Вдосконалення терапевтичної і ортопедичної підготовки кореня при протезуванні хворих з відсутністю коронки зуба

Вдосконалення терапевтичної i ортопедичної пiдготовки кореня при протезуваннi хворих з вiдсутнiстю коронки зуба МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ ’ НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ iменi П. Л. ШУПИКА ГОЛОВКІНА ВІКТОРІЯ ЮРІЇВНА УДК 616. 314. 11. - 007- 085 – ВДОСКОНАЛЕННЯ ТЕРАПЕВТИЧНОЇ І ОРТОПЕДИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ КОРЕНЯ ПРИ ПРОТЕЗУВАННІ ХВОРИХ З ВІДСУТНІСТЮ КОРОНКИ ЗУБА 14. 01. 22 – стоматологiя Автореферат дисертацiї на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук Київ – 2008 Дисертацiєю є рукопис Робота виконана на кафедрi ортопедичної стоматологiї Днiпропетровської державної медичної академiї МОЗ України (ректор – академiк АМН України, доктор медичних наук, професор Г. В. Дзяк) Науковий керiвник: доктор медичних наук, професор Днiпропетровська державнамедична академiя МОЗ України,завiдувач кафедри ортопедичної стоматологiї Офiцiйнi опоненти: кандидат медичних наук, доцент Радько Валерiй Іванович, Інститут стоматологiї Нацiональної медичної академiї пiслядипломної освiти iменi П. Л. Шупика, доцент кафедри ортопедичної стоматологiї доктор медичних наук, професор Рожко Микола Михайлович, Івано-Франкiвський державний медичний унiверситет, завiдувач кафедри стоматологiї факультету пiслядипломної освiти 04050, м. Київ, вул. Пимоненка, 10-А. З дисертацiєю можна ознайомитись у бiблiотецi Нацiональної медичної академiї пiслядипломної освiти iменi П. Л. Шупика за адресою: 04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9. Автореферат розiсланий „ 10” сiчня 2008 р. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальнiсть теми. Розповсюдженiсть повної втрати коронкової частини зуба внаслiдок карiєсу, некарiозних уражень та травматичних пошкоджень зубiв серед дорослого i дитячого населення останнiми роками має тенденцiю до зростання (К. М. Косенко, 1997; В. А. Лабунець, 2000; Л. А. Хоменко, 2001; В. П. Вознюк, 2006). Питанням ортопедичного лiкування у разi повної втрати коронки зуба з використанням штифтових конструкцiй присвячено досить велику кiлькiсть публiкацiй у вiтчизнянiй та закордоннiй лiтературi (В. Ф. Макєєв, 2000; О. В. Павленко, 2001; В. А. Лабунец, Т. В. Диева, 2003; М. Д. Король, 2005; П. С. Флiс, В. П. Вознюк, 2005; В. Н. Копейкин, 1998; М. Д. Гросс, Д. Д. Мэтьюс, 1996; М. Уайз, 2005). Численнi переваги штифтового протезування зубiв, до яких можна вiднести повне вiдновлення функцiї зуба, попередження зубо-щелепних деформацiй тощо, дають можливiсть досягти якiсних результатiв в ортопедичному лiкуваннi, але, на жаль, достатньо часто зустрiчаються i ускладнення. кореня або штифта, розцементування протезiв, рецидив карiєсу та загострення хронiчних запальних процесiв у тканинах пародонта тощо (М. М. Рожко, В. П. Неспрядько, 2003; В. А. Клёмин и др., 2004; М. Д. Король, 2005; Е. С. Клепилин, 2003). Автори вважають, що умови для розвитку бiльшої частини ускладнень виникають пiд час виконання лiкарських дiй стосовно проходження i розширення кореневого каналу в процесi його пiдготовки до протезування. Так, надмiрне витончення стiнок кореня, особливо в медiальному вигинi, сприяє перелому кореня зуба. Для зниження кiлькостi ускладнень, якi пов’язанi з пiдготовкою кореневого каналу для штифтової конструкцiї, останнiми роками виконано ряд дослiджень з регламентацiї режиму препарування, пропорцiй навантаження при формуваннi ложа для штифта, форми штучної кукси (А. Н. Ряховский, 2000; В. М. Семенюк, 2000; Е. В. Боровский, 2001; С. К. Падин, 2003). Однак вiдсоток ускладнень, що виникають при штифтовому протезуваннi, залишається досить великим. Виходячи з цього, слiд вважати доцiльним експериментально-клiнiчне дослiдження з вдосконалення пiдготовки кореня при протезуваннi штифтовими конструкцiями за рахунок обґрунтування i розробки способiв контролю препарування кореневого дентину, що забезпечить вiдповiднiсть кореневого ложа для штифта i, як наслiдок, пiдвищення ефективностi ортопедичного лiкування хворих з повним дефектом коронкової частини зуба. Дисертацiйна робота виконана у вiдповiдностi до плану науково-дослiдних робiт Днiпропетровської державної медичної академiї i є окремим фрагментом комплексної науково-дослiдної теми кафедри ортопедичної стоматологiї „Клiнiко-експериментальна оцiнка i вдосконалення методiв пiдготовки та ортопедичного лiкування хворих з дефектами зубiв i зубних рядiв” (№ державної реєстрацiї 0103U002381). Мета дослiдження штифтової конструкцiї за рахунок постiйного вимiру електроопору кореневого дентину. Задачi дослiдження: 1. Визначити розповсюдженiсть повної втрати коронки зуба та рiвень потреби населення в протезуваннi штифтовими конструкцiями. 2. Провести аналiз стану ортопедичної допомоги хворим з повним дефектом коронкової частини зуба та якостi ортопедичного лiкування даного контингенту хворих. 4. Розробити та експериментально обґрунтувати спосiб пiдготовки кореня зуба до крiплення штифтової конструкцiї, який базується на постiйному вимiрi електроопору кореневого дентину. 5. Провести порiвняльну оцiнку штифтових конструкцiй, пiдготовку кореня пiд внутрiшньокореневу частину яких проводили за рiзними методами, та оцiнити їх клiнiчну ефективнiсть. Об’єкт дослiдження. Повнi дефекти коронкової частини зубiв до i пiсля протезування. Предмет дослiдження . Частота повних дефектiв коронкової частини зубiв, фiзико-механiчний стан кореневого дентину зубiв з повною вiдсутнiстю коронки, штифтовi конструкцiї та клiнiчнi критерiї їх оцiнки. – для оцiнки мiкротвердостi та електричного опору кореневого дентину, статистичнi – для визначення середнiх величин i середнiх помилок показникiв та встановлення достовiрностi отриманих даних, для оцiнки та визначення напрямкiв удосконалення ортопедичного лiкування хворих з вiдсутнiстю коронки зуба. Наукова новизна одержаних результатiв. Вперше на територiї мiста обласного пiдпорядкування (м. Стаханов Луганської областi) вивчено розповсюдженiсть повної втрати коронки зубiв у населення, проведено аналiз стану ортопедичної допомоги таким хворим та якостi протезування штифтовими конструкцiями. Вперше визначена динамiка мiкротвердостi кореневого дентину зубiв пiсля ендодонтичного лiкування у залежностi вiд термiну його проведення. Вперше визначенi показники електроопору рiзних дiлянок кореневого дентину за рiзних видiв ендодонтичної обробки та електроопору кореневих пломбувальних матерiалiв. Вперше розроблено прилад i спосiб пiдготовки кореня зуба до крiплення штифтової конструкцiї, який ґрунтується на постiйному вимiрi електроопору кореневого дентину. Вперше встановлено, що застосування пiдготовки кореня зуба з вимiром електроопору кореневого дентину приводить до пiдвищення ефективностi протезування хворих з повним дефектом коронки зубiв штифтовими конструкцiями. Практичне значення одержаних результатiв. патент України на корисну модель UA № 8931 вiд 12. 