковiй - нормалiзував вмiст дiєнових кон’югатiв, активнiсть глутатiонпероксидази, а активнiсть каталази значно зростала, незважаючи на вiдсутнiсть на неї iшемiчного впливу. Таблиця 4 Вплив iшемiї та емоксипiну на вмiст продуктiв лiпопероксидацiї та активнiсть анти­ок­сидантних ферментiв у структурно-функцiональних зонах тимуса щурiв (M ± m, n=10) Дiєновi кон’югати Малоновий альдегiд (нмоль/мг бiлка) Супероксид-дисмутаза (од/хв·мг бiлка) Каталаза (мкмоль/ хв∙мг бiлка) Глутатiон­пероксидаза Контроль 4,18±0,73 29,7±1,21 7,82±0,43 12,±0,61* 3,05±0,54 4,36±0,37* 23,9±1,13* Ішемiя та емоксипiн 3,78±0,62 Глибока кiркова зона 1 мiсяць Контроль 18,4±0,36 5,24±0,47 6,31±0,69 5,27±0,46 Ішемiя 14,6±0,60* 3,02±0,43* 1,33±0,57 1,61±0,33* Ішемiя та емоксипiн 19,2±0,74^ 5,83±0,49^ 2,81±0,31^ 3,42±0,38*^ Премедулярна зона 1 мiсяць Контроль 16,5±1,30 9,82±0,80 3,55±0,32 7,81±0,32 Ішемiя 7,43±0,52 6,11±0,59* 3,14±0,28 3,52±0,21* Ішемiя та емоксипiн 2,98±1,32 6,78±0,51^ Мозкова зона 1 мiсяць 7,80±0,37 4,34±0,22 7,42±0,41 3,21±0,32 5,66±0,61 8,22±0,65 4,50±0,27 5,40±0,46 10,4±0,86* 3,96±0,34 8,01±0,69 4,92±0,50 Субкапсулярна зона 3 мiсяцi Контроль 7,73±0,62 9,35±1,12 5,00±0,72 9,52±0,86* 5,64±0,46* 2,44±0,37* 4,56±0,69 Ішемiя та емоксипiн 8,41±0,38^ 8,87±0,83^ 3,62±0,41^ 5,14±0,76 Глибока кiркова зона 3 мiсяцi Контроль 13,4±1,35 5,54±0,98 15,4±1,11 3,73±0,39 7,60±0,64 Ішемiя 9,46±1,18* 4,43±1,42* 1,72±0,34* 12,7±0,98^ 3,24±0,42* 2,25±0,29* 3,46±0,37* Премедулярна зона 3 мiсяцi Контроль 14,5±1,26 4,15±0,50 8,12±0,85 Ішемiя 11,3±0,42* 5,91±0,69* 3,33±0,37* Ішемiя та емоксипiн 17,8±0,93^ 8,78±0,63*^ 4,42±0,48^ Контроль 10,4±1,03 6,20±0,53 1,14±0,16 5,91±0,59 17,5±1,68* 7,16+0,73* 5,72+0,67 0,91+0,30 7,83+0,64* Ішемiя та емоксипiн 11,4±0,78^ 1,90±0,33*^ 6,28±0,42^ Примiтки: вiрогiднiсть змiн порiвняно: * - з контролем; ^ - з постiшемiчними параметрами дизрегуляцiї та ефективностi обраних препаратiв. ВИСНОВКИ У дисертацiї наведено теоретичне узагальнення та експериментальнi данi стосовно вiкових особливостей структурно-функцiональної реакцiї тимуса на неповну глобальну iшемiю мозку та патогенетично обгрунтовано вплив емоксипiну на постiшемiчнi порушення морфофункцiонального стану залози, що сприяє вирiшенню наукової задачi, яка стосується механiзмiв нейроiмунної дизрегуляцiї та засобiв її корекцiї. 1. Неповна глобальна iшемiя головного мозку спричиняє: пiдвищення сумарної щiльностi незмiнених тимоцитiв у субкапсулярнiй, глибокiй кiрковiй зонах, внутрiшньочасточкових периваскулярних просторах тимуса одномiсячних щурiв та у всiх зонах залози тримiсячних тварин; зниження даного показника в медулярнiй зонi одномiсячних щурiв; зростання сумарної щiльностi деструктивних тимоцитiв у субкапсулярнiй та глибокiй кiрковiй зонах тимуса одномiсячних щурiв i зниження її - у всiх структурно-функцiональних зонах залози тримiсячних тварин (за винятком медулярної) i в медулярнiй зонi одномiсячних. 2. У тварин обох вiкових груп неповна глобальна iшемiя мозку призводить до перерозподiлу структури лiмфоїдної популяцiї тимуса на користь малих тимоцитiв у всiх структурно-функцiональних зонах залози, за винятком медулярної, де зростає щiльнiсть середнiх нормальних тимоцитiв i знижується щiльнiсть малих. 3. Неповна глобальна iшемiя мозку спричиняє зниження вiдсотка менш зрiлих форм тимоцитiв та зростання вiдсотка малих у субкапсулярнiй i глибокiй кiрковiй зонах тимуса тварин обох вiкових груп, у внутрiшньочасточкових периваскулярних просторах залози одномiсячних щурiв, зниження вiдсотка нормальних лiмфобластiв, великих лiмфоцитiв i зростання вiдсотка нормальних середнiх тимоцитiв у внутрiшньочасточкових периваскулярних просторах залози тримiсячних тварин. У медулярнiй зонi тимуса тварин обох вiкових груп зростає вiдсоток середнiх нормальних тимоцитiв i знижується вiдсоток малих. бiльш зрiлих форм (малих тимоцитiв), у внутрiшньочасточкових периваскулярних просторах мають мiсце змiни майже всiх дослiджених параметрiв усiх класiв тимоцитiв, за винятком лiмфобластiв, у медулярнiй зонi одномiсячних щурiв – середнiх i малих тимоцитiв, тримiсячних – всiх, крiм малих. зони одномiсячних щурiв, де цей показник зростає. 