04. 2005 р.). За даними дослiдження розробленi рекомендацiї, якi сприяють зменшенню кiлькостi ускладнень протезування та збiльшенню термiну функцiонування протеза. Впровадження результатiв дослiдження в практику. Матерiали дисертацiї використано при створеннi методичної розробки для практичних занять зi студентами стоматологiчного факультету „Замiщення дефектiв твердих тканин вкладками i штифтовими зубами”, яка використовується в навчальному процесi у Днiпропетровськiй державнiй медичнiй академiї, Донецькому нацiональному медичному унiверситетi iм. М. Горького, Луганському державному медичному унiверситетi. Розробленi прилад i спосiб пiдготовки кореня зуба до крiплення штифтової конструкцiї впроваджено в стоматологiчних установах Луганської та Донецької областей. Особистий внесок здобувача. Дисертацiйна робота є самостiйним науковим дослiдженням, виконаним на кафедрi ортопедичної стоматологiї Днiпропетровської державної медичної академiї. Автором у вiдповiдностi до плану виконання проведено патентно-iнформацiйний пошук та здiйснено аналiз лiтературних джерел i патентiв за обраною тематикою. Клiнiчнi дослiдження автором проведено особисто. Набiр тематичних хворих та їх протезування, систематизацiя i узагальнення результатiв, а також їх статистична обробка проведена за безпосередньої участi здобувача. Спiльно з науковим керiвником сформульовано деякi висновки i рекомендацiї. Апробацiя результатiв дисертацiї. медичної академiї. За матерiалами дисертацiйної роботи були зробленi доповiдi на мiжнародних науково-практичних конференцiях „Наука i освiта” (Днiпропетровськ, 2002, 2004, 2005), науково-практичнiй конференцiї, присвяченiй 40-рiччю стоматологiчного факультету Днiпропетровської державної медичної академiї (Днiпропетровськ, 2003), мiжнароднiй науково-практичнiй конференцiї „Сучасний стан i актуальнi проблеми ортопедичної стоматологiї” (Івано-Франкiвськ, 2005), ІІ (ІХ) з’їздi Асоцiацiї стоматологiв України (Київ, 2004), мiжнароднiй науково-практичнiй конференцiї „Досягнення i перспективи у розвитку ортопедичної стоматологiї та ортодонтiї в Українi” (Полтава, 2006). Публiкацiї. За матерiалами дисертацiї опублiковано 9 друкованих праць у наукових журналах, збiрниках наукових робiт, матерiалах i тезах конференцiй та з’їзду, з яких 5 – у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України. Отримано декларацiйний патент України на корисну модель UA № 8931 вiд 12. 04. 2005 р. „Спосiб пiдготовки кореня зуба до крiплення штифтової конструкцiї”. Обсяг та структура дисертацiї. Дисертацiйна робота викладена українською мовою на 137 сторiнках друкованого тексту i складається iз вступу, огляду лiтератури, роздiлiв дослiджень, обговорення отриманих результатiв, висновкiв, практичних рекомендацiй, перелiку 260 використаних лiтературних джерел, з них 80 iноземних авторiв. Робота iлюстрована 26 таблицями та 8 рисунками. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ З метою визначення частоти повної втрати коронки зубiв у населення проводили епiдемiологiчнi дослiдження. Було обстежено 563 мешканцi м. Стаханова Луганської областi. Обстеження проводили iз застосуванням традицiйних для ортопедичної стоматологiї методiв та прийомiв дiагностики одонтопатологiї. Визначали групову належнiсть зубiв, стан кореневих каналiв, перiодонту, ясен; ступiнь руйнування коронки оцiнювали до та пiсля видалення твердих тканин зуба, уражених карiозним процесом. Додатково визначали рухливiсть кореня, його довжину, рiвень та ступiнь вигину. Систематизацiю виявлених зубiв iз втраченою коронкою здiйснювали за класифiкацiєю Ф. Н. Цуканової (1986). Для вивчення стану надання ортопедичної допомоги населенню з використанням штифтових конструкцiй за останнi 5 рокiв було проаналiзовано 256 амбулаторних карт стоматологiчних хворих, яким проводили протезування штифтовими конструкцiями в стоматологiчних установах м. Стаханова Луганської областi. Аналiз амбулаторних карт стоматологiчних хворих передбачав вивчення частоти протезування зубiв верхньої та нижньої щелеп за груповою належнiстю, використання iндивiдуально вiдлитих та стандартних штифтiв, кiлькостi вiдновлень зубiв, використаних в якостi опори при протезуваннi дефектiв зубних рядiв. Окрiм того, для визначення якостi протезування штифтовими конструкцiями були оглянутi 124 особи, якi були вiдiбранi на пiдставi аналiзу амбулаторних карт. Оцiнювали вiдповiднiсть обраного лiкарем ортопедичного лiкування клiнiчнiй ситуацiї, визначали клiнiчну ефективнiсть протезування iз застосуванням рентгенологiчного дослiдження, наявнiсть ускладнень тощо. В експериментальнiй частинi дослiдження за допомогою приладу ПМТ-3 (С. М. Ремизов и др., 2001) проводили оцiнку мiкротвердостi кореневого дентину 58 зубiв (30 однокореневих та 28 багатокореневих), видалених за хiрургiчними та ортодонтичними показаннями, з них 40 iнтактних зубiв та 18 зубiв пiсля енодонтичного лiкування у рiзнi термiни. При цьому кореневi канали усiх 18 зубiв були заповненi пломбувальними матерiалами на основi резорцин– формалiнової сумiшi. Для оцiнки впливу рiзних методiв ендодонтичного втручання на мiкротвердiсть кореневого дентину в 10 iнтактних зубах обробку кореневих каналiв проводили ручними iнструментами за методикою „Step-Back”, ще у 10 таких самих зубах препарування стiнок кореневих каналiв проводили з застосуванням вiбрацiйної звукової системи „Sonic Air 1500” (EMS, Швейцарiя). Пiсля ендодонтичної обробки