6. Неповна глобальна iшемiя мозку знижує вмiст катехоламiнiв в 1,1, 3,4, 1,4 раза в субкапсулярнiй, глибокiй кiрковiй, премедулярнiй зонах тимуса одномiсячних та в 1,2, 1,4, 2,3, 1,2 раза в субкапсулярнiй, глибокiй кiрковiй, премедулярнiй та медулярнiй зонах залози тримiсячних щурiв вiдповiдно. У тримiсячних щурiв найсуттєвiшi постiшемiчнi змiни мають мiсце в премедулярнiй зонi, в одномiсячних – у глибокiй кiрковiй. 7. Неповна глобальна iшемiя мозку знижує вмiст продуктiв лiпопероксидацiї в глибокiй кiрковiй та премедулярнiй зонах тимуса одномiсячних щурiв, субкапсулярнiй, глибокiй кiрковiй, премедулярнiй зонах залози тримiсячних щурiв i активнiсть всiх або окремих антиоксидантних ферментiв у всiх структурно-функцiональних зонах тимуса тварин обох вiкових груп (за винятком медулярної зони тримiсячних щурiв). У субкапсулярнiй зонi тимуса одномiсячних щурiв та медулярнiй зонi тримiсячних iшемiчне пошкодження головного мозку призводить до накопичення продуктiв лiпопероксидацiї. 8. Уведення в ранньому реперфузiйному перiодi емоксипiну нормалiзує або наближає до норми бiльшiсть змiн сумарної щiльностi, структури лiмфоїдної популяцiї, вiдсоткового спiввiдношення рiзних форм тимоцитiв, їх морфометричних та денситометричних параметрiв, iнтенсивностi флуоресценцiї катехоламiнiв та активностi антиоксидантних ферментiв у субкапсулярнiй, глибокiй кiрковiй зонах, внутрiшньочасточ­кових периваскулярних просторах тимуса тварин обох вiкових груп, за винятком оптичної щiльностi тимоцитiв у тримiсячних щурiв, яка пiд впливом препарату зазнає проiшемiчних змiн. За сумою корегувальних ефектiв дiя препарату переважає в одномiсячних щурiв. 9. У медулярнiй зонi тимуса одномiсячних щурiв емоксипiн не має впливу на переважну бiльшiсть змiнених iшемiєю мозку параметрiв тимоцитiв, на деякi справляє проiшемiчний вплив, i лише окремi морфометричнi та всi денситометричнi параметри частково нормалiзує. У цiй зонi залози тримiсячних щурiв препарат поглиблює iшемiчнi впливи на сумарну щiльнiсть тимоцитiв, iнтенсивнiсть флуоресценцiї катехоламiнiв, незначно обмежує ефекти iшемiї на окремi компоненти структури лiмфоїдної популяцiї тимуса, вiдсоткового спiввiдношення тимоцитiв, морфометричнi, денситометричнi показники i суттєвiше - показники прооксидантно-антиоксидантного статусу. СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ Клiнiчна та експериментальна патологiя. – 2004. – Т. ІІІ, № 2, Ч. 2. – С. 340-342. (Здобувач самостiйно здiйснив дослiдження, статистичну обробку, пiдготовку матерiалiв до друку). 2. Сащук М. М. Вiковi особливостi впливу неповної глобальної iшемiї мозку на морфометричнi параметри тимоцитiв у самцiв щурiв / М. М. Сащук // Клiнiчна та експериментальна патологiя. – 2006. – Т. V, № 1. – С. 81-87. 3. Сащук М. М. Вiдсоткове спiввiдношення тимоцитiв у структурно-функцiональних зонах загруднинної залози та їх денситометрична характеристика в щурiв рiзного вiку з вiдстроченими наслiдками неповної глобальної iшемiї мозку / М. М. Сащук // Клiнiчна та експериментальна патологiя. – 2006. – Т. V, № 2. – С. 79-89. 4. Сащук М. М. Реорганiзацiя структури лiмфоїдної популяцiї вилочкової залози неповною глобальною iшемiєю мозку та її корекцiя емоксипiном в експериментi / М. М. Сащук, С. С. Ткачук // Клiнiчна анатомiя та оперативна хiрургiя. – 2006. – Т. 5, № 3. – С. 45-51. (Здобувачем проведено експериментальнi втручання, статистичну обробку та пiдготовку матерiалiв до друку). 5. Сащук М. М. Експериментальне обгрунтування ефектiв неповної глобальної iшемiї мозку на функцiональний стан катехоламiнвмiсних структур тимуса та їх корекцiї емоксипiном у щурiв рiзного вiку / М. М. Сащук, С. С. Ткачук, В. Ф. Мислицький // Буковинський медичний вiсник. – 2006. – Т. 10, № 4. – С. 233-235. (Здобувачем проведено експериментальнi втручання, статистичну обробку та пiдготовку матерiалiв до друку). 6. Сащук М. М. Ефективнiсть емоксипiну при корекцiї морфометричних та патобiохiмiчних порушень стану тимуса за неповної глобальної iшемiї мозку в щурiв рiзного вiку мозку / М. М. Сащук // Клiнiчна та експериментальна патологiя. – 2006. – Т. V, № 3. – С. 67-78. 7. Сащук М. М. Структурнi особливостi процесiв лiпопероксидацiї та антиоксидантного захисту в загрудниннiй залозi щурiв рiзних вiкових груп з каротидною iшемiєю / М. М. Сащук, С. С. Ткачук // Вiд фундаментальних дослiджень – до прогресу в медицинi : матерiали наук. -практ. конф. з мiжнародною участю, присвяченої 200-рiччю з дня заснування Харкiвського державного медичного унiверситету, 17-18 сiчня 2005 р. : матерiали конф. – Х., 2005. – С. 52. (Здобувач здiйснив дослiдження, статистичну обробку, пiдготовку матерiалiв до друку). 8. Сащук М. М. Вплив емоксипiну на показники морфофункцiонального стану тимуса при неповнiй глобальнiй iшемiї мозку в щурiв рiзних вiкових груп / М. М. Сащук, С. С. Ткачук // Клiнiчна анатомiя та оперативна хiрургiя: (Актуальнi питання вiкової анатомiї та ембрiотопографiї) : матерiали Всеукраїнської наук. конф. – 2006. – Т. 5, № 2. – С. 55. (Здобувачем проведено експериментальнi втручання, статистичну обробку та пiдготовку матерiалiв до друку). 9. Сащук М. М. Вiковi особливостi морфофункцiональної реакцiї тимуса на неповну глобальну iшемiю мозку / М. М. Сащук // Актуальнi питання iмунологiї, алергологiї та ендокринологiї : навчально-методична нарада завiдувачiв кафедр i курсiв клiнiчної iмунологiї та алергологiї i регiональна наук. -практ. конф. України, 10-11 трав. 2006 р. : матерiали конф. – Чернiвцi, 2006. – С. 70-71. 10. Сащук М. М. Вплив неповної глобальної iшемiї мозку на морфофункцiональний стан тимуса в щурiв рiзних вiкових груп / М. М. Сащук, С. С. Ткачук // ХІ Конгрес Свiтової Федерацiї Українських Лiкарських Товариств, 28-30 серп. 2006 р. : тези доп. – Полтава, 2006. – С. 642. (Здобувачем проведено експериментальнi втручання, статистичну обробку та пiдготовку матерiалiв до друку). 11. Сащук М. М. Вiкова характеристика функцiонального стану бiоамiн­вмiсних структур тимуса при неповнiй глобальнiй iшемiї мозку / М. М. Сащук, С. С. Ткачук, В. Ф. Мислицький // Здобутки клiнiчної i експериментальної медицини : ХLІX пiдсумкова наук. -практ. конф., 2 черв. 2006 р. : матерiали конф. – Тернопiль: Укрмедкнига, 2006. – С. 170-171. (Здобувачем проведено експеримен­тальнi втручання, статистичну обробку та пiдготовку матерiалiв до друку). 12. Сащук М. М. Вплив неповної глобальної iшемiї мозку на морфо­функ­цiональний стан вилочкової залози самцiв щурiв рiзного вiку / М. М. Сащук // Фiзiологiчний журнал : (ХVІІ з’їзд Українського фiзiологiчного товариства з мiжнародною участю, 18-20 трав. 2006 р.) : матерiали з’їзду. – Чернiвцi, 2006. –Т. 52, № 2. – С. 127. АНОТАЦІЯ Сащук М. М. Вiковi аспекти iмунологiчної дизрегуляцiї при неповнiй глобальнiй iшемiї мозку в самцiв-щурiв. – Рукопис. iменi І. Я. Горбачевського” МОЗ України, Тернопiль, 2008 р. для корекцiї її проявiв емоксипiну. Показано, що неповна глобальна iшемiя головного мозку у всiх структурно-функцiональних зонах тимуса тварин обох вiкових груп спричиняє змiни сумарної щiльностi тимоцитiв, їх морфометричних та денситометричних параметрiв, перерозподiл у структурi лiмфоїдної популяцiї. За показниками