коренi зубiв розрiзали впродовж алмазними дисками пiд холодною водою. Розпили розмiщували в оправочнi сферичнi заглиблення та заливали пластмасою „Протакрил-М”, пiсля затвердiння якої розпили коренiв пiддавали шлiфуванню i полiруванню. Вимiрювання мiкротвердостi дентину проводили в пришийковiй та середнiй третинi кореня зуба, а саме в периканальнiй, середнiй i промiжнiй зонi кожної з вказаних третин кореня вiдповiдно до рекомендацiй П. Г. Герасимчука (1987). Дослiдження мiкротвердостi кореневого дентину було здiйснено на 58 шлiфах зубiв. Вимiрювання показникiв електричного опору дентину коренiв зубiв, пiдготовку каналiв у яких, а потiм i розпили проводили за вищенаведеною методикою, здiйснювали за допомогою цифрового мультиметра ДТ-832. Дослiдження були виконанi також, як i у попереднiй частинi, у пришийковiй та середнiй третинах кореня зубiв та, вiдповiдно, трьох зонах (периканальнiй, середнiй, промiжнiй). Усього у цiй частинi експериментального дослiдження вимiри були проведенi на 58 шлiфах зубiв. Для визначення параметрiв електричного опору кореневих пломбувальних матерiалiв використовували стандартнi моделi кореневих каналiв iз органiчного скла, якi були заповненi найбiльш розповсюдженими кореневими пломбувальними матерiалами: ендометазоном з гутаперчевими штифтами та без них, цинк-евгеноловою пастою, евгедентом, глiкодентом, резидентом, ендоформом, фосфат-цементом та резорцин-формалiновою пастою. Вимiрювання електричного опору матерiалiв проводили у дiлянцi моделi кореневого каналу, що вiдповiдає середнiй третинi. У цiй частинi експериментального дослiдження було використано 324 зразки, якi були розподiленi на 9 груп вiдповiдно до кiлькостi обраних кореневих пломбувальних матерiалiв. У кожнiй групi вимiрювання проводили на 36 зразках. Об’єктом клiнiчного дослiдження були хворi з повним дефектом коронки зубiв, яким здiйснювали ортопедичне лiкування з використанням штифтових конструкцiй. Всього було залучено 106 пацiєнтiв (45 чоловiкiв та 61 жiнка) вiком вiд 19 до 60 рокiв, яким було виготовлено 112 штифтових конструкцiй, що вiдновлювали 37 рiзцiв, 11 iклiв, 26 премолярiв, 38 молярiв. Пiд цi конструкцiї були використанi коренi, з яких 53,0 % були розташованi на верхнiй щелепi, 47,0 % – на нижнiй. Як вiдомо, за класифiкацiєю Ф. Н. Цуканової (1986) коренi розподiляються на чотири типи, але для дослiдження були вiдiбранi коренi лише двох: коренi I-го типу (над’ясенна стiнка збережена на рiвнi 1-2 мм вище ясенного краю) склали 56,0 % , коренi II типу (стiнка на рiвнi ясенного краю) – 44,0 % . В процесi ортопедичного лiкування за клiнiчними показаннями пацiєнтам загалом було виготовлено 286 рiзних ортопедичних конструкцiй. В якостi опори при протезуваннi дефектiв зубних рядiв було використано 29 штифтових конструкцiй (25,9 % Пацiєнтiв розподiлили на двi групи залежно вiд способу пiдготовки кореня зуба до протезування. Традицiйним способом пiдготовку кореня проводили у 49 пацiєнтiв. Цi пацiєнти склали групу спiвставлення. Препарування над’ясенної дiлянки кореня проводили таким чином, щоб вона мала вигляд вигнутої сферичної площини. За неможливостi вiдтворити вигнуту сферу формували сферу з закругленим внутрiшнiм краєм або придавали форму прямої горизонтальної площини. Для препарування устя та прилеглої третини кореневого каналу у випадку наявностi кореневого пломбувального матерiалу у каналi пiд вiзуальним контролем застосовували шароподiбнi або фiсурнi бори. Обробку кореневого каналу з метою формування ложа для внутрiшньокореневої частини штифтової конструкцiї здiйснювали за допомогою ендодонтичних iнструментiв, послiдовно збiльшуючи їх дiаметр, з швидкiстю обертання 700-1200 об./хв. за постiйного охолодження iнструменту водою. Вибiр дiаметру штифта проводили з урахуванням товщини стiнок кореня (не менш 1-2 мм). У багатокореневих зубах пiд внутрiшньокореневу частину штифтової конструкцiї готували не менш двох каналiв (Н. Г. Аболмасов и др., 2003). Контроль напряму та обсягу препарування кореневого каналу здiйснювали за допомогою контрастної рентгенографiї. Аналiз та опис отриманих рентгенограм проводили за схемою, запропонованою Ю.І. Воробйовим (1985). виготовляли вiдлиту куксово-кореневу вкладку. За достатньої товщини твердих тканин стiнки кореневого каналу та їх оптимальної фiзико-механiчної характеристики використовували стандартнi штифти. Усього у групi спiвставлення було виготовлено 50 штифтових конструкцiй, з них 18 (36,0 % ) вiдновлювали рiзцi, 4 (8,0 % ) – iкла, 12 (24,0 % % ) – моляри. У якостi опорних зубiв мостоподiбних протезiв, за допомогою яких протезували дефекти зубних рядiв у пацiєнтiв цiєї групи, були використанi 12 штифтових конструкцiй (24,0 % вiд загальної кiлькостi у цiй групi). До основної групи увiйшли 57 пацiєнтiв, у яких пiдготовку кореня зубiв до протезування здiйснювали за допомогою розроблених приладу та способу (декларацiйний патент України на корисну модель UA № 8931 вiд 12. 04. 2005 р.). У цiй групi було виготовлено 62 штифтовi конструкцiї. Ендодонтичну обробку кореневих каналiв проводили аналогiчно обробцi каналiв у пацiєнтiв групи спiвставлення. Вiдмiннiсть полягала в тому, що препарування кореневого каналу здiйснювали з постiйним вимiрюванням електричного опору дентину кореня шляхом включення iнструменту для розширення каналу в електричний ланцюг з омметром. Вiдповiднiсть напряму ендодонтичного iнструменту ходу кореневого каналу визначали за показником електричного опору. Збiльшення значень електроопору у 1,5 рази i бiльше у залежностi вiд кореневого пломбувального матерiалу свiдчило про вiдхилення iнструменту. У цьому випадку змiнювали напрям ендодонтичного iнструменту до появи показникiв електричного опору, якi вiдповiдають рiвню електроопору кореневого пломбувального матерiалу, та продовжували обробку кореневого каналу пiд подальшим контролем. Закiнчували пiдготовку кореневого каналу для штифтової конструкцiї, коли довжина вiдпрепарованої частини кореневого каналу сягала 1 /2 –2 /3 загальної довжини кореня. У багатокореневих зубах застосовували такий самий методичний пiдхiд, як i у групi спiвставлення, з точки зору кiлькостi пiдготовлених пiд штифтову конструкцiю каналiв. У випадку значної втрати масиву дентину кореня у ходi пiдготовки ложа використовували заходи з армування стiнок кореня композитом з дентинозв’язуючим адгезивом з подальшим виготовленням вiдлитої куксово-кореневої вкладки. В iнших випадках, коли стан твердих тканин стiнки кореневого каналу дозволяв це, застосовували стандартнi штифти. % ) вiдновлювали рiзцi, 7 (11,3 % ) – iкла, 14 (22,6 % ) – премоляри, 22 (35,5 % ) – моляри. У якостi опорних зубiв мостоподiбних протезiв, за допомогою яких протезували дефекти зубних рядiв у пацiєнтiв цiєї групи, були використанi 17 штифтових конструкцiй (27,4 % вiд загальної кiлькостi у цiй групi). Клiнiчну оцiнку здiйсненного ортопедичного вiдновлення коронкової частини зубiв у пацiєнтiв проводили згiдно з критерiями, якi застосовують в ортопедичнiй стоматологiї (А. Н. Ряховский, 2002), та рекомендацiями В. А. Кльомiна з спiвавторами (2004). В комплекс оцiночних критерiїв входили: „змiна анатомiчної форми коронки вiдновленого зуба”, „вiдповiднiсть i змiна кольору протеза”, „вплив на ясенний край”, „наявнiсть осередкiв деструкцiї в перiодонтi”, „поява рухливостi зубiв”, „розцементування протезiв”, „переломи кореня”. Окрiм того, вiзуально-iнструментально виявляли вплив конструкцiї на ясенний край, наявнiсть пародонтальних карманiв та запалення, ступiнь рухливостi зубiв. Витривалiсть перiодонту зубiв, вiдновлених штифтовими конструкцiями, визначали методом гнатодинамометрiї (Н. Г. Аболмасов и др., 2003) за допомогою приладу „Визир Е-1000”. Для проведення гнатодинамометрiї щодо коренiв у термiн до фiксацiї штифтової конструкцiї користувалися методикою А. Г. Патоки (1985), яка дозволяє визначити показники витривалостi перiодонту коренiв. Результати ортопедичного лiкування оцiнювали безпосередньо пiсля вiдновлення, потiм в найближчi (через 1 мiсяць) та вiддаленнi (через 12 мiсяцiв) термiни. Проведення розрахункiв здiйснювали iз застосуванням програм Microsoft Exсel 2003. Результати дослiдження та їх обговорення. % вiд загальної кiлькостi обстежених) виявлено наявнiсть зубiв з повним дефектом коронкової частини, загалом 593 зуби. Але тiльки 412 зубiв (69,5 % вiд загальної кiлькостi) за вiзуально-iнструментальним дослiдженням були прийнятнi для ортопедичного лiкування. Частiше повний дефект коронкової частини зустрiчається на верхнiй щелепi – 255 (62,0 % ) проти 157 (38,0 % % ) та моляри нижньої щелепи – 129 (21,8 % ). До того ж, цi групи зубiв мають найбiльшу кiлькiсть пiд’ясенних карiозних уражень: на верхнiй щелепi – 66 (36,4 % ) премолярiв та 24 (13,3 % ) моляри, на нижнiй – 27 (11,8 % ) i 58 (25,4 % ), вiдповiдно. Слiд зауважити, що у осiб старших вiкових груп, починаючи з 50 рокiв, кiлькiсть зубiв з повним дефектом коронкової частини є значно меншою, нiж у осiб вiком вiд 30 до 49 рокiв. Саме у осiб вiкової групи 40-49 рокiв була виявлена найбiльша кiлькiсть зубiв, якi пiдлягають вiдновленню за допомогою штифтових конструкцiй, – 149 (36,2 % вiд загальної кiлькостi). Виявлений рiвень розповсюдженостi повної втрати коронки зубiв зумовлює високу потребу населення в ортопедичному лiкуваннi з застосуванням штифтових конструкцiй, що тiсно пов’язано з певним навантаженням лiкарiв-ортопедiв та зубних технiкiв. За такої розповсюдженостi на 1000 мешканцiв припадає 666,5 вiдвiдувань, потреба ж в обсязi ортопедичної допомоги складає 833,3 УОП. Проведений нами аналiз якостi ортопедичного лiкування iз застосуванням штифтових конструкцiй у стоматологiчних установах м. Стаханова Луганської областi за останнi 5 рокiв показав, що серед вiдновлених штифтовими конструкцiями 218 зубiв переважають протези iз використанням стандартних штифтiв – 136 (62,3 % ), з застосуванням вiдлитих штифтiв було виготовлено 82 (37,7 % ) протези. Серед стандартних штифтiв бiльшiсть склали активнi штифти – 95 (69,6 % ). Найчастiше використовували коренi верхнiх (40 штифтових зубiв – 18,0 % % ) iклiв, далi йшли нижнi премоляри, їх було 37 (17,0 % ), потiм верхнi премоляри, яких вiдновили 33 (15,0 % ), дещо менше було верхнiх рiзцiв –31 штифтова конструкцiя (14,0 % ). Найбiльша клiнiчна ефективнiсть була виявлена при протезуваннi поодинокими коронками, причому ефективнiсть коронок при вiдновленнi зубiв верхньої щелепи на 5,0 % перевищує ефективнiсть цього рiзновиду протезiв для зубiв нижньої щелепи. При протезуваннi мостоподiбними протезами найбiльш висока клiнiчна ефективнiсть (59,8 % ) спостерiгається при протезуваннi фронтальних зубiв iз застосуванням медiальної i серединної опори мостоподiбного протезу нижньої щелепи. Аналiз ефективностi протезування з точки зору пiдходу до вибору стандартної або iндивiдуально вiдлитої внутрiшньокореневої частини штифтової конструкцiї показав, що протези з використанням iндивiдуального литва на 25 % ефективнiшi при ортопедичному лiкуваннi зруйнованих зубiв верхньої щелепи, а використання стандартних штифтових систем сприяє бiльш ефективному протезуванню повного дефекту коронки зуба на нижнiй щелепi. На основi проведеного аналiзу вдалося встановити, що клiнiчна ефективнiсть протезування штифтовими конструкцiями складає лише 45,5 % (46,5 % у чоловiкiв i 43,6 % у жiнок). Серед виявлених причин низького рiвня ефективностi протезування найчастiшою є невiдповiднiсть довжини внутрiшньокореневої частини штифтової конструкцiї вимогам, згiдно з якими вона повинна складати вiд 1 /2 до 2 /3 загальної довжини кореня. Так, довжина внутрiшньокореневої частини до 2 /3 довжини кореня виявлена у 31 (24,4 % ) штифтових конструкцiй, за допомогою яких вiдновлювали однокореневi зуби, i тiльки у 4 (4,5 % ) випадках при протезуваннi багатокореневих зубiв. Довжина штифта до 1 /2 кореня зареєстрована в 74 (58,3 % ) випадках при протезуваннi однокореневих зубiв i в 36 (39,5 % ) – багатокореневих зубiв. Показник довжини внутрiшньокореневої частини протезу до 1 /3 був виявлений в 22 (17,3 % ) випадках в однокореневих i в 51 (56,0 % Серед iнших причин невiдповiдностi протезiв клiнiчним вимогам слiд зазначити неякiсну пiдготовку кореневих каналiв. Високу якiсть ендодонтичного лiкування коренiв зубiв з обтурацiєю кореневих каналiв виявлено лише у 46,5 % зубiв, вiдновлених штифтовими конструкцiями. В той же час у 14,8 % вiд загальної кiлькостi фронтальних зубiв реєстрували неповну