структури лiмфоїдної популяцiї, найбiльш чутливими до неповної глобальної iшемiї головного мозку є субкапсулярна та глибока кiркова зони тимуса тварин обох вiкових груп, а вплив iшемiї мозку на морфометричнi параметри рiзних форм тимоцитiв найбiльш суттєвий у внутрiшньочасточкових периваскулярних просторах тимуса тварин обох вiкових груп та медулярнiй зонi залози тримiсячних щурiв. структур залози. Незалежно вiд вiку тварин, на шостий день пiсля неповної глобальної iшемiї головного мозку в рiзних структурно-функцiональних зонах тимуса виявлено ознаки виснаження прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу. Емоксипiн має антиiшемiчнi ефекти щодо бiльшостi дослiджених параметрiв у всiх структурно-функцiональних зонах тимуса тварин обох вiкових груп, за винятком мозкової, де переважають проiшемiчнi впливи препарату. Отриманi результати обґрунтовують доцiльнiсть застосування за умов iшемiчного пошкодження головного мозку не лише нейропротекторної, а й залежної вiд вiку iмунокорегувальної терапiї. АННОТАЦИЯ Сащук Н. Н. Возрастные аспекты иммунологической дизрегуляции при неполной глобальной ишемии мозга у самцов крыс. – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14. 03. 04 – патологическая физиология. – Государственное высшее учебное заведение «Тернопольский государственный медицинский университет имени И. Я. Горбачевского» МОЗ Украины, Тернополь, 2008 г. В диссертации представлены результаты исследования возрастных особенностей иммунологической дизрегуляции, возникающей у самцов крыс под влиянием неполной глобальной ишемии головного мозга и возможностей использования для коррекции ее проявлений препарата эмоксипина. Работа выполнена на одно- и трехмесячных самцах белых лабораторных крыс. Неполную глобальную ишемию головного мозга моделировали путем двустороннего 20-минутного клипсования общих сонных артерий. Части крыс в первые три минуты по окончании ишемического периода, а затем ежедневно, в течение пяти дней внутрибрюшинно вводили эмоксипин в дозе 5 мг/кг. Влияние неполной глобальной ишемии головного мозга на морфофункциональное состояние тимуса оценивали по изменениям общей плотности тимоцитов в структурно-функциональных зонах железы, структуры лимфоидной популяции тимуса, морфометрических и денситометрических параметров тимоцитов, содержания катехоламинов, продуктов перекисного окисления липидов и активности антиоксидантных ферментов. зонах вилочковой железы, за исключением медуллярной, в которой этот показатель снижался. У трехмесячных крыс после данного вмешательства во всех структурно-функциональных зонах железы суммарная плотность неизмененных тимоцитов возрастает, а деструктивных (за исключением медуллярной зоны) – снижается. Ишемическое повреждение головного мозга приводит к утрате возрастных различий плотности нормальных лимфоцитов в субкапсуллярной зоне и внутридольковых периваскулярных пространствах и углубляет их в глубокой корковой зоне. Наиболее существенные возрастные отличия конститутивных параметров структуры лимфоидной популяции касаются малых тимоцитов, плотность которых в субкапсуллярной, глубокой корковой зонах тимуса преобладает в одномесячных крыс, а во внутридольковых периваскулярных пространствах и медуллярной зоне – у трехмесячных. Показано, что после неполной глобальной ишемии головного мозга происходит перераспределение в структуре лимфоидной популяции тимуса животных обоих возрастных групп, вследствие чего превалирование малых тимоцитов, характерное для контрольных животных, становится еще более существенным во всех структурно-функциональных зонах тимуса, за исключением медуллярной зоны железы трехмесячных крыс. Неполная глобальная ишемия головного мозга расширяет диапазон возрастных отличий, характерных для контрольных животных. По