обтурацiю кореневого каналу, а в боковiй групi зубiв неякiсне пломбування каналiв виявлено в 38,8 % випадкiв. На основi проведеного дослiдження ми прийшли до висновку, що основнi причини низької ефективностi протезування знаходяться в площинi пiдготовки кореня зуба до протезування штифтовими конструкцiями та забезпечення оптимального спiввiдношення довжини кореня i внутрiшньокореневої частини штифтової конструкцiї. Пiдiйти до вирiшення цих проблем можливо, з нашої точки зору, дослiджуючи фiзико-механiчний стан кореневого дентину та динамiку його параметрiв у ходi пiдготовки ложа для згаданої внутрiшньокореневої частини. Експериментальнi дослiдження мiкротвердостi кореневого дентину iнтактних зубiв показали, що показники її в пришийковiй третинi кореня дещо вищi, нiж в середнiй третинi кореня, але рiзниця є невiрогiдною (р>0,05). В пришийковiй дiлянцi за зонами мiкротвердiсть була такою: в периканальнiй зонi 598,0+ 13,0 кгс/мм2 , в промiжнiй – 654,0+2 , в середнiй зонi – 886,0+ 12,0 кгс/мм2 . У середнiй третинi кореня мiкротвердiсть складала в периканальнiй зонi 578,0+2 , в промiжнiй – 640,0+ 12,0 кгс/мм2 , в середнiй – 867,0+ 17,0 кгс/мм2 . При цьому показники мiкротвердостi у зонах вiрогiдно (р<0,05) вiдрiзняються один вiд одного незалежно вiд третини, яку дослiджували. В обох дiлянках найвищi показники мiкротвердостi припадають на середню зону. В зубах, якi ендодонтично лiкували, мiкротвердiсть виявлялася нижчою, нiж у iнтактних зубах, якi були видаленi за ортодонтичними показаннями i нiколи не пiдлягали лiкуванню. Виявлена динамiка показникiв мiкротвердостi кореневого дентину в залежностi вiд термiнiв ендодонтичного лiкування: мiкротвердiсть поступово знижується i у пришийковiй, i у середнiй третинi кореня з збiльшенням часу, який пройшов вiд моменту ендодонтичного лiкування зубiв. При цьому вiрогiднi (р<0,05) вiдмiнностi у показниках мiкротвердостi кожної з зон вiдповiдної третини кореня зубiв пiсля ендодонтичного лiкування та iнтактних зубiв з’являються у термiн, який перевищує 1 рiк. Переконливо ця тенденцiя проявляється у динамiцi показникiв середньої зони: мiкротвердiсть дентину зубiв, яку вивчали через 1–7 дiб пiсля ендодонтичного лiкування, у пришийковiй третинi складала 860,0+ 18,0 кгс/мм2 , за термiну 1–6 мiсяцiв – 826,0+ 17,0 кгс/мм2 , за термiну бiльше року – 661,0+ 18,0 кгс/мм2 ; у середнiй третинi – 832,0+ 20,0 кгс/мм2+ 19,0 кгс/мм2 , 613,0+ 14,0 кгс/мм2 , вiдповiдно. Дослiдження показали, що проведення препарування каналу ручними файлами або вiбрацiйною звуковою системою суттєво не впливає на показники мiкротвердостi дентину кореня. Так, мiкротвердiсть в середнiй зонi середньої третини за ручної обробки складає 852,0+ 17,0 кгс/мм2, за використання вiбрацiйної звукової системи „Sonic Air 1500” (EMS, Швейцарiя) – 847,0+ 15,0 кгс/мм2 , рiзниця є невiрогiдною (р>0,05). Враховуючи обставину, що контроль мiкротвердостi дентину пiд час пiдготовки кореня зуба до протезування здiйснити неможливо, ми провели дослiдження електричного опору кореневого дентину, який можна вимiрювати в процесi препарування каналу пiд час його пiдготовки до протезування i який, можливо, пов’язаний з мiцнiстними параметрами дентину кореня. В результатi вимiрювання електроопору кореневого дентину iнтактних зубiв встановлено, що рiзнi дiлянки кореня мають рiзнi показники електроопору. Найбiльше значення електроопору було виявлено в середнiй зонi пришийкової третини кореневого дентину: 242,0+ 1,8 кОм проти 178,0+ 2,3 кОм в промiжнiй зонi i 132,0+ 3,8 кОм в периканальнiй (рiзниця мiж усiма показниками вiрогiдна, р<0,05). В середнiй третинi кореня була зареєстрована така ж сама тенденцiя – 238,0++ 2,3 кОм i 128,0+ 2,7 кОм, вiдповiдно (р<0,05). Електроопiр кореневого дентину зубiв, якi ендодонтично лiкували, був нижчим, нiж у зубах, якi нiколи не пiдлягали ендодонтичному лiкуванню. Кореневий дентин зубiв з термiном ендодонтичного лiкування вiд 1 до 7 дiб мав показники електроопору у середнiй зонi пришийкової дiлянки 221,0+ 2,1 кОм, у термiн вiд 1 мiсяцю до пiвроку – 203,0+ 2,4 кОм, у термiн бiльше року – 185,0+ 3,8 кОм; цi ж самi показники у середнiй зонi середньої третини кореня складали 204,0++ 3,1 кОм, 145,0+ 3,6 кОм вiдповiдно. Виявлена вiрогiднiсть (р<0,05) вiдмiнностi мiж показниками електроопору в залежностi вiд термiнiв ендодонтичного втручання. Слiд зазначити, що показники також вiрогiдно (р<0,05) вiдрiзняються за зонами тiєї дiлянки кореневого дентину, яку дослiджували. При препаруваннi ручними iнструментами або застосуваннi вiбрацiйної звукової системи вiрогiдної вiдмiнностi у показниках електроопору дентину у вiдповiдних зонах пришийкової або середньої третини кореня виявлено не було (р>0,05). виражену тенденцiю до пiдвищення значень механiчних та електричних характеристик дентину у залежностi вiд заглиблення у товщу дентинної стiнки. Так, проведення вимiрювання у бiльш вiддалених вiд поверхнi внутрiшньої стiнки кореневого каналу шарах дентину показує вiрогiдний (р<0,05) прирiст мiкротвердостi та електроопору. Обробка результатiв вимiрiв за допомогою методiв варiацiйної статистики виявила, що мiж показниками, що аналiзуються, iснує прямий тiсний кореляцiйний зв’язок (r=0,84). У свою чергу, визначення залежностi обох параметрiв один вiд одного побудовою регресiйної моделi засвiдчило лiнiйну залежнiсть показникiв, взятих до дослiдження. Отже, мiкротвердiсть i електроопiр кореневого дентину є взаємозалежними показниками i пов’язанi з ендодонтичним лiкуванням. Виявленi тенденцiї щодо зниження мiкротвердостi пiсля ендодонтичного втручання та залежнiсть динамiки цього показника вiд термiнiв лiкування враховувалися в ходi розробки заходiв з диференцiйованих пiдходiв до вибору стандартних та вiдлитих штифтових систем. Дослiдження електроопору кореневих пломбувальних матерiалiв на стандартних моделях кореневих каналiв дозволили встановити, що найнижчий рiвень електроопору мала цинк-евгенолова паста – 56,0+ 2,7 кОм, найвищий був у ендометазону в поєднаннi з гутаперчевими штифтами – 97,0+ 2,5 кОм, рiзниця мiж цими показниками є вiрогiдною (р<0,05), тобто електроопiр матерiалiв в 1,5–3,6 рази нижче, нiж електроопiр кореневого дентину у середнiй зонi середньої третинi, у якiй найчастiше виникають перфорацiї стiнки кореня, рiзниця мiж показниками є вiрогiдною (р<0,05). Таким чином, проведенi дослiдження дають пiдстави стверджувати, що вимiрювання електроопору дентину кореня при видаленнi матерiалу iз кореневого каналу у ходi пiдготовки ложа для внутрiшньокореневої частини штифтової конструкцiї дозволить контролювати напрям ендодонтичного iнструменту за рахунок значної рiзницi мiж показниками електроопору дентину та кореневих пломбувальних матерiалiв та запобiгти перфорацiї стiнки кореня. Виходячи з цього, ми розробили спосiб пiдготовки кореня зуба до крiплення штифтової конструкцiї з постiйним контролем електроопору пiд час проходження i розширення кореневого каналу (декларацiйний патент України на корисну модель UA № 8931 вiд 12. 04. 2005 р.), який дозволяє контролювати видалення пломбувального матерiалу та вiдповiднiсть напряму iнструменту ходу каналу, за рахунок чого зменшити кiлькiсть рентгенологiчних дослiджень. Проведенi клiнiчнi дослiдження показали, що результати ортопедичного лiкування хворих з вiдсутнiстю коронкової частини зуба, якi оцiнювали безпосередньо пiсля протезування, в основнiй групi i групi спiвставлення не мали вiдмiнностей мiж собою, що пiдкреслює iдентичнiсть умов проведеного дослiдження. Безпосередньо через мiсяць за критерiями „змiна анатомiчної форми коронки вiдновленого зуба”, „вiдповiднiсть i змiна кольору протеза”, „наявнiсть осередкiв деструкцiї в перiодонтi” всi протези пацiєнтiв обох груп було оцiнено позитивно. Подальшi огляди через 12 мiсяцiв показали, що у вiддалений термiн спостереження за вищенаведеними критерiями вiрогiдних вiдмiнностей мiж показниками ортопедичного вiдновлення у пацiєнтiв обох груп не було, сталiсть протезiв була збережена. За критерiєм „вплив на ясенний край” через 1 мiсяць ускладнення у виглядi запалення ясенного краю були виявленi у 3,2+ 0,5 %+ % випадкiв в групi спiвставлення, рiзниця є вiрогiдною (р<0,05). В результатi проведеного лiкування через 12 мiсяцiв при оглядi пацiєнтiв обох груп вiрогiдних вiдмiнностей за цим критерiєм не було, ознак запалення ясен у хворих не реєстрували. Як вiдомо, однiєю з причин появи рухливостi зубiв з штифтовими конструкцiями є функцiональне перевантаження зубiв. У пацiєнтiв, протезування яких здiйснювали з використанням запропонованого нами способу пiдготовки кореня зуба, та у пацiєнтiв з традицiйною пiдготовкою кореня зуба через 1 мiсяць спостереження рухливiсть зубiв була зареєстрована в однаковiй кiлькостi випадкiв (по 2 випадки). Через 12 мiсяцiв при оглядi пацiєнтiв групи спiвставлення було виявлено ще два випадки цього ускладнення, тобто цей показник дорiвнював вже 8,0+ 0,7 %+ 0,5 % в основнiй групi (рiзниця є вiрогiдною, р<0,05). Розцементування протезiв ряд авторiв (М. М. Рожко, В. П. Неспрядько, 2003; М. Д. Король, 2005; М. Уайз, 2005) вiдносить до найпоширенiших ускладнень в ортопедичному лiкуваннi. Розвиток його пов’язаний, здебiльшого, з невiдповiднiстю протезного ложа. За критерiєм „розцементування протезу” в обох групах клiнiчного дослiдження була виявлена очевидна тенденцiя. Через 1 мiсяць спостереження даний рiзновид ускладнення зареєстровано в 3,2+ 0,5 %+ 0,5 % випадкiв у групi спiвставлення. Через 12 мiсяцiв розцементування штифтових протезiв виявлено ще у 3 пацiєнтiв з традицiйною пiдготовкою кореня зуба, що складає загалом 10,0+ 0,9 % випадкiв проти 3,2+ 0,5 % у пацiєнтiв з пiдготовкою кореня зуба за розробленим нами способом (рiзниця є вiрогiдною, р<0,05). – по одному в обох групах пацiєнтiв. Через 12 мiсяцiв пiсля вiдновлення коронки зуба ще у трьох пацiєнтiв групи спiвставлення було виявлено перелом кореня пiсля здiйсненого протезування, що складає загалом 8,0+ 0,7 % випадкiв проти 1,6+ 0,2 %<0,05). Можна сказати, що за традицiйним способом пiдготовки кореня зуба до протезування штифтовими конструкцiями кiлькiсть ускладнень склала 26,0+ 1,2 % клiнiчних випадкiв проти 11,2+ 0,9 % у разi використання розробленого нами способу пiдготовки, що в 2,3 рази менше. % . Отриманий результат був пiдтверджений даними гнатодинамометричних дослiджень, що характеризують витривалiсть перiодонту. Якщо порiвнювати гнатодинамометричнi показники вiдновлених штифтовими конструкцiями зубiв вiдповiдно до їх групової належностi до та пiсля протезування у пацiєнтiв основної групи та групи спiвставлення, то слiд зазначити, що звертає на себе увагу вiрогiдна рiзниця мiж показниками, якi стосуються верхнiх центральних рiзцiв. У разi, коли умовно прийняти за 100 % 8 % перевищувала цей показник зубiв, кореневi канали яких пiдготували до крiплення внутрiшньокореневої частини штифтової конструкцiї традицiйним способом. до клiнiчного застосування. Таким чином, мету дослiдження, яка полягає в пiдвищеннi ефективностi ортопедичного лiкування хворих з повним дефектом коронки зуба, досягнуто шляхом застосування вдосконаленої пiдготовки кореня, що ґрунтується на постiйному вимiрi електроопору кореневого дентину пiд час ендодонтичної обробки в процесi формування ложа для внутрiшньокореневої частини штифтової конструкцiї. ВИСНОВКИ У дисертацiї наведено теоретичне узагальнення i нове вирiшення наукової задачi пiдвищення ефективностi ортопедичного лiкування хворих з повним дефектом коронки зуба шляхом вдосконалення терапевтичної та ортопедичної пiдготовки кореня зуба до штифтової конструкцiї завдяки використанню постiйного вимiрювання електроопору кореневого дентину при формуваннi ложа для штифта. 1. Розповсюдженiсть повної втрати коронкової частини зубiв серед населення м. Стаханова Луганської областi є високою i складає 44,8 % вiд загальної кiлькостi обстежених, або 1053,3 зуба на 1000 мешканцiв. Але тiльки 69,5% вiд загальної кiлькостi зубiв з повним дефектом коронкової частини пiдлягали ортопедичному лiкуванню. З кожної тисячi населення 166,5 осiб потребують ортопедичного лiкування штифтовими конструкцiями, що вiдповiдає обсягу 666,5 вiдвiдувань з трудомiсткiстю 833,3 УОП та значно перевищує обсяг допомоги, що здiйснюється. 