показателям структуры лимфоидной популяции тимуса наиболее чувствительными к неполной глобальной ишемии головного мозга являются субкапсуллярная и глубокая корковая зоны животных обоих возрастных групп, а влияние ишемии мозга на морфометрические параметры разных классов тимоцитов наиболее существенно во внутридольковых периваскулярных пространствах тимуса животных обоих возрастных групп и медуллярной зоне трехмесячных крыс. Обнаружены качественные возрастные отличия реагирования катехоламинсодержащих структур тимуса на неполную глобальную ишемию головного мозга, заключающиеся в отсутствии постишемических изменений интенсивности флюоресценции катехоламинов в медуллярной зоне железы одномесячных крыс при снижении этого показателя у трехмесячных. Показано, что после неполной глобальной ишемии головного мозга в большинстве структурно-функциональных зон тимуса одно- и трехмесячных животных снижается содержание продуктов липопероксидации и активность антиоксидантных ферментов. Установлено, что во всех структурно-функциональных зонах тимуса животных обоих возрастных групп, за исключением медуллярной, эмоксипин проявляет преимущественно антиишемические эффекты по отношению к большинству исследованных параметров морфофункционального состояния железы. В медуллярной зоне железы препарат либо не влияет на последствия ишемии головного мозга, либо оказывает проишемическое действие. Полученные результаты обосновывают целесообразность применения при ишемическом повреждении головного мозга не только нейропротекторной, но и зависимой от возраста иммунокоррегирующей терапии. Ключевые слова: ANNOTATION Saschuk M. M. Age-related aspects of immunologic dysregulation in case of incomplete global cerebral ischemia in male rats. – Manuscript. The thesis for obtaining the academic degree of a Candidate of Medical Sciences in speciality 14. 03. 04 – Pathologic Physiology. – State Higher Educational Establishment "I. Ya. Horbachevsky Ternopil State Medical University" of Ukraine’s THP, Ternopil, 2008. The dissertation deals with the results of investigating the age-related peculiarities of immunological dysregulation which arises in male rats under the influence of incomplete global cerebral ischemia and a possibility of using Emoxipin to correct its manifestations. Incomplete global cerebral ischemia in all the structural-functional zones of the thymus of the animals of both groups has been shown to cause a change of the total density of thymocytes, a redistribution in the lymphoid population structure, change of the morphometric and densitometric parameters of thymocytes. Based on the indices of the structure of the thymic lymphoid population the most sensitive to incomplete global cerebral ischemia is the subcapsular and deep cortical zones of the thymus of the animals of both age groups, whereas the influence of cerebral ischemia on the morphometric parameters of diverse forms of thymocytes is the most essential in the intralobular perivascular spaces of the thymus of the animals of both age groups and the medularry zone of three month old rats. It has been ascertained that throughout postnatal ontogenesis there occurs a change of the priority of different zones of the thymus that contain catecholamines in responding to cerebral ischemia which disturbs the intrathymic interrelations of catecholamine-containing structures. of the thymus, exept the cerebral one where the proischemic effects of the medication predominate. The obtained findings substantiate the expediency of using not only neuroprotective therapy, but immunocorrective one as well under conditions of an ischemic injury of the brain. Key words: incomplete global cerebral ischemia, thymus, neuroimmune dysregulation, age-related peculiarities.