2. Аналiз якостi ортопедичного лiкування хворих з повним дефектом коронкової частини зуба штифтовими конструкцiями показав, що повна вiдповiднiсть протезiв клiнiчним вимогам складає лише 45,5 % , при цьому переважно використовуються стандартнi штифти (62,3 % ), дещо менше –iндивiдуально вiдлитi (37,7 % % в однокореневих зубах та 56,0 % Найвищу мiкротвердiсть зареєстровано у середнiй зонi пришийкової третини дентину кореня – 886,0+ 12,0 кгс/мм2 , найнижчу в периканальнiй зонi середньої третинi кореня – 578,0+2 . Показники мiкротвердостi кореневого дентину iнтактних зубiв були вищими за аналогiчнi показники зубiв, якi ендодонтично лiкували. При цьому термiн ендодонтичного втручання суттєво впливає на мiкротвердiсть дентину кореня на вiдмiну вiд методiв його препарування (ручний або з застосуванням вiбрацiйної звукової системи), що вiрогiдно не змiнюють цi показники. 4. Максимальне значення електроопору кореневого дентину iнтактних зубiв (242,0++ зубах. Із збiльшенням часу, який минув пiсля ендодонтичного втручання, електроопiр дентину знижується, а рiзновиди препарування кореневого дентину вiрогiдно не впливають на цей параметр. Електроопiр кореневих пломбувальних матерiалiв був нижчим у 1,5–3,6 рази, нiж електроопiр кореневого дентину у середнiй зонi середньої третинi коренi зубiв, якi ендодонтично лiкували. 5. Експериментальними дослiдженнями доведено вiрогiдну (р<0,05) рiзницю мiж параметрами електроопору дентину кореня та кореневих пломбувальних матерiалiв i прямий тiсний кореляцiйний зв’язок показникiв мiкротвердостi та електроопору кореневого дентину (r=0,84), що дозволило розробити спосiб пiдготовки кореня зуба до крiплення штифтової конструкцiї, який за рахунок постiйного вимiру електроопору дентину кореня дозволяє контролювати видалення кореневого пломбувального матерiалу та вiдповiднiсть напряму ендодонтичного iнструменту ходу кореневого каналу. вiдношення до якостi пiдготовки кореня, а саме, „поява рухливостi зубiв (конструкцiй)”, „розцементування протеза”, „перелом кореня зуба”, кiлькiсть ускладнень через 12 мiсяцiв при застосуваннi постiйного вимiру електроопору дентину кореня пiд час виготовлення штифтових конструкцiй була у 2,5–5 разiв нижчою, нiж за традицiйної пiдготовки кореня (р<0,05). Досягнута висока клiнiчна ефективнiсть вiдновлення втраченої коронки зуба за допомогою штифтових конструкцiй, яка на 14 % перевищує ефективнiсть протезiв, виготовлених за традицiйним способом пiдготовки кореня. ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ Для пiдвищення ефективностi ортопедичного лiкування хворих з повним дефектом коронки зуба та зменшення кiлькостi ускладнень необхiдно враховувати наступне: 1. У разi проведення вiдновлення зубiв з вiдсутнiстю коронки слiд вважати доцiльним виготовлення штифтових протезiв, незалежно вiд рiзновиду ортопедичних конструкцiй у подальшому лiкуваннi, та вiддавати перевагу iндивiдуально вiдлитим штифтам, якщо термiн ендодонтичного лiкування перевищує один рiк. 2. Пiдготовку кореня до крiплення внутрiшньокореневої частини штифтової конструкцiї рекомендовано проводити з постiйним вимiрюванням електроопору кореневого дентину, що дозволяє контролювати напрям ендодонтичного iнструменту в кореневому каналi зуба пiд час видалення кореневого пломбувального матерiалу та зменшити кiлькiсть рентгенологiчних дослiджень. 3. Здiйснення способу пiдготовки кореня зуба до крiплення внутрiшньокореневої частини штифтової конструкцiї доцiльно проводити, використовуючи розроблений прилад для вимiрювання електроопору кореневого дентину. 4. Пiд час пiдготовки кореня рекомендовано проводити ендодонтичне втручання з застосуванням ручних iнструментiв або вiбрацiйної звукової системи з урахуванням вiдсутностi суттєвого впливу цих методiв на фiзико-механiчний стан кореневого дентину. рухливостi зубiв (конструкцiй)”, „розцементування протеза”, „перелом кореня зуба”, тому що саме за цими критерiями виникає бiльшiсть ускладнень. СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ 1. Головкiна В. Ю. Аналiз частоти вiдновлення коронкової частини зуба штифтовими зубами та конструкцiями // Вiсник стоматологiї. – 2003. – №1(38). – С. 118-119. 2. Головкiна В. Ю. Мiкротвердiсть дентину коренiв зубiв iз рiзною ендодонтичною обробкою // Медичнi перспективи. – 2003. – Т. VIII, №3. – С. 85-89. 3. Помойницький В. Г., Головкiна В. Ю. Застосування електроопору при пiдготовцi кореня зуба до штифтової конструкцiї // Галицький лiкарський вiсник. – 2005. – №1. – С. 79-81. ( 4. Помойницький В. Г., Головкiна В. Ю. Взаємозв’язок показникiв електроопору та мiкротвердостi кореневого дентину зубiв та їх використання у протезуваннi штифтовими конструкцiями // Український стоматологiчний альманах. – 2006. – №2. – С. 41-44. (Здобувачем проведено порiвняльне дослiдження показникiв електроопору та мiкротвердостi кореневого дентину та здiйснено клiнiчну апробацiю розробленого способу пiдготовки кореневого каналу при протезуваннi штифтовими конструкцiями). 5. Помойницький В. Г., Головкiна В. Ю. Ятрогеннi ушкодження стiнок кореневого каналу та методика їх вiдновлення за допомогою штифтового протезування // Український стоматологiчний альманах. – 2006. – №4. – С. 73-74. ( Здобувачем проведено анкетування стоматологiв-ортопедiв стосовно отримання iнформацiї про попереднє терапевтичне лiкування пацiєнтiв та аналiз результатiв). 5. – С. 36-37. 8. Головкiна В. Ю. Аналiз спадкоємностi в пiдготовцi кореня зуба до протезування штифтовими конструкцiями // Матерiали VII мiжнародної науково-практичної конференцiї „Наука i освiта 2004”. – Днiпропетровськ, 2004. – Т. 46. – С. 11. 9. Головкiна В. Ю. Якiсть ендодонтичного лiкування при протезуваннi штифтовими конструкцiями // Матерiали VIII мiжнародної науково-практичної конференцiї „Наука i освiта 2005”. –Днiпропетровськ, 2005. – Т. 26. – С. 31-32. Ю.; № u 2005 03421; Заявл. 12. 04. 2005; Опубл. 15. 08. 2005, Бюл. №8. – 3с.:iл. (Здобувачем проведенi клiнiчнi випробування, проаналiзованi вiддаленi результати застосування запропонованого способу пiдготовки кореня зуба). АНОТАЦІЯ Дисертацiя на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спецiальнiстю 14. 01. 22 – cтоматологiя. – Нацiональна медична академiя пiслядипломної освiти iменi П. Л. Шупика МОЗ України, Київ, 2008. Дисертацiйна робота присвячена проблемi пiдвищення ефективностi протезування хворих з повним дефектом коронки зубiв. У ходi експериментально-клiнiчних дослiджень визначено, що пiдвищити ефективнiсть ортопедичного лiкування хворих з вiдсутнiстю коронки зубiв штифтовими конструкцiями можливо за рахунок вдосконалення пiдготовки кореня до крiплення внутрiшньокореневої частини шляхом постiйного вимiрювання електроопору кореневого дентину, що дозволяє контролювати видалення кореневого пломбувального матерiалу та напрям ендодонтичного iнструменту, а також зменшити кiлькiсть рентгенологiчних дослiджень. Клiнiчне порiвняння штифтових конструкцiй, пiдготовку кореня пiд внутрiшньокореневу частину яких здiйснювали за традицiйним та розробленим способами, показало, що кiлькiсть ускладнень через 12 мiсяцiв пiсля протезування при застосуваннi постiйного вимiру електроопору кореневого дентину була у 2,5–5 рази нижчою, нiж за традицiйної пiдготовки кореня, а клiнiчна ефективнiсть – на 14 % вищою. Ключовi слова: Головкина В. Ю. Усовершенствование терапевтической и ортопедической подготовки корня при протезировании больных с отсутствием коронки зуба. – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14. 01. 22 – стоматология. – Национальная медицинская академия последипломного образования имени П. Л. Шупика МЗО Украины, Киев, 2008. Диссертационная работа посвящена повышению эффективности ортопедического лечения больных с полным дефектом коронковой части зубов путем усовершенствования подготовки корня к фиксации внутрикорневой части штифтовой конструкции за счет постоянного измерения электросопротивления корневого дентина и корневого пломбировочного материала в ходе эндодонтического вмешательства при обработке корневого канала зуба. Согласно поставленным задачам, изучена распространенность полного дефекта коронки зубов, потребность в ортопедическом лечении, проведен анализ состояния ортопедической помощи больным с отсутствием коронки зубов и качества ортопедического лечения этого контингента. Изучены микротвердость и электросопротивление корневого дентина интактных зубов, удаленных по ортодонтическим показаниям, и зубов, подвергшихся эндодонтическому лечению, причем в разные сроки и различными методами, а также электросопротивление различных корневых пломбировочных материалов в экспериментальных условиях. Разработан и экспериментально обоснован способ подготовки корня зуба к фиксации штифтовой конструкции, который базируется на постоянном измерении электросопротивления корневого дентина. % от общего количества) выявлены зубы с полным дефектом коронковой части, всего 593 зуба, но только 412 зубов (69,5 % требованиям этих протезов наблюдается лишь у 45,5 % в 17,3 % в однокорневых и 56,0 % В интактных зубах микротвердость и электросопротивление корневого дентина были наиболее высокими в средней зоне пришеечной трети, минимальными – в периканальной зоне средней трети канала, причем показатели микротвердости во всех зонах и участках корневого дентина интактных зубов систематически превышали таковые в зубах, подвергшихся эндодонтическому лечению. Электросопротивление корневого дентина в интактных зубах было выше таких же показателей в зубах после эндодонтического лечения. Методы эндодонтического вмешательства (ручные инструменты или вибрационная звуковая система) не оказывали достоверного влияния на оба исследуемых параметра корневого дентина. Электросопротивление корневых пломбировочных материалов, изученное в экспериментальных условиях, оказалось в 1,5–3,6 раза более низким, чем этот показатель корневого дентина зубов после эндодонтического лечения. корня зуба к фиксации штифтовой конструкции, который за счет постоянного измерения электросопротивления корневого дентина позволяет контролировать соответствие направления эндодонтического инструмента ходу корневого канала в процессе формирования ложа под штифтовую конструкцию и уменьшить количество рентгенологических исследований. В ходе клинического исследования 106 больным с отсутствием коронки зубов было проведено ортопедическое лечение с изготовлением 112 штифтовых конструкций. Сравнительная оценка этих конструкций показала, что по критериям, имеющим непосредственное отношение к качеству подготовки корня, количество осложнений через 12 месяцев после завершения ортопедического лечения при применении разработанного способа подготовки с использованием постоянного измерения электросопротивления корневого дентина было 2,5–5 раза меньше, чем в случае традиционной подготовки корня. Клиническая же эффективность восстановления зубов с отсутствием коронки штифтовыми конструкциями с применением усовершенствованной подготовки корня на 14 % Ключевые слова: коронка зуба, микротвердость, электросопротивление дентина, подготовка корня, ортопедическое лечение, штифтовая конструкция. SUMMARY Golovkina V. YU. Improvement of the therapeutic and orthopedic preparation of root at prosthesis of the patients with absence of the crown of the teeth. – Manuscript. This thesis is dedicated to problem of increasing of the efficiency of the prosthesis of patients with full defect of the crown of the teeth. In the course of the experimental-clinical studies was determined that to increase the efficiency of the orthopedic treatment of the patients with absence of the crown teeth with dowel constructions is possible with the help of the improvement of preparation root to fastening inwardly root part by way of the constant measurement of the electric resistance root dentine’s that allows to check removing of a root seal material and direction of the endodontical instrument, as well as to reduce the amount of the radiological studies. The clinical comparison of the dowel constructions, which preparation of the root under inwardly root part was realized in traditional and designed way, has shown that amount of the complications in 12 months after prosthesis when using the constant measurement of the electric resistance root dentine’s was in 2,5–5 times lower, than by traditional preparation of the root, and clinical efficiency– in 14 % higher. Key words: crown of the teeth, micro hardness, electric resistance of the dentine, the root’s preparation, orthopedic treatment, the dowel constructions * Автор щиро вдячний спiвробiтникам вищезгаданої лабораторiї за допомогу в проведеннi дослiджень.